Стояновський Степан Васильович

український радянський вчений в галузі ветеринарної медицини.
Версія від 11:15, 1 березня 2021, створена Xsandriel (обговорення | внесок) (фото надгробку перенесено на вікідані, джерела, уточнення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Стояновський Степан Васильович
Народився 19 січня 1922(1922-01-19)
Кобиловолоки, Теребовлянський район, Тернопільська область, СРСР
Помер 30 квітня 2000(2000-04-30) (78 років)
Львів, Україна
Поховання
Країна Польща Польща УРСРУкраїна Україна
Діяльність педагог
Alma mater Львівський зооветінститут
Посада ректор Львівського зооветеринарного інституту
Звання доктор біологічних наук
Ступінь професор
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»

Степа́н Васи́льович Стояно́вський (19 січня[1][K 1] 1922, Кобиловолоки, нині Теребовлянського району Тернопільської області — 30 квітня 2000[1]) — український радянський вчений в галузі ветеринарної медицини. Ректор Львівського зооветеринарного інституту (тепер Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького).

ЖиттєписРедагувати

Народився 19 січня 1922 року в селі Кобиловолоки Теребовлянського району на Тернопільщині. Навчався у Чортківській гімназії, Віденському медінституті. 1950 року закінчив Львівський зооветінститут.

Український вчений в галузі фізіології сільськогосподарських тварин, доктор біологічних наук — 1965, професор — 1966, заслужений діяч науки УРСР — 1982.

Ректор Львівського зооветеринарного інституту з 1965 року, вишу професор Стояновський присвятив понад 50 років свого життя.

Наукові праці присвячені особливостям обміну речовин та енергії в різних вікових і продуктивних груп сільськогосподарських тварин та фізіологічним основам технології виробництва молока і м'яса.

Більше двох десятиліть був членом центральної ради фізіологів України та міжнародного фізіологічного товариства. Брав активну участь у політичному, громадському і культурному житті, був членом Української і Міжнародної Ради миру. Понад 25 років очолював Львівську обласну Раду миру.

Помер 30 квітня 2000 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 82.[3]

ДоробокРедагувати

Професор Стояновський — автор понад 300 наукових праць, кількох монографій, багатьох підручників і посібників. Підготував 41 кандидата наук, 5 докторів наук. 10 кандидатів наук згодом захистили докторські дисертації під керівництвом інших науковців. Одержав три авторські свідоцтва про наукові відкриття.

НагородиРедагувати

  • Орден Трудового Червоного Прапора[2],
  • Орден «Знак Пошани»[2],
  • медалі[2].

ПриміткиРедагувати

  1. а б Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 359. — ISBN 978-966-528-279-2.
  2. а б в г УРЕ, с. 12.
  3. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 447. — ISBN 966-8955-00-5.
Коментарі
  1. за іншими даними — 6 січня[2]

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати