Перегляд вихідного коду сторінки Фрідріх фон Рабенау

{{Особа
|жінка = 
|оригінал імені = {{lang-de|Friedrich von Rabenau}}
|зображення =
|дата народження =
|місце народження =
|дата смерті =
|місце смерті =
|поховання =
|громадянство = {{GERold}}<br/>{{GERwei}}<br/>{{GERnazi}}
|національність =
|військове звання = {{Ранг|країна=3 Рейх|звання=Генерал|рід=артилерії}}
|партія =
|нагороди = {{{!}}
{{!}}{{Орден Святого Йоанна (Бранденбург)}}{{!!}}{{Залізний хрест 1-го класу}}{{!!}}{{Залізний хрест 2-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден дому Гогенцоллернів з мечами}}{{!!}}{{Кавалер Військового хреста Фрідріха (Ангальт)}}{{!!}}{{Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу}}{{!!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу}}{{!!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу}}{{!!}}{{Почесний хрест ветерана війни}}
{{!}}}
}}
'''Фрідріх фон Рабенау''' ({{lang-de|Friedrich von Rabenau}}; [[10 жовтня]] [[1884]], [[Берлін]]&nbsp;— 14 або 15 квітня [[1945]], [[Флоссенбюрг (концентраційний табір)|Флоссенбюрг]])&nbsp;— німецький військовий діяч, [[генерал артилерії]] [[Вермахт|вермахту]]. Діяч [[Рух Опору (Німеччина)|антинацистського Опору]]. Теолог.

== Біографія ==
Молодший з трьох дітей гінеколога Фрідріха Людвіга Ебергарда фон Рабенау і його дружини Валлі, уродженої Небель. Дядько [[Рейнхард Гелен|Райнгарда Гелена]].

Спочатку хотів стати пастором, але в 1903 році поступив на службу [[Фанен-юнкер|фанен-юнкером]] в [[Імперська армія Німеччини|Імперську армію]]. Учасник [[Перша світова війна|Першої світової війни]], за бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після завершення світової війни брав участь у [[Війна за незалежність Латвії|війні за незалежність Латвії]], воював проти [[Червона армія|Червоної армії]].

Продовжив службу в рейхсвері, з 1922 по 1927 рік служив у військовому міністерстві. З 1927 по 1930 рік&nbsp;— командир 2-го дивізіону 1-го польового артилерійського полку в Кенігсберзі, потім&nbsp;— 1-й офіцер Генштабу в штабі командування 2-ї группи в Касселі. З 1932 по 1936 рік відвідував лекції з військової історії в університетах Бреслау і Мюнстера. В 1932 році призначений комендантом Бреслау, з 1933 року постуйно конфліктував з керівником [[СА]] і поліції [[Едмунд Гайнес|Едмундом Гайнесом]]. Ребенау постійно отримував анонімні погрози, які припинились лише після Ночі довгих ножів. Одночасно читав лекції в університеті Бреслау, за що в 1935 році став почесним доктором філософії. З 1934 по 1936 рік служив у інспекції 6-го військового округу. В 1936 році був уповноважений [[Людвіг Бек|Людвігом Беком]] створити незалежний центральний архів німецької армії. На посаді «начальника армійських архівів» Ребенау контролював військові архіви [[Дрезден]]а, [[Штутгарт]]а і [[Мюнхен]]а, пізніше також архіви [[Відень|Відня]], [[Прага|Праги]] і [[Данциг]]а. Він прагнув запобігти ідеологічному спотворенню інформації.

Глибокі християнські переконання Рабенау зробили його противником нацизму. Він чітко виразив свої антинацистські погляди у всіх своїх творах, через що більшість нових видань були заборонені, а решта (особливо біографія [[Ганс фон Зект|Ганса фон Зекта]]) були піддані глибокій цензурі. В 1937 році Рабенау підписав заяву 96 керівників протестантської церкви проти [[Альфред Розенберг|Альфреда Розенберга]] і його книги ''Protestantische Rompilger.'' При цьому він не вступив у жодну групу Опору, однак став зв'язковим між Людвігом Беком і [[Карл Герделер|Карлом Герделером]], а також консультантом і членом [[Гурток Крайзау|гуртка Крайзау]].

З 26 серпня по 29 вересня 1939 року&nbsp;— командир [[73-тя піхотна дивізія (Третій Рейх)|73-ї піхотної дивізії]], потім знову призначений начальником армійського архіву. На цій посаді він, прикриваючись службовими відрядженнями, намагався схилити на бік опору [[Вальтер фон Браухіч|Вальтера фон Браухіча]], [[Гайнц Вільгельм Гудеріан|Гайнца Гудеріана]] і [[Фрідріх Фромм|Фрідріха Фромма]]. З 1941 року [[гестапо]] слідкувала за його телефоном і поштою. Учасник Польської кампанії, після якої піддав різкій критиці нелюдську війну [[Адольф Гітлер|Гітлера]]. Через це та релігійність Рабенау став непопулярним він був відправлений у резерв в 1942 році. Почав вивчати протестантську теологію в Берлінському університеті, за що в 1943 році був удостоєний звання ''Licentiatus theologiae.'' Написав докторську дисертацію на тему військового капеланства.

