Перегляд вихідного коду сторінки Третій Рейх

{{Картка:Колишня країна
| native_name = Німецька імперія
| conventional_long_name ={{small|{{nobold|(1933–1943)}}<br/>''Deutsches Reich''}}<br/>Великонімецька імперія<br/>{{small|{{nobold|(1943–1945)}}<br/>''Großdeutsches Reich''}}
| common_name  = Німеччина
| government_type  = [[нацизм|нацистська]] [[однопартійна система|однопартійна]] [[тоталітаризм|тоталітарна]] [[диктатура]]
| continent    = Європа
| region       = Центральна Європа
| country      = Німеччина
| status       = Імперія
| era          = Міжвоєнний період, Друга Світова Війна
| year_start   = 1933
| year_end     = 1945
| date_start   = [[30 січня]] [[1933]]
| date_end     = [[23 травня]] [[1945]]
| event_end    =
| event_start  =
| date_post    =
| event_post    =

| p1 = Веймарська республіка
| flag_p1 =Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg
| p2 = [[Саар (Ліга Націй)|Саар]]
| flag_p2 =Flag of Saar 1920-1935.svg
| p3 = [[Перша Австрійська республіка|Австрійська республіка]]
| flag_p3 =Flag of Austria.svg
| p4 = [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацька Республіка]]
| flag_p4 =Flag of Czechoslovakia.svg
| p5 = Литва
| flag_p5 =Flag of Lithuania.svg
| p6 = [[Польська Республіка (1918—1939)|Польська Республіка]]
| flag_p6 =Flag of Poland (1928-1980).svg
| p7 = Вільне місто Данциг
| flag_p7 =Flag of the Free City of Danzig.svg
| p8 = [[Королівство Югославія|Югославія]]
| flag_p8 =Flag of the Kingdom of Yugoslavia.svg
| p9 = [[Третя французька республіка|Франція]]
| flag_p9 =Flag of France.svg
| p10 = Люксембург
| flag_p10 =Flag of Luxembourg.svg
| s1 = Окупація союзниками Німеччини
| flag_s1 = Flag of Germany (1946-1949).svg
| border_s1 = no
| s2 = Окупація Австрії союзниками
| flag_s2 = Flag of Austria.svg
| s3 = Польська Народна Республіка
| flag_s3 = Flag of Poland (1928-1980).svg
| s4 = [[Третя Чехословацька Республіка|Чехословацька Республіка]]
| flag_s4 = Flag of Czechoslovakia.svg
| s5 = [[Соціалістична Федеративна Республіка Югославія|Югославія]]
| flag_s5 = Flag of the Democratic Federal Yugoslavia.svg
| s6 = [[Тимчасовий уряд (Франція)|Франція]]
| flag_s6 =Flag of France.svg
| s7 = Люксембург
| flag_s7 =Flag of Luxembourg.svg
| s8 = [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський Союз]]
| flag_s8 = Flag of the Soviet Union (1923-1955).svg
| image_flag = Flag of Germany (1935–1945).svg
| flag = Прапор Німеччини
| image_coat = Reichsadler Deutsches Reich (1935–1945).svg
|symbol = Герб Німеччини
| image_map = German Reich 1942.svg
| image_map_caption = Німецька імперія (листопад 1942)
{{plainlist | style = padding-left: 0.6em; text-align: left; |
*{{Legend|#008000|Німеччина}}
* {{Legend|#55c255|[[Райхскомісаріат]]и}}
* {{Legend|#a5dfa5|Військова адміністрація}}
}}
| national_motto = ''«Ein Volk, ein Reich, ein Führer.»''<br/><small>«Один народ, одна держава, один вождь»</small>
| national_anthem = «[[Deutschlandlied|Пісня німців]]», пізніше «[[Пісня Горста Весселя]]»
| capital = {{BER (1935)}}
| common_languages = [[Офіційна мова|офіційна]]: [[німецька мова|німецька]]
| title_deputy = [[Канцлер Німеччини|Канцлер]]
| leader1 = [[Пауль фон Гінденбург]] ([[Президент]])
| year_leader1 = 1925&nbsp;— 1934
| leader2 = [[Адольф Гітлер]] ([[Фюрер]])
| year_leader2 = 1934&nbsp;— 1945
| leader3 = [[Карл Деніц]] ([[Президент]])
| year_leader3 = 1945
| deputy1= [[Адольф Гітлер]]
| year_deputy1 = 1933&nbsp;— 1945
| deputy2 = [[Пауль Йозеф Геббельс|Йозеф Геббельс]]
| year_deputy2= 1945
| deputy3 = [[Людвиг Шверин фон Крозиг|Людвиг фон Крозиг]]
| year_deputy3 = 1945
| stat_year1 = 1939
| stat_pop1 = 69314000
| stat_area1 = 633786
| stat_year2 = 1941
| stat_pop2 =
| stat_area2 = 823505
| currency = [[Рейхсмарка]]
| today = {{Collapsible list |titlestyle = background: transparent; text-align: left; font-weight: normal; |title = 12 країн|{{flagcountry|Germany}} |{{flagcountry|Austria}} |{{flagcountry|Czech Republic}} |{{flagcountry|Poland}} |{{flagcountry|Russia}} |{{flagcountry|Lithuania}} |{{flagcountry|Slovenia}} |{{flagcountry|France}} |{{flagcountry|Люксембург}} |{{flagcountry|Belgium}} |{{flagcountry|Netherlands}} |{{flagcountry|Slovakia}} |{{flagcountry|Ukraine}} |
{{flagcountry|Netherlands}}
}}
}}

'''Тре́тій рейх''', також '''Третій райх'''<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1063-5/22.pdf Н. Кашеварова. Оперативний штаб райхсляйтера…]&nbsp;— С. 683.</ref><ref>[[Український історичний журнал]]</ref><ref>[http://www.memory.gov.ua/news/metodichni-materiali-do-vidznachennya-dnya-pam-yati-ta-primirennya-ta-70-i-richnitsi-dnya-perem Методичні матеріали до відзначення Дня пам'яті та примирення та 70-ї річниці Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (8-9 травня 2015&nbsp;р.) // Український інститут національної пам'яті]</ref><ref>''П.&nbsp;В.&nbsp;Голобуцький''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=26525 Голокост] // {{ЕСУ}}&nbsp;— Т. 6.&nbsp;— С. 91.</ref><ref>Літопис УПА. Нова серія.&nbsp;— Київ&nbsp;— Торонто, 2010.&nbsp;— Т. 14.&nbsp;— С. 50.</ref><ref>Політична історія України. ХХ ст.: У 6 т. / Редкол.: І.&nbsp;Ф.&nbsp;Курас (голова), Ю.&nbsp;І.&nbsp;Шаповал (заст.) та ін.&nbsp;— К. : Генеза, 2003.&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— С. 315, 327, etc.</ref><ref>''Кот С. І.'' [http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/105843?show=full Зруйнування Успенського собору Києво-Печерської лаври (3 листопада 1941&nbsp;р.): версії] // Український історичний журнал.&nbsp;— 2011.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 129—130, 132, etc.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref><ref>Себта Т.&nbsp;М.&nbsp;Райхскомісаріат Україна.—{{ЕІУ|9|126}}</ref> ({{lang-de|Drittes Reich}}, «Третя імперія»)&nbsp;— неофіційна назва [[Німеччина|Німеччини]] у [[1933]]–[[1945]] роках, за часів правління [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини]] на чолі з [[Адольф Гітлер|Адольфом Гітлером]]. Офіційна назва&nbsp;— '''Німецька імперія''' ({{lang-de|Deutsches Reich}})<ref>Термін ''райх'' широко вживався у тогочасній німецькій мові у назвах посад,&nbsp;— наприклад ''райхсфюрер'', ''райхскомісар'', ''райхсміністр'',''райхсляйтер'',&nbsp;— а також у назвах адміністративних одиниць ''райхскомісаріат'', ''Остеррайх'' (Австрія), і т. ін.</ref>.

Націонал-соціалісти на чолі з Гітлером, що 30 січня 1933 року обійняв посаду канцлера, швидко знищили всю опозицію та можливих суперників і встановили одноосібну владу [[фюрер]]а. У розпалі [[Велика депресія|Великої депресії]] уряду [[Націонал-соціалізм|націонал-соціалістів]] вдалося відновити процвітання і покінчити з масовим безробіттям завдяки потужним військовим витратам і [[змішана економіка|змішаній економіці]], яка поєднувала засоби [[вільний ринок|вільного ринку]] і [[планова економіка|планової економіки]]<ref>{{cite book|author1=Robert O. Paxton|author2=Julie Hessler|title=Europe in the Twentieth Century|url=http://books.google.com/books?id=M5wTncOaHEQC&pg=PA286|year=2011|publisher=Cengage |page=286}}</ref>. Також активно провадилися громадські роботи, включаючи будівництво [[Автобан|автобанів]]. Все це призвело до стрімкого росту популярності режиму.

Підконтрольні [[Генріх Гіммлер|Генріху Гіммлеру]] секретна поліція ([[Gestapo]]) та [[Schutzstaffel]] (СС) знищили ліберальну, соціалістичну та комуністичну опозицію, переслідували і знищували євреїв та контролювали суспільство, яке було повністю охоплене націонал-соціалістичною пропагандою, якою опікувався [[Йозеф Геббельс]]. Освіта, мистецтво та засоби масової інформації були під повним контролем [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|НСДАП]], яка пропагувала унікальність німецького народу, приналежність його до [[Арійська раса|арійської раси]]. Антисемітизм став державною політикою і пропагувався у всіх соціальних інститутах, починаючи з організації німецької молоді [[Гітлер'югенд]], членство в якій було обов'язковим. Освіта приділяла велику увагу расовій біології та фізичному вихованню. Йозеф Геббельс використовував кінематограф, масові виступи, радіо та промови для маніпуляції суспільною думкою<ref>{{cite book|author=Peter Watson|title=Modern Mind: An Intellectual History of the 20th Century|url=http://books.google.com/books?id=JVdMSavwwHoC&pg=PA328|year=2002|publisher=HarperCollins|page=328}}</ref>. [[Літні Олімпійські ігри 1936 року]], які пройшли в Німеччині, дозволили режиму рекламувати себе у світові.

1938 року Німеччина анексувала [[Австрія|Австрію]] ([[аншлюс|Anschluss]]) і [[Судетська область|Судетську область]] ([[Мюнхенська угода 1938 року|Мюнхенська угода]]), повністю захопивши [[Чехословаччина|Чехословаччину]] у 1939 році. Цього ж року Німеччина підписала [[Пакт Молотова-Рібентропа|пакт]] з СРСР і [[1 вересня]] напала на [[Польща|Польщу]], розпочавши [[Друга світова війна|Другу світову війну]]. Разом з італійськими військами [[Беніто Муссоліні]] Німеччина вже у 1940 році захопила Францію та більшість Європи. На більшості контрольованих територій були встановлені [[Райхскомісаріат]]и, а в Польщі було створено [[Генеральна губернія|Генерал-губернаторство]]. Чисельність [[Концентраційний табір|концентраційних таборів]], в яких утримувались військовополонені, психічнохворі, євреї, політичні в'язні, гомосексуали, злочинці та цигани з усієї окупованої території, з 1939 по 1942 роки зросла вчетверо, до понад 300. Проводилось систематичне масове винищення єврейського населення Європи, [[Голокост]].

У 1941 році Німеччина напала на СРСР, швидко діставшись до [[Москва|Москви]], але не захопивши її. Під її владою опинилася більшість [[Східна Європа|Східної Європи]]. Переломними моментами в існуванні Націонал-соціалістичної Німеччини стали поразки у [[Сталінградська битва|Сталінградській]] та [[Курська битва|Курській]] битвах 1943 року, які стали початком головного контрнаступу радянських військ. У 1944 році масштабне бомбардування німецьких міст та військових об'єктів значно посилилося, нейтралізуючи [[Люфтваффе]] (німецькі військово-повітряні сили), а у 1945 році Німеччина вже була не в змозі протистояти натиску радянських військ зі сходу і об'єднаних сил [[Антигітлерівська коаліція|Антигітлерівської коаліції]] з заходу. 7 травня 1945 року Німеччина підписала акт про капітуляцію, який вступав в силу наступного дня, 23 травня був заарештований [[Фленсбурзький уряд]] Карла Деніца, а [[5 липня]] Німеччина була розділена на зони окупації між СРСР, Францією, Великою Британією та [[США]]. Нацистський режим був засуджений під час [[Нюрнберзький трибунал|Нюрнберзького трибуналу]].

== Назва ==

[[Файл:Gott_mit_uns_1WK.jpg|left|thumb|200px|Гасло «З нами Бог» на пряжці ременя солдатів Німецької Імперії часів Першої Світової Війни]]

[[Файл:Koppelschloss Wehrmacht.jpg|right|thumb|200px|Гасло «З нами Бог» на пряжці ременя солдатів Вермахту епохи Гітлера, 1930—1940-і роки.]]

Виникнення і поширення поняття Третій Рейх тісно пов'язане з процесами, які відбувались на землях історичної Великої Германії у 19-20 ст. Після розпаду [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]] Габсбургів (Перший Рейх) і об'єднання частини історичних німецьких земель у рамках [[Німецький Союз|Німецького Союзу]] (Deutsches Bund), Німецької Імперії (Другого Рейху) під егідою [[Прусія|Прусії]] і її столиці [[Берлін]]а, а іншої частини у рамках [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] і її столиці [[Відень|Відня]] на німецьких землях почалося активне суспільно-політичне і культурне життя. Досить популярними були проекти об'єднання усіх історичних німецьких земель, земель, де проживали німці, у рамках єдиного державного утворення, яке нерідко називали Третім Рейхом. Таким чином у колах німецьких культурних і наукових діячів поняття було відомим задовго до приходу 1930-х років і приходу Гітлера до влади і вже на початку 20 ст. було багато різних тлумачень поняття і отже концепції Третього Рейху, багато з яких ніяк не були пов'язані з гітлерівським проектом.

Ще одне трактування поняття Третій Рейх походить з західноєвропейського християнського богослів'я часів Середньовіччя. У рамках цієї концепції історія людства ділилась на три етапи: Перший Рейх&nbsp;— Перше Царство, Царство Природнього Закону (епоха язичництва), Другий Рейх&nbsp;— Друге Царство, Царство Закону Мойсеєвого (епоха Старого Заповіту) і Третій, Вічний Рейх&nbsp;— Третє Царство, Царство Закону Христового (епоха Нового Заповіту), Вічне Царство Христове, Царство Боже, земна історія якого починається з чудесного народження Бога-Спасителя, Ісуса Христа<ref>http://www.mihistory.kiev.ua/reich.htm</ref>. Саме у такому значенні поняття Третій Рейх (Третій Рейх як Царство Боже) було первісно відоме серед широких верств німецького народу, католиків і протестантів. Саме це значення з певними варіаціями було присутнє у відомій книзі [[Артур_Меллер_ван_ден_Брук|Артура Меллера ван ден Брука]], «Третій Рейх». Саме це значення поняття використали Адольф Гітлер і його соратники при розробці власної доктрини Великої Германії і єдиної, всесвітньої, Вічної Німецької Держави, щоб здобути підтримку широких народних кіл&nbsp;— майбутня Вічна Німецька Держава як Вічне Царство Боже, Третє Царство, Третій Рейх. При цьому варто зауважити, що гітлерівці з їх зацікавленням різноманітними оккультними вченнями і неоязичництвом фактично дистанціювались від народного, християнського змісту поняття Третій Рейх. Разом з тим поняття Царства Божого як такого широко експлуатувалося в німецький націонал-соціалістичній символіці, досить згадати зображення імперського орла зі свастикою і написом «Gott mit uns» («З нами Бог»).

Офіційні
* '''Німецька імперія''' ({{lang-de|Deutsches Reich}})&nbsp;— у [[1933]]—[[1945]] роках. Також офіційна назва Німеччини Веймарського періоду.
* '''Велика Німецька імперія''' ({{lang-de|Großdeutsches Reich}})&nbsp;— альтернативна назва, що використовувалася з [[1943]] року.
Неофіційні
* '''Нацистська Німеччина'''&nbsp;— від [[NSDAP|націонал-соціалістичної]] партії, що керувала Німеччиною у [[1933]]—[[1945]] роках. Німецька історіографія сьогодні використовує термін Zeit des Nationalsozialismus (скорочено «NS-Zeit», «Націонал-соціалістичний період»).
* '''Третій Рейх''' ({{lang-de|Drittes Reich}}, «Третя імперія»)&nbsp;— популярна публіцистична назва, створена від порівняння із двома історичними німецькими імперіями (Рейхами)&nbsp;— [[Священна Римська імперія|Священною Римською]] та [[Німецька імперія|Німецькою]]. Вживалася у пропаганді націонал-соціалістів для підкреслення якісно нової віхи в історії Німеччини. Звідти перейшла до історичної літератури, переважно російськомовної.

== Історія ==

=== Прихід націонал-соціалістів до влади ===
{{main|Перша світова війна|Версальський договір|Веймарська республіка|Machtergreifung}}
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-S38324, Tag von Potsdam, Adolf Hitler, Paul v. Hindenburg.jpg|thumb|250px|Президент Гінденбург з Гітлером (1933)]]
[[Файл:Bundesarchiv Bild 102-14439, Rede Adolf Hitlers zum Ermächtigungsgesetz.jpg|thumb|250px|Виступ Гітлера (1933)]]
Націонал-соціалістичний рух виник серед ветеранів [[Перша світова війна|Першої світової війни]], які не бажали приймати умов [[Версальський договір|Версальського договору]], вважали [[Веймарська республіка|Веймарську республіку]] нав'язаною переможцями, і взагалі негативно ставились до ідей [[Демократія|демократії]]. Пропаганда націонал-соціалістів уміло використала «легенду про удар у спину» ({{lang-de|Dolchstoßlegende}}), що була популярна тоді у [[Правиця|правих]] кругах, як пояснення поразки Німеччини. Легенду про зраду більшовиків, євреїв, республіканців та інших тилових диверсантів популяризував генерал [[Еріх Людендорф]], який у двадцятих роках став одним з лідерів правих сил.<ref>Lindley Fraser, ''Germany between Two Wars: A Study of Propaganda and War-Guilt'' (Oxford University Press, 1945) p. 16 </ref> Спочатку рух був нечисленним, але [[Велика депресія]] значно посилила реакційні настрої проти Веймарської республіки {{sfn|Goldhagen|1996|p=87}}. В той самий час, набирала силу [[Комуністична партія Німеччини]], контрольована з Москви. Все більше німців схилялися до думки, що саме Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини зможе навести лад у країні та повернути Німеччині світовий престиж {{sfn|Goldhagen|1996|p=87}}. І хоча у 1928 році партія отримала лише 800 000 тисяч голосів, вже 1930 року за неї проголосували 6.3 мільйони німців, що дало їй змогу отримати 107 місць в Рейхстазі. Кількість голосів подвоїлась до 13.4 мільйонів у травні 1932 року, забезпечивши НСДАП 230 місць в німецькому парламенті {{sfn|Seligmann|2003|p=7}}{{sfn|Kolb|2005|p=224–225}}.

30 січня 1933 року, президент [[Пауль фон Гінденбург|Гінденбург]] призначив Гітлера [[Федеральний канцлер Німеччини|канцлером Німеччини]]. Активним лобіюванням цього рішення довгий час займався [[Франц фон Папен]], який мав за мету дати владу правим силам, але при цьому контролювати Гітлера через коаліційний уряд, вважаючи, що інші праві партії домінуватимуть в ньому, а також своєю посадою віце-канцлера, яку фон Папен залишив для себе {{sfn|Seligmann|2003|p=8}}. І хоча у новому уряді націонал-соціалістів було лише троє (враховуючи Гітлера), вони швидко змогли відтиснути фон Папена та інших консерваторів від влади.

