Перегляд вихідного коду сторінки Суровцова Надія Віталіївна

{{Однофамільці|Суровцев}}
{{Письменник
| Ім'я                = Надія Віталіївна Суровцова
| Оригінал імені      = 
| Фото                = Суровцова Надія.jpg
| Ширина              = 250пкс
| Підпис              = Надія Суровцова, 1914 р.
| Ім'я при народженні = 
| Псевдоніми          = 
| Дата народження     = 18.3.1896
| Місце народження    = [[Київ]]
| Дата смерті         = 13.4.1985
| Місце смерті        = [[Умань]]
| Поховання           = 
| Національність      = 
| Громадянство        = {{UNR}}
| Мова творів         = [[українська мова]]
| Рід діяльності      = [[Дипломат]], [[Історик]]
| Роки активності     =
| Напрямок            =
| Жанр                =
| Magnum opus         =
| Ukrcenter           =
| Премії              =
| Сайт                =
| Signature           =
| Примітки            = [[Доктор філософії]]
}}
'''Надія Віталіївна Суровцова''' ({{ДН|18|03|1896}}, [[Київ]]&nbsp;— {{ДС|13|04|1985}}, [[Умань]])&nbsp;— українська громадська діячка, журналіст, автор мемуарів. Редакторка іншомовних видань Міністерства закордонних справ [[Українська Народна Республіка|УНР]]. Також перекладач, за фахом історик. [[Доктор філософії]].

Жертва [[Сталінські репресії|сталінського терору]].

== Життєпис ==
[[Файл:Суровцова Н.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Надія Суровцова]]
Здобула гімназійну освіту. До [[1917]] навчалася на історико-філологічному факультеті [[Санкт-Петербурзький державний університет|Петербурзького університету]], брала активну участь в українському студентському житті. Як представниця групи [[Неронович Євген Васильович|Євгена Нероновича]], що займала антивоєнні позиції, переїхала до Києва<ref>''[[Дашкевич Ярослав Романович|Дашкевич Я.]]'' Надія Суровцова // ''Дашкевич Я.'' Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури / 2-ге вид., виправл. й доповн.&nbsp;— Львів: Львівське відділення ІУАД ім. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевського НАНУ / Літературна агенція «Піраміда», 2007.&nbsp;— С. 556.</ref>.

Після повернення до [[Київ|Києва]] працювала в [[Українська Центральна Рада|Українській Центральній Раді]]. Активний діяч [[Українська селянська спілка|Селянської Спілки]], співробітник київської газети [[Трибуна (газета)|«Трибуна»]]. [[1917]] редагувала чужомовні видання [[Зовнішньополітичне відомство|Міністерства Закордонних Справ]] у Києві. з [[1 грудня]] [[1917]] року була призначена на посаду діловода Біженецького департаменту [[Генеральне секретарство внутрішніх справ|Генерального Секретарства внутрішніх справ]].

Під час [[Українська Держава|Гетьманату]]&nbsp;— співробітник секретаріату [[Міністерство закордонних справ України|Міністерства закордонних справ]]. [[1918]] емігрувала до [[Австрія|Австрії]]. Закінчила філософський факультет [[Віденський університет|Віденського університету]]. Після захисту дисертації на тему «Богдан Хмельницький та ідея української державності» їй присвоєно ступінь доктора філософії. Працювала викладачем у [[Віденська сільськогосподарська академія|Віденській сільськогосподарській академії]].

Брала участь у роботі жіночих організацій, зокрема, у роботі [[Міжнародна жіноча ліга за мир та свободу|Міжнародної жіночої ліги миру і свободи]], була делегатом на конгресах Ліги у Відні, Дрездені, Гаазі, Амстердамі, Парижі та Вашингтоні. На початку 1920-х рр. захопилася ідеологією марксизму, вступила до [[Комуністична партія Австрії|австрійської компартії]].

[[1925]] переїхала до [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]], спочатку&nbsp;— до [[Москва|Москви]], потім&nbsp;— до [[Харків|Харкова]]. Працювала істориком, співробітником у системі Головліту, [[Всеукраїнське фотокіноуправління|кіноуправлінні]], у радіотелеграфному агентстві, [[Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія|Науково-дослідній Катедрі історії України ім. Д. Багалія]]. [[1927]] заарештована органами ГПУ СССР, засуджена і заслана в [[Табори ГУЛАГу|табори ГУЛАГ]] СССР. Лише [[1954]] звільнена.

Після реабілітації проживала в [[Умань|Умані]]. Займалась літературною і громадською роботою, контактуючи з провідними письменниками того часу. [[1958]] підготувала збірку новел «По той бік» (не видано). Залишила спогади.

Померла і похована в [[Умань|Умані]].

== Вшанування ==

В [[Умань|Умані]] за адресою: вул. Воїнів-інтернаціоналістів, 6 діє [[Меморіальний музей-квартира Надії Суровцової]].

Також в Умані [[Вулиця Надії Суровцової (Умань)|одну з вулиць]] названо ім'ям Надії Суровцової.

== Твори ==

* Н.Суровцова. Спогади.— Київ: Видавництво ім. О.Теліги, 1996.— 432 с.
* Надія Суровцова. Листи.&nbsp;— Київ: вид ім. Олени Теліги, 2001, 704с.
* Суровцова Н. Олізар та його відношення до декабристів // Наукові записки науково-дослідчої кафедри історії української культури.&nbsp;— Харків: Державне видавництво України.&nbsp;— 1927.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 145&nbsp;— 161.

== Джерела та література ==
* ''Герасимова Г. П.'' [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Surovtsova_N Суровцова-Олицька Надія Віталіївна] // {{ЕІУ|9|910}}
* Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К.,2010.-С.828-829.
* Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.303.
* {{ЕУ}}
* Я.Дашкевич. Надія Суровцова. Нотатки з нотаток.&nbsp;— в кн.: Н.Суровцова. Спогади.— Київ: Видавництво ім. О.Теліги, 1996.
* Юрий Дойков. Надежда Витальевна Суровцова-Олицкая.&nbsp;— «Правда Севера», 22.02.2001, С.10
* Марина Павленко про Павла Тичину, Надію Суровцову, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ірину Жиленко / М. Павленко.&nbsp;— Київ : [[Грані-Т]], 2009.&nbsp;— 120 с.: іл.&nbsp;— (Серія «[[Життя видатних дітей]]»).&nbsp;— ISBN 978-966-465-250-3
* Юрій Хорунжий. Шляхетні українки: Есеї-парсуни.&nbsp;— К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2004.&nbsp;— 208 с.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://archive.khpg.org.ua/ Ірина Рапп. Суровцова Надія Віталіївна&nbsp;— Архів Дисидентського Руху в Україні]
* [http://www.day.kiev.ua/155836/ Андрій Зиль. Архангельське «вікно» Надії Суровцової.&nbsp;— «День», №&nbsp;5, 20.01.2006]
* [http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=669 Юрій Хорунжий. Надія Суровцова. Зв'язок поколінь.&nbsp;— «Мистецька сторінка».kiev.ua]
* [https://web.archive.org/web/20140221233717/http://data.svitlo.biz/docs/history/Na_zaslanii_v_Arkhangelsk.pdf Юрій Дойков. Надія Суровцова. На засланні в Архангельську. (1933—1937)]
* [http://www.doykov.1mcg.ru/data/1/Surovcova.pdf Юрій Дойков. Суровцова-Олицкая Н.&nbsp;В.&nbsp;Колымские силуэты. Архангельск. 2007.&nbsp;— 63 с.]
* [http://www.doykov.1mcg.ru/data/1/Vena-Kolima-2.pdf Юрій Дойков. Надия Суровцова-Олицкая. Вена-Колыма. (1919—1939). По материалам архивов Службы безопасности Украины и Л.&nbsp;Н.&nbsp;Падун-Лукьяновой (Киев), ГАРФ (Москва). Архангельск. Центр документации. 2010.&nbsp;— 67 с.]

{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Україна}}}}
[[Категорія:Уродженці Києва]]
[[Категорія:Випускники Віденського університету]]
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Українські історики]]
[[Категорія:Українські дипломати]]
[[Категорія:Українські жінки-дипломати]]
[[Категорія:Українські жінки-політики]]
[[Категорія:Українські громадські діячі]]
[[Категорія:В'язні ГУЛАГу]]
[[Категорія:Персоналії:Умань]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Перекладачі Вальтера Скотта]]