Відкрити головне меню

Федорів Роман Миколайович

український письменник, лауреат Шевченківської премії (1995)

Роман Миколайович Федорів
Roman Fedoriv.jpg
Народився 1 грудня 1930(1930-12-01)
Братківці Тисменицького району
Помер 14 березня 2001(2001-03-14) (70 років)
Львів, Україна
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Україна Україна
Діяльність журналіст
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова творів українська
Жанр оповідання, повісті, зокрема історичні, нариси
Magnum opus «Єрусалим на горах»
Нагороди Орден «Знак Пошани»Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1995

Рома́н Микола́йович Фе́дорів (1 грудня 1930, Братківці — 14 березня 2001, Львів) — український письменник, лауреат Шевченківської премії (1995) за твір «Єрусалим на горах», редактор часопису «Дзвін». Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у Братківцях Тисменицького району на Івано-Франківщині.

У 1945—1950 роках — учень педагогічного училища; завідувач книжкового відділу магазину; бригадир бригади протифілоксерної експедиції; інструктор обласного відділу «Союздрук».

У 1950—1953 роках служив у Радянській армії.

У 1953—1956 роках — інспектор-бухгалтер районного сільськогосподарського банку; інструктор міського відділу «Союздрук».

З 1956 року — співробітник районної, обласної газети, власний кореспондент низки республіканських газет.

Член КПРС з 1963 по 1991 рік.

1967 закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Франка, працював у місцевій пресі. З 1968 до смерті у 2001 році — головний редактор журналу «Жовтень» (тепер «Дзвін»).

1989 року на велелюдному святкуванні 133-ї річниці від дня народження Івана Франка разом з письменниками Романом Іваничуком, Романом Лубківським, професором Михайлом Шалатою запропонували відновити назву села Нагуєвичі[1].

Творча дільністьРедагувати

Автор оповідань, повістей, нарисів.

Перша книга письменника «Жовтнева соната» побачила світ у 1959. Довгий час працюючи кореспондентом обласних, а згодом і республіканських газет, об'їздив усю Україну. Завдяки зусиллям письменника були відновлені видавництво «Червона калина» й часопис «Літопис Червоної Калини». Він започаткував у «Дзвоні» рубрику про призабутих письменників та літераторів з української діаспори.

Помер 14 березня 2001 від інфаркту. Могила — на Личаківському цвинтарі[2].

ТвориРедагувати

  • Отчий світильник (роман, 1976)
  • Кам'яне поле (трилогія, 1978)
  • Твори в двох томах (1980)
  • Плуг у борозні (трилогія)
  • Єрусалим на горах (роман, 1993), відзначений Державною премією України ім. Т. Шевченка та премією Всесвітньої української Фундації Антоновичів (1996)
  • Чорна свіча від Їлени (роман, 1996)
  • Палиця для прокажених (роман, 2000)

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати