Перегляд вихідного коду сторінки Федак Степан

{{Однофамільці|Федак}}
{{Український державний діяч
 | ім'я = Степан Федак
 | зображення = [[Файл:Степан Федак.jpg|200пкс]]
 | розмір_зображення = 150px
 | підпис_зображення =
 | посада1 = [[Державний секретар]] харчових справ [[Державний секретаріат ЗУНР|уряду]] [[ЗУНР]] [[File:ZUNR coa.svg|25пкс]]
 | почав1 = [[9 листопада]] [[1918]]
 | кінець на посаді1 = [[грудень]] [[1918]]
 | переобрання1 =
 | попередник 1 =
 | наступник 1 =
 | дата народження = 9.1.1861
 | місце народження = [[Перемишль]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австрійська імперія]]
 | дата смерті = 6.1.1937
 | місце смерті = [[Львів]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська республіка]]
 | посада2=
 | термін =
 | попередник 2 =
 | наступник 2 =
| приналежність =
| країна = {{ZUNR}} [[Файл:ZUNR coa.svg|25пкс|]]
| рід військ =
| роки служби =
| звання =
| підрозділ =
| командування =
 | університет =
 | професія =
 | партія =
}}
'''Степа́н Федáк''' ([[9 січня]] [[1861]], [[Перемишль]]&nbsp;— [[6 січня]] [[1937]])&nbsp;— визначний галицький український [[громадський діяч]], [[фінансист]], [[філантроп]], за фахом [[адвокат]]. У [[1918]]&nbsp;році державний секретар харчових справ уряду [[ЗУНР]]. Активний діяч ряду громадських організацій в Західній Україні. Організатор Комітету допомоги політичним в'язням, який очолював до кінця життя. [[Зять]] о. [[Січинський Лукіян|Лукіяна Січинського]], батько [[Федак-Смок Степан|Степана Федака-Смока]], [[Федак-Шепарович Олена|Олени Федак-Шепарович]], Ольги Федак-Коновальцевої (дружини [[Євген Коновалець|Євгена Коновальця]]), Софії Федак-Мельникової (дружини [[Мельник Андрій Атанасович|Андрія Мельника]]).

== Життєпис ==
На 10-у році життя втратив батька, мати&nbsp;— Анна-Йосифа Брайт&nbsp;— із чотирма дітьми змушена переїхати до Львова. З [[1874]]-го у Львові, вихованець бурси [[Ставропігійський Інститут|Ставропігійського Інституту]]. 1878 року з відзнакою закінчив [[Львівська академічна гімназія|Академічну гімназію]], був диригентом студентського хору. Разом із [[Смаль-Стоцький Степан Йосипович|Степаном Смаль-Стоцьким]] готували до друку твори молодих українських письменників.

Записався на правничий факультет [[Львівський Університет|Львівського Університету]], дістав стипендію, підробляв писарем у суді, щоб допомогти родині фінансово. Студентський діяч, член [[Академічний гурток|Академічного гуртка]], диригент студентського хору. [[1891]] року співзасновник товариства «[[Боян]]»; після поїздки до Праги учасники подарували йому срібну диригентську паличку з підписом, зберігається в одному з музеїв Львова. Співав у польському хорі «Лютня». 1881 року разом із [[Левицький Кость|Костем Левицьким]], [[Чайковський Андрій Якович|Андрієм Чайковським]] та [[Олесницький Євген|Евгеном Олесницьким]] організував професійне об'єднання «Кружок правників», під протекцією професора [[Огоновський Омелян Михайлович|Омеляна Огоновського]] при студентському об'єднанні «[[Дружній лихвар]]».

1889 року разом з К. Левицьким, Є. Олесницьким, [[Шухевич Микола Осипович|Миколою Шухевичем]], О. Огоновським, [[Горбачевський Антін|Антіном Горбачевським]] Федак започаткував видання першого у Східній Галичині українського правничо-фахового журналу «Часопись правнича». [[1890]] року<ref>{{Cite web |url=http://zbruc.eu/rik_1888 |title=Д-р Стефан Федак, кандидат адвокатури, |accessdate=10 лютий 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150212013742/http://zbruc.eu/rik_1888 |archivedate=12 лютий 2015 |deadurl=yes }}</ref> розпочав адвокатську практику і дуже швидко завоював авторитет серед правників. Саме в нього проходив адвокатську практику майбутній президент [[ЗУНР]] [[Євген Петрушевич]].

