Перегляд вихідного коду сторінки Східний Тимор

{{Картка Країна
|загальнопоширена_назва   = Східного Тимору
|native_name              = {{lang-tet|Repúblika Demokrátika Timór Lorosa'e}}<br/>{{lang-pt|República Democrática de Timor-Leste}}
|conventional_long_name   = Демократична Республіка Східний Тимор
|common_name              = Східний Тимор
|common_name_g            = Східного Тимору
|image_flag               = Flag of East Timor.svg
|image_coat               = Coat of arms of East Timor.svg
|image_map                = LocationEastTimor.svg
|national_motto           = ''«Unidade, Acção, Progresso»''{{spaces|2}}<small>([[португальська мова|португальська]])<br/>«Єдність, Дія, Прогрес»</small>
|national_anthem          = ''[[Pátria]]''
|official_languages       = [[Тетум (мова)|Тетум]], [[португальська мова|Португальська]]<sup>1</sup>
|working_languages        = [[індонезійська мова|Індонезійська]], [[Англійська мова|Англійська]]<sup>1</sup>
|capital                  = [[Ділі]]
|latd=8 |latm=34 |latNS=S |longd=125 |longm=34 |longEW=E
|largest_city             = [[Ділі]]
|government_type          = [[Парламентська республіка]]
|leader_title1            = [[Президент Східного Тимору|Президент]]
|leader_title2            = [[Прем'єр-міністр Східного Тимору|Прем'єр-міністр]]
|leader_name1             = [[Франсішку Гутерреш]]
|leader_name2             = [[Марі Алькатірі]]
|area_rank                = 158-а
|area_magnitude           =
|area                     = 14 609
|areami²                  = 5 743 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|percent_water            = незначний
|population_estimate      = 1 134 000
|population_estimate_rank = 155-а
|population_estimate_year = 2009 <!--UN WPP-->
|population_census        =
|population_census_year   =
|population_density       = 64
|population_densitymi²    = 166 <!--Do not remove per [[WP:MOSNUM]]-->
|population_density_rank  = 132-а
|GDP_PPP                  = $1,68 млрд
|GDP_PPP_rank             = <small>206</small>
|GDP_PPP_year             = 2005
|GDP_PPP_per_capita       = $800
|GDP_PPP_per_capita_rank  = <small>188</small>
|sovereignty_type         = Незалежність
|sovereignty_note         = від [[Португалія|Португалії]]<sup>2</sup>
|established_event1       = Проголошена
|established_event2       = Визнана
|established_date1        = [[28 листопада]] [[1975]]
|established_date2        = [[20 травня]] [[2002]]
|HDI                      = 0,513
|HDI_rank                 = 142-а
|HDI_year                 = 2004
|HDI_category             = <span style="color: #ffcc00">середній</span>
|currency                 = [[Долар США]]<sup>3</sup>
|currency_code            = USD
|country_code             =
|time_zone                =
|utc_offset               = +9
|time_zone_DST            =
|utc_offset_DST           =
|cctld                    = [[.tl]]<sup>4</sup>
|calling_code             = 670
|ремарки                  = <sup>1</sup>[[Індонезійська мова|Індонезійська]] і [[Англійська мова|англійська]] затверджені Конституцією як «робочі мови».<br/><sup>2</sup>[[Індонезія]] вторглася у Східний Тимор [[7 грудня]] [[1975]] і залишила у [[1999]].<br/><sup>3</sup>[[Східнотиморські сентаво|Сентаво]] також використовується.<br/><sup>4</sup>[[.tp]] також використовується.
}}

[[Файл:East Timor map mhn.jpg|міні|праворуч|200пкс|Карта Східного Тимору]]
'''Демократи́чна Респу́бліка Схі́дний Тимо́р'''&nbsp;— країна на острові [[Тимор]] у [[Малайський архіпелаг|Малайському архіпелазі]]; до [[1976]] була колонією [[Португалія|Португалії]] близько 460 років; площа 14874 км²; столиця [[Ділі]], виробляється [[кава]].

== Історія ==
{{Main|Історія Східного Тимору}}
До 1975 року Східний Тимор був колонією [[Португалія|Португалії]] і являв собою найменш розвинене володіння найвідсталішої з колоніальних держав. Основу економіки становило [[сільське господарство]], яке велося примітивними методами і не забезпечувало продовольчих потреб колонії. Розвивалося виробництво експортних культур: [[кава|кави]], [[каучук]]у та [[копра|копри]]. Близько 32 % кошторису витрачалося на військові цілі (утримання 7 тисяч солдатів колоніальних військ), на освіту йшло 9 %, на соціальне забезпечення&nbsp;— 4 %. Частка неписьменних перевищувала 90 %.

Після революції [[25 квітня]] [[1974]] року в Португалії почався процес деколонізації португальських володінь, що торкнувся й Східного Тимору. Утворилось декілька політичних партій, найкрупнішими з яких були: УДТ ([[Демократичний союз Тимору]]), який виступав за збереження автономії в складі Португалії як заморської провінції, [[АПОДЕТІ]] (Народно-демократична асоціація Тимору), що добивалася приєднання території до Індонезії, і найкрупніша із політичних партій країни&nbsp;— [[Революційний фронт за незалежність Східного Тимору|ФРЕТІЛІН]] (Революційний фронт за незалежний Східний Тимор), який вимагав негайної незалежності. Було створено ще кілька невеликих партій. Переговори між португальською владою та політичними партіями про шляхи деколонізації території зайшли у безвихідь, а після цього й припинилися через збройну конфронтацію у колонії. У ніч перед [[11 серпня]] [[1975]] року УДТ при підтримці місцевої поліції здійснив переворот, були заарештовані й страчені деякі з лідерів та активістів ФРЕТІЛІН. ФРЕТІЛІН, у свою чергу, спираючись на тиморівців-вояків колоніальних військ встановив контроль над територією, а [[28 листопада]] [[1975]] року в односторонньому порядку проголосив [[незалежність]] Демократичної республіки Східний Тимор.

[[30 листопада]] лідери АПОДЕТІ, УДТ та ще двох малих партій, що знаходились на окупованій Індонезією частині Східного Тимору випустили спільну декларацію щодо приєднання території до Індонезії. Вранці [[7 грудня]] [[1975]] року почалося [[Операція Лотос|збройне вторгнення індонезійських військ]], в якому у різний час брало участь від 20 до 40 тисяч солдатів. Через бойові дії, голод і епідемії загинуло близько третини населення колишньої колонії (понад 200 тисяч чоловік), а [[17 липня]] [[1976]] року Східний Тимор був [[Індонезійська окупація Східного Тимору|включений до складу Індонезії]] як [[Східний Тимор (провінція Індонезії)|27-ма провінція]]. Почали проводитись заходи щодо асиміляції населення, але спротив, у тому числі збройний, не припинявся. Проходили демонстрації тиморських студентів і молоді проти нової влади. Внаслідок масових виступів, а також під тиском світової громадськості й після припинення підтримки індонезійських дій [[США|Сполученими Штатами]] новий президент Індонезії Хабібі змушений був оголосити про проведення [[референдум]]у з питання самовизначення Східного Тимору.

21 травня 1998 року в [[Індонезія|Індонезії]] пішов у відставку Мохамед [[Сухарто]], диктатор з 1966 року. 30 серпня 1999 року у Східному Тиморі пройшов референдум. 78,5 % населення висловилися за незалежність, що призвело до нового спалаху насильства. Проіндонезійськи налаштована поліція розпочала терор, десятки тисяч осіб змушені були стати біженцями. [[12 вересня]] [[1999]] року в Східний Тимор було введено сили [[ООН]], під захистом яких почалося практичне здійснення заходів по становленню незалежної держави. У ніч проти [[20 травня]] [[2002]] року колишня [[колонія]] була офіційно оголошена незалежною державою.

[[20 травня]] [[2006]] року, в річницю незалежності від Індонезії, майже половина армії Демократичної республіки Східний Тимор (593 вояка з 1433) стали вимагати пом'якшення армійського статуту. Бригадний генерал [[Матан Руак]] звільнив невдоволених, останні вийшли на вулиці зі зброєю в руках. Почався загальний бунт, «війна всіх проти всіх», що продовжується й зараз. Наразі в країну введено миротворчі сили чотирьох держав ([[Австралія]], [[Малайзія]], [[Нова Зеландія]] і [[Португалія]]), які стримують ескалацію насильства.

== Географія ==

=== Геологія і рельєф ===
Територія Східного Тимору охоплює не тільки східну половину [[Тимор]]у, але і анклав [[Окусі-Амбено|Окуссі]], який розташований на північному узбережжі індонезійської частини острова, а також два невеликих острови [[Атауро]] і [[Жаку (острів)|Жаку]]. Берег оточений кораловими рифами.
Узбережжя Східного Тимору має довжину 6789&nbsp;км, довжина сухопутного кордону з Індонезією&nbsp;— 228&nbsp;км.
[[Файл:Mountain village.jpg|міні|ліворуч|Село в горах Східного Тимору]]
Тимор знаходиться на зовнішньому кордоні так званої [[дуга банда|дуги банда]], яка є частиною передгір'їв [[Тихоокеанське Вогняне Кільце|Тихоокеанського Вогняного Кільця]], утворюючи ланцюг островів навколо [[Банда (море)|моря Банда]]. У цьому регіоні північно-західний кут [[Індо-Австралійська плита|австралійської тектонічної плити]] опускається під [[Євразійська плита|Євразійську плиту]]. Це призвело зокрема до утворення гірського хребта, який проходить через весь острів з південного заходу на північний схід. Через активні геологічні процеси існує постійна загроза [[землетрус]]ів і [[цунамі]]. Найвищі вершини країни&nbsp;— гори [[Татамайлау]] (2963 м), [[Аблай (гора)|Аблай]] (2320 м) і [[Матебіан]] (2316 м).

У північній частині гори круто спадають до моря. Типовими є прибережні тераси, а деякі плато піднімаються на 400—700&nbsp;м над рівнем моря. Гірська система розчленована долинами річок. На південному узбережжі знаходяться широкі рівнини, простягаються від кордону до міста Вікеке, а потім звужуються до міста Лора.
 
Найбільшим плато Східного Тимору є Фуілоро в районі [[Лаутен]] на сході країни. Висота його повільно спадає з півночі на південь від 700&nbsp;м до 500&nbsp;м.

=== Гідрологія ===
Майже всі річки країни беруть початок у центральних гірських районах острова і течуть на північ чи південь.
Жодна з річок Східного Тимору не є судноплавною. Усі непересихаючі річки країни беруть початок у південній частині Східного Тимору.
Причиню цього є довший сезон дощів у цій частині острова. Це зокрема стосується і найбільших річок північної частини острова&nbsp;— р. [[Луас]] (найдовша річка країни, довжина 80&nbsp;км), р. Північна Лакло і Сейшал. Головними річками півдня є Іребере, Бебеї, Ділор, Тафара, Белулік, Тафара, Караулун.
[[Файл:Seical.jpg|міні|Річка Сейшал]]
Найбільше озеро в Східному Тиморі, [[Іра Лаларо]] (також Сура-Бек) у районі Лаутем. Воно має довжину 6,5 кілометри і ширину 3&nbsp;км. У гірських районах є багато [[водоспад]]ів, найвідомішим є водоспад поблизу поселенн Атсабе.

=== Клімат ===
[[Клімат]] країни [[субекваторіальний клімат|субекваторіальний]] і характеризується вираженими дощовим і посушливим сезонами. З травня по листопад триває посушливий сезон, і на північному узбережжі в цей час практично немає дощів . Гірські райони у центрі острова і південне узбережжя не потерпають в цей час від такої засухи проте кількість опадів тут теж суттєво нижча, ніж в дощовий сезон.
Сезон дощів триває з кінця листопада по квітень. На кінець сезону дощів припадає збирання врожаю.
Середня річна кількість опадів в столиці [[Ділі]], становить близько 1000&nbsp;мм. Здебільшого вони випадають з грудня по березень. Натомість, місто Манатуто, розташоване на схід від Ділі, отримує у середньому лише 565&nbsp;мм опадів на рік.
На південному узбережжі Східного Тимору кількість опадів становить від 1500 до 2000&nbsp;мм на рік, найбільше їх випадає на центральному узбережжі і у південних горах. Найвищий середній рівень опадів зафіксований у містечку Лолотое у районі Бобонаро і становить 2837&nbsp;мм.
Середньомісячна температура у столиці становить близько 27&nbsp;°C і майже не змінюється протягом року.

=== Флора і фауна ===
{{main|Список ссавців Східного Тимору}}
Центральна частина Тимору вкрита невеликими горами і тропічною [[савана|саваною]]. Низькі рівнини досягають узбережжя острова і на них сформувалися комплекси мангрових рослин. На узбережжі острова розташовані тропічні ліси [[евкаліпт]]ових дерев, [[бамбук]]а, [[сандалове дерево|сандалового дерева]]. У внутрішніх регіонах острова знаходяться трав'яні савани. У цих регіонах флора і фауна значно бідніша ніж на інших островах Зондської групи. На Тиморі мешкають рідкі види рослин та тварин, характерних для території [[Австралія|Австралії]].

== Населення ==
{{main|Населення Східного Тимору}}
Населення Східного Тимору у 1980 становило 555 000, у 2009&nbsp;— 1 131 612 осіб. 34,7 % становить населення віком до 15 років, 61,9 %&nbsp;— населення віком 15-65 років, і 3,4 %&nbsp;— населення старше 65 років.

Середня тривалість життя становить 67,27 років.

Темпи зростання населення&nbsp;— 2,027 % , [[народжуваність]]&nbsp;— 26,25 народжених на 1000 жителів, [[смертність]]&nbsp;— 5.98 померлих на 1000 жителів.

Міські жителі становлять 27 % загального населення (2008&nbsp;р.).

=== Етнічний склад населення ===
Корінне населення не являє собою єдиної етнічної групи, проте існує загальна самоназва&nbsp;— Маубер.
[[Файл:Mambai Maubisse.jpg|міні|300px|Сім'я мамбаї]]
Найзначнішу групу в Східному Тиморі утворюють «Местісу» або власне східні тиморці, що втратили племінну ідентифікацію (191 тис. осіб). Вони живуть в основному в містах, населяють також західні райони і південну прибережну область.
Більшість населення складають [[австронезійські мови|австронезійські]] народи, з них найбільші&nbsp;— мамбаї (народ) (165 тис. осіб, в горах центрального району), кемак (64 тис. осіб.), Даван (58 тис. в анклаві Оекусі), Тетум -терік (45 тис.), токодеде (39 тис. осіб, у прибережних районах на північному заході країни), Тетум-білому (30 тис. осіб), галолін (15 тис. осіб).

До [[папуаси|папуаських]] народів належать макасаї (110 тис. людей, на північному сході), Бунакен (62 тис. людей, у прикордонних гірських районах), фаталуку (дагода, 38 тис. людей, на східному півострові) і макалеро (7 тис. людей). У 1976-99 практикувалася т.&nbsp;зв. трансміграція&nbsp;— переселення в Східний Тимор переважно [[Іслам|мусульманського]] населення з перенаселених островів Західної Індонезії ([[Ява (острів)|Яви]] і [[мадура|Мадури]], [[Балі (острів)|Балі]], Південного [[Сулавесі]] та ін.) Після проголошення незалежності більшість мусульман повернулося до Індонезії, нині індонезійці налічують кілька тисяч осіб; є також невелика кількість малайзійців з [[Саравак]]у. У Ділі існує мусульманська громада [[араби|арабського]] походження (нащадки переселенців середини&nbsp;— кінця XIX століття) чисельністю близько 1 тис. осіб. [[Китайці]], налічують 11 тис. осіб, в основному сповідують [[католицизм]].
[[Файл:Sprachen Osttimors-en.png|міні|Найпоширеніші мови Східного Тимору]]

=== Мови ===
Рідною мовою «местісу» є креольська мова [[Тетум (мова)|Тетум]] (Тетум-Прасіт), яку знає більшість населення країни.
Рідними мовами більшості населення (тетум, мамбаі, токоде) є мови Тиморської гілки центрально-малайсько-полінезійської зони [[австронезійські мови|австронезійських мов]]. Мови племен Бунакен, макасаі і деяких інших належать до Тиморо-алорської сім'ї папуаських мов.

У період індонезійської окупації (1976—1999) проводилася політика інтеграції населення Східного Тимору до складу [[індонезійці]]в, широко поширилося знання [[індонезійська мова|індонезійської мови]] (на той час&nbsp;— державної мови), [[португальська мова]] була заборонена, Тетум-Прасіт зберігалася як мова спілкування на всій території за винятком крайнього сходу і анклаву Окусі. Після здобуття незалежності в 2002 державними мовами Східного Тимору стали Тетум-Прасіт і португальська. Як і раніше, широко поширена індонезійська мова.

== Криміногенна обстановка ==
У Східному Тиморі найгірша криміногенна обстановка на островах [[Полінезія|Полінезії]]. Для усунення криміногенної обстановки в країні оголошений надзвичайний режим, вулиці патрулюють війська [[ООН]].

== Релігія ==
Релігійна структура населення (оцінка 2010&nbsp;р.):

{| class="wikitable float-left"
|- style="background:#efefef;"
! Релігія / Конфесія
! Кількість віруючих<ref name="Census 2010-2">Direcção Nacional de Estatística: [http://dne.mof.gov.tl/published/2010%20and%202011%20Publications/Pub%202%20English%20web/Publication%202%20FINAL%20%20English%20Fina_Website.pdf Population and Housing Census 2010, Population Distribution by Administrative Areas, Volume 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170105061852/http://dne.mof.gov.tl/published/2010%20and%202011%20Publications/Pub%202%20English%20web/Publication%202%20FINAL%20%20English%20Fina_Website.pdf |date=5 січень 2017 }}</ref><ref>[http://catholicnews.org.ua/apostolskiy-prestil-i-shidniy-timor-zavtra-pidpishut-konkordat АПОСТОЛЬСЬКИЙ ПРЕСТІЛ І СХІДНИЙ ТИМОР ЗАВТРА ПІДПИШУТЬ КОНКОРДАТ]</ref>
! Частка
|-
| [[Католики]] || 1 021 247 || 96,5 %
|-
| [[Протестанти]] || 23 708 || 2,2 %
|-
| [[Анімізм|Анімісти]] || 3 291 || 0,3 %
|-
| [[Мусульмани]] || 3 623 || 0,3 %
|-
| [[Буддисти]] || 542 || 0,05 %
|-
| [[індуїзм|Індуїсти]] || 195 || 0,02 %
|-
| Інші || 1 365 || 0,1 %
|-
| '''Загалом''' || '''1 053 971''' || '''100,00 %'''
|}

== Адміністративний поділ ==
{{Main|Адміністративний поділ Східного Тимору}}
[[Файл:2015 East Timor municipalities numbers.png|міні|праворуч|240px|Адміністративний поділ Східного Тимору]]
Східний Тимор поділяється на 13 адміністративних районів:
# [[Лаутен]]
# [[Баутау (район)|Баутау]]
# [[Вікеке (район)|Вікеке]]
# [[Манатуту (район)|Манатуту]]
# [[Ділі (район)|Ділі]]
# [[Айлеу (район)|Айлеу]]
# [[Мануфагі]]
# [[Ликіса (район)|Ликіса]]
# [[Ермера (район)|Ермера]]
# [[Айнару (район)|Айнару]]
# [[Бобонару]]
# [[Кова-Ліма]]
# [[Окусі-Амбено]]

== Економіка ==

Східний Тимор, за даними [[ООН|Організації Об'єднаних Націй]], є найбіднішою країною в Азії. Безробіття становить близько 20 %. 41 % населення живуть за межею бідності.

За даними перепису 2004 року 78 % жителів країни працюють у сільському, лісовому та рибному господарстві, 6 % працюють в сфері державного управління, освіти, охорони здоров'я і соціальних служб, органів місцевого самоврядування та оборони. 4 % в ООН, на дипломатичній службі, торгівлі, готелях і ресторанах. 3 % займаються домашніми ремеслами. 2 % працюють в сфері фінансів, транспорту, і зв'язку, тільки 1 % у гірничій промисловості, енергетичній галузі та будівництві.

До числа найбільших проблем країни належить відсутність [[інфраструктура|інфраструктури]] (доріг та енергопостачання, що були майже повністю зруйновані у 1999 році), відсутність кваліфікованої робочої сили. Ці фактори знижують конкурентоспроможність Східного Тимору у порівнянні з сусідніми країнами.

[[Валовий внутрішній продукт]] після подій 1999 року скоротився до 30 %. Протягом найближчих трьох років завдяки міжнародній програмі допомоги під керівництвом ООН здійснювалася активна відбудова країни. Між 2002 і 2005 валовий внутрішній продукт повернувся на попередній рівень. У 2005 було зафіксовано зростання на 2,9 %. Від'їзд ООН і заворушення, що відбулися в 2006 році значно ускладнили економічну ситуацію в країні. Проте з 2007&nbsp;р. спостерігається стабільне зростання. Незважаючи на глобальну фінансову кризу у Східному Тиморі в 2008 році темпи економічного зростання склали 8 %. За оцінками Міжнародного валютного фонду, зростання економіки в Східному Тиморі у 2009 році становило 7,8 %.

