Сховище цивільної оборони: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
 
(Не показано 22 проміжні версії 19 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Swiss Civil Defense Bunker (15710856390).jpg|thumb|]]
[[Файл:Fallout shelter photo.png|thumb|300x|Ідеальне сховище, США, 1957 рік]]
[[Файл:Fallout shelter photo.png|thumb|Зразкове сховище, США, 1957 рік]]
'''Сховище цивільної оборони''' - спеціальна споруда, призначене для захисту людей від [[Зброя масового ураження|зброї масового ураження]].
Попередниками сховищ цивільної оборони були сховища від ураження отруйними газами початку 20-го століття, що захищали людей від [[Хімічна зброя|хімічної зброї]] і [[бомбосховище|бомбосховища]] 30-40-х років з переважним захистом від [[Бомба|бомб]] і [[снаряд]]ів. Термін «Сховище» щодо цивільних захисних споруд почав застосовуватися в літературі і в колі фахівців ще в довоєнний час, щоб об'єднати під одним терміном різнорідні бомбосховища та легкі споруди хімічного захисту, але по-справжньому увійшов в побут і по черзі витіснив терміни «газосховище» і «бомбосховище» значно пізніше.


'''Сховище цивільної оборони''' — спеціальна споруда, призначене для захисту людей від [[Зброя масового ураження|зброї масового ураження]].
==Загальні відомості==
Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей на протязі двох діб. За ступенем захисту від дії хвилі удару ядерного вибуху сховища розділяються на І, ІІ, ІІІ і ІУ класи.


Українське законодавство визначає: «'''сховище'''&nbsp;— непроникна споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що не допускають вплив на них [[Уражальні чинники ядерного вибуху|небезпечних факторів]], які виникають внаслідок [[Надзвичайна ситуація|надзвичайної ситуації]], [[Воєнні дії|воєнних (бойових) дій]] та [[Терористичний акт|терористичних актів]]» та відносить сховища до захисних споруд цивільного захисту.<ref>{{Cite web |url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 |title=Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (Редакція від 12.05.2017) |accessdate=27 вересня 2017 |archive-date=12 вересня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170912044125/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 }}</ref>
Нормативний клас сховищ залежить від групи міста, категорії суб'єкта господарської діяльності і місця розташування об'єкту. При цьому радіус збору укривання людей приймається у разі забудови території одноповерховими будинками 500 м, а багатоповерховими будинками - 400 м.


Попередниками сховищ цивільної оборони були сховища від ураження отруйними газами початку 20-го століття, що захищали людей від [[Хімічна зброя|хімічної зброї]] і [[бомбосховище|бомбосховища]] 30-40-х років з переважним захистом від [[Бомба|бомб]] і [[снаряд]]ів. Термін «сховище» щодо цивільних захисних споруд почав застосовуватися в літературі і в колі фахівців ще в [[Друга світова війна|довоєнний]] час, щоб об'єднати під одним терміном різнорідні бомбосховища та легкі споруди хімічного захисту, але по-справжньому увійшов в побут і почергово витіснив терміни «газосховище» та «бомбосховище», значно пізніше.
За умовами зведення сховища можуть бути, які завчасно зводяться в мирний час або швидко будуються з введенням повної готовності цивільної оборони. Сховища, які завчасно будуються в мирний час, проектуються, як правило, вбудованими в підвальні поверхи споруд і будинків. При неможливості створення вбудованих сховищ, допускається будівництво окремо розташованих сховищ.


== Загальні відомості ==
В мирний час сховища повинні використовуватися в інтересах суб’єкта господарської діяльності та обслуговування населення. Місткість сховищ по типовим проектам складає: 100, 150, 300, 450, 600, 750, 900, 1200,1500, 1800 і більше чоловік.


Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей протягом двох діб. За ступенем захисту від дії хвилі удару ядерного вибуху сховища розділяються на I, II, III і IV класи.
==Класифікація==

Нормативний клас сховищ залежить від групи [[Місто|міста]], категорії суб'єкта господарської діяльності і місця розташування об'єкту. Водночас, радіус збору укривання людей приймається у разі забудови території одноповерховими будинками 500&nbsp;м, а багатоповерховими будинками&nbsp;— 400&nbsp;м.

За умовами зведення, сховища можуть бути: які завчасно зводяться в мирний час або такі, які швидко будуються з уведенням повної готовності цивільної оборони. Сховища, які завчасно будуються в мирний час, проєктуються, здебільшого, вбудованими в підвальні поверхи споруд і будинків. За неможливості створення вбудованих сховищ, допускається будівництво окремо розташованих сховищ.

У мирний час сховища повинні використовуватися в інтересах суб'єкта господарської діяльності та обслуговування населення. Місткість сховищ за типовими проєктами становить: 100, 150, 300, 450, 600, 750, 900, 1200,1500, 1800 і більше чоловік.

== Класифікація ==
'''Сховища класифікуються за''':
'''Сховища класифікуються за''':
* захисними властивостям;
* захисними властивостям;
* місткістю;
* місткістю;
* місцем розташування (вбудовані та окремо розташовані);
* місцем розташування (вбудовані та окремо розташовані);
* забезпеченню фільтровентиляційним обладнанням (з обладнанням промислового виготовлення; з обладнанням, виготовленим з підручних матеріалів);
* забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням (з обладнанням промислового виготовлення; з обладнанням, виготовленим з підручних матеріалів);
* часу зведення (побудовані завчасно; швидкозбудовані);
* часом зведення (побудовані завчасно; швидкозбудовані);
* призначенням (для захисту населення; для розміщення органів управління тощо).
* призначенням (для захисту населення; для розміщення органів управління тощо).


==Об’ємно-планувальне рішення==
== Об'ємно-планувальне рішення ==
[[Файл:План сховища цо.jpg|thumb|center|800 px|План сховища: ''1'' — приміщення для укриття людей; ''2'' - пункт управління; ''3'' - медичний пункт (може не влаштовуватися); ''4'' - фільтровентиляційна камера; ''5'' - приміщення дизельної електростанції; ''6'' - санітарний вузол; ''7'' - приміщення для ПММ і електрощитова; ''8'' - приміщення для продовольства (може не влаштовуватися); ''9'' - вхід з тамбуром; ''10'' - аварійний вихід з тамбуром.]]
[[Файл:План сховища цо.jpg|thumb|center|800 px|План сховища: ''1''&nbsp;— приміщення для укриття людей; ''2''&nbsp;— пункт управління; ''3''&nbsp;— медичний пункт (може не влаштовуватися); ''4''&nbsp;— фільтровентиляційна камера; ''5''&nbsp;— приміщення дизельної електростанції; ''6''&nbsp;— санітарний вузол; ''7''&nbsp;— приміщення для ПММ і електрощитова; ''8''&nbsp;— приміщення для продовольства (може не облаштовуватися); ''9''&nbsp;— вхід з тамбуром; ''10''&nbsp;— аварійний вихід з тамбуром.]]
Приміщення сховищ розділяються на основні (приміщення для укривання людей, тамбури-шлюзи, тамбури) допоміжні (приміщення для розміщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, водозабезпечення і каналізації). В сховищах передбачаються захисні входи і виходи.
Приміщення сховищ розділяються на основні (приміщення для укривання людей, тамбури-шлюзи, тамбури) допоміжні (приміщення для розміщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, водозабезпечення і каналізації). В сховищах передбачаються захисні входи і виходи.


Норма площі полу основних приміщень для одної людини складає не менше 0,4-0,5 м2, а використання сховищ в мирний час для виробничих потреб повинна складати не більш 40% загальної площі сховища. Об'єм приміщень на одну людину повинний бути не менш як 1,5 м3. Приміщення для укриттю людей оборудуються нарами для сидіння розміром 0:45х0,45 м, для лежання 0,55х 1,8м - на одну людину, ширина проходу між німі повинна бути 0,7-0,85 м, а ширина прохідного проходу в сховищі повинна мати наступні розміри 0,9-1,2 м.
Норма площі підлоги основних приміщень для одної людини складає не менше 0,4—0,5&nbsp;м², а використання сховищ у мирний час для виробничих потреб повинне становити не більше ніж 40&nbsp;% загальної площі сховища. Об'єм приміщень на одну людину повинен бути не менше ніж 1,5&nbsp;м³. Приміщення для укриття людей обладнують нарами для сидіння розміром 0,45×0,45&nbsp;м, для лежання 0,55×1,8&nbsp;м&nbsp;— на одну особу, ширина проходу між ними повинна бути 0,7—0,85&nbsp;м, а ширина прохідного проходу в сховищі мусить бути 0,9—1,2&nbsp;м.


Розміри приміщення для фільтровентиляційного обладнання визначається його габаритами і площею необхідною для його обслуговування.
Розміри приміщення для фільтровентиляційного обладнання визначаються його габаритами і площею необхідною для його обслуговування.


'''Дизельна електростанція''' розташовується у зовнішньої стіни сховища і відділяється від інших приміщень не горючою стіною з величиною вогнестійкості, яка дорівнює 1 часу. Вхід у ДЕС з сховища обладнується тамбуром з двома герметичними две­рима, що відкриваються в сторону сховища.
'''Дизельна електростанція''' розташовується біля зовнішньої стіни сховища і відділяється від інших приміщень негорючою стіною з величиною вогнестійкості, яка дорівнює 1 годині. Вхід у ДЕС зі сховища обладнується тамбуром з двома герметичними дверима, що відкриваються в бік сховища.


'''Санітарні вузли''': для чоловіків - 1 очко і 1 пісуар на 150 чоловік; для жінок - 1 очко на 75 чоловік; один умивальник на кожні 200 чоловік, але не менше одного на санітарний вузол.
'''Санітарні вузли''': для чоловіків&nbsp;— 1 [[унітаз]] і 1 [[пісуар]] на 150 чоловік; для жінок&nbsp;— 1 унітаз на 75 чоловік; один умивальник на кожні 200 чоловік, але не менше одного на санітарний вузол.


При проектуванні та будівництві прагнуть до того, щоб фільтровентиляційна камера, санвузли та інші допоміжні приміщення займали мінімальну площу.
Під час проєктування та будівництва прагнуть до того, щоби фільтровентиляційна камера, санвузли та інші допоміжні приміщення посідали якнайменшу площу.


===Конструктивні рішення===
=== Конструктивні рішення ===
Основними конструктивними елементами сховищ є: огороджуючі конструкції (зовнішні стіни, перекриття, фундаментна плита), внутрішні конструкції (стіни, колони), елементи входів і аварійних виходів, захисні устрої в проймах (захисні герметичні двері і ставні), захисні устрої в тех­нологічних проймах і вводах інженерних комунікацій.
Основними конструктивними елементами сховищ є: огороджувальні конструкції (зовнішні стіни, перекриття, фундаментна плита), внутрішні конструкції (стіни, колони), елементи входів і аварійних виходів, захисні устрої в проймах (захисні непроникні двері і [[віконниця|віконниці]]), захисні устрої в технологічних проймах і вводах інженерних комунікацій.


Несучі конструкції розраховуються на дію повітряної хвилі ядерного (звичайного) вибуху у відповідності з класом сховища. Маса 1 м огороджуючих конструкцій повинна бути для сховищ І-ІІІ класів не менш 1500 кг, а для інших класів не менш 1100 кг. В масу перекриття включається маса встановленого обладнання (не більш 200 кг на 1 м2 займаної площі), а також маса шару ґрунту на перекритті. Залізобетонні перекриття вбудованих сховищ повинні мати термоізоляційний шар.
Тримальні конструкції розраховуються на дію повітряної хвилі ядерного (звичайного) вибуху у відповідності з класом сховища. Маса 1&nbsp;м огороджувальних конструкцій повинна бути для сховищ І—ІІІ класів не менш 1500&nbsp;кг, а для інших класів не менш 1100&nbsp;кг. В масу перекриття включається маса встановленого обладнання (не більш 200&nbsp;кг на 1&nbsp;м² займаної площі), а також маса шару ґрунту на перекритті. Залізобетонні перекриття вбудованих сховищ повинні мати термоізоляційний шар.


Входи в сховища і аварійні виходи. Вхід складається з спуску сходів або пандусу, переднього тамбуру, тамбуру (тамбур-шлюзу) і вхідних отворів з дверми. Кількість входів залежить від місткості сховищ і кількості людей, що приходяться на один вхід. При місткості сховища до 300 чоловік допускається робити один вхід і аварійний евакуаційний вихід з висотою двері 1,8 м. Для забезпечення пропуску людей після сигналу цивільної оборони на закриття дверей при входах в сховище створюються одно- або двокамерні тамбури-шлюзи.
''Входи в сховища і аварійні виходи''. Вхід складається зі спуску сходів або пандусу, переднього тамбуру, тамбуру (тамбур-шлюзу) і вхідних отворів з дверми. Кількість входів залежить від місткості сховищ і кількості людей, що приходяться на один вхід. У разі місткості сховища до 300 осіб, допускається робити один вхід та аварійний евакуаційний вихід з висотою двері 1,8&nbsp;м. Для забезпечення пропуску людей після сигналу цивільної оборони на закриття дверей при входах в сховище створюються одно- або двокамерні тамбури-шлюзи.


Захист входів та інших пройм в захисних спорудах цивільної оборони (сховищах і укриттях проти радіації) здійснюється шляхом встановлення типових захисних і герметичних дверей, воріт і ставень у відповідності з класом захисних споруд і місцем їх розташування та можливими надзвичайними ситуаціями.
Захист входів та інших пройм в захисних спорудах цивільної оборони (сховищах і укриттях проти радіації) здійснюється шляхом встановлення типових захисних і герметичних дверей, воріт і ставень у відповідності з класом захисних споруд і місцем їх розташування та можливими надзвичайними ситуаціями.


===Герметизація і гідроізоляція===
=== Герметизація і гідроізоляція ===
Герметизація сховищ виконується для виключення проникнення всередину сховищ отруйних речовин, радіоактивної пилі, біологічних аерозолів, газо­подібних продуктів горіння при пожежах і затікання повітряної ударної хвилі, а гідроізоляція - для виключення проникнення ґрунтових і поверхневих вод.
Герметизація сховищ виконується для недопущення проникнення всередину сховищ отруйних речовин, радіоактивного пилу, біологічних аерозолів, газоподібних продуктів горіння при пожежах і затікання повітряної ударної хвилі, а [[гідроізоляція]]&nbsp;— для запобігання проникненню ґрунтових і поверхневих вод.


===Вентиляція і опалення===
=== Вентиляція і опалення ===
Сховища оборудуються механічними системами припливної і припливно - витяжної вентиляції для підтримання допустимих теплових і вологих та газових параметрів повітря на протязі всього часу перебування в них людей.
Сховища обладнуються механічними системами припливної і припливно&nbsp;— витяжної вентиляції для підтримання допустимих теплових і вологих та газових параметрів повітря протягом всього часу перебування в них людей.


Система вентиляції сховищ повинна забезпечувати нор­мальну її роботу по режиму чистої вентиляції на протязі 48 годин і в режимі фільтровентиляції
Система вентиляції сховищ повинна забезпечувати нормальну її роботу по режиму чистої вентиляції впродовж 48 годин і в режимі фільтровентиляції 12 годин.


У сховищах, що розташовані в зонах можливих масових пожеж або сильної загазованості території шкідливими речовинами від вторинних факторів, передбачається режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря з розрахунковою тривалістю режиму протягом 6 годин. В систему вентиляції входять окремі забірні канали повітря для різних режимів, противибухові пристрої з розширювальними камерами, котрі встановлюються на забірних і витяжних каналах, фільтри проти пилу, фільтри-поглиначі, вентилятори, розвідна система, герметичні клапани, витяжний канал (у сховищах, які обладнані для роботи в режимі повної ізоляції, окрім того засоби регенерації) і теплоємний фільтр.
12 годин.


Сховища обладнуються центральним опаленням у вигляді самостійного відгалуження від загальної опалювальної мережі об'єкту або будинків і споруд.
В сховищах, що розташовані в зонах можливих масових пожеж або сильної загазованості території шкідливими речовинами від вторинних факторів, передбачається режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря з розрахунковою тривалістю режиму на протязі 6 годин. В систему вентиляції входять окремі забірні канали повітря для різних режимів, проти вибухові устрої з розширювальними камерами, що встановлюються на забірних і витяжних каналах, фільтри проти пилу, фільтри-поглиначі, вентилятори, розвідна система, герметичні клапани, витяжний канал (в сховищах, які обладнані для роботи в режимі повної ізоляції, окрім того засоби регенерації) і теплоємний фільтр.


=== Водозабезпечення і каналізація ===
Сховища оборудуються центральним опаленням в виді самостійного відгалуження від загальної опалювальної мережі об'єкту або будинків і споруд.
Для забезпечення водою сховище обладнується приєднаним до зовнішньої водопровідної мережі водопроводом. На вводі водопровідної мережі встановлюється [[запірна арматура]]. На випадок виходу з ладу зовнішніх водопровідних мереж, передбачаються ємності для надзвичайного запасу води.


У сховищах встановлюються промивні туалети з відведенням стічних вод у зовнішню каналізаційну мережу через самостійні випуски (самопливом або шляхом перекачування) зі встановленням засувки в середині сховища і аварійного резервуару для збирання нечистот.
===Водозабезпечення і каналізація===
Для забезпечення водою сховище оборудується підключеним до зовнішньої водопровідної мережі водопроводом. На вводі водопровідної мережі встановлюється запірна арматура. На випадок виходу із строю зовнішніх водопровідних мереж передбачається ємності для аварійного запасу води.


=== Електрозабезпечення і зв'язок ===
В сховищах встановлюються промивні туалети з відводом стічних вод в зовнішню каналізаційну мережу через самостійні випуски (самопливом або шляхом перекачування) з встановленням засувки в середині сховища і аварійного резервуару для збору фекалій.
Електрозабезпечення сховища виконується від зовнішньої [[Електрична мережа|електричної мережі]] міста або суб'єкта господарської діяльності.


У сховищах великої місткості або на групу близько розташованих сховищ, встановлюється захисна [[Дизельний генератор|дизельна електростанція]] (ДЕС) на випадок виходу з ладу зовнішнього джерела електрозабезпечення.
===Елетрозабезпечення і зв'язок===
Елетрозабезпечення сховища виконується від зовнішньої мережі міста або суб'єкта господарської діяльності.


У сховищах без ДЕС використовуються місцеві джерела освітлення. [[Освітленість]] приміщень в цих випадках не нормується. Сховища повинні мати телефонний ввід і радіотрансляційну точку.
В сховищах великої місткості або на групу близько розташованих сховищ робиться захисна дизельна електростанція (ДЕС) на випадок виходу із строю зовнішнього джерела електрозабезпечення.


== Див. також ==
В сховищах без ДЕС використовуються місцеві джерела освітлення. Освітленість приміщень в цих випадках не нормується. Сховища повинні мати телефонний ввід і радіотрансляційну точку.

== Дивись також ==
* [[Бомбосховище]]
* [[Бомбосховище]]
* [[Львівський державний університет безпеки життєдіяльності]]
* [[Львівський державний університет безпеки життєдіяльності]]
* [[Надзвичайна ситуація]]
* [[Надзвичайна ситуація]]
* [[Кодекс цивільного захисту України]]
* [[Кодекс цивільного захисту України]]
* [[Цивільна оборона]]
* [[Цивільна оборона]]
* [[Ліквідація надзвичайної ситуації]]
* [[Ліквідація надзвичайної ситуації]]
* [[Катастрофа]]
* [[Катастрофа]]
Рядок 89: Рядок 93:
* [[Фонд захисних споруд цивільного захисту міста Києва]]
* [[Фонд захисних споруд цивільного захисту міста Києва]]


==Посилання==
== Посилання ==
* [http://www.unian.ua/war/1036367-kabmin-vviv-rejim-ns-na-donbasi-y-rejim-pidvischenoji-gotovnosti-do-ns-po-vsiy-krajini.html Уряд ввів стан підвищеної готовності в країні /Уніан/]
* [http://www.unian.ua/war/1036367-kabmin-vviv-rejim-ns-na-donbasi-y-rejim-pidvischenoji-gotovnosti-do-ns-po-vsiy-krajini.html Уряд ввів стан підвищеної готовності в країні /Уніан/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150202230358/http://www.unian.ua/war/1036367-kabmin-vviv-rejim-ns-na-donbasi-y-rejim-pidvischenoji-gotovnosti-do-ns-po-vsiy-krajini.html |date=2 лютого 2015 }}
* [http://www.everyday.in.ua/?p=7833 Бомбосховища міста Києва]
* [http://www.everyday.in.ua/?p=7833 Бомбосховища міста Києва] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150204173637/http://www.everyday.in.ua/?p=7833 |date=4 лютого 2015 }}
* [http://www.5.ua/ukrayina/stolychna-vlada-pryvodyt-bomboskhovyshcha-mista-u-nalezhnyi-tekhnichnyi-stan-4943.html Столична влада приводить бомбосховища Києва у належний технічний стан]
* [http://www.5.ua/ukrayina/stolychna-vlada-pryvodyt-bomboskhovyshcha-mista-u-nalezhnyi-tekhnichnyi-stan-4943.html Столична влада приводить бомбосховища Києва у належний технічний стан] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150204194935/http://www.5.ua/ukrayina/stolychna-vlada-pryvodyt-bomboskhovyshcha-mista-u-nalezhnyi-tekhnichnyi-stan-4943.html |date=4 лютого 2015 }}
* [http://podrobnosti.ua/accidents/2015/01/31/1013850.html В Киеве бомбоубежища могут спасать чиновников и рабочих /Подробности-ТВ/]
* [http://podrobnosti.ua/accidents/2015/01/31/1013850.html В Киеве бомбоубежища могут спасать чиновников и рабочих /Подробности-ТВ/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150204185132/http://podrobnosti.ua/accidents/2015/01/31/1013850.html |date=4 лютого 2015 }}
* [http://hronika.info/videonovosti/46634-v-kieve-polnym-hodom-proveryayut-bomboubezhischa-video.html В Киеве полным ходом проверяют бомбоубежища. /Видео/]
* [http://hronika.info/videonovosti/46634-v-kieve-polnym-hodom-proveryayut-bomboubezhischa-video.html В Киеве полным ходом проверяют бомбоубежища. /Видео/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150203205320/http://hronika.info/videonovosti/46634-v-kieve-polnym-hodom-proveryayut-bomboubezhischa-video.html |date=3 лютого 2015 }}
* [http://www.another.kiev.ua/komandnyj-bunker-metro/ Командный бункер Киевского метрополитена]
* [http://www.another.kiev.ua/komandnyj-bunker-metro/ Командный бункер Киевского метрополитена] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150204005538/http://www.another.kiev.ua/komandnyj-bunker-metro/ |date=4 лютого 2015 }}


== Примітки ==
== Примітки ==
{{примітки}}
{{примітки}}


==Література==
== Література ==
* [http://www.zerkalov.org/files/rozdi_4_12.pdf Підручник з цивільної оборони]
* [http://www.zerkalov.org/files/rozdi_4_12.pdf Підручник з цивільної оборони] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141023130030/http://www.zerkalov.org/files/rozdi_4_12.pdf |date=23 жовтня 2014 }}
* [http://go-ns.io.ua/s628384/zahisni_sporudi_civilnoe_oboroni Захисні споруди цивільної оборони]
* [http://go-ns.io.ua/s628384/zahisni_sporudi_civilnoe_oboroni Захисні споруди цивільної оборони] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161010042543/http://go-ns.io.ua/s628384/zahisni_sporudi_civilnoe_oboroni |date=10 жовтня 2016 }}




{{Безпека}}
{{Безпека}}
{{Житло}}
{{Житло}}
{{Фортифікація}}


[[Категорія: Цивільна оборона]]
[[Категорія:Цивільна оборона]]

Поточна версія на 12:24, 5 квітня 2022

Сховище цивільної оборони — спеціальна споруда, призначене для захисту людей від зброї масового ураження.

Swiss Civil Defense Bunker (15710856390).jpg
Зразкове сховище, США, 1957 рік

Українське законодавство визначає: «сховище — непроникна споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що не допускають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів» та відносить сховища до захисних споруд цивільного захисту.[1]

Попередниками сховищ цивільної оборони були сховища від ураження отруйними газами початку 20-го століття, що захищали людей від хімічної зброї і бомбосховища 30-40-х років з переважним захистом від бомб і снарядів. Термін «сховище» щодо цивільних захисних споруд почав застосовуватися в літературі і в колі фахівців ще в довоєнний час, щоб об'єднати під одним терміном різнорідні бомбосховища та легкі споруди хімічного захисту, але по-справжньому увійшов в побут і почергово витіснив терміни «газосховище» та «бомбосховище», значно пізніше.

Загальні відомостіРедагувати

Сховища повинні забезпечувати можливість безперервного перебування в них укритих людей протягом двох діб. За ступенем захисту від дії хвилі удару ядерного вибуху сховища розділяються на I, II, III і IV класи.

Нормативний клас сховищ залежить від групи міста, категорії суб'єкта господарської діяльності і місця розташування об'єкту. Водночас, радіус збору укривання людей приймається у разі забудови території одноповерховими будинками — 500 м, а багатоповерховими будинками — 400 м.

За умовами зведення, сховища можуть бути: які завчасно зводяться в мирний час або такі, які швидко будуються з уведенням повної готовності цивільної оборони. Сховища, які завчасно будуються в мирний час, проєктуються, здебільшого, вбудованими в підвальні поверхи споруд і будинків. За неможливості створення вбудованих сховищ, допускається будівництво окремо розташованих сховищ.

У мирний час сховища повинні використовуватися в інтересах суб'єкта господарської діяльності та обслуговування населення. Місткість сховищ за типовими проєктами становить: 100, 150, 300, 450, 600, 750, 900, 1200,1500, 1800 і більше чоловік.

КласифікаціяРедагувати

Сховища класифікуються за:

  • захисними властивостям;
  • місткістю;
  • місцем розташування (вбудовані та окремо розташовані);
  • забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням (з обладнанням промислового виготовлення; з обладнанням, виготовленим з підручних матеріалів);
  • часом зведення (побудовані завчасно; швидкозбудовані);
  • призначенням (для захисту населення; для розміщення органів управління тощо).

Об'ємно-планувальне рішенняРедагувати

 
План сховища: 1 — приміщення для укриття людей; 2 — пункт управління; 3 — медичний пункт (може не влаштовуватися); 4 — фільтровентиляційна камера; 5 — приміщення дизельної електростанції; 6 — санітарний вузол; 7 — приміщення для ПММ і електрощитова; 8 — приміщення для продовольства (може не облаштовуватися); 9 — вхід з тамбуром; 10 — аварійний вихід з тамбуром.

Приміщення сховищ розділяються на основні (приміщення для укривання людей, тамбури-шлюзи, тамбури) допоміжні (приміщення для розміщення обладнання систем фільтровентиляції, електрозабезпечення, водозабезпечення і каналізації). В сховищах передбачаються захисні входи і виходи.

Норма площі підлоги основних приміщень для одної людини складає не менше 0,4—0,5 м², а використання сховищ у мирний час для виробничих потреб повинне становити не більше ніж 40 % загальної площі сховища. Об'єм приміщень на одну людину повинен бути не менше ніж 1,5 м³. Приміщення для укриття людей обладнують нарами для сидіння розміром 0,45×0,45 м, для лежання 0,55×1,8 м — на одну особу, ширина проходу між ними повинна бути 0,7—0,85 м, а ширина прохідного проходу в сховищі мусить бути 0,9—1,2 м.

Розміри приміщення для фільтровентиляційного обладнання визначаються його габаритами і площею необхідною для його обслуговування.

Дизельна електростанція розташовується біля зовнішньої стіни сховища і відділяється від інших приміщень негорючою стіною з величиною вогнестійкості, яка дорівнює 1 годині. Вхід у ДЕС зі сховища обладнується тамбуром з двома герметичними дверима, що відкриваються в бік сховища.

Санітарні вузли: для чоловіків — 1 унітаз і 1 пісуар на 150 чоловік; для жінок — 1 унітаз на 75 чоловік; один умивальник на кожні 200 чоловік, але не менше одного на санітарний вузол.

Під час проєктування та будівництва прагнуть до того, щоби фільтровентиляційна камера, санвузли та інші допоміжні приміщення посідали якнайменшу площу.

Конструктивні рішенняРедагувати

Основними конструктивними елементами сховищ є: огороджувальні конструкції (зовнішні стіни, перекриття, фундаментна плита), внутрішні конструкції (стіни, колони), елементи входів і аварійних виходів, захисні устрої в проймах (захисні непроникні двері і віконниці), захисні устрої в технологічних проймах і вводах інженерних комунікацій.

