Перегляд вихідного коду сторінки Таманський півострів

{{Півострів
 | назва              = Таманський півострів
 | інші назви         = Тамань
 | зображення         = Bm krim.jpg
 | підпис зображення  = [[Дніпро (річка)|Дніпро]], [[Крим]], [[Азовське море]] та Таманський півострів (праворуч). Компіляція супутникових знімків
 | карта              = 
 | місцезнаходження   = Чорне море, Азовське море
 | координати         = {{coord|45|11|N|36|48|E|scale:1000000_type:landmark_region:RU|display=title}}
 |lat_dir=N | lat_deg= | lat_min=
            | lat_sec=
 |lon_dir=E | lon_deg= | lon_min=
            | lon_sec=
 | акваторії          = 
 | площа              = 2 000
 | висота             = 164
 | назва вершини      = 
 | країна             = Росія
 | регіон             = Краснодарський край
 | населення          = 
 | рік населення      = 
 | примітки           = 
 | карта розташування = 
  |position    = 
  |caption     = 
  |CoordScale  = 
}}

'''Тама́нський піво́стрів, Тама́нь'''&nbsp;— [[півострів]] у західній низовинній частині [[Кубань|Кубані]] ([[Краснодарський край]], [[Російська Федерація]]), північно-західне продовження [[Кавказ|Кавказьких гір]]. Омивається [[Чорне море|Чорним]] і [[Азовське море|Азовським]] морями на заході. На заході закінчується двома довгими і вузькими [[коса (географія)|косами]] [[Коса Тузла|Тузла]] і [[Чушка (коса)|Чушка]]. [[Керченська протока]] відокремлює Таманський півострів і [[Таманська затока|Таманську затоку]] від [[Керченський півострів|Керченського півострова]], подібного до нього своєю природою. Площа 2&nbsp;000&nbsp;км², з них майже 900&nbsp;км² припадає на лимани та плавні. Протяжність з півдня на північ близько 40&nbsp;км, із заходу на схід 66&nbsp;км. Умовна межа може бути проведена по лінії західні околиці [[Анапа|Анапи]], де абсолютно згладжуються Кавказькі гори&nbsp;— південна околиця [[Курчанський лиман|Курчанського лиману]].

== Рельєф ==
Тамань лежить на заході [[Кубанська низовина|Кубанської низовини]]. Приблизно 6-8 тисяч років тому замість Таманського півострова котились хвилі величезної затоки, що тягнулась до сучасної станиці [[Мар'янівська]]. Ще на початку нашої ери на його місці було 5&nbsp;— 6 островів, які у [[V століття|V столітті]] були сполучені між собою морськими і [[річкові наноси|річковими наносами]] (щорічно більше ніж 10&nbsp;млн тонн піску з [[мул]]ом) [[Кубань (річка)|Кубані]] та хвилеприбійною діяльністю моря, що створила піщані узбережжя у ряді місць, й утворили півострів<ref>За даними давньогрецького вченого-географа [[Гекатей Мілетський|Гекатея]] з [[Мілет]]у, що жив близько [[500 до н. е.|500]] року до н.&nbsp;е., а також ряду географів більш пізнішого часу, на місці Таманського півострова існували Кіммерійський, Синдський, Тірамба, Фанагорія і Темрюкський острови.</ref>. Тіло півострова складене з [[алювій|алювію]] (гравій, пісок, суглинок), вкритого [[чорнозем]]ами.

=== Грязьові вулкани ===
[[Файл:Taman mud volcanoes.JPG|міні|праворуч|200пкс|Блювак ([[грязьовий вулкан]]) біля [[Таманська|Тамані]]]]
[[Файл:Mud volcano Tizdar.jpg|міні|праворуч|200пкс|Грязьовий вулкан [[Тіздар]]]]

Колишні острови становлять горби заввишки до 164&nbsp;м; на них розташовані 25 [[грязьовий вулкан|грязьових вулканів]] (найбільший [[Тіздар]]), з яких деякі діють донині. Холодний мул (сопкова [[брекчія]]), що викидається вулканами, містить у собі дрібні уламки різноманітних [[осадові породи|осадових порід]] і має складний хімічний склад.

=== Лимани та плавні ===
Таманський півострів прорізується багатьма рукавами Кубані, а також [[Гастагай|Гастагаем]]. Важливий вплив на формування рельєфу, флори і фауни має [[дельта Кубані]]&nbsp;— незліченні болота та [[озеро|озера]]. Між горбами розташовані озера&nbsp;— [[лиман]]и з гірко-солоною водою:
* [[Ахтанизовський лиман|Ахтанизовський]]
* [[Бугазький лиман|Бугазький]]
* [[Витязевський лиман|Витязевський]]
* [[Кизилтаський лиман|Кизилтаський]]
* [[Курчанський лиман|Курчанський]]
* [[Старотитарівський лиман|Старотитарівський]]
* [[Цокур]] (Цокурський).

Від Кубані відходить [[Козачий єрик]], що впадає до Ахтанизівського лиману і опріснює його.

=== Узбережжя ===
[[Файл:Temryk.jpg|міні|праворуч|200пкс|Узбережжя [[Темрюцька затока|Темрюцької затоки]]]]
[[Файл:Мыс Тузла.JPG|міні|праворуч|200пкс|Ріг, коса та частина (ліворуч віддаль) острова [[Тузла]]]]

Береги Таманського півострова досить різноманітні. Береги на півдні та заході низькі плоскі [[акумулятивний берег|акумулятивні]], розчленовані [[затока]]ми ([[Таманська затока|Таманська]], [[Темрюцька затока|Темрюцька]]). Вони сформувалися з піщано-глинистих відкладень в результаті діяльності морських хвиль і течій. На значному протязі обривисті [[абразивний берег|абразійні]], що утворилися в результаті руйнівної діяльності морських хвиль, складаються з [[вапняк]]ових порід і [[черепашник]]у. Загальна протяжність узбережжя близько 250&nbsp;км. Загальна протяжність піщаних чорноморських та мушлево-кварцових азовських пляжів 220&nbsp;км, площа більше 7&nbsp;000&nbsp;км².

Берег Таманського затоки від рогу [[Тузла (мис)|Тузла]] аж до станиці Тамань, високий і крутий. В середньому висота його коливається від 15 до 30&nbsp;м. На схід від Тамані берег знижується і залишається низьким на всьому протязі південного і східного узбережжя. Північний берег затоки піднесений і де-не-де круто обривається до моря. [[Чушка (коса)|Коса Чушка]], складена в значній мірі із [[Кварцовий пісок|кварцового піску]] і битою черепашки, має низькі береги.

Берег Таманського півострова на сході має східчастий зсувний характер. Складений з [[лес|лесовидних глин]] і облямований смугою [[пляж]]у, що складається з піщано-глинистих відкладень, місцями з домішкою черепашок, гальки, щебеню. До станиці Голубицької берег Азовського моря то знижується, то підвищується. Але від станиці він стає низьким, а в районі дельти Кубані набуває [[болото|болотистого]] характеру. Східну частину півострова займає [[дельта Кубані|Кубанська дельта]], сучасне її [[гирло]].

== Мінеральні ресурси ==
Родовища [[залізна руда|залізної руди]] (подібні до тих, що в [[Керченський залізорудний басейн|Керченському залізорудному басейні]]) (зокрема, представлені мінералом [[азовськіт]]ом), мінеральні грязі, в озерах&nbsp;— [[кухонна сіль]]. На півострові відкриті поклади [[нафта|нафти]] та [[природний газ|природного газу]].

== Клімат ==
М'який клімат утворюється вологим повітрям з широких просторів двох морів.

