Таде́уш Ча́цький (пол. Tadeusz Czacki; *28 серпня 1765, місто Порицьк, нині село Павлівка Іваничівського району Волинської області — †8 лютого 1813, місто Дубно, нині Рівненської області) — польський освітній і економічний діяч, історик, урядник Королівства Польського. Співзасновник Вищої Волинської гімназії (у 1819 реформована у Кременецький ліцей).

Тадеуш Чацький
пол. Tadeusz Czacki
Pitschmann Tadeusz Czacki.png
Народився 28 серпня 1765(1765-08-28)
місто Порицьк, нині село Павлівка Іваничівського району Волинської області
Помер 8 лютого 1813(1813-02-08) (47 років)
місто Дубно, нині Рівненської області
Поховання Іваничівський район
Громадянство Річ Посполита, Російська імперія
Національність поляк
Місце проживання Острог, Кременець
Діяльність історик
Відомий завдяки освітній діяч, історик, колекціонер, урядник
Знання мов польська[1]
Членство Варшавське товариство друзів наукd
Конфесія католик
Рід Чацькі
Батько Фелікс Чацький
Мати Q29653807?
Родичі Ян Малаховський (дід)
Брати, сестри Міхал Чацький
У шлюбі з Барбара Дембінська
Діти Maria Czackad
Нагороди
POL Order Orła Białego BAR.svg Кавалер ордена Святого Станіслава (Річ Посполита)
Герб

Життєпис

Син коронного підчашого Фелікса Щенсного Чацкого та доньки великого коронного канцлера Яна Малаховського Катажини[2]. В дитинстві був позбавлений батьківської опіки через арешт з наказу Рєпніна за агітацію проти рівних прав для неуніятів та дисидентів. Мати померла рано (1768 року). Зі старшим братом Міхалом виховувався у Ґданьску під опікою стрия — коронного стражника Францішека протягом 5,5 років. Порицьк, захоплений військами Крєчєтнікова, був пограбований, знищений. Після звільнення батька виховувався у родинному домі в Порицьку під опікою єзуїта кс. Фаустина Ґродзіцкого[3] з Львівського єзуїтського колегіуму. В 16-річному віці став практикантом задворних судів у Варшаві; в цей період вільний час присвячував самоосвіті, часто перебував у бібліотеці Залуських, зблизився з Я. Альбертранді, А. Нарушевичем. За дорученням королівської канцелярії (короля) впорядковував королівський особистий архів, частину коронної метрики. 1784 року став членом Комісії пол. Kruszcowej, де, незважаючи на молодий вік, розвинув живу діяльність. До 1785 року був останнім негродовим новгород-сіверським старостою[4]. 1786 року Сейм обрав Т. Чацького (мав посаду новогродського старости) до комісії Коронного скарбу, в якій діяв протягом 7 років[5].

Діяч Едукаційної комісії, що відала питанями освіти і просвітництва в Речі Посполитій у 1773—1779 роках. Присягнув Польській конституції у травні 1791 року. 1793 року перебував у Кракові: працював у бібліотеці Ягеллонського університету, відвідував лекції в Академії, досліджував антикварні, кляштори, мав наміри стати професором Краківського університету.

У цей час були зайняті російською імперською армією його маєтки в Порицьку, Острові, обкладений секвестром маєток у Брусилові. Під час повстання Т. Костюшка перебував у Кракові, до нього стосунку не мав[5]. Після Другого розділу Польщі у 1793 р. і національної катастрофи — зникнення Польщі як держави, були конфісковані маєтки Чацького (спочатку були повернені, потім наказано продати, самому покинути межі Російської імперії). Йому вдалося частково повернути майно після смерті імператриці Катерини ІІ, коли царський престол посів імператор Павло І.

Шляхтою Київської губернії був обраний послом (делегатом) на церемонію коронації імператора Росії Павєла І. Під час перебування в Москві та С.-Петербурзі клопотав про створення у Києві суду для Київської, Подільської, Волинської губерній, поверненню процедури вибору маршалків шляхти цих губерній.

З 1803 року візитатор (куратор) шкіл Волинської, Подільської і Київської губерній; засновник Вищої Волинської гімназії (1805) разом з видатним польським реформатором Гуґо Коллонтаєм (від 1819 — ліцей), у якій заснував нумізматичний музей (19 тис. рідкісних монет і медалей), що став основою колекції Київського університету. Під час цієї роботи зазнавав переслідувань від російської влади (1807, 1808 роки), прикростей від університету Вільнюса (1810 року). 1811 року заснував друкарню Крем'янецького ліцею, в заповіті переказав власну бібліотеку (32000 томів) для нього[6]. Сприяв поверненню з Росії на Волинь цінної бібліотеки К. Залуського.

Для Кременецької гімназії не шкодував власних грошей, іноді використовував для неї державні кошти, призначені для інших шкіл. Ректор Віленського університету Ян Снядецький у травні 1810 року виявив витрату Т. Чацьким 12 тис. рублів на своє дітище замість шкіл Житомира, Вінниці, Кам'янця на Поділлі[7]. Спричинився до поширення шкіл, підтримував професійне шкільництво. По його смерті більшість обов'язків у Крем'янецькій комісії перейшли Міхалу Собанському[8].

Тіло поховали у родинному склепі в Порицьку. Серце було поховане в урні, що знаходилась в актовій залі Кременецького колегіуму.[6]

Праці

Праці Чацького присвячені переважно історичному праву. Визначніші з них — О nazwisku Ukrainy і początki kozaków («Про назву „Україна“ і зародження козацтва», 1801), «Про литовські і польські закони» (1800—1801), «Чи римські закони були основою польських законів?» (1809) та ін.

Переважну частину рукописів короля Станіслава Августа після Т. Чацького (отримав у момент його абдикації (зречення)) набув князь Адам Єжи Чарторийський[9].

Власність

Купив село Новосілка (тепер Новосілки, Здолбунівський район) у Малаховського в 1794 році[10].

Пам'ять

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Мałachowscy (01) (пол.)
  3. за даними статті про Т. Чацкого - Францішека
  4. Nowogród (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 255. (пол.).— S. 255. (пол.)
  5. а б A. Knot. Czacki Tadeusz (1765—1813)… — S. 144.
  6. а б A. Knot. Czacki Tadeusz (1765—1813)… — S. 146.
  7. П. Даниляк. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні… — С. 58-59.
  8. Z. Anusik. Sobański Michał h. Junosza (1755—1832) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — Tom XXXIХ/3, zeszyt 162. — 435. (пол.)
  9. A. Knot. Czacki Tadeusz (1765—1813)… — S. 145—146.
  10. Nowosiółka (7), wś z cerkwią paraf. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 276. (пол.) — S. 277. (пол.)
  11. http://www.radyvyliv.info/pogruddya-tadeusha-chackogo-v-kremenci.html
  12. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie.— Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. (пол.)

Література

Посилання