=== Зовнішня торгівля ===
У 2008 році 43 % [[імпорт]]у до Східного Тимору надійшло від Індонезії, 17 % із [[Сінгапур]]у, 14 % з Австралії, 7 % з [[В'єтнам]]у, 5 % з Малайзії. Значну частку імпорту становлять автомобілі, електропобутові прилади, техніка, продовольство і медикаменти.

Перше місце за обсягами [[експорт]]у займає [[Німеччина]], на другому місці [[США]] .

=== Фінанси ===
Східний Тимор є членом [[МВФ|Міжнародного валютного фонду]], [[Світовий банк|Світового банку]] та Азійського банку розвитку (АБР).
Позиції [[державний бюджет|державного бюджету]] покращилися завдяки зростанню доходів у нафтовому та газовому секторі, в результаті більш високих цін на нафту. [[Зовнішній борг|Зовнішнього боргу]] не існує, оскільки міжнародна допомога була надана у вигляді субсидій (грантів). Державний бюджет на 2008 рік спочатку був затверджений на рівні 348.1&nbsp;млн доларів США. Зважаючи на швидке зростання цін на основні продукти харчування рису на світових ринках, уряд вирішив до кінця липня 2008 року збільшити видатки бюджету до 612 мільйонів доларів США. У 2009, парламент затвердив бюджет 1,05&nbsp;млрд доларів США. У 2010, він знову знизився до 659.996&nbsp;млн доларів [[Дефіцит бюджету|Дефіцит]] становить 572.6&nbsp;млн доларів США. Основна частина бюджету йде на розвиток інфраструктури.

=== Валюта ===
[[Файл:Coins 50 Cent Timor-Leste.png|міні|монета номіналом 50 сентаво]]
Національною валютою країни з січня 2000 року є [[долар США]]. Крім того, з 2003 року використовуються власні монети сентаво, що відповідають американському центу. Випускаються монети номіналом 1, 5, 10, 25 і 50 сентаво.

=== Мінеральні ресурси ===
Ще до індонезійської окупації, в Тиморському морі між Тимором та Австралією виявлено кілька родовищ [[нафта|нафти]]. Ці родовища є одними з найбагатших в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. 11 Грудня 1989 Індонезія і Австралія підписали Договір про Тиморську западину, яка розділяє ресурси між двома державами. Ще в травні 2004 року уряд Австралії підтвердив дійсність договору, в такій формі. 12 січня 2006 була прийнята нова угода між Австралією і Східним Тимором ([[Treaty on Certain Maritime Arrangements in the Timor Sea]]), що передбачала рівномірний розподіл ресурсів між двома країнами на деяких важливих родовищах, що не розглядалися попередніми угодами.
7 Листопад 2006 Східний Тимор підписаний перший контракт на родовищ з італійською групою ENI, через десять днів, аналогічна угода була укладена з індійською групою Reliance.

Серед інших мінеральних ресурсів є запаси [[мармур]]у, [[золото|золота]], [[манган|марганцю]] і [[мідь|міді]]. Гарячі джерела в ряді регіонів свідчать, про значний потенціал [[геотермальна енергія|геотермальної енергії]].

=== Сільське господарство ===
Більшість Тиморського населення працює в сільському господарстві, лісництві та рибальстві. Основними продовольчими культурами Тимору є [[кукурудза]], [[рис]] і [[батат]].

Основними домашніми тваринами у Східному Тиморі є [[буйвол]]и і [[свиня|свині]]. Всюди в країні поширене розведення [[кури|курей]]. Іншими важливими домашніми тваринами є [[кози]], [[вівці]] і [[коні]].

З 1815 року в Східному Тиморі набуло поширення вирощення та експорт кави Особливо цінними є гірські сорти. Потенціал вирощення кави використовується лише частково через недостатню транспортну і виробничу інфраструктуру. [[Cooperativa Café Timori]] є найбільшим [[кооператив]]ом Східного Тимору і об'єднує близько близько 22000 виробників. Під час збору врожаю він є найбільшим роботодавцем у Східному Тиморі, забезпечуючи 3000 робочих місць. Основними центрами вирощування кави є райони [[Ермера (район)|Ермера]], [[Айнару (район)|Айнару]] і [[Ликіса (район)|Ликіса]].

== Політика ==
[[Файл:EastTimor.JoseRamosHorta.01.jpg|міні|Президент Східного Тимору Хосе Рамос Горта]]
Главою держави Східний Тимор є [[Президент Східного Тимору]], який обирається всенародним голосуванням на п'ятирічний термін. Хоча роль президента є значною мірою символічною, він має право вето на певні види законодавства, може розпустити парламент і призначити нові вибори. Після виборів президент призначає лідера партії більшості або коаліції більшості прем'єр-міністром Східного Тимору. Як глава уряду, прем'єр-міністр головує на засіданнях Державної ради або кабінету.

Законодавчу владу здійснює національний парламент (Parlamento Nacional), члени якого обираються всенародним голосуванням на п'ятирічний термін. Число місць в парламенті може змінюватися від 52 до 65. [[Конституція Східного Тимору]] була прийнята 22 березня 2002 року за зразком Португалії.

== Туристичні зони ==
[[Ділі]]&nbsp;— столиця країни, місто швидше нагадує португальську провінцію. Тут багато католицьких церков, статуя Христа охороняє місто з вершини мису Фатукама. Одна з визначних пам'яток міста&nbsp;— кладовище Санта-Круш: у 1991 році сили безпеки Індонезії на цьому місці жорстоко розправилися з протестуючими. У місті також розташований Державний музей, є традиційний ринок, де торгують виробами місцевих ремісників.

Мис Фатукама, на якому стоїть статуя Христа, також відомий серед дайверів і аматорів пляжного відпочинку. Сусідній пляж Ліквіка знаменитий чорним піском. Село Іралфаі відоме серед туристів традиційним побутом і збереженими старими будинками на палях "ума—лулик ". Острів Атауро знаменитий завдяки тому, що в його прибережних водах чудова риболовля, сюди припливають дельфіни і тим, що багато років тому тут була адміністрація колоніального уряду Португалії. В даний час це одне з найпопулярніших місць відпочинку. Острів Баукау&nbsp;— знаменитий в першу чергу серед любителів природи. Тут ростуть знамените дорогоцінне сандалове дерево, тик і ваніль. На острові Лос—Палос розташований Національний парк Жако, де гніздяться 25 видів рідкісних птахів.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Страны и народы. Зарубежная Азия. Юго-Восточная Азия., Мысль, Москва, 1979.
* Cashmore, Ellis (1988). ''Dictionary of Race and Ethnic Relations''. New York: Routledge.
* Charny, Israel W. ''Encyclopedia of Genocide Volume I''. Denver: Abc Clio.
* Dunn, James (1996). ''East Timor: A People Betrayed''. Sydney: ABC Books.
* Levinson, David. ''Ethnic Relations''. Denver: Abc Clio.
* Rudolph, Joseph R. ''Encyclopedia of Modern Ethnic Conflicts''. Westport: Greenwood P, 2003. 101—106.
* Shelton, Dinah. ''Encyclopedia of Genocide and Crimes Against Humanity''. Thompson Gale.
* Taylor, John G. (1999). ''East Timor: The Price of Freedom''. Australia: Pluto Press. ISBN 1-85649-840-9.

== Література ==
* ''А.&nbsp;М.&nbsp;Кобзаренко''. Східного Тимору незалежності проблема // {{УДЕ|том = 2}}

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/11290827/legal/shidniy_timor Східний Тимор] // {{Юридична енциклопедія|5}}
* [http://www.timor-leste.gov.tl/ Офіційний сайт уряду]
* [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/tt.html Східний Тимор на сайті World Factbook]
* [https://web.archive.org/web/20110218180558/http://svit.ukrinform.ua/TimorLeshti/timorleshti.php Тимор-Лешті] на сайті агенції [[Укрінформ]]
* [http://commons.com.ua/shidnij-timor-zabutij-genotsid-zamovch/ Східний Тимор: забутий геноцид, замовчані проблеми] // [[Спільне (журнал)|Спільне]]

{{Commons category|East Timor}}

{{Країни Азії}}
{{Південно-Східна Азія}}
{{Співдружність португаломовних країн}}
{{Організація непредставлених націй та народів}}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Східний Тимор| ]]
[[Категорія:Острівні країни]]
[[Категорія:Розділені регіони]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Португаломовні країни]]