Стефан Драгутин: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 3: Рядок 3:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Стефан Драгутин був сином [[Стефан Урош I|короля Стефана Уроша]] та [[Єлена Анжуйська|Олени Анжуйської]]. В Сербії він був очільником проугорської партії. До того ж він був пов'язаний родинними зв'язками з королями Угорщини. У 1276 році його батько замислив передати трон Сербії молодшому синові - [[Стефан Урош II Милутин|Стефану Милутину]]. З огляду на це Стефан Драгутин повстав, розбив армію Стефана Уроша I та захопив владу, ставши новим [[Коронація в Сербії|королем]] Сербії.

Стефан Драгутин був сином [[Стефан Урош I|короля Стефана Уроша]] та [[Єлена Анжуйська|Олени Анжуйської]]. В Сербії він був очільником проугорської партії. До того ж він був пов'язаний родинними зв'язками з королями Угорщини. У 1276 році його батько замислив передати трон Сербії молодшому синові - [[Стефан Урош II Милутин|Стефану Милутину]]. З огляду на це Стефан Драгутин повстав, розбив армію Стефана Уроша I та захопив владу, ставши новим королем Сербії.


У своїй політиці новий король став підтримувати Угорщину в її діях на Балканах, а також став супротивником відновленої Візантійської імперії. Водночас стикнувся з загрозою з боку темніка [[Ногай|Ногая]]. 1280 року васал останнього — відінський деспот [[Шишман (деспот)|Шишман]] — вдерся до Сербії, де сплюндрував північні області.
У своїй політиці новий король став підтримувати Угорщину в її діях на Балканах, а також став супротивником відновленої Візантійської імперії. Водночас стикнувся з загрозою з боку темніка [[Ногай|Ногая]]. 1280 року васал останнього — відінський деспот [[Шишман (деспот)|Шишман]] — вдерся до Сербії, де сплюндрував північні області.
Рядок 10: Рядок 9:
Проте під час полювання Стефан Драгутин у 1282 році він зламав ногу, що суттєво позначилося на його здоров'ї. Тому під тиском знаті передав королівську владу своєму братові [[Стефан Урош II Милутин|Стефану Милутину]].
Проте під час полювання Стефан Драгутин у 1282 році він зламав ногу, що суттєво позначилося на його здоров'ї. Тому під тиском знаті передав королівську владу своєму братові [[Стефан Урош II Милутин|Стефану Милутину]].


[[Файл:Kingdom of syrmia according to stanoje stanojevic.png|міні|ліворуч|220пкс|Королівство Срем за часів Стефана Драгутіна]] Водночас у 1284 році Стефан Драгутин отримав від своїх угорських союзників землі довколо Срема, Белграда, територію Мачви та північно-східної Боснії. Пізніше до своїх земель він приєднав Браничево та Кучево. Таким чином, Драгутин став першим сербським володарем із столицею у Белграді.
[[Файл:Kingdom of syrmia according to stanoje stanojevic.png|міні|ліворуч|220пкс|Королівство Срем за часів Стефана Драгутіна]] Водночас у 1284 році Стефан Драгутин отримав від своїх угорських союзників землі довкола Срема, Белграда, територію Мачви та північно-східної Боснії. Пізніше до своїх земель він приєднав Браничево та Кучево. Таким чином, Драгутин став першим сербським володарем із столицею у Белграді.

В офіційному листуванні називається Папою Римським Миколою IV (1288 р.) [[Король слов'ян|королем слов'ян]].


Він став палким римо-католиком і провадив у своєму королівстві дуже сильну антибогомільську політику. Стефан Драгутин закликав до Боснії францисканців. Відтоді вони відігравали дуже важливу роль у політичному та культурному житті цієї країни. Драгутин видав свою доньку заміж за Стефана Котроманича, який на правах бана управляв рештою Боснії під зверхністю Угорщини та королівства Срем.
Він став палким римо-католиком і провадив у своєму королівстві дуже сильну антибогомільську політику. Стефан Драгутин закликав до Боснії францисканців. Відтоді вони відігравали дуже важливу роль у політичному та культурному житті цієї країни. Драгутин видав свою доньку заміж за Стефана Котроманича, який на правах бана управляв рештою Боснії під зверхністю Угорщини та королівства Срем.
Рядок 22: Рядок 23:
Діти:
Діти:
* [[Стефан Владислав II|Стефан Владислав]] (1280-1325)
* [[Стефан Владислав II|Стефан Владислав]] (1280-1325)
* Елизавета (д/н-1331), дружина Стефана I Котроманича, бана Боснії
* Єлизавета (д/н-1331), дружина Стефана I Котроманича, бана Боснії
* Урошиць (д/н-1306), помер ченцем
* Урошиць (д/н-1306), помер ченцем



Поточна версія на 17:37, 14 жовтня 2020

Стефан Драгутин (д/н-1316) — 5-й король Сербії з 1276 до 1282 року, 1-й король Срема з 1284 до 1316 року. Походив з династії Неманичів.

Стефан Драгутин

ЖиттєписРедагувати

Стефан Драгутин був сином короля Стефана Уроша та Олени Анжуйської. В Сербії він був очільником проугорської партії. До того ж він був пов'язаний родинними зв'язками з королями Угорщини. У 1276 році його батько замислив передати трон Сербії молодшому синові - Стефану Милутину. З огляду на це Стефан Драгутин повстав, розбив армію Стефана Уроша I та захопив владу, ставши новим королем Сербії.

У своїй політиці новий король став підтримувати Угорщину в її діях на Балканах, а також став супротивником відновленої Візантійської імперії. Водночас стикнувся з загрозою з боку темніка Ногая. 1280 року васал останнього — відінський деспот Шишман — вдерся до Сербії, де сплюндрував північні області.

Проте під час полювання Стефан Драгутин у 1282 році він зламав ногу, що суттєво позначилося на його здоров'ї. Тому під тиском знаті передав королівську владу своєму братові Стефану Милутину.

 
Королівство Срем за часів Стефана Драгутіна

Водночас у 1284 році Стефан Драгутин отримав від своїх угорських союзників землі довкола Срема, Белграда, територію Мачви та північно-східної Боснії. Пізніше до своїх земель він приєднав Браничево та Кучево. Таким чином, Драгутин став першим сербським володарем із столицею у Белграді.

В офіційному листуванні називається Папою Римським Миколою IV (1288 р.) королем слов'ян.

Він став палким римо-католиком і провадив у своєму королівстві дуже сильну антибогомільську політику. Стефан Драгутин закликав до Боснії францисканців. Відтоді вони відігравали дуже важливу роль у політичному та культурному житті цієї країни. Драгутин видав свою доньку заміж за Стефана Котроманича, який на правах бана управляв рештою Боснії під зверхністю Угорщини та королівства Срем.

У 10-х роках XIV ст. між Стефаном Драгутином, королем Срема, та Стефаном Милутином, королем Сербії, спалахнув збройний конфлікт, який вдалося погасити сербському духівництву. Незабаром після цього Драгутин помер у 1316 році ченцем у монастирі.

РодинаРедагувати

Дружина - Катерина (1256-1314), донька Стефана V Арпада, короля Угорщини

Діти:

  • Стефан Владислав (1280-1325)
  • Єлизавета (д/н-1331), дружина Стефана I Котроманича, бана Боснії
  • Урошиць (д/н-1306), помер ченцем

ДжерелаРедагувати

  • Miomir Filipović - Fića, Tri cara i trideset i jedan kralj srpskog naroda, Čikago, 1992.