Християнські переконання Рабенау не дозволяли йому брати участь у вбивстві Гітлера, однак після провалу [[Операція «Валькірія»|Липневої змови]] він був заарештований і 11 серпня 1944 року був поміщений разом із декількома іншими членами Опору в берлінську військову в'язницю. Звідти 13 січня 1945 року Рабенау перевели в концтабір [[Заксенгаузен]], потім&nbsp;— у [[Бухенвальд]] і у Флоссенбюрг, де 14 або 15 квітня він був вбитий за особистим наказом Генріха Гіммлера. Приблизна дата смерті встановлена за телеграмою, яку [[штурмбаннфюрер]] [[СС]] [[Курт Штавіцкі]] відправив [[Ріхард Глюкс|Ріхарду Глюксу]] і [[Генріх Мюллер|Генріху Мюллеру]] 15 квітня о 8:03.

== Сім'я ==
Був одружений, мав двох дочок.

== Нагороди ==

* [[Орден Святого Йоанна (Бранденбург)]], лицар справедливості
* [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізний хрест]] 2-го і 1-го класу
* Королівський [[орден дому Гогенцоллернів]], лицарський хрест з мечами
* [[Хрест Фрідріха (Ангальт)]]
* [[Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)]] 3-го класу з військовою відзнакою
* [[Почесний хрест ветерана війни]] з мечами
* [[Медаль «За вислугу років у Вермахті»]] 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

=== Почесні звання ===

* Почесний доктор факультету філософії університету Бреслау
* Почесний викладач Мюнстерського університету

== Бібліографія ==

=== Праці на військову тематику ===

==== Статті та ессе ====

* ''Wehr und Kultur.'' In: ''Berliner Illustrirte Zeitung.'' Sonderband Nr. 4685 v. 26. November 1936. ''Die deutsche Wehrmacht.'' Ullstein, Berlin 1936.
* ''Zur 90. Wiederkehr des Todestages des Generalfeldmarschalls von Boyen.'' In: ''Militärwissenschaftliche Rundschau.'' 3. Jahrgang 1938, Heft 1, Verlag E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1938.
* ''Zum 125. Todesjahr Scharnhorsts.'' In: ''Monatsschrift der Deutschen Gesellschaft für Wehrpolitik und Wehrwissenschaften.'' Mai 1938, Heft 4, Verlag E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1938.

==== Книги ====

* ''Die alte Armee und die junge Generation.'' Mittler, Berlin 1925.
* ''Operative Entschlüsse gegen einen an Zahl überlegenen Gegner.'' Mittler, Berlin 1935.
* ''Seeckt.'' v. Hase & Koehler, Leipzig 1938.
** ''Hans von Seeckt. Aus meinem Leben 1866—1917.''
** ''Hans von Seeckt. Aus seinem Leben 1918—1936.''
* ''Scharnhorst nach 1808–Seeckt nach 1918.'' Landesgeschichtliche Vereinigung für die Mark Brandenburg, Berlin 1939.
* ''Buch und Schwert.'' Rede anlässlich der Herbstveranstaltungen für das deutsche Schrifttum vom 18. Oktober 1940. Bibliographisches Institut, Leipzig 1940.
* ''Von Geist und Seele des Soldaten.'' Eher, Berlin 1940.
* ''Geistige und seelische Probleme im jetzigen Krieg.'' Eher, Berlin 1940.
* ''Vom Sinn des Soldatentums.'' Du Mont Schauberg, Köln 1941.

Також написав передмову для:

* ''Erinnerungen und Dokumente'' von Marschall Josef Pilsudski, Band III ''Militärische Vorlesungen.'' Essener Verlagsanstalt, Essen 1935–36.
* ''Weltrüstung'' von Michael Freund, Essener Verlagsanstalt, Essen 1936. aus: ''Liste der auszusondernden Literatur.'' (Berlin: Zentralverlag, 1946), Deutsche Verwaltung für Volksbildung in der sowjetischen Besatzungszone<sup>[18]</sup>
* ''Moltke. Ein Vorbild'' von Generaloberst v. Seeckt, 2. Aufl., Koehler & Amelang, Leipzig 1938.

=== Праці з теології ===

* ''Ernste Laiengedanken.'' (Manuskript) Berlin 1943.
* ''19 Laienpredigten.'' (Manuskript) Berlin 1943.
* ''Die Entwicklung der Grundzüge der deutschen Heeresseelsorge bis zum Jahre 1929 unter besonderer Berücksichtigung des 100.000 Mann-Heeres.''(Licentiatenschrift) Berlin 1943.

