Перегляд вихідного коду сторінки Фідель Кастро

{{ІІ|[[Кастро]]|[[Рус (значення)|Рус]]}}
{{Державний діяч
| титул              = [[Список президентів Куби|голова Державної ради Куби]]
| порядок            = 1
| порядок-жін   = 
| прапор             = Flag of Cuba.svg
| періодпочаток      = [[2 грудня]] [[1976]]
| періодкінець       = [[24 лютого]] [[2008]]
|попередник       = [[Освальдо Дортікос Торрадо]]</br><small>як президент Куби</small>
|наступник = [[Рауль Кастро]]
| титул_2              = [[Список прем'єр-міністрів Куби|голова Ради міністрів Куби]]
| порядок_2            = 16
| прапор_2             = Flag of Cuba.svg
| періодпочаток_2      = [[16 лютого]] [[1959]]
| періодкінець_2       = [[24 лютого]] [[2008]]
|попередник_2       = [[Хосе Міро Кардона]]
|наступник_2 = [[Рауль Кастро]]
| титул_3              = Перший секретар ЦК [[Комуністична партія Куби|Комуністичної партії Куби]]
| прапор_3             = Flag of Cuba.svg
| періодпочаток_3      = [[24 червня]] [[1961]]
| періодкінець_3       = [[19 квітня]] [[2011]]
|попередник_3       = [[Блас Рока]]
|наступник_3 = [[Рауль Кастро]]
}}
'''Фіде́ль Алеха́ндро Ка́стро Рус''' ({{lang-es|Fidel Alejandro Castro Ruz}} <small>([[Файл:Speaker Icon.svg|13px|]] [[Медіа:Es-Fidel Castro.ogg|audio]])</small>; [[13 серпня]] [[1926]]&nbsp;— [[25 листопада]] [[2016]])&nbsp;— кубинський комуністичний революціонер і багаторічний диктатор Куби<ref>[[Deutsche Welle]]: [https://www.dw.com/uk/фідель-кастро-герой-та-диктатор-куби/a-36533572 Фідель Кастро: герой та диктатор Куби (некролог)]</ref>. Керував Республікою Куба як прем'єр-міністр у 1959—1976 роках, як президент&nbsp;— у 1976—2008 роках. [[Марксизм-ленінізм|Марксист-ленініст]] і кубинський націоналіст, Кастро також обіймав посаду першого секретаря Комуністичної партії Куби від 1961 до 2011 року. Під час його правління Куба стала однопартійною державою з комуністичною владою, промисловість і бізнес були націоналізовані, проведені державні соціальні реформи в суспільстві.

Після повалення режиму Батисти 1959 року, прийняв повноту військової та політичної влади як прем'єр-міністр. [[Сполучені Штати Америки|Сполучені Штати]] перейшли в опозицію до режиму Кастро та безуспішні намагались його усунути шляхом замахів, економічної блокади та контрреволюції, зокрема, [[Операція у затоці Свиней|висадкою в затоці Свиней]] 1961 року. З огляду на зовнішні загрози, Кастро переорієнтувався на [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський Союз]] і дозволив СРСР розмістити ядерну зброю на Кубі, спричинивши [[Карибська криза|Карибську кризу 1962 року]]&nbsp;— один з ключових інцидентів Холодної війни<ref name="bbc.com1">[http://www.bbc.com/ukrainian/news-38115149 Команданте Фідель: революція як життя.]&nbsp;— [[BBC News]]. 26 листопада 2016</ref>.

Формально обіймав посади [[прем'єр-міністр]]а Куби ([[1959]]-[[1976]]), першого секретаря [[Комуністична партія Куби|Комуністичної партії Куби]] ([[1965]]-[[2008]]) та голови Державної ради Куби ([[1976]]-[[2008]]). Узяв собі неформальні титули: «''лідер кубинської революції''», «''команданте Фідель''», «''Максимальний лідер''»<ref>{{lang-es|Máximo Líder}}&nbsp;— див. напр.: [https://www.welt.de/politik/gallery136192336/Die-Karriere-des-Maximo-Lider.html Die Karriere des Máximo Lider] {{ref-de}}</ref> та «''Великий Шеф''»<ref>Серед близького оточення&nbsp;— {{lang-es|El Jefe Maximo}}</ref>.

Кастро, який соціально походив із заможних землевласників-[[Латифундія|латифундистів]], почав політичну кар'єру 1956 з лівацької критики [[Олігархія|олігархічного]] президента [[Фульхенсіо Батиста|Фульхенсіо Батисти]] та [[Сполучені Штати Америки|США]], а також невдалої спроби збройного перевороту. 1959 року прийшов до влади шляхом [[Партизанська війна|партизанської герильї]] проти режиму Батисти. Захопив під власний контроль революційний рух у країні та знищив основних поплічників з харизматичних вождів партизанського руху, які могли становити конкуренцію його монопольній владі. Завдяки [[Харизма|харизмі]] та [[популізм]]у міг багато годин поспіль тримати народний натовп у стані [[Екзальтація|екзальтації]], виголошуючі палкі промови. У пошуках зовнішньої підтримки з боку СРСР оголосив себе [[Марксизм-ленінізм|марксистом-ленінцем]], установив на Кубі, як зазначають критики, [[Тоталітаризм|тоталітарний]] [[Репресії|репресивний]] псевдо[[Соціалізм|соціалістичний]] [[Диктатура|диктаторський]] режим<ref name="Trump">[http://www.usatoday.com/story/news/politics/onpolitics/2016/11/26/donald-trump-reacts-fidel-castros-death/94469240/ Trump condemns Castro as 'brutal dictator'].&nbsp;— [[Ю-Ес-Ей тудей|USA Today]], 26 листопада 2016 {{ref-en}}</ref>.

У внутрішній політиці запровадив [[Однопартійна система|однопартійну систему]], [[Націоналізація|націоналізував]] господарство, закрив кордони країни, розбудував систему [[Концентраційний табір|концтаборів]] на кшталт радянського [[ГУЛАГ]]у, до яких відправляв за щонайменшу спробу політичної критики. Внаслідок майже 50-річного монопольного правління Фіделя Кастро Куба з однієї з найбільш розвинених у [[Латинська Америка|Латинській Америці]] стала однією з найбідніших країн [[Західна півкуля|західної півкулі]] з хронічною [[Карткова система|картковою системою]] на елементарні продукти споживання. Два мільйони кубинців (з 10&nbsp;млн населення) були змушені податися в еміграцію&nbsp;— з ризиком для життя тікати морем до США.

У зовнішній політиці склав військовий пакт з СРСР та активно займався [[експорт революції|експортом революції]]<ref>[[Deutsche Welle]]: [https://www.dw.com/ru/умер-лидер-кубинской-революции-фидель-кастро/a-36532471 Умер лидер кубинской революции Фидель Кастро]</ref>&nbsp;— втручався до громадянських конфліктів у країнах Латинської Америки, [[Африка|Африки]] та [[Близький Схід|Близького Сходу]]<ref>[https://books.google.de/books?id=InGKCgAAQBAJ&pg=PT90&lpg=PT90&dq=Фидель+Кастро+экспорт+революции+Африку+Южную+Америку&source=bl&ots=eHKTYzWSZN&sig=ACfU3U15pcrHkx4h42SBOf0JlvMQsgcy_A&hl=de&sa=X&ved=2ahUKEwiCsuTQlObnAhU2SRUIHSdaD-UQ6AEwAHoECAoQAQ#v=onepage&q=Фидель%20Кастро%20экспорт%20революции%20Африку%20Южную%20Америку&f=false Хуан Рейнальдо Санчес. Тайная жизнь Фиделя Кастро]</ref>. Підтримував [[Ліві (політика)|лівацькі]] радикальні рухи, режими та заколоти; за підтримки СРСР таємно відряджав кубинські війська або спеціальні збройні загони та радників у гарячі точки планети. Таємно заробляв гроші на [[Контрабанда наркотичних засобів|транзиті наркотиків]] з [[Південна Америка|Південної Америки]] до [[Флорида|Флориди]] (США)<ref>[https://newvz.ru/info/111276.html Наркотики для диктатуры Команданте]</ref>.

2006 року за станом здоров'я відійшов від державних справ і передав свої повноваження молодшому братові [[Рауль Кастро|Раулю]]. 2008 офіційно вийшов у відставку з усіх посад.

В СРСР Фіделя Кастро вважали «не достатньо правильним» й ортодоксальним марксистом-ленінцем та не достатньо ручним [[Сателіт (політика)|сателітом]] Радянського Союзу серед диктаторів-вождів країн [[Третій світ|Третього світу]]. За межами колишнього СРСР його вважають політичним та ідеологічним [[Банкрутство|банкрутом]]<ref>[[Deutsche Welle]]: [http://www.dw.com/ru/умер-лидер-кубинской-революции-фидель-кастро/a-36532471 Умер лидер кубинской революции Фидель Кастро] {{ref-ru}}</ref>, який пережив як підйом [[Утопія|утопії]] міжнародного [[комунізм|комуністичного]] руху, так і його цілком логічний кінець&nbsp;— ідейний та політичний крах донора режиму Кастро&nbsp;— Радянського Союзу та всього [[Соціалістична держава|соціалістичного табору]].

Попри свій [[марксизм]] та утопізм, Кастро належав до десятки найбагатших правителів світу, поряд із шейхами та королями. З особистими статками у '''$900&nbsp;млн.''' він посідав сьоме місце у списку [[Forbes (журнал)|Forbes]]<ref>[[Forbes (журнал)|Forbes]]: [http://www.forbes.com/2006/05/04/rich-kings-dictators_cz_lk_0504royals.html Fortunes Of Kings, Queens And Dictators].</ref><ref>[http://www.therealcuba.com/?page_id=74 The Real Cuba: Castro the Multimillionaire]</ref>.

== Біографія ==
[[Файл:FCR to FDR letter complete.jpg|thumb|right|250px|Лист до американського президента Франкліна Рузвельта 12-річного Фіделя Кастро, в якому він прохає президента надіслати йому 10 доларів: ''«Якщо хочете, дайте мені зелену американську 10-доларову купюру, тому що я ніколи не бачив 10-доларової купюри»'' ({{lang-en|If you like, give me a ten dollar bill green American, because never, I have not seen a ten dollar bill}})]]
Народився 13 серпня 1926 року в [[Ор'єнте (провінція)|Ор'єнте]] на Кубі в родині заможного землевласника іспанського походження. Батько, Анхель Кастро Архіс ([[1875]]–[[1956]]); мати Ліна Рус Гонсалес. Виховувався матір'ю у католицькій традиції, як і інші діти в родині. Родина володіла квітучою плантацією площею 25 000 акрів (10117 га.) та мала 400 робітників. Нині родинна вілла Кастро є музеєм. Офіційна біографія Фіделя Кастро, видана на Кубі, повідомляє, що предки Кастро були «експлуатованими [[Галісія|галісійськими]] селянами» з Іспанії<ref>[[Forbes (журнал)|Forbes]]: [http://www.forbes.com/sites/keithflamer/2016/11/26/10-surprises-about-castros-extravagant-life/#3b71eb047302 10 Surprises About Fidel Castro's Extravagant Life] {{ref-en}}</ref>.

У 1942—1945 роках навчався в [[Товариство Ісуса|єзуїтському]] коледжі Білені у [[Гавана|Гавані]]. Його вчителі відзначали неймовірне честолюбство хлопчика та його здатність підкоряти своїй волі та магії свого натиску інших хлопчаків<ref>[[Радіо Свобода]]: [http://www.svoboda.org/a/27918564.html Символ «власти ради власти»].
26 листопада 2016</ref>.

У 1945—1949 роках навчався на юридичному факультеті [[Гаванський університет|Гаванського університету]], здобув ступінь доктора права (диплом юриста). 1949 року спробував вступити до [[Гарвардський університет|Гарвардського університету]], але невдало. Під час навчання, як згадували його сучасники, Кастро не виявив академічних здібностей. Значно більший успіх він демонстрував у спорті ([[бейсбол]]) та серед дівчат<ref>див.: Robert E. Quirk. Fidel Castro.&nbsp;— New York and London: W.W. Norton & Company, 1993.&nbsp;— стор. 12–13, 16–19.</ref><ref>Fidel Castro. My Life: A Spoken Autobiography. (with interviewer Ignacio Ramonet).&nbsp;— New York: Scribner, 2009.&nbsp;— стор. 68.</ref>.

У 1950—1952 роках разом із двома колегами-юристами заснував адвокатську контору, працював адвокатом, водночас займався політикою. Долучився до лівого крила Партії Кубинського народу (так званої Партії Ортодоксів), ідеологією якої були погляди [[Хосе Марті]]. 1952 року був висунутий від партії «Ортодокси» кандидатом у депутати Національного конгресу Куби. Втім вибори не відбулись через державний переворот.

26 липня 1953 року очолив збройний напад на військові [[казарми Монкада]] з метою провокації народного повстання. Напад завершився поразкою. Кастро заарештували й судили у військовому трибуналі разом з іншими заколотниками. 16 жовтня 1953 року він виступив у суді зі знаменитою промовою «Історія мене виправдає», в якій висунув цілком соціалістичну, але явно не марксистську та не комуністичну програму.

Суд засудив Кастро до 15 років ув'язнення. У травні 1955 за 22 місяці перебування у в'язниці Фіделя Кастро [[Амністія|амністували]] та звільнили.

=== В еміграції ===
У липні 1955 року Кастро емігрував до [[Мексика|Мексики]]. Там він звернувся до радянського посольства з проханням допомогти грошима та зброєю його групі. Саме там, за свідченням колишнього радянського розвідника [[Гордієвський Олег Антонович|Олега Гордієвського]], відбулася перша зустріч Кастро з офіцером [[Перше головне управління КДБ СРСР|радянської розвідки]] [[Леонов Микола Сергійович|Миколою Леоновим]], який тоді служив у резидентурі [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] у [[Мехіко]]. 27-річний Леонов був у захваті від [[Харизма|харизми]] на два роки старшого за Фіделя. Кастро тоді мріяв стати другим [[Сімон Болівар|Боліваром]] усього Карибського регіону та був сповнений рішучості зберігати цілковитий особистий контроль над заснованим ним «[[Рух 26 липня|Рухом 26 липня]]».

Також у Мексиці Кастро почав військову підготовку до нових збройних дій на Кубі; познайомився з [[Ернесто Че Гевара|Ернесто Че Геварою]]. Провів разом із двадцятьма двома своїми товаришами три тижні у в'язниці Мехіко за незаконне володіння зброєю.
Не маючи перспектив здобути перемогу над національною армією Куби у відкритому бою, керівники «Руху 26 липня» вибрали собі за тактику [[тероризм|терористичні акти]] невеличких підпільних озброєних груп. Леонов згадував, що радянське керівництво скептично оцінювало тактику Кастро та його перспективи захопити владу.

=== Повернення ===
Група з 82 членів «Руху 26 липня» на чолі з Фіделем Кастро випливла на невеликій моторній яхті «Гранма» з Мексики та 2 грудня 1956 висадилася на узбережжі Куби у провінції [[Ор'єнте (провінція)|Ор'єнте]]. За три дні, 5 грудня, у першому ж бою з урядовими силами революціонерів кого застрелили, а хто просто втік. Вціліло лише керівне ядро з 12 чоловік із Фіделем на чолі. За два роки той невеличкий загін, що переховувався в горах [[Сьєрра-Маестра]] та поповнявся здебільшого з місцевих селян, поступово виріс до повстанської армії, яка розгорнула [[терор]]истичну війну в країні.