{{Клімат міста
|Місто_род=Темрюка  	
|Джерело=
| Січ_сер=-2.4        | Січ_сер_опади=49.1
| Лют_сер=0.9         | Лют_сер_опади=40.0
| Бер_сер=4.2         | Бер_сер_опади=32.6
| Кві_сер=11.3        | Кві_сер_опади=38.1
| Тра_сер=16.6        | Тра_сер_опади=44.3
| Чер_сер=21.1        | Чер_сер_опади=41.1
| Лип_сер=23.2        | Лип_сер_опади=33.9
| Сер_сер=22.5        | Сер_сер_опади=42.7
| Вер_сер=17.6        | Вер_сер_опади=42.6
| Жов_сер=10.4        | Жов_сер_опади=32.2
| Лис_сер=6.6         | Лис_сер_опади=55.1
| Гру_сер=2.6         | Гру_сер_опади=67.3
| Рік_сер=11.2        | Рік_сер_опади=519.1
<!-- | Січ_сер_мін=-9      | Січ_сер_макс=-3
| Лют_сер_мін=-8      | Лют_сер_макс=-2
| Бер_сер_мін=-3      | Бер_сер_макс=3
| Кві_сер_мін=3       | Кві_сер_макс=12
| Тра_сер_мін=10      | Тра_сер_макс=20
| Чер_сер_мін=13      | Чер_сер_макс=23
| Лип_сер_мін=15      | Лип_сер_макс=25
| Сер_сер_мін=14      | Сер_сер_макс=24
| Вер_сер_мін=9       | Вер_сер_макс=19
| Жов_сер_мін=4       | Жов_сер_макс=12
| Лис_сер_мін=-1      | Лис_сер_макс=4
| Гру_сер_мін=-5      | Гру_сер_макс=-1
| Рік_сер_мін=2       | Рік_сер_макс=11 -->
| Січ_а_макс=16.3      | Січ_а_мін=-25.2 
| Лют_а_макс=19.5      | Лют_а_мін=-28.7
| Бер_а_макс=24.7      | Бер_а_мін=-12.6
| Кві_а_макс=28.8      | Кві_а_мін=-2.7
| Тра_а_макс=31.7      | Тра_а_мін=1.0
| Чер_а_макс=35.5      | Чер_а_мін=8.8
| Лип_а_макс=38.0      | Лип_а_мін=12.2
| Сер_а_макс=37.1      | Сер_а_мін=7.9
| Вер_а_макс=33.5      | Вер_а_мін=2.7
| Жов_а_макс=30.0      | Жов_а_мін=-3.9
| Лис_а_макс=25.2      | Лис_а_мін=-19.0
| Гру_а_макс=18.0      | Гру_а_мін=-23.5
| Рік_а_макс=38.0      | Рік_а_мін=-28.7
| Січ_вода=1.2 	
| Лют_вода=1.2 	
| Бер_вода=3.4 
| Кві_вода=10.2 	
| Тра_вода=17.1
| Чер_вода=22.3 
| Лип_вода=25.1
| Сер_вода=24.2
| Вер_вода=19.7 
| Жов_вода=13.3 
| Лис_вода=7.7 
| Гру_вода=3.2 
| Рік_вода=12.4
|}}

=== Температура ===
Середня річна температура повітря + 14&nbsp;°C, а за кількістю [[інсоляція|сонячних днів]] Тамань (курорт Кучугури 280 днів) перевершує [[Геленджик]], [[Сочі]], [[Сухумі]]. Однак, амплітуда температурних коливань досить велика. Особливо значно вони проявляються у сезонних показниках. Так, у березні місяці може спостерігатися як спека 25&nbsp;°C, так і морози —13&nbsp;°C, хоч норма для цього місяця 4,2&nbsp;°C. За останні 80 років найсильніші морози були в лютому [[1954]] року (—28,7&nbsp;°C), а найбільша спека&nbsp;— в липні [[1999]] року, коли температура повітря доходила до + 38,0&nbsp;°C. Температура води в [[Глухий канал|Глухому каналі]] порту Темрюка (Азовське море) може сягати 31&nbsp;°C. Взимку, природно, не знижується нижче —0,9&nbsp;°C.

=== Опади ===
За спостереженнями з [[1946]] по [[2000]] рік річна норма опадів для Темрюка становить 519&nbsp;мм. В багаторічному розрізі щомісячна кількість опадів коливається мало. В окремі роки трапляються [[посуха|посухи]], трапляються [[злива|зливи]] з інтенсивністю до 150&nbsp;мм на годину. <!-- Середні багаторічні величини опадів подані в табл. 1.3 -->
Вологість
Середньорічна величина вологості становить 79&nbsp;%, але в окремі дні вона доходить до 100&nbsp;%. Це відбувається загалом восени при сильних [[туман]]ах, коли холодні потоки повітря з півночі накривають ще теплі води Азовського моря. Зміни середньомісячних і річних значень абсолютної вологості від року до року вельми невеликі. Відхилення середньомісячних значень як влітку, так і взимку не перевищують 3-5&nbsp;мм. <!-- Середні величини відносної і абсолютної вологості подані в табл. 1.5-1.6 -->

=== Вітровий режим ===
Найбільшу повторюваність мають вітри протилежних напрямків: північно-східного&nbsp;— східного і південно-західного <!-- (табл. 2.1) -->.
Максимальна швидкість вітру, що спостерігалась з [[1946]] року, склала 35&nbsp;м/с при катастрофічній [[повінь|повені]] [[28 жовтня]] [[1969]] року. Середня кількість [[шторм]]ів зі швидкістю вітру понад 15&nbsp;м/с (8-10 балів за [[шкала Бофорта|шкалою Бофорта]]) становить понад 20. При цьому кількість штормів силою 9 балів коливається від 2 до 8 на рік, і в середньому становить 5. Значніші шторми силою в 10 балів спостерігаються раз на 5 років. Середня тривалість штормів коливається від 12 годин (серпень) до 28 годин (березень, грудень), середньорічна становить&nbsp;— 20 годин.

== Біорізноманіття ==
[[Файл:Schwielowsee-Schilfrohrguertel-01.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Плавні]].]]
[[Файл:Lotus Field.jpg|міні|праворуч|200пкс|Зарості [[індійський лотос|рожевого лотоса]].]]

Ще років 150 назад, Таманський півострів вражав великою кількістю тваринного і рослинного світу. У [[дуб]]ових гаях<ref>Залишки на сопці [[Дубовий ринок]] у вигляді низьких хирлявих зарості кустарного дубняка.</ref> і лісах, поміж плавнями і ковилово-різнотравним степом, водилося безліч [[гуси|диких гусей]] (''Anser''), [[качині|качок]], різної дичини, паслися табуни диких [[тарпан|коней-тарпанів]] (''Equus ferus ferus'') і стада [[сайгак]]ів (''Saiga tatarica''). Зустрічалися навіть [[лось|лосі]] (''Alces alces'') та [[зубр]]и (''Bison bonasus''). [[Заєць|Зайців]] (''Lepus'') козаки взагалі не стріляли: в огородженому дворі на ніч накидали сіна. Вранці ж, захлопнув хвіртку, палицями набивали скільки їм треба.

=== Рослинність ===
Природна рослинність&nbsp;— сухий [[степ]], тепер під посівами [[пшениця|пшениці]] і [[кукурудза|кукурудзи]]. Рослинність переважно антропогенна, проте у ряді місць уздовж берегових урвищ збереглася первинна степова рослинність. [[Плавні]] заросли високою [[тростина|тростиною]], [[очерет звичайний|очеретом]] (''Phragmitess''), [[Рогіз|рогозом]], [[осока|осокою]] (''Carex''). Зустрічається [[інтродукція (біологія) |інтродукований]] рожевий [[індійський лотос]] (''Nelumbo nucifera''). Багато [[сад]]ів і [[виноградник]]ів (18&nbsp;000&nbsp;[[га]] на початку [[1960-ті|1960-х]] років), що дають цінні сорти [[вина|вин]].

=== Тваринний світ ===
Дерева зустрічаються лише в [[лісосмуга]]х, тому дикий тваринний світ зберігся в плавнях: [[кабан]]и (''Suidae scrofa''), [[Єнот звичайний|єноти]] (''Procyon lotor''), [[борсук]]и (''Meles meles'' L.), [[лисиця|лисиці]] (''Vulpes vulpes''), [[ондатра|ондатри]] (''Ondatra zibethicus'') і [[водоплавні птахи]]. Море і лимани ще досить багаті рибою частикових порід ([[судак звичайний|судак]] (''Sander lucioperca''), [[лящі]] (''Abramis'') , [[тарань]] (''Ratilus rutilus heckeli''), [[короп звичайний|короп]] (''Cyprinus carpio''), [[карась]] (''Carassius''), [[піленгас]] (''Mugil soiuy'') тощо), однак безконтрольний хижацький вилов майже повністю підірвав стадо [[осетрові|осетрових]] риб. Зараз ікряний [[осетер]] (''Acipenser'')&nbsp;— велика рідкість.

