Перегляд вихідного коду сторінки Фізична культура

{{скорочення}}
'''Фізи́чна культу́ра, фізкультура'''&nbsp;— складова частина [[культура|культури]], пов'язана з системою [[фізичне виховання|фізичного виховання]], організації [[спорт]]у, спеціальних наукових дослідів, технічних засобів, потрібних для фізичного виховання і спорту, [[Суспільна гігієна|суспільної]] та [[Особиста гігієна|особистої гігієни]], раціональної організації [[Активний відпочинок|активного відпочинку]] тощо.

Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвитку дружніх стосунків між народами і зміцнення миру.

Основними показниками стану фізичної культури і спорту є:

* рівень [[здоров'я]] і фізичного розвитку різних верств населення;
* ступінь використання фізичної культури в різних сферах діяльності, рівень розвитку системи фізичного виховання, самодіяльного масового спорту;
* високі досягнення спортсменів України в окремих видах спорту;
* рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами, спортивними спорудами та майном<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3808-12 Закон України «Про фізичну культуру і спорт»]</ref>.
[[Файл:Крав Мага-6.gif|thumb|''Крав Мага'' - розвиток життєво важливих фізичних здібностей.]]

== Аспекти фізичної культури ==
'''1'''. '''Діяльнісний аспект, '''який включає доцільну рухову активність у вигляді різних форм фізичних вправ, спрямованих на формування необхідних в житті рухових умінь і навичок; розвиток життєво важливих фізичних здібностей; оптимізацію здоров'я і працездатності.

2. '''Предметно-ціннісний аспект '''представлений матеріальними (матеріально-технічні засоби) і духовними (наукові знання, методи) цінностями, створеними суспільством для забезпечення ефективності фізкультурної діяльності.

'''3. Результативний аспект '''характеризується сукупністю корисних результатів використання фізичної культури, які виражаються у володінні людиною її цінностями, надбанні нею високого рівня фізичної дієздатності. Найсуттєвішим результатом повноцінного використання фізичної культури є виховання готовності людини взяти на себе відповідальність за свій фізичний стан і здоров'я після закінчення шкільного курсу "фізична культура".[[Файл:Jumping-2-year-boy.gif|thumb|Дворічна дитина, що стрибає.]]

== Фізична культура в Україні ==

=== Радянська Україна ===
{{стиль|дата=квітень 2019}}
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] посилено спортові контакти із Заходом, розгорнуто масовий фізкультурний рух, підвищено рівень спортової майстерності. У зв'язку з цим посилився і фізкультурний рух в [[УРСР]]. Українські спортсмени, включені в репрезентацію РССР, здобули чималі успіхи в міжнародних змаганнях ([[Гуревич Борис Михайлович|Б. Гуревич]], Я. Куценко, Б. Шахлін, В. Чукарін, Л. Латиніна, О. Гончаренко, Є. Буланчик, В. Куц, Н. Откаленко, Л. Лисенко-Шевцова, А. Бондарчук та ін.).

На основі постанови [[ЦК КПРС]] і [[Рада Міністрів СРСР|Ради Міністрів СРСР]] від 9 січня 1959 року «Про керівництво фізичною культурою і спортом у країні» Комітет фізичної культури і спорту при Раді Міністрів УРСР перетворено на [[Союз спортивних товариств і організацій УРСР]], підпорядкований [[Всесоюзний спортивний союз|Всесоюзному спортивному союзові]]. Обласні, міські, районові й місцеві ради фізичної культури керують працею всіх спортивних організацій, які поділяються на добровільні спортові товариства, колективи фізичної культури (на [[завод]]ах і [[фабрика]]х, у [[колгосп]]ах і [[радгосп]]ах) чи спортові клуби.
[[Файл:Old man getting in horizontal balance.jpg|thumb|Атлет 80-ти років наближається до горизонтального рівноваги на руках.]]
В УРСР діяли 4 республіканські відділи всесоюзних добровільних спортових товариств профспілок, студентське «[[Буревісник (товариство)|Буревісник]]» з бл. 400000 чл.; «[[Водник (товариство)|Водник]]» (профспілка річкового та морського транспорту) з бл. 30000 членів; «[[Локомотив (товариство)|Локомотив]]» (профспілка працівників зал. транспорту) з бл. 380 000 фізкультурників; «[[Спартак (товариство)|Спартак]]» (комсомольське товариство) з бл. 900 000 чл. Працівників міністерства внутрішніх справ і безпеки охоплює «Динамо». Існують дві республіканські спілки «[[Авангард (товариство)|Авангард]]» (об'єднує працівників промисловості і будівництва) з понад 2&nbsp;млн чл. і «[[Колос (товариство)|Колос]]» (колгоспники, працівники с.-г. організацій) з бл. 3,3&nbsp;млн чл. (1981). [[Авіація]], [[парашутний спорт]], [[планеризм]], [[автомобілізм]], [[мотоциклізм]], [[радіо]], підводний, водно-моторовий, стрілецький та ін. воєнно-технічний види споргу підлягають контролеві українського республіканського відділу всесоюзного добровільного товариства сприяння армії, авіації та флоту.

З метою пропаганди Фізичної культури і спорту за кордоном, головно у міжнародних спортивних федераціях, Комітет Фізичної культури і спорту при Раді Міністрів СРСР постановою від [[26 лютого]] [[1969]] ухвалив створити 48 Всесоюзних федерацій для всіх видів спорту, що стали єдиними правними чл. міжнар. спортових федерацій. Цією постановою українські федерації підпорядковано всесоюзним і тим позбавлено їх самостійного членства у міжнар. спортових організаціях, наслідком чого укю. змагуни репрезентують тільки СРСР.

На початку 1981 в УССР було близько 45000 фізкультурних колективів з 15&nbsp;млн чл., 5&nbsp;млн значківців ГПО (Готовий до Праці й Оборони), понад 4 300 спортсменів розрядників, понад б 500 майстрів спорту СРСР, понад 300 майстрів спорту СРСР міжнар. класи. бл. 60 заслужених майстрів спорту СРСР; бл. 150000 платних фізкультурних працівників (у тому ч. бл. 65 000 з вищою освітою), 3 000 тренерів та інструкторів, 2 500 класифікованих спортових суддів; понад 315 000 інструкторів ГПО. Спортові споруди: 160000 спортових майданчиків, у тому числі 20 000 футбольних полів; понад 13 600 спортових зал, бл. 300 басейнів, 600 лижних баз, 8 000 стрілецьких тирів, 901 стадіон, плавацький центр у Харкові, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний в Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами.

Кадри фізичної культури готують інститути й технікуми у [[Київ|Києві]], [[Львів|Львові]], [[Донецьк]]у, [[Дніпро (місто)|Дніпрі]], [[Івано-Франківськ]]у та факультетах фізичної культури при педагогічних інститутах. У ряді міст діють народні університети фізичної культури і спорту (1980 їх було бл. 50). Після війни укр. спортсмени встановили у різних ділянках спорту понад 80 світових рекордів, багато євр. та респ. і союзних рекордів (В. Голубничий, В. Цибуленко, Ігор Тер-Ованесян, [[Брумель Валерій Миколайович|Валерій Брумель]], Г. Кутенко, В. Борзов, Ю. Сєдих, В. Ященко, В. Крепкіна, Н. Олізаренко, Н. Ткаченко, Л. Жаботинський, С. Рахманов, Ю. Зайцев, І. Мате, С. Полторацький, А. Писаренко, Г. Прозуменщикова, Ю. Фесенко, О. Сидоренко та ін.). Багато українців виступає у збірних командах СРСР на міжнар. арені. 1975 футбольна дружина «Динамо» (Київ) здобула європейський кубок кубків та суперкубок і стала чемпіоном СРСР. У міжнар. змаганнях успішно виступають й ін. клуби України (але тільки під маркою СРСР).

З 1952 СРСР бере участь в Олімпійських іграх з участю укр. спортовців (1952 на 15 Олімпійських іграх у [[Гельсінкі]] укр. спортовці здобули 5 золотих, 7 срібних і 1 бронзову медаль; 1980 на 22 ігрищах у Москві&nbsp;— 38 золотих, 19 срібних, 10 бронзових медалей; встановили 3 світові та 6 олімпійських рекордів.

З 1956 влаштовуються спартакіади з масовою участю змагунів на область й районному рівні та по м. Відбуваються і спартакіяди школярів; їх фізичному вихованню, Ф.к. і спортові присвячується багато уваги вже з дошкільного віку. Основні форми фізкульт. вправ: лекції, ранкова зарядка, рухливі гри, позашкільне і позакласне фізкульт. спортове і оздоровче виховання. У нижчих класах вивчаються основні гімнастичні елементи, нескладні рухливі гри, згодом їх ускладнюють і вводять елементи легкої атлетики, лещетарства, плавання тощо Багато уваги приділяється значкові ГПО (пересічно 2&nbsp;млн значківців на рік). Існують також дитячо-юнацькі спортивні школи (бл. 900 шкіл, з понад 321 000 дітей і підлітків). У цих школах і спеціальних класах культивується 43 види спорту.

Інформації про спортове життя дають «Спортивна газета» (тричі на тиждень) і «Старт» (місячник), органи Комітету фіа. культури і спорту при Раді Мін. УРСР та Укр. респ. ради профспілок.

=== Фізична культура у діаспорі ===

[[Файл:Тяга верхнього блоку.jpeg|thumb|185px|Фізична культура для старої людини, [[Голлівуд]]]]У діаспорі з виїздом нових емігрантів за океан почалася організація спортового життя на нових поселеннях. У США й Канаді наплив нових спортовців скріпив спортове життя й поширив його на різні ділянки: футбол («сокер»), теніс, відбиванка, плавання, лещетарство та інші. Посилилася фізкультурно-виховна праця серед молоді у спортових товариствах і таборах; щорічно влаштовуються спортові грища.

1959 у Нью-Йорку відбулося свято молоді з різними спортовими змаганнями.

1980 року [[Українська Спортова Централя Америки й Канади]] спільно зі спортовцями інших поневолених в СРСР народів організувала «Вільну олімпіаду», що відбулася в Етобіко-Торонто (Канада). Українська [[репрезентація]] здобула на ній 11 золотих, 8 срібних, 7 бронзових медалей і здобула друге місце після латишів. Ця олімпіада відбуватиметься раз на 4 роки Молоді люди з України досягли видатних результатів, зокрема, [[Річард Сандрак]] у вісім років був визнаний найсильнішою дитиною у світі.

В інших країнах фізкультурно-спортовий рух зосереджується при організаціях молоді та нечисленних спортових клубах.

== Вищі навчальні заклади ==

=== Україна ===

* [[Олімпійський коледж імені Івана Піддубного]] (І рівень акредитації, [[Київ]])
* [[Харківська державна академія фізичної культури]] (IV рівень акредитації)
* [[Львівський державний університет фізичної культури]] (IV рівень акредитації)
* [[Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту]] (III рівень акредитації)
* [[Запорізький національний університет]] (IV рівень акредитації)
* [[Херсонське вище училище фізичної культури]] (II рівень акредитації)
* [[Миколаївське вище училище фізичної культури]] (I рівень акредитації)
* [[Донецький державний інститут здоров'я, фізичної культури і спорту]] (III рівень акредитації)
* [[Національний Університет фізичного фиховання та спорту України ]] (IV рівень акредитації)
{{Userbox
|id= [[Файл:Wikiversity-logo.svg |40px]]
|id-c = #FF
|info = [[wikiversity:ru:Категория:Изображения:Физкультура|Фізична культура]]
|border-c = #bbb
}}

== Примітки ==

{{reflist|1}}

== Література ==

* Фомін О. Лижний спорт. К. 1957.
* Чернова І. Розвиток фізичної культури і спорту в УРСР. К. 1959.
* Парфіонов В. Плавання. К. 1959.
* Усикова Н. Методика фізичного виховання в школі. К. 1960.
* Бражник І. та ін. Гімнастика. К. 1962.
* Бикова Г. Методика фізичного виховання в дитячому садку, к. 1963.
* Купріянов М. Фізичне виховання в початкових класах, к. 1966.
* Подольський М. Спорт на Україні 1960&nbsp;— 64. К. 1966.
* Організований спортивний рух в українській діаспорі США і Канади : Матеріали для лекцій з історії фіз. культури / Ю. С. Козій; Львів. держ. ін-т фіз. культури. Каф. теорії та методики фіз. виховання. - Л., 2000. - 26 c.
* Тисовський О. Життя в Пласті. Нью-Йорк&nbsp;— Торонто 1969.
* Все о спорте. І&nbsp;— III. Справочник. М. 1978.
* Бака М. Спортивне п'ятиріччя України. К. 1980.
* {{ЕУ}}
* Энциклопедический словарь по физической культуре и спорту. І&nbsp;— III. М. 1960.
* Самоукова С. та ін. История физической культуры. М. 1956.

== Посилання ==
* [https://vue.gov.ua/Адаптивна_фізична_культура Адаптивна фізична культура] // [[ВУЕ]]
* [http://leksika.com.ua/16050107/legal/fizichna_kultura Фізична культура] // {{Юридична енциклопедія|6}}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/373/fizichna-kultura ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА] // [[Фармацевтична енциклопедія]]

{{Фізичні вправи}}
{{Sport-stub}}

[[Категорія:Фізична культура|*]]
[[Категорія:Навчальні дисципліни]]