Лише за кілька місяців новому уряду вдалося встановити централізовану [[Однопартійна система|однопартійну]] диктатуру. В ніч 27 лютого 1933 року будівлю [[Рейхстаг]]<nowiki/>у було підпалено, а винним визнали колишнього члена молодіжної організації комуністів [[Марінус ван дер Люббе|Марінуса ван дер Люббе]]. Партія націонал-соціалістів звинуватила комуністів у заклику до повстання, використала свою владу для арешту тисяч членів комуністичної партії, обшуків в її офісах і заборони всіх комуністичних публікацій. Того ж дня президентом [[Пауль фон Гінденбург|Паулем фон Гінденбургом]] був підписаний [[Закон про захист німецької держави і народу]], який скасував більшість громадських свобод, включаючи потребу в рішенні суду для затримання людини ([[habeas corpus]]).

Великий успіх НСДАП, що дозволив їм спочатку прийти до влади, а потім без перешкод офіційно ліквідувати Веймарську республіку, був результатом не тільки її слабкості і економічної кризи. Цьому допомогли і інші держави, як наприклад, СРСР. Неодноразові спроби німецьких комуністів змінити владу в Німеччині військовим шляхом скінчилися невдачею, тоді комуністи пішли іншим шляхом. Рапалльські угоди, а також військове співробітництво з німцями розхитували Версальську систему. Співпраця дозволило німецьким танкістам і льотчикам-інструкторам отримати досвід, обкатувати нові німецькі розробки. СРСР також посилав своїх командирів на навчання до Німеччини<ref>Обучение краскомов в Германии&nbsp;— Совершенно секретно: Альянс Москва&nbsp;— Берлин, 1920—1933 гг. www.e-reading.club. Дата обращения 27 февраля 2019.</ref>. Згідно точки зору Віктора Суворова: Сталін хотів приходу Гітлера до влади, щоб «криголам революції» розніс би всю Європу, щоб потім рушити Червону армію на ці руїни і зробити всю Європу комуністичною<ref>[https://www.e-reading.club/chapter.php/127909/35/Burovskiii_-_Velikaya_Grazhdanskaya_voiina_1939-1945.html Радянські друзі допомагають&nbsp;— Велика Громадянська війна]</ref>. Економічне співробітництво Третього Рейху з СРСР тривало і після поділу Польщі, коли англо-французький союз [[Дивна війна|вже виступив проти Гітлера]]<ref>Глава 7. Советско-германское экономическое сотрудничество / Великая оболганная война. www.xliby.ru. Дата обращения 3 марта 2019.</ref>..

=== Ремілітаризація Рейнської провінції ===
1933 року Німеччина вийшла з [[Ліга націй|Ліги націй]], і почала послідовно порушувати і руйнувати обмеження та домовленості Версальського договору, який все ще був чинним. У [[1935]] році, жителі регіону [[Саар (Ліга Націй)|Саар]], який протягом 15 років знаходився під окупацією Ліги націй, проголосували за приєднання до Німеччини. В березні того ж року, Гітлер заявив про збільшення чисельності Рейхсверу до 550 000 і про створення німецьких повітряних сил.{{sfn|Kitchen|2006|p=271}} Після того, як договір з Великою Британією дозволив Німеччині будувати флот, Версальський договір став лише простим папірцем.

У березні 1936 року, Італія під проводом Беніто Мусоліні напала на [[Ефіопія|Ефіопію]], що викликало досить слабкі протести зі сторони британського та французького урядів. У розпал кризи, Німеччина ввела війська у демілітаризовану [[Рейнська провінція|Рейнську провінцію]], з наказом відступити, якщо Франція почне мобілізацію. Однак ні Франція, ні Велика Британія не зробили ніяких кроків у відповідь.

=== Приєднання Австрії й Чехословаччини ===
[[Файл:Bundesarchiv Bild 146-1970-005-28, Anschluss sudetendeutscher Gebiete.jpg|250px|міні|Чеські німці вітають прихід німецьких військ (1938&nbsp;р.)]]
{{main|Аншлюс|Окупація Судетів|Німецька окупація Чехословаччини}}
У лютому 1938, Гітлер запросив канцлера Австрії [[Курт Шушніг|Курта Шушніга]] у [[Бергхоф]], де натякнув йому про потребу об'єднання всіх німців в одній державі. Шушніг вирішив провести плебісцит 13 березня, але був змушений відмовитись від нього через тиск Гітлера, а вже 11 березня він отримав від нього ультиматум: передати всю владу націонал-соціалістам чи готуватися до вторгнення. Наступного дня війська Вермахту увійшли до Австрії, де значна частина населення з ентузіазмом зустріла їх.

1938 року Гітлер наказав лідеру Судето-німецької партії Конраду Генлейну висунути низку неприйнятних умов Чехословацькому уряду. Муссоліні наполіг на зустрічі Гітлера з британським та французьким прем'єр-міністрами, для обговорення виниклої ситуації. Відбулися дві зустрічі, друга з яких завершилась підписанням [[Мюнхенська угода 1938 року|Мюнхенської угоди]] 30 вересня, яка змушувала Чехословаччину поступитися Німеччині [[Судети|Судетською областю]], зі збереженням інфраструктури і укріплень. І хоча при підписанні угоди були відсутнім її представник, Чехословаччина погодилася виконати висунуті вимоги. Угода протрималася лише шість місяців, оскільки 15 березня 1939 року Німеччина ввела війська на решту території Чехословаччини, утворивши [[Маріонеткова держава|маріонеткові держави]] [[Протекторат Богемії і Моравії]] і [[Перша Словацька республіка|Словацька республіка]].

=== Друга світова війна ===
{{main|Друга світова війна}}
[[Файл:2svitovavijnamapa.jpg|міні|праворуч|250пкс|Європа станом на 1941—1942 роки.]]
Німеччина атакувала Польщу 1 вересня 1939. Друга Світова Війна розпочалась коли 3 вересня 1939 [[Велика Британія]] разом з [[Франція|Францією]], відповідно до існуючих на той час домовленостей із Польщею, оголосили стан війни з Німеччиною. 9 квітня 1940 німці атакували [[Данія|Данію]] й [[Норвегія|Норвегію]]. У травні цього року, незважаючи на заперечення багатьох зі своїх радників, [[Гітлер]] послав війська у Францію. Наслідком бою за Францію була абсолютна перемога Німеччини. Пізніше цього року Німеччина піддавала Велику Британію постійним бомбардуванням. Німеччина [[Німецько-радянська війна|перейшла кордони]] Радянського Союзу 22 червня 1941 року.

Через 4 дні після того, як Японська Імперія [[Напад на Перл-Гарбор|атакувала американську військово-морську базу Перл-Гарбор]], Німеччина оголосила війну Сполученим Штатам Америки 11 грудня 1941 року. Це дозволило німецьким [[Підводний човен|підводним човнам]] боротися з американськими кораблями в Атлантичному океані, які в свою чергу допомагали Великій Британії поставками різної зброї.

