Перегляд вихідного коду сторінки ТЮГ імені Брянцева

{{Театр
|назва = ТЮГ імені Брянцева
|мовою = ru
|зображення = TyUZ1.JPG
|підпис = Театр юних глядачів  імені Брянцева, головний фасад, 2006 р.
|адреса = Санкт-Петербург, площадь Пионерськая,д. 1. ст метро «Пушкинская»
|місто = [[Ленінград]], [[Санкт-Петербург]]
|країна = {{USSR}} → {{RUS}}
| підпорядкування    =
| архітектор =    
| власник          =
| місткість       = 1&nbsp;300 місць
| тип           = [[театр юного глядача]]
| статус =
| відкрито = [[1922]] року
| знову відкрито = [[1962]] рік в цьму приміщенні
| роки роботи = 1922 і донині
| перебудовано =
| закрито =
| інші назви     =
| репертуар = вистави для дітей і дорослих
| керівництво =
|сайт = [http://www.tyuz-spb.ru ]
}}
'''ТЮГ імені Брянцева'''&nbsp;— один з перших професійних [[театр]]ів світу та Росії, розрахований на дитячу та юнацьку аудиторію. Заснований у [[Санкт-Петербург|Петрограді]] в 1922 році.

== Історія ==
«З твого обличчя бруд я постираю …» Іван Вазов.

=== Засновник Брянцев ===
[[Файл:Видання про ТЮГ 1927 року.jpg|міні|праворуч|200пкс|Видання про ТЮГ 1927 року до п'ятирічного ювілею.]]
[[Брянцев Олександр Олександрович|Олександр Брянцев]] народився в Петербурзі, мав просте походження. Мріяв стати моряком, але його не прийняли у престижне морське училище, бо він не належав до дворянського стану. Освіту отримав у гімназії та в Петербурзькому [[університет]]і (історико-філологічний факультет). Кохався в [[театр]]і і деякий час працював у Пересувному театрі П.&nbsp;П.&nbsp;Гайдебурова. Саме тоді він і створив свою першу виставу для дітей.

У '''1921 р'''. був головою комісії задля заснування у місті дитячого [[театр]]у. У '''1922 р'''. такий театр і заснували, керівником новоствореного закладу і став О. Брянцев.

1940 року була оприлюденеа постанова про обов'язкове скорочення штатів і ТЮГ під примусом скоротив частку [[актор]]ів.

Як [[театральний режисер]], О. Брянцев створив 48 вистав, переважно радянської тематики. У '''1950 р '''. отримав Сталінську премію 2-го спупеню.

Окрім режисури, займався теорією театрального мистецтва для дітей та юнацтва, що відбилося в низці статей у періодичних видання та у [[книга]]х автора. Мав чотири радянські ордени та медалі. По смерті Брянцева і з '''1980 року''' його ім'ям було названо Ленінградський ТЮГ.

=== Друковані твори О. Брянцева ===
[[Файл:345Фотопортрет А.А. Брянцева 1922.jpg|міні|праворуч|100пкс|Фотопортрет Брянцева, 1922&nbsp;р. (?)]]

* Брянцев А. А. ''Опрощение театральной декорации''. П., 1917
* Брянцев А. А. ''Художник в театре для детей.'' Л., 1927
* Брянцев А. А. ''Пять лет'' //Театр юных зрителей. Л., 1927
* Брянцев А. А. ''Из записной книжки режиссера'' // ''О «Коньке-горбунке»''. Л., 1937
* Брянцев А. А. ''Наша цель, наши искания'' // ''Театр для детей''. М., 1955

=== В роки війни 1941—1945 ===

Театр юних глядачів (режисери, актори, художники та їх діти) були [[Евакуація|евакуйовані]] на [[Урал]] і перебували в місті Березники<ref>http://ptj.spb.ru/archive/55/historical-novel-55/vremya-shlo-blizilas-premera/</ref>.

Робота не припинялась і в евакуації. Сценограф [[Іванова Наталя Миколаївна (сценограф)|Наталя Іванова]] працювала над новими [[ескіз]]ами, серед них до вистави «Весільна подорож» ([[комедія]] В. Диховичного). Лише деякі з [[ескіз]]ів були використані в виставах в умовах місцевого театру. Концерти йшли у спрощених варіантах і без сценічного оформлення. Акторів ТЮГу задіяли у [[концерт]]ах для працівників місцевих підприємств. ТЮГ перебував на човні, пересувався від одного поселення до іншого та обслуговував робітників Камлісосплаву<ref>http://ptj.spb.ru/archive/55/historical-novel-55/vremya-shlo-blizilas-premera/</ref>. В ритмі лихоманки готують нові вистави і [[Концертний номер|концертні номери]], наче виправдовуючи власне існування в тилу, де щодня не стріляють.

ТЮГ за дозволом повернули в Ленінград (на вулицю Моховую, 35) влітку [[1944]] року<ref>http://ptj.spb.ru/archive/55/historical-novel-55/vremya-shlo-blizilas-premera/</ref> .

=== Будівля ===
[[Файл:345 Арх. Жук А. В. ТЮЗ имени А. А. Брянцева в Санкт-Петербурге 1962 план.jpg|міні|праворуч|200пкс|Арх. Олександр Жук. ТЮГ імені Брянцева, поземний план.]]
[[Файл:Театр Юнного Зрителя (ТЮЗ), Санкт-Петербург.jpg|міні|праворуч|200пкс|Архітектор Олександр Жук. Декор фасаду під час свята, [[2007]]&nbsp;р.]]

У період з [[1922]] по [[1962]]&nbsp;рр. дитячий театр працював в колишньому приміщенні Тєнішевського училища.

У 1962&nbsp;р. було завершено будівництво сучасного приміщення для театру на перетині Загородного проспекту та Горохової вулиці. Простора будівля має спрошені форми в стилі [[функціоналізм]]у і виконана з [[бетон]]у (облицьована каменем), де є приміщення для репетицій, реквізиту, малого музею історії театру тощо. Глядацька зала виконана за зразками давньогрецького [[амфітеатр]]у. Архітектор&nbsp;— Олександр Жук.

=== Період 1962—1986&nbsp;рр. ===


По смерті Брянцева колектив не розпався. Нове дихання в життя театру принесло нове покоління [[актор]]ів, театральних [[художник]]ів, [[драматург]]ів. Довгі роки режисером театру працював [[Корогодський Зіновій Якович]] (1926—2004). З Корогодським працював [[композитор]] Важов Станіслав Сергійович.

Корогодський значно розширив межі [[репертуар]]у театру, незважаючи на вимоги залишатися театром для дітей, школярів та юнацтва. Але ставилися вистави, розраховані і на дорослу аудиторію, що мають дітей різного віку і різної підготовки до сприйняття театрального мистецтва. Достатньо пригадати, що першим завлітом в театрі працював&nbsp;— [[Маршак Самуїл Якович]] (1887—1964).

== Репертуар ТЮГу ==


Серед вистав театру&nbsp;— від п'єс про історію революційного руху в Росії (за схемою, як це подавав московський уряд) і класики до дитячих казок -

{{2 стовпці}}
* «Комедія помилок», [[Вільям Шекспір]]
* «Коник-горбунок»
* «Кіт у чоботях»
* «Два клени», [[Шварц Євген Львович|Євген Шварц]], (режисер Вейсбрем Павло Карлович 1899—1963)
* «Зелена пташка» ([[1935]]&nbsp;р., режисер Зон Борис Вольфович)
* «Колеги» (за твором Василя Аксьонова)
* «Хазяїн»
* «Бембі», (Ф.Зальтен)
* «Рудольфіо»
* " [[Тіммі, сучасник мамонтів (ТЮГ, 1981)]] "
* «Діти капітана Врунгеля»
* «Тиждень, повний субот»
* «Зупинити Малахова»
* «Відкритий урок»
* «Не уходь ніколи»
* «Веселка взимку» (М.Рощін)
* «Борис Годунов» (О.&nbsp;С.&nbsp;Пушкін)
* «Дівчинка, що чекає»
* " [[Ніч перед випуском, ТЮГ, 1979]] "
* «І все це про нього»
* "Після страти прошу … "
* «Ковток свободи» (Б. Окуджава)
* «Навколо площі»
* «Ромео і Джульєта», [[Вільям Шекспір]]
* «Свої люди&nbsp;— домовимось» (М. Островський)
* «Професія Айзека Азімова»
* «В родині Лепік»
* «Тобі присвячується», (М.Бременер)
* «Нетерпіння»
* «Король Лір», [[Вільям Шекспір]]
* «В гостях у донни Анни»
* «Будь здоров, школяр»
* «На два голоси»
* «Бонжур, мсьє Перро»
* «Мій бідний Марат»
* «Ні, я не Байрон»
* «Мамаша Кураж і її діти», (Б. Брехт)
* «Балада про славетного Більбо Беггінса», (Д. Толкин)
* «Кішка, що гуляла сама по собі» (Нонна Слепакова)
* [[Гамлет]], [[Вільям Шекспір]]
* «Весняні перевертиші», (В. Тендряков)
* (російською) «Потешки» використані російські прислів'я
* «Месс Менд», ([[Шагінян Марієтта Сергіївна]], адаптація до театру Володимира Меньшова)
* «Наш цирк»
* "Наш, тільки наш "
* «Наш Чуковський»
* «Наступна зупинка&nbsp;— небо» (Хармс) та інші.
</div>

== Делегатське зібрання ТЮГа ==

Аудиторію і психологію дитячих і юнацьких театрів ніхто добре не знав, бо справа була новою. [[1924]] року керівник театра О.&nbsp;О.&nbsp;Брянцев і [[Бахтін Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Бахтін]] ((1866—1940), [[педагог]] і [[поет]]-[[перекладач]], запровадили у театрі делегатське зібрання. Школярі різних шкіл запрошувались на зустрічі з [[режисер]]ами і [[актор]]ами заради вивчення їх думок, вражень про вистави тощо. Школярів привчали до театра, показували його роботу, непомітно перетворювали актив делегацького зібрання у помічників, що почали слідкувати за спонтанною, некерованою поведінкою дітлахів, підлітків і юнацтва під час вистав і антрактів, умиряти [[галас]] і [[хаос]] у глядацькій залі.

Це починалось як гра у [[Демократія|демократію]] з дітьми у дусі зламу звичного, агресивного запровадження у пореволюційний період прагнень зробити щось абсолютно нове, незвичне, чого не було і не могло бути за [[царат]]у, як не було за [[царат]]у і самих дитячих театрів. З думками юнацтва рахувались, але у дитячих театрів було забагато керівників (від радянських [[Цензура|цензорів]] до керівництва самого театра) і саме їм належало останнє слово і істаннє рішення.

Тим не менше делегатське зібрання ТЮГа радянського періоду практично у незмінному вигляді проіснувало близько 65 років. Так, відбулась [[ювілей]]на зустріч представників різних поколінь делегатського зібрання [[1984]] року, а сиві представники довоєнного і повоєнного періодів згадували і колишні вистави, і колишніх акторів та режисерів, принесли квіти і свідчили у доповідях і про власну молодість, і про власну прихильність до ТЮГа. Тоді ж здогадались зробити і телевізійну версію [[ювілей]]них урочистостей [[1984]] року.

== Вимоги Корогодського. Феномен ленінградського ТЮГу ==
« Розкажеш правду їм про мене, тим майбутнім…» В. Шекспір (репліка Гамлета)


В дещо розслаблену атмосферу театру після Брянцева наполегливий Зіновій Корогодський вніс вимоги дисципліни, тренінгу, постійного навчання і навіть муштру, притаманну [[балет]]у.

В театрі ТЮГ вивісили перелік книг, котрі актори повинні були прочитати. Була надто обмежена зайва адміністративна інформація. На дошках об'яви вивішували лише списки, де і в яких репетиціях та виставах задіяні актори. Театральний режисер жорстко контролював поведінку акторів в театрі, особливо тих, хто був схильний байдикувати чи прикладатися до чарки. Але Зіновій Корогодський не тільки вимагав, а і піклувався і виховував. У виставах використовував здібності акторів: гру на гітарах, здатність співати, красиво танцювати. На репетиціях знову запанували акторські етюди. Частка найбільш вдалих етюдів логічно переходила у вистави театру. На репетиції Корогодського залюбки приходили навіть не задіяні актори, аби подивитися на працю інших, привчити себе до творчої дисципліни і вимог режисера, усвідомити власні недоліки і долати їх.

На щастя, ефемерне мистецтво [[Репетиція|репетицій]] і вистав тогочасного ленінградського ТЮГу частково зафіксоване в документальному кіно.

Хтось порахував, що Корогодський-викладач виховав і відпустив у світ шістнадцять випусків театральної молоді.

Сам трудоголік, Корогодський поважав і виховував трудоголіків-акторів. На це здатні не всі. Звичайно, що це і подобалось не всім. До Корогодського режисера з підозрою ставились і комуністичні керівники Ленінграда. Але не могли заборонити надання йому премії імені Станіславського за педагогічну діяльність. [[2007]] року в Санкт-Петербургському Гуманитарному університеті профспілок, де викладав З.&nbsp;Я.&nbsp;Корогодський, встановили [[погруддя]] на честь театрального діяча і педагога<ref>http://piter-tyuz.livejournal.com/19039.html#comments</ref>.

Народився і зріс феномен ленінградського ТЮГу. Вистави мали успіх у дітей і дорослих. Запобіжні глядачі купували квитки заздалегідь, бо їх не вистачало для всіх охочих. У адміністраторів театра народилась традиція впускати в театральну залу тих, хто не встиг придбати квитка і був готовий дивитись [[Вистава|виставу]], сидячі 3-4 години на сходинках [[амфітеатр]]у.

Відомі випадки, коли іноземців, що не зналися на російськой мові, приводили на вистави ТЮГу. І ті, не знаючи мови, розуміли сюжет і підкорялися акторському [[ентузіазм]]у, [[Натхнення|натхненню]] і енергетиці добра, котра йшла зі сцени у глядацьку залу.

Ленінградський ТЮГ витримував творче змагання з уславленими, «дорослими» театрами міста, з концертними залами, з унікальними [[виставка]]ми в музеях міста (котрі збирали натовп), з потужною туристичною системою і сам став визначним місцем, бо приймав в своїх стінах вистави ТЮГів з інших міст [[СРСР]].

== Співпраця з авторами ==


Театральна вистава починається з п'єси. Вже на початковому етапі Корогодському стало зрозуміло, що спеціально для театрів юних глядачів ніхто&nbsp;— не пише. Писали лише для «дорослих» театрів. Казка «Коник-горбунок» (візитна вистава ТЮГу) писалася як [[казка]] і не була розрахована на постанову в [[театр]]і. Все це стосувалось і більшості інших п'єс, адаптованих під юних глядачів в самому театрі або за його замовами.

Режисер Корогодській розпочав працю з літераторами і драматургами. Процес зацікавив обидві сторони: амбітні автори отримували шанс побачити власний твір реалізованим на сцені, а ТЮГ отримував твір і прем'єру, невідому іншим<ref>http://www.teatr.gorodovoy.spb.ru/theatre/681136.shtml</ref>.

З ленінградським ТЮГом або співпрацювали, або тут починали сценічне життя твори Євгена Шварца, Булата Окуджави, В. Тендрякова, В.Катаєва, М.Рощіна, Ю.Ентіна, М.Бартенєва та інших<ref>http://www.teatr.gorodovoy.spb.ru/theatre/681136.shtml</ref>.

Режисер Корогодській мав дивну здібність відшукувати талановитих особ і залучати їх до праці в театрі. Серед них&nbsp;— молоді актори, нові [[драматург]]и, невизнані ще тоді [[художник]]и.

Серед новацій З.&nbsp;Я.&nbsp;Корогодського&nbsp;— семінари з акторами або «Дні навчання». Тематика була різна, наскрізна тема «Днів навчання»&nbsp;— відповідальність діячів мистецтва перед суспільством, знання і напрямок, куди треба рухатися.

== Співпраця з глядачами ==
[[Файл:ТЮГ імені Брянцева Брянцева, квиток на виставу 26 травня 1984 р..jpg|міні|центр|300пкс|ТЮГ імені Брянцева, квиток на виставу 26 травня 1984&nbsp;р.]]
Очільники театру розпочали співпрацю і з глядачами. Почали проводити особливі заклади, серед яких були —

* День батьків
* День директорів шкіл
* Делегатське зібрання, що працювало роками (зібрання делегатів-школярів, що бачили виставу і писали на неї рецензію)

== Театральні режисери ТЮГа ==
* [[Зон Борис Вульфович]] (1898—1966)<ref>Зон, Борис Вульфович // Театральная энциклопедия (под ред. П.&nbsp;А.&nbsp;Маркова).&nbsp;— М.: Советская энциклопедия, 1965.&nbsp;— Т. 2.</ref>
* [[Вейсбрем Павло Карлович]] (1899—1963)<ref>http://screenstage.ru/?p=1550</ref>
* Дімант Семен Юхимович (1915—1975)<ref>http://www.kino-teatr.ru/teatr/activist/347271/bio/</ref>
* Додін Лев Абрамович (1944&nbsp;р.н.)<ref>http://screenstage.ru/?p=1550</ref>
* Шифферс Євген Львович (1934—1997)<ref>http://screenstage.ru/?p=1550</ref>

== Неповний перелік акторів театру ==

== Введення у театральне мистецтво малюків ==

Брянцев вважав, що приводити малюків на вистави з живими акторами не слід. А приводити у театр потрібно. Тому для малюків організували [[ляльковий театр]] під дахом ТЮГа. Цим відділком керувала тоді Любов Шапоріна-Яковлева<ref>http://screenstage.ru/?p=1550</ref>.

== Акторський склад доби Брянцева ==

* [[Черкасов Микола Костянтинович]] (1903—1966)
* Поліцеймако Віталій Павлович (1906—1967)
* Уварова Єлизавета
* [[Чирков Борис Петрович]] (1901—1982)
* [[Пугачова Клавдія Василівна ]] (1906—1996)
* Аркадіна Роза (травесті)
* Потаповська Ніна (травесті)
* [[Казарінова Ніна Миколаївна]] (травесті 1907—1999)
* Єфімова Єлизавета Іванівна
* Журавльова Віра
* Жукова Людмила
* Лебедєв Рем Федорович (1928—1988)
* [[Шевченко Євген Іванович]] (1934—1994)
* Карамишев Микола
* Шифман Михайло
* Воропаєв Михайло
* Дробишева Ніна
* Мамаєва Ніна
* [[Мусатов Володимир Іванович]] (1910—1993)
* [[Сошальський Володимир Борисович]] (1929—2007)
* [[Кудрявцева Наталя Костянтинівна]]
* Анна Ковальова (1919—1997)
* [[Красикова Людмила Іванівна]], актриса, мати [[Хочинський Олександр Юрійович|Олександра Хочинського]]
* [[Фрейндліх Бруно Артурович|Бруно Фрейндліх]] (1909—2002), батько актриси Аліси Фрейндліх

== Акторський склад доби Корогодського ==
{{2 стовпці}}

* [[Боровкова Наталя Леонідівна]]
* [[Буров Микола Віталійович]]
* [[Глушкова Оксана Олегівна]]
* [[Дюкова Анна Анатолівна]]

* [[Тараторкін Георгій Георгійович ]] (1945&nbsp;р.н., працював до 1974&nbsp;р.)
* [[Шуранова Антоніна Миколаївна]] (1936—2003)
* [[Хочинський Олександр Юрійович]] (1944—1998)
* [[Євграфов Віктор Іванович]] (1948&nbsp;р.н.)
* [[Волкова Ольга Володимирівна (акторка)]] (1939&nbsp;р.н.)
* Александрова Олена
* [[Степанов Яков Михайлович]] (1957—1991)
* [[Лисенкова Ольга Євгенівна]] (1952&nbsp;р.н.)
* Ірина Асмус (1941—1986)
* Ігор Шибанов (1944&nbsp;р.н.)
* [[Соколова Ірина Леонідівна]] (1940&nbsp;р.н.)
* Старих Марина
* [[Блок Олександр Іванович]] (1955—2015)
* [[Майданюк Наталя Вікторівна]] (1952&nbsp;р.н.)
* [[Каморний Юрій Юрійович]] (1944—1981)
* [[Іванов Микола Миколайович]] (1943&nbsp;р.н.)
* [[Овадіс Ігор Юхимович]] (1952&nbsp;р.н.) та інші.

</div>

== Художники сценографи театра ==

* [[Іванова Наталя Миколаївна (сценограф)|Іванова Наталя Миколаївна]] ([[1908]]-[[1981]], працювала з 1934 до 1970&nbsp;р.)
* [[Берман Гдаль Ілліч]] ()
* [[Аршакуні Завен Петросович]] (1932—2012)
* [[Китаєв Март Фролович]] (1925&nbsp;р.н.)
* [[Еміль Капелюш]] ()

== Вибрані фото ==

<gallery>
Файл:345` Зон Борис Вульфович 1934.jpg|Зон Борис Вульфович, театральний режисер 
Файл:Сценограф Наталья Иванова, фото 1938 р.jpg|Сценограф Наталя Іванова, фото [[1938]] р.
Файл:Tenishev School postcard.jpg|Первісне розташування ТЮГу, вул. Мохова, 35 (Нині Навчальний театр)
Файл:Титульна стрінка видання про ТЮГ 1927 року.jpg|Титульна стрінка видання про ТЮГ 1927 року, видавництво «Академія».
Файл:Monument-p1030435.jpg|Головний фасад театру, фото [[2009]] р.
Файл:Иванова Н.И. ескиз костюма для синеблузника.jpg|Худ. Іванова Н.М. Ескіз костюма для синьоблузника
Файл:345Евгений Шварц. «Клад». Реж. Борис Зон, 1933.jpg|Євген Шварц, вистава « Скарб». Режисер Борис Зон, фото [[1933]] р.
Файл:345Opening of Theatre for Children (Leningrad), 1932.jpg|Відкриття театра для дітей у Державному народному домі, 1932 р.
</gallery>

== Театральні програмки до вистав Ленінградського ТЮГа ==

<gallery>




Файл:|
Файл:|
</gallery>

== Проблема з тюзівським архівом ==

В ТЮЗі десятиліттями не було власного [[фотограф]]а. Його не було навіть у штаті. З роками це призвело до непоправних втрат, бо відсутня базова [[фотохроніка]] його початкового періоду і періоду середини 20 ст.
 
Фотознімки робили, але це аматорські фоти, зазвичай улюблених акторів чи [[Портрет актора в ролі|акторів у ролях]], звична практика аматорів. Тому від початкового періоду збережені випадкові фото, де нема фотопортретів театральних режисерів і [[Репетиція|репетицій]], основи роботи театрів. Візуальна історія ТЮГа надзвичайно неповна. Винятків небагато. Зазвичай це фоти, зроблені для періодичних видань, але вони належать не ТЮГу імені Брянцева.

В грудні 1958&nbsp;— січні 1959-го рр. в Москві та в [[Ленінград]]і відбулись гастролі уславленого театру з британського міста [[Стретфорд]]а (тоді, до [[1961]] року, його назвою був Шекспирівський меморіальний театр). В той період декілька англійських акторів відвідали ленінградський ТЮГ (ще на вул. Мохова, 35), подивились казку-виставу «Два клени» Є. Шварца. Після вистави відбулась зустріч акторів обох театрів, котру здогадались зафіксувати на [[фото]].

На серії фото у декілька десятків зразків&nbsp;— керівник ТЮГу О.&nbsp;О.&nbsp;Брянцев, режисер-постановник вистави «Два клени»&nbsp;— Вейсбрем Павло Карлович, Іванова Наталя Миколаївна, головний художник ТЮГу того періоду, автор декорацій до шварцевської вистави "Два клена ", британські актори і актриси Джеральдина Макьюен, Рон Хеддрик, сер Майкл Редгрейв (1908—1985), британський актор и режисер, батько актриси Ванесси Редгрейв.

Стан справ ненабагато змінився лише на початку 1960-х років, коли актори і аматори отримали і фотоапарати, і, що важливо, аматорські камери. Ця частина архіву цікава і своїми фотофіксаціями, і зафіксованими репетиціями, і концертними номерами, і фотопортретами. Але більшість з них осіла у приватних збірках і [[архів]]ах, що мають здатність зникати безслідно. Їх палять, розпорошують, дарують без описів іншим, часто байдужим і до ТЮЗа, і до його історії. Важко знайти і оцифрувати навіть друковані театральні програмки минулих вистав, що горять як непотріб.

У ТЮГі створений власний [[архів]], але він неповний майже у всіх своїх частинах…

== Адреса театру ==
Санкт-Петербург, площадь Пионерськая, буд. 1, ст метро «Пушкинская», Телефон театра 712-41-02

== Джерела ==

* 3ельцер С. ''А.&nbsp;А.&nbsp;Брянцев'' М., 1961
* Художники Ленинграда. Л,. 1960. С. 36–37.
* Сорокина Е. ''Организатор детского театра в Ленинграде'' //''Театр и драматургия''. Л., 1959.
* Ленинградский Театр Юных зрителей, Л.: «Искусство», 1972
* Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987.&nbsp;— С.506.
* http://piter-tyuz.livejournal.com/19039.html#comments (2007&nbsp;р. почесне погруддя на честь З.&nbsp;Я.&nbsp;Корогодського в СПб)
* Матеріали періодичних видань

== Посилання ==
* [http://www.tyuz-spb.ru Официальный сайт театра] (рос)
* [http://www.teatr.gorodovoy.spb.ru/theatre/681136.shtml История театра] (рос)
* {{LJ-community|piter_tyuz}}{{ref-ru}}&nbsp;— Сообщество любителей Питерского ТЮЗа (рос)

== Примітки ==
{{reflist}}
{{commonscat-inline|Bryantsev Youth Theatre - New Building }}

== Див. також ==
{{Портал|Мистецтво|Театр}}
* [[Репетиція]]
* [[Сценографія]]
* [[Комедія]]
* [[Театральна програмка]]
* [[Ляльковий театр]]
* [[Театр юного глядача]]
* [[Брянцев Олександр Олександрович]]
* [[Корогодський Зіновій Якович]]
* [[Театральна бібліотека (Санкт-Петербург)]]
* Піонерський театр імені Павлика Морозова, палац піонерів, Ленінград.
* [[Театр юнацької творчості]]
* Театр поколінь імені Зіновія Корогодського (Театр поколений им. Зиновия Корогодского)

== Посилання ==
{{бібліоінформація}}
{{портали|Театр|Росія}}

[[Категорія:ТЮГ імені Брянцева| ]]
[[Категорія:Театри Санкт-Петербурга]]
[[Категорія:Театри, засновані 1922]]
[[Категорія:Театри, засновані 1962]]
[[Категорія:Персоналії:ТЮГ імені О.О. Брянцева]]