Перегляд вихідного коду сторінки Таллінн

{{Місто
 | назва               = Таллінн
 | місцева_назва       = Tallinn
 | зображення          = Tallin collage 33.png
 | зображення_розмір   = 270px
 | зображення_підпис   = Колаж видів Таллінна, показує вид з моря, Старого міста і нічний вид на центр міста.
 | прапор              = Flag of Tallinn.svg
 | прапор_підпис       = Прапор Таллінна
 | герб                = Tallinn wapen.svg
 | герб_підпис         = Герб Таллінна
 | країна              = {{EST}}
 | регіон              = [[Гар'юмаа]]
 | розташування        = 
 |lat_dir=N | lat_deg=59 | lat_min=26
            | lat_sec=
 |lon_dir=E | lon_deg=24 | lon_min=44
            | lon_sec=
 | країна карта        = Естонія
 | розташування_розмір = 300px
 | засноване           = [[1154]]
 | статус              = <!-- не обов'язковий -->
 | магдебурзьке право  = <!-- не обов'язковий -->
 | населення           = {{збільшення}} 418 107 (1 листопада 2012)<ref name="registered_population">{{cite web|url=http://www.tallinn.ee/g4258s9268|title=Tallinna elanike arv|trans_title=Number of Tallinn residents|publisher=Tallinn city government|date=2012-08-01|accessdate=2012-08-03|language=Estonian|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HcingPw2?url=http://www.tallinn.ee/Tallinna-elanike-arv|archivedate=2013-06-24|deadurl=no}}</ref>
 | густота             = 2506,9
 | катойконім          = <!-- назва мешканців міста (етнікон); формат - ч/ж або мешканці у множині; не обов'язковий -->
 | агломерація         = <!-- не обов'язковий -->
 | площа               = 159,2
 | висота над рівнем моря= <!-- не обов'язковий -->
 | поштові індекси     = <!-- не обов'язковий -->
 | код країни          = 3
 | код міста           = 72
 | координати          ={{coord|59|26|00|N|24|45|00|E|scale:30000|display=inline,title}}
 | поділ міста         = <!-- не обов'язковий -->
 | міста-побратими     = <!-- не обов'язковий -->
 | день міста          = <!-- не обов'язковий -->
 | адреса              = <!-- не обов'язковий -->
 | веб-сторінка        = [http://www.tallinn.ee/rus www.tallinn.ee]
 | мер                 = [[Мiхаïл Килварт]]
 }}
'''Та́ллінн'''<!-- , '''Коливань''', це лише одне із історичних імен, можна подати далі у статті --> ({{lang-et|Tallinn}})&nbsp;— столиця, найбільше місто та головний порт [[Естонія|Естонії]]. Розташований на березі [[Фінська затока|Фінської затоки]], на півночі країни. Великий пасажирський та вантажний морський порт.

== Назва ==
[[Файл:Vaade Oleviste tornist 2004.jpg|thumb|left|200px|Старе місто]]
Вважається, що назва міста походить від слів «taani linna», що означає [[Данія|данський]] замок/місто. Однак, можливо також походження від «tali linna» (зимовий замок).

Перша згадка про Таллінн, імовірно, датується [[1154]]&nbsp;р., коли арабський географ [[Мухаммад Аль-Ідрісі]] описав у своїй праці місто під назвою ''Коливань'' (у написанні ''Quoluwany''). Час проникнення цього топоніма в усну традицію, а також обставини заснування міста поки невідомі. У давньоруських письмових джерелах назва трапляється з [[1223|1223 року]] і виходить з ужитку тільки у [[XVIII століття|XVIII столітті]].

У «[[Хроніка Лівонії|Хроніці Лівонії]]» [[Генріх Латвійський|Генріха Латвійського]] (1-а половина [[XIII століття]]), написаної [[латинська мова|латиною]], використовується скандинавська назва Лінданісе ({{lang-da|Lyndanisse}}, {{lang-sv|Lindanäs}}).

Пізніше [[Скандинавія|скандинави]] і [[німці]] називали місто ''Ре́валь'' (''Reval'').

Російська назва міста Ревель була запозичена з німецької мови і стала офіційною після приєднання відвойованої в ході [[Велика Північна війна|Північної війни]] Естонії до [[Російська імперія|Російської імперії]]. У [[1719]] році була утворена [[Ревельська губернія]].

[[7 грудня]] [[1988]] року на сесії Верховної Ради [[Естонська Радянська Соціалістична Республіка|Естонської РСР]], була прийнята поправка до російського тексту Конституції [[СРСР]], відповідно до якої назва міста стала писатися з двома «н» («''Таллінн''»). Ця реформа пояснювалася прагненням привести російське написання у відповідність з естонським.

== Історія ==

=== Від давніх часів до XVII століття ===
Місто було засноване в землі Рявала в XI столітті; на пагорбі [[Тоомпеа (пагорб)|Тоомпеа]] були зведені перші оборонні споруди&nbsp;— дерев'яні укріплення.
[[Файл:Plaza del ayuntamiento, Tallinn, Estonia, 2012-08-05, DD 15.JPG|thumb|left|Будівля [[Ратуша (Таллінн)|Талліннської ратуші]].]]
[[Файл:Toompea_loss_2014.jpg|thumb|left| [[Замок Тоомпеа]].]]
Поселення, що існувало на місці нинішнього Таллінна, вперше згадується [[1154]] року, в праці арабського географа [[Мухаммад Аль-Ідрісі|Аль-Ідрісі]] як ''Quoluwany'', який схарактеризував його як «маленьке місто, скоріше схоже на фортецю», відзначивши при цьому велику гавань. У руських літописах фортеця згадується як ''Коливань''.
{{Об'єкт Світової спадщини
 | назва               = Історичний центр (Старе Місто) Таллінна
 | назва(офіційна-WHS) = ''Historic Centre (Old Town) of Tallinn''
 | зображення          = Old town of Tallinn 06-03-2012.jpg
 | підпис зображення   = 
 | країна              = {{EST}}
 | тип                 = Культурний
 | критерії            = ii, iv
 | ID                  = 822
 | регіон ЮНЕСКО       = Європа і Північна Америка
 | рік                 = 1997
 | внесено зміни       = 
 | під загрозою        = 
 | карта розташування  = 
 | підпис карти        = 
 | lat_NS = N |lat_deg = |lat_min = |lat_sec =
 | lon_EW = E |lon_deg = |lon_min = |lon_sec =
 | region              = 
 | CoordScale          = 
}}

У 1219 році захоплений данцями. «Лівонська хроніка» [[Генріх Латвійський|Генріха Латвійського]] свідчить, що влітку того року велике військо під командуванням самого [[Вальдемар II|Вальдемара II]] (Waldemar II) висадилося на берег в землі Рявала і данці «влаштувалися в Лінданісі, який раніше був городищем ряваласців, і зруйнували старе городище, та стали інше, нове будувати».

Ставши данським, місто переживало постійні набіги [[естонці|естів]] і німецького [[Орден мечоносців|Ордена мечоносців]], який до того часу вже опанував території сучасної [[Латвія|Латвії]] і південної Естонії.

1227 року Ревель захопили мечоносці. У 1238—1346 роках знову належав Данії. У 1346 Данія продала свою частину Естландії [[Великі магістри Тевтонського ордену|великому магістрові Тевтонського ордена]], який незабаром передав її ландмейстеру Тевтонського ордена в [[Лівонія|Лівонії]]. У 1347 році місту Ревель підтвердили його привілеї.

Початок XV&nbsp;— середина XVI сторіччя&nbsp;— золота доба стародавнього Ревеля: місто входило в [[Ганза|Ганзейський союз]] і відігравало важливу роль в регіоні Балтійського моря. Економічне піднесення тих часів сприяло не тільки ґрунтовному укріпленню кордонів міста, але також створило всі передумови для активної творчості&nbsp;— створення архітектурних і художніх цінностей. Проте ослаблення Лівонського ордена і економічний занепад під час [[Лівонська війна|Лівонської війни]] привели до втрати містом колишнього значення.

У 1561—1710 роках Ревель у складі [[Швеція|Швеції]]. У цей період місто переживало нове піднесення, розширилася діяльність талліннських ремісників, з'явилася перша мануфактура. Набув поширення рух [[Реформація|Реформації]]. Зросла кількість навчальних закладів, [[1631]]&nbsp;р. заснована найдавніша постійно діюча школа Естонії ([[Гімназія Густава Адольфа (Таллінн)|Гімназія Густава Адольфа]]), до кінця шведського періоду більшість городян були грамотними. З'явилися друкарні. У [[1637]] році була видана перша книга естонською мовою.

=== XVII-ХІХ століття ===
У [[1710]] році в ході [[Велика Північна війна|Північної війни]] місто було завойоване Московським царством. Вся Естонія зазнала жорстоких втрат від воєнних дій, голоду і чуми, не став винятком і Ревель, в якому 11 серпня 1710 року почалася епідемія чуми. 18 серпня 1710 року до міста підступили російські війська під командуванням генерала Р.&nbsp;Х.&nbsp;Боура і тримали місто в облозі до 30 вересня 1710 року, коли місто було здане. В ході облоги активних бойових дій не велося. До початку 1711 року в місті померли від чуми близько 15 тисяч людей. Після закінчення Північної війни Ревель став швидко облаштовуватися, попри те, що головним центром Російської імперії на Балтиці після [[Санкт-Петербург]]а стала [[Рига]].

У [[1783]]—[[1796]] роках Ревель був центром [[Ревельське намісництво|Ревельського намісництва]] Російської імперії.

До кінця XIX століття тривав бурхливий розвиток ревельської промисловості, зросло значення порту.

=== ХХ-ХХІ століття ===
У [[1918]] році в Ревелі була проголошена незалежність Естонії. Проте за умовами [[Берестейський мир|Берестейського мирного договору]] (стаття IV) між Німеччиною і [[більшовики|більшовиками]], що прийшли в 1917 році до влади в Росії, країна була окупована німцями.

У [[1919]] році Ревель вперше отримав сучасну естонську назву&nbsp;— Tallinn.

В ході Визвольної війни 1918−1920 років молода Естонська республіка взяла участь в Поході на [[Санкт-Петербург|Петроград]] білогвардійської Північно-західної армії&nbsp;— всього 20 тисяч багнетів і шабель: 17,5 тисяч росіян і 2,5 тисячі естонців. Після закулісних переговорів з більшовиками з жовтня 1919&nbsp;р. (в розпал боїв за Петроград), поразки Північно-західної армії й інтернування її на території Естонії, 2 лютого 1920 року був підписаний [[Тартуський мирний договір]] між [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]] і Естонією&nbsp;— Таллінн став столицею держави, визнаної у цей момент тільки ніким не визнаним урядом Радянської Росії.

З 1925 року офіційною назвою міста стала форма Tallinna. У 1933 році було повернено назву Tallinn.

У період незалежності Таллінн розвивався в цілому досить успішно. Були засновані Талліннський педагогічний і Талліннській політехнічний інститути, Академія мистецтв. Великі підприємства епохи Російської імперії, що орієнтувалися переважно на російський ринок, в 1920-ті роки були або закриті, або перепрофільовані. На початку 1920-х років велике значення для міста мав транзит радянських вантажів, який в 1924 році досяг максимуму (346&nbsp;тис. тонн). Але після придушення повстання естонських комуністів 1 грудня 1924 року обсяг транзитних перевезень вже наступного року скоротився в 2,6 рази, а до 1938 року до 1,6&nbsp;тис. тонн. З середини 1930-х років після виходу з важкої економічної кризи (1929−1933&nbsp;рр.) почався розвиток промисловості.

В результаті підписання секретного додаткового протоколу про розмежування сфер інтересів до [[Пакт Молотова — Ріббентропа|Договору про ненапад між Німеччиною і СРСР]] від [[23 серпня]] [[1939]] року Естонія була включена до сфери інтересів [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. [[6 серпня]] [[1940]] року Естонія увійшла до складу СРСР і Таллінн став столицею [[Естонська Радянська Соціалістична Республіка|Естонської Радянської Соціалістичної Республіки (ЕРСР)]].

У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] місто було сильно зруйноване. [[Радянська армія|Радянські війська]] окупували Таллінн 23 дні&nbsp;— з 5 по 28 серпня [[1941]] року, після чого змушені були його залишити. 9 та 10 березня [[1944]] року радянська авіація завдала бомбового удару по німецьким військам, розміщеним у місті.

Місто було знову окуповане радянськими військами 22 вересня 1944 року в ході [[Талліннська операція|Талліннської операції]].

У рамках [[Літні Олімпійські ігри 1980|літніх Олімпійських ігор 1980 року]] в Таллінні була проведена олімпійська регата.

У [[1988|1988 році]] в Таллінні виник перший в СРСР антикомуністичний суспільно-політичний рух&nbsp;— [[Народний фронт Естонії|Народний фронт]]. У червні-вересні 1988 року в Таллінні пройшли масові співочі заходи, що увійшли в історію як «[[Співоча революція]]».

З [[1991|1991 року]], після розпаду СРСР Таллінн стає столицею незалежної естонської держави.

У [[1997|1997 році]] історична частина Таллінна&nbsp;— Старе місто&nbsp;— була включена в список [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]].

== Географія ==
[[Файл:TallinnPan.jpg|1050px|thumb|center|Панорама Таллінна.]]

Таллінн знаходиться в [[Східна Європа|Східній Європі]], на південному березі [[Фінська затока|Фінської затоки]], за 80 кілометрів від [[Гельсінкі]]. Географічно і культурно Таллінн є частиною [[Північна Естонія|Північної Естонії]]. Найбільше озеро Таллінна&nbsp;— [[Юлемісте (озеро)|Юлемісте]] (площа 9,6&nbsp;км²). Це головне джерело питної води міста. Озеро [[Харку (озеро)|Харку]]&nbsp;— друге за величиною (площа&nbsp;— 1,6&nbsp;км²). На відміну від багатьох великих міст, єдина значна річка в Таллінні&nbsp;— [[Піріта (ріка)|Піріта]]&nbsp;— розташована далеко від центру міста (зараз&nbsp;— [[Піріта (район)|міський район Піріта]]). Басейн річки знаходиться під охороною через його мальовничість.

По території міста проходить вапняковий уступ ([[Балтійсько-Ладозький уступ|Балтійсько-Ладозький]]). Він чітко простежується у Тоомпеа і в [[Ласнамяє]].

Найвища точка Таллінна (64 метра над рівнем моря) знаходиться на південному заході міста в районі [[Нимме (район)|Нимме]].

Довжина берегової лінії&nbsp;— 46 кілометрів. У межах міста вона утворює три великі півострови: Коплі, Пальяссааре і Какумяе, чотири затоки: Талліннська, Пальяссааре, Копліська і Какумяе.

== Клімат ==
Клімат [[Морський клімат|морський]], з частими відлигами взимку. Середня температура лютого −5,8&nbsp;°C, липня +16,4&nbsp;°C. Переважають західні і південно-західні вітри. [[Атмосферні опади|Опадів]] випадає до 600&nbsp;мм на рік.

{{Клімат міста
|Місто_род=Таллінна
|Джерело=[http://pogoda.ru.net/climate/26038.htm Погода і клімат] [http://data.oceaninfo.info/atlas/Balt/2_watertemp_station_86095_1.html ЕСІМО]
|Січ_сер=-4.5|Січ_сер_опади=50
|Лют_сер=-5.0|Лют_сер_опади=31
|Бер_сер=-1.6|Бер_сер_опади=32
|Кві_сер=3.5 |Кві_сер_опади=34
|Тра_сер=9.9 |Тра_сер_опади=35
|Чер_сер=14.2|Чер_сер_опади=58
|Лип_сер=16.5|Лип_сер_опади=79
|Сер_сер=15.5|Сер_сер_опади=85
|Вер_сер=10.6|Вер_сер_опади=86
|Жов_сер=6.1 |Жов_сер_опади=72
|Лис_сер=1.4 |Лис_сер_опади=74
|Гру_сер=-2.3|Гру_сер_опади=60
|Рік_сер=5.4 |Рік_сер_опади=696
|Січ_сер_мін=-7.3|Січ_сер_макс=-2.0
|Лют_сер_мін=-8.0|Лют_сер_макс=-2.2
|Бер_сер_мін=-4.6|Бер_сер_макс=1.7
|Кві_сер_мін=-0.1|Кві_сер_макс=7.8
|Тра_сер_мін=5.2 |Тра_сер_макс=15.0
|Чер_сер_мін=9.7 |Чер_сер_макс=19.0
|Лип_сер_мін=12.2|Лип_сер_макс=21.0
|Сер_сер_мін=11.7|Сер_сер_макс=19.7
|Вер_сер_мін=7.3 |Вер_сер_макс=14.3
|Жов_сер_мін=3.3 |Жов_сер_макс=9.1
|Лис_сер_мін=-0.8|Лис_сер_макс=3.6
|Гру_сер_мін=-5.0|Гру_сер_макс=0.1
|Рік_сер_мін=2.0 |Рік_сер_макс=9.0
|Січ_а_макс=9.2 |Січ_а_мін=-33.0
|Лют_а_макс=10.2|Лют_а_мін=-31.0
|Бер_а_макс=15.9|Бер_а_мін=-26.2
|Кві_а_макс=25.2|Кві_а_мін=-17.2
|Тра_а_макс=29.7|Тра_а_мін=-4.3
|Чер_а_макс=31.2|Чер_а_мін=0.0
|Лип_а_макс=32.3|Лип_а_мін=4.4
|Сер_а_макс=31.2|Сер_а_мін=1.7
|Вер_а_макс=28.5|Вер_а_мін=-4.7
|Жов_а_макс=21.8|Жов_а_мін=-10.5
|Лис_а_макс=13.4|Лис_а_мін=-21.3
|Гру_а_макс=10.7|Гру_а_мін=-32.2
|Рік_а_макс=32.3|Рік_а_мін=-33.0
| Січ_вода=1.0
| Лют_вода=0.5 
| Бер_вода=0.6 
| Кві_вода=2.3 
| Тра_вода=6.5 
| Чер_вода=11.8 
| Лип_вода=16.2 
| Сер_вода=16.7 
| Вер_вода=13.0 
| Жов_вода=9.5
| Лис_вода=6.0 
| Гру_вода=2.8 
| Рік_вода=7.3
|}}

== Транспорт ==
{{main|Громадський транспорт у Таллінні}}

== Населення ==
Станом на 1 січня [[2012]] року в місті мешкають 416 144 осіб<ref name="registered_population"/>, з яких близько 22 відсотків не є громадянами Естонії. Місто є одним з перших у [[Європейський Союз|Євросоюзі]] за кількістю негромадян.

Серед мов, окрім найвживанішої [[естонська мова|естонської]], в місті є розповсюдженими [[англійська мова|англійська]], [[фінська мова|фінська]] та [[російська мова|російська]].

{| class="standard" style="text-align:center;"
|+Кількість населення
! Рік
! 1372
! 1772
! 1816
! 1834
! 1851
! 1881
! 1897
! 1925
! 1959
! 1989
! 1996
! 2000
! 2006
! 2007
! 2011
! 2012
|-
! Населення
| {{num|3250}}
| {{num|6954}}
| {{num|12000}}
| {{num|15300}}
| {{num|24000}}
| {{num|45900}}
| {{num|58800}}
| {{num|119800}}
| {{num|283071}}
| {{num|478974}}
| {{num|427500}}
| {{num|400378}}
| {{num|399108}}
| {{num|400911}}
| {{num|415416}}
| {{num|416144}}
|}

=== Національний склад ===

{| class="standard"
!rowspan="2" |Нації
!colspan="2" |1820<ref name="Пуллат1">История Таллина. С начала 60-х гг. XIX столетия до 1970 г. Сост. [и авт. предисл.] Р. Пуллат. Пер. с эст.&nbsp;— Таллин: Ээсти раамат, 1972, с. 41.</ref>
!colspan="2" |1871<ref name="Пуллат1" />
!colspan="2" |1881<ref name="Пуллат1" />
!colspan="2" |1897<ref name="Пуллат1" />
!colspan="2" |1913<ref name="Пуллат1" />
!colspan="2" |1917<ref name="Пуллат1" />
!colspan="2" |1918<ref name="Пуллат2">История Таллина. С начала 60-х гг. XIX столетия до 1970 г. Сост. [и авт. предисл.] Р. Пуллат. Пер. с эст.&nbsp;— Таллин: Ээсти раамат, 1972, с. 174.</ref>
!colspan="2" |1922<ref name="Пуллат2" />
!colspan="2" |1934<ref name="Пуллат2" />
|-
!кількість
!%
!кількість
!%
!кількість
!%
!кількість
!%
!кількість
!%
!кількість
!%
!кількість
!%
!кількість
!%
!кількість
!%
|-
|'''Всього'''
|align="right" |'''12 902'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''29 162'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''45 880'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''58 810'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''116 132'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''156 350'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''105 789'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''122 419'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''137 792'''
|align="right" |'''100'''
|-
|[[естонці]]
|align="right" |4486
|align="right" |34,8
|align="right" |15 097
|align="right" |51,8
|align="right" |26 324
|align="right" |57,4
|align="right" |40 406
|align="right" |68,7
|align="right" |83 133
|align="right" |71,6
|align="right" |90 000
|align="right" |57,7
|align="right" |86 035
|align="right" |81,3
|align="right" |102 568
|align="right" |83,8
|align="right" |117 918
|align="right" |85,6
|-
|[[росіяни]]
|align="right" |2304
|align="right" |17,9
|align="right" |3300
|align="right" |11,3
|align="right" |5111
|align="right" |11,1
|align="right" |6008
|align="right" |10,2
|align="right" |13 275
|align="right" |11,4
|align="right" |40 000
|align="right" |25,6
|align="right" |5188
|align="right" |4,9
|align="right" |7513
|align="right" |6,2
|align="right" |7888
|align="right" |5,7
|-
|[[німці]]
|align="right" |5540
|align="right" |42,9
|align="right" |10 020
|align="right" |34,4
|align="right" |12 737
|align="right" |27,8
|align="right" |10 297
|align="right" |17,5
|align="right" |12 424
|align="right" |10,7
|align="right" |13 000
|align="right" |8,3
|align="right" |7691
|align="right" |7,3
|align="right" |6904
|align="right" |5,6
|align="right" |6575
|align="right" |4,8
|-
|інші
|align="right" |572
|align="right" |4,4
|align="right" |745
|align="right" |2,5
|align="right" |1708
|align="right" |3,7
|align="right" |2099
|align="right" |3,6
|align="right" |7600
|align="right" |6,5
|align="right" |13 350
|align="right" |8,4
|align="right" |6875
|align="right" |6,3
|align="right" |5434
|align="right" |4,4
|align="right" |5411
|align="right" |3,9
|}

{| class="standard"
!rowspan="2" |Нації
!colspan="2" |1959<ref name="Rahvastik1">[http://www.stat.ee/dokumendid/20413 Eesti rahvastik rahvaloenduste andmetel. I. Population of Estonia by Population Censuses]</ref>
!colspan="2" |1970<ref name="Rahvastik1" />
!colspan="2" |1979<ref name="Rahvastik1" />
!colspan="2" |1989<ref name="stat.ee">[http://www.stat.ee/dokumendid/26495 2000. aasta rahvaloenduse tulemused. II. Kodakondsus, rahvus, emakeel ja võõrkeelte oskus]</ref>
!colspan="2" |2000<ref name="stat.ee" />
!colspan="2" |2010<ref>[http://pub.stat.ee/px-web.2001/temp/RV0222201012425170.xls Eesti statistika andmebaas: RV0222: Rahvastik soo, rahvuse ja maakonna järgi, 1. jaanuar]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
|-
!кількість
!%
!кількість
!%
!кількість
!%
!кількість
!%
!кількість
!%
!кількість
!%
|-
|'''Всього'''
|align="right" |'''281 714'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''362 706'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''428 537'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''478 974'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''400 378'''
|align="right" |'''100'''
|align="right" |'''399 340'''
|align="right" |'''100'''
|-
|[[естонці]]
|align="right" |169 697
|align="right" |60,2
|align="right" |201 908
|align="right" |55,7
|align="right" |222 218
|align="right" |51,9
|align="right" |227 245
|align="right" |47,4
|align="right" |215 114
|align="right" |53,7
|align="right" |220 767
|align="right" |55,3
|-
|[[росіяни]]
|align="right" |90 594
|align="right" |32,2
|align="right" |127 103
|align="right" |35,0
|align="right" |162 714
|align="right" |38,0
|align="right" |197 187
|align="right" |41,2
|align="right" |146 208
|align="right" |36,5
|align="right" |145 027
|align="right" |36,3
|-
|[[українці]]
|align="right" |7277
|align="right" |2,6
|align="right" |13 309
|align="right" |3,7
|align="right" |17 507
|align="right" |4,1
|align="right" |22 856
|align="right" |4,8
|align="right" |14 699
|align="right" |3,7
|align="right" |13 968
|align="right" |3,5
|-
|[[білоруси]]
|align="right" |3683
|align="right" |1,3
|align="right" |7158
|align="right" |2,0
|align="right" |10 261
|align="right" |2,4
|align="right" |12 515
|align="right" |2,6
|align="right" |7938
|align="right" |2,0
|align="right" |7342
|align="right" |1,8
|-
|[[фіни]]
|align="right" |1650
|align="right" |0,6
|align="right" |2852
|align="right" |0,8
|align="right" |2996
|align="right" |0,7
|align="right" |3271
|align="right" |0,7
|align="right" |2436
|align="right" |0,6
|align="right" |2299
|align="right" |0,6
|-
|[[євреї]]
|align="right" |3714
|align="right" |1,3
|align="right" |3750
|align="right" |1,0
|align="right" |3737
|align="right" |0,9
|align="right" |3620
|align="right" |0,8
|align="right" |1598
|align="right" |0,4
|align="right" |1347
|align="right" |0,3
|-
|інші
|align="right" |1416
|align="right" |0,5
|align="right" |6626
|align="right" |1,8
|align="right" |9104
|align="right" |2,1
|align="right" |12 280
|align="right" |2,6
|align="right" |12 385
|align="right" |3,1
|align="right" |8590
|align="right" |2,2
|}

== Частини міста ==
[[Файл:Tallinna linnaosad.png|thumb|праворуч|300px|Частини міста Таллінна]]
* [[Кесклінн]] (центр міста)
* [[Крістійне]]
* [[Ласнамяє]]
* [[Мустамяє]]
* [[Нимме (район)]]
* [[Піріта (район)]]
* [[Пиг'я-Таллінн]]
* [[Гааберсті]]

== Культура ==
{{панорама|Tallinn_old_city_and_sea_view_two.jpg|1050px|Панорама центра міста і [[Фінська затока|Фінської затоки]] з башти [[Церква святого Олафа (Таллінн)|церкви св. Олафа]]}}

{{Multiple image
 | align     = right
 | direction = vertical
 | header    = Старе місто
 | width     = 200

 | image1    = Tallinn - Town Hall Square (Raekoja plats).jpg
 | alt1      = 
 | caption1  = Ратушна площа
 | image2    = Tallinn Katariina Käik.JPG
 | alt2      = 
 | caption2  = Провулок Катаріни (Katariina käik)
}}

Таллінн&nbsp;— головний культурний осередок країни, тут працюють головні естонські театри, музеї, численні кінотеатри, бібліотеки, клуби, інші заклади культури та дозвілля.

=== Старе місто ===
'''Старе місто''' ({{lang-et|Vanalinn}})&nbsp;— найстаріша частина Таллінна, саме тут з'явилися перші поселення. Утворює центральну частину району Кесклінн.

Старе місто включено до списку [[Світова спадщина ЮНЕСКО|світової спадщини ЮНЕСКО]]. Від XI—XV століття до наших днів збереглася велика частина будівель, мережа середньовічних вулиць і велика частина стіни (одна з найбільш збережених стародавніх міських стін у [[Північна Європа|Північній Європі]]). У Старому місті знаходяться побудована в [[1404]] році [[Талліннська ратуша]], [[Церква Нігулісте|церква Святого Миколая]], [[Церква святого Олафа (Таллінн)|церква Святого Олафа]] (Ольовісте) (до кінця XIX століття&nbsp;— найвища будівля світу), [[Церква Святого Духа (Таллінн)|церква Святого духа]], [[Домський собор (Таллінн)|Домський собор]], Домініканський монастир, а також [[Собор Олександра Невського (Таллінн)|православний собор Олександра Невського]] і церква Миколи Чудотворця.

'''Вишгород''' ({{lang-et|Toompea}}) є частиною Старого міста. У XII—XIV століттях на Вишгороді був побудований орденський [[Вишгородський замок|замок Тоомпеа]] ({{lang-et|Toompea loss}}). Над замком височіє 48-метрова вежа «Довгий Герман» ({{lang-et|Pikk Hermann}}), яка була зведена в [[1360]]-[[1370]] роках. [[Прапор Естонії|Прапор]] на вершині Довгого Германа є одним із символів Естонії. У перебудованому замку Тоомпеа розташований парламент Естонії [[Рійгікогу]].

У Вишгороді також розташований побудований в [[1900]] році собор Олександра Невського.

Площа [[Вана-Тург|Вана Тург]]&nbsp;— колишня ринкова площа, що розташована в старому місті.

