Перегляд вихідного коду сторінки Урочище Демерджі

{{Картка:Природоохоронна територія
  | name                = Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Урочище Демерджі»
  | image               = Украина, Крым, вид с Демерджи на Бабуган и Чатыр-Даг (панорама) 02.jpg
  | зображення_підпис   = Краєвид із Демерджі на Долину Привидів
  | ширина_зображення   = 300px
  | категорія_мсоп      = III
  | map                 = 
  | caption             = 
  | ширина_мапи         = 
  | локатор_x           = 
  | локатор_y           = 
  | розташування        = {{UKR}}<br/>[[Алушта]]<br/>[[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]
  | nearest_city        = [[Алушта]]
  |lat_degrees          = 44 | lat_minutes  = 45 | lat_seconds  = 00 | lat_direction  = N
  |long_degrees         = 34 | long_minutes =  24| long_seconds = 23 | long_direction = E
  | площа               = 20 га
  | заснований          = [[30 березня]] [[1981]]
  | число_відвідувачів  = 
  | рік_відвідувачів    = 
  | керуюча_організація = Алуштинське ДЛГ
  | Карта розташування  = Україна Крим
  | Карта розташування 2  = 
}}
[[Файл:Південне Демерджі на світанку.jpg|міні|праворуч|Урочище «Демерджі» на світанку (2013)]]
'''Уро́чище Демерджі́'''&nbsp;— [[Геологія|геологічна]] [[пам'ятка природи]] національного значення [[Кримські гори|Кримських гір]] на теренах [[Алуштинська міська рада|Алуштинської міської ради]] [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]. Створена відповідно до [[Постанова|Постанови]] [[Кабінет міністрів|Кабінету міністрів]] [[УРСР]] від [[30 березня]] [[1981]] за №&nbsp;145 шляхом реорганізації пам'ятки природи місцевого значення, затвердженої [[1960]] року.

== Загальні відомості ==
[[Земельна ділянка|Землекористувачем]] є Державне підприємство Алуштинське державне лісове господарство. Урочище розташовано у 38 квадраті Алуштинського [[Лісництво|лісництва]], [[Південь|південніше]] плато [[Демерджі-яйла]], що належить до [[Головне пасмо Кримських гір|Головного пасма Кримських гір]] і біля підніжжя якого розташоване селище Лучисте. Плато увінчують вершини [[Північна Демерджі|Північна]] і Південна Демерджі. Для плато є характерним випаровування надмірної вологи, що піднімається легким димком, закриваючи [[туман]]ом гору. Через це греки називали її Фуна&nbsp;— «паруюча», а назва Демірджі пішла від тюркського слова «[[Ковальство|коваль]]»&nbsp;— ''demirci''.

Площа пам'ятки 20 [[гектар]]. Урочище опускається по схилу плато до долини, де найближче розташованим поселенням є селище [[Лучисте]] ({{lang-crh|Demirci}}), неподалік автомобільної траси [[Сімферополь]]-[[Алушта]].

== Опис ==
[[Файл:2006-02-21 Долина приведений. Димерджи.jpg|міні|праворуч|200пкс|Долина привидів&nbsp;— на спуску з Демерджі по південно-західному схилу]]
Урочище Демерджі розташоване на схилі однойменної гори [[Південна Демерджі]] (1 239 м) за 1 [[км]] від селища Лучисте. Схили гори складаються з [[Осадові гірські породи|осадових гірських порід]] [[Юрський період|верхньоюрського періоду]] (135—160 [[млн.]] років тому), коли уламки гірських порід ([[глина]], [[пісок]], [[гравій]], валуни, вапнякові мули) утворили конгломерат, що легко піддається [[Денудація|денудації]]. В процесі [[вивітрювання]] скелі набули стовпоподібного вигляду з нішами, карнизами, виступами, пронизаними широкими тріщинами. Їхні форми заввишки до 25&nbsp;м віддалено нагадують фігури фантастичних істот, тварин, людей, предметів. Зі зміною освітлення впродовж дня змінюється їхнє сприйняття через зміну тіней, відтінків скель. Найбільш загадкового вигляду вони отримують, коли урочище губиться вищезгаданому тумані, характерному для Демерджі. Через це урочище отримало назву «[[Долина привидів]]». Загалом тут зосереджено більше сотні подібних геологічних утворень. Внаслідок обвалу Південної Демерджі [[1894]] від скелі відколовся блок скали, який при падінні роздробився на уламки до 25&nbsp;м в поперечнику. Декотрі з них долетіли до села, зруйнувавши 4 будинки. Після цього селище перенесли на нове місце, заснувавши нинішнє село Лучисте. При обвалі [[1966]] сейсмічна станція «Алушта» зафіксувала поштовхи, аналогічні землетрусу. Останній обвал пройшов [[1992]] року.

Найбільш відомою серед даних формацій є скеля [[Хой-Кая]], звана ще «Воїн», «Катерина». Стовп «Великан» має діаметр 5&nbsp;м і висоту 25&nbsp;м. Він оточений стовпами заввишки 10-20&nbsp;м.

В урочищі представлено 420 видів рослин, серед яких [[тис ягідний]] (''Taxus baccata L.''), [[Лядвенець|лядвенець таврійський]] (''Lotus tauricus''), еспарцет яйлинський<ref>[http://flora.crimea.ru/esparcet/esparcet.html Еспарцет Onobrychis {{ref-ru}}]</ref> (''Onobrychis jailae''), піраканта<ref>[http://www.botansad.com.ua/index.php/04/69-розові-rosaceae-juss/923-пираканта-шарлаховая-%E2%80%94-руracantha-coccinea-roera-cotoneaster-pyracantha-s-p-а-с-h.html ПИРАКАНТА ШАРЛАХОВАЯ&nbsp;— Руracantha coccinea Roera. (Cotoneaster pyracantha S p а с h). {{ref-ru}}]</ref> (''Pyracantha coccinea'').
<gallery>
Файл:Демерджи, голова Екатерины.JPG|Скеля Марія-Катерина
Файл:2013. Крым 143.jpg|
Файл:Долина привидів1.JPG|
Файл:Долина привидів3.JPG|
Файл:Південна Демерджи2.JPG|
Файл:Хой-Кая.jpg|
Файл:2013. Крым 193.jpg|
Файл:2013. Крым 196.jpg|
Файл:Урочище Демерджи, Долина привидів.JPG|
Файл:Карта-Демерджі.JPG|Схема розміщення урочища Демерджі
</gallery>

== Легенда ==
За легендою до Криму прийшли завойовники і на вершині гори побудували [[Кузня|кузню]], де [[Ковальство|коваль]] виготовляв зброю. Через жар з кузні сохли річки, джерела. Старійшини з селищ пішли просити коваля загасити горно кузні, але той їх вбив. Тоді до кузні з села пішла дівчина Марія, яка просила коваля покинути гору. Вона відштовхнула коваля, який хотів її схопити, а той за це її вбив щойно викуваним мечем. Цього не витримала гора, що розійшлась і проковтнула кузню з ковалем, про яких нагадував дим над горою. На вершині появились скелі, що нагадували людей, а одна з них нагадувала жіночу голову, через що її стали звати Марія.

У [[Російська імперія|Російській імперії]] скелю перейменували на «Катерина» на честь [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини ІІ]].

== Джерела ==
* Ена В.&nbsp;Г.&nbsp;Заповедные ландшафты Крыма.&nbsp;— Симферополь: Таврия, 1989
* {{ГЕУ}}

== Посилання ==
* [http://www.autotravel.ua/countries/ukraine/dolyna-pryvydiv/ Долина Привидів]
* [http://www.pizzatravel.com.ua/ukr/Ukraina/2/dolyna_pryvydiv_na_demerji Долина привидів на Демерджі]
* [http://crimea-blog.com/demerji.html Достопримечательности Крыма. Гора Демерджи. Долина Привидений] {{ref-ru}}
* [http://crimeamap.ru/dolina_privideniy/#ll=34.413171,44.748878&z=16&mt=sat Долина Привидений, карта] {{ref-ru}}
* [http://adonis-crimea.com.ua/legendy-kryma/62-gora-kuznets.html Гора-кузнец] {{ref-ru}}

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Природоохоронні території загальнодержавного значення АР Крим}}
{{Пам'ятки природи України загальнодержавного значення}}
{{Природно-заповідний фонд Алушти}}

[[Категорія:Категорія МСОП III]]
[[Категорія:Геологічні пам'ятки природи Криму]]
[[Категорія:Природоохоронні об'єкти, засновані 1960]]