Перегляд вихідного коду сторінки Українська православна церква (Московський патріархат)

{{Otheruses|Українська православна церква (значення)}}
{{церква
|назва=Українська православна церква <br/> Московського Патріархату
|фото=[[Файл:Cathedral of the Dormition.JPG|290px|center|Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра]]
|підпис=[[Успенський собор (Київ)|Успенський собор]] [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської лаври]] — адміністративний центр УПЦ МП
|засновник=[[Російська православна церква]]

|предстоятель= [[Онуфрій (Березовський)]]
|центр=[[Київ]], [[Україна]]
|кафедра=[[Трапезний храм Києво-Печерської лаври|Трапезний храм]] [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської Лаври]] <small>(тимчасово)</small><br/>[[Кафедральний собор Воскресіння Христового (Київ)|Собор Воскресіння Христового]] <small>(будується)</small>
|територія={{UKR}}
|закордоном= немає
|мова= [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янська]] <small>(офіційна)</small><ref>офіційна літургічна мова РПЦ в Україні&nbsp;— церковнослов'янська, та на практиці переважна більшість священників цієї релігійної організації ведуть проповіді російською</ref>
|музика=[[Український наспів]]
|календар=[[Юліанський календар|Юліанський]]
|єпископи = 83 (51 правлячий, 22 вікарні, 10 на спокої)<ref name="офіційний сайт">[http://archive.is/3eZ3I Станом на 31 жовтня 2014 року]</ref>
|єпархії = 53<ref name="офіційний сайт"/>
|семінарії = 19 (1 духовна академія, <br/>1 богословська академія,<br/> 1 богословський університет,<br/> 1 богословський інститут, <br/>7 духовних семінарій, <br/>8 духовних училищ)<ref name="офіційний сайт"/>
|монастирі = 219<ref name="офіційний сайт"/>
|парафії = 10 393<ref name="офіційний сайт"/>
|священики = 10.963 (10.187 священиків, 776 дияконів)<ref name="офіційний сайт"/>
|ченці = 3632 (1.320 монахів, 2.312 монахинь)<ref name="офіційний сайт"/>
|вірні=~14,5&nbsp;% українців. (2019)<ref name="ТСН"/>
|вебсайт={{URL|orthodox.org.ua}}
|дата заснування       = з [[27 жовтня]] [[1990]] (самоврядна у складі [[РПЦ]]);<br/>з [[15 грудня]] [[2018]]<br/>статус невизначений
|дата ліквідації       =
|причина ліквідації    =
|перший предстоятель   = [[Філарет (патріарх Київський)|Філарет (Денисенко)]]
|останній предстоятель =
}}

'''Українська православна церква (Московський патріархат)'''{{efn|У статті також вживаються назви  «УПЦ МП» та «Українська православна церква Московського патріархату», [[de jure]] назви цієї релігійної громади}} ('''Російська православна церква в Україні''', офіційна назва за реєстром&nbsp;— ''Київська митрополія Української православної церкви'')&nbsp;— [[релігійна організація]], яка є [[Самоврядна церква|самоврядною]] частиною [[Російська православна церква|Російської православної церкви]] в Україні.

Після [[Об'єднавчий собор українських православних церков|Об'єднавчого собору українських православних церков]] 15 грудня 2018 року відколи єдиною канонічною православною церквою у євхаристичному спілкуванні з [[Православна церква|Вселенським православ'ям]] стала [[Православна церква України]] канонічний статус УПЦ (МП) залишається нез'ясованим.<ref>[https://web.archive.org/web/20181216195052/https://www.unian.ua/society/10162847-upc-mp-vtratit-pravo-nazivatisya-ukrajinskoyu-pislya-tomosu-konstantinopolya-filaret.html УПЦ (МП) втратить право називатися українською після томосу Константинополя&nbsp;— Філарет]&nbsp;— УНІАН, 22 червня 2018</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20181216195214/https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/interchurch_relations/70956/ Московський Патріархат буде існувати в Росії, а в Україні буде екзархат Російської Церкви,&nbsp;— Патріарх Філарет]&nbsp;— РІСУ, 27 квітня 2018</ref> За канонами Вселенського православ'я, після того як Україна отримала [[Надання автокефалії православній церкві України|Томос]] від Константинопольського патріархату 6 січня 2019 року, Московський патріархат в Україні перестав існувати та втратив канонічність.<ref>[https://gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_moskovskogo-patriarhatu-v-ukrayini-bilshe-ne-isnuye/867899 Московського патріархату в Україні більше не існує ] // Gazeta.ua, 6 листопада 2018</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190107034455/https://www.radiosvoboda.org/a/29693215.html «Тричі неканонічна» УПЦ (МП). Томос для України кардинально змінив ситуацію] // Радіо свобода, 6 січня 2019</ref>

За своїм статутом УПЦ (МП)&nbsp;— самостійна в управлінні, [[самоврядна церква|самоврядна]] [[православна церква]] з особливим статусом, але у підпорядкуванні РПЦ<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-09-25}}</ref><ref>[http://hromadskeradio.org/news/2017/11/30/ukrayinska-pravoslavna-cerkva-mp-otrymala-osoblyvyy-status-u-rpc Українська православна церква МП отримала «особливий статус» у РПЦ]</ref> і правами широкої [[Автономія (православ'я)|автономії]]<ref name=":7">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/ua/db/text/5082275.html|title=Глава X. Украинская Православная Церковь / Офіційні документи / Патріархія.ru|website=Патріархія.ru|language=uk|accessdate=2018-09-25}}</ref>, є частиною [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]<ref name="синод рпц">[http://www.mospat.ru/ru/documents/ustav/viii/ VIII. Самоуправляемые Церкви // Устав Русской Православной Церкви]</ref><ref name=":6">{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-upts|title=Статут УПЦ {{!}} УПЦ МП|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-23}}</ref> на території [[Україна|України]].

Рішення [[Помісний собор|Помісного]] та [[Собор|Архієрейського]] Соборів РПЦ є обов'язковими для УПЦ (МП), а Суд Архієрейського Собору РПЦ є найвищим [[Церковний суд|церковним судом]] для Українського екзархату.<ref name=":7" /> Згідно статутів цієї релігійної громади, її предстоятелем є [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Блаженніший митрополит Київський і всієї України]]; з 17 серпня 2014 року ним є [[Онуфрій (Березовський)]]. [[Предстоятель]] обирається єпископатом Українського екзархату та благословляється [[Патріарх Московський і всієї Русі|Святішим Патріархом Московським і всієї Русі.]] Архієреї обираються її Синодом.<ref name=":7" /> Ім'я предстоятеля митрополита [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрія]] поминається в усіх храмах Українського екзархату після імені [[Кирило (патріарх Московський)|патріарха Московського Кирила]]<ref name=":822">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=офіційний сайт РПЦ МП (Москва)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref name="web.archive.org">{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924112726/http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref>

Починаючи з кінця 2018 року, УПЦ (МП) було перервано зв'язок з так званою [[Православна церква|Вселенською православною церквою]], перервавши [[євхаристичне спілкування]]{{efn|[[Євхаристійне спілкування]]. Можливість спільного причастя вірних та спільного служіння [[Літургія|Літургії]] духовенства найкраще ілюструється безпосередньою практикою&nbsp;— у випадку УПЦ це візити предстоятелів та архієреїв усіх православних автокефальних Церков на церковні урочистості зі спільним служінням літургії (ювілей митрополита Володимира у [[2005]], візит [[Александрійська православна церква|Александрійського патріарха]] у [[2008]], річниця хрещення Русі у [[2009]] тощо).}} з усіма [[Автокефалія|помісними православними церквами]] світу через [[Російська православна церква|Російську Православну Церкву]]{{efn|Пункт 3, розділу 1 в статуті УПЦ МП&nbsp;— http://orthodox.org.ua/page/statut-upts}}.<ref>{{cite web |url=http://tyzhden.ua/News/221229 |title=РПЦ розірвала відносини з Константинополем |author= |date=2018-10-15 |website=http://tyzhden.ua/ |publisher=[[Український тиждень]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref><ref name="дзерктиж">[http://www.dt.ua/3000/3690/55798/ Українське Православ'я: старі проблеми у новому сторіччі] // Дзеркало тижня</ref><ref name="центрраз">[http://www.uceps.org/ukr/article.php?news_id=404 Константинопольський Патріархат і українські церковні проблеми] // Центр Разумкова</ref><ref name="дзерктиж"/><ref name="ВПЦ">[http://kuzmenko.org.ua/uk/rozkol/world-orthodoxy Вселенське Православ'я про український розкол і Українську Православну Церкву]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. Підбірка висловлювань ієрархів усіх православних автокефальних Церков, тобто [[Православна церква|Вселенського Православ'я]].</ref><ref name="центрраз"/><ref name="ВПЦ" /> Український екзархат, [[Московсько-Константинопольська схизма (2018)|разом із РПЦ]], пішов на [[Схизма|схизму]] за результатами Синоду РПЦ в Мінську 15 жовтня 2018&nbsp;р., у відповідь на [[Надання автокефалії Українській православній церкві#Синод Константинопольської православної церкви 9—11 жовтня|рішення синоду КПЦ 9-11 вересня 2018&nbsp;р.]]: підтвердження рішення щодо [[надання автокефалії Українській православній церкві|Надання автокефалії Православній церкві України]] та через відкликання [[Константинопольський патріархат|Константинопольським патріархатом]] 11 жовтня 2018 року Синодального листа 1686 року, який тимчасово передавав право хіротонії Київського митрополита патріарху Московському.<ref>{{cite web |url=https://ukr.lb.ua/society/2018/10/15/410010_viryani_upts_mp_pered_viborom_shizma.html |title=Віряни УПЦ МП перед вибором: схизма разом з РПЦ або єдність зі вселенським православ'ям, - Євстратій Зоря |author= |date=2018-10-15 |website=https://ukr.lb.ua/ |publisher=[[Лівий берег]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref> Те саме УПЦ (МП) повторила і 13 листопада 2018 року хоч згідно її уставу вона з'єднана з іншими Помісними Православними Церквами «''через Російську Православну Церкву..''»<ref name="orthodox.org.ua">{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-11-13}}</ref>, тому розрив з [[Константинопольська православна церква|КПЦ]] стався ще тоді коли почалася [[Московсько-Константинопольська схизма (2018)|Московсько-Константинопольська схизма]]<ref>{{cite web|url=https://zaxid.net/upts_mp_rozirvala_zvyazok_z_konstantinopolem_i_vidmovilasya_zminiti_nazvu_n1469781|title=УПЦ МП розірвала зв’язок з Константинополем і відмовилася змінити свою назву|date=2018-11-13|website=https://zaxid.net/|publisher=zaxid.net|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/upts-mp-rozirvala-vidnosini-z-konstantinopolem-podrobitsi-ekstrenogo-soboru.htm|title=УПЦ МП розірвала відносини з Константинополем: подробиці екстреного Собору|date=2018-11-13|website=https://www.obozrevatel.com/|publisher=[[Обозреватель]]|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref>.

Українська православна церква Московського патріархату, нарівні з [[Православна церква України|Православною церквою України]] та [[Українська греко-католицька церква|Українською греко-католицькою церквою]], вважає себе прямою спадкоємницею [[Київська митрополія (988-1240)|Київської митрополії]] [[X століття]].<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-291005.html  Голова УПЦ: Коли Президент відвідує Лавру, заходить до мене на каву і молиться біля мощей]&nbsp;— УНІАН, 19 грудня 2008</ref> За даними [[Центр Разумкова|центру Разумкова]] станом на квітень 2018 рік до Московського патріархату себе відносили 19,1&nbsp;% усіх православних України.<ref name="rozum"/>

== Назва ==
У державних органах церква зареєстрована як «''Українська православна церква''». Проте, з метою розрізнення з [[Українська православна церква|іншими українськими церквами]], передовсім [[Українська православна церква — Київський патріархат|Українською православною церквою&nbsp;— Київським патріархатом]], у засобах масової інформації церкву часто називають «''Українська православна церква (Московського патріархату)''» або «''УПЦ (МП)''» чи «''УПЦ МП''».

Сама церква наполягає винятково на назві «Українська православна церква»:
{{цитата|«УПЦ МП» не існує. Є «Українська Православна Церква». І з цим статутним ім’ям вона зареєстрована у відповідних державних установах. Додаток «Московський Патріархат» виник значно пізніше з метою розрізнення від «УПЦ-КП», яка, без приставки «КП» існувати не може, оскільки є новою організацією, що запозичила частину назви від УПЦ}}<div style='text-align: right;'><small>''Предстоятель УПЦ (МП), митрополит Київський і всієї України [[Володимир (Сабодан)]] в [http://archiv.orthodox.org.ua/page-1690.html інтерв'ю Associated Press]''</small></div>

Втім, незважаючи на офіційну позицію, назву «УПЦ (МП)», «Московський Патріархат» та похідні час від часу використовують навіть церковні ієрархи самої УПЦ (МП)<ref>{{Cite web|title=Патриарх Кирилл будет представлять Украину в Кремле и мирить наших раскольников|url=http://archive.is/RyTNs|website=orthodox.org.ua|date=2016-10-10|accessdate=2019-07-07|last=|first=|publisher=|language=}}</ref>, її можна побачити в документах церкви<ref name="Євстратій">[https://www.facebook.com/yevstr/posts/1081999998514950 Фотографії опубліковані архієпископом [[Євстратій (Зоря)|Євстратієм]], [[УПЦ КП]]]</ref>, на вивісках<ref name="Євстратій"/><ref name="Крим">{{Cite web|title=В Крыму слово Московский важнее слова Украинская: Свято-Покровский собор (подворье Кизилташского мужского монастыря) УПЦ МП|url=http://sezamka.kiev.ua/photos_2_8_738_2743.html|website=sezamka.kiev.ua|accessdate=2019-07-07|last=|first=|date=|publisher=|language=}}</ref> тощо.

20 грудня 2018 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації“ щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України», яким зобов'язала змінити назву церкви<ref>[http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/166119.html Відбулося ранкове пленарне засідання Верховної Ради України] // Верховна Рада України, 20 грудня 2018 року</ref>. 22 квітня 2019 року, окружний адміністративний суд Києва призупинив процес перейменування канонічної Української православної церкви (Московського патріархату)<ref>{{Cite web|title=Суд призупинив перейменування УПЦ в російську церкву|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-48015963|website=BBC|language=uk|last=|first=|date=|publisher=|accessdate=2019-07-07}}</ref>.<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/comments/76638/ |title=Що насправді відбувається з процесом перейменування УПЦ (МП)? |author= |date=2019-07-26 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=28 липня 2019}}</ref>

== Історія ==
{{main|Історія Російської православної церкви}}

=== Утворення Російської православної церкви у 1448 році ===
Християнство загалом та православна релігія як підтечія християнства прийшли в [[Україна|Україні]] ще у 918 році після [[Хрещення Русі]] та утворення [[Київська митрополія|Київської митрополії]] у складі [[Константинопольський патріархат|Константинопольського патріархату]]. Через низку історичних подій згодом з [[Київська митрополія|Київської митрополії]] утворилося дві церкви: [[Православна церква в Україні]] (яка підпорядковюєтсья [[Константинопольський патріархат|Константинопольського патріархату]], відомого як «вселенське православ'я») та [[Українська греко-католицька церква]] (яка підпорядковюєтсья [[Римський патріархат|Римському патріархату]], відомого як «вселенське католицтво»). Сьогодні саме ці дві церкви є правонаступниками [[Київська митрополія|Київської митрополії]].

Російська православна церква в Україні, як невід'ємна частина [[Російська православна церква|Російської православної церкви]], бере свої витоки від [[1448]] року коли [[Російська православна церква]] відокремилася від Київської митрополії. Згодом РПЦ отримала визнання Константинопольського патріархату у [[1589]] році.

=== Митрополія і єпархії російської православної церкви в Україні (1678—1918) ===
Наприкінці XVII століття РПЦ звернулася до Константинопольського патріархату з проханням дозволити підпорядкувати їм [[Київська митрополія|Київську митрополію]] і Константинополь у [[1687]] році це погодив. Ця подія вважається надзвичайно суперечливою, оскільки виходило що церкву-матір, з якої походить сама РПЦ, примусово підпорядкували церкві-дочці. Попри суперечності цього акту, протягом трьох століть [[Вселенський Патріархат|Константинопольський патріархат]] визнавав його легітимним і визнав його нелегітивність лише у 2018 році. У 2008 році у зверненні Вселенського Патріарха [[Варфоломій I|Варфоломія І]] до української нації він пояснив рішення Константинопольського патріархату у 1687 році дозволити РПЦ поглинути Київську метрополію тим, що того вимагали тогочасні історичні обставини. Зокрема Варфоломій I наголосив, що те рішення було зроблене під тиском тогочасного правителя Росії Петром І і було викликане бажанням Константинополя «не примножувати бід побожного українського народу» після анексії України Росією.<ref>{{Cite web |url=http://orthodoxy.org.ua/uk/dopovidi_ta_promovi/2008/07/26/17703.html |title=Звернення Його Всесвятості Патріарха Константинопольського Варфоломія І до української нації, 26.07.2008 // Православіє в Україні |accessdate=28.07.2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080731235258/http://orthodoxy.org.ua/uk/dopovidi_ta_promovi/2008/07/26/17703.html |archivedate=31.07.2008 |deadurl=yes }}</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20080731235258/http://orthodoxy.org.ua/uk/dopovidi_ta_promovi/2008/07/26/17703.html Звернення Його Всесвятості Патріарха Константинопольського Варфоломія І до української нації, 26.07.2008 (Web archive)]</ref>''</small></div>

Зважаючи на історичний хід подій, Київська митрополія так і не змогла набути адміністративної самостійності від Російської православної церкви. У [[1770]] році вона, фактично, втратила статус [[митрополія|митрополії]] й залишилась просто сукупністю єпархій Російської православної церкви на території [[Україна|України]].

Напередодні революції Російська православна церква мала на нинішній території України наступні єпархії:

* Київська і Галицька єпархія
* Волинська і Житомирська єпархія (1281 парафія у [[1909]] році)<ref>[http://pravoslavnoe-duhovenstvo.ru/library/material/3651/ Памятная книжка Волынской губернии на 1909 год] / Изд. Волын. Губерн. Стат. Ком. Житомир, 1908. VIII, 39, [1] с. С. 40. 192, [1], 193—231, [1], 3–202, 44 с.</ref>
* Катеринославська і Маріупольська єпархія
* Подільська єпархія
* Херсонська і Одеська єпархія
* Полтавська і Переяславська єпархія
* Таврійська і Сімферопольська єпархія
* Харківська і Охтирська
* Чернігівська і Ніжинська

=== Українська автономна православна церква (1918—1919) ===
{{main|Українська автономна православна церква}}

[[7 січня]] [[1918]] року у [[Київ|Києві]] за благословенням Патріарха Московського і Всеросійського [[Тихон (Беллавін)|Тихона (Беллавіна)]] скликано [[Всеукраїнський церковний собор 1918|Всеукраїнський церковний собор]] під головуванням єпископа [[Пимен (Пєгов)|Пимена (Пегова)]]. Більшістю голосів (150 проти 60) відкидається ідея [[автокефалія|автокефалії]] православної церкви в [[Україна|Україні]]<ref name="катунін">[http://www.nbuv.gov.ua/Articles/kultnar/19996/knp_143.doc Катунин Ю.&nbsp;А.&nbsp;Хронология важнейших событий новейшей истории русской православной церкви в Крыму, Украине и россии (1917—1997 годы)]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}.</ref>.

[[25 січня]] вбито Київського митрополита [[Володимир (Богоявленський)|Володимира (Богоявленського)]].

Від [[2 січня]] до [[7 квітня]] [[1918]] року у [[Москва|Москві]] проходила друга сесія [[Всеросійський помісний собор 1918-1919|Всеросійського помісного собору]], де, зокрема, приймається «Положення про тимчасове Вище Церковне Управління Православної Церкви в Україні». У зв'язку з громадянською війною положення надавало колишнім єпархіям [[РПЦ|Російської православної церкви]] на території України статусу [[автономія (православ'я)|автономного]] церковного округу на чолі з Київським митрополитом<ref name="катунін" />.

[[9 липня]] Всеукраїнський церковний собор визнав положення Всеросійського собору й створив автономну [[Українська автономна православна церква|Українську православну церкву]], яку очолив тодішній митрополит Київський [[Антоній (Храповицький)]]. З [[1919]] року митрополит Антоній був в еміграції (висланий урядом [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]]), а тимчасово керуючим Київською єпархією був [[Назарій (Блінов)]], єпископ Черкаський<ref name="катунін" />.

=== Український екзархат Російської православної церкви (1921—1989) ===
{{main|Український екзархат}}
У [[1921]] році Патріарх Московський ліквідував [[автономія (православ'я)|автономію]] Української церкви й установив для неї статус [[екзархат]]у. [[Екзарх]]ом призначається [[Михаїл (Єрмаков)]], згодом митрополит Київський

=== Українська православна церква (Московського патріархату) (1989—2018) ===
[[6 червня|6]]-[[9 червня]] [[1989]] року на Помісному соборі у Москві прийнято новий устав, що підтверджував статус Українського екзархату та надавав йому право називатися «Українська православна церква».

[[27 жовтня]] [[1990]] року Архієрейський собор [[РПЦ|Російської православної церкви]], що проходив 25-27 жовтня, скасував Український екзархат і знову заснував самоврядну і з правами широкої [[автономія (православ'я)|автономії]] '''Українську православну церкву'''.

Ухваленням Архієрейського Собору [[Російська православна церква|Російської православної церкви]] [[25 жовтня|25]]—[[27 жовтня]] [[1990]] року, у відповідь на звернення українського єпископату до Святішого Патріарха Московського і всієї Русі [[Алексій ІІ|Алексія II]] і всього єпископату Російської православної церкви, за Блаженнішого [[Митрополит]]а Київського і всієї України [[Філарет (Денисенко)|Філарета]] (саме такий титул було надано Митрополитові Київському у [[1990]] році), Українській православній церкві було надано незалежність і самостійність в управлінні та права широкої автономії (що не є тотожним канонічному статусу автономії, яким володіє, наприклад, [[Фінляндська православна церква|Церква Фінляндії]] чи [[Японська православна церква|Японії]]). Такого канонічного утворення як «Церква з правами широкої автономії» в православному канонічному праві взагалі не існує. Свого часу було вигадано таку перехідну форму, котрою хотіли заспокоїти тих людей, які бажали автокефалії. Це утворення не є ані автокефальною Церквою, ані навіть автономною. З точки зору помісних автокефальних Церков, УПЦ Московського Патріархату є сукупністю єпархій РПЦ на території держави Україна.<ref>{{Cite web|title=10 відповідей про автокефалію Православної Церкви України {{!}} Спасо-Преображенський собор|url=http://www.preobraz.kiev.ua/2019/02/10-vidpovidey-pro-avtokefaliiu-pravoslavnoi-tserkvy-ukrainy/|accessdate=2019-03-03|language=uk|first=протоієрей Андрій|last=Дудченко}}</ref>

У [[1992]] році митрополита Київського і всієї України [[Філарет (Денисенко)|Філарета (Денисенка)]] Архієрейський Собор УПЦ (МП) (за його відсутності) змістив з посади і обрав нового предстоятеля&nbsp;— [[Володимир (Сабодан)|Володимира (Сабодана)]], що був на той час митрополитом Ростовським і Новочеркаським (Росія). Філарет не визнав цього рішення і утворив [[УПЦ КП|Українську православну церкву&nbsp;— Київський патріархат]]. [[1997]] року за поданням єпископату УПЦ (МП), Архієрейський Собор Російської православної церкви видав «Акт про відлучення від Церкви монаха Філарета (Денисенка)» (сану митрополита його було позбавлено в [[1992]]) за «розкольницьку діяльність». Апеляцію Філарета [[Константинопольська Православна Церква|Вселенський Патріархат]] та інші помісні церкви не розглянули, визнавши таким чином акт відлучення ([[анафема|анафему]]).

У [[2000]] році на Архієрейському Соборі Російської православної церкви уточнено статус УПЦ і скасовано дію окремих положень статуту РПЦ стосовно УПЦ. Але статусу автономії Українська церква так і не отримала. Можливо тому, що чинним залишається прохання про надання автокефалії, подане у [[1991]] році, на яке Російська церква зобов'язана дати відповідь на Помісному Соборі.

У [[2007]]–[[2008]] роках керівництво УПЦ здійснило ряд кроків спрямованих на закріплення та розширення самостійності від Російської православної церкви, на розбудову відмінної від російської системи адміністративного управління Церквою, на оновлення системи духовної освіти, подолання проросійських та політичних тенденцій всередині Церкви.

У липні [[2011]] року на супротив надання більшої автономії УПЦ виступив головний її спонсор донецький мільярдер [[Віктор Нусенкіс]], заявивши, що згортає фінансову підтримку церкві. Натомість, він має намір посилити фінансування організацій, що виступають проти автокефалії УПЦ (МП)<ref>[https://archive.is/20120713075712/news.dt.ua/SOCIETY/upts_mp_zalishilasya_bez_finansovoyi_pidtrimki-84380.html УПЦ МП залишилася без фінансової підтримки]</ref> Після важкої хвороби митрополит Володимир фактично був усунений від управління церквою, управління церковними справами перейняв Синод УПЦ на чолі із митрополитом [[Агафангел (Саввін)|Агафангелом]], який є противником автономії УПЦ-МП та відзначається шовіністичними поглядами.<ref>[http://tyzhden.ua/Politics/42976 Церковний переворот: проросійські сили беруть гору в УПЦ (МП)]</ref>

Навесні [[2012]] митрополит Володимир одужав і почалися активні зміни. З важливих посад усунено деяких учасників зимової спроби «перевороту», почалися активні кадрові ротації в єпископаті, відбулося багато нових архієрейських свячень та після значної перерви продовжилося подальше подрібнення єпархій<ref>http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/17389-v-upc-kadrovye-peremeny-i-peredel-territorii.html В УПЦ&nbsp;— кадрові зміни та переділ території (рос.)</ref>.

У грудні 2017 року стало відомо, що [[Служба безпеки України|СБУ]] зняла гриф «[[державна таємниця|цілком таємно]]» з документів [[Народний комісаріат державної безпеки СРСР|НКДБ]] про створення [[Російська православна церква|Московської Патріархії]]. В них, зокрема стверджується, що всі делегати т.з. Помісного Собору РПЦ МП 1945 року були завербовані чекістами.

{{Quote box
 | quote  = Важливо забезпечити, щоб в числі намічених кандидатів переважали агенти НКДБ, здатні провести на Соборі потрібну нам лінію
 | source = лист, направлений у вересні 1944 року на місця за підписом начальника 2-го управління НКДБ СРСР Федотова і керівника п'ятого відділу 2-го управління Карпова<ref>{{cite web |url=https://espreso.tv/news/2017/12/10/moskovskyy_patriarkhat_stvoryuvaly_agenty_nkvs_svidchat_rozskerecheni_sbu_dokumenty |title=Московський патріархат створювали агенти НКВС, - свідчать розсекречені СБУ документи |author= |date=2017-12-10 |website=https://espreso.tv/ |publisher=[[Еспресо TV]] |accessdate=10 грудня 2017}}</ref>
 | width  = 50%
 | align  = right
}}

З розсекречених документів випливає, що НКДБ СРСР і його підрозділи в союзних і автономних республіках, краях і областях займалися підбором кандидатів для участі в соборі з представників духовництва й мирян. З цією метою потрібно було намітити «осіб, що мають релігійний авторитет серед духовенства і віруючих і в той же час перевірених на агентурній або патріотичній роботі».

=== Російська православна церква в Україні (2018-донині) ===
{{Див. також|Перехід церковних громад до ПЦУ}}
Після надання [[Православна церква України|ПЦУ]] [[Томос|томосу]] про Автокефалію пришвидшився процес переходу парафій від РПЦ в Україні до ПЦУ. Станом на 19 березня 2019 року здійснено близько півтисячі [[Перехід церковних громад до ПЦУ|переходів до ПЦУ]].<ref>{{Cite web|title=Перші півтисячі: до ПЦУ приєднались вже понад 500 парафій УПЦ МП|url=https://tsn.ua/ukrayina/pershi-pivtisyachi-do-pcu-priyednalis-vzhe-ponad-500-parafiy-upc-mp-1313373.html|website=ТСН.ua|date=2019-03-17|accessdate=2019-03-19|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Перші півтисячі: парафії РПЦ масово ''втікають'' у ПЦУ|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/pershi-pivtisyachi-parafii-rpts-masovo-zbigayut-v-ptsu.htm|website=Суспільство|accessdate=2019-03-19|language=uk}}</ref>{{section-stub|дата=березень 2019}}

== Критика ==
{{Див. також|Російсько-українська церковна війна}}<gallery mode="packed" caption="Хресна хода УПЦ МП з «іконами» царя [[Микола II (російський імператор)|Миколи ІІ]] 2018 року">
Файл:Хресний хід мп 2018.jpg
Файл:Хресний хід мп 2018 ікона царя.jpg
Файл:Хресний хід мп 2018 царственні мученики.jpg
Файл:Хресний хід мп 2018 ікона царя1.jpg
</gallery>Деяких представників УПЦ МП критикують за яскраво виражену антиукраїнську позицію, якої вони на найвищому рівні продовжують притримуватись, зокрема, протягом всієї [[Російська збройна агресія проти України (2014—2016)|російської війни проти України]].

* У листопаді 2008 року Онуфрій публічно заявив, що [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор]] 1930-х років український народ «заслужив» сам: «''Голодомор&nbsp;— это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни''»<ref>{{Cite news|url=http://archive.is/lwQjv|title=Митрополит Черновицкий и Буковинский Онуфрий: Голодомор - это было вр…|date=2015-11-30|work=archive.is|accessdate=2016-11-04}}</ref>. 30 листопада 2014 року на молебні перед Михайлівським Собором Патріарх Філарет виклав відому (тотожну) позицію УПЦ КП: «''У Біблії написано, що без волі Божої волос не впаде з голови людини. Отже, якщо Бог '''попустив''' в Україні Голодомори, чи зараз війну на Сході, то це Він вразумляє нас, щоб ми усвідомили свої гріхи та позбавилися їх''».
* Незважаючи на те що [[Російська православна церква|РПЦ]] наклала [[Анафема на гетьмана Івана Мазепу|анафему на гетьмана Івана Мазепу]] в багатьох соборах і церквах які збудовані [[Церковна діяльність Івана Мазепи|коштом гетьмана Івана Мазепи]] служать клірики РПЦвУ, наприклад у Чернігівському [[Свято-Троїцький собор (Чернігів)|Святотроїцькому соборі]] служить єпископ [[Амвросій (Полікопа)|Амвросій (Полікопа).]]<ref>{{Cite web|title=Чи не сниться Амвросію Мазепа? - Всеукраїнський незалежний медійний простір "Сіверщина"|url=https://siver.com.ua/news/chi_ne_snitsja_amvrosiju_mazepa/2018-11-17-22975|website=siver.com.ua|accessdate=2019-03-25}}</ref>
* Керівник церкви митрополит [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрій]] називає донецьких терористів «ополченцями»<ref>{{Cite web|url=http://pravoslavye.org.ua/2014/08/митрополит-онуфрий-христос-это-ми/|title=Митрополит Онуфрий: «Христос – это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие»  {{!}} Україна Православна|website=pravoslavye.org.ua|accessdate=2016-11-04}}</ref>
* Представники церкви активно співпрацюють з колишніми членами [[Партія регіонів|Партії регіонів]] і разом беруть участь в офіційних подіях<ref>{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2016/09/02/den_mista_v_odesi_svyatkuvaly_kolyshni_quotregionalyquot_ta_moskovskyy_patriarkhat|title=День міста в Одесі святкували колишні "регіонали" та Московський патріархат|website=espreso.tv|accessdate=2016-11-04}}</ref>
* Предстоятель УПЦ (МП) митр. Онуфрій публічно не підтримує вшанування пам'яті бійців АТО, наприклад, відмовився вставати разом з іншими присутніми у [[Верховна Рада України|ВРУ]], щоб згадати загиблих українських бійців хвилиною мовчання. Сам священик пояснив це «бажанням підкреслити необхідність якомога скоріше припинити вогонь»<ref>{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2015/05/09/v_moskovskomu_patriarkhati_poyasnyly__chomu_ne_vshanuvaly_pamyat_biyciv_ato|title=В Московському патріархаті пояснили, чому не вшанували пам'ять бійців АТО|website=espreso.tv|accessdate=2016-11-04}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://espreso.tv/news/2015/05/09/mytropolyt_onufriy_my_ne_vstaly_u_radi__tomu_scho_my_proty_viyny|title=Митрополит Онуфрій: Ми не встали у Раді, тому що ми проти війни|website=espreso.tv|accessdate=2016-11-04}}</ref>.
* Одну з церков УПЦ (МП) в Полтаві було «прикрашено» [[Герб Російської імперії|гербом Російської імперії]], двоголовим орлом, і зображенням [[Петро I|Петра I]], який нищить синьо-жовтий прапор Швеції.<ref>{{Cite news|url=http://tsn.ua/ukrayina/u-poltavi-cerkvu-upc-mp-prikrasili-dvogolovim-orlom-i-petrom-i-yakiy-nischit-sino-zhovtiy-prapor-702936.html|title=У Полтаві церкву УПЦ МП прикрасили двоголовим орлом і Петром І, який нищить синьо-жовтий прапор|work=ТСН.ua|accessdate=2016-11-04}}</ref>.
* Учасники хресної ходи УПЦ (МП) в Києві брали участь з імперськими прапорами і [[Георгіївська стрічка|георгіївськими стрічками]]<ref>{{Cite news|url=http://tsn.ua/foto/hresna-hoda-pid-imperskimi-praporami-u-kiyevi.html|title=Хресна хода під імперськими прапорами у Києві|work=ТСН.ua|accessdate=2016-11-04}}</ref>.
* Священики УПЦ (МП) неодноразово підтверджували свій зв'язок з терористами «ЛДНР» конкретними діями, зокрема нещодавно два священики УПЦ (МП) в [[Кадіївка|Кадіївці]] благословили полк «козаків [[Луганська народна республіка|ЛНР]]» на війну з Україною<ref>{{Cite news|url=https://novynarnia.com/2017/10/19/dva-svyashheniki-upts-mp-v-kadiyivtsi-blagoslovili-polk-kozakiv-lnr-na-viynu-z-ukrayinoyu-foto/|title=Два священики УПЦ МП в Кадіївці благословили полк “козаків ЛНР” на війну з Україною. ФОТО|date=2017-10-19|language=uk-UA|work=Новинарня|accessdate=2017-10-21}}</ref>.
* Обурення у суспільстві викликала відмова представника Московського патріархату відспівувати трагічно загиблого хлопчика у Запоріжжі, якого вбив своїм падінням сусід-самогубець вистрибнувши з вікна. Священик відмовив, дізнавшись від батьків що дитину хрестили у церкві Київського патріархату, сказавши, що ця церква не канонічна, а дитина вважається нехрещеною.<ref>{{cite web|url=https://www.unian.ua/society/2333237-batki-blagali-na-kolinah-u-zaporijji-zchinivsya-skandal-cherez-vidmovu-svyaschenika-upts-mp-vidspivati-ditinu-video.html|website=unian.ua|date=06.01.2017|title=Батьки благали на колінах: у Запоріжжі зчинився скандал через відмову священика УПЦ МП відспівати дитину (відео)}}</ref><ref>{{cite web|url=http://umoloda.kiev.ua/number/0/2006/119305/|website=umoloda.kiev.ua|title=У Запоріжжі священники московського патріархату двічі відмовили у відспівуванні загиблого хлопчика}}</ref>
* Митрополит УПЦ Сімферопольський і Кримський [[Лазар (Швець)]] відслужив молебень для [[Збройні сили Російської Федерації|російських військ]], визнавши Росію «нашою Вітчизною» і «великою морською державою»<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.religion.in.ua/news/vazhlivo/40576-mitropolit-upc-otsluzhil-moleben-dlya-rossijskix-vojsk-priznav-rossiyu-nashim-otechestvom-i-velikoj-morskoj-derzhavoj.html|title=Митрополит УПЦ отслужил молебен для российских войск, признав Россию "нашим Отечеством" и "великой морской державой" » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине|website=www.religion.in.ua|language=ru|accessdate=2018-08-02}}</ref>.
* в Криму відзначили «День возз'єднання Криму з Росією». Від імені УПЦ (МП) в урочистостях взяв участь благочинний Севастопольського округу Кримської єпархії протоієрей Сергій Халюта. Таким чином він підтвердив що Крим не є Українським<ref name=":1">{{Cite web|url=https://www.religion.in.ua/news/vazhlivo/32265-upc-otprazdnovala-den-vossoedineniya-kryma-s-rossiej.html|title=УПЦ отпраздновала «день воссоединения Крыма с Россией» » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине|website=www.religion.in.ua|language=ru|accessdate=2018-08-02}}</ref>.
* Кримська єпархія УПЦ відкрито підтримує сепаратизм, регулярно публікуючи на своєму офіційному сайті матеріали відповідного змісту. 29 січня 2016 року Священний Синод УПЦ прийняв рішення призначити на півострів єпископом архімандрита [[Каллінік (Чернишов)|Каллініка (Чернишова)]], який також відкрито підтримує сепаратизм<ref name=":2">{{Cite web|url=https://www.religion.in.ua/news/vazhlivo/31967-krymskaya-eparxiya-upc-otkryto-podderzhivaet-separatistov-no-ne-xochet-chtoby-yeto-meshalo-naznacheniyu-episkopa.html|title=Крымская епархия УПЦ открыто поддерживает сепаратистов, но не хочет, чтобы это мешало назначению епископа » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине|website=www.religion.in.ua|language=ru|accessdate=2018-08-02}}</ref>.
* У травні 2015 року співробітники [[Служба безпеки України|Служби безпеки України]] провели обшук в одному з місць відпочинку Одеси, де відзначав своє 25-річчя один із працівників єпархії УПЦ (МП) однієї з православних церков Дмитро П., який також працює журналістом на одеському телеканалі і є помічником одного з народних депутатів. На вечірку громадянин запросив своїх колег з єпархії МП: семінаристів [[Одеська духовна семінарія|ОДС]] і [[Київська духовна академія і семінарія|КДАіС]] і священнослужителів УПЦ (МП). Гості подарували винуватцю торжества великий торт із зображенням герба і прапора терористичної організац<nowiki/>ії <nowiki/>«<nowiki/>[[Донецька народна республіка|ДНР]]<nowiki/>», а також [[Прапор Росії|прапора Росії]]. У відповідь чоловік накрив стіл з дорогими імпортними напоями і запросив на свято десяток [[Проституція|дівчат, які надають інтимні послуги,]] які були переселенці з окупованого Донбасу. Під час обшуку співробітники СБУ вилучили у одного з гостей пістолет і патрони калібру 5,45<ref>{{Cite web|title=СМИ: СБУ нагрянула на вечеринку помощника Кивалова - нашли торт с флагом "ДНР" и оружие (фото)|url=https://www.unian.net/society/1083258-smi-sbu-nagryanula-na-vecherinku-pomoschnika-kivalova-nashli-tort-s-flagom-dnr-i-orujie-foto.html|website=www.unian.net|accessdate=2019-02-20|language=ru}}</ref><ref>{{Cite web|title=СБУ накрыла вечеринку сотрудника религиозной организации: нашли торт с флагом «ДНР», пистолет и беженок легкого поведения {{!}} Новости Одессы|url=https://dumskaya.net/news/sbu-nakryla-vecherinku-sotrudnika-religioznoj-or-046995/|website=dumskaya.net|accessdate=2019-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=ГО Оберіг|title=Священнослужители празднуют с тортом "ДНР" и проститутками. Одесса 27.05.2015|date=2015-06-04|url=https://www.youtube.com/watch?v=bIelRIC1HDM|accessdate=2019-03-25}}</ref>
* [[Міністерство внутрішніх справ України]] заборонило залучати священиків УПЦ (МП) до капеланської служби в [[Національна гвардія України|Національній гвардії]]. Представники нацгвардії зазначають: «У нас це заборонено<ref>тобто служба капеланами священиків УПЦ (МП)</ref>. Вони хочуть, але у нас так не можна. Це була не тільки наша думка, а й думка [[Міністерство культури України|Міністерства культури]], [[Міністерство юстиції|Міністерства юстиції]]»<ref name=":5">{{Cite web|url=https://24tv.ua/avakov_zaboroniv_svyashhenikam_upts_mp_stavati_kapelanami_n853957|title=Аваков заборонив священикам УПЦ МП ставати капеланами - 24 Канал|website=24 Канал|accessdate=2018-08-16}}</ref>. Це узгоджується відповідно до наказу в якому говориться «не допускаються священики, духовні центри яких знаходяться на території країни-агресора»<ref name=":5" />.
* Священнослужителі [[Рівненська єпархія УПЦ (МП)|Рівненської єпархії]] УПЦ (МП) влаштували величезний дитячий хоровий фестиваль [[Недільні школи|недільних шкіл]]. Цим заходом отці разом з дітками «вшанували пам'ять» Царя [[Микола II (російський імператор)|Миколая ІІ]]<ref>{{Cite web|url=https://volynua.com/2018/08/20/news/yak-na-rivnenshhini-600-ditej-vshanuvali-rosijskogo-carya/|title=Як на Рівненщині 600 дітей вшанували російського царя|last=|first=|date=20 серпня 2018|website=Volyn UA|publisher=|language=українською|accessdate=21 серпня 2018}}</ref>. Це викликало критику в громадськості. [[Чорноморець Юрій Павлович|Юрій Чорноморець]], релігієзнавець: «Люди з УПЦ (МП) зовсім не відчувають у якій країні вони живуть, з якою країною йде 4 рік війна. Колись, 10 років тому, мене спитали, хто Вам [[Микола II (російський імператор)|Микола Романов]]. Я відповів, не думаючи: голова ворожої нам держави, який до нас не має ніякого відношення. Тут треба чітко провести межу: якщо єпископи УПЦ, які тут є на фотках бажають святкувати 100 річчя пам'яті Царської родини, то нехай це роблять на великих просторах Росії, а не у нас в Україні, і тим більше&nbsp;— не на Рівненщині, де і так УПЦ „на птичих правах“. [[Євстратій (Зоря)]], речник УПЦ КП: „Мы&nbsp;— не МП, мы&nbsp;— не русский мир“… Монастир на Рівненщині (!) з гордістю поширює таку інформацію, ще й російською&nbsp;— хоч і ламаною&nbsp;— мовою. „Онышковцы“, „участь“. А потім офіційні речники МПвУ знову скажуть, що викриття пропаганди їхньою конфесією ідей „русского мира“&nbsp;— „наклеп“.»<ref>{{Cite web|url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/72316/|title=СОЦМЕРЕЖІ ОБУРИЛИСЯ, ЩО УПЦ (МП) ВТЯГНУЛА 600 ДІТЕЙ ДО ВШАНУВАННЯ РОСІЙСЬКОГО ЦАРЯ|last=|first=|date=21 серпня 2018|website=РІСУ|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
* Президент України [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] на [[Парад на честь дня Незалежності України|Параді до Дня Незалежності України]] заявив: "Ми маємо твердий намір розрубати останній вузол, яким імперія відчайдушно намагається нас прив'язати до себе. Ми сповнені рішучості покласти край протиприродному та неканонічному перебуванню вагомої частини нашої православної спільноти у залежності від російської церкви. Церкви, яка освячує [[Війна на сході України|гібридну війну Путіна проти України]], яка день і ніч молиться за російську владу і за військо&nbsp;— теж російське<ref>{{Cite news|url=https://tsn.ua/ukrayina/ukrayinska-armiya-ce-armiya-miru-vistup-poroshenka-na-paradi-do-dnya-nezalezhnosti-1206318.html|title=Українська армія – це армія миру. Виступ Порошенка на параді до Дня Незалежності|date=2018-08-24|language=uk|work=ТСН.ua|accessdate=2018-08-31}}</ref>.
* У кінці вересня 2018 року предстоятель УПЦ (МП) [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрій]] був внесений в базу сайту [[Центр «Миротворець»|Миротворець]] як «агент впливу РПЦ» і «противник створення незалежної помісної Церкви в Україні». Також в розділ «Чистилище» потрапили інші клірики УПЦ (МП) архієпископи Новокаховський і Генічевскій [[Філарет (Звєрєв)|Філарет]], Львівський і Галицький [[Філарет (Кучеров)|Філарет]], Криворізький і Нікопольський [[Єфрем (Кицай)|Єфрем]], Кам'янець-Подільський і Городоцький [[Феодор (Гаюн)|Феодор]], єпископи Хустської, Виноградівської та Донецької єпархій. На це відреагував глава прес-служби УПЦ [[Анісімов Василь Семенович|Василь Анісімов]]: «Наша демократична, страшенно європейська країна реанімує у себе найбридкіші та найзлочинніші діяння тоталітаризму»<ref>{{Cite web|url=http://www.interfax-religion.ru/?act=news&div=70796|title=Интерфакс-Религия: В Украинской православной церкви возмущены внесением митрополита Онуфрия в базу сайта "Миротворец"|website=www.interfax-religion.ru|accessdate=2018-10-02}}</ref>.
* у жовтні 2018 року [[Олександр (Драбинко)]] заявив, що священики УПЦ (МП) не повинні щоразу поминати очільника РПЦ Кирила, оскільки за правилами належить поминати безпосередньо свого правлячого архиєрея, а ось цей правлячий архиєрей повинен поминати Предстоятеля своєї Церкви: «У нас якось склалося так, що у всіх служебниках під час Божественної Літургії було прописано в обов'язковому порядку, навіть кожному пересічному сільському священику, поминати Патріарха Московського. Але це не зовсім правильна практика, бо ніде в помісних Церквах такого немає. Завжди священик певної єпархії поминає свого єпархіального архиєрея. Єпархіальний архиєрей повинен поминати митрополита Київського, а вже митрополит Київський повинен поминати того, хто є першим: або Патріарха Московського, або іншого Патріарха, у веденні якого знаходиться його Церква». Він додав, що цю практику використали священики УПЦ (МП), коли почалася війна в Донбасі.<ref>[https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/orthodox_relations/73201/ Священики УПЦ (МП) не зобов'язані поминати Патріарха Московського&nbsp;— митрополит Олександр (Драбинко)]</ref>
* [[Філарет (патріарх Київський)|Патріарх Філарет]]: «Якби в Україні була одна церква, [[Війна на сході України|війни]] б не було, тому що [[Путін Володимир Володимирович|Путін]] не мав би підтримки в Україні. Зараз вона у нього є&nbsp;— це [[Російська православна церква|Московський патріархат]]. Не просто словами, а діями допомагають, духовенство і віруючі Московського патріархату, [[Сепаратизм|сепаратистам]] і [[Агресор|агресорам]]»<ref>{{Cite web|title=Якби не УПЦ МП, в Україні не було б війни — Філарет|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/tomos-obovyazkovo-bude-filaret.htm|website=Суспільство|accessdate=2019-03-20|language=uk}}</ref>.
* У [[Кривий Ріг|Кривому Розі]] декілька десятків активістів пікетували резиденцію митрополита Криворізького і Нікопольського УПЦ (МП) [[Єфрем (Кицай)|Єфрема (Кицая)]] . У них були плакати: «Ми за Томос. Єфрем&nbsp;— ти з нами?», «Нам потрібна наша Церква, а не Путінська», «Кривому Рогу Українська церква», «Іди від Москви, повернися в Україну, Єфреме». Поліцейські які прибули на місце не стали нікого затримувати. На воротах резиденції митрополита активісти почепили плакати із закликами переходити до нової Церкви<ref>{{Cite web|url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/protests/73557/|title=«Нам потрібна наша Церква, а не Путінська»: на Дніпропетровщині пікетували резиденцію митрополита УПЦ (МП)|website=risu.org.ua|language=en|accessdate=2018-11-19}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.ukrinform.ru/rubric-regions/2582099-imenie-mitropolita-upc-mp-efrema-piketirovali-storonniki-tomosa.html|title=Имение митрополита УПЦ МП Ефрема пикетировали сторонники Томоса|language=ru|accessdate=2018-11-19}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://zik.ua/ru/news/2018/11/18/v_kryvom_roge_pyketyrovaly_rezydentsyyu_mytropolyta_upts_mp_1450597|title=В Кривом Роге пикетировали резиденцию митрополита УПЦ МП|website=zik.ua|language=ru|accessdate=2018-11-19}}</ref>.
* В 27 лютого 2019 року Правоохоронці провели обшуки у приміщеннях групи охоронних компаній «Служба безпеки Стелс», співзасновником яких є Вячеслав Павлів&nbsp;— диякон храму на честь Іосафа Бєлгородського УПЦ (МП). У ході обшуків виявлено літературу антиукраїнського змісту (книга Проект Росія), яка закликає до міжрелігійної ворожнечі, вогнепальну зброю і набої до неї. Також встановлено зв'язок вказаного священнослужителя УПЦ (МП) з російськими парамілітарними структурами<ref>{{Cite web|title=Обшуки в охоронній фірмі диякона МП: гроші, зброя й антиукраїнська література|url=https://www.pravda.com.ua/news/2019/02/27/7207850/|website=Українська правда|accessdate=2019-03-03|language=uk}}</ref>.
* Журналіст Родіон Шовкошитний вважає, що більша частина відповідальності за початок війни між Україною й Росією лежить на УПЦ (московського патріархату) і саме вона була головним інструментом у підготовці [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російської агресії]] ще задовго до подій 2014 року<ref>{{Cite news|url=https://www.unian.ua/politics/10300482-zhurnalist-velichezna-kilkist-popiv-upc-mp-na-donbasi-brala-uchast-u-katuvanni-polonenih.html|title=Журналіст: величезна кількість попів УПЦ МП на Донбасі брала участь у катуванні полонених|language=uk|accessdate=2018-11-28}}</ref>.
* У травні 2019 року Патріарх КПЦ [[Варфоломій I|Варфоломій І]] сказав «Шокуючі політичні події, через які були сформовані нові, зовсім інші [[Геополітика|геополітичні]] умови, зробили присутність Московського патріархату небажаною, і такою, що завдає шкоди інтересам української нації і єдності українського народу. З цієї причини цілком зрозуміло, чому велика частина українського народу бажає церковного звільнення від церкви, яка допомагає або навіть служить інтересам держави, яка перебуває в [[Російсько-українська війна|конфлікті з Україною]]».<ref>{{Cite web|title=Вселенський патріарх: Присутність Московського патріархату шкодить інтересам української нації|url=https://glavcom.ua/interviews/vselenskiy-patriarh-varfolomiy-prisutnist-moskovskogo-patriarhatu-zavdaje-shkodi-interesam-ukrajinskoji-naciji-i-jednosti-ukrajinskogo-narodu-597377.html|website=glavcom.ua|accessdate=2019-05-31|language=uk}}</ref>

==== Кримська Єпархія Російської Православної Церкви в Україні ====
18 серпня 2014 року прес-секретар УПЦ (МП) протоієрей [[Коваленко Георгій Іванович|Георгій Коваленко]] в рамках прес-конференції заявив, що Українська православна церква Московського патріархату розглядає [[Анексія Криму Росією (2014)|анексований Російською Федерацією Крим]] в березні цього року як територію України і виступає за повернення півострова під контроль Києва, при цьому священнослужителі раді, що єпархії УПЦ (МП) залишаються в Криму і підкоряються Київської митрополії<ref name="РБК2">[http://top.rbc.ru/society/18/08/2014/943512.shtml Украинская церковь московского патриархата потребовала вернуть Крым] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140820003420/http://top.rbc.ru/society/18/08/2014/943512.shtml |date=20 серпень 2014 }}. Росбизнесконсалтинг, 18.8.2014.</ref>.

Ці заяви суперечать позиції [[Російська православна церква|РПЦ]]: в березні 2014 року глава синодального відділу із взаємин Церкви і суспільства протоієрей [[Чаплін Всеволод Анатолійович|Всеволод Чаплін]] закликав українців не протестувати з приводу втрати півострова і висловив надію, що місія російських воїнів із захисту свободи і самобутності цих людей і самого їхнього життя не зустріне запеклого опору. Сам патріарх Кирило не зміг бути присутнім в Георгіївському залі Кремлівського палацу, де 18 березня президент Російської Федерації Володимир Путін зачитував своє [[Кримська промова Володимира Путіна|звернення про приєднання Криму]]<ref name="РБК2"/>, висловивши спільно зі [[Священний синод Російської православної церкви|Священним синодом Російської православної церкви]] 19 березня 2014 року наведену позицію: для світу серед віруючих Церква знаходиться поза політичними взаєминами.

== Канонічний статус ==
{{main|Самоврядна церква}}
Українська Православна Церква Московського Патріархату є у статусі «Церкви з правами широкої автономії». Проте в православному [[Канонічне право|канонічному праві]] такого статусу взагалі не існує. Таку перехідну форму, було введено в 1990-х роках під час загострення автокефальних настроїв серед православних вірян та духівництва. На думку [[Дудченко Андрій Володимирович|прот. Андрія Дудченка]] такою гібридною формою хотіли заспокоїти тих людей, які бажали автокефалії, але сама УПЦ (МП) не є ані автокефальною Церквою, ані навіть [[Автономія (православ'я)|автономною]]<ref>{{Cite web|title=10 відповідей про автокефалію Православної Церкви України|url=http://orthodoxy.org.ua/data/10-vidpovidey-pro-avtokefaliyu-pravoslavnoyi-cerkvi-ukrayini.html|website=orthodoxy.org.ua|accessdate=2019-03-19|language=ru}}</ref>.

Окремими автокефальними Церквами, які залежні від Москви, розпізнається як [[автономія (православ'я)|автономна]] на рівні з [[Фінляндська православна церква|Фінляндською]] чи [[Японська православна церква|Японською]]<ref>{{ref-en}} [http://www.oca.org/OCworldindex.asp?SID=2 Перелік автокефальних і автономних Церков на офіційному сайті Американської православної церкви], однак це не диптих, бо у диптиху АПЦ (є на тому ж сайті) містяться лише автокефальні церкви.</ref>.

З точки зору помісних автокефальних Церков, УПЦ Московського Патріархату є сукупністю єпархій РПЦ на території держави Україна а її предстоятель Онуфрій&nbsp;— один із [[Митрополит|митрополитів]] [[Російська православна церква|РПЦ]]. Так наприклад ім'я [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрія]] митрополита Київського і всієї України (МП) не згадують при літургічному поминанні всіх предстоятелів Церков, бо його немає у [[Диптих (релігія)|Диптиху]]. Проте ім'я [[Митрополит Київський і всієї України|митрополита Київського і всієї України]] [[Епіфаній (митрополит Київський)|Епіфанія]] поминають за богослужінням в [[Константинопольська православна церква|Константинопольській ПЦ]].<ref>{{Cite news|title=Епіфанія пом'янули у Константинополі, а він проігнорував Кирила|url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-46584981|date=2018-12-16|accessdate=2019-03-19|language=en-GB}}</ref><ref>{{Cite web|title=Епіфанія згадали разом з іменами інших предстоятелів під час служби Вселенського патріарха (ВІДЕО)|url=https://uatv.ua/im-ya-epifaniya-zgadaly-razom-z-inshymy-predstoyatelyamy-pid-chas-sluzhby-vselenskogo-patriarha-video/|website=UATV|date=2018-12-16|accessdate=2019-03-19}}</ref><ref>{{Cite web|title=Епіфанія згадали разом з іменами інших предстоятелів під час служби Вселенського патріарха (ВІДЕО)|url=https://uatv.ua/im-ya-epifaniya-zgadaly-razom-z-inshymy-predstoyatelyamy-pid-chas-sluzhby-vselenskogo-patriarha-video/|website=UATV|date=2018-12-16|accessdate=2019-03-19}}</ref><ref>{{Cite web|title=Митрополита Епіфанія згадали на службі Вселенського патріарха|url=https://gazeta.ua/articles/life/_mitropolita-epifaniya-zgadali-na-sluzhbi-vselenskogo-patriarha/875227|website=Gazeta.ua|date=2018-12-17|accessdate=2019-03-19|language=uk|last=Gazeta.ua}}</ref>

Митрополит [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрій]] на думку материнської [[Константинопольська православна церква|Константинопольської ПЦ]] втратив свій титул&nbsp;— [[Митрополит Київський і всієї України|Митрополита Київського і всієї України]] і більше не може так називатися.<ref>{{Cite web|title=Патріарх Варфоломій направив митрополиту Онуфрію лист: з'явилися подробиці|url=https://ukr.segodnya.ua/ukraine/patriarh-varfolomey-napravil-mitropolitu-onufriyu-pismo-poyavilis-podrobnosti-1196009.html|website=ukr.segodnya.ua|accessdate=2019-03-19|language=uk}}</ref>

Згідно статуту &nbsp;— вона є «самоврядною з правами широкої автономії» самокерованою частиною [[РПЦ|Російської православної церкви]]. УПЦ (МП) керується у своєму устрої та діяльності грамотою [[Патріарх Московський|Патріарха Московського]] [[1990]] року та Статутом УПЦ (МП) який містить пункти що вказують на автокефальний статус церкви проте заперечуються іншими пунктами статуту<ref name="статут упц">{{Cite web |url=http://orthodox.org.ua/uk/node/2485 |title=Статут УПЦ МП |accessdate=16 березень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100812010907/http://orthodox.org.ua/uk/node/2485 |archivedate=12 серпень 2010 |deadurl=yes }}</ref>
{{цитата|1. УПЦ МП є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої.<br />2. Найвищими органами церковної влади та управління є Собор, Собор єпископів та Священний Синод на чолі з Митрополитом Київським і всієї України.<br />3. Українська Православна Церква з'єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву.<br />[...]<br />5. Українська Православна Церква ... є самокерованою частиною Руської Православної Церкви.}}

<br/>

=== Залежність від РПЦ ===
# УПЦ (МП) об'єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії і є «самокерованою '''частиною''' '''[[Російська православна церква|РПЦ]]»'''.
# Рішення [[Помісний собор|Помісного]] і [[Архиєрейський собор|Архієрейського Соборів РПЦ]] є '''обов'язковими''' для УПЦ (МП)<ref name=":722">{{Cite web|url=http://patriarchia.ru/ua/db/text/5082275.html|title=Глава X. Украинская Православная Церковь / Офіційні документи / Патріархія.ru|website=Патріархія.ru|language=uk|accessdate=2018-09-25}}</ref>.
# Суд Архієрейського Собору РПЦ є '''найвищим [[Церковний суд|церковним судом]]''' для УПЦ (МП)<ref name=":722" />.
# [[Предстоятель]] УПЦ (МП) обирається єпископатом УПЦ (МП) та '''благословляється [[Патріарх Московський і всієї Русі|Патріархом Московським і всієї Русі]]'''<ref name=":722" />
# Новообраний предстоятель УПЦ (МП) має прибути до Патріарха московського і всієї Русі для '''отримання Благословенної грамоти'''.
# Ім'я предстоятеля УПЦ (МП) (митрополита Київського) поминається в усіх храмах церкви '''після імені святійшого патріарха Московського'''<ref name=":822"/><ref name="web.archive.org"/>
# Церковне святе '''миро отримує від Патріарха Московського і всієї Русі<ref name=":722" />'''.
# «УПЦ (МП) з'єднана з Помісними Православними Церквами '''через Російську Православну Церкву'''..»&nbsp;— тобто вона не безпосередньо, напряму спілкується з Помісними Церквами, а через РПЦ<ref name="orthodox.org.ua"/>.
# Рішення про утворення чи ліквідацію [[Єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|єпархій]], що входять в УПЦ (МП), і про визначення їх територіальних кордонів приймаються її [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Синодом]] з подальшим '''затвердженням [[Собор|Архієрейським Собором РПЦ]]<ref name=":722" />'''.

=== Обрання і поминання предстоятеля ===
{{Цитата|Не пізніше трьох місяців після звільнення кафедри Предстоятеля УПЦ МП [[Патріарший місцеблюститель|Місцеблюститель]] і [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священний Синод УПЦ МП]] скликають [[Собор єпископів Української православної церкви (Московського патріархату)|Собор єпископів УПЦ МП]] для обрання її Предстоятеля — [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Митрополита Київського і всієї України]] та представлення його [[Патріарх Московський і всієї Русі|Святішому Патріархові Московському і всієї Русі]] для отримання Благословенної грамоти.|3=Розділ 5 пункт 16 статуту УПЦ МП|4=<ref name="ReferenceA">{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-upts|title=Статут УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-23}}</ref>}}

{{Цитата|Ім’я Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України підноситься за богослужінням у всіх храмах і монастирях УПЦ МП після імені [[Патріарх Московський і всієї Русі|Святішого Патріарха Московського і всієї Русі]]. |3=Розділ 5 пункт 5 статуту УПЦ МП|4=<ref name="ReferenceA">{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-upts|title=Статут УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-23}}</ref>}}

=== Питання про [[Надання автокефалії православній церкві України|здобуття автокефалії]]===
Українська православна церква володіє усіма правами і канонічним статусом, що наближає її до рівня Автокефальної Церкви. Однак, такою не є. На шляху до набуття повної автокефалії стоять дакілька перешкод, зокрема:

* Протидія Московського Патріархату здобуттю автокефалії.
* Складна міжконфесійна ситуація в Україні, зокрема наявність іншої православної церкви.
* Різні погляди на автокефалію серед архієреїв та парафіян.
* Побоювання відокремлення проросійських архієреїв з єпархіями&nbsp;— у разі здобуття незалежності від Московського патріархату&nbsp;— в окрему церковну організацію, з подальшим приєднанням до [[РПЦ]].
* Побоювання, що Константинопольський Патріархат не визнає автокефальної УПЦ (МП), а спробує включити її до свого складу (тобто повернути той статус, який вона мала за часів [[Русь|Русі]]). Визнання Константинополя є необхідною умовою набуття автокефалії.

Однак, існує думка, що останнє побоювання не має історичних підстав&nbsp;— скажімо, у [[1448]] році [[Російська православна церква]] здобула автокефалію без згоди на те Константинопольським Патріархом (і отримала визнання Константинопольської Церкви лише через 141 рік, у [[1589]] році); аж до самого [[Приєднання Київської митрополії до Московського патріархату|підпорядкування Української (тоді Руської) Православної Церкви Російській Церкві]] (до речі, саме із таким підпорядкуванням досі не погоджується [[Константинопольський Патріархат]]<ref>[https://www.unn.com.ua/uk/news/1743741-vselenskiy-patriarkh-zayaviv-scho-ukrayina-ne-ye-kanonichnoyu-teritoriyeyu-rpts Вселенський патріарх заявив, що Україна не є канонічною територією РПЦ], Unn.com</ref>) Українська Церква мала статут фактичної автономії тощо. Але є й історичні підстави&nbsp;— невизнання Константинопольською Церквою автокефалії Православної Церкви Америки, що була надана Російською Церквою більш як півстоліття тому, а також невизнання автономій Японської і Китайської Православних Церков.

Після [[2004]] року Українська православна церква почала здійснювати реформи, що ще більше унезалежнили її від впливу РПЦ&nbsp;— була створена відмінна від російської система адміністративного поділу (багато дрібних єпархій), створений власний [[церковний суд]] (який є церковним судом вищої інстанції на території України), засуджене «політичне православ'я», відправлений за штат один з реакційних єпископів ([[Іполит (Хилько)]]), почали видаватися богослужбові («Києво-Печерський молитвослов») та богословські перекладні ([[Христос Яннарас]], [[Йоан Зізіулас]], [[Калліст Уер]], [[Іларіон (Алфеєв)]]) та вітчизняні (прот. Петро Кожушний) книги [[Українська мова|українською мовою]]. Усе це було увінчано інавгураційною промовою митрополита Володимира у Варшавській академії, де він обережно зазначив про можливість «удосконалення канонічного статусу» заради подолання розколу в українському Православ'ї. Там же було вкотре чітко виражено офіційну позицію Церкви про статус:
{{цитата|Українська Православна Церква має сьогодні такі канонічні права, які є цілком аналогічними правам Помісної Церкви, а її статус відповідає статусу, який вона мала за часів святителя Петра Могили. Більше того, порівняльний аналіз канонічних прав Української Церкви, що сьогодні є самокерованою Церквою у складі Московського Патріархату, і канонічних прав автокефальної Елладської Православної Церкви свідчить про те, що наші реальні права навіть більші від тих, які має автокефальна Церква Греції. Українська Православна Церква самостійно вирішує більшість церковних питань, і її канонічна залежність від Руської виражається лише в молитовному поминанні Патріарха Московського за богослужінням, а також у Патріаршому благословенні обраного Собором УПЦ Предстоятеля.}}
<div style='text-align: right;'><small>''Блаженнійший [[Володимир (Сабодан)|Володимир]], [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|митрополит Київський і всієї України]]. «Українська Православна Церква: сьогодення і перспективи»<ref>{{Cite web |url=http://orthodox.org.ua/uk/node/2719 |title=Блаженнійший Володимир, митрополит Київський і всієї України. Українська Православна Церква: сьогодення і перспективи |accessdate=16 березень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081204103129/http://orthodox.org.ua/uk/node/2719 |archivedate=4 грудень 2008 |deadurl=yes }}</ref>''</small></div>

Багатьма це стало сприйматися як прихований поступ до повної [[автокефалія|автокефалії]] і викликало відповідну агресивну реакцію у проросійському середовищі, як у [[Росія|Росії]], так і всередині УПЦ (МП). З обранням нового патріарха Московського [[Кирил (патріарх Московський)|Кирила]] цей рух до самостійності та україноцентричності якщо й не припинився, то став більш прихованим.

Згідно з «Уставом» [[Російська православна церква|РПЦ МП]] (розділ і, пункт 4), РПЦ МП (і, відповідно, УПЦ (МП), як її частина), не має спадкоємства з [[Православна російська церква|ПРЦ]]<ref>[http://www.portal-credo.ru/site/?act=lib&id=3384 [[Бабкін Михайло Анатолійович|Бабкін М. А.]] Статут Руської православної церкви: припустимо ототожнення РПЦ і ПРЦ?] // Суспільні науки і сучасність. [[Москва|М.]], 2015. №&nbsp;1. С. 108—114] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.mospat.ru/ru/documents/ustav/i/ Статут Руської Православної Церкви] {{ref-ru}}</ref>.

Владика [[Олександр (Драбинко)]] жартома запропонував подати в суд на тих «хто не дозволяє створити [[Помісна церква|помісну церкву]]… На [[Кирило (патріарх Московський)|Кирила]], який каже, що в нас '''[[Російсько-українська церковна війна|релігійна війна]].''' Може, подамо до суду на наш [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|священний синод УПЦ (МП)]], який називає [[Українська православна церква Київського патріархату|київський патріархат]] розкольниками? Можливо, ще на князя [[Володимир Святославич|Володимира]] подамо до суду за те, що він силоміць хрестив Русь? Або на [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] за те, що він у [[1943|43]]-му зібрав єпископів і створив Московський патріархат. Відбувається процес, і хтось має його педалювати. Усі чекають дарування [[томос]]у. Він як гумка, як ластик, який має стерти кордон між „оці канонічні“, а „оці неканонічні“. Люди чекають, думають: „Ми туди не йдемо через те, що нам сказали нібито в них таїнства недійсні“. Але незабаром я зможу піти служити до сусіднього храму. Вони можуть прийти до мене. Ми зможемо спілкуватися. Конфронтації, котру спровокував розкол, не буде…УПЦ, яка зареєстрована в Україні, має права широкої автономії, але для мирової спільноти це сукупність єпархій [[Російська православна церква|РПЦ]] на території України. Вона не сформована в якусь окрему канонічну структуру, яка б виступала самостійно. Така ось '''„гібридна“ незалежність українського православ'я'''»<ref>{{Cite web|url=https://krapka.club/ua/mitropolit-aleksandr-drabinko-v-rossii-o-zahvate-lavryi-znayut-bolshe-chem-ya#.W7tpvWgzaUl|title=Митрополит Олександр (Драбинко): «У Росії про захоплення лаври знають більше, ніж я»|last=Абрамов|first=Владислав|date=8 Жовтня 2018|website=krapka.club|publisher=|language=|accessdate=8 Жовтня 2018}}</ref>.

== Устрій ==
Українська православна церква є незалежною в управлінні частиною [[Російська православна церква|Московського Патріархату]] з правами широкої автономії. «Права широкої автономії» (але не сам канонічний статус автономії з внесенням у диптих) було надано Архієрейським Собором [[Російська православна церква|Російської православної церкви]] у [[1990]] році у відповідь на звернення українського єпископату до [[Патріарх Московський і всієї Русі|Патріарха Московського та всієї Русі]] [[Алексій ІІ|Алексія ІІ]] і всього єпископату Російської церкви.

Українська православна церква визнає себе правонаступницею давньої [[Київська митрополія|Київської Митрополії Константинопольського Патріархату]] (у межах [[Україна|України]]) та [[Український екзархат|Українського Екзархату Російської православної церкви]].

[[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Київський митрополит]], предстоятель церкви, є постійним членом [[Священний синод Російської православної церкви|Священного Синоду Російської православної церкви]], а український єпископат бере участь у Архієрейських та Помісних Соборах РПЦ, у виборах [[Патріарх Московський і всієї Русі|Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі]]. Натомість, вплив [[РПЦ|Московського патріархату]] на внутрішній устрій УПЦ обмежений, усі рішення приймає [[Собор єпископів Української православної церкви (Московського патріархату)|Архієрейський Собор УПЦ (МП)]]. [[Митрополит Київський УПЦ МП|Митрополит Київський та всієї України]] підпорядковується лише [[Священний синод УПЦ МП|Священному синоду]] та Соборам УПЦ (МП).

Загальними органами управління в Українській православній церкві є [[Собор Української православної церкви (Московського патріархату)|Собор]], [[Собор єпископів УПЦ МП|Собор єпископів]], [[Священний синод УПЦ МП|Священний синод]] та синодальні установи (відділи, комісії, місії), управління справами. Низку важливих повноважень має [[Митрополит Київський УПЦ МП|Предстоятель]]. Українська православна церква поділяється на дрібніші місцеві церкви&nbsp;— [[єпархія|єпархії]], які мають своїх предстоятелів (єпархіальних архієреїв) органи управління (єпархіальні збори, єпархіальна рада, єпархіальне управління) та установи ([[благочиння]], [[монастир]]і, [[парафія|парафії]]).

=== Собори ===
{{main|Собор Української православної церкви (Московського патріархату)|Собор єпископів Української православної церкви (Московського патріархату)}}

{{Цитата|Собор єпископів діє на підставі священних канонів Церкви, постанов Помісних і Архієрейських Соборів Руської (російської) Православної Церкви, а також Соборів УПЦ МП. |3=Розділ 3 пункт 5 статуту УПЦ МП|4=<ref name="ReferenceA">{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-upts|title=Статут УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-23}}</ref>}}

Найвищим органом управління УПЦ (МП) є Собор, який діє в межах, що визначаються священними [[Канон (релігія)|канонами]] [[православна церква|Православної церкви]], [[Статут УПЦ МП|Статутом про управління УПЦ (МП)]], постанов Помісних і Архієрейських Соборів [[Російська православна церква|Російської Православної Церкви]], а також Соборів УПЦ (МП)<ref name=":6" />. Іноді ці Собори називаються також помісними або всеукраїнськими. Собор наглядає за збереженням чистоти православного віровчення та норм християнської моралі, вирішує принципові [[теологія|богословські]], канонічні, богослужбові та пастирські питання, що стосуються УПЦ (МП), наглядає за збереженням [[євхаристійне спілкування|канонічної єдності]] зі Вселенським православ'ям, затверджує [[Статут УПЦ МП|Статут УПЦ (МП)]].

У період між Соборами Церкви скликаються [[Собор єпископів Української православної церкви (Московського патріархату)|Собори єпископів УПЦ (МП)]] (Архієрейські собори), які є другим органом управління УПЦ (МП). За Статутом Собор єпископів має скликатися щонайменше раз на рік, однак на практиці це відбувається рідше. Собор єпископів канонізує [[святий|святих]] і ухвалює богослужбові чинопослідування, складені на їхню честь, він є церковним судом вищої інстанції, вносить зміни до [[Статут УПЦ МП|Статуту]] (з подальшим його затвердженням Собором Церкви), а також обирає [[Митрополит Київський УПЦ МП|Митрополита Київського і всієї України]] й визначає процедуру його обрання.

Чинний митрополит, Онуфрій, провів реформування ряду відділів церкви<ref name="if223961">[http://interfax.com.ua/news/general/223961.html В УПЦ (МП) создан Митрополичий совет по вопросам культуры]</ref>. Так, 16.09.14 створено Митрополичу раду з питань культури, а також про реорганізацію (в тому числі ліквідації) деяких синодальних відділів і комітетів. Синод також утворив Синодальний просвітницький відділ, включивши його до складу Митрополичої ради з питань культури. Його очолив протоієрей Георгій Коваленко, якого звільнили з посади голови Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП).

Одночасно відбувається реорганізація Синодального інформаційно-просвітницького відділу шляхом перетворення його в Синодальний інформаційний відділ. Його головою призначено єпископа Ірпінського Климента<ref name="if223961" />.

Крім того, створено Синодальний відділ УПЦ (МП) з соціально-гуманітарних питань. Його очолив протоієрей Владислав Диханов. До новоствореному відділу приєднався відділ з благодійності та соціального служіння при Священному синоді<ref name="if223961" />.

На засіданні також ліквідований комітет з біоетики та етичних питань при Священному синоді. Його функції відтепер відносяться до компетенції Синодального відділу з питань охорони здоров'я та пастирської опіки медичних закладів<ref name="if223961" />.

Ліквідовано також Синодальний відділ у справах пастирської опіки воїнів-інтернаціоналістів. Цими питаннями тепер займатиметься Синодальний відділ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України<ref name="if223961" />.

=== Священний синод ===
{{main|Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)}}

Священний синод є третім органом управління УПЦ (МП), що діє у період між [[Собор єпископів УПЦ МП|Соборами єпископів]]. Синод очолюється [[Митрополит Київський УПЦ МП|Митрополитом Київським і всієї України]] або [[Місцеблюститель|Місцеблюстителем]] і складається з десяти, включаючи Митрополита Київського, єпархіальних [[архієрей|архієреїв]]&nbsp;— семи постійних і трьох тимчасових членів. Постійними членами Священного синоду станом на квітень [[2013]] року є: [[Володимир (Сабодан)]], [[Агафангел (Саввін)]], [[Лазар (Швець)]],[[Іоанникій (Кобзєв)]], [[Онуфрій (Березовський)]], [[Марк (Петровцій)]], [[Митрофан (Юрчук)]]. Тимчасові члени Священного синоду викликаються на сесію по черзі кожні півроку. Синод засновує і ліквідовує [[єпархія|єпархії]], обирає і поставляє єпархіальних та [[вікарій|вікарних]] архієреїв, переводить їх на іншу кафедру, засновує і ліквідовує [[монастир]]і та вирішує низку дрібніших питань. При Священному синоді діє ряд синодальних установ: комісії, відділи, місії тощо.

=== Єпархії ===
[[Файл:UOC MP Dioceses.svg|міні|праворуч|400пкс|Мапа єпархій УПЦ (МП) станом на січень 2019 року.]]
{{main|Єпархії Української православної церкви (Московського патріархату)}}

Рішення про утворення чи ліквідацію єпархій, що входять в Українську Православну Церкву, і про визначення їх територіальних кордонів приймаються її Синодом з подальшим затвердженням [[Собор|Архієрейським Собором]] [[Російська православна церква|РПЦ]]<ref name=":822"/>.

За даними [[2018]] року УПЦ (МП) налічує 53 [[єпархія|єпархії]]<ref>[http://church.ua/eparxii/ Єпархії Української православної церкви (Московського патріархату)]</ref>. Усі єпархії розміщені на території [[Україна|України]].

=== Монастирі ===
{{main|Монастирі Української православної церкви (Московського патріархату)}}
[[Файл:Zimnee.jpg|міні|праворуч|220пкс|[[Зимненський Свято-Успенський Святогорський ставропігійний жіночий монастир|Зимненський Успенський ставропігійний монастир]]]]
Найвідомішими монастирями УПЦ (МП) є три лаври&nbsp;— [[Києво-Печерська лавра|Свято-Успенська Києво-Печерська]], [[Почаївська лавра|Успенська Почаївська]] та [[Святогірська лавра|Успенська Святогірська]]. Інші значні монастирі: [[Успенський печерний монастир|Бахчисарайський Успенський печерний монастир]], [[Усікновенський скельний монастир|Свято-Усікновенський скельний чоловічий монастир]], [[Свято-Знаменський жіночий монастир]], [[Свято-Климентівський Інкерманський чоловічий монастир]],[[Свято-Троїцький чоловічий монастир (Китаївська Пустинь)]], [[Свято-Троїцький Густинський жіночий монастир]], [[Спасо-Преображенський Новгород-Сіверський чоловічий монастир]], [[Свято-Покровський Красногірський жіночий монастир]], [[Софроніївський Мовчанський Різдва Богородиці Печерський монастир]], [[Дерманський монастир]], [[Спасо-Преображенський Мгарський чоловічий монастир]].

Станом на 2010 рік, згідно з даними Держкомнацрелігій, в Українській православній церкві налічувалося 179 монастирів та 4626 ченців і черниць.<ref name="Держкомнацрелігій">[http://www.scnm.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=133166&cat_id=47945 Мережа церков і релігійних організацій в Україні станом на 1.01.2010 (Форма 1)]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. Державний комітет України у справах національностей та релігій</ref> Жодна інша православна конфесія в [[Україна|Україні]] не може зрівнятися з УПЦ за розвитком [[чернецтво|чернечого життя]]. Так, наприклад, [[Українська православна церква — Київський патріархат]] має лише 45 монастирів із 137 ченцями і черницями (тобто по 3 ченця на монастир), а [[Українська автокефальна православна церква]] взагалі 10 ченців у 9 монастирях<ref name="Держкомнацрелігій"/>.

=== Навчальні заклади ===
Українська православна церква має розгалужену систему духовної освіти&nbsp;— академії, семінарії, інститут, училища, ліцей, курси та недільні школи. Станом на [[1 серпня]] [[2011]] року налічується 10 вищих духовних навчальних закладів: [[Київські духовні академія і семінарія]], [[Ужгородська українська богословська академія імені святих Кирила і Мефодія]], [[Волинська духовна семінарія]], [[Одеська духовна семінарія]], [[Полтавська місіонерська духовна семінарія]], [[Почаївська духовна семінарія]], [[Таврійська духовна семінарія]] у [[Сімферополь|Сімферополі]], [[Харківська духовна семінарія]], [[Чернівецький православний богословський інститут]] і [[Луганський богословський університет на честь Архістратига Михаїла]].

Діють також Регентські курси при Одеській семінарії та Регентське відділення у Кременці Почаївської духовної семінарії, Алчевське Духовне училище, Володимир-Волинське регентське Духовне училище, Городоцьке Духовне училище регентів-псаломників, Київське Духовне училище, Луганське Духовне училище, Миколаївське Духовне училище, Мукачівське Духовне училище, Корецьке регентсько-катехізаторське Духовне училище, Сверловське Духовне училище, Сумське пастирсько-богословське Духовне училище, Чернігівське духовне училище, Луганська православна класична гімназія імені святої великомучениці Тетяни та Вищі Свято-Володимирські православні богословські курси.

== Єпископат ==
[[Файл:Onuphrius Berezovsky.jpg|200px|right|thumb|[[Онуфрій (Березовський)]], Митрополит Київський і всієї України]]
{{main|Список єпископів Української Православної Церкви (Московського Патріархату)}}

Предстоятелем УПЦ (МП) є [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Митрополит Київський і всієї України]] з титулом «Блаженніший». Його резиденція&nbsp;— [[Києво-Печерська лавра|Успенська Києво-Печерська Лавра]]. У [[1992]]—[[2014]] роках це був [[Володимир (Сабодан)]]. З 2014 року Митрополитом Київським є [[Онуфрій (Березовський)]].

{{Цитата|Як Предстоятель УПЦ МП, Митрополит Київський і всієї України є постійним членом Священного Синоду Руської Православної Церкви.|3=Розділ 5 пункт 8 статуту УПЦ МП|4=<ref name="ReferenceA">{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-upts|title=Статут УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-23}}</ref>}}

Станом на 1 липня [[2019]] року УПЦ (МП) налічує 98 єпископів: 52 правлячі архієреї<ref>{{Cite web|title=Правлячі архієреї - Українська Православна Церква|url=https://church.ua/pravyashhie-arxierei/|website=church.ua|accessdate=2019-07-07}}</ref>, 39 вікарних<ref>{{Cite web|title=Вікарні архієреї - Українська Православна Церква|url=https://church.ua/vikarnye-arxierei/|website=church.ua|accessdate=2019-07-07}}</ref> та 7 архієреїв на спочинку<ref>{{Cite web|title=Архієреї на спокої - Українська Православна Церква|url=https://church.ua/arxijereji-na-spokoji/|website=church.ua|accessdate=2019-07-07}}</ref>. З моменту надання прав автономії у [[1991]] році УПЦ (МП) покинули дев'ятеро архієреїв: троє&nbsp;— митрополит [[Філарет (Денисенко)]], єпископи [[Андрій (Горак)]] і [[Яків (Панчук)]]&nbsp;— перейшли до [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]], двоє — митрополити [[Симеон (Шостацький)]] і [[Олександр (Драбинко)]] — до [[Православна церква України|ПЦУ]], а четверо перейшли в інші юрисдикції [[Російська православна церква|Московського Патріархату]]. Ще 19 єпископів за цей період померли, майже половина з них несли архієрейське служіння ще з [[1960]]–[[1970]]-х років. Загалом в УПЦ збереглася повна спадкоємність ієрархії з [[Український екзархат|Українським екзархатом]] Московського патріархату ([[1918]]–[[1991]]), у якого, у свою чергу, була повна спадкоємність з ієрархією Російської православної церкви на території України ([[1620]]–[[1918]]).

Найавторитетнішими архієреями церкви, окрім Предстоятеля, є митрополит Дніпропетровський [[Іриней (Середній)]], митрополит Одеський [[Агафангел (Саввін)|Агафангел (Саввин)]], митрополит Донецький [[Іларіон (Шукало)]], митрополит Тернопільський [[Сергій (Генсіцький)|Сергій (Генсицький)]], архієпископ Львівський [[Августин (Маркевич)]], архієпископ Білоцерківський [[Митрофан (Юрчук)]].

Митрополит [[Агафангел (Саввин)]] є своєрідним ідейним лідером проросійського крила УПЦ (МП). Активним прибічником [[Автокефалія|автокефалії]] є митрополит Черкаський і Канівський [[Софроній (Дмитрук)]]. Предстоятель і переважна більшість архієреїв займають нейтральні позиції, намагаючись протистояти проявам як українського, так і російського [[націоналізм]]у в Церкві.

Протягом [[2007]] року було рукоположено 13 архієреїв, майже стільки, як за попередні 10 років. Це пов'язано з адміністративною реформою, яка подрібнює єпархії для зручності управління за зразком [[Елладська православна церква|Елладської Церкви]]. Це прохолодно сприймається [[Російська православна церква|Російською церквою]], оскільки таким чином кількість українських єпископів може зрівнятися з кількістю єпископів самої РПЦ і на її Помісному Соборі (де матимуть право голосу всі українські єпископи) українські архієреї зможуть прийняти практично будь-яке вигідне для УПЦ (МП) рішення. Після обрання патріархом Московським [[Кирило (патріарх Московський)|Кирила (Гундяєва)]] адміністративна реформа була призупинена, у [[2009]] було рукоположено лише двоє архієреїв, жодна єпархія не розділена.

== Нагороди ==
{{main|Нагороди Української православної церкви (Московського патріархату)}}
[[Файл:Pecherskih1.jpg|thumb|200px|right|[[Орден преподобних Антонія і Феодосія Печерських]] I ступеня]]
В УПЦ існує традиційна система нагород&nbsp;— форма заохочення духовенства та мирян за працю і заслуги перед [[Православна церква|Православ'ям]]&nbsp;— у пастирському служінні, [[теологія|богословській]], науковій та адміністративній діяльності, відродженні духовності, відновленні храмів, [[місіонерство|місіонерській]], благодійній, соціальній та просвітницькій праці. Нагороди існують двох видів: ієрархічні та загальноцерковні.

[[Ієрархічні нагороди Української православної церкви (Московського патріархату)|Ієрархічні нагороди]] слугують для заохочення [[архієрей|архієреїв]] і [[клірик]]ів, засвідчують гідне проходження церковного служіння. До них вдіносяться: підвищення в сані ([[єпископ]]а до [[архієпископ]]а, [[ієрей|ієрея]] до [[протоієрей|протоієрея]] і под., однак не [[хіротонія]]); елементи [[Богослужбовий одяг|літургійного облачення]], що несуть духовне значення; богослужебні відмінності (служіння Божественної [[Літургія|Літургії]] з відкритими [[Царські врата|Царськими вратами]] до Херувимської пісні або до «[[Отче наш]]»). Відповідно до своєї градації нагороди вручаються у строгій послідовності. Існують нагороди для єпископату, священства та дияконства. Покладання нагород для священства та дияконства здійснюється правлячим єпархіальним архієреєм, або, за його благословенням, [[вікарій|вікарним архієреєм]]. При покладанні ієрархічних нагород архієрей виголошує «аксіос» (достойний). Нагороди кліриків у формі служебних відмінностей регулюють ієрархічне місце священнослужителя під час богослужіння при соборному служінні. При наявності однакових нагород перевага належить старшому за хіротонією.

До [[Нагороди Української православної церкви (Московського патріархату)#Загальноцерковні нагороди|загальноцерковних нагород УПЦ]] відносяться&nbsp;— [[орден]]и ([[Орден преподобних Антонія і Феодосія Печерських]], [[Орден святого рівноапостольного князя Володимира]], [[Орден преподобного Нестора Літописця]] тощо), [[медаль|медалі]], ювілейні ордени та медалі. Загальноцерковними нагродами можуть бути нагороджені Предостоятелі Помісних Церков, єпископат, духовенство, миряни, державні діячі, військові, правоохоронці, журналісти, поети, письменники, працівники&nbsp;— культури, мистецтв, медицини, освіти та представники інших сфер діяльності, а також іноземні громадяни.

== Стосунки з іншими релігійними, урядовими та неурядовими організаціями ==
Із здобуттям незалежності Українська православна церква Московського патріархату поступово втрачає позиції єдиної офіційно дозволеної церкви на території Україні, які мала в статусі Українського екзархату Російської православної церкви. Так, ще в 1989 виходить з-під заборони [[Українська греко-католицька церква]], в 1990-му році&nbsp;— [[Українська автокефальна православна церква (1990–2018)|Українська автокефальна православна церква]], а в 1992 році частина вірних та єпископату УПЦ (МП) на чолі із Митрополитом Київським і всієї України [[Філарет (Денисенко)|Філаретом (Денисенком)]] проголосили створення [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ Київського патріархату]]. Таким чином УПЦ (МП) стає однією із чотирьох церков, що вважають себе прямою спадкоємницею [[Київська митрополія (988—1240)|Київської митрополії]] і діють на території України.

У часи президентства [[Кравчук Леонід Макарович|Леоніда Кравчука]], стосунки церкви з державою стали напружені через активну підтримку владою інших православних церков та греко-католиків, тиск на Українську православну церкву, а також через втручання УПЦ в політичне життя України. За правління [[Кучма Леонід Данилович|Леоніда Кучми]] Українська православна церква (Московського патріархату) отримала максимальне сприяння з боку влади. За [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]] декларувалося рівне ставлення до усіх конфесій, проте оголошеного відділення церкви від держави не сталося. За часів [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]] московський патріархат знову користувався максимальним сприянням з боку влади.

Стосунки УПЦ (МП) з [[Православна церква України|ПЦУ]] та [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]] є напруженими й подекуди конфліктними.

Українська православна церква стає об'єктом критики за її проросійську спрямованість та співпрацю з проросійськими політичними організаціями. Так, [[Діяк Іван Васильович|Іван Діяк]] розглядає діяльність УПЦ (МП) як «Церковно-політичну складову» [[п'ята колона|п'ятої колони]], спрямовану на підрив державного суверенітету України<ref name="id">[http://www.ukraine-poland.com/u/publicystyka/publicystyka.php?id=4688 «П'ята колона в Україні: загроза державності»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140222065004/http://www.ukraine-poland.com/u/publicystyka/publicystyka.php?id=4688 |date=22 лютий 2014 }} Інтернет-версія книги</ref>. Участь УПЦ (МП) як проросійської політичної сили в Україні підтверджував завідувач відділом України в Інституті країн СНД К. Фролов<ref>Фролов К. Потенциал РПЦ не востребован Януковичем // Страны СНГ. Русские и русскоязычные в новом зарубежье. Бюллетень Института стран СНГ.&nbsp;— №&nbsp;104.&nbsp;— 2004.&nbsp;— 15 августа.</ref>, зокрема виступ УПЦ (МП) проти [[Віктор Ющенко|В. Ющенка]] [[Вибори Президента України 2004|на президентських виборах 2004 року]].<ref>Митрополит Агафангел призывает россиян поддержать каноническую Церковь на Украине // Страны СНГ. Русские и русскоязычные в новом зарубежье. Бюллетень Института стран СНГ.&nbsp;— №&nbsp;105.&nbsp;— 2004.&nbsp;— 1 сентября.</ref> Напередодні [[Вибори Президента України 2010|президентських виборів 2010 року]] Голова УПЦ (МП) [[Володимир (Сабодан)]] благословляв на вибори кандидата від Партії регіонів [[Віктор Янукович|В. Януковича]]<ref>{{cite web|url=http://ru.tsn.ua/ukrayina/glava-upts-mp-blagoslovil-yanukovicha-na-uchastie-v-vyborah.html |title=Глава УПЦ МП благословил Януковича на участие в выборах}}</ref>.

=== 2014 рік ===
Позиція УПЦ (МП) щодо [[Проросійські виступи в Україні 2014|сепаратистських виступів в Україні]] та [[Війна на сході України|війни на сході України]] є неоднозначною. З одного боку&nbsp;— звернення із засудженням «діяльності московсько-диверсійно-сепаратистських угрупувань в Україні»<ref>{{cite web|title=Звернення організаційного комітету Всеукраїнського православного Братства «За єдину Православну Церкву в Україні» до представників кліру УПЦ МП та науковців|url=http://uuba.org.ua/publikatsiji/898-zvernennia-orhanizatsiinoho-komitetu-vseukrainskoho-pravoslavnoho-bratstva-za-iedynu-pravoslavnu-tserkvu-v-ukraini-riadu-predstavnykiv-kliru-ukrainskoi-pravoslavnoi-tserkvy-ta-naukovtsiv-bohosloviv-z-pryvodu-antyukrainskoi-diialnosti-moskovsko-dyversiino}}</ref>, з іншого&nbsp;— існують свідчення про виступи УПЦ (МП) на боці сепаратистів 2014 року.<ref>{{cite web|url=http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/25686-svyashhenniki-upc-podnimayut-boevoj-dux-vooruzhennyx-povstancev-slavyanska.html|title=Священники УПЦ поднимают боевой дух вооруженных повстанцев Славянска}}</ref>

Журналісти та експерти в 2014 відзначають, що Церква Московського патріархату стала інструментом розпалювання ненависті між Сходом і Заходом України. Російські спецслужби інтенсивно поширюють через священнослужителів антиукраїнські настрої, і надалі священики УПЦ (МП) благословляють сепаратистів на вбивство воїнів української армії, обстріли житлових кварталів та інші бойові дії на сході України. За підтримки відомих [[українофобія|українофобів]] митрополитів [[Іларіон (Шукало)|Іларіона]] і [[Агафангел (Саввін)|Агафангела]], а також лояльних до них єпископів, московська патріархія намагається зробити предстоятелем УПЦ (МП) митрополита [[Антоній (Паканич)|Антонія]]. Вибори призначені на 13 серпня 2014 року. В Україні справи Московського патріархату на даний час {{коли?}} курує [[Новинський Вадим Владиславович|Вадим Новинський]]&nbsp;— колишній громадянин Росії, і [[Сергій Льовочкін]]&nbsp;— колишній голова адміністрації Януковича. Існують повідомлення, що Новинський щедро жертвує єпископам, які будуть голосувати на [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|синоді]].<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/cerkovniy-separatizm-v-ukrayini-sponsoruyut-robotodavci-teroristiv-girkina-ta-borodaya-362132.html Церковний сепаратизм в Україні спонсорують роботодавці терористів Гіркіна та Бородая]</ref>

Священик Димитрій Шишкін, настоятель Покровського храму УПЦ (МП) в селищі Поштове Бахчисарайського району Криму, вступив в полеміку з єпископом Львівським і Галицьким [[Філарет (Кучеров)|Філаретом (Кучеровим)]], який 3 березня 2014&nbsp;р. виступив з відкритою заявою до [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] з пропозицією «стрімко вивести війська з території України» і почати двосторонні консультації між РФ і Україною<ref name=":3">{{Cite web|url=https://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/25108-krymskij-svyashhennik-osporil-prizyv-episkopa-upc-vyvesti-rossijskie-vojska-i-vyskazalsya-za-perexod-ukrainskix-voennyx-pod-komandovanie-glavnokomanduyushhego-kryma.html|title=Крымский священник оспорил призыв епископа УПЦ вывести российские войска и высказался за переход украинских военных под командование "главнокомандующего Крыма" » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине|website=www.religion.in.ua|language=ru|accessdate=2018-08-02}}</ref>. Священик вважає, що разом з ним жителі Південного Сходу України також вважають: «якби російські війська не встали на захист народу України в Південно-Східних її областях, то війна почалася б уже кілька днів назад», оскільки "нинішня Київська влада неодмінно спробувала б встановити свою диктатуру, свої порядки і поняття ". На заяву єпископа про те, що «немає ніяких передумов до того, щоб російські солдати сьогодні контролювали суспільно-політичну чи іншу ситуацію життя нашої держави», священик заперечує: "А ми говоримо, що ці передумови є, і назріли вони в результаті двадцятирічної бездарної і односторонньої національної політики ". Отець Димитрій назвав Захід учасником повалення колишньої влади України, а «оскільки погромники, які дорвалися до влади, нас не чують&nbsp;— ми звернулися за допомогою до братнього народу Росії». За його словами, «жителі Південно-Східної України допомогу Росії, в тому числі силову, в абсолютній більшості сприймають саме як братню допомогу однодумців». Священик попросив у єпископа права «нам самим вирішувати, як ставитися до мирних російських солдатів на нашій, дійсно нашій кримській землі». В результаті дискусії з читачами отець Димитрій Шишкін повідомив, що не вважає київську владу легітимною, і звернувся до українського офіцера переходити під командування «головнокомандувача Криму» Сергія Аксьонова, легітимність якого читачі також поставили під сумнів<ref name=":3" />.

5 серпня 2014 тимчасовий глава УПЦ (МП), митрополит [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрій]] в інтерв'ю власній прес-службі виступив із засудженням [[війна на сході України|антитерористичної операції (АТО) на Донбасі]], а також відмовився визнавати причетність керівництва Російської Федерації до дестабілізації ситуації на сході України. Російських терористів-найманців священнослужитель називає не інакше як «наші одновірці та брати», а проведення АТО&nbsp;— «братське кровопролиття». Українські військовослужбовці, за словами Онуфрія, не захищають свою Батьківщину, а діють в «інтересах Заходу»<ref>{{Cite web |url=http://rus.newsru.ua/ukraine/10aug2014/rpc_onufriy.html |title=Временный глава УПЦ МП Онуфрий поддерживает пророссийских террористов и отрицает путинскую агрессию |accessdate=10 серпень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140812203625/http://rus.newsru.ua/ukraine/10aug2014/rpc_onufriy.html |archivedate=12 серпень 2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://pravoslavye.org.ua/2014/08/митрополит-онуфрий-христос-это-ми/ Митрополит Онуфрий: «Христос&nbsp;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» ], 05.08.2014</ref><ref>[https://archive.today/20140810225951/http://pravoslavye.org.ua/2014/08/митрополит-онуфрий-христос-это-ми/ Митрополит Онуфрий: «Христос&nbsp;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» ], копія сторінки</ref>

13 серпня 2014 прес-служба [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]] розкритикувала обрання [[Онуфрій (Березовський)|митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія]] главою УПЦ (МП) та завила, що цей вибір демонструє залежність більшості єпископів цієї церкви від доктрини «русского мира», яка стала ідеологічним підґрунтям агресії Кремля проти України, та означає відмову від діалогу про створення єдиної Помісної Православної Церкви, оскільки саме Онуфрій свого часу блокував цей діалог<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/08/140813_sa_onufryy_kp_critics.shtml У Київському патріархаті розкритикували обрання Онуфрія главою УПЦ (МП)]</ref>

Група священиків УПЦ (МП) нагороджена медалями «За визволення Криму і Севастополя» від України. Ось їхні імена:&nbsp;— архімандрит Силуан (Макей Сергій Іванович), настоятель Свято-Успенського монастиря (м Бахчисарай); священик Георгій (Поляков Юрій Петрович), священик Свято-Нікольського храму (м. Севастополь); священик Олексій (Тупиков Олексій Леонідович), доглядач Володимирського храму&nbsp;— усипальниці адміралів (м. Севастополь); протоієрей Сергій (Халюта Сергій Михайлович), благочинний Севастопольського округу. Колесніченко Вадим Васильович, народний депутат України від Севастополя, керівник Всеукраїнської громадської організації «Російськомовна Україна», співголова міжфракційної депутатської групи «В підтримку канонічної Церкви», лідер Всеукраїнської Координаційної Ради організацій російських співвітчизників (ВКРОРС)<ref name=":4">{{Cite web|url=https://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/25436-gruppa-svyashhennikov-upc-mp-nagrazhdena-medalyami-za-osvobozhdenie-kryma-i-sevastopolya-ot-ukrainy.html|title=Группа священников УПЦ (МП) награждена медалями «За освобождение Крыма и Севастополя» от Украины » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине|website=www.religion.in.ua|language=ru|accessdate=2018-08-02}}</ref>. Разом з тим в списку відсутні не менш відомі священнослужителі, які також вітали вторгнення російських військ в Україну, зокрема, настоятель Покровського храму УПЦ в селищі Поштове [[Бахчисарайський район|Бахчисарайського району]] священик Димитрій Шишкін, який ще 4 березня звернувся до українського офіцера переходити під командування «головнокомандувача Криму» [[Аксьонов Сергій Валерійович|Сергія Аксьонова]]; протоієрей Георгій Городенцев, кандидат богослов'я, викладач [[Одеська духовна семінарія|Одеської духовної семінарії]] УПЦ, який 1 березня висловив в ЗМІ надію, що російські війська займуть територію всієї України; секретар Одеської єпархії УПЦ протоієрей Андрій Новіков, учасник Асоціації православних експертів, яка виступила 4 березня з вимогою до Президента Росії В.Путіна «ввести обмежений миротворчий російський контингент на Україну для захисту Православ'я».

Також російські священики, які зробили внесок у розвиток концепції поділу України&nbsp;— протоієрей [[Стеняєв Олег Вікторович|Олег Стеняев]], ігумен Сергій (Рибко), протоієрей Артемій Владимиров, а також лідер української рок-групи «Брати Карамазови» Олег Карамазов, який виступає з православними концертами в Росії і Україні, а в мережі Фейсбук активно підтримує російську політику щодо України<ref name=":4" />.

=== 2015 рік ===
8 травня 2015 на урочистому засіданні [[Верховна Рада України|Верховної Ради]] керівництво УПЦ (МП) на чолі з предстоятелем церкви Онуфрієм не захотіло вставати під час вшанування в Раді бійців [[Війна на сході України|АТО]], коли Президент Петро Порошенко зачитував імена Героїв України, які отримали це звання під час антитерористичної операції; при цьому піднялися навіть іноземці<ref name="08.05.2015">[http://gazeta.ua/articles/politics/_popi-moskovskogo-patriarhatu-ne-zahotili-vstavati-pid-chas-vshanuvannya-v-radi-bijciv-ato/625212 Попи Московського патріархату не захотіли вставати під час вшанування в Раді бійців АТО.]</ref><ref>[http://ukr.lb.ua/news/2015/05/08/304358_popi_upts_mp_vstali_radi_pid_chas.html Представники УПЦ МП не встали у Раді під час зачитування імен бійців АТО&nbsp;— героїв України]</ref>.

Внаслідок політичних подій 2013—2015&nbsp;рр. стосунки між віруючими УПЦ (МП) та інших церков погіршились, що призвело до переходу парафій до інших церков. За словами члена підкомітету з питань державної політики у сфері свободи совісті та релігійних організацій комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Віктора Єленського, 60-70 парафій УПЦ (МП) перейшли до [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП.]]<ref>{{Cite news|title = За 2 роки в Україні Московський патріархат втратив до 70 парафій – Єленський|url = http://www.radiosvoboda.org/content/news/27477434.html|work = Радіо Свобода|date = 2016-08-01|accessdate = 2016-01-09|language = Ukrainian}}</ref>

=== 2016 рік ===
18 березня 2016 року в Криму відзначили «День возз'єднання Криму з Росією». Від імені УПЦ (МП) в урочистостях взяв участь благочинний Севастопольського округу Кримської єпархії протоієрей Сергій Халюта<ref name=":1" />.

Кримська єпархія УПЦ (МП) відкрито підтримує сепаратизм, регулярно публікуючи на своєму офіційному сайті матеріали відповідного змісту. 29 січня 2016 року Священний Синод УПЦ прийняв рішення призначити на півострів єпископом архімандрита [[Каллінік (Чернишов)|Каллініка (Чернишова)]], який також відкрито підтримує сепаратизм<ref name=":2" />.

=== 2018 рік ===
На початку 2018 року священник УПЦ (МП) Євген Молчанов відмовився відспівувати загиблу однорічну дитину, яка була хрещена у церкві Київського патріархату, оскільки, за його словами, у такому разі дитина вважала нехрещеною.<ref>[https://24tv.ua/svyashhenik_ups_mp_vidmovivsya_vidspivuvati_malyuka_yakogo_vbiv_cholovik_skoyivshi_suyitsid_n909948 Священик УПЦ МП відмовився відспівувати малюка, якого вбив чоловік, скоївши суїцид] // ''Канал «24»'', 05.01.2018.</ref><ref>[https://www.theguardian.com/world/2018/jan/05/moscow-led-church-in-ukraine-refuses-to-bury-boy-from-kiev-church?CMP=share_btn_tw Moscow-led church in Ukraine refuses to bury boy from Kiev branch] // ''The Guardian'', 05.01.2018. {{ref-en}}</ref> Запорізький митрополит [[Лука (Коваленко)|Лука]] підтримав свого підлеглого: {{цитата|Згідно канонів нашої церкви ми не можемо здійснювати обряд стосовно прихожан інших конфесій. Священик зробив правильно, бо якби він нарушив канони, мусив би за це нести відповідальність перед Богом. Ні батьки, ні священик у ситуації, що склалася не винні, відповідальність несе ритуальна служба, яка звернулася не до тієї церкви.<ref>[http://forpost.media/novosti/metropolit-luka-pohvaliv-svogo-kolegu-za-vidmovu-vidspivuvati-maljuka.html Владика Лука підтримав священика у відмові відспівувати малюка] // ''Форпост'', 04.01.2018.</ref>}}

8 січня 2018 року на протест проти цього випадку Активісти громадської організації «[[С14]]» влаштували в Києві акцію протесту, заблокувавши в'їзд на територію [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської Лаври]].<ref>{{cite web |url=https://www.obozrevatel.com/ukr/kiyany/life/fsb-get-iz-lavri-u-kievi-zablokuvali-monastir-upts-mp.htm |title="ФСБ, геть із Лаври": у Києві заблокували монастир УПЦ МП |author= |date=2018-01-08 |website=https://www.obozrevatel.com/ |publisher=[[Обозреватель]] |accessdate=12 січня 2018}}</ref> До протестувальників вийшов настоятель УПЦ (МП) [[Павло (Лебідь)]] й в ході спілкування зробив купу провокативних заяв, які виликали неабияке обурення в громадян.<ref>{{cite web |url=https://zik.ua/news/2018/01/09/namisnyk_kyievopecherskoi_lavry_krym_nikoly_ne_buv_ukrainskym_a_upts_mp_tse_1241003 |title=Намісник Києво-Печерської Лаври: Крим ніколи не був українським, а УПЦ МП – ніщо інше як РПЦ |author= |date=2018-01-09 |website=https://zik.ua/ |publisher=[[ZIK (інформаційна агенція)|ZIK]] |accessdate=12 січня 2018}}</ref><ref>{{cite web |url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/vashi-bandrivtsi-vbivali-ukraintsiv-merezha-v-skazi-vid-zayavi-namisnika-lavri.htm |title="Ваші банд*рівці вбивали українців": мережа в сказі від заяви намісника лаври |author= |date=2018-01-09 |website=https://www.obozrevatel.com/ |publisher=[[Обозреватель]] |accessdate=12 січня 2018}}</ref> Активісти за'явили, що будуть продовжувати акції.<ref>{{cite web |url=https://www.unian.ua/society/2336483-shtab-russkogo-mira-natsionalisti-ogolosili-pro-prodovjennya-blokadi-kievo-pecherskoji-lavri.html |title="Штаб русского мира": націоналісти оголосили про продовження блокади Києво-Печерської лаври |author= |date=2018-01-09 |website=https://www.unian.ua/ |publisher=[[УНІАН]] |accessdate=12 січня 2018}}</ref>

За фактом [[Служба безпеки України|СБУ]] було відкрито розслідування.<ref>{{cite web |url= http://www.dw.com/uk/сбу-відкрила-справу-проти-кліриків-упцnbspмп-через-дискримінацію/a-42115132|title= СБУ відкрила справу проти кліриків УПЦ МП через дискримінацію|author= Стас Соколов|date= 11 січня 2018|website= http://www.dw.com/uk|publisher= [[Deutsche Welle]]|accessdate=11 січня 2018}}</ref> Генеральна прокуратура України розпочала досудове розслідування проти окремих представників Запорізької Єпархії УПЦ (МП) та організації "Союз православний «Радомир».<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/69686/ |title=ГПУ зацікавилася діяльністю організації "Союз православний "Радомир" |author= |date=2018-01-12 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |accessdate=12 січня 2018}}</ref>

11 січня 2018 року СБУ провела обшуки у «бойового крила» [[Запорізька єпархія УПЦ (МП)|Запорізької єпархії]] УПЦ (МП): ГО "Союз православний «Радомир», під час яких було вилучено незареєстровану автоматичну вогнепальну і холодну зброю, значну кількість набоїв, медалі «патріот Росії», проросійську символіку вказаної організації, роздруківки з текстами антиукраїнського змісту.<ref>{{cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2381282-obsuki-u-bojovogo-krila-upc-mp-zaporizza-sbu-znajsla-prorosijsku-simvoliku.html |title=Обшуки у "бойового крила" УПЦ МП Запоріжжя: СБУ знайшла проросійську символіку |author= |date=2018-01-12 |website=https://www.ukrinform.ua/ |publisher=[[Укрінформ]] |accessdate=12 січня 2018}}</ref>

12 січня 2018 року, Герой України генерал-майор ЗСУ [[Гордійчук Ігор Володимирович|Ігор Гордійчук]] розповів, що в [[Святогірська лавра|Святогірській лаврі]] клір УПЦ (МП) від самого початку [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російської збройної агресії]] переховував зброю й більше 100 терористів: [[Чеченці|чеченський]] загін спецназу та [[кадирівці]].<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/terrorism/69711/ |title=Святогірська лавра УПЦ (МП) переховувала бойовиків і зброю, - генерал-майор ЗСУ |author= |date=2018-01-15 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |accessdate=15 січня 2018}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://24tv.ua/general_zsu_rozpoviv_pro_uchast_upts_mp_u_viyni_na_donbasi_n913141|title=Генерал ЗСУ розповів про участь УПЦ МП у війні на Донбасі - 24 Канал|website=24 Канал|accessdate=2018-11-19}}</ref>

13 січня російські окупаційні війська у Севастополі вивели зенітно-ракетні комплекси протиповітряної оборони С-400 «Тріумф» на бойове чергування, влаштувавши урочистий ритуал освячення, який провели клірики УПЦ(МП) в Криму у районі мису Фіолент.<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/69710/ |title=У Криму клірики УПЦ(МП) освятили черговий російський зенітно-ракетний комплекс ППО і поблагословили новобранців |author= |date=2018-01-15 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |accessdate=15 січня 2018}}</ref>

28 червня 2018 року Митрополит УПЦ Сімферопольський і Кримський [[Лазар (Швець)]] відслужив молебень для [[Збройні сили Російської Федерації|російських військ]], визнавши Росію «нашою Вітчизною» і «великою морською державою». На молебні були присутні прем'єр-міністр Росії [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Дмитро Медведєв]] і інші високопоставлені чиновники РФ. Вони разом відзначали в Севастополі День хрещення Русі, а потім&nbsp;— [[День Військово-Морського флоту Росії]]<ref name=":0" />.

=== 2019 рік ===
В червні 2019 року десятки чоловіків, які прямували до [[Почаївська Успенська лавра|Почаївської лаври]] з учасниками Хресної ходи УПЦ Московського Патріархату, всі були одягнені в чорні футболки, написи на яких закликають готуватись до війни були роздані паломникам організаторами – представники [[Кам'янець-Подільська єпархія УПЦ (МП)|Кам'янець-Подільської єпархії УПЦ (МП)]].<ref>{{cite web |url=http://religionpravda.com.ua/2018/08/27/футболки-з-написом-приготуйтесь-до-в/ |title=Футболки з написом «Приготуйтесь до війни» роздала єпархія УПЦ МП |author= |date=2019-06-27 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190628103700/http://religionpravda.com.ua/2018/08/27/футболки-з-написом-приготуйтесь-до-в/ |archivedate=2019-06-28 |website=http://religionpravda.com.ua/ |publisher=[[Релігійна правда]] |accessdate=28 червня 2019 |deadurl=no }}</ref>

27 липня УПЦ МП провела [[Хресний хід|хресну ходу]] в Києві з нагоди 1031-річчя [[Хрещення Русі]]. Це сталось напередодні до запланованої 28 липня хресної ходи [[Православна церква України|ПЦУ]]<ref>{{Cite web|title=Хресна хода УПЦ МП: в МВС закликали не піддаватися на провокації|url=https://www.rbc.ua/ukr/news/krestnyy-hod-upts-mp-mvd-prizvali-poddavatsya-1564224569.html|website=РБК-Украина|accessdate=2019-07-27|language=ru}}</ref>.

28 липня 2019 року Синод вніс до церковного календаря УПЦ (МП) день пам’яті священномученика пресвітера Володимира Троєпольського, який був прославлений 1981 року Архієрейським Собором РПЗЦ, коли остання знаходилася в розколі з РПЦ. Судячи з обмеженої інформації про пресвітера Володимира Троєпольського, він був російським монархістом, "викривав революційні настрої, що насаджувалися в народі", і був убитий невідомими в 1905 році в Криму.<ref>{{cite web |url=https://www.religion.in.ua/news/vazhlivo/44170-u-kiyevi-vidbulisya-zasidannya-vladnix-organiv-pcu-upc-mp-i-upc-kp.html |title=У Києві відбулися засідання владних органів ПЦУ, УПЦ (МП) і УПЦ КП |author= |date=2019-07-29 |website=https://www.religion.in.ua/ |publisher=Релігія в Україні |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=28 липня 2019}}</ref>

У серпні 2019 року з благословення митрополита [[Тернопільська єпархія УПЦ (МП)|Тернопільського]] та Кременецького [[Сергій (Генсіцький)|Сергія]] на Тернопільщині організовуються туристично-паломницькі поїздки в окупований Крим. Священики РПЦвУ вирішили реанімувати туристичний бізнес в Криму, який занепав після російської окупації. Крім відвідування православних храмів та монастирів Криму, вірянам також пропонують відпочити біля моря. Відповідні рекламні оголошення про «паломнічество в Крим» розмістили біля храмів УПЦ МП на Тернопільщині.<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/76710/ |title=УПЦ МП на Тернопільщині пропонує вірянам «паломнічество» до Криму |author= |date=2019-08-01 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=1 серпня 2019}}</ref>

8 вересня 2019 року у тимчасово окупованому Донецьку бойовики урочисто відкрили погруддя російському [[Микола II (російський імператор)|імператорові Миколі II]] в донецькому селищі Гірник на території поки недобудованого храму на честь Святих царствених мучеників. Установці бюста російському імператору також сприяв митрополит Донецький і Маріупольський УПЦ МП Іларіон.<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/77099/ |title=З ініціативи УПЦ МП у Донецьку встановили пам’ятник російському царю |author= |date=2019-09-10 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=10 вересня 2019}}</ref>

10 вересня 2019 року Президент Чехії Мілош Земан прийняв у Празькому Граді делегацію із семи осіб, які, за їхніми словами, "представляють інтереси русинів, які домагаються автономії в складі України". Прийом був символічно приурочений до сторіччя підписання Сен-Жерменського договору: 10 вересня 1919 року цією міжнародною угодою підтверджувалося приєднання до Чехословаччини Підкарпатської Русі - нині території Закарпаття. У складі делегації був і священик УПЦ МП [[Сидор Дмитро Дмитрович|Дмитро Сидор]], який раніше отримав умовний термін за посягання на територіальну цілісність України.<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/ukraine_and_world/international_relations/77107/ |title=Закарпатський священик-сепаратист просив підтримки у чеського президента |author= |date=2019-09-11 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=11 вересня 2019}}</ref>

== Кількість вірян ==
Найбільшою кількість вірян цієї релігійної громади була в середині 2000-х років, але вже у 2010-х кількість вірян зменшилася. Так у 2010 році за даними Державного комітету України у справах національностей та релігій в них було вже 9,5 мільйона вірян в Україні.<ref name="ТСН">[http://tsn.ua/ukrayina/rosiyska-i-ukrayinska-pravoslavni-cerkvi-rozpochali-dialog-pro-ob-yednannya.html Російська та Українська православні церкви розпочали діалог про об'єднання]</ref> У 2018 році за даними Центру Разумкова, кількість їх вірян в Україні впала до 5 мільйонів (19,1&nbsp;% з усіх православних в Україні).<ref name="rozum">{{Cite web|url=http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf|title=Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначеня українських громадян: тенденції 2010-2018&nbsp;рр.|last=|first=|date=26 квітня 2018|website=|publisher=Центр Разумкова|page=17|language=|type=pdf|accessdate=}}</ref>.

== Зміни кількості служителів, парафій та інших інституцій ==
[[Файл:Ortodoxmp2010.PNG|міні|праворуч|300пкс|Частка громад УПЦ (МП) на 1 січня 2010]]
За винятком трьох областей [[Галичина|Галичини]] і західного [[Поділля]] ([[Львівська область|Львівська]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківська]] та [[Тернопільська область|Тернопільська]]), Українська православна церква (різних патріархатів) є домінантною конфесією на території країни за кількістю парафій (громад) та культових споруд у власності чи користуванні.

Згідно з аналітичними матеріалами [[Центр Разумкова|Центру Разумкова]] за 2011 рік, УПЦ зберігає регіональний характер мережі своїх інституцій. Організації УПЦ зосереджені переважно в Центральному і Східному регіонах країни. Тут знаходяться 64,6&nbsp;% її громад (46&nbsp;%&nbsp;— у Центральному регіоні). В цих регіонах громади УПЦ кількісно переважають лише в чотирьох з 13 областей: в Луганській&nbsp;— 50,4&nbsp;%, Сумській&nbsp;— 52,6&nbsp;%, Хмельницькій&nbsp;— 52,4&nbsp;% і Чернігівській&nbsp;— 59,6&nbsp;%. У Києві частка громад УПЦ становить 26,2&nbsp;%. В порівнянні з 2000&nbsp;р., відбулося зростання частки вірних УПЦ серед дорослого населення України з 9,2&nbsp;% до 23,6&nbsp;% (тобто у 2,6 раза). Це сталося переважно за рахунок зниження частки тих, хто вважає себе православним, але не відносить себе до жодної Церкви.<ref name="razumk-2011?">[http://www.razumkov.org.ua/upload/prz_2011_Rlg_smll.pdf  До якої саме православної Церкви Ви себе відносите?] // «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин» Інформаційно-аналітичні матеріали до Круглого столу на тему: "Державно-конфесійні відносини в Україні, їх особливості і тенденції розвитку, 8 лютого 2011&nbsp;р. Київ, [[Центр Разумкова]]</ref>

За даними Державного комітету України у справах національностей та релігій станом на січень 2008 року, релігійна мережа показувала найшвидше зростання серед усіх конфесій України (200—300 парафій та інших структур на рік<ref name="scnm2">[http://www.scnm.gov.ua/doccatalog/document?id=50179 Дані державного комітету у справах національностей та релігій станом на 1 січня 2008 року]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} (Excel)</ref>).

За даними соцопитувань [[Центр Разумкова|Центру Разумкова]] за [[2010]] рік, оприлюднених в [[2011]] році, була найбільша в Україні за чисельністю вірян<ref name="razumk-2011?" />. Згідно з даними соцопитування, проведеного [[Демократичні ініціативи|Фондом «Демократичні ініціативи»]] та фірмою «Юкрейніан соціолоджі сервіс» 22 листопада&nbsp;— 6 грудня 2011 року, є другою за кількістю вірян релігійною конфесією в Україні після [[Українська православна церква — Київський патріархат|УПЦ (МП)]]<ref>[http://podrobnosti.ua/society/2011/12/09/808760.html Церковь Филарета стала популярнее УПЦ Московского патриархата]</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/35030/ |title=В Україні — найбільше прихильників УПЦ КП? |accessdate=10 жовтень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140714115051/http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/35030/ |archivedate=14 липень 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
За даними ''Фонду «Демократичні ініціативи» на початок 2015,'' є другим релігійним об'єднанням України за числом прихильників (20.9&nbsp;% вірян).<ref>{{Cite web|title = Публікації / Прес-релізи / Більшість населення України  відносить себе переважно до Православної церкви Київського патріархату  - Фонд «Демократичні ініціативи»|url = http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/bilshist-naselgo-patriarhatu.htm|website = dif.org.ua|accessdate = 2015-10-17|archiveurl = https://web.archive.org/web/20150417011320/http://dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/bilshist-naselgo-patriarhatu.htm|archivedate = 2015-04-17|deadurl = yes}}</ref>

{| border="1" class="toccolours" cellpadding="2" cellspacing="0" style="margin: 0 0 0 0; font-size:85%; text-align:center; border-collapse: collapse;"
|- style="background-color: silver"
! Дата<ref>[https://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/ukr_2018/70440/ Офіційні дані Державного комітету (департаменту) України у справах релігій]</ref> !! Єпархій !! Парафій !! Монастирів !! Ченців і черниць !! Місій !! Братств !! Навч. закладів !! Слухачів в них !! Священнослужителів !! Недільних шкіл !! Періодичних видань
|-
|01.01.1990
|19
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|-
|01.01.1991
|{{Збільшення}}20
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|-
|01.01.1992
|{{Збільшення}}22
|≈5500
|32
|
|
|
|6
|
|
|
|
|-
|01.01.1993
|{{Збільшення}}25
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|-
|01.01.1994
|{{Збільшення}}28
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|-
|01.01.1995
|{{Збільшення}}32
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|-
|01.01.1996
|{{Стабільно}}32
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|-
|01.01.1997
|{{Збільшення}}34
|6882
|75
|2301
|
|
|12
|2498
|5590
|1552
|
|-
|01.01.1998
|{{Стабільно}}34
|{{Збільшення}}7386
|{{Збільшення}}92
|{{Збільшення}}2509
|2
|13
|{{Збільшення}}13
|{{Збільшення}}2824
|{{Збільшення}}6044
|{{Збільшення}}1784
|
|-
|01.01.1999
|{{Стабільно}}34
|{{Збільшення}}7996
|{{Збільшення}}105
|{{Збільшення}}2982
|
|
|{{Збільшення}}14
|{{Збільшення}}3070
|{{Збільшення}}6568
|{{Збільшення}}2108
|
|-
|01.01.2000
|{{Збільшення}}35
|{{Збільшення}}8490
|{{Збільшення}}113
|{{Збільшення}}3396
|
|
|{{Збільшення}}15
|{{Збільшення}}3657
|{{Збільшення}}7122
|{{Збільшення}}2393
|
|-
|01.01.2001
|
|{{Збільшення}}9049
|{{Збільшення}}122
|{{Збільшення}}3519
|1
|
|{{Стабільно}}15
|{{Збільшення}}4024
|{{Збільшення}}7509
|{{Збільшення}}2593
|
|-
|01.01.2002
|
|{{Збільшення}}9515
|{{Збільшення}}131
|{{Збільшення}}3727
|{{Збільшення}}3
|
|{{Стабільно}}15
|{{Збільшення}}4165
|{{Збільшення}}7995
|{{Збільшення}}3076
|
|-
|01.01.2003
|
|{{Збільшення}}10044
|{{Збільшення}}144
|{{Збільшення}}4046
|{{Зменшення}}2
|
|{{Стабільно}}15
|{{Збільшення}}4592
|{{Збільшення}}8285
|{{Збільшення}}3245
|116
|-
|01.01.2004
|
|{{Збільшення}}10384
|{{Збільшення}}151
|{{Збільшення}}4095
|{{Збільшення}}5
|
|{{Стабільно}}15
|{{Зменшення}}4282
|{{Збільшення}}8620
|{{Збільшення}}3746
|{{Зменшення}}95
|-
|01.01.2005
|36
|{{Збільшення}}10689
|{{Збільшення}}158
|{{Збільшення}}4151
|{{Стабільно}}5
|36
|{{Стабільно}}15
|{{Збільшення}}4413
|{{Збільшення}}8936
|{{Збільшення}}3879
|{{Збільшення}}106
|-
|01.01.2006
|{{Стабільно}}36
|{{Збільшення}}10875
|{{Збільшення}}161
|{{Зменшення}}4083
|{{Стабільно}}5
|{{Збільшення}}37
|{{Збільшення}}16
|{{Збільшення}}4454
|{{Збільшення}}9072
|{{Збільшення}}4019
|{{Зменшення}}103
|-
|01.01.2007
|{{Стабільно}}36
|{{Збільшення}}11085
|{{Збільшення}}167
|{{Збільшення}}4399
|{{Збільшення}}8
|{{Стабільно}}37
|{{Збільшення}}17
|{{Зменшення}}3627
|{{Збільшення}}9327
|{{Збільшення}}4133
|{{Збільшення}}105
|-
|01.01.2008
|{{Збільшення}}40
|{{Збільшення}}11334
|{{Збільшення}}173
|{{Збільшення}}4485
|{{Збільшення}}10
|{{Зменшення}}34
|{{Збільшення}}18
|{{Збільшення}}3970
|{{Зменшення}}9217
|{{Зменшення}}4112
|{{Збільшення}}106
|-
|01.01.2009
|{{Збільшення}}44
|{{Збільшення}}11539
|{{Збільшення}}177
|{{Збільшення}}4562
|{{Збільшення}}12
|{{Стабільно}}34
|{{Збільшення}}19
|{{Збільшення}}4211
|{{Збільшення}}9275
|{{Збільшення}}4158
|{{Стабільно}}106
|-
|01.01.2010
|{{Збільшення}}45
|{{Збільшення}}11790
|{{Збільшення}}179
|{{Збільшення}}4626
|{{Збільшення}}13
|{{Стабільно}}34
|{{Збільшення}}20
|{{Збільшення}}4234
|{{Збільшення}}9518
|{{Збільшення}}4256
|{{Збільшення}}108
|-
|01.01.2011
|{{Стабільно}}45
|{{Збільшення}}12043
|{{Збільшення}}186
|{{Зменшення}}4576
|{{Стабільно}}13
|{{Стабільно}}34
|{{Стабільно}}20
|{{Збільшення}}4568
|{{Збільшення}}9680
|{{Збільшення}}4344
|{{Збільшення}}112
|-
|01.01.2012
|{{Збільшення}}46
|{{Збільшення}}12340
|{{Збільшення}}191
|{{Збільшення}}4625
|{{Збільшення}}14
|{{Стабільно}}34
|{{Стабільно}}20
|{{Збільшення}}4765
|{{Збільшення}}9922
|{{Зменшення}}4258
|{{Зменшення}}110
|-
|01.01.2013
|{{Збільшення}}48
|{{Збільшення}}12574
|{{Збільшення}}203
|{{Збільшення}}4873
|{{Збільшення}}15
|{{Стабільно}}34
|{{Стабільно}}20
|{{Зменшення}}4727
|{{Збільшення}}10085
|{{Збільшення}}4288
|{{Зменшення}}108
|-
|01.01.2014
|{{Збільшення}}55
|{{Збільшення}}12714
|{{Збільшення}}214
|{{Зменшення}}4867
|{{Зменшення}}14
|{{Збільшення}}35
|{{Стабільно}}20
|{{Зменшення}}4115
|{{Збільшення}}10456
|{{Зменшення}}4232
|{{Збільшення}}109
|-
|01.01.2015
|{{Зменшення}}52
|{{Зменшення}}12241
|{{Зменшення}}207
|{{Збільшення}}4869
|{{Збільшення}}15
|{{Зменшення}}31
|{{Зменшення}}19
|{{Збільшення}}4806
|{{Зменшення}}10180
|{{Зменшення}}3978
|{{Зменшення}}105
|-
|01.01.2016
|{{Стабільно}}52
|{{Збільшення}}12334
|{{Стабільно}}207
|{{Зменшення}}4847
|{{Збільшення}}16
|{{Стабільно}}31
|{{Стабільно}}19
|{{Збільшення}}4861
|{{Зменшення}}10169
|{{Зменшення}}3707
|{{Збільшення}}129
|-
|01.01.2017
|{{Стабільно}}52
|{{Зменшення}}12328
|{{Збільшення}}208
|{{Зменшення}}4807
|{{Збільшення}}17
|{{Зменшення}}28
|{{Стабільно}}19
|{{Зменшення}}4788
|{{Збільшення}}10289
|{{Збільшення}}3987
|{{Збільшення}}135
|-
|-
|01.01.2018
|{{Стабільно}}52
|{{Збільшення}}12348
|{{Збільшення}}211
|{{Зменшення}}4721
|{{Стабільно}}17
|{{Стабільно}}28
|{{Зменшення}}18
|{{Зменшення}}4163
|{{Збільшення}}10424
|{{Збільшення}}4243
|{{Збільшення}}137
|-
|01.01.2019<ref>{{Cite web|title=Релігійні організації в Україні (станом на 1 січня 2019 р.)|url=https://risu.org.ua/ua/index/resourses/statistics/ukr_2019/75410/|website=risu.org.ua|accessdate=2019-04-21}}</ref>
|{{Стабільно}}52
|{{Збільшення}}12437
|{{Збільшення}}215
|{{Зменшення}}4684
|{{Стабільно}}17
|{{Збільшення}}34
|{{Стабільно}}18
|{{Зменшення}}4160
|{{Зменшення}}10419
|{{Зменшення}}4216
|{{Збільшення}}138
|}

== Зауваження ==
{{notelist}}

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання |Тема = Українська православна церква (Московський патріархат)|Портал = Православ'я |Портал-зображення = Russian Orthodox cross 1.gif |Вікісловник = |Вікіпідручник = |Вікіцитати = |Вікіджерела = |Віківиди = |Вікіновини = |Вікісховище = Category:Ukrainian Orthodox Church (Moscow Patriarchate)|Метавікі = |Проект = |Родовід = }}
* [http://church.ua Мережа сайтів УПЦ (МП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001734-19 Законопроект про унормування (перереєстрацію) назв релігійних організацій (Перелік релігійних організацій Української Православної Церкви (в єдності з Російською Православною Церквою (УПЦ)) // Департамент у справах релігій і національностей Міністерства культури України] (див. посилання ''[https://ukurier.gov.ua/media/files/2019-1/всі%20сторінки_.pdf перелік]'')
* [http://www.orthodoxy.org.ua Відкритий православний університет/«Православіє в Україні»]
* [http://tyzhden.ua/Society/35023/PrintView ''Павло Берест''. Куди йде УПЦ // Український тиждень, №&nbsp;46 (211), 10.11.2011]
* [http://theologicalschools-ukr.zachalo.ru Духовні навчальні заклади УПЦ (МП)]
* [http://pravda.com.ua/articles/2014/08/12/7034668/ Церква перед вибором]
* [http://radiosvoboda.org/content/article/26898159.html «УПЦ (Московського патріархату) масово залишають віряни». ''Радіо Свобода''. 12.03.2015.]
* [https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1OWm7mMk2OG6_-Zb9mYx3nAlrbdQ&ll=49.19337644534723%2C30.33944264999991&z=6 Україна: Від УПЦ (МП) до УПЦ КП]
* {{cite web |url=https://petrimazepa.com/kazaki_razboiniki_itogi |title=Казаки-разбойники: итоги |author=Тетяна Деркач |date=2018-01-03 |website=https://petrimazepa.com/ |publisher=[[Петро та Мазепа]] |accessdate=3 січня 2018}} {{ref-ru}}
* {{cite web |url=https://tsn.ua/ukrayina/moskovskiy-patriarhat-pridumav-yak-po-hitromu-uberegtisya-vid-perehodiv-viryan-do-inshih-konfesiy-918617.html |title=Московський патріархат придумав, як по-хитрому уберегтися від переходів вірян до інших конфесій |author= |date=2017-04-23 |website=https://tsn.ua/ |publisher=[[ТСН]] |accessdate=27 жовтня 2017}}
* {{cite web |url=https://antikor.com.ua/articles/81580-v_ukrajini_vijshla_z_druku_broshura_pro_te_jak_zakonno_perejti_pravoslavnij_gromadi_z_upts_mp_v_upts |title=В Україні вийшла з друку брошура про те, як законно перейти православній громаді з УПЦ МП в УПЦ КП |author= |date=2016-01-13 |website=https://antikor.com.ua/ |publisher=Антикор |accessdate=27 жовтня 2017}}{{Неавторитетне джерело}}
* [https://risu.org.ua/ua/index/all_news/state/legislation/68768/ Львівська обласна рада вимагає прийняти законопроект, який в УПЦ (МП) назвали «антицерковним»]
* [https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/69310/ Івано-Франківська обласна рада звернулася до вищих органів державної влади щодо антиукраїнської діяльності УПЦ (МП)]
* {{cite web |url=http://milnavigator.com.ua/московський-патріархат-можна-класиф/ |title=Московський Патріархат можна класифікувати як чужу нам, нав’язану та окупантську мережу — офіцер ЗСУ |author=Роман Кулик |date=2018-01-08 |website=http://milnavigator.com.ua/ |publisher=[[Військовий навігатор України]] |accessdate=9 січня 2018}}
* {{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/69674/ |title="Розплідник сепаратизму": УПЦ (МП) пригадали підготовку теракту в Києві |author= |date=2018-01-11 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |accessdate=12 січня 2018}}
* {{cite web |url=https://blogs.pravda.com.ua/authors/medvedev/4a6c6cac47acf/ |title="Красивый закат Московской Патриархии в независимой Украине" |author=Олег Медведєв |date=2009-07-26 |website=https://blogs.pravda.com.ua/ |publisher=[[Українська правда]] |accessdate=12 січня 2018}}
* {{cite web |url=http://texty.org.ua/pg/article/hohobi/read/86272/Imperskyj_tresh_Monastyri_UPC_MP_aktyvno_prodajut |title=Імперський треш. Монастирі УПЦ МП активно продають монархічну літературу, Україні там місця немає |author= |date=2018-07-05 |website=http://texty.org.ua/ |publisher=[[Texty.org.ua]] |accessdate=9 липня 2018}}
* {{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/neformat/73425/ |title="Канонічне" рейдерство Москви |author= |date=2018-11-09 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |accessdate=13 листопада 2018}}
* {{cite web |url=https://www.religion.in.ua/zmi/ukrainian_zmi/44435-pyatiletka-sderzhivaniya-itogi-pyati-let-pravleniya-mitropolita-onufriya-v-upc-mp.html |title=Пятилетка сдерживания. Итоги пяти лет правления митрополита Онуфрия в УПЦ МП |author= |date=2019-08-23 |website=https://www.religion.in.ua/ |publisher=Релігія в Україні |archiveurl= |archivedate= |deadurl= |accessdate=25 серпня 2019}}

{{Православні церкви}}
{{Єпархії РПЦ|Самоврядні церкви}}
{{Історія православ'я в Україні}}
{{Єпископат УПЦ}}
{{УПЦ (МП)}}
{{Східно-християнські церкви в Україні і в українській діаспорі}}
{{Релігія в Україні}}

[[Категорія:Українська православна церква (Московський патріархат)|*]]
[[Категорія:Українська церква]]
[[Категорія:Неканонічні православні деномінації]]
[[Категорія:Організації, засновані 1990]]