Перегляд вихідного коду сторінки Убивство п'ятидесятників у Слов'янську

{{Цивільні жертви російсько-української війни (2014-дотепер)}}
'''Уби́вство п'ятидеся́тників у Слов'я́нську'''&nbsp;— [[злочин]], скоєний у червні 2014 року в місті [[Слов'янськ]]. [[Диякон]]и [[П'ятидесятництво|п'ятидесятницької]] церкви «Преображення Господнє» і двоє синів пастора цієї церкви були затримані бойовиками [[Російська православна армія|«Російської православної армії»]]<ref name=":0">{{Cite web|url=https://focus.ua/society/314132/|title=Восхождение. Кто убил четырёх христиан в осаждённом Славянске - ФОКУС|website=ФОКУС|accessdate=2016-10-24}}</ref><ref name="state">{{Cite web|url=http://www.state.gov/j/drl/rls/irf/2014/eur/238444.htm|title=Report on International Religious Freedom. Ukraine|last={{Ill|Бюро демократии, прав человека и труда|Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor||Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor}}|date=2015-10-14|website=2014 Report on International Religious Freedom|publisher=[[Государственный департамент США|U.S. State Department]]|accessdate=2016-02-13}}</ref> і згодом виявлені убитими.

Злочин викликав великий суспільний резонанс<span class="noprint" title="#Реакція"><sup>[[#Реакція|[⇨]]]</sup></span>.

== Загиблі ==
* Володимир Олександрович Величко (народився в 1973)&nbsp;— диякон. Одружений, батько вісьмох дітей.
* Віктор Іванович Брадарський (народився в 1974)&nbsp;— диякон. Одружений, батько трьох дітей.
* Рувим Олександрович Павенко (народився в 1984)&nbsp;— член церкви, син пастора.
* Альберт Олександрович Павенко (народився в 1990)&nbsp;— член церкви, син пастора. Одружений.

== Передісторія ==
П'ятидесятницька церква в місті Слов'янську була утворена в 2003 році і потім увійшла до [[Церква християн віри євангельської України|Всеукраїнського союзу церков християн віри євангельської-п'ятидесятників]]. Для богослужбових цілей громада викупила колишній палац культури, пристосувавши його під [[Дім молитви|дім молитви]]. Старшим пастором церкви став Олександр Павенков<ref>{{книга|автор=Куриленко В. П.|заголовок=Наша «Новая Жизнь». История церкви, 1947-2007 гг.|місце=Славянск|видавництво=Ездра|рік=2007|сторінки=294—295|сторінок=546|isbn=966-8069-10-2}}</ref>.

12 квітня 2014 року група озброєних людей [[Протистояння в Слов'янську|захопила адміністративні будівлі Слов'янська]], включивши місто в зону впливу самопроголошеної [[Донецька народна республіка|ДНР]]. За даними бюро демократії, прав людини і праці [[Державний департамент США|державного департаменту США]] з цього моменту почалися фіксуватися випадки релігійного переслідування християн протестантських конфесій.<ref name="state">{{Cite web|url=http://www.state.gov/j/drl/rls/irf/2014/eur/238444.htm|title=Report on International Religious Freedom. Ukraine|last={{Ill|Бюро демократии, прав человека и труда|Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor||Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor}}|date=2015-10-14|website=2014 Report on International Religious Freedom|publisher=[[Государственный департамент США|U.S. State Department]]|accessdate=2016-02-13}}</ref>

== Хроніка подій ==
[[Файл:Sloviansk_standoff_-_18-20_April_2014_-_01.jpg|міні|262x262пкс|Сепаратисти на вулиці Слов'янська]]

8 червня 2014 року під час святкового богослужіння в церкві в [[День Святої Трійці|день Трійці]] бойовики угрупування «[[Російська православна армія]]»<ref name=":0" /> затримали чотирьох членів цієї церкви і вивезли їх у невідомому напрямку. Також сепаратисти захопили чотири автомобілі, що належали викраденим. Імовірно планувалося також захоплення старшого пастора, якого в той момент в церкві не виявилося<ref name="invictory">[http://www.chve.org.ua/news/union/901-slovyansk-spivchuttya Михайло Паночко: «Висловлюємо співчуття сім'ям загиблих братів служителів церкви ХВЄ у Слов'янську»] // ЦХВЄУ, 17.07.2014</ref>. Затриманим пред'явили звинувачення в «злочині проти ДНР», яке виражалося в підтримці української армії<ref name="invictory"/><ref>{{Статья|заглавие=Смерть служителів у Слов’янську|ссылка=https://issuu.com/blag.org.ua/docs/blagovosnyk_2014-03/0|издание=Благовісник|тип=журнал|место=Луцк|год=2014|выпуск=85|номер=3|страницы=41}}</ref>.

Згодом стало відомо, що затримані були доставлені в міську пожежну частину, підвал якої був переобладнаний для тримання заарештованих. Інформаційно-аналітичний портал «Мир Вам!» відзначав, що «за свідченням одного із заступників прокурора Слов'янська, якому вдалося втекти з полону ДНР, він чув крики братів, яких під час допиту піддавали тортурам»<ref name="паночко">{{Cite web|url=http://mirvam.org/2014/07/15/епископ-паночко-выразил-соболезнова/|title=Паночко выразил соболезнования семьям погибших братьев церкви ХВЕ в Славянске»|date=2014-07-30|publisher=Информационнo-аналитический портал «Мир Вам!»|accessdate=2016-02-12}}</ref>.

За словами одного з членів церкви, після допитів і катувань о 3 годині ночі 9 червня чотирьом заарештованим було наказано сісти в машину і виїхати з міста в бік гори [[Карачун (гора)|Карачун]]. Заарештованих супроводжували два автомобіля з сепаратистами. Близько 4 години ночі 9 червня по автомобілю із затриманими був відкритий вогонь. Володимир Величко був убитий на пасажирському сидінні, інші були розстріляні біля автомобіля, який потім був підпалений<ref name="fionik">{{Cite web|url=https://focus.ua/society/314132/|title=Восхождение. Кто убил четырёх христиан в осаждённом Славянске|last=Фионик Д.|date=2014-08-29|website={{Ill|Фокус (журнал, Украина)|Фокус|uk|Фокус (журнал)}}|accessdate=2016-02-12}}</ref>.

За словами диякона Андрія Боріло відомі обставини останніх годин життя прихожан. Він посилається на декількох безпосередніх свідків. Люди, залучені до господарського обслуговування і займалися годівлею ув'язнених, розповіли, що в якийсь момент допит переривали імітацією розстрілу. Виводили, зачитували вирок і стріляли мимо. За словами іншого свідка, співкамерника, парафіяни під час допиту і катувань не втрачали людської гідності: вони молилися і співали пісні. Пізно вночі, під ранок, прихожан звільнили і повернули один з чотирьох автомобілів&nbsp;— Chevrolet Evanda Віктора, в який сіли Віктор і Володимир спереду, а Рувим і Альберт ззаду. У районі «Машмет» в безлюдному місці їх машина була підірвана гранатою. Ймовірно, зупинили пострілом з підствольного гранатомета з автомобіля супроводу. Це не міг бути постріл з блокпоста на «Машмет», тому що до блокпоста вони не доїхали. Машина загорілася, а задні двері заклинило. Судячи з характеру поранення Володимир помер миттєво від смертельного поранення в голову. Він згорів в автомобілі і «від нього залишилося зовсім небагато» за словами Андрія Боріло. Віктор встиг втекти в болото, де на нього полювали. Намагалися підстрелити в очеретах. Свідки бачили як стріляли по чагарниках, але його не змогли знайти. Вранці його, вже мертвого, знайшла на дорозі спеціальна команда, яка збирала трупи в Слов'янську. Альберт і Рувим вилазили з задніх сидінь палаючої машини з заклиненими дверима. Альберт вилазив першим і менше обгорів. Ймовірно він від болю впав на живіт. Його вбили з близької відстані 8 пострілами в спину. Рувим обгорів більше і був убитий 6 пострілами в обличчя. За словами свідка всі постріли були поодинокі<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=fTo8s_p8FsQ Диякон Андрій Борило про те, як розстрілювали 4-х протестантів в Слов'янську (червень 2014)]&nbsp;— ''Gordyeyev Oleksiy''</ref><ref name="pravda2016">{{cite web|url=https://life.pravda.com.ua/society/2016/06/13/213618/|title=Чисто "новороссийское" убийство. Как и почему адепты "ДНР" расстреляли 4-х протестантов|author=Алексей Гордеев|date=2016-06-13|publisher=[[Українська правда]]|accessdate=2017-04-12}}</ref>.

За словами Фрідона Векуа, колишнього на той момент заступником міського голови Слов'янська з гуманітарних питань, вранці 9 червня інформація про загибель чотирьох віруючих була озвучена на закритій нараді керівників ДНР<ref name="pravda">{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2015/04/15/7064754/|title=Славянск. Год после «ДНР»|last=Рингис А.|date=2015-04-15|publisher=[[Українська правда]]|accessdate=2016-02-13}}</ref>. За інформацією Антона Геращенко, викладеної ним на його сторінці в соціальній мережі [[Facebook]], лідер сепаратистів [[Гіркін Ігор Всеволодович|Ігор Гіркін]] був невдоволений діями виконавців. Після цього убивці поклали тіла в одну машину і намагалися зімітувати загибель пасажирів від мінометного вогню українських військових<ref name="ipress">{{Cite web|url=http://ipress.ua/ru/news/v_slavyanske_terrorysti_strelkova_zamordovaly_protestantskogo_pastora_y_ego_detey_75748.html|title=В Славянске террористы «Стрелкова» замордовали протестантского пастора и его детей|date=2014-07-21|publisher=iPress|accessdate=2016-02-13}}</ref><ref name="detali">
* {{статья|автор=[[Геращенко, Антон Юрьевич|Геращенко А. Ю.]]|заглавие=Русский православный фашизм в действии !|оригинал=|ссылка=https://www.facebook.com/photo.php?fbid=696199303800253&set=p.696199303800253&type=1|автор издания=|издание=[[Facebook]]|тип=|место=|издательство=|год=20.07.2014|том=|выпуск=|номер=|страницы=|isbn=|issn=|doi=|bibcode=|arxiv=|pmid=|язык=|ref=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160526070758/https://www.facebook.com/photo.php?fbid=696199303800253&set=p.696199303800253&type=1|archivedate=2016-05-26}}
* {{cite web|url=http://rus.newsru.ua/ukraine/20jul2014/pavenko_and_sons.html|title=В Славянске люди Гиркина сожгли детей протестантского пастора|date=2014-07-20|publisher=[[NEWSru.ua]]|format=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160630223608/http://rus.newsru.ua/ukraine/20jul2014/pavenko_and_sons.html|archivedate=2016-06-30|accessdate=2016-05-24|quote=|subtitle=|author=|authorlink=|coauthors=|work=|lang=|description=|deadlink=|deadurl=yes}}
</ref><ref>{{cite web|url=http://www.portal-credo.ru/site/?act=news&id=108772|title=Опубликованы детали убийства пророссийскими боевиками протестантских служителей в восточноукраинском Славянске|date=2014-07-22|publisher=[[Credo.Press|Портал-Credo.Ru]] |accessdate=2016-02-13 |author= |work= |lang=}}</ref>.

В інтерв'ю кореспонденту інтернет-видання «6262.com.ua» Богдану Красовському вдова Віктора Брадарського Наталя розповіла, що 10 червня в міському відділі міліції її запевнили, що чоловік значиться в списку ув'язнених, а також дозволили передати чоловікові їжу і ліки. За її словами, на подальші звернення родичів різні представники окупантів заявляли, що затримані відбувають покарання, риють окопи біля села [[Семенівка (Краматорська міська рада)|Семенівка]] і незабаром будуть відпущені. Вона розповіла, що на початку липня родичам затриманих повідомили, що всі четверо зниклих були звільнені раніше.<ref name="Krasovsky">{{Cite web|url=http://www.6262.com.ua/news/840847|title=Чужая религия как оправдание убийства|last=Красовский Б.|date=2015-05-29|publisher=6262.com.ua — Сайт города Славянска|accessdate=2016-02-13}}</ref>.

=== Виявлення трупів ===
Оскільки у відділенні міліції [[ДНР]] вдову Віктора Брадарського Наталю запевняли, що з 8 червня її чоловіка забрали рити окопи, про смерть ніхто з родичів дійсно не думав. Пізніше вдова звернулася до протоієрея [[УПЦ (МП)]] Миколи Фоменка. Той мав безперешкодний доступ до захоплених будівль СБУ та міліції. Служитель церкви обнадіяв відвідувачку інформацією про те, що її чоловік «на окопах». «Риття траншей» затягувалося. Спочатку фігурували 10 діб, потім 15, а потім і всі 20<ref name="pravda2016" />.

17 червня Брадарський разом з бойовиком з позивним «Льолік» вдалося побувати в пожежній частині, куди 9 днів назад відвезли 4-х прихожан. Там їй розповіли, що після нічного допиту їх відпустили на «Chevrolet Evanda» її чоловіка. Інші машини конфіскували «для своїх потреб». На питання де він зараз, запропонували почекати: «Терпіть, може, він у коханки»<ref name="pravda2016" />.

Вже при українській владі в Слов'янську знайшли братську могилу, де разом з протестантами було поховано 14 тіл<ref name="pravda2016" />.

Співробітник [[Human Rights Watch]] Юлія Горбунова з посиланням на свідчення двох місцевих жителів, що живуть по сусідству з міським моргом, зазначила, що останки невідомих загиблих були доставлені в морг і позначені як непізнані. У морзі трупи загиблих знаходилися до 11 червня, після чого вони були поховані у братській могилі<ref>{{Cite web|url=https://www.hrw.org/news/2014/07/24/dispatches-mass-grave-found-eastern-ukraine|title=Dispatches: Mass Grave Found in Eastern Ukraine|last=Gorbunova Y.|date=2014-07-24|publisher=[[Human Rights Watch]]|accessdate=2016-05-24}}</ref>.

За даними Антона Геращенко, згорілий остов автомобіля залишився на узбіччі і пізніше на підставі номера двигуна був ідентифікований як такий, що належав В. Брадарському, а інші машини загиблих були конфісковані сепаратистами і вивезені зі Слов'янська в ході виведення сил ДНР з міста.

7 липня, після того як Слов'янськ повністю перейшов під контроль українських військових, в місто прибув міністр внутрішніх справ України [[Аваков Арсен Борисович|Арсен Аваков]] і його заступник Василь Паскал. За словами Наталії Брадарської, вона зверталася до них з проханням про допомогу в пошуках зниклих<ref name="Krasovsky">{{Cite web|url=http://www.6262.com.ua/news/840847|title=Чужая религия как оправдание убийства|last=Красовский Б.|date=2015-05-29|publisher=6262.com.ua — Сайт города Славянска|accessdate=2016-02-13}}</ref>.

14 липня [[Антон Геращенко]] заявив, що [[Арсен Аваков]] доручив йому повідомити, що на місці масового поховання була проведена [[ексгумація]] тіл, які мали сліди тортур і знущань<ref>[https://www.rbc.ua/rus/news/mvd-ukrainy-zayavlyaet-chto-obnaruzhilo-mogilu-dvuh-zamuchennyh-14072014170200 МВД Украины заявляет, что обнаружило могилу двух замученных боевиками священников из Славянска] // [[РБК-Україна|РБК-Украина]], 14.07.2014.</ref>. Серед 14 виявлених тіл по залишкам одягу були впізнані брати Павенкові, а також В. Брадарський; сильно обгоріле тіло В. Величко було ідентифіковано пізніше, після генетичної [[Генетичний фінґерпринтинг|експертизи]].

20 липня після завершення процедури ідентифікації, тіла загиблих були перепоховані на місці їх виявлення&nbsp;— за дитячою лікарнею, на пустирі<ref>{{Cite web|url=http://www.portal-credo.ru/site/?act=news&id=108849|title=В Славянске похоронили протестантов, захваченных в церкви после богослужения и расстрелянных боевиками ДНР|date=2014-07-26|publisher=[[Credo.Press|Портал-Credo.ru]]|accessdate=2016-05-24}}</ref><ref name="csmonitor">{{Cite web|url=http://www.csmonitor.com/World/Europe/2014/0812/A-Ukrainian-murder-mystery-ensnares-a-church-in-former-rebel-stronghold|title=A Ukrainian murder mystery ensnares a church in former rebel stronghold|last={{Ill|Петерсон, Скотт (журналист)|Peterson S.||Scott Peterson (writer)}}|authorlink1=|date=2014-08-12|website=|publisher=[[Christian Science Monitor]]|format=|archiveurl=|archivedate=|accessdate=2016-05-24|quote=}}</ref>.

== Розслідування ==
=== Причини розстрілу ===
У прес-релізі [[Церква християн віри євангельської України|Церкви християн віри євангельської України]] її голова [[Паночко Михайло Степанович|Михайло Паночко]] заявив, що під час арешту загиблим інкримінувалося «злочин проти ДНР», а саме&nbsp;— підтримка української армії<ref name="invictory" />. За відомостями радника міністра внутрішніх справ України Антона Геращенко причиною арешту став донос, в якому підозрювані звинувачувалися в доставці їжі на блокпости [[Збройні сили України|ЗСУ]] і [[Національна гвардія України|Національної гвардії]], а також у можливому інформуванні українських військових про дії сепаратистів<ref name="vz">{{Cite web|url=http://vz.ru/news/2014/7/14/695519.html|title=Обнаружены изувеченные тела двух священников из Славянска|last=|date=2014-07-14|website=|publisher=[[Взгляд.ру]]|accessdate=2016-02-13}}</ref>.
На рівні [[Чутки|чуток]] стверджувалося, що загиблі завезли в Слов'янськ чи то хімічну, чи біологічну зброю<ref name="Krasovsky">{{Cite web|url=http://www.6262.com.ua/news/840847|title=Чужая религия как оправдание убийства|last=Красовский Б.|date=2015-05-29|publisher=6262.com.ua — Сайт города Славянска|accessdate=2016-02-13}}</ref>. Близькі до загиблим заперечують факт співпраці з українською армією<ref>{{Cite web|url=http://www.religion.in.ua/zmi/ukrainian_zmi/26730-vosxozhdenie-kto-ubil-chetyryox-xristian-v-osazhdyonnom-slavyanske.html|title=Восхождение. Кто убил четырёх христиан в осаждённом Славянске|last=Сергей Ваганов, Ирина Горбасева|authorlink1=|date=2014-09-02|website=|publisher=Портал «Религия в Украине»|format=|archiveurl=|archivedate=|accessdate=2016-05-24|quote=}}</ref><ref name="csmonitor">{{Cite web|url=http://www.csmonitor.com/World/Europe/2014/0812/A-Ukrainian-murder-mystery-ensnares-a-church-in-former-rebel-stronghold|title=A Ukrainian murder mystery ensnares a church in former rebel stronghold|last={{Ill|Петерсон, Скотт (журналист)|Peterson S.||Scott Peterson (writer)}}|authorlink1=|date=2014-08-12|website=|publisher=[[Christian Science Monitor]]|format=|archiveurl=|archivedate=|accessdate=2016-05-24|quote=}}</ref>. Кореспондент газети [[Файненшл таймс]] Гай Чазан, посилаючись на дані українських міліціонерів, назвав звинувачення у співпраці з ЗСУ помилковими<ref name="Chazan">{{Cite web|url=http://www.ft.com/intl/cms/s/0/186efe6c-13e7-11e4-b46f-00144feabdc0.html?siteedition=intl#axzz3zzd5CbGK|title=Slavyansk’s grave reveals Ukraine’s wounds|last=Guy Chazan|date=2014-07-25|website=|publisher=[[Financial Times]]|accessdate=2016-02-12}}</ref>.

Серед інших версій називалося викрадення з метою отримання викупу, втім, за словами одного з очевидців подій, «служителі церкви схиляються до того, що вся справа&nbsp;— в релігії»<ref>[http://podrobnosti.ua/984919-pastora-iz-slavjanska-s-synami-mogli-ubit-kak-za-veru-tak-i-iz-za-deneg.html Пастора из Славянска с сынами могли убить как за веру, так и из-за денег]</ref>. За словами родичів загиблих, однією з можливих причин розстрілу могла стати заздрість і жага помсти. Відомо, що батько братів Павенков був бізнесменом; йому належали фабрика по виробництву меблів і «Семенівський» ковбасний цех. Незадовго до арешту на одне з підприємств сім'ї Павенков надійшла чергова партія металоконструкцій, необхідних для виробництва; можливо саме цей вантаж став джерелом чуток про зброю для української армії<ref name="fakty">{{Статья|автор=Мария Василь|заглавие=На телах замученных священников были страшные следы пыток и издевательств|оригинал=|ссылка=http://fakty.ua/185366-na-telah-zamuchennyh-svyacshennikov-byli-strashnye-sledy-pytok-i-izdevatelstv|автор издания=гл. ред. Александр Швец|издание=[[Факты и комментарии]]|тип=газета|место=Киев|издательство=|год=2014|месяц=07|число=26|том=|выпуск=|номер=|страницы=|isbn=|ISBN=|issn=|ISSN=|DOI=|doi=|bibcode=|arxiv=|arXiv=|pmid=|PMID=|язык=|ref=|archiveurl=|archivedate=}}</ref>.

=== Виконавці ===
31 січня 2018 року прес-служба поліції Донецької області повідомила, що вбивць було троє, їх особи встановлені і вони ховаються в Донецьку:
* Пушков Євгеній Миколайович, 1979 року народження, житель міста Слов'янськ.
* Образцов Олег Володимирович, 1965 року народження, житель міста Макіївка (за іншими даними - Севастополя).
* Чернишов Андрій Олександрович, 1963 року народження, житель міста Слов'янськ.
Їм заочно пред'явлено звинувачення за 5 статтями Кримінального кодексу України: 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), 127 (катування), 115 (умисне вбивство), 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом) та ч. 4 ст. 187 (розбій)<ref>[https://dn.npu.gov.ua/news/vbivstvo/policzejski-vstanovili-bojovikiv-yaki-rozstrilyali-v-2014-roczi-u-slov-yansku-chotirox-mirnix-zhiteliv-foto/ Поліцейські встановили бойовиків, які розстріляли в 2014 році у Слов'янську чотирьох мирних жителів]</ref>.

Про Олега Обрацова є інформація що він вбитий 3 лютого 2015 року біля селища [[Рідкодуб (Бахмутський район)|Рідкодуб]] під час [[Бої за Дебальцеве|боїв за Дебальцеве]].<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=BL_AIz6GzpE Олег Образцов позывной МАРК]</ref>

== Реакція ==
Вбивство наводиться як один з головних прикладів переслідування релігійних меншин з боку Терористичних бандформувань Донбасу<ref name="autogenerated3">{{Cite web |url=http://rus.newsru.ua/ukraine/11aug2014/protestanty.html |title=newsru.ua — Протестанты на Донбассе жалуются на преследования со стороны террористов |accessdate=29 вересень 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160701072523/http://rus.newsru.ua/ukraine/11aug2014/protestanty.html |archivedate=1 липень 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref name="autogenerated2">{{Cite web |url=http://informator.lg.ua/archives/91286 |title=informator.lg.ua — «Когда Бог становится оружием» — доклад правозащитников о религиозном преследовании в «ЛНР/ДНР» |accessdate=29 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160109104234/http://informator.lg.ua/archives/91286 |archivedate=9 січня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref name="autogenerated4">[http://lugradar.net/2015/10/102588 Луганский Радар&nbsp;— Охота на ведьм: террор «новой власти» Донбасса на религиозной почве]</ref><ref name="autogenerated3">{{Cite web |url=http://rus.newsru.ua/ukraine/11aug2014/protestanty.html |title=newsru.ua — Протестанты на Донбассе жалуются на преследования со стороны террористов |accessdate=29 вересень 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160701072523/http://rus.newsru.ua/ukraine/11aug2014/protestanty.html |archivedate=1 липень 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref name="autogenerated2">{{Cite web |url=http://informator.lg.ua/archives/91286 |title=informator.lg.ua — «Когда Бог становится оружием» — доклад правозащитников о религиозном преследовании в «ЛНР/ДНР» |accessdate=29 вересня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160109104234/http://informator.lg.ua/archives/91286 |archivedate=9 січня 2016 |deadurl=yes }}</ref><ref name="autogenerated4">[http://lugradar.net/2015/10/102588 Луганский Радар&nbsp;— Охота на ведьм: террор «новой власти» Донбасса на религиозной почве]</ref>. Кореспондент Української служби [[BBC]] Світлана Дорош назвала це вбивство найбільш гучним злочином проти служителів релігійного культу, здійсненому в ході [[Війна на сході України|війни на сході України]]<ref>{{Cite web|url=http://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2015/10/151009_ru_s_donbass_church_separatism|title=На чьей стороне украинские церкви в ДНР/ЛНР?|last=Светлана Дорош|date=2015-10-09|website=|publisher=[[BBC Украина]]|accessdate=2016-02-12}}</ref>. {{нп|Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor|Бюро демократії, прав людини і праці|en|Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor}} [[Державний департамент США|державного департаменту США]] включило цю подію в список прикладів переслідування протестантів на території, непідконтрольній українській владі<ref name="state">{{Cite web|url=http://www.state.gov/j/drl/rls/irf/2014/eur/238444.htm|title=Report on International Religious Freedom. Ukraine|last={{Ill|Бюро демократии, прав человека и труда|Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor||Bureau of Democracy, Human Rights, and Labor}}|date=2015-10-14|website=2014 Report on International Religious Freedom|publisher=[[Государственный департамент США|U.S. State Department]]|accessdate=2016-02-13}}</ref>.

Уявлення про те, що п'ятидесятники були репресовані через свої релігійні погляди, відображено в спільному звіті організації «{{нп|International Partnership for Human Rights|Міжнародне партнерство за права людини|en|International Partnership for Human Rights}}» (Брюссель), правозахисної організації «Центр громадянських свобод» (Київ)<ref>{{Cite web|url=http://iphronline.org/wp-content/uploads/2015/07/when_god_becomes_the_weapon_may2015.pdf|title=When God Becomes The Weapon|last=Alexandra Novitchkova, Mariia Tomak, Svitlana Valko, Victoria Cooper|date=апрель 2015|website=Report prepared by Center for Civil Liberties and International Partnership for Human Rights|publisher=IPHR - International Partnership for Human Rights|accessdate=2016-02-13}}</ref> і в публікаціях російського філософа [[Карпицький Микола Миколайович|Миколи Карпіцького]], що живе в Україні<ref>{{Cite web|url=http://www.portal-credo.ru/site/?act=fresh&id=1808|title=Донбасс: гонения на христиан. Часть вторая - идейные основания репрессий против христиан|last=[[Карпицький Микола Миколайович|Карпицкий Н. Н.]]|date=2015-09-03|website=|publisher=[[Credo.Press|Портал-Credo.ru]]|accessdate=2016-02-12}}</ref>{{Sfn|Karpitsky|2015}}.

Після [[Стрілянина в редакції газети «Шарлі Ебдо»|теракту в редакції Шарлі Ебдо]], коли в інтернеті широко поширився слоган «Je suis Charlie» (фр. «Я&nbsp;— Шарлі»), український блогер і громадський діяч Денис Казанський опублікував пост «Ми всі&nbsp;— протестанти зі Слов'янська», пропонуючи його як варіант гасла солідарності. Матеріал був поширений низкою ЗМІ і блогерів<ref>{{Cite web|url=http://www.religion.in.ua/zmi/ukrainian_zmi/28000-my-vse-protestanty-iz-slavyanska.html|title=Мы все - протестанты из Славянска|last=Денис Казанский|date=2015-01-19|website=|publisher=Портал Релігія в Україні|accessdate=2016-02-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://argumentua.com/stati/my-vse-protestanty-iz-slavyanska|title=Мы все - протестанты из Славянска|last=Денис Казанский|date=2015-01-09|website=|publisher=Интернет-издание «Аргумент»|accessdate=2016-02-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://glavcom.ua/articles/25602.html|title=Почему фанатики, убившие французов, поставили на уши всю Европу, а фанатики, убившие украинцев, раздают в Москве интервью?|last=Денис Казанский|date=2015-01-09|website=|publisher=Главком, ООО «Украинские медийные системы»|accessdate=2016-02-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://mirvam.org/2015/01/13/мы-все-протестанты-из-славянска/|title=Мы все — протестанты из Славянска|last=|date=2015-01-13|website=|publisher=Медиа-холдинг Slavic Family|accessdate=2016-02-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://kyiv.osp-ua.info/politics/19148-8-prikhozhan-ubitykh-v-slavjanske.html|title=8 прихожан, убитых в Славянске|last=|date=2015-01-09|website=|publisher=Інститут Трансформації Суспільства|accessdate=2016-02-13|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160302090017/http://kyiv.osp-ua.info/politics/19148-8-prikhozhan-ubitykh-v-slavjanske.html|archivedate=2016-03-02|deadurl=yes}}</ref>.

=== Матеріал «Голосу Росії» ===
[[15 липня]] [[2014]] року англомовною службою російської державної радіостанції «Голос Росії» був опублікований матеріал під заголовком «Два священика зі Слов'янська вбиті за допомогу силам самооборони» ({{lang-en|Two priests from Slavyansk killed for assisting self-defense forces}}). У матеріалі, з посиланням на Антона Геращенко і спотвореним та викривленим перекладом його слів, зокрема, вказувалося, що загиблі були вбиті за допомогу сепаратистам і що вбивцями були українські націоналісти<ref>{{Cite web|url=http://sputniknews.com/voiceofrussia/news/2014_07_15/Two-priests-from-Slavyansk-killed-for-assistance-to-self-defense-forces-8489/|title=Two priests from Slavyansk killed for assisting self-defense forces|date=2014-07-15|publisher=radio The Voice of Russia|accessdate=2016-02-12|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160602115403/http://sputniknews.com/voiceofrussia/news/2014_07_15/Two-priests-from-Slavyansk-killed-for-assistance-to-self-defense-forces-8489/|archivedate=2016-06-02|deadurl=yes}}</ref>. Із спростуванням даного матеріалу виступили кореспондент газети ''Christian Science Monitor'' Скотт Петерсон<ref name="csmonitor" />, журналіст газети ''[[Нью-Йорк Таймс]]'' Ендрю Гіггінс<ref>{{Cite web|url=http://www.nytimes.com/2014/09/07/world/europe/evidence-grows-of-russian-orthodox-clergys-aiding-ukraine-rebels.html?_r=0|title=Evidence Grows of Russian Orthodox Clergy’s Aiding Ukraine Rebels|last=Higgins A.|date=2014-09-06|publisher=The New York Times|accessdate=2016-05-26|quote=Grabbed by pro-Russian gunmen in June after a Pentecost service at the Divine Transfiguration Church, all four victims were taken away for interrogation and were later found dead in a burned-out car. The Voice of Russia, a state-run radio station, asserted against all known evidence that they had been killed by the Ukrainian Army|}}</ref>, а також український юрист і виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін, який в своєму блозі звинуватив англомовну службу радіо «Голос Росії» в тому, що вона повністю спотворила слова Антона Геращенко<ref name="mvasin">{{Cite web|url=http://mvasin.org.ua/2014/07/816|title=Российские СМИ соврали об убийстве священников в Славянске|last=Васин М.|date=2014-07-15|accessdate=2016-02-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/26387-rossijskie-smi-polnostyu-iskazili-informaciyu-ob-ubijstve-svyashhennosluzhitelej-v-slavyanske.html|title=Российские СМИ полностью исказили информацию об убийстве священнослужителей в Славянске|date=2014-07-17|publisher=Портал «Религия в Украине»|accessdate=2016-02-12}}</ref>.
{{see also|Російсько-українська інформаційна війна}}

== Посилання ==
* {{YouTube|7IInAm7te0c|Между небом и землей}} Документальний фільм про Віктора Брадарського

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Публікації ==
* {{книга|автор=Куриленко В. П.|заголовок=Наша «Новая Жизнь». История церкви, 1947-2007 гг.|місце=Славянск|видавництво=Ездра|рік=2007|сторінки=294—295|сторінок=546|isbn=966-8069-10-2|ref=Karpitsky}}
* {{Cite web|url=http://slavdelo.dn.ua/2015/06/09/chuzhaya-religiya-kak-opravdanie-ubiystva/|title=Годовщина трагедии в Славянске: Чужая религия как оправдание убийства|last=Богдан Красовский|authorlink1=|date=2015-06-09|website=|publisher=Деловой Славянск|format=|archiveurl=|archivedate=|accessdate=2016-02-12|quote=}}
* {{Cite web|url=https://focus.ua/society/314132/|title=Восхождение. Кто убил четырёх христиан в осаждённом Славянске|last=Дмитрий Фионик|authorlink1=|date=2014-08-29|website=|publisher=ООО «Фокус Медиа»|format=|archiveurl=|archivedate=|accessdate=2016-02-12|quote=}}

{{Російська збройна агресія проти України (2014‒2016)}}

[[Категорія:Війна на сході України]]
[[Категорія:Червень 2014]]
[[Категорія:П'ятидесятництво в Україні]]
[[Категорія:Релігійні переслідування]]
[[Категорія:Історія Слов'янська]]
[[Категорія:2014 у Донецькій області]]