Перегляд вихідного коду сторінки Трійка НКВС

'''Особлива трійка НКВС'''&nbsp;— орган позасудового винесення вироків в [[СРСР]], що існував в [[1937]]–[[1938]] роках під час [[Великий терор|Великого терору]]. Трійки формувалися зазвичай на рівні області. Складалися з начальника підрозділу НКВС, секретаря обкому партії і [[прокурор]]а. Ще раніше трійки при колегії [[ОДПУ]]&nbsp;— попередника [[НКВД]]&nbsp;— виносили вироки за статтями кримінального кодексу.

[[31 липня]] [[1937]] голова НКВС [[Микола Єжов]] підписав [[наказ НКВС №&nbsp;00447]] «Стосовно операції з репресування колишніх [[куркуль|куркулів]], карних злочинців і інших антирадянських елементів», в якому визначалося завдання розгрому «антирадянських елементів» і склад «оперативних трійок» з прискореного розгляду справ такого роду. Цей наказ був схвалений на пленумі ЦК [[КПРС|ВКП(б)]]. До складу трійки зазвичай входили: як голова&nbsp;— місцевий начальник НКВС, члени&nbsp;— місцеві прокурор і перший секретар обласного, краєвого або республіканського комітету ВКП(б). Для кожного регіону [[СРСР|Радянського Союзу]] встановлювалися ліміти з «Першої категорії» (розстріл), і з «Другої категорії» (заслання в табір на термін від 8 до 10 років).

Підвалини спрощення процедур судочинства, які стосувалися лише злочинів, пов'язаних з терористичними актами та терористичними організаціями проти працівників радянської влади, були закладені ще Постановою ЦВК та РНК СРСР від 1 грудня 1934 року<ref>[http://stalin.memo.ru/images/1934.htm Постанова ЦВК та РНК СРСР від 1 грудня 1934 року]</ref> та злочинів, пов'язаних з диверсіями і шкідництвом,&nbsp;— Постановою ЦВК СРСР від 14 вересня 1937 року<ref>[http://www.memorial.krsk.ru/DOKUMENT/USSR/370914.htm Постановление ЦИК СССР. О внесении изменений в действующие уголовно-процессуальные кодексы союзных республик]</ref>. Постанови розпочали тенденцію застосування репресивними органами спрощених процедур слідства та судочинства, що вплинуло в пізнішому часі на заміну ведення судочинства позасудовими органами, такими як трійки [[НКВС]]. Спрощена процедура судочинства суперечила нормам 111 статті [[Конституція СРСР 1936 року|Конституції 1936 року]], яка передбачала без винятків відкритість судового процесу та забезпечення обвинуваченому права на захист.<ref>[http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnst1936.htm Конституция (основной закон) Союза Советских Социалистических Республик. Утверждена Чрезвычайным VIII съездом Советов Союза ССР 5 декабря 1936 года]</ref>

== Протизаконність трійок НКВС ==

Існування трійок [[НКВС]] повністю суперечило нормам [[Конституція СРСР 1936 року|Конституції СРСР 1936]] року, згідно зі 102 статтею якої судові функції в СРСР реалізовувалися тільки судом; жодних позасудових органів Конституція СРСР 1936 року не передбачала. В тогочасний кримінальний та кримінально-процесуальний кодекс СРСР раніше не вносилися відповідні зміни, які б допускали функціювання трійки [[НКВС]] замість судових органів. Окрім того, видаючи [[Наказ НКВС № 00447]], котрий у своїй природі по суті був законом, а не підзаконним, виконавчо-розпорядчим актом, [[НКВС]] вийшов за рамки своєї компетенції спецслужби. Відповідно до свого законодавчого статусу державної спецслужби СРСР [[НКВС]] міг тільки видавати підзаконні, виконавчо-розпорядчі акти, не виходячи при цьому за межі відповідних законів.
Порушення власних законів органами радянської влади, що в тогочасному правовому полі радянського законодавства спричинилися до протизаконного існування та функціювання трійок НКВС, показово характеризує [[радянська законність|радянську законність]] сталінського періоду.

Концептуально трійки НКВС, як і [[Особлива нарада НКВС]], не мали нічого спільного з кримінальним судочинством: вони були позбавлені таких головних принципів судочинства як незалежність суду, змагальність і рівність сторін перед судом та законом. Навіть їхнє функціювання неможливо прирівняти до розгляду адміністративних справ, що виникають з незначних правопорушень, оскільки і розгляд адміністративних справ обов'язково передбачає відкритість процесу розгляду та прийняття доводів обвинувачуваної сторони&nbsp;— функції, що були відсутні під час розгляду справ позасудовими органами.

== Провадження слідства ==

[[Файл:Kucherenko shoot.jpeg|thumb|Вирок [[Розстріл|смерті—розстрілу]] сліпого бандуриста ''[[Кучугура-Кучеренко Іван Іович|Івана Кучугурі-Кучеренка]]'']]

Здійснюючи слідство, трійки НКВС керувалися спрощеною процедурою, не дотримуючись більшості нормативних вимог тодішнього кримінально-процесуального кодексу СРСР, у результаті чого часто невинні люди несли незаслужене покарання, що найяскравіше проявилося впродовж періоду [[великий терор|великого терору]]. Проводячи, як правило, заочний розгляд кримінальних справ без участі обвинуваченого та його захисника, радянська влада в особі трійок НКВС порушувала вимоги 111-ї статті [[Конституція СРСР 1936 року|сталінської конституції]], норми котрої вимагали без винятків відкритий судовий розгляд справ у судах із забезпеченням обвинуваченому права на захист. Загалом, завдання трійки [[НКВС]] часто зводилося до затвердження вироків громадянам, котрі вже раніше фактично були винесені рішеннями державних та партійних органів, подібно як у випадку з репресіями кримінальних злочинців та інших антирадянських елементів відповідно [[Наказ НКВС № 00447|наказу НКВС 00447]]

{{Розширити розділ|дата=січень 2011}}

Офіційної директиви НКВС щодо використання методів фізичного впливу під час допитів досі в архівах не виявлено. Однак, цілком вірогідно, що усна вказівка-дозвіл була оголошена М. Єжовим на нараді керівних співробітників НКВС 16—20 липня 1937&nbsp;р. Аналіз архівно-слідчих справ дозволяє стверджувати, що масове побиття підслідних розпочалося в кінці липня — на початку серпня 1937 р.<ref>{{стаття
| назва=Діяльність УНКВД Вінницької області під час «Великого терору» 1937—1938 рр.
| автор=Р.Ю. Подкур
| url=http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vkpnui/2009_2/3_6_Podkur.pdf}}</ref>

З дозволу [[ЦК ВКП(б)]] НКВС застосовував катування під час слідства всупереч забороні цього методу тогочасним кримінально-процесуальним законодавством.<ref name="lawrussia.ru">[http://lawrussia.ru/bigtexts/law_3915/page2.htm ПОСТАНОВЛЕНИЕ ВЦИК ОТ 15.02.1923 ОБ УТВЕРЖДЕНИИ УГОЛОВНО-ПРОЦЕССУАЛЬНОГО КОДЕКСА Р.С.Ф.С.Р. (ВМЕСТЕ С УГОЛОВНО-ПРОЦЕССУАЛЬНЫМ КОДЕКСОМ Р.С.Ф.С.Р.).Глава XI. ПРЕДЪЯВЛЕНИЕ ОБВИНЕНИЯ И ДОПРОС.Ст. 136. Следователь   не имеет права домогаться показания или сознания обвиняемого путем насилия, угроз и других подобных мер.]{{ref-ru}}</ref> [[Сталін]] шифротелеграмою 10 січня 1939 р. дав вказівку нижчим партійним органам не протидіяти НКВС використовувати фізичний вплив до громадян:<ref>[http://www.memo.ru/history/y1937/hronika1936_1939/10.html Телеграмма шифром ЦК ВКП(б) секретарям обкомов, крайкомов, ЦК нацкомпартий, наркомам внутренних дел, начальникам УНКВД.]{{ref-ru}}</ref><ref>[http://argumentua.com/stati/shifrotelegramma-stalina-1939-goda-razreshavshaya-pytki-nkvd-vse-taki-ona-byla Шифротелеграмма Сталина 1939 года, разрешавшая пытки НКВД: а все-таки она была!]{{ref-ru}}</ref>

{{text2|«ЦК ВКП(б) разъясняет, что применение физического воздействия в практике НКВД было допущено с 1937 г. с разрешения ЦК ВКП(б)… Известно, что все буржуазные разведки применяют физическое воздействие в отношении представителей социалистического пролетариата и притом применяют его в самих безобразных формах. Спрашивается, почему социалистическая разведка должна быть более гуманна в отношении заядлых агентов буржуазии, заклятых врагов рабочего класса и колхозников? ЦК ВКП(б) считает, что метод физического воздействия должен обязательно применяться и впредь, в виде исключения, в отношении явных и неразоружающихся врагов народа как совершенно правильный и целесообразный метод»}}

[[Сталін]], як перша керівна особа радянської держави, в шифротелеграмі навіть словом не обмовився, наскільки відповідає фізичний вплив на людей, які потрапили до НКВС, тогочасному законодавству. Фактично [[ЦК ВКП(б)]], як партійний орган, з невизначеними законодавством владними повноваженнями, але з фактичною владою в руках, всупереч Кримінально-процесуальному кодексу СРСР<ref name="lawrussia.ru"/>, норми якого не допускали та забороняли фізичну дію щодо підозрюваних, дозволив НКВС використовувати насильство над громадянами, що своєю чергою дуже гарно демонструє цинічне ставлення вищого партійного керівництва до власних радянських законів.

== Див. також ==
* [[Наказ НКВС №&nbsp;00447]]
* [[Сталінські списки]]
* [[Радянська законність]]

=== Посилання ===
* [http://leksika.com.ua/15540812/legal/triyka Трійка] // {{Юридична енциклопедія|6}}
* [http://www.memo.ru/history/document/0447.htm Оперативний наказ Народного Комісара Внутрішніх Справ СРСР №&nbsp;00447]{{ref-ru}}
* [http://www.alexanderyakovlev.org/almanah/inside/almanah-doc/1007240 Составы троек НКВД —УНКВД 1937–1938 гг., созданных для рассмотрения дел арестованных в ходе массовой операции по приказу НКВД СССР №&nbsp;00447 от 30 июля 1937 г.]{{ref-ru}}
* [http://corporatelie.livejournal.com/5755.html corporatelie Антиконституционные преступления в сталинском СССР: правовой аспект репрессий]
* [http://www.memo.ru/history/document/pbnadzor.htm Решение Политбюро ЦК ВКП(б) № П65/116 от 17 ноября 1938 года]{{ref-ru}}
* [http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnst1936.htm Конституция (основной закон) Союза Советских Социалистических Республик. Утверждена Чрезвычайным VIII съездом Советов Союза ССР 5 декабря 1936 года]{{ref-ru}}
* [http://www.pseudology.org/Mazoxin/Polnomochiya.htm Мазохин О.&nbsp;Б.&nbsp;Полномочия на репрессии 1918–1953 гг]{{ref-ru}}
* [http://www.fedy-diary.ru/html/012011/05012011-01a.html Мозохин «Право на репрессии. Внесудебные полномочия органов государственной безопасности (1918–1953)»]{{ref-ru}}
* [http://www.oldmikk.ru/Page3_let_turma_troika.html О репрессиях Особая тройка НКВД СССР]{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20100803151239/http://www.stalincurtsy.ru/bil-li-kontrol-za-nkvd/nkvd-troieka.html НКВД Тройка]{{ref-ru}}
* [http://www.alexanderyakovlev.org/almanah/inside/almanah-intro/1005111 Сталинский план по уничтожению народа: Подготовка и реализация приказа НКВД №&nbsp;00447 «Об операции по репрессированию бывших кулаков, уголовников и других антисоветских элементов»]{{ref-ru}}
* [http://yaroslavl.fsb.ru/book/gl46.html Роль судебных и внесудебных органов в проведении репрессий Автор&nbsp;— канд.ист.наук С.&nbsp;В.&nbsp;Кудрявцев]{{ref-ru}}
* [http://calendarik.com/event/v-1937-godu-chrezvychainye-%E2%80%9Ctroiki%E2%80%9D-nkvd-poluchili-pravo-vynosit-smertnye-prigovory-%E2%80%9Cvragam-na В 1937 году чрезвычайные «тройки» НКВД получили право выносить смертные приговоры «врагам народа»]{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20120327101036/http://kazan.memo.ru/repr.htm Из истории политических репрессий в Татарской АССР в годы «ежовщины»(1937–1938 гг.]{{ref-ru}}
* [http://incognita.day.kiev.ua/do-75-richchya-velikogo-teroru-v-ukrayini.html До 75-річчя Великого терору в Україні]

=== Література ===
* Сталин И. Сочинения. М., 1952. Т. 10. С. 234.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{Злочини комуністичного режиму}}
{{Сталін}}

[[Категорія:Радянська фразеологія]]
[[Категорія:Історія СРСР]]
[[Категорія:Репресії в СРСР]]
[[Категорія:Підрозділи НКВС СРСР]]
[[Категорія:Тоталітаризм]]