=== Захоплення влади ===
1 січня 1959 року внаслідок втечі президента [[Фульхенсіо Батиста|Батисти]] до влади у Гавані прийшла широка коаліція демократів, національно-соціалістичної парті Куби, комуністичної партії Куби та інших політичних сил. Кастро, який не був членом жодної з тих партій, увійшов до Гавани згодом на чолі своїх загонів озброєних бойовиків «барбудос», які до втечі Батисти переховувались у гірських лісах, звідки чинили терор та робили набіги на урядові сили. Після того Кастро також приєднався до коаліції, що виборола перемогу. У лютому 1959 року Кастро став прем'єр-міністром коаліційного уряду. Після того за допомогою своїх бойових «барбудос» почав активно витискати з уряду та від влади представників демократичних політичних сил. 17 липня 1959 [[шантаж]]ем і погрозами усунув від посади провідного представника громадського руху опору ліберального президента [[Мануель Уррутіа Льєо|Мануеля Уррутіа Льєо]] та змусив його тікати за кордон.

У квітні 1959 як прем'єр-міністр офіційно відвідав [[Сполучені Штати Америки|США]], де його тепло вітали [[Засоби масової інформації|ЗМІ]]. Здійснив візит до офіційного Вашингтона, де характеризував себе як кубинського націоналіста. Виступав перед студентами у [[Гарвардський університет|Гарварді]], куди не зміг вступити десятьма роками раніше, та ще у кількох американських університетах. Студенти й академічна громадськість його прийняли гаряче.

Після того як Кремль наприкінці січня 1960 року схвалив секретну операцію, розроблену у [[Прага|Празі]], з постачанням [[Чехословаччина|чеської]] стрілецької зброї на Кубу, Кастро оголосив, що готовий запросити другу на той час людину в СРСР [[Мікоян Анастас Іванович|Анастаса Мікояна]] відвідати Кубу та відкрити в Гавані торгово-культурну виставку СРСР, яка на той час відбувалась у Мексиці. 4 лютого 1960 року Фідель особисто вітав Мікояна біля трапу літака. Разом із Фіделем на знак поваги до Мікояна були присутні члени символічного уряду, його міністри та справжні правителі&nbsp;— «барбудос».

Попри відсутність дипломатичних відносин з СРСР (котрі були розірвані президентом Батистою 1952 року), уклав з СРСР торговельну угоду та угоду про [[Кредитні гроші|кредит]] обсягом у $100&nbsp;млн. Невдовзі сума кредиту зросла до $500&nbsp;млн. За тією угодою на Кубу в кредит постачалася важка зброя&nbsp;— передусім танки, самохідні установки, артилерія ППО, літаки; також харчові продукти та сировина; а також військові інструктори та радники. 8 травня 1960 року у спільному [[комюніке]] офіційно поновив дипломатичні відносини з СРСР, заявивши що: «Фактично ці відносини були відновлені актом визнання урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік Революційного уряду Республіки Куба в січні 1959 року».

16 квітня 1961, за два роки після революційних подій, Кастро заявив про [[Соціалізм|соціалістичний]] характер кубинської революції.

У жовтні 1965 року став першим секретарем ЦК [[Комуністична партія Куби|Компартії Куби]].

У [[1979]]–[[1982]] роках очолював [[Рух неприєднання]].

1976 року надав собі звання Головнокомандувача та Голови Державної ради Куби.

=== Останні роки ===
1 серпня 2006 року через курс реабілітації після операції на кишківнику Фідель Кастро тимчасово передав керування країною своєму молодшому братові [[Рауль Кастро|Раулю]]. 19 лютого 2008 року Фідель офіційно відмовився від влади на користь свого брата. Відтоді він майже не з'являвся на публіці.

У ніч з 18-го на 19 червня 2008 року державне кубинське телебачення продемонструвало перші за останні 5 місяців кадри з Фіделем Кастро. У короткому сюжеті, що [[Телерадіотрансляція|транслювався]] без звуку, йшлося про годинну зустріч колишнього лідера зі своїм товаришем, президентом [[Венесуела|Венесуели]] [[Уго Чавес]]ом<ref>«Україна Молода» за [[19 червня]] [[2008]] року</ref>.

19 квітня 2011 року на VI з'їзді Компартії Куби Кастро вперше не обрали до складу політбюро, посаду першого секретаря партії офіційно зайняв його брат, 79-річний голова Державної ради Куби [[Рауль Кастро]]<ref>[http://www.rbc.ua/ukr/top/show/f-kastro-vyshel-iz-sostava-politbyuro-kompartii-kuby-19042011191500 Ф.Кастро вийшов зі складу політбюро Компартії Куби]</ref>

У жовтні 2012 Кастро переніс [[інсульт]] і перестав упізнавати людей, а також почав відчувати проблеми з вимовою. Однак уряд Куби і родичі Кастро спростовували такі відомості<ref>[http://www.rbc.ru/society/19/10/2012/5703fe519a7947fcbd4419ff Фідель Кастро переніс важкий приступ]</ref>.

У квітні 2016 виступив з промовою на VII з'їзді Комуністичної партії Куби. 13 серпня 2016 року на Кубі широко відбулось святкування 90-річчя команданте, а сам він увечері був присутній у театрі імені Карла Маркса.

Помер 25 листопада 2016 року через важке захворювання кишківника<ref>{{Cite web |url=http://n4k.ru/main/57802-umer-fidel-kastro.html |title=Помер Фідель Кастро |accessdate=26 листопада 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20161126131929/http://n4k.ru/main/57802-umer-fidel-kastro.html |archivedate=26 листопада 2016 |deadurl=yes }}</ref>. Про це повідомив голова Державної ради і Ради міністрів Рауль Кастро в ефірі державного телебачення: {{Цитата|Я тут, щоб повідомити нашому народу, нашим друзям в Америці і світі, що сьогодні, 25 листопада 2016 року, о 22:29 помер головнокомандувач Кубинської революції Фідель Кастро».}}

Як заявив Рауль Кастро, відповідно до волі покійного «його рештки будуть кремовані»<ref>[http://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/3815794 Помер Фідель Кастро]</ref>.

== Карибська ядерна криза ==
{{Див. також|Карибська криза}}
Під час радянсько-американської [[Карибська криза|воєнно-політичної напруженості]], пов'язаної з розміщенням на Кубі за наказом [[Хрущов Микита Сергійович|Микити Хрущова]] радянських балістичних ракет середньої дальності з ядерними боєголовками, Фідель Кастро намагався спровокувати [[ядерна війна|ядерну війну]] між СРСР та США. 28 жовтня 1962 року в фіналі Карибської кризи Фідель Кастро надіслав Микиті Хрущову телеграму, в якій спробував переконати радянського вождя, що протягом 24-72 годин американські війська увійдуть на Кубу, і що в зв'язку з цим СРСР повинен негайно завдати попереджувального ядерного удару по США. У телеграмі Кастро написав:
{{цитата|…кубинський народ готовий пожертвувати собою в ім'я руйнування імперіалізму і перемоги світової революції<ref>[http://modern.im/2016/11/29/umer-svoej-smertyu-fidel-kastro-chto-nuzhno-znat-o-zhizni-kubinskogo-diktatora Умер своей смертью Фидель Кастро. Что нужно знать о жизни кубинского диктатора.] — ж-л «Модерн»/, 29/11/2016</ref>}}.

== Репресії ==
Офіційні дані про кількість страчених за рішенням судів або закатованих у в'язницях ніколи за правління Кастро не публікувались. Франсіско Чавіано, який намагався всередині Куби збирати інформацію про зникнення людей, 1995 року засудили до 15 років позбавлення волі<ref>[[Ілларіонов Андрій Миколайович|Андрій Ілларіонов]]: [http://www.kasparov.ru/material.php?id=583C5E14AAD96 Жертвы кубинского мясника].&nbsp;— «Каспаров.ру», 28 листопада 2016</ref>.

Невійськові жертви<ref>Таблиця не включає в себе зареєстровані смерті цивільних осіб (як кубинців, так і громадян інших держав), спричинені міжнародною військовою агресією, диверсіями, підривними діями, здійсненими кубинською владою</ref> режиму Фіделя Кастро в період від 1 січня 1959 до 25 березня 2005 року<ref>Див: оцінки числа жертв з даних в дослідженнях Океанографічного інституту Університету Маямі, Університету Гавани та доповідей [[Берегова охорона США|берегової охорони США]].[www.cubaarchive.org/downloads/CA03.pdf Update on Non-Combat Victims of the Castro Regime] {{ref-en}}</ref>:

{| class="wikitable"
|-
! Причина загибелі !! кількість осіб
|-
| Розстріляні || 5640
|-
| Жертви позасудових розправ || 1203
|-
| Вбиті у в'язницях || 2199
|-
| [[Зниклий безвісти|Зниклі безвісти]] || 198
|-
| Разом || 9240
|-
| «Балсерос» (утікачі вплав морем) || 77833
|-
| Всього || 87073
|}

За оцінками американського політолога і статистика, автора поняття «[[демоцид]]», професора [[Гавайський університет|Гавайського університету]] Рудольфа Руммеля, за часів правління Фіделя Кастро насильницькою смертю загинули<ref>[https://arprin.wordpress.com/2012/01/04/diktatorenliebe-die-wahren-fidel-castros/ Diktatorenliebe: Die wahren Fidel Castros]</ref>:
* страчені розстрільними командами&nbsp;— 30.000 осіб,
* потонули під час спроб утечі&nbsp;— 85.000 осіб,
* загинули за інших обставин&nbsp;— 21.000 осіб,
* всього загиблих від режиму, в тому числі під час спроб утечі<ref>Не беручи до уваги число учасників військових формувань, загиблих за кордоном під час військових авантюр, наприклад в [[Громадянська війна в Анголі|Анголі]], [[Заїр|Конго]] та на [[Гренада|Гренаді]]</ref>&nbsp;— 200.000 осіб.

== Родина ==
* батько: Ангел Марія Баутіста Кастро-і-Аргіс (1875—1956)
* мати: Ліна Рус Гонсалес (1903—1963)
Брати та сестри:
* сестра&nbsp;— Ангела (Ангеліта) Кастро (Ангела Марія Кастро Рус, 1923—2012);
* брат&nbsp;— Рамон Кастро (Рамон Еусебіо Кастро Рус, 1924—2016), заступник голови Національних зборів;
* брат&nbsp;— [[Рауль Кастро]] (Рауль Модесто Кастро Рус, {{н}} 1931);
* сестра&nbsp;— Хуана (Хуаніта) Кастро ({{н|1}} 1933), 1964 року втекла з Куби до [[Сполучені Штати Америки|США]], противниця диктаторського режиму братів Кастро;
* сестра&nbsp;— Емма Кастро (Емма де ла Концепсіон Кастро Рус, 1935-);
* сестра&nbsp;— Аугуста (Аугустіна) Кастро (Аугуста дель Кармен Кастро Рус, 1938-);

'''Фідель Кастро''' був офіційно двічі одружений. Окрім того, він мав безліч любовних зв'язків на стороні, які закінчувалися народженням позашлюбних дітей. Двох з таких дітей Фідель офіційно визнав своїми.
* Дружина (1948—1954)&nbsp;— Мірта Діас-Баларт де Нуньєс;
** син&nbsp;— Фідель (Фіделіто) Кастро Діас-Баларт, мол. (1.09.1949-1.2.2018, [[самогубство]]<ref>http://uapress.info/uk/news/print/167261 Аня Мартинюк. Син Фіделя Кастро вчинив самогубство.— Преса України, 02 лютого 2018, 11:01</ref>) голова Атомного агентства Куби (1980—1992);
* подруга&nbsp;— Наталія (Наті) Ревуельта ({{н|1}} 1925);
** дочка&nbsp;— Аліна Фернандес ({{н|1}} 1956) переселилася до США та стала противницею диктаторського режиму батька;
* подруга&nbsp;— Марія Лаборде;
** син&nbsp;— Хорге Ангель ({{н}} 1956);
* подруга&nbsp;— Мікаела Кардосо;
** дочка&nbsp;— Франциска (Панчіта) Пупо ({{н|1}} 1956);
* дружина&nbsp;— Далія Сото дель Вальє Хорхе;
** сини&nbsp;— Анхель, Мігель, Алехандро, Рікардо, Алекс.

== Замахи на життя ==
{{основна стаття|Замахи на Фіделя Кастро}}

== Цікаві факти ==
* Фідель Кастро увійшов до [[Книга рекордів Гіннеса|Книги рекордів Гіннеса]] як найбільш полум'яний оратор&nbsp;— його промова перед ООН 29 вересня 1960 року тривала 4 години 29 хвилин. За інформацією Агентства [[Рейтер|''Reuters'']], найдовша промова Кастро була виголошена на Третьому з'їзді Кубинської Комуністичної Партії в 1986 році і тривала 7 годин і 10 хвилин.
* За роки правління Кастро з Куби тільки до США втекли 1 мільйон 300 тисяч громадян Куби. А всього були змушені нелегально емігрувати понад 2 мільйони, при сучасному населені Куби 11,165&nbsp;млн. (з приходом до влади Кастро число населення Куби становило 10&nbsp;млн.)
* Кастро оголосив Кубу атеїстичною державою. Попри це, сам він відвідав Папу Римського [[Іван Павло II|Івана-Павла ІІ]] у [[Ватикан]]і (1996) та Папу [[Бенедикт XVI|Бенедикта XVI]] (2012, 2015).
* Фідель Кастро зіграв як мінімум у двох американських фільмах, включаючи досить відому свого часу «Школу русалок».
* Фідель Кастро був затятим курцем&nbsp;— його образ з незмінною гаванської сигарою в роті став класичним. Однак наприкінці 1986 року Фідель кинув курити через погіршення стану здоров'я.
* Фідель Кастро був особистим другом вітчима сучасної української співачки [[Полякова Ольга Юріївна|Олі Полякової]], який був послом Радянського Союзу на Кубі<ref>[http://gk-press.if.ua/x1935/ Суперблондинка Оля Полякова: «Український шоу-бізнес&nbsp;— це паноптикум»]</ref><ref>[http://wz.lviv.ua/interview/148486-olia-poliakova-nashi-artysty-rosii-ne-potribni-i-tse-plius-ukrainskyi-shou-biznes-pochav-aktyvnishe-rozvyvatysia Оля Полякова: «Наші артисти Росії не потрібні. І це плюс: український шоу-бізнес почав активніше розвиватися»]</ref><ref>{{Cite web|title=Особисто знав Фіделя Кастро і працював з Ескобаром: Оля Полякова розповіла цікавий факт про вітчима|url=https://apostrophe.ua/ua/article/lime/person/2019-12-12/lichno-znal-fidelya-kastro-i-rabotal-s-eskobarom-olya-polyakova-rasskazala-interesnyiy-fakt-ob-otchime/29792|website=Апостроф|accessdate=2020-02-24|language=uk}}</ref>.

