Відкрити головне меню
[неперевірена версія][перевірена версія]
(ЕУ-II)
 
 
(Не показано 34 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Otheruses|Устав}}
'''Устав''', ранній тип письма кириличних рукописів. [[Кирилиця]], утворена за болг. царя Симеона (893 927), є точним графічним відтворенням (з новими літерами для специфічно слов. звуків) тогочасного візант. грец. алфавиту унціяльного письма (litterae unciales, від uncia в сенсі «цаль»: 2,46 см, тобто «літери заввишки в цаль»), що вживалось для богослужбових кн. і збереглось у грец. відписах Нового Завіту від 4 в.
+
'''Уста́в''' — ранній тип [[письмо|письма]] кириличних [[рукопис]]ів. [[Кирилиця]], утворена за [[Болгарія|болгарського]] царя [[Симеон (цар Болгарії)|Симеона]] ([[893]]–[[927]]), є точне графічне відтворення (з новими [[літера]]ми для специфічно [[слов'яни|слов'янських]] звуків) тогочасного [[Візантія|візантійського]] [[грецький алфавіт|грецького алфавіту]] [[унціал|унціального письма]] ({{lang-la|litterae unciales}}, від ''[[унція|uncia]]'' в сенсі «[[цаль]]»: 2,46 см, тобто «[[літера|літери]] заввишки в цаль»), що вживалось для богослужбових [[книга|книг]] і збереглось у грецьких відписах ''[[Новий Заповіт|Нового Заповіту]]'' від IV ст.
  +
{|class="standard"
  +
|+ Приклади грецького уставу
  +
|[[Файл:Грецький устав 9 ст..gif|10000x300px|Грецький устав 9 ст.]]
  +
|[[Файл:Грецький устав.gif|10000x300px]]
  +
|[[Файл:Грецький устав 10 ст.gif|10000x300px|Грецький устав 10 ст.]]
  +
|}
  +
До [[Україна|України]] устав прийшов із Святим Письмом, і перші датовані рукописи було виконано в Україні в 11 ст.: ''«[[Ізборник Святослава]]»'' ([[1073]]) та ''«[[Ізборник Святослава]]»'' ([[1076]]). Уставом написано також ''[[Остромирове Євангеліє]]'' ([[1056]]–[[1057]] рр.).
   
На Україну У. прийшов із Св. Письмом, і перші датовані рукоциси були виконані на Україні в 11 в.: «Ізборник Святослава» (1073) та «Ізборник Святослава» (1076). У. написане також Остромирове Євангеліє (1056 — 57). Останнє виявляє типові риси У.: літери розміщаються точно між двома рівнобіжними лініями, за межі яких виходять лише д, з, р, у, х, ц, щ; літери прямовисні, «геометричні», з правильними прямими лініями та заокругленнями; їхня сер. шир. наближається до висоти (т. ч. вони майже вписуються в квадрат); відстані між літерами великі; поділу на слова нема; окрім небагатьох титл, надрядкових знаків майже нема. За висотою літер — 6 — 7 мм — це ще досить великий У. (Літери грец. «унціялу» теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим У. «сер.» величини написано «Ізборник» 1073 (див. ЕУ 1, мал. 266, де в підписі має бути 1073); відступи між літерами менші, деякі літери нахиляються вправо, і з'являються «акценти». Пізніші приклади У. — Галицьке євангеліє (1144) та Пандекти Антгоха (11 — 12 вв.).
 
   
  +
За висотою літер — 6-7 мм — це ще досить великий устав (Літери грецького ''унціалу'' теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим уставом ''середньої'' величини написано ''«Ізборник»'' [[1073]] р. Пізніші приклади уставу — [[Крилоське євангеліє]] [[1144]] p. та [[Пандекти Антгоха]] XI—XII стст.
Заміна пергамену папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від 13 в. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, т. зв. великий півустав, літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і т. ч. у 15 — на поч. 16 вв. уже переважав півустав, а в 16 — 17 вв. прийшов скоропис. Одначе, У. ще зустрічається у богослужбових книгах, напр., у Пересопницькому євангелії (1556 — 61), хоча надрядкові літери й акценти типові для півуставу; великий півустав Крехівського апостола (1563 — 72)) близький до У.
 
   
  +
{|class="standard"
  +
|+ Приклади кириличного уставу
  +
|[[Файл:OstromirGospel.jpg|10000x300px|Стародавній устав ([[Остромирове євангеліє]], 11 ст.)]]
  +
|rowspan="2"|[[Файл:Пересопницкое евангелие.gif|10000x500px|Новий устав («Пересопницьке євангеліє», 16 ст.)]]
  +
|-
  +
|[[Файл:Sluzhebnik.jpg|10000x200px|Новий устав («Служебник» [[1400 рок]]у)]]
  +
|}
   
   
 
Заміна [[пергамент]]у папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від XIII ст. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, так званий, [[великий півустав]], літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і, таким чином, у XV — на початку XVI стст. уже переважав півустав, а в XVI—XVII стст. прийшов [[скоропис]]. Однак, устав ще трапляється в богослужбових книгах, наприклад, у [[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницькім євангелії]] ([[1556]]–[[1561]]), хоча надрядкові літери й акценти типові для [[півустав]]у, великий півустав [[Крехівський апостол|Крехівського апостола]] ([[1563]]–[[1572]]) близький до уставу.
Література: Horodyski в. Podrecznik раleografii ruskiej. Kp. 1951; Черепнин Л. Русская палеография. М. 1956.
 
   
  +
== Див. також ==
  +
* [[Унціал]]
  +
* [[Півустав]]
  +
* [[Кирилична українська рукописна писемність 11—17 ст.]]
   
 
== Література ==
  +
* {{ЕУ}}
  +
* ''Horodyski В''. Podrecznik paleografii ruskiej. Kp. [[1951]];
  +
* ''Черепнин Л.'' Русская палеография. [[Москва]] [[1956]].
  +
== Посилання ==
  +
* {{УМЕ15|частина=Устав|сторінки=1969}}
  +
{{Слов'янське письмо}}
  +
{{hist-stub}}
   
  +
[[Категорія:Слов'янознавство]]
 
 
{{TODO}}
 
 
===Література===
 
* [[Енциклопедія українознавства]]
 
 
[[Category:Статті які слід доробити]] [[Category:Stub]]
 

Поточна версія на 06:05, 19 вересня 2019

Уста́в — ранній тип письма кириличних рукописів. Кирилиця, утворена за болгарського царя Симеона (893927), є точне графічне відтворення (з новими літерами для специфічно слов'янських звуків) тогочасного візантійського грецького алфавіту унціального письма (лат. litterae unciales, від uncia в сенсі «цаль»: 2,46 см, тобто «літери заввишки в цаль»), що вживалось для богослужбових книг і збереглось у грецьких відписах Нового Заповіту від IV ст.

Приклади грецького уставу
Грецький устав 9 ст. Грецький устав.gif Грецький устав 10 ст.

До України устав прийшов із Святим Письмом, і перші датовані рукописи було виконано в Україні в 11 ст.: «Ізборник Святослава» (1073) та «Ізборник Святослава» (1076). Уставом написано також Остромирове Євангеліє (10561057 рр.).


За висотою літер — 6-7 мм — це ще досить великий устав (Літери грецького унціалу теж були фактично менші, ніж цаль). Подібним, але трохи меншим уставом середньої величини написано «Ізборник» 1073 р. Пізніші приклади уставу — Крилоське євангеліє 1144 p. та Пандекти Антгоха XI—XII стст.

Приклади кириличного уставу
Стародавній устав (Остромирове євангеліє, 11 ст.) Новий устав («Пересопницьке євангеліє», 16 ст.)
Новий устав («Служебник» 1400 року)


Заміна пергаменту папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від XIII ст. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, так званий, великий півустав, літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і, таким чином, у XV — на початку XVI стст. уже переважав півустав, а в XVI—XVII стст. прийшов скоропис. Однак, устав ще трапляється в богослужбових книгах, наприклад, у Пересопницькім євангелії (15561561), хоча надрядкові літери й акценти типові для півуставу, великий півустав Крехівського апостола (15631572) близький до уставу.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати