Перегляд вихідного коду сторінки Толбухін Федір Іванович

{{Військовик
| ім'я = Федір Іванович Толбухін 
| портрет = 1974_CPA_4358.jpg
| розмір = 260px
| підпис =
| ім'я при народженні = 
| дата народження = 16.6.1894(4)
| місце народження = {{RUSold}}
| дата смерті = 17.10.1949
| місце смерті = {{URS-}} [[Москва]], [[СРСР]]
| прізвисько =
| приналежність = {{fЗС СРСР}}
| країна = {{URS}}
| рід військ = [[піхота]]
| роки служби = [[1914]]–[[1968]]
| звання      = {{Ранг|країна=СРСР|звання=Маршал СРСР}}
| підрозділ =
| командування = {{URS}}<br/> Командувач [[Четвертий Український фронт|4-м]] та [[Третій Український фронт|3-м Українськими]], [[Південний фронт (Друга світова війна)|Південним фронтами]], <br/> командувач [[57-ма армія (СРСР)|57-ю]] та [[68-ма армія (СРСР)|68-ю арміями]]
| битви = [[Перша світова війна]]<br/>[[Друга світова війна]]
| нагороди =
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Медаль Золота Зірка}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Перемога}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Леніна}} {{!!}} {{Орден Червоного Прапора}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Червоного Прапора}} {{!!}} {{Орден Червоного Прапора}} {{!!}} {{Орден Суворова 1 ступеня}} {{!!}} {{Орден Суворова 1 ступеня}}
{{!}}-
{{!}} {{Орден Кутузова 1 ступеня}} {{!!}} {{Орден Червоної Зірки}} {{!!}} {{Медаль «За оборону Севастополя»}} {{!!}} {{Медаль «За оборону Сталінграда»}}
{{!}}-
{{!}} {{Медаль «За оборону Кавказу»}} {{!!}} {{Медаль «За перемогу над Німеччиною»}} {{!!}} {{Медаль «За взяття Будапешта»}} {{!!}} {{Медаль «За взяття Відня»}}
{{!}}-
{{!}} {{Медаль «За визволення Белграда»}} {{!!}} {{Медаль «XX років РСЧА»}} {{!!}} {{Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»}} {{!!}} {{Медаль в пам'ять 800-ліття Москви}}
{{!}}}
'''Нагороди Російської імперії'''
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Святої Анни 3 ступеня}} {{!!}} {{Орден Святого Станіслава 3 ступеня}}
{{!}}}
'''Нагороди інших країн'''
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} [[Файл:Order_of_the_National_Hero_BAR.png|60px|Народний Герой Югославії]] {{Великий офіцер ордену Почесного легіону}} {{!!}} {{Воєнний хрест 1939—1945 з пальмовою гилкою}}
{{!}}}
| відносини =
| інше =
}}
'''Фе́дір Іва́нович Толбу́хін''' ({{ДН|16|6|1894|4}}&nbsp;— [[17 жовтня]] [[1949]])&nbsp;— радянський [[воєначальник]], [[Маршал Радянського Союзу]] (з [[1944]]&nbsp;р.), [[Герой Радянського Союзу]] ([[1965]], посмертно), [[Герой Народної Республіки Болгарія]], [[Народний Герой Югославії]], кавалер [[Орден «Перемога»|ордену «Перемога»]].

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]&nbsp;— командувач військами [[Південний фронт (Друга світова війна)|Південного]], [[3-й Український фронт|3-го]] і [[4-й Український фронт|4-го Українських фронтів]], які брали участь у визволенні [[Україна|України]], [[Молдова|Молдови]], [[Румунія|Румунії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Югославія|Югославії]], [[Угорщина|Угорщини]] і [[Австрія|Австрії]] від нацистських загарбників.

== Біографія ==

=== Ранні роки і початок військової кар'єри ===
Народився [[16 червня]] [[1894]] року в селі Андроники Ярославській губернії, нині [[Ярославський район (Ярославська область)]], в багатодітній заможній селянській родині. За версією рідних, родове прізвище було Хольнови, але в [[1815]]–[[1825]], коли один з Хольнових був бургомістром у [[поміщик]]а, той дав йому дворянське прізвище Толбухін&nbsp;— можливо для того, щоб відрізнити його від інших Хольнових. Толбухін&nbsp;— прізвище друга цього поміщика, ярославського [[дворянин]]а.

Закінчив церковнопарафіяльну школу і Давидковську земську школу. Після смерті батька був разом з іншими дітьми узятий на виховання його братами, петербурзькими купцями. [[1912]] року закінчив Петербурзьке комерційне училище і працював бухгалтером в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]].

З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] призваний до армії, служив солдатом-мотоциклістом, потім був направлений на навчання в школу прапорщиків. [[1915]] року відправлений на фронт. Командував ротою, батальйоном на [[Південно-Західний фронт (Російська імперія)|Південно-Західному фронті]] і за бойові заслуги був нагороджений [[Орден Святої Анни|орденами Святої Анни]] і [[Орден Святого Станіслава|Святого Станіслава]]. Після [[Лютнева революція|Лютневої революції]] був обраний головою полкового комітету. Закінчив війну в чині [[штабс-капітан]]а, в [[1918]] році був демобілізований.

Незабаром вступив до [[Червона армія|Червоної армії]]. З серпня 1918 року служив в військовому комісаріаті. В [[1919]] році закінчив школу штабної служби і брав участь у [[Громадянська війна в Росії|Громадянській війні]], будучи молодшим помічником начальника штабу стрілецької дивізії з оперативної роботи на [[Північний фронт (Громадянська війна в Росії)|Північному]] та [[Західний фронт (Громадянська війна в Росії)|Західному фронтах]]. Тоді ж одружився, шлюб з Катериною Іванівною протривав рік, залишилася дочка, Тетяна (в заміжжі Врублевська).

У [[1921]] році брав участь у придушенні [[Кронштадтське повстання|Кронштадтського повстання]], а потім у військових діях проти Фінської армії у [[Карелія|Карелії]]. Був нагороджений [[Орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]] ([[1922]]).

=== Міжвоєнний період ===
[[1923]] року одружився в [[Новгород]]і з Тамарою Євгенівною Бобильовою, вона була з дворян. Дітей у цьому шлюбі не було.

Закінчив курси удосконалення вищого комскладу в [[1927]] і в [[1930]] році. В [[1934]] році закінчив [[Військова академія імені М. В. Фрунзе|Військову академію імені Фрунзе]]. Займав посади начальника штабу стрілецької дивізії, з червня 1934 року&nbsp;— начальника штабу стрілецького корпусу. З вересня [[1937]] року&nbsp;— командир стрілецької дивізії. У липні [[1938]]&nbsp;— серпні [[1941]] років Ф.&nbsp;І.&nbsp;Толбухін&nbsp;— начальник штабу [[Закавказький військовий округ|Закавказького військового округу]]. У червні [[1940]] йому було присвоєно військове звання [[генерал-майор]].

=== Друга світова війна ===

==== Початковий період ====
На початку війни з Німеччиною Толбухін був начальником штабу [[Закавказький фронт|Закавказького]] ([[серпень]]&nbsp;— [[грудень]] [[1941]]) і [[Кавказький фронт (Друга світова війна)|Кавказького фронтів]] ([[грудень]] 1941&nbsp;— [[січень]] 1942).

В січні&nbsp;— березні [[1942]] року займав посаду начальника штабу [[Кримський фронт|Кримського фронту]], брав участь у розробці та проведенні [[Керченсько-Феодосійська десантна операція|Керченсько-Феодосійської десантної операції]].У березні 1942 року знятий із посади представником Ставки Л. З. Мехлісом. 

