Таясові

Tayassuidae — родина ссавців підряду Свиновидих, що мешкають в Південній та Центральній Америці.

Таясові Період існування: 37.8–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N пізній еоцен — наш час
Tayassu pecari
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Парнокопитні (Artiodactyla)
Підряд:	Свиновиді (Suina)
Родина:	Таясові (Tayassuidae) Palmer, 1897
Роди
Tayassu Catagonus Pecari
Поширення родини Tayassuidae
Синоніми
Dicotylidae
Вікісховище: Tayassuidae

Склад родини

родина Tayassuidae

• рід Catagonus
  • вид Catagonus wagneri
• рід Pecari
  • вид Pecari tajacu (також Pecari maximus — можливий вид)
• рід Tayassu
  • вид Tayassu pecari

Морфологія

Голова і тіло довжиною 750-1112 мм, а довжина хвоста становить 15-102 мм. Tayassuidae мають тільки 6-9 хребців хвоста, а у Suidae 20-23. Хутро щетинисте, є грива з довгого, жорсткого волосся на середній спинній лінії від маківки до крижів. Форма тіла свиноподібна, але ноги довгі й тонкі і копита малі. Є чотири пальці на передніх ступнях, з них двоє бічних, скорочених і вони не торкаються землі. Є два функціональних пальці на задніх ступнях. Існує рудиментарний, середній палець на зворотному боці задніх ступнів у Pecari і Tayassu, але не в Catagonus. Третя і четверта кістки ступні, які повністю відокремлені в Suidae, об'єднані в своїх проксимальних кінцях у Tayassuidae, як у жуйних. Рило таке ж, як в Suidae: подовжене, рухливе і хрящовове з майже голою кінцевою поверхнею, на якій розташовані ніздрі. Вуха овальні і підняті. Всі роди мають запахові залози близько 75 мм в діаметрі на крупу перед хвостом. Шлунок двокамерний і нежуйний, але складніший, ніж у Suidae. Самиці Pecari і Tayassu мають дві пари молочних залоз, в той час як самиці Catagonus чотири пари.

Зубна формула: I 2/3, C 1/1, P 3/3, M 3/3 = 38. Верхні ікла утворюють бивні, але вони спрямовані вниз, а не назовню або вгору, як в Suidae, і вони менші, ніж у свиней, їх середня довжина — близько 40 мм. Існує простір між іклами і премолярами. Премоляри і моляри утворюють безперервний ряд зубів, поступово збільшуючись у розмірах від першого до останнього. Останній премоляр майже такий складний, як корінні зуби. Моляри мають квадратні коронки з чотирма вістрями.

Часовий діапазон

Геологічним діапазоном Tayassuidae є ранній олігоцен — кінець міоцену в Європі, середній міоцен — ранній пліоцен в Азії, міоцен в Африці, ранній олігоцен — дотепер у Північній Америці і кінець пліоцену — дотепер в Південній Америці. Пізньоплейстоценовий рід Platygonus, який був значно більший, ніж сучасні роди, очевидно, зустрічався по всій території США близько 12.000 років тому.

Класифікація родини разом з викопними таксонами

Родина Tayassuidae

• • • рід †Albanohyus (Ginsburg 1974)
    • рід †Antaodon (Ameghino 1886)
      • вид †Antaodon cinctus (Ameghino 1886)
    • рід †Cynorca (Cope 1868)
      • вид †Cynorca hesperia (Marsh 1871)
      • вид †Cynorca occidentale (Woodburne 1969)
      • вид †Cynorca sociale (Marsh 1875)
• підродина †Doliochoerinae (Simpson 1945)
  • триба †Doliochoerini (Simpson 1945)
    • рід †Barberahyus (Golpe-Posse 1977)
    • рід †Pecarichoerus (Colbert 1933)
      • вид †Pecarichoerus orientalis (Colbert 1933)
    • рід †Lorancahyus (Pickford and Morales 1998)
      • вид †Lorancahyus daamsi (Pickford and Morales 1998)
      • вид †Lorancahyus hypsorhizus (Pickford and Morales 1998)
    • рід †Floridachoerus (White 1941)
      • вид †Floridachoerus olseni (White 1941)
    • рід †Macrogenis (Wright 1993)
      • вид †Macrogenis crassigenis (Gidley 1904)
    • рід †Odoichoerus (Tong and Zhao 1986)
      • вид †Odoichoerus uniconus (Tong and Zhao 1986)
    • рід †Prosthennops (Gidley 1904)
      • вид †Prosthennops niobrarensis (Colbert 1935)
      • вид †Prosthennops serus (Cope 1877)
      • вид †Prosthennops xiphodonticus (Barbour 1925)
    • рід †Selenogonus (Stirton 1947)
      • вид †Selenogonus narinoensis (Stirton 1947)
• підродина Tayassuinae (Palmer 1897)
  • • рід †Argyrohyus (Kraglievich 1959)
    • рід †Brasiliochoerus (Rusconi 1930)
    • рід Catagonus (Ameghino 1904)
      • вид †Catagonus brachydontus (Dalquest and Mooser 1980)
      • вид Catagonus wagneri (Wetzel 1975)
    • рід †Dyseohyus (Stock 1937)
      • вид †Dyseohyus fricki (Stock 1937)
    • рід †Egatochoerus (Durocq 1994)
    • рід †Hesperhys (Douglass 1903)
      • вид †Hesperhys antiquus (Marsh 1870)
      • вид †Hesperhys ferus (Loomis 1910)
      • вид †Hesperhys pinensis (Matthew 1907)
      • вид †Hesperhys vagrans (Douglass 1903)
    • рід †Mylohyus (Cope 1869)
      • вид †Mylohyus elmorei (White 1942)
      • вид †Mylohyus floridanus (Kinsey 1974)
      • вид †Mylohyus fossilis (Leidy 1860)
      • вид †Mylohyus longirostris (Thorpe 1924
    • рід Pecari (Reichenbach 1835)
      • вид Pecari tajacu (Linnaeus 1758)
    • рід †Platygonus (Leconte 1848)
      • вид †Platygonus bicalcaratus (Cope 1892)
      • вид †Platygonus brachirostris (Shotwell 1956)
      • вид †Platygonus compressus (Leconte 1848)
      • вид †Platygonus intermedius (Gidley 1920)
      • вид †Platygonus oregonensis (Colbert 1938)
      • вид †Platygonus pearcei (Gazin 1938)
      • вид †Platygonus vetus (Leidy 1882)
    • рід Tayassu (Fischer 1814)
      • вид †Tayassu edensis (Frick 1921)
      • вид Tayassu pecari (Link 1795)
    • рід †Thinohyus (Marsh 1875)
      • вид †Thinohyus lentus (Marsh 1875)

Зображення представників родини

• 

  Catagonus wagneri

• 

  Pecari tajacu

• 

  Tayassu pecari

Джерела

• Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed)
• Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 1063,1064. — ISBN 0801857899.
• Палеобіологічна база даних [Архівовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.]