== Цитати Кастро ==
* «Готовий стати [[Комунізм|комуністом]] негайно, якщо мене зроблять [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіним]]»<ref>[http://story.vesti-ukr.com/tr-141-kastro-90-let Хроніка Фіделя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161129171522/http://story.vesti-ukr.com/tr-141-kastro-90-let |date=29 листопада 2016 }}.&nbsp;— Репортер.укр</ref>
* «Нехай батьківщина дивиться на вас із гордістю. Не бійтеся славної смерті. Померти за батьківщину&nbsp;— значить жити».
* «Історія мене виправдає. Можете засуджувати мене. Це не має значення&nbsp;— історія мене виправдає».
* «Мене звуть Фідель Кастро, і я прийшов визволити Кубу».
* «США підуть на перемовини з нами, коли у них буде чорний президент, а Папою Римським стане латиноамериканець».
* «Скажи мені, в якому виді спорту ти виступаєш, і я скажу, хто тебе колонізував».
* «Жінка в чоловічому серці&nbsp;— джерело священного і недоторканного шанування».
* «Той, хто не здатний боротися за інших, ніколи не буде в змозі боротися за самого себе».
* «Революція&nbsp;— не ліжко з троянд. Революція&nbsp;— це битва між майбутнім і минулим»<ref>[http://ukr.segodnya.ua/world/desyat-yarkih-citat-fidelya-kastro-773894.html Яскраві цитати Фіделя Кастро],&nbsp;— ''Сегодня'', 26 листопада 2016</ref>.

== Цитати про Кастро ==
* Характеристика одним з товаришів Кастро:
{{цитата|Фідель є, по-перше, революціонер, по-друге, єзуїт, і тільки потім марксист<ref>[http://www.news.at/a/kommentar-pelinka-fidel-castro-7524763 Peter Pelinka (австрійський журналіст). Der bröckelnde Fels] {{ref-de}}</ref>.}}
* [[Дональд Трамп]]:
{{цитата|...жорстокий диктатор, який піддавав репресіям власний народ протягом майже шести десятків років. ...Спадщина Фіделя Кастро — це розстрільні команди, злодійство, неймовірні страждання, бідність і заперечення базових [[Права людини|прав людини]]<ref name="Trump"/><ref>[[BBC]]: [http://www.bbc.com/russian/news-38117982 Обама и Трамп разошлись в оценках Фиделя Кастро], 26.11.2016 {{ref-ru}}</ref>.}}

== Фідель Кастро і Україна ==
{{Розширити розділ|дата=листопад 2016}}

Фідель Кастро бував у [[Київ|Києві]] у 1960-их роках. Також, вже за часів незалежності України, він мав спільну з [[Кучма Леонід Данилович|Леонідом Кучмою]] програму з лікування на Кубі дітей, постраждалих від Чорнобильської трагедії. Мав дві українські державні нагороди.

== Нагороди ==

=== Україна ===
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] I ступеня ([[1999]])&nbsp;— за особисту участь у здійсненні програми лікування та оздоровлення українських дітей, які постраждали внаслідок [[Чорнобильська катастрофа|Чорнобильської катастрофи]]<ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/article/den-planeti/fidelya-kastro-nagorodzheno-ukrayinskim-ordenom Фіделя Кастро нагороджено українським орденом // [[День (газета)|День]], №&nbsp;66, 10 квітня 1999]</ref>
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] I ступеня ([[26 березня]] [[2010]])&nbsp;— за вагомий особистий внесок у розвиток українсько-кубинського співробітництва<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448/2010 Указ Президента України №&nbsp;448/2010 від 26 березня 2010 року «Про нагородження орденом „За заслуги“»]</ref>

== Пам'ять ==
На честь нього названа Площа Фіделя Кастро у місті [[Москва]].

=== У живописі ===
* портрети: [http://glazunov.ru/tvorchestvo/portrety/raboty/1983-fidel-kastro 1983] та [http://glazunov.ru/uploads/photo_gallery/photo/image/183/1984__.__._____________________________________.jpg 1984] роботи [[Глазунов Ілля Сергійович|Іллі Глазунова]]

=== У попмузиці ===
* Пісня гурту [[Танок на майдані Конґо|ТНМК]] «Фідель».

== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{commons|Fidel Castro}}

== Посилання ==
* Кастро Рус (Castro Ruz) Фідель // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_5.pdf Випуск 5. Біографічна частина: А-М] / Відп. ред. М.&nbsp;М.&nbsp;Варварцев.&nbsp;— К.: Ін-т історії України НАН України, 2014.&nbsp;— с.190-191
* [http://leksika.com.ua/13460708/legal/kastro_rus Кастро Рус] // {{Юридична енциклопедія|3}}
* [[Нью-Йорк Дейлі Ньюз]]: [http://www.nydailynews.com/news/world/fidel-castro-resigns-president-cuba-ruling-50-years-article-1.309772 Fidel Castro resigns as president of Cuba after ruling for almost 50 years] {{ref-en}}
* [[Індепендент]]: [http://www.independent.co.uk/news/obituaries/juan-reinaldo-sanchez-fidel-castro-s-bodyguard-who-blew-the-whistle-on-the-leaders-secret-life-10295608.html Juan Reinaldo Sanchez: Fidel Castro's bodyguard who blew the whistle on the leader's secret life] {{ref-en}}
* [[Human Rights Watch]]: [https://www.hrw.org/news/2016/11/26/cuba-fidel-castros-record-repression Fidel Castro's Record of Repression] {{ref-en}}&nbsp;— Перелік репресій Ф. Кастро
* Андреа Индиано: [http://inopressa.ru/article/07May2015/Giornale/cuba.html# Двойная жизнь Фиделя Кастро: «Он руководил контрабандой кокаина»] {{ref-ru}}&nbsp;— ''пер. статті'': [http://www.ilgiornale.it/news/mondo/doppia-vita-fidel-castro-dirigeva-traffico-cocaina-1124863.html La doppia vita di Fidel Castro: "Dirigeva il traffico di cocaina"] {{ref-it}}
* [[Портников Віталій Едуардович|Віталій Портников]]: [http://espreso.tv/article/2016/11/26/fidel_ce_motorola_scho_vyzhyv Фідель&nbsp;— це Моторола, що вижив.]&nbsp;— [[Еспресо TV]], 26 листопада 2016
* Леонід Швець: [http://espreso.tv/article/2016/11/26/fydel_umer_teper_okonchatelno Міф соціальної утопії. Як помирав Фідель Кастро].&nbsp;— [[Еспресо TV]], 26 листопада 2016
* [http://www.hrono.ru/libris/lib_f/pred.html Александр Фурсенко, Тимоти Нафтали «Адская игра. Секретная история Карибского кризиса 1958—1964»] {{ref-ru}}&nbsp;— ''російський переклад книги'': Timothy Naftali, Aleksandr Fursenko. «One Hell of a Gamble…».
* [http://www.contrtv.ru/print/1875/ Р. Вахитов (к.ф.н., ун-т Уфа). Социализм Фиделя Кастро].(''+ список літ.'')&nbsp;— «Интернет против Телеэкрана», 04 грудня 2016
* [[Путін Володимир Володимирович|Путін]]: [http://www.bbc.com/russian/news-38114888 Фидель Кастро был другом России].&nbsp;— [[BBC]], 26 листопада 2016 {{ref-ru}}

== Література ==
* ''В.&nbsp;І.&nbsp;Головченко''. Кастро Рус Фідель // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.: Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К: Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с. ISBN 966-316-039-X
* ''В.Матвієнко''. Кастро Рус Фідель // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.319 ISBN 978-966-611-818-2
* Juan Reinaldo Sanchez. The Double Life of Fidel Castro: My 17 Years as Personal Bodyguard to El Lider Maximo.&nbsp;— Ed. St. Martin's Griffin, 2016. // Хуан Санчес. Подвійне життя Фіделя Кастро (визнання особистого охоронця)
* Timothy Naftali, Aleksandr Fursenko. «One Hell of a Gamble: Khrushchev, Castro, and Kennedy, 1958—1964».&nbsp;— Edited: W.W.Norton and Company: New York, London, 1977. ISBN 0393040704

== Відео ==
* [http://www.youtube.com/watch?v=GU33MdvPoRk&feature=related Революція перемогла&nbsp;— Фідель Кастро на танку вступає в Гавану (1 січня 1959&nbsp;р.)]
* [https://web.archive.org/web/20090224005940/http://rutube.ru/tracks/123248.html?v=ceb0f8196a1e06f37f63a17f785ab37a Миттєвості XX століття&nbsp;— Фідель Кастро]
* [https://web.archive.org/web/20090221230601/http://rutube.ru/tracks/124548.html?v=2d046b82143ed1269b5de58fb5cb749e ФІДЕЛЬ КАСТРО: Батьківщина або смерть!]
* [https://web.archive.org/web/20101027033124/http://cccp.tv/person/fidel_castro/ СССР ТВ] Зустріч Ф.Кастро з Л.&nbsp;І.&nbsp;Брежнєвим (1974) на порталі радянського телебачення
* [http://www.krasnoe.tv/node/6114 Фідель Кастро про збройну боротьбу (інтерв'ю в Сьєрра-Маестра)]

== Див. також ==
* [[Кубинська революція]]
* [[Ернесто Че Гевара]]
* [[Операція «Нортвудс»]]
* [[Замахи на Фіделя Кастро]]

{{ac}}
{{Президенти Куби}}
{{Прем'єр-міністри Куби}}
{{Герої Радянського Союзу}}
{{Портали|Біографії|Куба}}

{{DEFAULTSORT:Кастро Фідель}}
[[Категорія:Диктатори]]
[[Категорія:Терористи]]
[[Категорія:Партизани]]
[[Категорія:Фідель Кастро]]
[[Категорія:Кубинські революціонери]]
[[Категорія:Відлучені від християнських церков]]
[[Категорія:Кавалери ордена Золотої Зірки (В'єтнам)]]
[[Категорія:Кавалери золотого ордена Компаньйонів Олівера Тамбо]]
[[Категорія:Люди на банкнотах]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Американо-кубинські відносини]]
[[Категорія:Члени Комуністичної партії Куби]]
[[Категорія:Міністри Куби]]
[[Категорія:Нагороджені орденом Максімо Гомеса]]
[[Категорія:Атеїсти XX сторіччя]]
[[Категорія:Атеїсти XXI сторіччя]]
[[Категорія:Колаборанти з СРСР]]