Незважаючи на початковий успіх, операція закінчилася великою поразкою: три радянські армії були оточені і розгромлені; загальні втрати становили понад 300 тисяч чоловік, включаючи близько 170 тисяч полонених, а також була втрачена значна кількість важкого озброєння. Поразка десанту важко відбилося на долі [[Севастополь|Севастополя]], який перебував в облозі, і полегшило вермахту літній наступ на [[Кавказ]].

==== Корінний перелом ====
У травні&nbsp;— липні [[1942]] року був заступником командувача військами [[Сталінградський військовий округ|Сталінградського військового округу]].

З липня 1942 року командував [[57-а армія (СРСР)|57-ю армією]] на [[Сталінградський фронт|Сталінградському фронті]]. Під час [[Сталінградська битва|Сталінградської битви]] армія обороняла південні підступи [[Сталінград]]а. Толбухін проявив себе вмілим полководцем. У вересні 1942 року контрударами зупинив ворога на Сарпінських озерах. Під час [[Операція «Уран»|операції «Уран»]] 57-а армія брала участь в оточенні і розгромі німецьких військ під [[Сталінград]]ом.Саме танкові частини армії Толбухіна замкнули кільце оточення над армією Паулюса. За Сталінград 28 січня 1943 року генерал-лейтенант Федір Іванович Толбухін був нагороджений орденом Суворова 1-го ступеня. 

З лютого [[1943]] року&nbsp;— командувач військами [[68-а армія (СРСР)|68-ї армії]] на [[Північно-Західний фронт (Друга світова війна)|Північно-Західному фронті]]. Брав участь у [[Староруська операція|Староруській операції]] в березні 1943 року. Наступ закінчився провалом з великими втратами з радянського боку.

З березня 1943 року Толбухин командував військами [[Південний фронт (Друга світова війна)|Південного]] [[Четвертий Український фронт|(з 20 жовтня&nbsp;— 4-го Українського) фронту]]. Генерал-полковник Толбухін провів Міуську операцію ([[липень]]&nbsp;— [[серпень]] 1943) в результаті якої противнику не вдалося перекинути свої війська в район Курської битви. Ця операція зіграла важливу роль в [[Битва на Курській дузі|битві на Курській дузі]].

21 вересня 1943 року йому присвоєне звання «[[генерал армії]]». В серпні&nbsp;— листопаді 1943 року він успішно провів операції в результаті яких від нацистських загарбників був визволений [[Донбас]] та [[Мелітополь]].

Війська фронту прорвали заздалегідь підготовлений рубіж оборони по річці [[Молочна]], просунулися на 320 кілометрів, відрізали війська противника в [[Крим]]у і зайняли плацдарми для його подальшого штурму.

==== 1944—1945 роки ====
У ході [[Нікопольсько—Криворізька операція|Нікопольсько-Криворізької операції]] його війська вибили німців з плацдарму, форсували [[Дніпро (річка)|Дніпро]] і визволили [[Нікополь]] (лютий 1944).

Під час [[Кримська операція (1944)|Кримської операції (квітень&nbsp;— травень 1944)]] його війська прорвалися до Криму з півночі, і спільно з [[Приморська армія (СРСР)|Приморською армією]] розгромили німців і визволили [[Крим]]. Німці втратили понад 100 тисяч солдатів убитими і полоненими.

З травня [[1944]] року командує військами [[Третій Український фронт|3-го Українського фронту]]. У серпні 1944 року брав участь у проведенні [[Яссько-Кишинівська операція|Яссько-Кишинівської операції]], в результаті якої війська 3-го Українського фронту спільно з військами [[2-й Український фронт|2-го Українського фронту]] ([[Малиновський Родіон Якович|командувач Р.&nbsp;Я.&nbsp;Малиновський]]) розгромили [[Група армій «Південна Україна»|групу армій «Південна Україна»]], повністю визволили територію [[Молдова|Молдови]] і частину [[Румунія|Румунії]]. Безповоротні втрати вермахту склали понад 300 тисяч солдатів та офіцерів. Румунія була виведена з війни на боці [[Нацистська Німеччина|нацистської Німеччини]], і вступила до [[Антигітлерівська коаліція|антигітлерівської коаліції]].

