Сікач

Версія від 17:01, 28 жовтня 2019, створена В.Галушко (обговорення | внесок) (створено сторінку)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Сіка́ч — ручний інструмент для січення, рубання. Використовується для розрубування м'яса, подрібнення рослинної сировини[1].

Сікачі для м'яса

Ножі можуть значно розрізнятися за довжиною і вагою залежно від призначення. Прямокутні леза мають зазвичай 30-40 см у довжину і 7-15 у ширину. Руків'я можуть бути до 50 см завдовжки. Вага — 400-3000 г.

Сікач-сокирка

Сікач-сокирка виконаний у вигляді короткого тесака, має прямокутне лезо. Обух потовщений. Застосовується для розрубування замороженого м'яса, розбирання його по суглобах.

Сікач-сапка

Сікач-сапка має важке лезо у вигляді квадрата чи трапеції.

Швейцарський сікач

У швейцарського сікача лезо розташоване перпендикулярно до руків'я.

Великі сікачі використовують у ремісному м'ясному виробництві для розсікання туш вздовж хребта (у промисловому це робиться шляхом розпилювання). Сікачі меншого розміру — для розділення окремих частин туші, а також для розбирання тушок дрібних тварин.

Див. також

Примітки

  1. Сікач // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

von tkmgroup.com