Перегляд вихідного коду сторінки Тікаль

{{coord|17|13|19|N|89|37|22|W|scale:5000|display=title}}
{{Об'єкт Світової спадщини
 | назва               = Національний парк Тікаль
 | назва(офіційна-WHS) = ''Tikal National Park''
 | зображення          = Tikal Temple1 2006 08 11.JPG
 | підпис зображення   = 
 | країна              = {{GTM}}
 | тип                 = Змішаний
 | критерії            = i, iii, iv, ix, x
 | ID                  = 64
 | регіон ЮНЕСКО       = Латинська Америка і Кариби
 | рік                 = 1979
 | внесено зміни       = 
 | під загрозою        = 
 | карта розташування  = Гватемала
 | підпис карти        = Розташування на карті Гватемали
 | region              = 
 | CoordScale          = 
}}

'''Тікаль''' (''Tikal'' або ''Tik'al'')&nbsp;— найбільше із зруйнованих стародавніх доколумбівських міст [[майя (цивілізація)|майя]], розквіт якого припав на 700 рік нашої ери, розташоване у департаменті [[Петен (департамент)|Ель-Петен]] (''El Petén'', [[Гватемала]]). Зараз є частиною гватемальського Національного парку Тікаль, який був створений у [[1955]] році, пам'яткою [[Світова спадщина ЮНЕСКО|світової спадщини]] [[ЮНЕСКО]], дуже популярною серед [[турист]]ів. Найближчі великі міста&nbsp;— [[Флорес (місто)|Флорес]] і [[Санта-Єлена (Гватемала)|Санта-Єлена]], на відстані приблизно 30 [[кілометр]]ів.

== Опис ==

Територія міста близько 6,5 кв. км, велика частина якої покрита джунглями. У центрі міста знаходиться головна площа, оточена древніми будівлями.
Східну та західну частини головної площі займають піраміди, на вершині яких розташовані храми. У південній частині індіанці майя звели Центральний акрополь. Між східним храмом і акрополем знаходиться майданчик для гри у м'яч.
На півночі площі розташований Північний акрополь&nbsp;— комплекс різного роду споруд (храми, вівтарі, піраміди), які мають загальну велику кам'яну основу. На площі біля основи акрополя рядами встановлені кам'яні стели та вівтарі.
Північний акрополь є місцем зародження [[Мутульске царство|Мутульского царства]]. На його території похований перший тікальский правитель&nbsp;— цар [[Йаш Еб Шоок]].

Пізніше центр змістився на чотириста метрів далі в Мундо Пердідо («Загублений світ»). До складу архітектурного комплексу входить 37 споруд, побудованих навколо 32-х метрової піраміди майя&nbsp;— однієї з найдавніших в місті. Ця піраміда «Загубленого світу» нагадує піраміду, яку плем'я майя звело в місті [[Теотіуакан]], розташованому за тисячу кілометрів звідси в Мексиці.

Відомо про захоплення у IV столітті теотіуаканцями столиці [[Мутульске царство|Мутульского Царства]]. Після цього спостерігається зміна життєвого укладу Тікаля. У його архітектурному вигляді з'явилися нові риси, змінилися методи ведення бойових дій, релігійним центром знову стає Північний акрополь. До початку VI століття місто переживало свої найкращі часи. Потім протягом декількох століть була низка воєн, втрата панівного становища, відродження, знову занепад та забуття.

== Флора та фауна ==
Руїни знаходяться у низовинному [[Тропічні та субтропічні дощові ліси|тропічному лісі]]. Відомі дерева в парку Тікаль включають гігантські [[сейба|сейби]] (''Ceiba pentandra''), священні дерева [[майя (народ)|майя]]; [[тропічний кедр|тропічні кедри]] (''Cedrela odorata'') і [[червоне дерево]] (''Swietenia''). Щодо фауни, [[агуті]], [[мавпа павук|мавпи павуки]], [[мавпа ревун|мавпи ревуни]], [[індик]]и, [[ігуана|ігуани]], [[тукан]]и і зелені [[папуга|папуги]] живуть тут у великій кількості. Кажуть, тут інколи зустрічаються [[Ягуар|ягуари]] і [[коаті]].

== Тікаль у класичний період ==


[[Файл:Tikalemblem.jpg|thumb|left|170px|Емблема міста [[Писемність Майя|гліфами]] майя]]

Назва Тікаль (''Tikal''&nbsp;— «місце голосів» або «місце мов» місцевою [[мови майя|мовою майя]]) може бути дуже старим, хоча ієрогліфічні тексти класичного періоду зазвичай згадують його як Мутуль (''Mutul'') або Йаш-Мутуль (''Yax Mutul''), що означає «зелена в'язка», і, можливо, метафорично «перше пророцтво».

Населення Тікаля в період розквіту (тобто протягом класичного періоду) за оцінками дослідників становило між 100 тис. і 200 тис. мешканців.

Тікаль був одним з найбільших культурних, політичних і населених центрів цивілізації майя. Монументальна архітектура почала з'являтися тут ще в 4-му столітті до н.&nbsp;е., у Тікалі знаходять червоно-помаранчевий посуд, що датується 700 роками до н.&nbsp;е.

Місто досягло розквіту протягом класичного періоду, приблизно з [[200]] року н.&nbsp;е. до [[850]] року. Будується комплекс «загублений світ» з пірамідою заввишки 10 метрів, котра ще 4 рази буде добудовуватись та досягне 32 метрів.

Після [[850]] року будівництво монументальних споруд припинилося, деякі з палаців були знищені, а населення знизилося, поки місто не було зовсім покинутим у [[10 століття|10 столітті]].

== Археологічні дослідження ==

У [[1848]] році була організована перша наукова експедиція для дослідження городища, хоча перші згадки іспанських авторів про руїни Тікаля датовані XVII&nbsp;ст. Протягом XIX&nbsp;— початку XX&nbsp;ст. було кілька експедицій, коли були зроблені малюнки з барельєфів та написів. Була споруджена злітна смуга у [[1951]] році, що значно полегшила доступ до міста. Співробітниками Пенсильванського університету, у [[1957]]–[[1970]] роках. були проведені великі обсяги робіт. В [[1979]] році тут була запущена великомасштабна реставрація, ініційована урядом Гватемали і [[Пенсильванський університет|університетом Пенсильванії]]. Було відновлено безліч дуже важливих пам'ятників, які перебували під загрозою зникнення, приведені в порядок всі інші структури. Реставрація продовжується і до цього дня.
== Галерея ==
<gallery>
Tikal_Temple_II.jpg|[[Храм Тікаль II]]
Pyramid,_Tikal,_Guatemala.jpg|[[Храм Тікаль I]]
</gallery>

== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
* Nikolai Grube: ''«Lady Ti» und die Liebe. Die «Frau von Tikal» genannte Herrscherin gibt der Forschung Rätsel auf…'' in: ''Abenteuer Archäologie''. Spektrum der Wissenschaft Verlagsgesellschaft, Heidelberg 2005,1. ISSN 1612-9954
* Nikolai Grube: ''Maya. Gottkönige im Regenwald''. Könemann-Verlag, Köln 2000, ISBN 3-8290-1564-X
* Rudolf Oeser: Shield Skull: Der Maya-Herrscher Nuun Ujol Chaak von Tikal, Zeitschriftenartikel in: Amerindian Research Nr. 1, 2006
* John Montgomery: ''Tikal&nbsp;— an illustrated history.'' Hippocrene, New York 2001, ISBN 0-7818-0853-7.
* James & Oliver Tickell: ''Tikal&nbsp;— city of the Maya.'' Tauris Parke Books, London 1991, ISBN 1-85043-223-6.
* Joyce Kelly: ''An Archaeological Guide to Northern Central America: Belize, Guatemala, Honduras, and El Salvador.'' Univ.of Oklahoma Pr., Norman 1996, ISBN 0-8061-2858-5, S. 129—145.



== Посилання ==
* [http://vsviti.com.ua/2012/04/tikal-najbilshe-misto-majya/ Тікаль&nbsp;— найбільше місто майя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140512225403/http://vsviti.com.ua/2012/04/tikal-najbilshe-misto-majya/ |date=12 травня 2014 }}
* [http://www.tikalpark.com/ Tikal National Park Національний парк Тікаль (англ.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210422234210/http://tikalpark.com/ |date=22 квітня 2021 }}
{{commonscat-inline|Tikal}}
{{Майя}}
{{Міста майя}}
{{Світова спадщина у Гватемалі}}

[[Категорія:Світова спадщина у Гватемалі]]
[[Категорія:Міста мая]]
[[Категорія:Археологія Гватемали]]