Унціал: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
 
м (уточнення, оформлення)
 
(Не показано 42 проміжні версії 24 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:KellsFol309r.jpg|thumb|200px|Сторінка з [[Келлська книга|Келлської книги]].]]
'''Унціал''' (унціальне [[письмо]]). Середньовічний [[рукописний шрифт]], що склався до початку 4 століття н.е. Використання унціалу заохочувалося Християнською церквою для використання в рукописах [[Біблія|Біблії]]. Тому рання християнська література відрізняється від класичних текстів того ж періоду. Унціал вирізнявся округлими формами, оскільки писався звичайно очеретяним або пташиним пером.
'''Унціа́л''' '''(унціальне [[письмо]])''' — [[Середньовіччя|середньовічний]] [[рукописний шрифт]], що склався до початку [[4 століття]] н. е. Застосування унціалу заохочувалося [[Християнська церква|Християнською церквою]] для вжитку в рукописах [[Біблія|Біблії]]. Тому рання християнська література відрізняється від класичних текстів того ж періоду. Унціал вирізнявся округлими формами, оскільки писався звичайно очеретяним або пташиним пером.
Ранній унціал (3–6 ст.) позбавлений [[Шрифти без засічок|засічок]].

[[Категорія:Типографіка]]
Ранній унціал (3—6 ст.) позбавлений [[Шрифти без зарубок|зарубок]].

Унціальне письмо, що розвинулось повністю в 4 столітті, стало незабаром панівним книжковим письмом, і майже вся література того часу, що дійшла до нас, виконана унціалом. Оскільки унціалом писати було багато легше і швидше, ніж квадратним капіталом, і він був чіткіший, ніж рустика, то його вважають першим письмом, спеціально призначеним для написання широконечним пером.

В унціалі горизонтальні штрихи мають мале значення, і тому в написанні немає різких відсічень вгорі й внизу. Унціал залишався в ужитку до 8 століття, але унціальні форми, змішані з формами капітального письма, трапляються й у пізніші часи в заголовках і ініціалах.

Слід розрізняти унціал старий і новий.

Простою ознакою старого, або старшого, унціалу є діагональний, приблизно 45 градусний напрям пера і відсутність зарубок. Найдавнішим прикладом старого унціалу в грецькому письмі є знахідки папірусу [[Тимофій Мілетський|Тимофійя Мілетського]], візантійські [[Синайський кодекс]] та трактат давногрецького лікаря [[Діоскорид]]а<ref name="Історія книги">{{Cite book|title=Історія книги. Еволюція книжкової структури|last=Овчинніков|first=В|year=2005|publisher=Світ|location=Львів|pages=57-62|language=українська|isbn=966-603-169-8}}</ref>

У новому, або молодшому, унціалі спостерігаються загалом легкі зарубки і горизонтальний напрям пера. Але трапляється й писаний похило унціал. Якщо в капітальному написанні слова одне від одного ще не відокремлені, то в унціальному написанні 7 ст. це вже звична річ.

З часом в унціал стали дедалі більше просякатися елементи курсиву, що безперервно розвивався. Так у 5 ст. був порушений принцип розміщення букв рядка в межах двох ліній, що об'єднувало унціал з капітальним написанням, і унціал наблизився до рядкового курсиву.

== Див. також ==
* [[Півунціал]]
* [[Устав (письмо)]]
* [[Глаголиця]]
* [[Палеографія]]
* [[Text Encoding Initiative|ТЕІ (ініціатива кодування тексту)]]
* [[Таміл]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Посилання ==
* {{ЛЗЕ2|частина =Унціальне письмо|сторінки =515}}
* {{ЕСКМ2017|частина =Унціал|сторінки =512}}
{{Класифікація та сімейства шрифтів}}
{{Типографія}}

[[Категорія:Типографія]]
[[Категорія:IV століття]]
[[Категорія:Каліграфія]]
[[Категорія:Палеографія]]
[[Категорія:Шрифти]]

Поточна версія на 23:59, 21 травня 2022

Унціа́л (унціальне письмо) — середньовічний рукописний шрифт, що склався до початку 4 століття н. е. Застосування унціалу заохочувалося Християнською церквою для вжитку в рукописах Біблії. Тому рання християнська література відрізняється від класичних текстів того ж періоду. Унціал вирізнявся округлими формами, оскільки писався звичайно очеретяним або пташиним пером.

Сторінка з Келлської книги.

Ранній унціал (3—6 ст.) позбавлений зарубок.

Унціальне письмо, що розвинулось повністю в 4 столітті, стало незабаром панівним книжковим письмом, і майже вся література того часу, що дійшла до нас, виконана унціалом. Оскільки унціалом писати було багато легше і швидше, ніж квадратним капіталом, і він був чіткіший, ніж рустика, то його вважають першим письмом, спеціально призначеним для написання широконечним пером.

В унціалі горизонтальні штрихи мають мале значення, і тому в написанні немає різких відсічень вгорі й внизу. Унціал залишався в ужитку до 8 століття, але унціальні форми, змішані з формами капітального письма, трапляються й у пізніші часи в заголовках і ініціалах.

Слід розрізняти унціал старий і новий.

Простою ознакою старого, або старшого, унціалу є діагональний, приблизно 45 градусний напрям пера і відсутність зарубок. Найдавнішим прикладом старого унціалу в грецькому письмі є знахідки папірусу Тимофійя Мілетського, візантійські Синайський кодекс та трактат давногрецького лікаря Діоскорида[1]

У новому, або молодшому, унціалі спостерігаються загалом легкі зарубки і горизонтальний напрям пера. Але трапляється й писаний похило унціал. Якщо в капітальному написанні слова одне від одного ще не відокремлені, то в унціальному написанні 7 ст. це вже звична річ.

З часом в унціал стали дедалі більше просякатися елементи курсиву, що безперервно розвивався. Так у 5 ст. був порушений принцип розміщення букв рядка в межах двох ліній, що об'єднувало унціал з капітальним написанням, і унціал наблизився до рядкового курсиву.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Овчинніков, В (2005). Історія книги. Еволюція книжкової структури (українська). Львів: Світ. с. 57–62. ISBN 966-603-169-8. 

ПосиланняРедагувати