Фідель Кастро

кубинський лідер

Фіде́ль Алеха́ндро Ка́стро Рус (ісп. Fidel Alejandro Castro Ruz (Speaker Icon.svg audio); нар. 13 серпня 1926 — 25 листопада 2016) — кубинський прокомуністичний диктатор. Еволюціонував від одого з лідерів кубинської революції кінця 1950-х років, проявив себе як лівацький популіст-демагог та «мачо роволюції», згодом став самовладним диктатором-тираном, фізично знищував опозицію, заробив богацтво на таємному контролі наркотрафіку у всьому Карибському регіоні.

Фідель Алехандро Кастро Рус
Fidel Alejandro Castro Ruz
ісп. Fidel Alejandro Castro Ruz
Фідель Алехандро Кастро Рус Fidel Alejandro Castro Ruz
Голова Державної ради Куби
2 грудня 1976 — 24 лютого 2008
Попередник Освальдо Дортікос Торрадо
Наступник Рауль Кастро
Прем'єр-міністр Куби
16 лютого 1959 — 2 грудня 1976
Попередник Хосе Миро Кардона
Наступник посада скасована
Перший секретар ЦК Комуністичної партії Куби
24 червня 1961 — 19 квітня 2011
Попередник Блас Рока
Наступник Рауль Кастро
Народився 13 серпня 1926(1926-08-13)
Біран, провінція Орйєнте, Куба
Помер 25 листопада 2016(2016-11-25) (90 років)
Гавана, Куба
Похований Santa Ifigenia Cemeteryd
Відомий як політик, адвокат, революціонер, державний діяч, партизан, журналіст
Громадянство Куба Куба
Alma mater Гаванський університет (вересень 1950) і Belen Jesuit Preparatory Schoold (1945)
Політична партія Комуністична партія Куби
Батько Ángel Castro y Argizd
Мати Lina Ruz Gonzálezd
У шлюбі з 1) Мірта Діас Баларт
2) Делів Сото
Діти Alina Fernándezd і Fidel Ángel Castro Díaz-Balartd
Релігія агностицизм
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Орден Князя Ярослава Мудрого І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден Білого Лева I ступеня
Підпис Fidel Castro Signature.svg
Лист до американського президента Франкліна Рузвельта, що написав Фідель Кастро у віці 12 років. У листі Фідель прохає президента надіслати йому 10 доларів: «Якщо хочете, дайте мені зелену американську 10-доларову купюру, тому що я ніколи не бачив 10-доларової купюри» (англ. If you like, give me a ten dollar bill green American, because never, I have not seen a ten dollar bill)

У світову історію увійшов головним чином як політик, який разом з радянським лідером Микитою Хрущовим у 1962 поставив світ на край ядерної катастрофи[1].

Формально займав посади прем'єр-міністра Куби (1959-1976), першого секретаря Комуністичної партії Куби (1965-2008) та голови Державної ради Куби (1976-2008). Взяв собі неформальні титули: «лідер кубинської революції» та «команданте Фідель».

Кастро, який соціально походив з багатих землевласників-латифундистів, почав політичну кар'єру у 1956 з лівацької критики олігархічного президента Фульхенсіо Батисти і США та невдалої спроби збройного заколоту. У 1959 прийшов до влади шляхом партизанської герильї проти режиму Батисти. Захопив під власний контроль революційний рух в країні; завдяки харизмі та популізму міг багато годин поспіль виголошувати палкі промови перед народним натовпом. У пошуках зовнішньої підтримки з боку СРСР оголосив себе «марксистом-ленінцем», встановив на Кубі, як зазначають критики, тоталітарний репресивний псевдосоціалістичний диктаторський режим[2], знищив основних своїх поплічників з харизматичних вождів партизанського руху, які могли становити конкуренцію його монопольній владі.

У внутрішній політиці ввів однопартійну систему, націоналізував господарство, закрив кордони країни, розбудував систему концтаборів на кшталт радянського Гулагу, в які відправляв за щонайменшу спробу політичної критики. Внаслідок майже 50-річного монопольного правління Фіделя Кастро Куба стала однією з найбідніших країн західної півкулі з хронічною картковою системою на елементарні продукти споживання. Кілька мільйонів кубинців були змушені податися в еміграцію — з ризиком для життя тікати морем до США.

У зовнішній політиці склав військовий пакт з СРСР та активно займався «експортом революції» — втручався в громадянські конфлікти у країнах Латинської Америки, Африки та Близького Сходу. Підтримував лівацькі радикальні рухи, режими та заколоти; при підтримці СРСР таємно надсилав кубинські війська або спеціальні збройні загони та «радників» у «гарячі точки» планети. Таємно заробляв гроші на транзиті наркотиків з Південної Америки до Флориди (США).

У 2006 році за станом здоров'я відійшов від державних справ і передав свої повноваження молодшому братові Раулю. У 2008 офіційно пішов у відставку з усіх посад.

За часів існування СРСР Фідель Кастро вважався «не досить слухняним учнем» та сателітом Радянського Союзу серед диктаторів-вождів країн Третього світу. Його вважають політичним та ідеологічним банкрутом[3], який пережив як підйом міжнародного комуністичного руху, так і його занепад — ідейний та політичний крах «донора» режиму Кастро — Радянського Союзу та всього «табору соціалізму».

Попри свій «марксизм», Кастро належав до найбагатших правителів світу поряд з шейхами та королями. З особистим статком в $900 млн. він посідав 7-е місце в списку Forbes.[4][5]

Біографія

Народився 13 серпня 1926 року в Орьєнте на Кубі в родині багатого землевласника іспанського походження та католицького сповідання. Батько, Анхель Кастро Архіз (18751956); мати Ліна Рус Гонсалес. Сім'я володіла квітучою плантацією площею 25.000 акрів (10117 га.) та мала 400 робітників. Сьогодні сімейна вілла Кастро вважається «музеєм». Офіційна біографія Фіделя Кастро, видана на Кубі, повідомляє, що предки Кастро були «експлуатованими галісійськими селянами» з Іспанії.[6]

19421945 р. — навчання в єзуїтському коледжі Білені в Гавані. Його вчителі відзначали неймовірне честолюбство хлопчика і його здатність підкоряти своїй волі і магії свого напору інших хлопчаків[7].

19451949 р. — навчання на юридичному факультеті Гаванського університету, отримав ступінь доктора права. Під час навчання, як згадували його сучасники, Кастро демонстрував невисокі академічні здібності. Значно більшого успіху він досяг у спорті та серед жінок.

1948 р. — протестував у складі прогресивних сил проти вбивства популярного лідера Ліберальної партії Колумбії X. Е. Гайтана.

19501952 р. — разом із двома колегами створює адвокатську контору, працює адвокатом, водночас займається політикою.

1952 р. — висунутий від партії «Ортодокси» кандидатом у депутати Національного конгресу Куби. У зв'язку з державним переворотом вибори не відбулися.

10 березня 1952 р. — на Кубі відбувається державний переворот на чолі з генералом Батистою.

26 липня 1953 р. — очолив збройний виступ проти режиму Батисти. Виступ завершився провалом. Кастро був арештований і відданий суду військового трибуналу. 16 жовтня 1953 р. — виступив на суді зі знаменитою промовою «Історія мене виправдає». Суд присудив Кастро 15 років тюремного ув'язнення. У травні 1955 після 22 місяців відсідки в тюрмі Фіделя Кастро амністували і випустили.

В липні 1955 р. — емігрував до Мексику, де почав підготовку до нового повстання; познайомився з Ернесто Че Геварою. Заснував групу «Руху 26 липня». Основна тактика - терористична діяльність невеличких підпільних озброєний груп.

2 грудня 1956 р. — група революціонерів на чолі з Фіделем Кастро висадилася з невеликої яхти «Гранма» в провінції Ор'єнте. Згодом група перетворилася в Повстанську армію й розгорнула партизанську боротьбу проти режиму президента Батисти.

1 січня 1959 р. — прийшов до влади на Кубі внаслідок втечі президента Батисти у США. В лютому 1959 р. — Кастро став прем'єр-міністром Революційного уряду Республіки Куба.

16 квітня 1961 р. — заява про соціалістичний характер кубинської революції.

У 1962 році Кастро був відлучений від церкви указом Папи Іоана XXIII на підставі Декрету проти комунізму папи Пія XII за організацію комуністичної революції на Кубі[8].

З жовтня 1965 р. — перший секретар ЦК Компартії Куби.

1979 р. — вибраний головою Nonaligned Nations Movement

19791982 р. — голова Руху неприєднання.

1976 р. — пост Головнокомандувача й голови Державної ради Куби.

Фідель Кастро через хворобу відійшов від керівництва Кубою в 2006, передавши повноваження глави держави своєму брату Раулю Кастро. З тих пір він майже не з'являвся на публіці. 1 серпня 2006 року в зв'язку з курсом реабілітації після операції на кишечнику тимчасово передав керування країною своєму молодшому братові Раулю Кастро. 19 лютого 2008 року Фідель офіційно відрікся від влади на користь свого брата, Рауля Кастро.

У ніч з 18-го на 19-е червня 2008 державне кубинське телебачення продемонструвало перші за останні 5 місяців кадри з Фіделем Кастро. У короткому сюжеті, що транслювався без звуку, йшлося про годинну зустріч колишнього лідера зі своїм товаришем, президентом Венесуели Уго Чавесом[9].

19 квітня 2011 року на VI з'їзді Компартії Куби Кастро вперше не був включений до складу політбюро, посаду першого секретаря партії офіційно зайняв його брат, 79-річний голова Державної ради Куби Рауль Кастро[10]

У жовтні 2012 він переніс інсульт і перестав впізнавати людей, а також почав відчувати проблеми з вимовою. Однак уряд Куби і родичі Кастро спростовували ці відомості[11].

В квітні 2016Фідель виступив з промовою на VII з'їзді Комуністичної партії Куби. 13 серпня 2016 року на Кубі широко пройшло святкування 90-річчя команданте, а сам він увечері був присутній в театрі імені Карла Маркса.

25 листопада 2016 помер через важке захворювання кишківника[12]. Про це повідомив голова Державної ради і Ради міністрів Рауль Кастро в ефірі державного телебачення: «Я тут, щоб повідомити нашому народу, нашим друзям в Америці і світі, що сьогодні, 25 листопада 2016 року, о 22:29 помер головнокомандувач Кубинської революції Фідель Кастро». Як заявив Рауль, відповідно до волі покійного «його останки будуть кремовані»[13]

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Принципи зовнішньої політики Кастро:

Приватне життя

Фідель Кастро був двічі одружений. З цих шлюбів він мав шість синів і дочку. Дочка переселилася до США і давно вже стала противницею диктаторського режиму батька. Крім того, Кастро мав безліч любовних зв'язків «на стороні», які закінчувалися народженням позашлюбних дітей. Двох з таких дітей Фідель офіційно визнав своїми.

  • Його рідна сестра Хуаніта Кастро у 1964 році втекла з Куби до США, оселилася у Флориді і теж стала противницею диктаторського режиму брата.

Цікаві факти

 
Кастро у 2003
  • Фідель Кастро увійшов до Книги рекордів Гіннеса як найбільш полум'яний оратор — його промова перед ООН 29 вересня 1960 року тривала 4 години 29 хвилин. За інформацією Агентства Reuters, найдовша промова Кастро була виголошена на Третьому з'їзді Кубинської Комуністичної Партії в 1986 році і тривала 7 годин і 10 хвилин.
  • Кастро оголосив Кубу «атеїстичною державою». Незважаючи на це, сам він відвідав Папу Римського Івана-Павла ІІ у Ватикані (1996), Папу Бенедикта XVI (2012) та Папу Римського Бенедикта (2015).
  • Фідель Кастро зіграв як мінімум у двох американських фільмах, включаючи досить відому свого часу «Школу русалок».
  • Фідель Кастро був затятим курцем — його образ з незмінною гаванської сигарою в роті став класичним. Однак наприкінці 1986 року Фідель кинув курити через погіршення стану здоров'я.

Цитати Кастро

  • «Нехай батьківщина дивиться на вас з гордістю. Не бійтеся славної смерті. Померти за батьківщину – значить жити».
  • «Історія мене виправдає. Можете засуджувати мене. Це не має значення – історія мене виправдає».
  • «Мене звуть Фідель Кастро, і я прийшов визволити Кубу».
  • «США підуть на переговори з нами, коли у них буде чорний президент, а Папою Римським стане латиноамериканець».
  • «Скажи мені, в якому виді спорту ти виступаєш, і я скажу, хто тебе колонізував».
  • «Жінка в чоловічому серці — джерело священного і недоторканного шанування».
  • «Той, хто не здатний боротися за інших, ніколи не буде в змозі боротися за самого себе».
  • «Революція — не ліжко з троянд. Революція — це битва між майбутнім і минулим».[14]

Цитати про Кастро

  ...жорстокий диктатор, який піддавав репресіям власний народ протягом майже шести десятків років. ...Спадщина Фіделя Кастро - це розстрільні команди, злодійство, неймовірні страждання, бідність і заперечення базових прав людини.[15][2]  

Фідель Кастро і Україна

Фідель Кастро бував у Києві у 1960-ті роки. Також, вже за часів незалежності України, він мав спільну з Леонідом Кучмою програму з лікування на Кубі постраждалих від Чорнобильської трагедії. Має дві українські державні нагороди.

Нагороди

Україна

Примітки

  1. Команданте Фідель: революція як життя.ВВС Україна. 26 листопада, 2016.
  2. а б Trump condemns Castro as 'brutal dictator'. - USA Today, November 26, 2016 (англ.)
  3. Німецька хвиля: Умер лидер кубинской революции Фидель Кастро.(рос.)
  4. Forbes: Fortunes Of Kings, Queens And Dictators.
  5. The Real Cuba: Castro the Multimillionaire
  6. Forbes: 10 Surprises About Fidel Castro's Extravagant Life. (англ.)
  7. Радіо Свобода: Символ "власти ради власти". 26.11.2016
  8. lenta.ru: Кастро Фидель
  9. «Україна Молода» за 19 червня 2008 року
  10. Ф.Кастро вийшов зі складу політбюро Компартії Куби
  11. Фідель Кастро переніс важкий приступ
  12. Помер Фідель Кастро
  13. Помер Фідель Кастро
  14. Яскраві цитати Фіделя Кастро, — Сегодня, 26 лстопада 2016
  15. Бі-бі-сі: Обама и Трамп разошлись в оценках Фиделя Кастро, 26.11.2016 (рос.)
  16. Фіделя Кастро нагороджено українським орденом // День, № 66, 10 квітня 1999 р.
  17. Указ Президента України № 448/2010 від 26 березня 2010 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»

Посилання

Література

  • Juan Reinaldo Sanchez. The Double Life of Fidel Castro: My 17 Years as Personal Bodyguard to El Lider Maximo. — Ed. St. Martin's Griffin, 2016. // Хуан Санчес. Подвійне життя Фіделя Кастро (визнання особистого охоронця)

Фільмографія

Див. також