=== Олександро-Невський собор ===
{{Multiple image
 | align     = right
 | direction = vertical
 | header    = Храми Таллінна
 | width     = 200

 | image1    = Alexander-Newski-Kathedrale.JPG
 | alt1      = 
 | caption1  = Олександро-Невський собор
 | image2    = Church in Tallinn 1.JPG
 | alt2      = 
 | caption2  = Церква Миколи Чудотворця
 | image3    = Domklein.jpg
 | alt3      =
 | caption3  = Домський собор
}}
Православний Олександро-Невський собор був зведений в 1900 році на честь чудесного порятунку імператора [[Олександр III (російський імператор)|Олександра III]] в залізничній аварії [[17 жовтня]] [[1888]]&nbsp;р. З восьми запропонованих варіантів для зведення собору найкращим місцем виявилася площа перед губернаторським палацом (нині будівля парламенту). Собор був урочисто освячений [[30 квітня]] [[1900]] року. За естонськими переказами, на місці собору була могила національного естонського героя [[Калевіпоег]]а. Влада збиралася знести храм в [[1924|1924 році]], в період першої незалежності [[Естонія|Естонії]], а також під час німецької окупації. На початку [[1960-ті|1960-х років]] собор хотіли перебудувати в [[планетарій]], однак він був врятований єпископом Олексієм Рідігером&nbsp;— майбутнім Патріархом [[Алексій II|Алексієм II]].

Зараз собор Олександра Невського є Кафедральним православним собором Таллінна та Естонії.

=== Церква Миколи Чудотворця ===
Церква Миколи Чудотворця на вулиці Вене була побудована в [[1820]] році на місці старої церкви і стала першим купольною будівлею в Старому місті. Церква була побудована за проектом архітектора Луїджі Руска, складеному у [[1807]] році. Будівля розташована на вузькій ділянці, має класичні форми колон, на бічних фасадах&nbsp;— напівколони. Церква має дві чотиригранні вежі-дзвіниці і один головний купол. Перша православна церква на вулиці Сулевімягі, побудована новгородськими купцями, в [[XV століття|XV столітті]] була перенесена на вулицю Відні, де пізніше була побудована Церква Миколи Чудотворця.

=== Домський собор ===
{{Докладніше|Домський собор (Таллінн)}}

Талліннський Домський собор вважається найстарішою церквою столиці Естонії. Собор був побудований на місці старої дерев'яної церкви, перші згадки про яку відносяться до [[1233|1233 року]]. Через десять років після побудови церкви почалося будівництво кам'яного храму. Вежа Домського собору побудована в стилі бароко, численні каплиці відносяться до пізніших архітектурних стилів.

Серед похованих у цьому соборі чимало знаменитих людей, таких як [[Понтус Делаґарді]] (шведський полководець) і його дружина Софія Гулленхельм, адмірал [[Грейг Самуїл Карлович|Самуїла Грейга]], а також відомий мореплавець [[Крузенштерн Іван Федорович|Адам Йоханн фон Крузенштерн]].

=== Церква Святого Миколая ===
{{main|Церква Нігулісте}}

Координати: {{coord|59|26|9|N|24|44|34|E|scale:2000_region:EE_type:landmark}}<br/>
Церква Нігулісте (церква Святого Миколая)&nbsp;— лютеранська церква-музей, розташована в Старому місті. Храм названий на честь покровителя всіх мореплавців&nbsp;— [[Святий Миколай|святого Миколая]], його заснували німецькі купці в [[XIII століття|XIII столітті]].

=== Церква Святого Олафа ===
{{main|Церква святого Олафа (Таллінн)}}

Координати: {{coord|59|26|29|N|24|44|52|E|scale:2000_region:EE_type:landmark}}<br/>
Найвища споруда в Середньовічній Європі. Побудована в готичному стилі. Перші згадки відносяться до [[1267]] року. Висота шпиля&nbsp;— 124 метри. Для туристів відкритий оглядовий майданчик, звідки можна помилуватися стародавнім Таллінном.

=== Домініканський монастир ===
[[Домініканці (орден)|Домініканці]] заснували свій монастир в Таллінні в [[1246]] році. Найпомітнішою будівлею в цьому типовому монастирському комплексі стала церква Св. Катарини (Катерини), побудована імовірно в кінці [[XIV століття]]. За площею їй не було рівних в середньовічному Нижньому місті. З перших років існування монастиря при ньому неофіційно діяла школа. Монастирська будівля неодноразово перебудовувалося і розширювалося, останній раз&nbsp;— в [[XVI століття|XVI столітті]].

Фатальну роль у долі монастиря зіграла [[Лютеранство|лютеранська]] [[Реформація]]: в [[1525]] році міська влада примусила ченців полишити Таллінн, а в [[1531]] році внаслідок пожежі в закинутій церкві, від будівлі залишилися руїни. Нині від монастирського комплексу збереглася лише західна стіна з двома порталами, частина південної стіни з фрагментами трьох [[Контрфорс (архітектура)|контрфорсів]], віконними прорізами і нижньою частиною південно-східної вежі, а також фрагменти північної стіни.

[[Файл:Tallinn maritime museum entrance.jpg|міні|праворуч|200пкс|Вхід до Морського музею]]
Наразі тут виставляються роботи середньовічних каменярів, влаштовуються виставки та концерти.

=== Музеї ===
{{catmore|Музеї Таллінна}}

* [[Морський музей Естонії]]
* [[Музей Куму]]
* [[Естонський історичний музей]]
* [[Естонський музей просто неба]]
* [[Музей окупацій (Таллінн)|Музей окупацій]]

=== Театри ===
* [[Національна опера «Естонія»]];
* [[Естонський драматичний театр]];
* [[Талліннський міський театр]];
* [[Естонський ляльковий театр]];
* [[Державний російський драматичний театр (Таллінн)|Російський драматичний театр]];
* [[Російський молодіжний театр (Таллінн)|Російський молодіжний театр]].

=== Бібліотеки ===
* [[Національна бібліотека Естонії]]
* [[Академічна бібліотека Талліннського університету]]

=== Музика ===
У Таллінні є відкритий концертний майданчик [[Талліннське співоче поле]].

== Особи, пов'язані з містом Таллінн ==
* [[Куфальдт Георг Фрідріх]] (1853—1938), паркобудівник

=== Уродженці ===
* [[Оскар Калліс]] (1892—1918)&nbsp;— естонський художник, один з головних представників естонського національного романтизму.
* [[Ільмар Лаабан]] (1921—2000)&nbsp;— естонський поет та публіцист.
* [[Даґмар Нормет]] (1921—2008)&nbsp;— естонський письменник та перекладач.
* [[Гаральд Таммер]] (1899—1942)&nbsp;— естонський спортсмен та журналіст, бронзовий призер Літніх Олімпійських ігор 1924.

== Міста-побратими ==
{{columns-list|2|
* {{прапорець|GBR}} [[Дартфорд]], [[Велика Британія]]
* {{прапорець|GBR}} [[Ньюкасл-апон-Тайн]], [[Велика Британія]]
* {{прапорець|USA}} [[Лос-Гатос]], [[Каліфорнія]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
* {{прапорець|USA}} [[Аннаполіс (Меріленд)|Аннаполіс]], [[Меріленд]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
* {{прапорець|CAN}} [[Торонто]], [[Канада]]
* {{прапорець|CHN}} [[Пекін]], [[Китай]]
* {{прапорець|GER}} [[Шверін]], [[Мекленбург — Передня Померанія]], [[Німеччина]]
* {{прапорець|GER}} [[Кіль (місто)|Кіль]], [[Німеччина]]
* {{прапорець|AUT}} [[Відень]], [[Австрія]]
* {{прапорець|BEL}} [[Гент]], [[Бельгія]]
* {{прапорець|ITA}} [[Венеція]], [[Італія]]
* {{прапорець|ITA}} [[Флоренція]], [[Італія]]
* {{прапорець|SWE}} [[Мальме]], [[Швеція]]
* {{прапорець|SWE}} [[Стокгольм]], [[Швеція]]
* {{прапорець|FIN}} [[Гельсінкі]], [[Фінляндія]]
* {{прапорець|FIN}} [[Котка]], [[Фінляндія]]
* {{прапорець|FIN}} [[Турку]], [[Фінляндія]]
* {{прапорець|LAT}} [[Рига]], [[Латвія]]
* {{прапорець|LTU}} [[Вільнюс]], [[Литва]]
* {{прапорець|UKR}} [[Київ]], [[Україна]]
* {{прапорець|UKR}} [[Одеса]], [[Україна]]
* {{прапорець|RUS}} [[Грозний]], [[Росія]]
* {{прапорець|RUS}} [[Москва]], [[Росія]]
* {{прапорець|RUS}} [[Санкт-Петербург]], [[Росія]]
* {{прапорець|NED}} [[Гронінген]], [[Нідерланди]]
}}

== Примітки ==
{{примітки}}

== Посилання ==
* [http://www.tallinn.ee/eng Офіційна сторінка міста]
* [http://www.tallinn.info/ м. Таллінн]
* [http://tourism.tallinn.ee Туризм в Таллінні]
* [http://www.tallinn-airport.ee Аеропорти]
* [http://weather.ee/tallinn Погода в Таллінні]
* [https://web.archive.org/web/20160304125954/http://www.oldtallinn.com/panoramic/2006 Старий Таллінн]
* [http://sites-of-memory.de/main/location.html Розташування м. Таллінн]
* [https://web.archive.org/web/20160110132406/http://tallinn-map.info/ Карта м. Таллінн]
* [https://web.archive.org/web/20070419154623/http://www.tallinntravel.com/ Готелі та туризм]
* [http://www.tripfoto.com/tallinn/ Подорожуючи Таллінном]
* [http://www.7is7.com/otto/estonia/tallinn.html Фото старого міста]
{{Бібліоінформація|колір=blue}}
{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з мiстом
|list  =
{{Повіт Гар'юмаа}}
{{Міста Естонії}}
{{Світова спадщина в Естонії}}
{{Естонія}}
{{Столиці Європи}}
{{Столиці Європейського Союзу}}}}

[[Категорія:Таллінн| ]]
[[Категорія:Столиці країн Європи]]
[[Категорія:Міста Естонії]]
[[Категорія:Ганза]]
[[Категорія:Світова спадщина в Естонії]]
[[Категорія:Перейменовані міста]]