Тризуб

український національний символ
Версія від 17:40, 30 серпня 2005, створена Pavlo Shevelo (обговорення | внесок) (Відмітка про об'єднання)


Тризуб, укр. нац. знамено у формі золотого Т. на синьому полі; у минулому — герб кн. Рюриковичів і Київ. Держави. Про походження і значення Т. (символ держ. влади, церк. чи військ. емблема, геральдичний знак, монограма, геометричний орнамент тощо) існують різні теорії, але жадна не дає задовільного пояснення. Найстаріші археологічні знахідки Т. на укр. території сягають 1 в. по Хр. Правдоподібно він був знаком влади, символом племени, яке пізніше стало складовою частиною укр. народу. З княжої доби збереглися Т. на золотих і срібних монетах кн. Володимира В., який, мабуть, успадкував цей родинно-держ. знак від своїх предків. Далі Т. став спадковим геральдичним знаменом для нащадків Володимира В. — Святополка І Окаянного (1015 — 19), Ярослава Мудрого (1019 — 54) й ін. і, як двозуб, Із'яслава Ярославича (1054-78), Святополка II Із'яславича (1093 — 1113), гал. кн. Льва І Даниловича (1264 — 1301) й ін. Крім монет, знак Т. знайдено на цеглах Десятинної церкви в Києві (986 — 996), на плитках Успенської церкви у Володимирі Волинському (1160), на цеглах і каменях ін. церков, замків, палаців, на посуді, зброї, перснях, медальйонах, печатках, рукописах. Поширений по всіх князівствах Київ. Держави протягом кількох ст., Т. зазнавав змін включно з переходом до двозуба, але зберігав свою первісну Володимирову структуру. Серед ін. змін класичного Володимирового Т. можна назвати додавання хреста на одне з рамен чи збоку, півмісяця, орнаментальних прикрас тощо. Досі віднайдено бл. 200 відмін Т. Його використовувано також як символічний і рел. знак в укр. фолкльорі і церк. геральдиці. Хоч Т. окремі панівні роди вживали як своє родинно-династичне знамено аж до 15 в., але вже з 12 в., його почав заміняти герб з св. архистратигом Михаїлом.

Файл:Gerbua.gif
Сучасний Малий герб України

По відродженні укр. держави в 1917 Мала Рада (12. 2. 1918 у Коростені), а згодом і Центр. Рада (22. 3. 1918), на пропозицію М. Грушевського, прийняли Володимирів Т. за держ. знамено УНР як великий і малий герб у відповідному орнаментальному обрамуванні. Автором проектів був В. Кричевський. Тоді ж (22. 3. 1918) схвалено велику й малу печатки УНР зі знаком Т. Він фіґурував на держ. кредитових білетах (банкнотах) УНР, згодом Укр. Держави (автори проектів Ю. Нарбут, О. Красовський, І. Модзалевський, В. Кричевський й ін.). Як герб Укр. Держави Т. залишився за гетьманату (1918), а далі й за Директорії. Емблемою укр. чорноморської фльоти (закон від 18. 7. 1918) був Т. з хрестом угорі. 15. 3. 1939 Сойм Карп. України теж визнав Т. з хрестом за держ. герб. Націоналістичні середовища вживають Т., в якому сер. зуб замінений мечем, деякі укр. католики і гетьманці Т. з хрестом.

Література

  • Грушевський М. Укр. герб. Нар. Воля. К. 1917;
  • Модзалевський В., Нарбут Г. До питання про держ. герб України, ж. Наше минуле, ч. 1. К. 1918;
  • Пастернак О. Пояснення герба В. Київ. кн. Володимира В. Ужгород 1934;
  • Скотинський Г. Укр. герб і прапор. Л. 1935;
  • Рыбаков Б. Знаки собственности в княжеском хозяйстве Киевской Руси X — XII вв., ж. Советская Архєология, ч. 6. М. — П. 1940;
  • Андрусяк М. Тризуб. Мюнхен 1947:
  • Міллер М. Матеріяли до питання про тризуб, ж. Рід та знамено, ч. 1 — IV. Франкфурт 1947;
  • Січинський В. Укр. тризуб і прапор. Вінніпеґ 1953.

Література

Дивись також