Відкрити головне меню

То́кай (угор. Tokaj) — місто в Угорщині. Знаходиться в медьє Боршод-Абауй-Земплен (Північна Угорщина) на березі р. Тиса. Відстань до Мішкольца, адміністративного центру медьє, становить 54 км.

Токай
Tokaj
Герб Прапор
Герб Прапор
Токай (Угорщина)
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Боршод-Абауй-Земплен
Регіон Північна Угорщина
Населення 5 009
Площа 28,2 км²
Густота населення 177,62 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 3910
Телефонний код +36-47
Географічні координати 48°07′00″ пн. ш. 21°25′00″ сх. д. / 48.11667° пн. ш. 21.41667° сх. д. / 48.11667; 21.41667Координати: 48°07′00″ пн. ш. 21°25′00″ сх. д. / 48.11667° пн. ш. 21.41667° сх. д. / 48.11667; 21.41667
Водойма Тиса
Місцева влада
Веб-сторінка tokaj.hu
Мапа
Токай (Угорщина)
Токай
Токай

Commons-logo.svg Токай у Вікісховищі

ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №1063 (англ.)

Місто Токай — центр виноробного регіону, в якому виробляється однойменне вино. Регіон включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Зміст

Український слідРедагувати

Токай — давньоруське містечко біля місця впадіння Бодрога до Тиси, яке колись називалося Стоки (річки стікалися докупи).[1]
Незважаючи на сильний тиск, українці не стали моментально мадярами, до 1845 року у Токаї діяла руська школа, притому, що такої школи не було навіть у Ужгороді та Хусті. По сьогодні тут збереглася руська православна церква, служба в якій триває з XVI століття. З 1750 року богослужіння відбуваються в новому приміщенні, яке існує й досі. Тут зберігаються такі раритети, як «Євангеліє» 1744 року та «Апостол» 1766 року видання. В місті діє досі також греко-католицька церква.

Російський слідРедагувати

16 (28 за новим стилем) червня 1849 року 4-й корпус російських каральних військ, увійшовши в місто, розграбував і сплюндрував його.[2]

Токай і Григорій СковородаРедагувати

 
Православна церква в Токаї

При вході до православної церкви встановлена меморіальна дошка. Текст: «У моїй любій Гунгарії. На цьому місці стояла православна дерев'яна церква, в якій у 1745—1753 роках був півчим і звідси вирушав у мандрівки по Угорщині та інших країнах Європи великий український просвітитель-гуманіст філософ і поет Григорій Сковорода». Дошка була встановлена 1998 року товариством української культури в Угорщині.

Міста-побратимиРедагувати

ЗображенняРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. «Історія карпатських русинів» Михайло Лучкай, Ужгород, видавництво «Закарпаття», 1999 рік, том 1, сторінка 44
  2. Алабинъ П. Четыре войны. Походныя записки въ 1849, 1853, 1854-56, 1877-78 годахъ. — Самара, 1888. — с. 116—120.