Гноблення меншин продовжилося під час війни на території Німеччини й в окупованих територіях. Починаючи з 1941 року, євреї були змушені одягати жовті зірки на публіці. Більшість євреїв були перевезені до [[гето]], таким чином їх ізолювали від суспільства.

У січні 1942 року відбулася конференція у Ванзеї на чолі з [[Рейнгард Гейдріх|Райнгардом Гейдріхом]], яка встановила план [[Остаточне розв'язання єврейського питання|«Остаточного розв'язання єврейського питання»]] ({{lang-de|Endlösung der Judenfrage}}). Внаслідок цього плану шість мільйонів євреїв були систематично вбиті. Крім того, більше ніж десять мільйонів людей були змушені працювати у примусових таборах. Цей геноцид має назву [[Голокост]]. Вбивства відбувались у концентраційних ({{lang-de|Konzentrationslager}}) та винищувальних таборах ({{lang-de|Vernichtungslager}}). Також піддавались знищенню та утискам багато гомосексуалів, психічно хворих, та політичних ув'язнених.

У лютому 1943 року радянські війська зупинили наступ німців під Сталінградом. Наступного року німецькі війська вже були на східних кордонах Польщі. Німці відступали поступово й з важкими боями. У червні 1944 року союзники відкрили другий фронт на заході. Війська союзників та війська Радянського Союзу зустрілись біля річки Ельби 26 квітня 1945 року. Берлін був захоплений 30 квітня 1945 року. У той час, коли Червона армія взяла [[Рейхстаг]], [[Адольф Гітлер]] покінчив своє життя самогубством. Наступним лідером ({{lang-de| Der Führer}}) Третьго Рейху був проголошений [[Карл Деніц]].

[[8 травня]] [[1945]] (опівночі) у передмісті Берліна [[Карлсгорст|Карлгорсті]], зайнятому радянськими військами, представники німецького головнокомандування на чолі з генералом [[Вільгельм Кейтель|Кейтелем]] підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини; цей договір за дорученням радянського уряду підписав [[маршал Радянського Союзу]] [[Жуков Георгій Костянтинович|Г. Жуков]], а також представники США, Сполученого Королівства та Франції.

== Державний устрій ==
[[Файл:Adolf Hitler-1933.jpg|міні|upright|[[Адольф Гітлер]]&nbsp;— [[фюрер]] німецького народу, голова Нацистської Німеччини.]]
{{main|Адольф Гітлер}}
Через заміну більшості посадовців членами [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини|НСДАП]] вже до 1935 року німецький уряд та партія фактично стали одним цілим. Через три роки, всі місцеві уряди втратили законодавчі повноваження і відповідали прямо перед призначеними Гітлером [[Гауляйтер|гауляйтерами]].

=== Уряд ===
* '''Виконавча влада'''
** [[Кабінет Гітлера]]
** [[Кабінет Шверін фон Крозіга]]

* '''Органи влади'''
** Канцелярія Фюрера ({{lang-de|Die Kanzlei des Führers}}, [[Філіпп Боулер]])
** Управління Партійної канцелярії ({{lang-de|Parteikanzlei}}, [[Мартін Борман]])
** Управління Президентської канцелярії ([[Отто Мейснер]])
** Управління Рейхсканцелярії ({{lang-de|Reichskanzlei}}, [[Ганс Ламмерс]])
** Таємна рада ([[Костянтин фон Нейрат]])
[[Файл:Bundesarchiv Bild 146-1968-101-20A, Joseph Goebbels.jpg|міні|upright| [[Імперське міністерство пропаганди і народної просвіти|Міністр пропаганди і народної просвіти]] [[Йозеф Геббельс]]]]
* '''Імперські міністерства'''
** [[Імперське міністерство авіації]] ({{lang-de|Reichsluftfahrtministerium}}, [[Герман Герінг]])
** [[Імперське міністерство внутрішніх справ]] ({{lang-de|Reichsministerium des Innern}}, [[Вільгельм Фрік]], [[Генріх Гіммлер]])
** [[Імперське міністерство економіки]] ({{lang-de|Reichswirtschaftministerium}}, [[Ялмар Шахт]])
** [[Імперське міністерство закордонних справ]] ({{lang-de|Reichsaussenministerium}}, [[Йоахим фон Ріббентроп]])
** [[Імперське міністерство науки, виховання і народної освіти]] ({{lang-de|Reichsministerium für Wissenschaft, Erziehung und Volksbildung}}, [[Бернгард Руст]])
** [[Імперське міністерство озброєнь та боєприпасів]] ({{lang-de|Reichsministerium für Bewaffung und Munition}}, [[Альберт Шпеєр]])
** [[Імперське міністерство праці]] ({{lang-de|Reichsarbeitministerium}}, [[Франц Зельдте]])
** [[Імперське міністерство продовольства і сільського господарства]] ({{lang-de|Reichsministerium für Ernahrung und Landwirschaft}}, [[Ріхард Дарре]], [[Герберт Баке]])
** [[Імперське міністерство пропаганди і народної просвіти]] ({{lang-de|Reichsministerium für Volksaufklärung und Propaganda або Propagandaministerium}}, [[Йозеф Геббельс]])
** [[Імперське міністерство окупованих східних територій]] ({{lang-de|Reichsministerium für die besetzten Ostgebiete}}, [[Альфред Розенберг]])
** [[Імперське міністерство фінансів]] ({{lang-de|Reichsfinanzministerium}}, [[Людвіг Шверін фон Крозіг]])
** [[Імперське міністерство церковних справ]] ({{lang-de|Reichsministerium für die kirchlichen Angellegenheiten}}, [[Ганс Керль]])
** [[Імперське міністерство шляхів сполучення]] ({{lang-de|Reichsverkehrsministerium}}, [[Юліус Дорпмюллер]])
** [[Імперське міністерство юстиції]] ({{lang-de|Reichsjustizministerium}}, [[Франц Гюртнер]], [[Отто Тірак]])
** Імперські міністри без портфелю: [[Костянтин фон Нейрат]], [[Ганс Франк]], [[Ялмар Шахт]], [[Артур Зейсс-Інкварт]]

* '''Управління'''
** Управління [[Чотирирічний план|Чотирирічного плану]] ([[Герман Герінг]])
** Управління Інспектора автошляхів
** Управління Президента Рейхсбанку
** Управління безпеки Рейху ([[SS-Reichssicherheitshauptamt]],)
** Управління Головного лісничого Рейху ([[Герман Герінг]])
** Управління молоді Рейху
** Управління казначейства Рейху
** Управління Головного інспектора столиці Рейху
** Управління Радника «Столиці Руху» («Hauptstadt der Bewegung», [[Мюнхен]], [[Баварія]])

* '''Управління NSDAP'''
** Управління расової політики NSDAP
** Управління колоніальної політики NSDAP
** Управління закордонних справ NSDAP
** Amt Rosenberg

=== Державна ідеологія ===
{{main|Націонал-соціалізм}}
Ідеологічно націонал-соціалісти використовували ідею ''Великої Німеччини'' (нім. «''Großdeutschland''»), вважали, що об'єднання Німецьких народів в одну країну було необхідним кроком до національного успіху.

Націонал-соціалісти також об'єднали антисемітизм із антикомуністичною ідеологією й розцінювали лівий рух так само, як міжнародний ринковий капіталізм&nbsp;— як роботу «змовницьких [[євреї]]в».

Ворогами націонал-соціалістичного руху вважались [[більшовики]], [[цигани]] та [[євреї]]<ref>[http://nsportal.org.ua/?p=7 Der Untermebch. Berlin. DHM, 1942.-52h.]</ref>, політичні супротивники та [[Гомосексуальність|гомосексуали]].

== Збройні сили ==
[[Файл:War Ensign of Germany 1938-1945.svg|міні|праворуч|250пкс|Військовий прапор Вермахту]]
{{main|Вермахт}}

Збройні сили Третього Рейху (Вермахт) були створені за Законом від [[16 березня]] [[1935]]<ref>[http://www.documentarchiv.de/ns/1935/allgemein-wehrpflicht-einfuehrung_prokl.html Заява Райхсуряду про заснову Вермахту від 16.03.1935]</ref>. Базою для створення і розгортання вермахту послужив [[рейхсвер]], перейменований після введення загальної [[Військова повинність|військової повинності]], необхідність якої [[Адольф Гітлер]] обстоював у праці [[Майн Кампф|«Моя Боротьба»]]. Вермахт складався із [[Сухопутні війська|Сухопутних військ]], [[ВПС|Військово-повітряних сил]] ([[Люфтваффе]]) і [[ВМС|Військово-морського Флоту]] ([[Крігсмаріне]]). Вище командування збройними силами у Німеччині того часу належало структурі під назвою [[ОКВ]] ({{lang-de|Oberkommando des Heeres (OKH}})&nbsp;— «Верховне Командування Вермахту», яке до своєї смерті очолював безпосередньо Фюрер. Гітлер надавав особливого значення армії та службі в ній для кожного німця, що претендував на звання громадянина Рейху. Збройні сили комплектувалися найсучаснішою на той час технікою, практично вся промисловість Німеччини була спрямована на забезпечення військового сектору. Після поразки у [[ДСВ|Другій світовій]], Вермахт було офіційно розпущено в [[1946]]&nbsp;р.


== Економіка ==
[[Файл:Reichsmark.jpg|left|thumb|270px|Рейхсмарка (Нім. ''Reichsmark'')]]
Відповідно до синкретичної політики націонал-соціалізму, військова економіка була [[Змішана економіка|сумішшю]] економіки [[вільний ринок|вільного ринку]] і практики [[Адміністративно-командна система|централізованого планування]]; історик [[Ричард Овері]] писав: "Німецька економіка впала між двома стільцями. Було недостатньо командної економіки, щоб робити те, що могла робити радянська система, але було недостатньо капіталістичної, щоб довіритися, як це зробила Америка, ініціативі приватного підприємництва.<ref>{{cite book
| last = Overy
| first = Richard
| authorlink = Richard Overy
| year = 1995
| title = Why The Allies Won
| publisher = Norton
| location = New York
| isbn = 978-0-393-03925-2
| ref = harv
}}</ref>

На час приходу націонал-соціалістів до влади найважливішим у суспільстві питанням було безробіття, яке становило 30&nbsp;%<ref name="http://econ161.berkeley.edu/TCEH/Slouch_Purge15.html">
{{cite web
 |url         = http://econ161.berkeley.edu/TCEH/Slouch_Purge15.html
 |title       = Slouching Towards Utopia?: The Economic History of the Twentieth Century – XV. Nazis and Soviets- J. Bradford DeLong – University of California at Berkeley and NBER(February 1997)
 |accessdate  = 2007-08-15
 |publisher   = 
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6HdMIyCVH?url=http://econ161.berkeley.edu/TCEH/Slouch_Purge15.html
 |archivedate = 2013-06-25
 |deadurl     = yes
}}
</ref>. Першим кроком нової влади було призначення шанованого у країні економіста [[Ялмар Шахт|Ялмара Шахта]]. Під його керівництвом провадилася економічна політика, що мала підняти країну з економічної кризи. Першими кроками було перетворення профспілок на державні (т.&nbsp;зв. [[Німецький робітничий фронт]]) та встановлення жорсткого контролю за заробітною платою. Як міністр економіки, Шахт був одним з небагатьох міністрів, що скористався зі адміністративної свободи, яку надало скасування [[золотий стандарт|золотого стандарту]] для Рейхсмарки, для підтримки низьких процентних ставок і високого [[бюджетний дефіцит|дефіциту державного бюджету]], проведення масштабних національних громадських робіт.<ref name="http://econ161.berkeley.edu/TCEH/Slouch_Purge15.html"/> Наслідком діяльності міністра економіки Шахта було дуже швидке зниження безробіття, найшвидше з усіх країн під час [[Велика Депресія|Великої Депресії]].

Створювалися підконтрольні уряду компанії, які випускали власні «бонди». Бондами фіктивні компанії розплачувалися за товар, теоретично їх можна були поміняти на Рейхсмарки, але це не відбулося до падіння Третього Рейху. Шляхом використання тих бондів, а також абсолютним контролем за національною валютою (вартість якої сильно завищувалася) вдалося отримати досить внутрішніх коштів. Вони були задіяні для створення нових робочих місць, це сприяло значному зниженню рівня безробіття, зниженню міжнародної торгівлі, яка складала лише третину від рівня 1929 року. Ці складні економічні маневри дозволяли уряду приховувати від міжнародної громадськості витрати на збройні сили, що стрімко зростали.

[[Файл:Arbeitsbuch (1935).jpg|thumb|200px|right|Трудова книжка зразка 1935 року]]
Більшість індустрій не було [[націоналізація|націоналізовано]], але підлягали постійному контролю з боку уряду, який примушував їх використовувати вітчизняні товари. Контролювали процес адміністративні комітети, які складались з урядовців та діячів бізнесу. Суперництво було обмежено, оскільки основні компанії були організовані в [[картель|картелі]]. Вибіркова націоналізація відбувалася з компаніями, які не погоджувалися з такою структурою. Банки, які було націоналізовано Веймаром, були повернені попереднім власникам. У кожного адміністративного комітету був свій банк, який фінансував його діяльність.

Урядове втручання в економіку і масове переозброєння привело до фактичної ліквідації безробіття. Між [[1933]] та [[1938]], реальна заробітна плата зменшилась приблизно на 25&nbsp;%.<ref name="econ161_berkeley_edu">{{cite web|url=http://econ161.berkeley.edu/TCEH/Slouch_Purge15.html|title=econ161.berkeley.edu|accessdate=2007-08-15|publisher=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HdMIyCVH?url=http://econ161.berkeley.edu/TCEH/Slouch_Purge15.html|archivedate=2013-06-25|deadurl=yes}}</ref> В 1935 році були введені трудові книжки, разом з ними було скасовано право звільнятися з роботи без дозволу попереднього роботодавця.<ref name = "berkeley.edu-Purge">{{cite web|url=http://econ161.berkeley.edu/TCEH/Slouch_Purge15.html|title=Nazis and Soviets|publisher=Econ161.berkeley.edu|date=|accessdate=2009-09-16|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HdMIyCVH?url=http://econ161.berkeley.edu/TCEH/Slouch_Purge15.html|archivedate=2013-06-25|deadurl=yes}}</ref>


[[Файл:German Autobahn 1936 1939.jpg|thumb|left|Завдяки будівництву автобанів було створено більш ніж 100,000 робочих місць]]

Німецька економіка була переведена під керівництво [[Герман Герінг|Германа Герінга]] ({{lang-de|Hermann Göring}}) коли, 18 жовтня 1936, німецький парламент (''[[Рейхстаг]]'') оголосив про початок ''Чотирирічного Плану''. Метою цього економічного плану були як цивільні, так і військові досягнення. Серед відомих цивільних проектів було будівництво мережі [[автобан]]ів. Завдяки будівництву автобанів було створено більш ніж 100,000 робочих місць, але додатковим досягненням цього проекту була пропаганда [[Націонал-соціалізм|націонал-соціалістичної ідеології]]. Існують думки що, крім того, метою створення автобанів було забезпечення швидкого руху збройних сил. Військовою метою було масове переозброєння, яке мало перетворити військо зі 100,000 солдатів на армію з мільйонів.

Напередодні війни в країні було досягнуто небаченого рівня зайнятості населення. На [[липень]] [[1939]] року кількість безробітних становила лише 38 379 осіб. Крім того відчувалася гостра нестача вільних робочих рук. Для забезпечення економіки Третього Рейху рабською робочою силою під час війни, німецька окупаційна влада за допомоги вермахту вивезла близько 12 мільйонів осіб з 20 європейських країн, близько 75 відсотків з них походили зі [[Східна Європа|Східної Європи]]<ref name="Forced Labour under Third Reich — Part 1">
{{cite web
 |author      = John C. Beyer
 |coauthors   = Stephen A. Schneider
 |title       = Forced Labour under Third Reich – Part 1
 |url         = http://www.nathaninc.com/nathan2/files/ccLibraryFiles/FILENAME/000000000072/Forced%20Labour%20Under%20the%20Third%20Reich%2C%20Part%20One.pdf
 |publisher   = Nathan Associates Inc.
 |format      = PDF
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6HdMJkxu3?url=http://www.nathaninc.com/projects-and-cases/egypt-trade-facilitation-project-2011-2014
 |archivedate = 2013-06-25
 |accessdate  = 2012-03-15
 |deadurl     = yes
}} and
{{cite web
 |author      = John C. Beyer
 |coauthors   = Stephen A. Schneider
 |title       = Forced Labour under Third Reich – Part 2
 |url         = http://www.nathaninc.com/nathan2/files/ccLibraryFiles/FILENAME/000000000073/Forced%20Labour%20Under%20the%20Third%20Reich%2C%20Part%20Two.pdf
 |publisher   = Nathan Associates Inc.
 |format      = PDF
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6HdMLKD1G?url=http://www.nathaninc.com/myanmar
 |archivedate = 2013-06-25
 |accessdate  = 2012-03-15
 |deadurl     = yes
}}
</ref>.

== Культура ==

=== Мистецтво ===
{{main|Мистецтво Третього Рейху}}
{{Див. також|Дегенеративне мистецтво}}

Мета мистецтва будь-яких тоталітарних держав полягає в зображенні абстрактної героїки, а твори нерідко відрізняються підкреслено великими розмірами. Гігантизм і нагота використовуються як засіб вираження могутності тоталітарної держави, що переважає людську індивідуальність.
<ref name="IdM">Inszenierung der Macht, Neue Gesellschaft für Bildende Kunst, Berlin. ISBN 3 88940 0108 </ref>

==== Живопис ====

Оскільки [[Адольф Гітлер|Гітлер]], будучи художником, вважав себе тонким цінителем і знавцем живопису, особливу увагу приділяли образотворчому мистецтву. Адольф негативно ставився до жанрів живопису XX століття: імпресіонізму, кубізму та інш. і вважав подібні творіння «дегенеративним мистецтвом». Гітлер віддавав перевагу жанру «фелькішів» ({{lang-de|völkisch}}&nbsp;— народний) (опис сільського укладу і побуту Німеччини, сільських пасторалей), був прихильником реалістичних і героїчних жанрів, романтизму. В [[1936]] році з музеїв були вилучені картини таких відомих художників, як [[Вінсент ван Гог|Ван Гог]], [[Поль Гоген|Гоген]], [[Поль Сезанн|Сезанн]], [[Пабло Пікассо|Пікассо]], а знамениті і видатні художники, які живуть у Німеччині, такі як [[Василь Васильович Кандинський|Василь Кандинський]], [[Оскар Кокошка]], [[Пауль Клее]], були змушені покинути країну.

==== Скульптура ====
[[Файл: ArnoBrekerDiePartei.jpg | thumb | right | Партія. Статуя [[Арно Брекер]]а представляє дух [[НСДАП]]]]
У мистецтві Третього Рейху зображення оголеної жінки переслідувало пропагандистські цілі, і нагота була всього лише засобом посилення впливу на глядача і продовження впливу на нього. В рамках ідеології націонал-соціалізму оголена жінка розглядалася як втілення гармонії і спокою, що встановилися за часів диктатури після кризи 1920-х років. Крім того, подібні зображення використовувалися в ролі алегорії Перемоги.
Однак з анатомічної точки зору ці зображення все ж грішать проти реальності, оскільки автори побоювалися звинувачення у надмірній схильності до ексгібіціонізму<ref name="IdM" />.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 146-1988-106-29, Leni Riefenstahl bei Dreharbeiten.jpg|міні|Актриса, спортсменка та кінорежисерка [[Лені Ріфеншталь]] (за оператором). [[Літні Олімпійські ігри 1936]].]]

==== Архітектура ====
Більшою мірою, ніж інші види мистецтва, архітектура Третьго Рейху відображала особисті симпатії та антипатії Гітлера. Як згадував Альберт Шпеер, що став після смерті Пауля Людвіґа Трооста головним придворним архітектором, смак Гітлера, якщо не зважати на його захопленість перебільшено монументальними формами [[неокласицизм]]у, тяжів до [[необароко]]. Згідно з його уявленнями, нова німецька архітектура мала продемонструвати взаємозв'язок доричної та тевтонської форм, що, на його думку, було ідеальним художнім поєднанням. З перших днів Третього Рейху архітектори працювали над тим, що отримало назву «стиль фюрера», тобто поєдннання неокласицизму Трооста й смаків самого Гітлера як поборника необарокко, розмноженого й побільшеного. З іншого боку, владу задовольняло нове суспільне будівництво з ужитком лю́бого Гітлерові перебільшено фольклорного оформлення. Після смерті Трооста ([[1934]]) в архітектурі Третього Рейху почав панувати архітектор з [[Мангайм]]а [[Альберт Шпеер]]. Його першим замовленням були Цепелінові поля в Нюрнберґу, де було здійснено ефектну й помпезну грандіозну поставу партійного з'їзду 1934. Але основною турботою Гітлера стала перебудова [[Берлін]]а з будівництвом грандіозних будівель «світової столиці». Будівництво мало завершитися 1950 року. Але будівництво нової столиці було призупинено, а потім припинилося зовсім з початком війни ([[1939]]). Пізніше Шпеер визнав, що загалом проект був «нежиттєздатний», «занадто регламентований», він критикував його «монументальну суворість». Не вдалося здійснити і два великі проекти, які Гітлер розглядав як меморіали на честь величі Третього Рейху. На Атлантичному узбережжі Європи мали піднестися декілька величезних Тотенбурґенів («Замків мертвих»), що обернуті на захід&nbsp;— грандіозні меморіали в пам'ять про німецьких солдатів, що загинули «визволяючи континент від британської зарази». Декілька таких самих величних веж мали, згідно з планами фюрера, піднятися на сході, щоб символізувати підкорення «неприборканих сил Сходу».

=== Спорт ===
Націонал-соціалістичний уряд приділяв значну увагу спорту, оскільки він дозволяв втілити в життя їхні плани по створенню «ідеальної раси», підготувати молодь до фізичних навантажень майбутньої війни, розважити населення, задіяти робітників у спорудження спортивної інфраструктури і ефективно поєднати з пропагандою, що яскраво видно у присвяченому Олімпійським іграм 1936 року фільмі «Олімпія», який був знятий [[Лені Ріфеншталь]].<ref>Nadine Rossol, «Performing the Nation: Sports, Spectacles, and Aesthetics in Germany, 1926—1936,» ''Central European History'' Dec 2010, Vol. 43 Issue 4, pp 616—638</ref> Спортом у Рейху опікувалася організація [[Nationalsozialistischer Reichsbund für Leibesübungen]] (скорочено NSRL або NSRBL).

Двома масштабними можливостями представити культуру Третього Рейху стали Берлінська олімпіада 1936 року та Всесвітня виставка 1937 в Парижі. Для олімпіади, німецькі атлети були відібрані не лише за спортивні здобутки, але й враховуючи їхню «расову чистоту».<ref>Anton Rippon, ''Hitler's Olympics: The Story of the 1936 Nazi Games'' (2006)</ref>

== Див. також ==
* [[Геноцид]]
* [[Німецька імперія|Другий Рейх]]
* [[Нацистська расова політика]]
* [[Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини]]
* [[СС]]
* [[Примусова праця у Третьому Рейху]]
* [[Націонал-соціалістична організація виробничих осередків]]
* [[Нагороди Третього Рейху]]
* [[Націонал-соціалізм|Нацизм]]
* [[Райхскомісаріат Україна]]
* [[Священна Римська імперія|Перший Рейх]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* {{cite book
| last = Goldhagen
| first = Daniel
| authorlink = Daniel Goldhagen
| title = Hitler's Willing Executioners: Ordinary Germans and the Holocaust
| year = 1996
| publisher = Knopf
| location = Нью-Йорк
| page = 290
| isbn = 978-0-679-44695-8
| ref = harv
}}
* {{cite book
| last = Seligmann
| first = Matthew
| authorlink = Matthew Seligmann
| title = In the Shadow of the Swastika — Life in Germany under the Nazis 1933-1945
| year = 2003
| publisher = Spellmount
| location = UK
| page = 7
| isbn = 1-86227-204-2
| ref = 
}}
* {{cite book
| last = Kolb
| first = Eberhard
| authorlink = Eberhard Kolb
| title = The Weimar Republic
| origyear = 1984
| year = 2005
| isbn = 978-0-415-34441-8
| publisher = Routledge
| location = Лондон; Нью-Йорк
| ref = harv
}}
* {{Cite book
 | last = Kitchen
 | first = Martin
 | authorlink = Martin Kitchen
 | title = A History of Modern Germany, 1800–2000
 | year = 2006
 | publisher = Blackwell
 | location = Malden, MA
 | isbn = 978-1-4051-0040-3
 | ref = harv
}}
* Васютин.&nbsp;С.&nbsp;А. История Германии, в 3-х томах. Т. 3: Документы и материалы / С.&nbsp;А.&nbsp;Васютин, Ю.&nbsp;В.&nbsp;Галактионов, Л.&nbsp;Н.&nbsp;Корнева.&nbsp;— М. : КДУ, 2008.&nbsp;— С. 384. {{ref-ru}}
* Меллер ван ден Брук A. Третий Рейх. Полис. 2003. №&nbsp;5. URL: https://web.archive.org/web/20071010160019/http://www.politstudies.ru/arch/authors/1008.htm

== Посилання ==
{{commons-inline|Nazi Germany}}
* [http://www.thirdreichruins.com/ «Третій Рейх в руїнах», фотографії Третього Рейху «тоді» і зараз] {{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20130203081915/http://nsl-archiv.info/Filme/Deutsche-Wochenschauen/heil.php Фільмотека кіножурналів Третього Рейху з архіву «Нова Швабія», Німеччина]{{ref-de}}
* [https://web.archive.org/web/20130203081952/http://nsl-archiv.com/Tontraeger/Musik/Bis-1945/heil.php Музична аудіотека Третього Рейху з архіву «Нова Швабія», Німеччина]{{ref-de}}
* [https://web.archive.org/web/20140108225824/http://anenerebe.w.pw/ СС Аненербе: рассекреченные файлы &nbsp;/ В.&nbsp;В.&nbsp;Цибулькин, И.&nbsp;П.&nbsp;Лысюк.]&nbsp;— М. : [б. в.], 2010.&nbsp;— 288 с.&nbsp;— ISBN 2000070166833. {{ref-ru}}
* [http://mirslovarei.com/content_his/ARXITEKTURA-V-TRETEM-REJXE-51636.html Архитектура в Третьем Рейхе] {{ref-ru}}
{{Друга світова війна}}
{{Учасники Другої світової війни}}
{{Нацизм}}

[[Категорія:Третій Рейх| ]]
[[Категорія:Державні утворення XX століття]]