Унціал (унціальне письмо). Середньовічний рукописний шрифт, що склався до початку 4 століття н.е. Використання унціалу заохочувалося Християнською церквою для використання в рукописах Біблії. Тому рання християнська література відрізняється від класичних текстів того ж періоду. Унціал вирізнявся округлими формами, оскільки писався звичайно очеретяним або пташиним пером. Ранній унціал (3–6 ст.) позбавлений засічок.


Про письмо

Виробльяється новий стиль — унціальне письмо. Унціальне письмо, що розвинулось повністю в 4 ст., стало незабаром пануючим книжковим письмом, і майже вся література того часу, що дійшла до нас, виконана унціалом. Оскільки унціалом писати було багато легше і швидше, ніж квадратним капіталом, і він був чіткіший, ніж рустика, то його вважають першим письмом, спеціально призначеним для написання широконечним пером.

В унціалі горизонтальні штрихи мають мале значення, і тому в написанні немає різких відсічень вгорі і внизу. Унціал залишався у вживанні до 8 ст., але унціальні форми, змішані з формами капітального писма, зустрічаються і в пізніші часи в заголовках і ініціалах.

Слід розрізняти унціал старий і новий. Простою ознакою старого є діагональний, приблизно 45 градусний напрям пера і відсутність зарубок. У новому унціалі спостерігаються загалом легкі зарубки і горизонтальний напрям пера. Але зустрічається і писаний похило унціал. Якщо в капітальному написанні слова одне від одного ще не відокремлені, то в унціальному написанні 7 ст. це вже звична річ.

З часом в унціал стали все більше просочуватися елементи курсиву, що безперервно розвивався. Так в 5 ст. був порушений принцип розміщення букв рядка в межах двох ліній, що об'єднувало унціал з капітальним написанням, і унціал наблизився до рядкового курсиву.

Дивись також