Перегляд вихідного коду сторінки Файл

{{about|термін інформаційних технологій|канцелярське приладдя|Файл (канцелярія)}}
'''Файл''' ({{lang-en|'''file'''}}&nbsp;— [[шухляда]], [[тека]], [[папка]])&nbsp;—  [[інформація|інформаційний]] [[об'єкт]], що містить [[дані]] або [[програма|програми]] і розміщується на поіменованій ділянці [[носій інформації|носія даних]], [[сутність]], елемент (''одиниця'' [[носій інформації|носія інформації]]; {{lang-en|media unit}}), що дозволяє отримати [[доступ]] до певного [[ресурс]]у [[Обчислювальна система|обчислювальної системи]] і має такі [[ознака|ознаки]]:
* фіксована [[назва]] ([[назва файлу]]&nbsp;— [[послідовність]] [[символ]]ів ({{lang-en|string}}), число чи щось інше, що однозначно характеризує файл);
* певну логічну будову (структуру) і відповідні йому операції читання/запису.

На практиці це іменований [[блок]] [[інформація|інформації]], який зберігається на [[носій інформації|носії інформації]].

Файл обов'язково має назву і може мати будь-який [[розмір]] [[інформація|інформації]] (максимальна довжина назви та розміру файлу обмежується властивостями конкретної [[файлова система|файлової системи]]). Файл може мати набір [[атрибут файлу|атрибутів]]. Треба зазначити, що файл може мати більш ніж одну назву (або [[синонім]]и назви, наприклад в [[Unix]] можна створювати жорсткі посилання на файл, які стають повним аналогом початкової назви файлу).

В інформатиці використовується наступне визначення: '''файл'''&nbsp;— це ''впорядкована [[сукупність]] даних, що зберігається на диску і займає іменовану область зовнішньої пам'яті''. Згідно з термінологією, прийнятою в програмуванні, файл&nbsp;— це ''довільний блок інформації'', або ''пристрій вводу-виводу'', асоційований із ним (як середовище, засіб передачі ''"довільних блоків інформації"''). Кожна комп'ютерна програма відкриває принаймні три файли [[Стандартні потоки|стандартних потоків]]: вхідний файл ([[stdin]]), вихідний файл ([[stdout]]), файл виводу повідомлень про помилки ([[stderr]]). Вхідний файл зазвичай асоціюється із [[клавіатура|клавіатурою]], вихідний файл та файл виводу помилок&nbsp;— із [[дисплей|дисплеєм]] [[термінал]]у, проте кожен із цих файлів може бути перенаправлений на інший [[носій інформації]], наприклад, на дисковий файл, про який мовилося вище, на [[комп'ютерна мережа|мережу]], яка також є файлом, на [[контролер]] будь-якого [[периферійний пристрій|периферійного пристрою]] комп'ютера, зчитувача інформації тощо. Файлом може бути також [[оперативна пам'ять|ділянка оперативної пам'яті програми]].

== Історія ==
[[Файл:PunchCardDecks.agr.jpg|right|thumb|Файл [[перфокарта|перфокарт]]]]
[[Файл:BRL61-IBM 305 RAMAC.jpeg|right|thumb|Двійка [[твердий диск|твердих дисків]] системи [[IBM 305 RAMAC|IBM 305]]]]

Слово «файл» вперше було публічно використане в контексті зберігання даних комп'ютером в лютому 1950-го. В рекламі [[RCA]] (Radio Corporation of America) у журналі [[Popular Science]]<ref>[http://books.google.com/books?id=9SwDAAAAMBAJ&lpg=PA210&pg=PA96 Журнал Popular Science, лютий 1950, сторінка 96]</ref> описуючи нову «запам'ятовуючу» вакуумну трубку, RCA стверджували:
: ''«…the results of countless computations can be kept „on file“ and taken out again. Such a „file“ now exists in a „memory“ tube developed at RCA Laboratories. Electronically it retains figures fed into calculating machines, holds them in storage while it memorizes new ones&nbsp;— speeds intelligent solutions through mazes of mathematics.»''
У 1952 році «файл» використовували для означення інформації, що зберігалась на [[перфокарта]]х.<ref>Robert S. Casey, et al. ''Punched Cards: Their Applications to Science and Industry'', 1952.</ref>
Спочатку люди розглядали як файл відповідну апаратуру (а не вміст). Наприклад, тверді диски комп'ютера [[IBM 350]] називались «disk files».<ref>Martin H. Weik. Ballistic Research Laboratories Report #1115. March 1961. [http://ed-thelen.org/comp-hist/BRL61-ibm03.html#IBM-305-RAMAC pp. 314—331].</ref>
Такі системи, як [[Compatible Time-Sharing System]], увели ідею файлової системи, яка керувала кількома віртуальними «файлами» на одному пристрої зберігання, надаючи терміну його сучасне значення. Імена файлів у CTSS мали дві частини, [[прочитність|прочитне]] для користувача «основне ім'я», і «вторинне ім'я», яке вказувало на тип файлу.<ref>Fernando J. Corbató et al. «[http://larch-www.lcs.mit.edu:8001/~corbato/sjcc62/ An Experimental Time-Sharing System].» May 3, 1962.</ref><ref>Jerome H. Saltzer ''[http://www.lcs.mit.edu/publications/pubs/pdf/MIT-LCS-TR-016.pdf CTSS Technical Notes] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060913210311/http://www.lcs.mit.edu/publications/pubs/pdf/MIT-LCS-TR-016.pdf |date=13 вересень 2006 }}''. Project MIT-LCS-TR016</ref>

Такий підхід до сьогодні зберігся в кількох операційних системах, включно з [[Microsoft Windows]]. Хоча сучасний термін «[[регістровий файл]]» ілюструє раннє поняття файлу, це поняття загалом зникло.

== Файли в Unix ==
В [[Unix]] існує 7 типів файлів
# Звичайний ([[regular]])
# Каталог ([[directory]])
# Файл блочного пристрою.
# Файл символьного пристрою.
# Канали ([[FIFO]])
# Зв'язок ([[link]])
# Сокети ([[socket]])

''Звичайний файл'' зустрічається найчастіше. Для операційної системи такий файл має вигляд простої послідовності [[байт]]ів.

''[[Каталог (файлова система)|Каталог]]''&nbsp;— це файл, який містить назви файлів, які в ньому містяться, та посилання на інформацію, яка дозволяє [[Операційна система|ОС]] виконувати операції над цими файлами. На запис у каталог має право тільки [[Ядро (комп'ютерні науки)|ядро]]. Каталог є таблицею, кожен запис якої відповідає певному файлу. По своїй конструкції каталог складається з трьох файлів. Будь-який каталог окрім файлу з своєю назвою, завжди має прописаним всередині два файли з назвами '.' та '..'. Перший вказує на себе, другий вказує на батьківський каталог. Для каталога / файл '..' вказує на себе теж.

''Файл зовнішнього пристрою'' дозволяє доступ до цього пристрою. UNIX розрізняє символьні та блочні файли. Символьні файли використовуються для небуферизованого обміну, а блочні&nbsp;для обміну порціями даних фіксованої довжини (наприклад дискові накопичувачі).

''Канали''&nbsp;— це файли, які використовуються для зв'язку між процесами. Один з видів міжпроцесорної взаємодії [[IPC]]. Це так звані файли типу [[FIFO та LIFO|FIFO]]. По своїй суті це є конструкція, що має одночасно і вхідний, і вихідний потоки. Як правило їх використовують для зв'язку стандартного виводу одного процесу та стандартного вводу іншого в ланцюжках команд. У цьому випадку вони використовуються без вживання імен файлів. Інформація про ці файли знаходяться в пам'яті в спеціальному масиві. Вони пов'язуються з процесами тільки по номеру [[inode]]. Іноді використовуються іменовані канали. Це такий канал у якого є ім'я, яке відображається в тій файловій системі системі, для якої цей файл зробили. Користувач створивши цей файл може власноруч пов'язати певні процеси так як йому заманеться.

''Сокети'' - ще один тип файлів, що використовується для міжпроцесорної взаємодії [[IPC]]. Це дещо подібна технологія до каналів, проте вона має більш складнішу конструкцію і дозволяє робити зв'язок між процесами не лише на одному пристрої, а й через мережу. Інтерфейс socket використовується, наприклад, для доступу до мережі [[TCP/IP]].

== Інші значення ==
{{Основна стаття|Файл (канцелярія)}}
* '''Файл''' (канцелярський)&nbsp;— тонка плівкова обкладинка стандартного розміру (формату); відноситься до [[Канцелярське приладдя|канцелярського приладдя]].

== Див. також ==
{{вікіпосилання}}
* [[Текстовий файл]]
* [[Двійковий файл]]
* [[Стандартні потоки]]
* [[Формат файлу]]
* [[Набір даних (IBM)]]
* {{Iw|Сигнатура файлу|||File signature}}
* [[Файл-квитанція]]
* [[Файлова система]]
* [[Файлообмінник]]

== Примітки ==
{{примітки}}
{{refimprove|дата=серпень 2012}}
{{Compu-OS-stub}}

== Посилання ==
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Програмування|Інформаційні технології|Інтернет}}

[[Категорія:Файли| ]]
[[Категорія:Файлова система]]
[[Категорія:Носії інформації]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]