Перегляд вихідного коду сторінки Франко Петро Іванович

{{othernames|Франко}}
{{Письменник
 | Рід діяльності      = вчитель тіловиховання, співзасновник [[Пласт (організація)|Пласту]], [[етнограф]], [[письменник]],<br />{{Ранг|УСС|звання=Поручник}},<br/>[[Файл:09 УГА Сотник.svg|25px]] [[Сотник]] [[УГА]],<br/>організатор [[Літунський полк УГА|Літунського полку УГА]]
 | Роки активності     = 
 | Нагороди            = {{Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)}}
 | Премії              = 
 | Сайт                = 
 }}
'''Петро́ Іва́нович Франко́''' {{життєпис}}&nbsp;— український [[педагог]], [[письменник]], науковець-[[хімік]]. Учасник національно-визвольних змагань 1917—1920 (зокрема, військовий льотчик [[Українська Галицька армія|УГА]]). Співзасновник [[Пласт (організація)|Пласту]]. Член [[НТШ|Наукового Товариства ім. Шевченка]]. Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 1-го скликання (з 1940 року). Син [[Франко Іван Якович|Івана Франка]].

== Життєпис ==
[[Файл:Гробівець родини Франків - Галущаків..jpg|міні|250пкс|Гробівець родини Франків-Галущаків]]
[[Файл:Ukrainian Galician Army Nieuport 17.jpg|міні|250пкс|Аероплан [[УГА]]]]
Закінчив [[Львівська Політехніка|Львівську політехніку]].

У 1911—1914 був учителем [[Фізичне виховання|фізичного виховання]] у філії української [[Академічна гімназія у Львові|Академічної гімназії]] у [[Львів|Львові]]. Восени 1911 організовував у своїй гімназії [[Пласт (організація)|пластові]] гуртки та проводив з ними спортивно-військові заняття. У 1913 видав книжечку «Пластові ігри та забави».

З 1914 року в ранзі [[поручник]]а командував сотнею Легіону [[Українські січові стрільці|УСС]].

У часі [[Листопадовий чин|листопадових боїв]] за Львів Франко з [[кулемет]]ною сотнею знаходився на [[Замкова гора (Львів)|Високому Замку]].

6 грудня 1918 державний секретар військових справ ЗУНР [[Вітовський Дмитро Дмитрович|Дмитро Вітовський]] підписав наказ про формування Летунського відділу [[Українська Галицька армія|Галицької армії]]; командиром відділу став поручник Франко. З 1918-го [[сотник]] Петро Франко вів референтуру летунства в Начальній Команді [[Українська Галицька армія|Української Галицької Армії]] до її [[інтернування]] в 1920. 4 січня 1919, проводячи [[повітряна розвідка|повітряну розвідку]] на північ від Львова на 2-місному «Альбатросі», Петро Франко був збитий ворожим літаком. Він та його другий пілот, старший десятник Роман Кавута (Клатва), залишилися живими, але потрапили у полон до поляків, були інтерновані у табір [[Домб'є (концентраційний табір)|Домб'є]]; за золотий перстень Франко виміняв у вартового польський військовий однострій і втік із табору<ref>[http://h.ua/story/360212 Краків для українців]</ref>. Створений П. Франком авіполк збив 16 польських літаків; за заслуги в організації авіації Симон Петлюра надав військове звання полковника.

У 1922 році прибув до Відня, де займався видавничою діяльністю.

У 1922—1930 роках&nbsp;— професор [[Коломийська українська гімназія|української гімназії]] в [[Коломия|Коломиї]], одночасно доїжджав до Львова, де викладав в [[Таємний український університет|Українському таємному університеті]].

У 1931—1936&nbsp;— працював старшим науковим співробітником у науково-дослідному Інституті прикладної хімії в [[Харків|Харкові]]. Автор 36 зареєстрованих винаходів, переважно з галузі перероблення молока.

1936—1939&nbsp;— учителював у [[гімназія]]х Львова та [[Яворів|Яворова]], викладав у торговельно-економічному інституті. У 1937 видав працю «Іван Франко зблизька». Всупереч письмового зобов'язання перед НКВС опублікував у газеті «Діло» статтю про голодомор.

Під час приєднання Західної України до УРСР був обраний у жовтні [[1939]] депутатом [[Народні Збори Західної України|Народних Зборів Західної України]].

У 1939—1941 роках працював деканом товарознавчого факультету Українського державного інституту радянської торгівлі у Львові. У 1940 році обраний депутатом до [[Верховна Рада УРСР|Верховної Ради УРСР]].

З початком [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] у червні 1941 вивезений радянською владою зі [[Львів|Львова]] на схід. За одними даними, загинув [[28 червня]] [[1941]] року при спробі втечі з потяга на станції [[Прошова]] біля [[Тернопіль|Тернополя]]. За іншими&nbsp;— у Великому Глибочку разом з [[Студинський Кирило Йосипович|Кирилом Студинським]] потрапив під бомбардування нацистів та здійснили спробу втечі, однак були розстріляні конвоїром<ref>''Мельничук Б., Уніят В.'' Іван Франко і Тернопільщина…&nbsp;— С. 35.</ref>. Ще одна версія&nbsp;— загинув у катівнях [[НКВД]] влітку того ж року. За іншими даними&nbsp;— спалений енкаведистами живцем у клуні разом з іншими діячами культури 18 жовтня 1941&nbsp;р. в с. [[Старий Салтів]] під Харковом за два дні до зайняття німцями Харкова.<ref>[http://lib.if.ua/franko/1310568978.html Місцями життя і діяльності Івана Франка на Прикарпатті]</ref> За даними шифротелеграми [[НКДБ|НКДБ СРСР]] №&nbsp;11569 від 6 липня 1941 року, Петро Франко разом із [[Студинський Кирило Йосипович|Кирилом Студинським]] та [[Донець Михайло Іванович|Михайлом Донцем]] був заарештований у [[Київ|Києві]] співробітниками [[НКДБ|НКДБ СРСР]] за вказівкою [[Хрущов Микита Сергійович|Микити Хрущова]]. В цій шифротелеграмі виконавець пропонує розстріляти заарештованих у зв'язку з тим, що евакуація вищевказаних осіб з Києва може мати ускладнення та просить надання негайних вказівок<ref>{{Cite web|url=http://gistory.livejournal.com/281770.html|title="…считаем целесообразно их расстрелять"|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.

Місце поховання невідоме. Вписаний про пам'ять на гробівці Франків-Галущаків на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]] у Львові, поле №&nbsp;69.<ref>{{книга |автор = Криса&nbsp;Л., Фіголь&nbsp;Р. |частина = |заголовок = Личаківський некрополь|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2006|том = |сторінки = 383|сторінок = |серія = |isbn = 966-8955-00-5|тираж = }}</ref>
[[Файл:Петро і Ольга Франко.jpg|міні|200пкс|Петро Франко з дружиною Ольгою]]

== Науковий, мистецький доробок ==
Збирав фольклорно-етнографічні матеріали, писав оповідання.

Автор:
* підручників шведської руханки (зарядки), історії і теорії руханки
* історичних оповідань «Махнівська попівна», «В пралісах Бразилії», «Без праці», «Дядько шкіпер»
* спогадів «[[Франко Іван Якович|Іван Франко]] зблизька» (1937)
* кіносценарію за повістю «Борислав сміється» та ін.

== Родина ==
Дружина&nbsp;— письменник-кулінар, автор рецептів [[Франко Ольга Федорівна (Білевич)|Ольга Франко (Білевич)]].

Діти: Віра та Іванна (або Ася).<ref name=":0">{{Cite web|title=ДІТИ Й ОНУКИ ІВАНА ФРАНКА|url=https://www.zhitomir.info/post_1070.html|website=www.zhitomir.info|accessdate=2020-10-08|language=uk}}</ref>

Франко Віра (31 січня 1923, [[Полонична|с. Полонична]], Львівщина&nbsp;— ?)&nbsp;— вчилась у Львові, у школі сестер [[Василіянки|Василіянок]], студентка Віденського університету (1939—1941)<ref name=":0" />. У вересні 1941&nbsp;р. за надуманим політичним звинуваченням у співпраці з органами [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] [[гестапо]] арештувало старшу доньку Віру Франко, і далі дівчина потрапила до німецького [[Равенсбрюк|концтабору Равенсбрюк]]. Повернувшись додому, 13 грудня 1945&nbsp;р., була арештована, і, за звинуваченням НКВС у співпраці з ворожою розвідкою, була засуджена на пʼять років [[Воркутинський ВТТ|табору у Воркуті]] та довічне заслання у [[Сибір]]у. Додому змогла повернутися після смерті [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] у 1953 році. [[Реабілітація жертв політичних репресій в СРСР|Реабілітована]] 14 грудня 1959&nbsp;р.<ref>{{Cite web|title=«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка|url=https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/09/14/158111/|website=Історична правда|accessdate=2020-09-19}}</ref>

Франко Іванна (24.01.1925, [[Коломия]]&nbsp;)&nbsp;— закінчила [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівський політехнічний інститут]] (1950), взяла шлюб з Мирославом Галущаком, мали дітей.<ref name=":0" />