У [[1893]]&nbsp;р. одружився з донькою греко-католицького священика о. [[Січинський Лукіян|Лукіяна Січинського]] Марією<ref>[https://archive.is/20130702105329/kmoun.info/news/view/450.html Степан Федак. До 150-річчя забутого філантропа.]</ref> (1874—1952). Дружина Федака, Марія, була «скарбничкою» Товариства «Руська Захоронка». Подружжя Федаків підтримувало українську культуру й освіту: 1909 року адвокат підписав заклик керівників львівських товариств про збір коштів на пам'ятник Т.Шевченкові у Києві до 100-річчя з дня його народження, склав частку на стипендію імені А.Вахнянина, очолює комітет засновників гімназії в [[Яворів|Яворові]].

С. Федак, Є. Олесницький, К. Левицький серед інших, та [[Грушевський Михайло Сергійович|М. Грушевський]] стали співзасновниками [[Українська Національно-Демократична Партія|Української національно-демократичної партії]] 1899 року.

Організатор економічних установ: член Управи «Народної Торгівлі», член-засновник Товариства взаємних забезпечень «[[Дністер (страхова компанія)|Дністер]]» (з 1909 його головний директор), [[Центробанк]]у, [[РСУК|Ревізійного Союзу Українських Кооператив]], Земельного Банку Гіпотечного, «Карпатії», Української Щадниці в Перемишлі, віце-президент (з 1913) Крайового Банку (згодом Банку Господарства Крайового), з 1906&nbsp;р. член Апеляційної комісії для заробіткового податку.

Доктор Федак співпрацював з митрополитом [[Андрей (Шептицький)|Андреєм Шептицьким]]. В 1890-х був синдиком (управителем) Галицької митрополії, потім радником з правових питань, митрополит завжди відвідував його на іменини. 1913 року Шептицький і Федак провели конференцію з представниками академічних товариств (Володимир Білозор від «Медичної Громади», [[Коновалець Євген Михайлович|Євген Коновалець]] від УСС і [[Федорців Федь|Федь Федорців]] від «Академічної помочі»)&nbsp;— про санаторне товариство для хворих на сухоти.

1911 року доктор Федак і [[Шухевич Володимир Осипович|В. Шухевич]] програли вибори до міської ради Львова, де не було жодного українця&nbsp;— шантажем і шахрайством, не допустивши близько 4000 українців до участі в голосуванні, поляки їх провалили. Тодішня газета «[[Діло (газета)|Дїло]]»: «… маневр був зовсім схиблений, бо ж названі руські кандидати занадто звісні в цілім Львові зі своєї публічної діяльности, щоб яким-небудь маневром можна було закрити їх національність…»

[[1915]] року вивезений російськими окупантами як заручник до Києва (звідки повернувся [[1916]]), де організував опіку й допомогу для українців з Галичини. 1916 року Федака обміняли на полоненого російського консула, повертається через Петербург, Швецію та Німеччину до Відня.

У [[листопад]]і [[1918]]&nbsp;— державний секретар харчових справ уряду [[ЗУНР]]. Коли на засіданні УНРади запропонували арештувати усіх відомих польських діячів Львова, Федак демонстративно вийшов із зали, пропозицію зняли. Згодом поляки інтернували його разом із іншими українцями. У грудні 1918 Ф. організував [[Українське товариство допомоги емігрантам з Великої України|Горожанський Комітет для опіки й допомоги українським полоненим, інтернованим і політичним в'язням]]. По ліквідації (вересень [[1921]]) Комітету його секції оформилися у статутові товариства (Українське Товариство Допомоги Інвалідам, Союз Українських Адвокатів, перший голова&nbsp;— С.Федак) і нелеґальний, але толерований владою Комітет допомоги політичним в'язням, який Федак очолював до кінця життя. У 1923&nbsp;р. на будову Українського Народного дому в Богданівці у Львові виділив 2&nbsp;млн польських марок

[[Франко Іван Якович|Іван Франко]] разом із Федаком входили до спеціальної комісії НТШ&nbsp;— для перегляду старого статуту 1896&nbsp;р. і комісію для спорудження Академічного дому у Львові 1904&nbsp;р. Федак&nbsp;— активний член майже всіх українських товариств, сеньйор Ставропігійського Інституту і почесний член «[[Просвіта|Просвіти]]» (з [[1925]]), один з найбільше шанованих і популярних постатей Львова.

25 вересня 1921&nbsp;р. у Львові син Федака&nbsp;— ад'ютант [[Петлюра Симон|Симона Петлюри]], вчинив [[Замах на Юзефа Пілсудського|замах]] на маршала [[Юзеф Пілсудський|Юзефа Пілсудського]]&nbsp;— перший теракт [[УВО]]. Батька також заарештовано, гучний судовий процес «федаківців» став протестом проти окупації.

На з'їзді [[УНДО]] 1928&nbsp;р. Федака обрано членом партійного суду, 1929&nbsp;— призначено його головою, 1931&nbsp;р. увійшов до «Ради Старих» (або «Ради Сеньйорів»&nbsp;— найавторитетніших діячів Галичини), що закликала до створення міжпартійного органу всіх напрямів українського громадсько-політичного життя.

Помер 6 січня 1937, на похорон вийшло близько 5000 людей.

== Вшанування ==
У січні 2018 року на фасаді будинку 48 по [[Вулиця Дорошенка (Львів)|вулиці Дорошенка]] (м. Львів), де мешкав Степан Федак від 1901 року, відкрито пам'ятну дошку.<ref>[https://zaxid.net/u_lvovi_vidkrili_pamyatnu_doshku_odnomu_z_derzhsekretariv_uryadu_zunr_n1445976 У Львові відкрили пам'ятну дошку одному з держсекретарів уряду ЗУНР]</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''Дмитрієнко М.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf  Федак Степан] // {{ЕІУ|10|271}}
* {{ЕУ}}
* {{ДІУ-2001}}
* ''Баран З.'' Степан Федак&nbsp;— правник, фінансист, громадський діяч // Українська кооперація.&nbsp;— Львів, 2001.&nbsp;— С.103-112.
* ''Гелей С., Нагірний М.'' Степан Федак (1861—1937) // Українські кооператори.&nbsp;— Кн. 2.&nbsp;— Львів, 2001.&nbsp;— С. 67-79.
* ''Нагірний М.'' [http://www.history.iv-fr.net/article.php?id=802 Ворохта в персоналіях: С. Федак, С. Салик та ін.&nbsp;— Івано-Франківськ&nbsp;: Місто НВ, 2006.&nbsp;— 15 с.]
* ''Нагірний М.'' Зв'язки родини Шухевичів і родини Федаків (кінець XIX- середина XX&nbsp;ст.) // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nikp/2008_14/Nagirnyy.pdf; Галичина: Всеукр. наук. і культурно-просвітній краєзнавчий часопис, 2008.&nbsp;— Ч. 14.&nbsp;— С. 461—468.
* ''Нагірний М.'' Особисті зв'язки діячів ЗУНР та УНР (на прикладі родини Степана Федака) // Україна соборна. Зб. наук. статей.&nbsp;— Вип. 2.&nbsp;— Ч. III. Історична регіоналістика в контексті соборності України.&nbsp;— К., 2005.&nbsp;— С. 318—325.
* ''Нагірний М.'' Фундатори освіти у Ворохті: родина Федаків і їхні друзі // Ворохта&nbsp;— перлина Карпат. Матеріали до історії.&nbsp;— Івано-Франківськ&nbsp;: Місто НВ, 2007.&nbsp;— C. 25—45.
* «Українське слово».&nbsp;— 2011&nbsp;р.&nbsp;— №&nbsp;3 (19—25 січ.).

== Посилання ==
* {{УМЕ16|частина=Федак Степан|сторінки=1977}}
{{Commonscat|Fedak}}
* [http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=Pages&in=view&id=1386 Музей Степана Федака на сайті «Музеї України»]
* ''Нагірний М.'' [https://archive.is/20130702105329/kmoun.info/news/view/450.html Степан Федак (9.01.1861-6.01.1937): 150-років забутого філантропа]
* [https://archive.is/20130702113042/kmoun.info/news/view/814.html Степан Федак: Забутий ФІЛАНТРОП]
* [http://ukrslovo.org.ua/ukrayina/istoriya/stepan-fedak-do-150-richchya-zabutogo-filantropa.html Українське слово]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [https://archive.is/20130702105329/kmoun.info/news/view/450.html Степан Федак. До 150-річчя забутого філантропа.]

{{Bio-stub}}

[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Народились 9 січня]]
[[Категорія:Народились 1861]]
[[Категорія:Уродженці Перемишля]]
[[Категорія:Українські адвокати]]
[[Категорія:Українські підприємці]]
[[Категорія:Галицькі підприємці]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:Українські благодійники]]
[[Категорія:філантропи]]
[[Категорія:Діячі ЗУНР]]
[[Категорія:Державні секретарі ЗУНР]]
[[Категорія:Діячі НТШ]]
[[Категорія:Діячі УНДО]]
[[Категорія:Диригенти Львівського «Бояну»]]
[[Категорія:Доктори права]]
[[Категорія:Випускники юридичного факультету Львівського університету]]
[[Категорія:Померли 6 січня]]
[[Категорія:Померли 1937]]