== Етимологія ==
Одна з версій походження назви «Тамань» стверджує [[черкеси|черкеське]] його походження від «темен»&nbsp;— болото, що відповідає характеру місцевості. Неглибокі опріснені озера, лимани, населені рибою і дичиною, порослі густим очеретом берега, створювали мальовничу картину заболоченої непрохідної місцевості.

== Історія ==
На Таманському півострові віднайдена стоянка [[первісна людина|первісної людини]]. У давнину півострів був населений [[Скіфи|скіфськими]] племенами.

=== Античні часи ===
[[Файл:Hermonassa 2.JPG|міні|праворуч|200пкс|Археологічні розкопки [[Гермонаса|Гермонаси]]]]

В античні часи півострів став частиною [[Боспорське царство|Боспорського царства]], в якому жили [[греки]], [[сармати]], [[євреї]] та інші народи. На Таманському півострові знаходилися грецькі колонії [[Гермонаса]] ([[592 до н. е.|592]] рік до н.&nbsp;е.) і [[Фанагорія]]. У [[IV століття|IV столітті]] півострів завоювали [[гуни]], пізніше він був центром [[Велика Болгарія|Великої Болгарії]] і в середині [[VII століття]] перейшов до [[хозари|хозарів]].

До [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] у краєзнавчому музеї Тамані знаходився рідкісний [[саркофаг]] з білого [[мармур]]у. Його викопали в [[1916]] році поблизу станиці в одному з [[Могила (насип)|курганів]]. У дні війни саркофаг викрали військові [[вермахт]]у, але доправити його до [[Німеччина|Німеччини]] не вдалося. Відступаючи під ударами [[радянська армія|радянських військ]], окупанти кинули гробницю в Керчі. Нині ця пам'ятка [[Елліністична цивілізація|еллінської культури]] виставлений в античному відділі [[Історичного музей (Москва)|Історичного музею]] в [[Москва|Москві]]. Близько селища [[Сєнной (Темрюцький район)|Сінного]], на місці колишньої Фанагорії, [[археолог]]и розкопали головки давньогрецької богині землеробства [[Деметра|Деметри]] та богині кохання і краси [[Афродіта|Афродіти]] (названою Таманською).

{{Античні поселення Північного Причорномор'я}}

=== Київська Русь ===
[[Файл:TmutarakanskyKamen.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Тмутороканський камінь]].]]

Після розгрому [[Хозарський каганат|Хозарського каганату]] київським князем [[Святослав Ігорович|Святославом]] у [[969]] році, на Таманському півострові близько двадцяти років існувала юдейська держава на чолі з [[Давид Таманський|Давидом Таманським]].

Наприкінці [[980-ті|980-х]] півострів був завойований [[Київська Русь|Київською Руссю]] і на ньому розташовувалось [[Тмутороканське князівство]]. Керував ним син [[Володимир Великий|Володимира Великого]] [[Мстислав Володимирович (Хоробрий)|Мстислав Володимировичем]]. Приблизно в [[1100]] році Тамань потрапила під владу [[половці]]в. Столиця цього князівства [[Тмуторокань]], найбільше торгове місто і морський порт, знаходилася на місці нинішньої станиці [[Таманська|Тамань]]. У місті тривалий час жив [[літопис]]ець [[Никон Великий|Никон]]. У лютому [[1067]] року, після смерті князя [[Ростислав Володимирович|Ростислава]], він відправився в [[Чернігів]] до [[Святослав Ярославич|Святослава]] просити в нього на князювання сина [[Гліб Святославич|Гліба]], на що той погодився. Гліб, в [[1068]] році зміряв відстань від Тмуторокані до [[Керч|Корчева]] по кризі протоки. Про що й розповідає напис на [[Тмутороканський камінь|Тмутороканському камені]], знайденому наприкінці [[XVIII століття]]. Зараз він зберігається в [[Ермітаж]]і ([[Санкт-Петербург]]).

=== Тюркська епоха ===
[[Файл:Taman map.png|міні|праворуч|200пкс|Таманський півострів на карті [[1870]] року.]]

У [[1239]] році півострів розорили [[татаро-монгольська навала|монголи]], після чого на ньому, як і в Криму, влаштувалися [[Генуезька республіка|генуезці]] ({{lang-it|Repubblica di Genova}}), що володіли півостровом до [[1483]] року. Генуезців витіснило новоутворене [[Кримське ханство]]. Після [[1783]] року протягом короткого періоду часу Таманський півострів входив до складу [[Османська імперія|Османської імперії]].

=== Російська імперія ===
Під час [[російсько-турецька війна 1787—1792|російсько-турецької війни]] [[1787]]–[[1792]] років Тамань відійшла до [[Російська імперія|Російської імперії]]. Вже у [[1792]] році тут були засновані поселення [[Чорноморське козаче військо|чорноморських козаків]]. У [[1793]] році збудована перша [[православ'я|православна]] церква Покрова. Територія району входила в Таманський (пізніше названий Темрюкським) відділ [[Кубанська область|Кубанської області]].

== Населення ==
З майже 150&nbsp;тисяч населення півострова, ще у [[1926]] році 70&nbsp;% становили етнічні [[українці]], що населяли казачі станиці. Найбільше місто [[Темрюк]] (37&nbsp;тисяч мешканців)&nbsp;— адміністративний центр [[Темрюцький район|Темрюцького району]] [[Краснодарський край|Краснодарського краю]] лежить у північно-східній частині півострова. Південо-східна частина адміністративно належить [[Анапський район|Анапському району]], проте місто [[Анапа]] лежить на узбережжі Чорного моря по той бік відрогів [[Кавказ|Кавказького пасма]]. Ще у першій половині [[XIX століття]] півострів був мало заселений. Найбільшим поселенням була [[Малиновий клин|козача]] станиця [[Таманська|Тамань]].

== Економіка ==
На півострові збудовано два міжнародних морських порти&nbsp;— Темрюк та Кавказ. У стадії будівництва на розі [[Залізний ріг]] знаходиться [[порт]] Тамань, який має стати одним з найбільших на півдні Росії. У сільському господарстві головні площі відведені під пшеницю та виноградники з садами.

=== Курорти ===
[[Файл:Азовское в Голубицкой.JPG|міні|праворуч|200пкс|[[Азовське море]]]]

Активно розвивається курортний [[туризм]]. [[Курорт]]и місцевого значення&nbsp;— ''Голубицька, Пересип, Кучугури, Ілліч'' на Азовському морі та ''Сінний, Тамань, Веселівка'' на Чорному морі.

==== Кучугури ====
Селище [[Кучугури (Темрюцький район)|Кучугури]] лежить на березі Азовського моря. Тут рівний рельєф місцевості, пологий берег. Пляжна зона з чистого кварцового піску тягнеться на 6&nbsp;км. Близькість Таманської затоки і Керченської протоки забезпечує постійний обмін води з Чорним морем. Тому в районі селища морська вода чиста, її температура вже в травні досягає 22°—28&nbsp;°C. Морська бухта напіввідкрита, дно позбавлене [[водорості|водоростей]], мулу й каменів. Найбільша кількість сонячних днів у році&nbsp;— 280.

==== Станиця Голубицька ====
[[Файл:Озеро Голубицкое.jpg|міні|праворуч|200пкс|Грязьове озеро в станиці [[Голубицька]].]]

Станиця [[Голубицька]], розташована на Азовському узбережжі, в безпосередній близькості (8&nbsp;км) від Темрюка. Мілководне море дуже зручне для дитячого та сімейного відпочинку. Середня температура води доходить до 28&nbsp;°C. Купальний сезон триває з травня по жовтень. На центральному пляжі чистий пісок, водні атракціони. Головна визначна пам'ятка&nbsp;— грязьове озеро, невелика лагуна довжиною 600&nbsp;м і глибиною 1,5—2&nbsp;м, відокремлена від моря піщано-черепашниковим [[пересип]]ом. Лікувальний мул з вмістом [[бром]]у і [[йод]]у, допомагає при схильності на кістково-м'язові захворювання.

