Перегляд вихідного коду сторінки Сумська вулиця (Харків)

{{Інші значення|тип=вулиця|Сумська вулиця}}
{{Вулиця України
 |назва                 = Сумська вулиця
 |населений пункт       = [[Харків]]
 |місцевість            = Центр
 |район                 = 
 |на карті              = 
 |фото                  = KharkovSumskayaStreetNewYear.JPG
 |розмір_фото           = 300пкс
 |підпис                = 
 |назва на честь        = 
 |колишні назви         = Карла Лібкнехта 1924 - 1941
 |австрійська назва укр = 
 |австрійська назва нім = 
 |польська назва укр    = 
 |польська назва пол    = 
 |радянська назва укр   =  
 |радянська назва рос   = 
 |протяжність           = 10 кілометра
 |координати п          =  <!-- {{Coord||||N||||E|scale:6000}} -->
 |координати к          =  <!-- {{Coord||||N||||E|scale:6000}} -->
 |покриття              = [[асфальт]], [[бруківка]]
 |рух                   = двобічний 
 |індекс                = 
 |телефони              = 
 |метро                 = [[Історичний музей (станція метро)|Історичний музей]], [[Університет (станція метро, Харків)|Університет]]
 |автобус               = 
 |трамвай               = 12
 |тролейбус             = 2, 40
 |залізниця             = 
 |маршрутні таксі       = 
 |зупинки               = 
 |будівлі               = 
 |архітектурні пам'ятки = 
 |пам'ятники            = 
 |храми                 = 
 |державні установи     = 
 |навчальні заклади     = 
 |заклади культури      = 
 |медичні заклади       = 
 |аптеки                = 
 |пошта                 = 
 |комерція              = 
 |забудова              = 
 |підприємства          = 
 |парки                 = [[Сад імені Тараса Шевченка (Харків)|Сад імені Т. Г. Шевченка]], [[Парк імені Максима Горького (Харків)|ЦПКіВ ім. Горького]], [[Лісопарк (Харків)|Лісопарк]]
}}
'''Су́мська́ ву́лиця'''&nbsp;— головна вулиця [[Харків|Харкова]]. Довжина&nbsp;— 4,2&nbsp;км. Починається від [[Площа Конституції (Харків)|майдану Конституції]], проходить поряд з [[Сад імені Тараса Шевченка (Харків)|Садом імені Тараса Шевченка]], [[Майдан Свободи (Харків)|майданом Свободи]], [[Парк імені Максима Горького (Харків)|Центральним парком ім. Максима Горького]] і закінчується на схрещенні з [[Вулиця Дерев'янка (Харків)|вулицею Дерев'янка]]. Далі вулиця переходить у Білгородське шосе.<ref>[https://www.openstreetmap.org/relation/2450095 Білгородське шосе]. Open Street Map.</ref><ref>[https://yandex.ua/maps/147/kharkiv/?whatshere%5Bpoint%5D=36.266443%2C50.069286&whatshere%5Bzoom%5D=17&mode=whatshere&ll=36.266443%2C50.069286 Білгородське шосе]. Яндекс</ref><ref>[https://kh.depo.ua/ukr/kh/bilgorodske-shose-zavmerlo-cherez-avariyu-25022016100300 Білгородське шосе]. Depo.Харків</ref><ref>[http://www.city.kharkov.ua/uk/news/na-bilgorodskomu-shose-bude-zaboroneniy-rukh-transportu-38558.html Білгородське шосе]. Харківська міська рада</ref><ref>[https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-06-16-000450-a Білгородське шосе]. [[ProZorro]].</ref>

== Назва вулиці ==
Вулиця дістала назву від дороги до міста [[Суми]], яка тут проходила в [[XVII століття|XVII]] столітті. В Описі Харківського намісництва 1788 року йдеться:: «в північно-західну сторону дорога називається Сумська, йде від Харкова через Золочів у Суми, а звідти до Глухова і в Новгород-Сіверський»<ref name=":0">{{Cite book|title=Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов...|last=Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М.{{!}}|first=|year=2011|publisher=«Издательство САГА»|location=Харьков|pages=307|language=|isbn=978-617-575-024-7}}</ref>.

У 1909 році відбулася перша спроба перейменувати Сумську вулицю. На хвилі ювілеїв її запропоновано назвати Гоголівська. Перейменування тоді не відбулося. Ім'я [[Гоголь Микола Васильович|Миколи Гоголя]] надали Кокошкінській вулиці&nbsp;— так вона зветься й дотепер.<ref>[http://tvoj.kharkov.ua/history/hst.php?r=5 Твой любимый Харьков]</ref>

Наступна спроба&nbsp;— тепер уже вдала&nbsp;— відбулась [[25 січня]] [[1919]] року, коли Харків остаточно перейшов до рук [[Більшовики|більшовиків]]. Її назвали на честь одного із засновників [[Комуністична партія Німеччини|Комуністичної партії Німеччини]] [[Карл Лібкнехт|Карла Лібкнехта]]. В роки німецької окупації (1942-1943) згідно з рішенням Міськуправи від [[7 вересня]] [[1942]] року поверталося первинне ім'я. Міськрада повернула історичну назву вулиці [[2 жовтня]] [[1945]] року<ref name=":0" />.

== Історія ==
=== Народження вулиці ===
Сумська не найстаріша вулиця міста. Виникла в кінці [[XVII століття]] як дорога до міста [[Суми]]. Забудова йшла повільно, і в кінці [[XVIII століття]] вулиця закінчувалась в районі сучасних вулиць [[Скрипника вулиця (Харків)|Скрипника]] й [[Римарська вулиця|Римарської]]&nbsp;— далі йшов земляний вал, що оточував місто. При в'їзді до міста з Півночі стояли дві кам'яні вартівні, від валу виступали два [[Люнет|люнети]]. Ця вісь, що проходила від північної брами міської фортеці по хребту підвищеного мису між річками [[Лопань (притока Уди)|Лопань]] та [[Харків (річка)|Харків]], стала природним напрямом для розвитку головної вулиці. Одразу ж за валом, з північно-східної сторони, було Старе Кладовище, що обслуговувало три парафії старої частини міста. З 1783 року тут стояла кам'яна [[Мироносицька церква|церква Жінок-Мироносиць]], що її побудували на місці давнішої дерев'яної. У 1813–1819 роках вона перебудована на кошти купецтва в [[псевдоруському]] «цегляному» стилі (арх. Є.&nbsp;А.&nbsp;Васильєв). Тепер на цьому місці [[Сквер Перемоги (Харків)|сквер Перемоги]] та «[[Дзеркальний струмінь]]».

=== XIX&nbsp;— початок XX століття ===
Захисний вал довго стримував розвиток міста в північному напрямку. Лише на початку [[XIX століття]] вал було знесено. За планом 1838 року межі міста були розширені в північному напрямку до Університетського саду (тепер&nbsp;— [[Сад імені Тараса Шевченка (Харків)|сад імені Тараса Шевченка]]). У цей період висота забудови вулиці не перевищувала двох поверхів і вона мала зручний пішохідний масштаб, який пізніше ліг в основу цілої мережі прилеглих вулиць.
[[Файл:Mironositsky01.jpg|300px|thumb|left|Мироносицька церква]]
Колишнє Старе кладовище, яке тривалий час повнило жахом серця мешканців прилеглого району: там у покинутих склепах та каплицях ночами збиралися бродяги, на початку [[XIX століття]] було знесене. На звільненому місці перед [[Мироносицька церква|Мироносицькою церквою]] утворилася Мироносицька площа. На площі було кілька будівель: лазарет, фабрика шерстяної та бавовняної тканини стайні Приказу суспільної опіки, парафіяльне училище. Усі ці будівлі були знесені в ході численних реконструкцій скверу.

З ініціативи засновника [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського університету]] [[Каразін Василь Назарович|В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна]] на місці природного лісу по вул. Сумській було закладено Університетський сад, що включав ландшафтний (англійський) парк, ботанічний сад, обсерваторію та дослідне господарство. Біля входу в сад [[1906]] року до 100-річчя заснування університету було встановлено [[пам'ятник Василю Каразіну|пам'ятник В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіну]] (скульптор [[Андреолетті Іван Іванович|І.&nbsp;І.&nbsp;Андреолетті]], архітектор [[Бекетов Олексій Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Бекетов]]). У [[1825]] році навпроти Мироносицької площі розпочалось спорудження великої будівлі для кадетського корпусу. Але кадетський корпус у Харкові не відкрили, а будівлю в 1839 році передали [[Інститут шляхетних дівчат|Інституту шляхетних дівчат]].
Права сторона Сумської навпроти [[Інститут шляхетних дівчат|інституту]] і саду тоді ще не була забудована та являла собою величезний пустир.

В кінці 30-х&nbsp;— на початку 40-х років почалось упорядкування вулиці. Університетський сад з боку Сумської обнесли красивою кам'яною огорожею із залізними ґратами. У [[1839]] році вулицю навпроти [[Інститут шляхетних дівчат|інституту]] та саду вимостили каменем, а 1840 року встановили 37 олійних ліхтарів. На Мироносицькій площі зосередилась торгівля хлібом, площу стали називати Хлібною.
[[Файл:1860-і роки. Сумська вулиця у Мироносицької церкви.jpg |250px|thumb|right|1860-ті роки. Сумська вулиця біля Мироносицької церкви]]
[[Файл:Sumskaya str, Kharkiv, c1900.jpg|250px|thumb|right|Сумська вулиця. 1900-ті рр.]]
У середині XIX століття з'явився Ветеринарний інститут. Інститут утворили на базі практичної ветеринарної школи, заснованої при [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківському університеті]] [[1839]] року. В [[1851]] році школу відокремили від університету на правах вищого навчального закладу, а 1873 року вона дістала назву Ветеринарий інститут. Для створення підсобного господарства були використані землі за Університетським садом&nbsp;— «Піски»&nbsp;— тепер тут площа Свободи. Будівлю Інституту звів у формах пізнього [[Класицизм|класицизму]] архітектор [[М. Л. Львов]]. Тут працювали відомі вчені, в тому числі [[Мечников Ілля Ілліч|І.&nbsp;І.&nbsp;Мечников]]. Будівлю реконструювали [[1961]] року під міський Палац піонерів (арх. [[Б. Г. Клейн]]).

У 1850-х роках у центрі Харкова всі будинки стали кам'яними.

Межа вулиці в північному напрямі була визначена наприкінці [[XIX століття]]. У 1893–1895 роках на вулиці було закладено Міський парк, тепер [[Парк імені Максима Горького (Харків)|Центральний парк ім. Максима Горького]]. Відкрито парк у [[1907]] році.

В кінці XIX&nbsp;— початку XX століття Сумська розрослася ще більше. З 1894 року Міська дума стала розпродавати землі в кінці Сумської, і тут з'явилося багато кам'яних будівель.

У 1882 році Сумською розпочався рух [[Конка|конки]]&nbsp;— кінно-залізничної міської дороги, з невеличкими відкритими вагончиками, обладнаними поперечними лавами. Сумською проходив маршрут, що що починався біля мосту через річку на [[Москалівська вулиця|Москалівській вулиці]], йшов через центр і закінчувався Ветеринарного інституту.

На початку [[XX століття]] Сумська стає головною вулицею міста. Починається зведення багатоповерхових будівель. Більшість малоповерхових будівель на ділянці вулиці до Мироносицької площі втратили свою житлову функцію, були так чи інакше реконструйовані або надбудовані. Житло заступили крамниці, банки, кінотеатри, ресторани, лікувальні заклади. Житловими лишаються тільки великі [[Прибутковий будинок|прибуткові будинки]], перші поверхи яких так само займають крамниці та контори.

=== Радянський час ===
У 1917–1918 роках на Сумській, 13 розташовувався Центральний Виконавчий Комітет України та Народний Секретаріат. У [[Березень|березні]][[1919]] року утворена [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Українська Соціалістична Радянська Республіка]], Харків став її столицею. З [[1920]] року на Сумській, 44, працював Центральний Комітет КП(б)У, який [[1925]] року перемістився на Сумську, 64.
У будинку на Сумській, 1 розміщувався Наркомат фінансів [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]].
 
Серед перших дій нової влади було масове переселення мешканців підвалів і нетрищ до квартир будинків, де раніше жили буржуазія й інтелігенція. Заселення відбувалося покімнатно й супроводжувалося утисками частини попередніх мешканців, що лишилися. Так з'явились «комуналки». Забудова провадилася несистемно.
[[Файл:Поштова марка СРСР з пам'ятником Шевченку в Харкові 1963 рік.jpg|300px|thumb|left|[[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків)|Пам'ятник Тарасові Шевченку]]. 1963 рік]]
З [[1930-ті|1930-х]] років почалась реалізація великих містобудівних заходів, що часто спричинювала нищення цінної забудови. Отак була знесена [[Мироносицька церква]], де мав постати новий культурно-суспільний центр міста. Передбачалося зведення «Театру масового музичного дійства». Всесоюзний конкурс на його будівництво був оголошений 1930 року. Усього брало участь 144 роботи. За умовами конкурсу театр мав уміщувати не менше чотирьох тисяч осіб, передбачалося поєднання функцій цирку, театру та кінотеатру, а також поряд із спектаклями проведення масових заходів. Перший приз конкурсу дістав проєкт [[Братів Весніни|братів Весніних]], який вирішував усі поставлені задачі. Центральною частиною композиції вони зробили велику овальну залу, що вміщувала від 4 до 6 тис. глядачів. Проєкт був прийнятий до реалізації, почалось будівництво. Проте після перенесення [[1934]] року столиці до [[Київ|Києва]] будівництво припинилось. На цьому місці влаштували тролейбусне депо яке проіснувало до [[1946]] року.

[[1927]] року заснований Харківський машинобудівний завод «ФЕД», промислове підприємство з випуску найпростіших електричних свердлильних машин і фотоапаратів. Згодом став виробляти апаратуру для авіаційної та космічної промисловості.

У [[1935]] році було встановлено [[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків)|пам'ятник Тарасові Шевченку]]

У 1939 році Сумською вулицею розпочався [[Харківський тролейбус|тролейбусний]] рух. Тут пролягав перший у Харкові маршрут&nbsp;— [[Університетська гірка]]&nbsp;— [[Парк імені Максима Горького (Харків)|Парк імені Горького]]<ref>[http://gortransport.kharkov.ua/trol/chronicle/ Троллейбус. Хроника] на сайті [http://gortransport.kharkov.ua/ Харьков транспортный]{{ref-ru}}</ref>

[[8 листопада]] [[1940]] року відкрито [[Мала Південна залізниця|Харківську дитячу залізницю]], яка сполучила Парк імені Горького з [[Лісопарк (Харків)|Лісопарком]]. Будівлю вокзалу споруджено за проєктом архітектора Є.А.Лимаря. У роки окупації Харкова залізниця була зруйнована. Відновлена після [[1945]] року.

Після війни на місці [[Мироносицька церква|Мироносицької церкви]] насадили [[Сквер Перемоги (Харків)|сквер Перемоги]]. А в 1947 році спорудили відомий фонтан «[[Дзеркальний струмінь]]».

У [[1970]]–[[1990]] роках, навпроти [[Дзеркальний струмінь|«Дзеркального струменя»]], за проєктом архітекторів С.&nbsp;Н.&nbsp;Миргородського, [[Єлізаров Віктор Дмитрович|В.&nbsp;Д.&nbsp;Єлізарова]], Н.&nbsp;В.&nbsp;Чуприни й [[Гупало Роман-Енріке Миколайович|Р.&nbsp;М.&nbsp;Гупала]] звели новий будинок [[Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка|Харківської опери]].

=== Сучасність ===
{{Розширити розділ|дата=серпень 2012}}

== Театральна площа ==
Утворилась на межі [[XVIII століття|XVIII]] та [[XIX століття|XIX]] століть на місці колишніх земляних оборонних укріплень. Зручно сполучує Сумську вулицю з [[Пушкінська вулиця (Харків)|Пушкінською]]. Назву дістала на початку [[XIX століття]] від Міського драматичного театру, що було тут відкрито. Сквер на площі з'явився в [[1876]] році. У [[1904]] році на східному боці площі, що виходить на [[Пушкінська вулиця (Харків)|Пушкінську вулицю]] було відкрито пам'ятник [[Пушкін Олександр Сергійович|Олександрові Пушкіну]], а в [[1909]] році на західному боці, що виходить на Сумську вулицю&nbsp;— пам'ятник [[Гоголь Микола Васильович|Миколі Гоголю]].

== Будинки ==
[[Файл:Харків Сумська 1.jpg|міні|праворуч|200пкс|Будинок №&nbsp;1]]
'''Будинок №&nbsp;1''' У 1908—1910 роках на початку Сумської вулиці за проєктом архітекторів О.&nbsp;Р.&nbsp;Мунца та А.&nbsp;К.&nbsp;Шпигеля споруджена чотириповерхова комбінована будівля. Автор чоловічої та жіночої скульптур на фасаді&nbsp;— В.&nbsp;В.&nbsp;Кузнецов. Будівля зведена в стилі [[модерн]] з елементами [[Класицизм|класицизму]]. На перших поверхах розміщувався Русько-Азіатський (Північний) банк, на верхніх&nbsp;— жіночі медичні курси. У 1920-х роках будівлю надбудували на один поверх.
[[Файл:Харків, Сумська 2 DSCN4454.jpg|міні|праворуч|230пкс|Будинок №2]]
'''Будинок №&nbsp;2''' Триповерховий наріжний будинок зведений наприкінці XIX століття за проєктом архітектора Міхаловського В. Г. у стилі французького [[Відродження|ренесансу]] XVI&nbsp;— XVII століть.<ref>[http://kharkov.ua/culture/2.html Улицы и площади города] на сайті [http://www.kharkov.ua/index.phtml Харьков&nbsp;— Харків]{{ref-ru}}</ref>
[[Файл:Україна, Харків, вул. Сумська, 4 фото 2.JPG|міні|ліворуч|220пкс|Будинок №&nbsp;6]]
'''Будинок №&nbsp;4''' Колишнє обійстя А.&nbsp;Н.&nbsp;Добриніної. Реконструював з класицистичного «зразкового» проєкту архітектор В.&nbsp;С.&nbsp;Покровський у [[1874]] році.<ref>[http://kharkov.ua/culture/2.html Улицы и площади города] на сайті [http://www.kharkov.ua/index.phtml Харьков&nbsp;— Харків]{{ref-ru}}</ref>

'''Будинок №&nbsp;5''' Шестиповерховий будинок споруджений за проєктом архітектора [[Горохов Артемій Іванович|Горохова А. І.]] 1913 року. Найвищий будинок на початку вулиці. Побудований у стилі [[модерн]]. По краях вікон другого поверху фасад увиразнюють чотири жіночі скульптури витягнутих пропорцій. Колишній [[прибутковий будинок]] з у минулому фешенебельним кінотеатром «Ампір». Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]] кінотеатр довго називався 1-й Комсомольський; з 2008 року тимчасово закритий на ремонт.

'''Будинок №&nbsp;6''' Зведений 1887 року за проєктом архітектора Б.&nbsp;С.&nbsp;Покровського в традиціях [[Неоренесанс|неоренесансу]], проте в 1910-х роках капітально реконструйований за проєктом архітектора Б.&nbsp;М.&nbsp;Корнєєнка, що надав йому типові риси модерну.<ref>Шкодовский Ю. М., Лаврентьев И. Н., Лейбфрейд А. Ю., Полякова Ю. Ю. ''Харьков. Вчера, сегодня, завтра''.&nbsp;— Харьков: Фолио, 2002.&nbsp;— с. 111.&nbsp;— ISBN 966-03-1813-8. {{ref-ru}}</ref> Вирізняється багатою архітектурною пластикою фасаду, а також широким [[Майоліка|майоліковим]] [[Фриз|фризом]].
 
[[Файл:Україна, Харків, вул. Сумська, 9 фото 1.JPG|252x252px|thumb|right|Будинок №9, Драматичний театр імені Тараса Шевченка]]
'''Будинок №&nbsp;9 Драматичний театр''' Спочатку збудований у стилі російського класицизму за проєктом А.&nbsp;А.&nbsp;Тона 1841 року для антрепренера Л.&nbsp;Ю.&nbsp;Млотковського. У [[1893]] році його капітально перебудував у формах французького [[Відродження|ренесансу]] архітектор В.&nbsp;Г.&nbsp;Міхаловський. У [[1928]] році реконструйовані інтер'єри в дусі [[Конструктивізм|конструктивізму]] (арх. [[Костенко Веніамін Павлович|В.&nbsp;П.&nbsp;Костенко]], худ. В.&nbsp;Г.&nbsp;Меллер), а 1963 року з боку [[Римарська вулиця|Римарської вулиці]] добудовано п'ятиповерховий службовий корпус.
{{докладніше|Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка}}


'''Будинок №10''' Торгово-офісний центр ''Ave Plaza'', який відкрився на початку 2010-х. Перша будівля на цьому місці була зведена у 1848 році, та до початку XX століття використовувалась як житловий будинок. З початку 1900-х до кінця Другої Світової війни будівлю займали різні арендатори: тут в різний час були кінотеатр, магазини, клуб, виставковий зал та навіть синагога. Після Другої Світової війни будинок був переданий Харківський філармонії. Після невдалої реконструкції будинку у 1980-ті, його було знесено. У 1990-ті на місті будинку були розташований паркінг та кіоски. <ref>{{Cite web|title=Т.В.Тихомирова: дома на Сумской|url=http://the-past.inf.ua/list-2-3-5.html|website=the-past.inf.ua|accessdate=2020-09-16}}</ref> У 2000-ті йшло будівництво ТОЦ  ''Ave Plaza.''

[[Файл:Будинок №10, концертна зала.jpg|міні|254x254пкс|Будинок №10, концертна зала філармонії]]
'''Будинок №&nbsp;12''' У 1897—1900 роках для Державного банку спорудили будівлю на розі Театральної площі та Сумської вулиці. Автор проєкту&nbsp;— академік архітектури [[Голенищев Роман Петрович|Р.&nbsp;П.&nbsp;Голенищев]]. Нагляд за будівництвом&nbsp;— архітектор Ф.&nbsp;І.&nbsp;Шустер. Монументальна будівля у стилі флорентійського [[Відродження|ренесансу]] на початку мала два з половиною поверхи. Тоді будівлю увінчував потужний [[карниз]] та [[парапет]] прикрашений вазами. У 1929—1933 роках її надбудували на два поверхи за проєктом академіка архітектури [[Бекетов Олексій Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Бекетова]] та архітектора В.&nbsp;Н.&nbsp;Петі. Два верхні поверхи мурували під дахом, який поступово піднімали за допомогою [[Домкрат|домкратів]] мірою нарощування стін. Тепер тут Управління [[Національний банк України|НБУ]] в [[Харківська область|Харківській області]].

'''Будинок №&nbsp;17 «Саламандра»''' Зведений у 1914—1916 роках на основі конкурсного проєкту вихованців [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзької академії мистецтв]] М.&nbsp;В.&nbsp;Редькіна та Д.&nbsp;М.&nbsp;Бердникова, який переробив для реального будівництва досвідчений архітектор [[Верьовкін Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Верьовкін]]. Фасад будівлі вирішено в стилі [[Неокласицизм|неокласицизму]]. Він вирізняється досконалістю пропорцій та багатством пластики. Прикрашає будинок виконана в античному дусі монументально-декоративна [[скульптура]]. З боку Сумської вулиці має парадний двір&nbsp;— [[курдонер]]. Будинок був забезпечений прогресивними для початку XX століття інженерними комунікаціями&nbsp;— [[Ліфт|ліфтами]], [[Сміттєпровід|сміттєпроводами]], внутрішніми водостоками. Цей великий [[прибутковий будинок]] споруджений для страхового товариства «Саламандра». Після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]] мешканців будинку виселили й розмістили в ньому контори [[Українська Рада Народного Господарства|ВРНГ]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]]. Чиновники тут працювали до завершення будівництва [[Держпром]]у ([[1928]]), куди й перевели заклади. Тоді будинок знову заселили, перетворивши квартири в комунальні.[[Файл:Україна, Харків, вул. Сумська, 17 фото 12.JPG|міні|праворуч|250пкс|Будинок №17, «Саламандра»]]
[[Файл:Україна, Харків, вул. Сумська, 19 фото 2.JPG|250px|thumb|right|Будинок №&nbsp;19]]'''Будинок №&nbsp;18 і 20''' Колишня будівля Ради гірничопромислового з'їзду півдня Росії. Тепер&nbsp;— [[Харківський радіотехнічний технікум|Радіотехнічний технікум]]. Двоповерховий кам'яний будинок був зведений [[1897]] року. В [[1902]] році за проєктом архітектора [[Михаловський Болеслав Георгійович|Б.&nbsp;Г.&nbsp;Михаловського]] надбудовано один поверх. У [[1904]] році з північного боку до нього прибудували за проєктом [[Загоскін Сергій Іліодорович|С. І.]] та [[Загоскін Іліодор Іліодорович|І.&nbsp;І.&nbsp;Загоскіних]] триповерховий новий корпус (Сумська, 20). Зведений у стилі французького [[Відродження|ренесансу]] XVI&nbsp;— XVII століть.
{{докладніше|Харківський радіотехнічний технікум}}
'''Будинок №&nbsp;19''' Колишній [[прибутковий будинок]] страхового товариства «Життя». Збудований за проєктом інженера-архітектора О.&nbsp;М.&nbsp;Гінзбурга<ref>Лейбфрейд А. Ю., Полякова Ю. Ю. ''Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе''.&nbsp;— Харьков: Фолио, 2004.&nbsp;— с. 38, 43.&nbsp;— ISBN 966-03-2265-8. {{ref-ru}}</ref> наприкінці [[XIX століття]]. Фасад триповерхового будинку оформлений у стилі раннього [[бароко]] із застосуванням різноманітних пластичних архітектурних деталей.<ref>Александр Лейбфрейд, Владимир Реусов, Алексей Тиц. [http://alyoshin.ru/Files/publika/leibfreid/leibfreid_harkov_03.html ''Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель''] {{ref-ru}}</ref>
[[Файл:63-101-2404 Сумська, 19 (фрагмент).jpg|міні|ліворуч|150px|Сумська, 19 (фрагмент будинку)]]

'''Будинок №&nbsp;25 Новий оперний театр''' Зведений 1970—1990 роках, за проєктом київських архітекторів С.&nbsp;Н.&nbsp;Миргородського, [[Єлізаров Віктор Дмитрович|В.&nbsp;Д.&nbsp;Єлізарова]], Н.&nbsp;В.&nbsp;Чуприни й [[Гупало Роман-Енріке Миколайович|Р.&nbsp;М.&nbsp;Гупала]].
{{докладніше|Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка}}
'''Будинок №&nbsp;26''' [[Прибутковий будинок]] споруджений у 1910 році за проєктом інженера-архітектора О.&nbsp;М.&nbsp;Гінзбурга. Вирізняють фасад будинку [[Еркер|еркери]] овального обрису та інші пластичні елементи в стилі [[модерн]].
[[Файл:KharkovKhISI.jpg|220px|thumb|ліворуч|ХНУБА]]
'''Будинок №&nbsp;40''' Навпроти [[Сад імені Тараса Шевченка (Харків)|саду імені Тараса Шевченка]] стоїть багатоповерхова будівля з [[Курдонер|курдонером]] де тапер розміщується [[Харківський національний університет будівництва й архітектури]]. Збудована 1927 року за проєктом архітекторів [[Молокін Олександр Георгійович|О.&nbsp;Г.&nbsp;Молокіна]] та Г.&nbsp;Д.&nbsp;Іконникова. Ступінчасто-нарощувані об'єми будинку добре вписані у фронт забудови. Фасад має активне пластичне рішення: великомасштабні балкони, вертикальні [[Лізена|лопатки]], велике [[Руст (архітектура)|рустування]] першого поверху, плескаті [[Карниз|карнизи]]. Застосовані прогресивні для 1920-х років конструктивні рішення: рамний залізобетонний каркас та чисторебристі перекриття. У 1960-х роках у курдонері прибудували одноповерховий [[вестибюль]].
{{докладніше|Харківський національний університет будівництва й архітектури}}
[[Файл:Харків, вул. Сумська 44 DSCN4200.jpg|міні|праворуч|230пкс|Будинок №44]]
'''Будинок №&nbsp;44''' Триповерховий [[прибутковий будинок]] спорудив архітектор [[Цауне Юлій Семенович|Ю.&nbsp;С.&nbsp;Цауне]] 1912 року в [[Еклектизм|еклектичному стилі]], що поєднує риси [[Неокласицизм|класики]] та [[Модерн|модерну]]. На високому першому поверсі була крамниця купця Аладьїна. Пластику стіни двох верхніх поверхів збагачують [[Канелюра|канелюровані]] [[Колона|колони]] іонічного [[Архітектурні ордери|ордеру]]. Над будівлею влаштований плескатий дах-[[Тераса (будівництво)|тераса]]. На [[Парапет|парапеті]] встановлені чотири жіночі статуї, а над [[Ризаліт|ризалітами]]&nbsp;— декоративні вази, яким надали форму [[Капітель|капітелей]].

'''Будинок №&nbsp;44''' Чотириповерхова будівля в стилі модерн акцентує ріг вулиці Гіршмана. Збудована 1910 року, автор не відомий.

'''Будинок №&nbsp;52''' Двоповерховий колишній особняк, зведений на початку XX століття за проєктом архітекторів І.&nbsp;І.&nbsp;Загоскіна та В.&nbsp;Г.&nbsp;Кричевського в [[Неоготика|неоготичному]] стилі.

'''Будинок №&nbsp;55''' Двоповерхова будівля, споруджена в 1891 році спеціально як гімназія для сліпих дітей (нині&nbsp;— [[Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім. В. Г. Короленка|Харківський&nbsp;спеціальний&nbsp;навчально-виховний комплекс імені В.&nbsp;Г.&nbsp;Короленка]]). Архітектор [[Загоскін Сергій Іліодорович|С.&nbsp;І.&nbsp;Загоскін]] за участі архітектора Франциска Шустера. У [[1912]] році добудована домова церква (арх. В.&nbsp;В.&nbsp;Величко).

'''Будинок №&nbsp;60''' Наріжна будівля інституту Діпрококс вирішена з використанням композиційних прийомів [[Класицизм|класицизму]] (архітектор Є. Любомилова, 1954 рік). Будівля вирізняється хорошими пропорціями та високою якістю оздоблення. На першому поверсі міститься аптека №&nbsp;1 з чудовим інтер'єром.
[[Файл:Харків Сумська 61.jpg|міні|праворуч|250пкс|Будинок №61]]
'''Будинок №&nbsp;61''' Клишній особняк видавця газети «Южный край» Юзефовича збудований у стилі [[Неоренесанс|неоренесансу]] в [[1912]]–[[1913]] роках за проєктом архітектора А.&nbsp;І.&nbsp;Горохва. Тепер тут Центральний палац одруження.
[[Файл:Харків, Сумська 64 DSCN4148.jpg|міні|праворуч|230пкс|Будинок №64]]
'''Будинок №&nbsp;64''' Облдержадміністрація. Монументальна будівля звернена до [[Площа Свободи (Харків)|площі Свободи]]. Зведена [[1954]] року за проєктом архітекторів В.&nbsp;М.&nbsp;Орєхова, В.&nbsp;П.&nbsp;Костенка, за участі Б.&nbsp;М.&nbsp;Мирошниченка.
{{докладніше|Харківська обласна державна адміністрація}}
'''Будинок №&nbsp;71''' Вежа з наріжними балконами житлового будинку спорудженого в стилі [[Конструктивізм|конструктивізму]] виразно фіксує перехрестя з вулицею Маяковського. Арх. В.&nbsp;П.&nbsp;Костенко та ін.

'''Будинок №70/72''' Офісно-торговий центр "Platinum Plaza", який відкрився тут у 2008 році <ref>{{Cite web|title=ОТЦ Platinum Plaza - Здание|url=http://www.platinumplaza.com.ua/?page=building&subpage=3&lang=ua|website=www.platinumplaza.com.ua|accessdate=2020-09-16}}</ref>. До початку 2000-х тут розташовувалась типова одноповерхова кам'яна будівля XIX століття, яку у 1883-1884 роках збудував власник ділянки Петро Твердохлібов <ref>{{Cite web|title=Т.В.Тихомирова: дома на Сумской|url=https://ngeorgij.livejournal.com/64042.html|website=Харьков: новое о знакомых местах|date=2 июн, 2014|accessdate=2020-09-16|last=ngeorgij}}</ref>. У 1931 році у ній був розташований ''Будинок матері й дитини імені Ілліча'' <ref>{{Cite book
|url=http://escriptorium.univer.kharkov.ua/handle/1237075002/4485
|title=Список установ Наросвіти та Охорони здоров'я м. Харкова та приміської смуги
|last=Сектор
|first=Харківський Міськплан Культурно-соціальний
|date=1931
|publisher=Харків : Б.в.
|language=uk
}}</ref>, а з 1950-х років до початку 2000-х - ''дитячий садок №19'' <ref>{{Cite web|title=Харьков. Не отбрасывающие тени - Страница 13 - Харьковский форум|url=http://kharkovforums.com/showthread.php?t=2746&page=13|website=kharkovforums.com|accessdate=2020-09-16}}</ref>.
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Харьков. Дом командарма Блюхера..JPG|міні|ліворуч|220пкс|Будинок №&nbsp;71]]
|
|
|}
'''Будинок №&nbsp;82''' Колишній [[прибутковий будинок]] Мошкевича (архітектор В.&nbsp;А.&nbsp;Естерович, 1910). Вирізняється парадністю, для досягнення якої активно використані [[Класицизм|класичні]] архітектурні форми. [[Руст (архітектура)|Рустована]] стіна двох перших поверхів оформлена як потужний [[цоколь]]. На ньому стоїть [[колонада]], що об'єднує чотири поверхи. [[Антаблемент]] з головним [[Карниз|карнизом]] розташований на рівні підвіконь шостого поверху. По осям [[Колона|колон]] на фоні цього поверху встановлені десять жіночих фігур античного зразка.

'''Будинок №&nbsp;108''' Шестиповерховий колишній [[прибутковий будинок]] у стилі [[модерн]] вирізняють великі майже позбавлені декоративних прикрас форми [[Еркер|еркерів]], балконів та інших елементів.

== Пам'ятники ==
[[Файл:Пам'ятник Тарасові Шевченку в Харкові.jpg|250px|thumb|right|Пам'ятник Тарасові Шевченку]]
'''Тарасові Шевченку''' Споруджений [[1935]] року. [[Скульптор]] [[Манізер Матвій Генріхович|Матвій Манізер]]; [[архітектор]] [[Лангбард Йосип Григорович|Йосип Лангбард]].
{{докладніше|Пам'ятник Тарасові Шевченку (Харків)}}
'''Дзеркальний струмінь''' (Також&nbsp;— «Скляний струмінь»). Споруджений [[1947]] року за проєктом архітектора В.&nbsp;І.&nbsp;Коржа.
{{докладніше|Дзеркальний струмінь}}
'''Миколі Гоголю''' Бронзовий бюст видатному письменнику встановлений на Театральній площі в [[1909]] році навпроти [[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка|Драматичного театру імені Тараса Шевченка]]. Скульптор [[Едуардс Борис Васильович|Борис Едуардс]].
{{докладніше|Пам'ятник Миколі Гоголю (Харків)}}
'''Олексію Бекетову''' Пам'ятник академіку архітектури [[Бекетов Олексій Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Бекетову]] встановлено в [[Серпень|серпні]] [[2007]] року біля парадного входу в головний корпус [[Харківський національний університет будівництва й архітектури|Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури]]. Скульптор [[Гурбанов Сейфаддін Алі огли|Сейфаддін Гурбанов]].
{{докладніше|Пам'ятник Олексію Бекетову (Харків)}}
'''Архангелові Михаїлу''' Встановлено в південній частині [[Сад імені Тараса Шевченка (Харків)|саду імені Тараса Шевченка]] в [[2004]] році. Пам'ятник є подарунком від столиці держави міста [[Київ|Києва]] до святкування 350-річчя заснування Харкова. Скульптор Віталій Сивко; архітектор Віктор Бобровський.

'''Євдокимові Щербініну''' Бюст на честь першого губернатора [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Української губернії]] [[Щербініна Євдокима Олексійовича (Харків)|Щербініна Євдокима Олексійовича]] був встановлений [[20 серпня]] [[2004]] року біля будівлі [[Харківська обласна державна адміністрація|ХОДА]]. Автори пам'ятника: Олександр Рідний, скульптор Анна Іванова, ливарник Олег Шевчук, архітектор Юрій Шкодовський.

'''Антонові Макаренку''' Пам'ятник видатному українському педагогу [[Антон Семенович Макаренко|А.&nbsp;С.&nbsp;Макаренку]] було встановлено 1968 року (відкрито 1969 року у сквері біля [[Парк імені Максима Горького (Харків)|Центрального парку ім. Максима Горького]]. Скульптор М.&nbsp;Ф.&nbsp;Овсянкін; архітектор Е.&nbsp;Ю.&nbsp;Черкасов.

'''Репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам''' Пам'ятний знак було відкрито в [[Сад імені Тараса Шевченка (Харків)|саду імені Тараса Шевченка]] біля [[Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка|театру опери та балету]] в Харкові [[14 жовтня]] [[1997]] року. Автори пам'ятного знака&nbsp;— скульптори Валерій Бондар, Василь Семенюк, Олекса Шауліс і архітектор Олекса Морус.
{{докладніше|Пам’ятний знак репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам}}

<gallery mode=packed heights="300px">
Kharkiv Symbol 02.jpg|Дзеркальний струмінь
Пам'ятник Миколі Гоголю в Харкові.jpg|Пам'ятник Гоголю
Пам'ятник академіку О.М. Бекетову в Харкові.jpg|Пам'ятник Бекетову
Pamiatnyk.jpg|Пам'ятний знак репресованим кобзарям, бандуристам, лірникам
Shevchenko park-Kiev present (Kharkiv).jpg|Пам'ятник Архангелові Михаїлу
Пам'ятник Щербініну Євдокиму Олексійовичу.JPG|Пам'ятник Щербініну
</gallery>

== Важливі об'єкти ==
* №&nbsp;9&nbsp;— [[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка]]
* №&nbsp;12&nbsp;— Управління НБУ в Харківській області
* №&nbsp;25&nbsp;— [[Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка]]
* №&nbsp;35&nbsp;— [[Кіноконцертна зала «Україна» (Харків)]]
* №&nbsp;37&nbsp;— Палац дитячої та юнацької творчості
* №&nbsp;40&nbsp;— [[Харківський національний університет будівництва й архітектури]]
* №&nbsp;61&nbsp;— Центральний палац одруження
* №&nbsp;64&nbsp;— [[Харківська обласна державна адміністрація]]
* [[Вул. Сумська, № 70/72|№&nbsp;70/72]]&nbsp;— ОТЦ "Platinum Plaza"
* №&nbsp;77/79&nbsp;— [[Харківський університет повітряних сил імені Івана Кожедуба]]
* №&nbsp;81&nbsp;— [[Парк імені Максима Горького (Харків)|Центральний парк імені Горького]]
* №&nbsp;81&nbsp;— Кінотеатр «Парк»
* №&nbsp;81&nbsp;— [[Мала Південна залізниця|Дитяча залізниця]]
* №&nbsp;132&nbsp;— [[Харківський машинобудівний завод «ФЕД»]]

== Виноски ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Вулиці Харкова
|Портал             = Харків
|Портал-зображення  = Coat of arms of Kharkiv.svg
|Портал1            = 
|Портал1-зображення = 
|Портал2            = 
|Портал2-зображення = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = 
|Метавікі           = 
|Проект             = 
|Родовід            = 
}}

* [http://kharkov.ua/culture/2.html Улицы и площади города] на сайті [http://www.kharkov.ua/index.phtml Харьков&nbsp;— Харків]{{ref-ru}}

* Дьяченко Н. Т. [http://dalizovut.narod.ru/ulizy/ul33.htm ''Улицы и площади Харькова''] 4-е, испр. и доп. X Очерк. Изд. «Прапор»,1977 {{ref-ru}}

* Лейбфрейд А. Ю., Полякова Ю. Ю. ''Харьков. От крепости до столицы: Заметки о старом городе''.&nbsp;— Харьков: Фолио, 2004.&nbsp;— с. 38, 43.&nbsp;— ISBN 966-03-2265-8. {{ref-ru}}

* Александр Лейбфрейд, Владимир Реусов, Алексей Тиц. [http://alyoshin.ru/Files/publika/leibfreid/leibfreid_harkov_03.html ''Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель''] {{ref-ru}}

* [http://tvoj.kharkov.ua/history/hst.php?r=5 Твой любимый Харьков]

{{commonscat}}
{{Визначні місця Харкова}}
[[Категорія:Вулиці Київського району Харкова]]
[[Категорія:Вулиці Шевченківського району Харкова]]
[[Категорія:Нагірний (Харків)]]