== Вшанування пам'яті ==
[[Файл:Петро Франко (2020).jpg|міні|200пкс|[[Мурали Києва|Київський мурал]], присвячений Петру Франку]]
* У 2008 році указом [[Президент України|Президента України]] іменем Петра Франка названа [[7-ма бригада тактичної авіації (Україна)|7-ма бомбардувальна авіаційна бригада]] [[Повітряні сили Збройних сил України|Повітряних сил Збройних сил України]].
* На його честь названо 65 курінь УПЮ імені Петра Франка.
* У місті [[Старокостянтинів]], при вході до [[7-ма бригада тактичної авіації (Україна)|7-ї авіаційної бригади]] по вулиці Миру&nbsp;— на бетонній плиті намалювали портрет Петра Франка, чиє ім'я носить військова частина.<ref>{{Cite web|title=У місті намалювали мурал із зображенням Петра Франка|url=https://starkon.city/read/events/44734/u-misti-namalyuvali-mural-iz-zobrazhennyam-petra-franka|website=Старкон.City|accessdate=2020-08-25|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Мурал Петра Франка прикрасив вхід до військового містечка авіаторів – АрміяInform|url=https://armyinform.com.ua/2019/10/mural-petra-franka-prykrasyv-vhid-do-vijskovogo-mistechka-aviatoriv/|website=armyinform.com.ua|accessdate=2020-08-25|language=uk}}</ref>
* [[24 серпня]] 2020 року, на [[день Незалежності України]]&nbsp;— в Києві в [[Солом'янський район|Солом'янському районі]], на фасаді будинку за адресою [[Вулиця Авіаконструктора Антонова (Київ)|вулиця Авіаконструктора Антонова, 7]] відбулось урочисте відкриття [[Стінопис|муралу]], присвяченого Петру Франку.<ref>{{Cite web|title=У столиці відкрили мурал, присвячений Петру Франку {{!}} СтопКор&nbsp;— корупція, хабарництво, компромат, останні новини|url=https://stopcor.org/ru/u-stolyczi-vidkryly-mural-prysvyachenyj-petru-franku/|website=Информационный портал «СтопКор»|date=2020-08-24|accessdate=2020-08-24|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Мурал Пето Франко {{!}} Київ від минулого до майбутнього|url=https://kyivpastfuture.com.ua/mural-petro-franko/|date=2020-08-24|accessdate=2020-08-25|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=На Солом'янці урочисто відкрили мурал, присвячений льотчику Петру Франку|url=https://khreschatyk.news/na-solom-yantsi-urochysto-vidkryly-mural-prysvyachenyj-lotchyku-petrovi-franku/|website=Хрещатик|date=2020-08-24|accessdate=2020-08-25|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=На Солом’янці з‘явився мурал, присвячений льотчику Петру Франку|url=https://kyiv.media/news/na-solomyanczi-zyavyvsya-mural-prysvyachenyj-lotchyku-petru-franku|website=Kyiv Media|date=2020-08-21|accessdate=2020-08-25|language=uk}}</ref>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* ''[[Тихолоз Наталія Богданівна|Наталя Тихолоз]].'' Петро Франко: перерваний політ [https://frankolive.wordpress.com/2019/06/17/петро-франко-перерваний-політ/ ФРАНКО: НАЖИВО / FRANKO: LIVE ©]
* ''[[Мельничук Богдан Іванович (письменник та краєзнавець)|Мельничук Б.]], [[Уніят Віктор Богданович|Уніят В]].'' Іван Франко і Тернопільщина.&nbsp;— Тернопіль: Тернограф, 2012.&nbsp;— 280 с.&nbsp;— ISBN 978-966-457-087-6.
* ''Науменко К.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Франко Петро Іванович] // {{ЕІУ|10|325}}

== Посилання ==
* [http://www.litforum.org/index.php?r=12&a=4358 Він жив і творив для України // Літературний форум, 6.06.2010]
* ''Гуцал Петро''. [http://www.ji.lviv.ua/n63texts/gucal-capital.htm Тричі був Тернопіль столицею]
* '' Лепісевич&nbsp;П.&nbsp;М.'' [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvlduvs/2011_1_1/lpmupv.pdf Окупація польським військом м. Львова як початок українсько-польської війни]/&nbsp;— 2010.
* {{Youtube|bpb-sr3ODV0 Документальний фільм «Петро Франко», 2008 р.}}

{{PD-письменник}}
{{Командири УГА}}
{{ПЛАСТ}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські педагоги]]
[[Категорія:Українські хіміки]]
[[Категорія:Діти Івана Франка]]
[[Категорія:Пластуни]]
[[Категорія:Члени Спортового товариства «Україна»]]
[[Категорія:Сотники УГА]]
[[Категорія:Льотчики УНР]]
[[Категорія:Патрони юнацьких пластових куренів]]
[[Категорія:Уродженці Нагуєвичів]]
[[Категорія:Випускники Львівської політехніки]]
[[Категорія:Викладачі Коломийської української гімназії]]
[[Категорія:Персоналії:Дрогобич]]
[[Категорія:Персоналії:Красне]]
[[Категорія:Педагоги Яворова]]
[[Категорія:Науковці Харкова]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 1-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Народних зборів Західної України]]