Технологія Ленгмюра — Блоджет: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
 
(Не показані 7 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Langmuir–Blodgett film scheme 1.jpg|thumb|390px|Рис. 1. Принципова схема отримання плівок Ленгмюра-Блоджетт.]]
[[Файл:Langmuir–Blodgett film scheme 1.jpg|thumb|390px|Рис. 1. Принципова схема отримання плівок Ленгмюра-Блоджетт.]]
[[Файл:Langmuir–Blodgett film scheme 2.jpg|thumb|390px|Рис. 2. Стан плівки Ленгмюра-Блоджетт в залежності від поверхневого тиску.]]
[[Файл:Langmuir–Blodgett film scheme 2.jpg|thumb|390px|Рис. 2. Стан плівки Ленгмюра-Блоджетт в залежності від поверхневого тиску.]]
'''Технологія Ленгмюра — Блоджет'''  — технологія отримання і моно- мультимолекулярних плівок шляхом перенесення на поверхню твердої підкладки плівок Ленгмюра (моношарів амфіфільних сполук, що утворюються на поверхні рідини)<ref name="rosnano">{{cite web|url=http://thesaurus.rusnano.com/wiki/article1797|title=Ленгмюра–Блоджетт, технология «Словарь нанотехнологичных терминов»|author=Еремин Вадим Владимирович, Шляхтин Олег Александрович, Стрелецкий Алексей Владимирович|publisher=[[Роснано]]|accessdate=2012-08-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/6CPaNhD7l|archivedate=2012-11-24}}</ref>.
'''Технологія Ленгмюра — Блоджет (Метод Ленгмюра — Блоджет)'''  — технологія отримання моно- і мультимолекулярних плівок шляхом перенесення на поверхню твердої підкладки плівок Ленгмюра (моношарів амфіфільних сполук, що утворюються на поверхні рідини)<ref name="rosnano">{{cite web|url=http://thesaurus.rusnano.com/wiki/article1797|title=Ленгмюра–Блоджетт, технология «Словарь нанотехнологичных терминов»|author=Еремин Вадим Владимирович, Шляхтин Олег Александрович, Стрелецкий Алексей Владимирович|publisher=[[Роснано]]|accessdate=2012-08-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6CPaNhD7l?url=http://thesaurus.rusnano.com/wiki/article1797|archivedate=2012-11-24|deadurl=no}}</ref>.


== Описание ==
== Опис ==
Метод формирования моно- и мультимолекулярных плёнок был разработан [[Ленгмюр, Ирвинг|Ирвингом Ленгмюром]] и его ученицей [[Блоджетт, Кэтрин Берр|Кэтрин Блоджетт]] в 1930-х годах. В настоящее время данная технология, названная методом Ленгмюра-Блоджетт, активно используется в производстве современных электронных приборов<ref name="rosnano"/>.
Метод формування моно- і мультимолекулярних плівок був розроблений [[Ленгмюр Ірвінг |Ленгмюром Ірвінгом]] і його ученицею [[Кетрін Блоджетт]] в 1930-х роках. В даний час дана технологія, названа ''методом Ленгмюра-Блоджетт'', активно використовується у виробництві сучасних електронних приладів.


Ленгмюром было разработано устройство для формирования {{не переведено|:en:Langmuir–Blodgett film|Плёнка Ленгмюра-Блоджетт|плёнок Ленгмюра}} , так называемая {{не переведено|:en:Langmuir–Blodgett trough| Ванна Лэнгмюра-Блоджетт| ванна Лэнгмюра-Блоджетт}}.
Ленгмюром було розроблено пристрій для формування плівок Ленгмюра, так звана ванна Ленгмюра-Блоджетт.


Основна ідея методу полягає у формуванні на водній поверхні [[Моношар | мономолекулярного шару]] амфіфільних речовини і подальшому його перенесення на тверду підкладку. У водному середовищі молекули амфіфільних речовини розташовуються на поверхні розділу «повітря-вода». Для формування поверхневого мономолекулярного шару використовують стиснення поверхневого шару за допомогою спеціальних поршнів (див. Рис. 1). При послідовному ізометричному стисненні змінюється структура мономолекулярної плівки, яка проходить через ряд двовимірних станів, умовно іменованих станами газу, рідкого кристалу і твердого кристалу (див. Рис. 2). Таким чином, знаючи фазову діаграму плівки, можна управляти її структурою та пов'язаними з нею фізико-хімічними властивостями. Перенесення плівки на твердий носій здійснюють зануренням в розчин і подальшим витяганням з нього плоскої підкладки, на якій при цьому відбувається адсорбція поверхневої плівки. Процес перенесення мономолекулярної плівки можна повторювати багаторазово, отримуючи, таким чином, різні мультимолекулярні шари .
Основная идея метода заключается в формировании на водной поверхности [[Монослой|мономолекулярного слоя]] амфифильного вещества и последующем его переносе на твёрдую подложку. В водной фазе молекулы амфифильного вещества располагаются на поверхности раздела «воздух-вода». Для формирования поверхностного мономолекулярного слоя используют сжатие поверхностного слоя с помощью специальных поршней (см. рис. 1). При последовательном изотермическом сжатии изменяется структура мономолекулярной пленки, которая проходит через ряд двумерных состояний, условно именуемых состояниями газа, жидкого кристалла и твердого кристалла (см. рис. 2). Таким образом, зная фазовую диаграмму пленки, можно управлять её структурой и связанными с ней физико-химическими свойствами. Перенос пленки на твердый носитель осуществляют погружением в раствор и последующим извлечением из него плоской подложки, на которой при этом происходит адсорбция поверхностной пленки. Процесс переноса мономолекулярной пленки можно повторять многократно, получая, таким образом, различные мультимолекулярные слои<ref name="rosnano"/>.


== Примечания ==
== Примітки ==
{{примітки}}
{{примечания}}


{{nano-stub}}


[[Категорія: Нанотехнології]]
[[Категорія:Нанотехнології]]
[[Категорія: Тонкі плівки]]
[[Категорія:Тонкі плівки]]

Поточна версія на 18:03, 8 травня 2019

Технологія Ленгмюра — Блоджет (Метод Ленгмюра — Блоджет)  — технологія отримання моно- і мультимолекулярних плівок шляхом перенесення на поверхню твердої підкладки плівок Ленгмюра (моношарів амфіфільних сполук, що утворюються на поверхні рідини)[1].

Рис. 1. Принципова схема отримання плівок Ленгмюра-Блоджетт.
Рис. 2. Стан плівки Ленгмюра-Блоджетт в залежності від поверхневого тиску.

ОписРедагувати

Метод формування моно- і мультимолекулярних плівок був розроблений Ленгмюром Ірвінгом і його ученицею Кетрін Блоджетт в 1930-х роках. В даний час дана технологія, названа методом Ленгмюра-Блоджетт, активно використовується у виробництві сучасних електронних приладів.

Ленгмюром було розроблено пристрій для формування плівок Ленгмюра, так звана ванна Ленгмюра-Блоджетт.

Основна ідея методу полягає у формуванні на водній поверхні мономолекулярного шару амфіфільних речовини і подальшому його перенесення на тверду підкладку. У водному середовищі молекули амфіфільних речовини розташовуються на поверхні розділу «повітря-вода». Для формування поверхневого мономолекулярного шару використовують стиснення поверхневого шару за допомогою спеціальних поршнів (див. Рис. 1). При послідовному ізометричному стисненні змінюється структура мономолекулярної плівки, яка проходить через ряд двовимірних станів, умовно іменованих станами газу, рідкого кристалу і твердого кристалу (див. Рис. 2). Таким чином, знаючи фазову діаграму плівки, можна управляти її структурою та пов'язаними з нею фізико-хімічними властивостями. Перенесення плівки на твердий носій здійснюють зануренням в розчин і подальшим витяганням з нього плоскої підкладки, на якій при цьому відбувається адсорбція поверхневої плівки. Процес перенесення мономолекулярної плівки можна повторювати багаторазово, отримуючи, таким чином, різні мультимолекулярні шари .

ПриміткиРедагувати

  1. Еремин Вадим Владимирович, Шляхтин Олег Александрович, Стрелецкий Алексей Владимирович. Ленгмюра–Блоджетт, технология «Словарь нанотехнологичных терминов». Роснано. Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 21 серпня 2012.