== Література ==

* Kurt von Rabenau: ''Chronik der Familie von Rabenau.'' Teil III D, Haus Schertendorf, Luisenlund 1927.
* Wilhelm Vorberg: ''Friedrich v. Rabenau. Ein Lebensbild.'' Unveröffentlichtes Manuskript, o. O., ca. 1950.
* Reinhard v. Plessen: ''Soldat und Theologe. Zum 15. Todestag Generals d. Art. Dr.hc.Lic. Friedrich v. Rabenau.'' In: ''Deutsches Adelsarchiv.'' Nr. 4, 15. April 1960, S. 72–73.
* Hans-Wendel v. Rabenau: ''In Memoriam Friedrich v. Rabenau.'' In: ''Deutsches Adelsblatt.'' Nr. 4, 15. April 1985, S. 79 ff, Kirchbrak, 1985.
* Hans-Joachim Ramm: ''Christliche Elemente im militärischen Widerstand gegen Hitler.'' In: ''Beiträge aus der Ev. Militärseelsorge.'' 1/1992.
* Reinhard v. Plessen: ''Friedrich von Rabenau. Soldat im Widerstand aus christlicher Verantwortung.'' Selbstverlag, Celle 1994.
* Horst Mühleisen: ''Friedrich von Rabenau: Soldat, Archivar und Gelehrter. Zu seinem fünfzigsten Todestag.'' In: ''Archivalische Zeitschrift.'' 79 (1996), S. 127—140. [1]
* Hans-Joachim Ramm: ''Offizier, Christ und Akademiker.'' In: ''«…stets einem Höheren verantwortlich…» Christliche Grundüberzeugungen im innermilitärischen Widerstand gegen Hitler.'' Hänssler, Neuhausen 1996, <nowiki>ISBN 3-7751-2635-X</nowiki>, S. 241—249.
* Reinhard v. Plessen: ''Friedrich von Rabenau: Militär, Christ, Oppositioneller.'' In: ''Damals'' Nr. 6/1998, S. 35–38.
* ''Von der Kriegsschule zum Parlament. Historische Notizen zum Gebäudekomplex Am Havelblick 8.'' Hrsg. v. Präsident des Landtages Brandenburg. In: ''Schriften des Landtages Brandenburg.'' Heft 3/2000.
* Manfred Kehrig: ''Rabenau, Friedrich v..'' In: ''Neue Deutsche Biographie'' (NDB). Band 21, Duncker & Humblot, Berlin 2003, <nowiki>ISBN 3-428-11202-4</nowiki>, S. 67 f. (Digitalisat).
* Gerhard Ringshausen: ''Der Theologe und General Friedrich v. Rabenau.'' In: Ders.: ''Widerstand und christlicher Glaube angesichts des Nationalsozialismus.''Lüneburger Theologische Beiträge, Band 3, 2. Aufl., Lüneburg 2008.
* Hans-Joachim Ramm: ''Mich trägt mein Glaube. Friedrich von Rabenau. General und Christ im Widerstand. Tagebuch einer Gestapohaft.'' Saarbrücken 2011, <nowiki>ISBN 978-3-8416-0218-3</nowiki>.
* Ines Reich: ''Potsdam und der 20. Juli 1944. Auf den Spuren des Widerstandes gegen den Nationalsozialismus. Begleitschrift zur Ausstellung des Militärgeschichtlichen Forschungsamtes und des Potsdam-Museums''. Rombach, Freiburg im Breisgau 1994, <nowiki>ISBN 3-7930-0697-2</nowiki>, S. 87 f.

{{start box}}
|-
! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами)<br/> Третього Рейху
{{succession box|титул=[[Файл:73rd Infanterie Division Logo.svg|30px]]<br/>[[73-тя піхотна дивізія (Третій Рейх)|командир 73-ї піхотної дивізії]]|попередник=сформована |наступник=[[Генерал від інфантерії (Німеччина)|Генерал від інфантерії]]<br/>[[Бруно Білер]]|роки='''[[26 серпня]]&nbsp;— [[29 вересня]] [[1939]]'''}}
{{end box}}

{{ac}}

[[Категорія:Німецькі історики]]
[[Категорія:Німецькі теологи]]
[[Категорія:Доктори філософських наук]]
[[Категорія:Доктори наук Німеччини]]
[[Категорія:Німецькі військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни з Німеччини]]
[[Категорія:Генерали артилерії (Вермахт)]]
[[Категорія:Рух Опору в Німеччині]]
[[Категорія:Страчені військовики]]
[[Категорія:Страчені в Третьому Рейху]]