Танто (яп. 短刀 "короткий меч") — японський короткий меч або ніж з одностороньою заточкою і довжиною леза до 1 сяку (до 30,1 см). Використовувався здебільше як колюча зброя.

Короткі мечі танто.

Історія

Перші танто з'явилися в період Хей'ан як утилітарна зброя. На початку періоду Камакура виготовленню і художнбому оформленню танто почали приділяти значну увагу. В цей час працював один з найбільш відомих майстрів-зброярів — Йосіміцу.

У період Муроматі, добу постійних міжусобиць, попит на танто зріс, але у період Едо, у зв'язку з припиненням внутрішніх воєн і вилученням зброї у цивільного начелення, значно згас.

Танто носили як другий малий меч (小刀, сьото) в парі мечей — великого і малого (大小, даісьо). До початку 16 століття самураї, зазвичай, використовували замість малого меча вакідзасі короткий меч танто. Він був легким і багатофункціональним. Їх часто застосовували ніндзя та якудза.

У 19 столітті попит на ці мечів знов зріс.

Сьогодні носіння танто в Японії заборонено.

Різновиди

Танто виковуються в стилі хірадзукурі (平作り), майже пласкими, без ребра жорсткості, на противагу стилю сіноґідзукурі (鎬作り), з ребром жорскості, що зазвичай притаманний виготовленню катани.

Є різновид танто, що має товсті перекресні секції для покращення пробивання обладунків. Такі ножі мають назву йороідосі (鎧通し) .

Існував також різновид "кишенькового" танто, що звався кайкен (懐剣) і використовувався жінками для самозахисту. Зазвичай його ховали за поясом чи у рукаві.

Існують різновиди танто, що виготовляються з дерева, або пластмасси і застосовуються для тренувань у японських бойових мистецтвах кендо, айкідо, дзюдзюцу та інших. Майстри единоборств вищого рівня використовують танто при тренуваннях, та для демонстрацій металеві варіанти з затупленим лезом.

Дивіться також

Посилання

Інформація про танто (англ.)