[[12 вересня]] 1944 року Толбухіну було присвоєне звання [[Маршал Радянського Союзу]]. У жовтні 1944 успішно провів [[Белградська операція|Белградську операцію]], його війська визволили східні райони [[Югославія|Югославії]], і її столицю [[Белград]]. Потім його війська форсували [[Дунай]] і розгромили 2-у угорську армію.

Під час [[Будапештська операція|Будапештської операції]] його війська, спільно з військами 2-го Українського фронту, з важкими боями захопили [[Будапешт]] ([[грудень]] [[1944]]&nbsp;— [[лютий]] [[1945]]).

У березні 1945 провів [[Балатонська операція|Балатонську оборонну операцію]]&nbsp;— останню велику операцію [[РСЧА|Червоної Армії]] проти німецьких військ під час Другої світової війни. Війська фронту відбили останній великий наступ [[вермахт]]у у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]]. Противник зазнав великих втрат і відступив.

Війну закінчив розгромом [[група армій «Південь»|групи армій «Південь»]], завершивши визволення [[Угорщина|Угорщини]] і звільнивши більшу частину [[Австрія|Австрії]] ([[березень]]&nbsp;— [[квітень]] [[1945]]). [[13 квітня]] 1945 року його війська визволили столицю Австрії [[Відень]] ([[Віденська операція]]).

За успішне проведення військових операцій Толбухіна нагороджено вищим полководницьким [[Орден Перемога|орденом «Перемога»]].

=== Післявоєнний період ===
Після війни маршал Толбухін&nbsp;— головнокомандувач [[Південна група військ|Південною групою військ]] на території [[Румунія|Румунії]] та [[Болгарія|Болгарії]], створеної для ймовірних військових дій на [[Балкани|Балканах]] (розформована в лютому [[1947]]). З січня 1947 року&nbsp;— командувач військами [[Закавказький військовий округ|Закавказького військового округу]]. Депутат Верховної Ради СРСР II скликання ([[1946]]–[[1949]]).

Помер [[17 жовтня]] [[1949]] року в Москві від цукрового діабету. Був кремований, урна з прахом похована в Кремлівській стіні на Червоній площі.

[[7 травня]] [[1965]] року маршалові Толбухіну Федору Івановичу посмертно присвоєне звання [[Герой Радянського Союзу]].

== Оцінки товаришів по службі ==
* [[Маршал Радянського Союзу|Маршал]] [[Бірюзов Сергій Семенович|С.&nbsp;С.&nbsp;Бірюзов]]:

<blockquote>Федор Иванович Толбухин, по моим тогдашним представлениям, был уже пожилым, то есть в возрасте около 50 лет. Высокого роста, тучный, с крупными, но приятными чертами лица, он производил впечатление очень доброго человека. Впоследствии я имел возможность окончательно убедиться в этом, как и в другом весьма характерном для Толбухина качестве&nbsp;— его внешней невозмутимости и спокойствии. Мне не припомнится ни одного случая, когда бы он вспылил. И неудивительно поэтому, что Федор Иванович откровенно высказывал свою антипатию к чрезмерно горячим людям.</blockquote>

* [[Генерал]] І.&nbsp;К.&nbsp;Морозов:

<blockquote>С самого начала своих действий по прикрытию Сталинграда с юга и до перехода в наступление 20 ноября 1942 года, 57-я армия без шума, спешки, продуманно и организованно вела оборонительные и частные наступательные бои и операции. Мы называли её армией порядка и организованности и любили её командование за исключительно внимательное и бережливое отношение к людям, к воинам, в каком бы звании они ни были.</blockquote>

* [[Маршал Радянського Союзу|Маршал]] [[Василевський Олександр Михайлович|О.&nbsp;М.&nbsp;Василевський]]:

<blockquote>В годы войны особенно ярко выявились такие качества Толбухина, как безупречное выполнение служебного долга, личное мужество, полководческий талант, душевное отношение к подчиненным. После войны Ф.&nbsp;И.&nbsp;Толбухин, занимая ответственные посты и будучи очень больным, продолжал успешно выполнять свои обязанности. Никогда не забуду, как Федор, лежа на больничной койке, буквально за несколько минут до своей кончины, уверял, что завтра он выйдет на работу.</blockquote>

== Нагороди ==

=== Російська імперія ===
* [[Орден Святої Анни]] 3-го ступеня
* [[Орден Святого Станіслава]] 3-го ступеня

=== СРСР ===
* [[Герой Радянського Союзу]] ([[7 травня]] [[1965]], посмертно)
* [[Орден «Перемога»]] ([[26 квітня]] [[1945]])
* 3 [[орден Леніна|ордена Леніна]] (19.03.1944, 21.02.1945, 7.05.1965)
* 3 [[орден Червоного Прапора|ордена Червоного Прапора]] (18.10.1922, 3.11.1944)
* 2 [[орден Суворова|ордена Суворова]] 1-го ступеня (28.01.1943, 16.05.1944)
* [[Орден Кутузова]] 1-го ступеня (17.09.1943)
* [[Орден Червоної Зірки]] (22.02.1938)
* [[Медаль «За оборону Севастополя»]]
* [[Медаль «За оборону Сталінграда»]]
* [[Медаль «За оборону Кавказу»]]
* [[Медаль «За перемогу над Німеччиною»]]
* [[Медаль «За взяття Будапешта»]]
* [[Медаль «За взяття Відня»]]
* [[Медаль «За визволення Белграда»]]
* [[Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»]]
* [[Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»]]

=== Іноземні нагороди ===
* [[Герой Народної Республіки Болгарія]] (посмертно)
* [[Народний Герой Югославії]] ([[31 травня]] [[1945]])
* [[Орден Почесного легіону]]
* Орден «Угорська свобода»
* Великий хрест ордена «Угорська Республіка»

== Джерела та література ==
* ''Руденко Н. М.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Tolbukhin_F Толбухін Федір Іванович] // {{ЕІУ|10|116}}

== Посилання ==
* {{warheroes|id=1083}}
* [https://web.archive.org/web/20120507101649/http://www.marshals.su/BIOS/Tolbukhin.html Толбухин Федор Иванович]
* [http://wwii-soldat.narod.ru/MARSHALS/ARTICLES/012-tolbuhin.htm ТОЛБУХИН]
* [https://web.archive.org/web/20081223223142/http://www.redstar.ru/55_yar/20_04_1.html Маршал Толбухин]
* [http://militera.lib.ru/bio/commanders2/06.html Маршал Советского Союза Федор Толбухин]
* [http://bse.sci-lib.com/article111120.html Толбухин Федор Иванович]
* [http://www.hrono.info/biograf/tolbuhin.html Толбухин Федор Иванович]
* [http://www.peoples.ru/military/commander/fedor_tolbuhin/ Фёдор Иванович Толбухин]

{{нормативний контроль}}
{{Герої Радянського Союзу}}
{{Командувачі фронтами СРСР в роки Другої світової війни}}
{{Маршали та Адмірали Флота СРСР}}

[[Категорія:Випускники Військової академії імені Фрунзе]]
[[Категорія:Російські військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Учасники Громадянської війни в Росії]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни]]
[[Категорія:Поховані в некрополі біля Кремлівської стіни]]
[[Категорія:Командувачі Південною групою військ]]
[[Категорія:Народні Герої Югославії]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]