==== Пересип ====
Пляж у [[Ахтанизовська|Пересипі]] (9&nbsp;км від станиці Голубицької) піщано-черепашковий. Море мілке і вода швидко прогрівається (середня температура в купальний сезон становить 24°—28&nbsp;°C). Селище оточене з усіх боків морем і лиманами, має особливий мікроклімат. Повітря насичене [[кисень|киснем]], дрібними частками [[кухонна сіль|хлористого натрію]], брому і йоду. Пересипське гирло з'єднує Ахтанизівський лиман з Азовським морем. У селищі «''За Батьківщину''» розташована грязьова сопка Тіздар. Вона має кратер діаметром 15—20&nbsp;м, глибиною 25&nbsp;м з рідким мулом сірого кольору, велика питома вага якого не дає потонути в ній любителям грязьових ванн.

== Культура ==
[[Файл:Paintings by Mikhail Lermontov, 1837, Taman.jpg|міні|праворуч|200пкс|Малюнок [[Лермонтов Михайло Юрійович|М.&nbsp;Ю.&nbsp;Лермонтова]] «''Тамань''», [[1837]] рік.]]
[[Файл:Самолёты,Паровоз.JPG|міні|праворуч|200пкс|Музей військової техніки «[[Військова гірка]]».]]

На теренах Тамані є близько 1000 історико-культурних пам'яток. Півострів змалював [[1839]] року [[Лермонтов Михайло Юрійович|Михайло Лермонтовим]] у творі «''[[Герой нашого часу]]''». На півострові, в станиці Тамань, є дім-музей поета. В Таманському археологічному музеї широко представлена культура античного поселення Гермонаси—Тмуторокані<ref>[http://image.2sea.su/categories.php?cat_id=31 Таманський археологічний музей]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}. {{ref-ru}}</ref>.

У Темрюцькому історико-археологічному музеї в будівлі Полуніна ([[XIX століття]]) зібрано унікальні експонати античних часів, Тмутороканського князівства, освоєння Тамані козаками. Окремі експозиції присвячено флорі й фауні. Музей відкрився в [[1920]] році<ref>[http://www.museum.ru/M1366 Темрюцький історико-археологічний музей]. {{ref-ru}}</ref>.

Музей бойової військової техніки «[[Військова гірка]]» просто неба на високому пагорбі&nbsp;— згаслому вулкані Миска в центрі Темрюка і є його візитною карткою. Широко представлена бойова техніка: стрілецька зброя, танки, літаки, торпедні катери, ракети.

=== Малиновий клин ===
[[Файл:Памятник казакам.JPG|міні|праворуч|200пкс|Пам'ятник Запорізьким козакам]]

У центрі станиці [[Старотитарівська (станиця)|Старотитарівській]] є музей історії козацтва. Експозиції присвячено історії та побуту кубанських козаків. Після відвідування виставки обов'язкове запрошення на козацьке подвір'я. Дорослих пригощають горілкою із салом та огірками, дітей&nbsp;— домашнім квасом і пиріжками.

[[Атамань (Кубанщина)|Атамань]]&nbsp;— етнотуристичний комплекс [[козача станиця|козачої станиці]] в натуральну величину просто неба, відкрито в серпні [[2009]] року біля Таманської станиці.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
# {{ЕУ}}
# ''Лотышев И. П.'' География Кубани. Энциклопедический словарь. Майкоп, 2006. {{ref-ru}}

== Посилання ==
* [http://www.mandry.org/?p=129 Тамань. Кубанська Україна.]
* [https://web.archive.org/web/20100128064642/http://www.tamagne.ru/gallery/index.htm Таманський портал відпочинку біля моря]. {{ref-ru}}
* [http://wikimapia.org/#lat=45.2101011&lon=37.0458984&z=10&l=37&m=b&search=Таманский%20полуостров Таманський півострів] на порталі [http://wikimapia.org Wikimapia]. {{ref-uk}} {{ref-ru}}
* [http://www.tamaninfo.ru/ Неофіційний портал Темрюцького району]. {{ref-ru}}

{{russia-geo-stub}}

[[Категорія:Географія Кубані]]