Тримальні конструкції розраховуються на дію повітряної хвилі ядерного (звичайного) вибуху у відповідності з класом сховища. Маса 1 м огороджувальних конструкцій повинна бути для сховищ І—ІІІ класів не менш 1500 кг, а для інших класів не менш 1100 кг. В масу перекриття включається маса встановленого обладнання (не більш 200 кг на 1 м² займаної площі), а також маса шару ґрунту на перекритті. Залізобетонні перекриття вбудованих сховищ повинні мати термоізоляційний шар.

Входи в сховища і аварійні виходи. Вхід складається зі спуску сходів або пандусу, переднього тамбуру, тамбуру (тамбур-шлюзу) і вхідних отворів з дверми. Кількість входів залежить від місткості сховищ і кількості людей, що приходяться на один вхід. У разі місткості сховища до 300 осіб, допускається робити один вхід та аварійний евакуаційний вихід з висотою двері 1,8 м. Для забезпечення пропуску людей після сигналу цивільної оборони на закриття дверей при входах в сховище створюються одно- або двокамерні тамбури-шлюзи.

Захист входів та інших пройм в захисних спорудах цивільної оборони (сховищах і укриттях проти радіації) здійснюється шляхом встановлення типових захисних і герметичних дверей, воріт і ставень у відповідності з класом захисних споруд і місцем їх розташування та можливими надзвичайними ситуаціями.

Герметизація і гідроізоляціяРедагувати

Герметизація сховищ виконується для недопущення проникнення всередину сховищ отруйних речовин, радіоактивного пилу, біологічних аерозолів, газоподібних продуктів горіння при пожежах і затікання повітряної ударної хвилі, а гідроізоляція — для запобігання проникненню ґрунтових і поверхневих вод.

Вентиляція і опаленняРедагувати

Сховища обладнуються механічними системами припливної і припливно — витяжної вентиляції для підтримання допустимих теплових і вологих та газових параметрів повітря протягом всього часу перебування в них людей.

Система вентиляції сховищ повинна забезпечувати нормальну її роботу по режиму чистої вентиляції впродовж 48 годин і в режимі фільтровентиляції 12 годин.

У сховищах, що розташовані в зонах можливих масових пожеж або сильної загазованості території шкідливими речовинами від вторинних факторів, передбачається режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря з розрахунковою тривалістю режиму протягом 6 годин. В систему вентиляції входять окремі забірні канали повітря для різних режимів, противибухові пристрої з розширювальними камерами, котрі встановлюються на забірних і витяжних каналах, фільтри проти пилу, фільтри-поглиначі, вентилятори, розвідна система, герметичні клапани, витяжний канал (у сховищах, які обладнані для роботи в режимі повної ізоляції, окрім того засоби регенерації) і теплоємний фільтр.

Сховища обладнуються центральним опаленням у вигляді самостійного відгалуження від загальної опалювальної мережі об'єкту або будинків і споруд.

Водозабезпечення і каналізаціяРедагувати

Для забезпечення водою сховище обладнується приєднаним до зовнішньої водопровідної мережі водопроводом. На вводі водопровідної мережі встановлюється запірна арматура. На випадок виходу з ладу зовнішніх водопровідних мереж, передбачаються ємності для надзвичайного запасу води.

У сховищах встановлюються промивні туалети з відведенням стічних вод у зовнішню каналізаційну мережу через самостійні випуски (самопливом або шляхом перекачування) зі встановленням засувки в середині сховища і аварійного резервуару для збирання нечистот.

Електрозабезпечення і зв'язокРедагувати

Електрозабезпечення сховища виконується від зовнішньої електричної мережі міста або суб'єкта господарської діяльності.

У сховищах великої місткості або на групу близько розташованих сховищ, встановлюється захисна дизельна електростанція (ДЕС) на випадок виходу з ладу зовнішнього джерела електрозабезпечення.

У сховищах без ДЕС використовуються місцеві джерела освітлення. Освітленість приміщень в цих випадках не нормується. Сховища повинні мати телефонний ввід і радіотрансляційну точку.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати