Стругання

процес обробки матеріалів різанням зі зняттям стружки, здійснюється при відносному зворотно-поступальному русі інструмента (стругальног
Версія від 04:55, 8 серпня 2016, створена Shkod (обговорення | внесок) (вікіфікація)

Струга́ння — процес обробки матеріалів різанням зі зняттям стружки, здійснюється при відносному зворотно-поступальному русі інструмента (стругального різця, ножа й т.п.) або виробу.

Стругання.JPG

При струганні стружка, як правило, знімається за один робочий хід. Для здійснення процесу стругання використовують металорізальні верстати зі стругальними різцями для горизонтальних, вертикальних і похилих поверхонь із прямолінійними твірними.

Стругання виконують на поздовжньо- та поперечно-стругальних верстатах. На поздовжньо-стругальних верстатах швидкість різання забезпечує рух стола із встановленою на ньому заготовкою, а на поперечно-стругальних — рух різця.

Стругання може забезпечити точність обробки до 8-9-го квалітетів при шорсткості поверхні за параметром Ra 2,5…0,63 мкм.

Основні вади стругання — удар різального інструмента на початку кожного робочого ходу, а також наявність холостого ходу, що знижує стійкість інструмента і продуктивність обробки. За своєю продуктивністю стругання поступається фрезеруванню[1].

Цей метод обробки використовуються у верстатобудуванні, у важкому машинобудуванні, при виготовленні великих, важких станин, корпусів, рам та інших деталей. Також ці способи використовуються у ремонтних, інструментальних цехах, а також в одиничному та дослідному виробництвах.

Примітки

  1. «Стругання» // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література