Відкрити головне меню

Устав, ранній тип письма кириличних рукописів. Кирилиця, утворена за болг. царя Симеона (893 — 927), є точним графічним відтворенням (з новими літерами для специфічно слов. звуків) тогочасного візант. грец. алфавиту унціяльного письма (litterae unciales, від uncia в сенсі «цаль»: 2,46 см, тобто «літери заввишки в цаль»), що вживалось для богослужбових кн. і збереглось у грец. відписах Нового Завіту від 4 в.

На Україну У. прийшов із Св. Письмом, і перші датовані рукоциси були виконані на Україні в 11 в.: «Ізборник Святослава» (1073) та «Ізборник Святослава» (1076). У. написане також Остромирове Євангеліє (1056 — 57). Останнє виявляє типові риси У.: літери розміщаються точно між двома рівнобіжними лініями, за межі яких виходять лише д, з, р, у, х, ц, щ; літери прямовисні, «геометричні», з правильними прямими лініями та заокругленнями; їхня сер. шир. наближається до висоти (т. ч. вони майже вписуються в квадрат); відстані між літерами великі; поділу на слова нема; окрім небагатьох титл, надрядкових знаків майже нема. За висотою літер — 6 — 7 мм — це ще досить великий У. (Літери грец. «унціялу» теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим У. «сер.» величини написано «Ізборник» 1073 (див. ЕУ 1, мал. 266, де в підписі має бути 1073); відступи між літерами менші, деякі літери нахиляються вправо, і з'являються «акценти». Пізніші приклади У. — Галицьке євангеліє (1144) та Пандекти Антгоха (11 — 12 вв.).

Заміна пергамену папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від 13 в. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, т. зв. великий півустав, літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і т. ч. у 15 — на поч. 16 вв. уже переважав півустав, а в 16 — 17 вв. прийшов скоропис. Одначе, У. ще зустрічається у богослужбових книгах, напр., у Пересопницькому євангелії (1556 — 61), хоча надрядкові літери й акценти типові для півуставу; великий півустав Крехівського апостола (1563 — 72)) близький до У.


Література: Horodyski в. Podrecznik раleografii ruskiej. Kp. 1951; Черепнин Л. Русская палеография. М. 1956.



Література