Стефан Драгутин: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Haida (обговорення | внесок) |
Best (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
⚫ | Стефан Драгутин був сином [[Стефан Урош I|короля Стефана Уроша]] та [[Єлена Анжуйська|Олени Анжуйської]]. В Сербії він був очільником проугорської партії. До того ж він був пов'язаний родинними зв'язками з королями Угорщини. У 1276 році його батько замислив передати трон Сербії молодшому синові - [[Стефан Урош II Милутин|Стефану Милутину]]. З огляду на це Стефан Драгутин повстав, розбив армію Стефана Уроша I та захопив владу, ставши новим [[Коронація в Сербії|королем]] Сербії. |
||
⚫ | Стефан Драгутин був сином [[Стефан Урош I|короля Стефана Уроша]] та [[Єлена Анжуйська|Олени Анжуйської]]. В Сербії він був очільником проугорської партії. До того ж він був пов'язаний родинними зв'язками з королями Угорщини. У 1276 році його батько замислив передати трон Сербії молодшому синові - [[Стефан Урош II Милутин|Стефану Милутину]]. З огляду на це Стефан Драгутин повстав, розбив армію Стефана Уроша I та захопив владу, ставши новим королем Сербії. |
||
У своїй політиці новий король став підтримувати Угорщину в її діях на Балканах, а також став супротивником відновленої Візантійської імперії. Водночас стикнувся з загрозою з боку темніка [[Ногай|Ногая]]. 1280 року васал останнього — відінський деспот [[Шишман (деспот)|Шишман]] — вдерся до Сербії, де сплюндрував північні області. |
У своїй політиці новий король став підтримувати Угорщину в її діях на Балканах, а також став супротивником відновленої Візантійської імперії. Водночас стикнувся з загрозою з боку темніка [[Ногай|Ногая]]. 1280 року васал останнього — відінський деспот [[Шишман (деспот)|Шишман]] — вдерся до Сербії, де сплюндрував північні області. |
||
Рядок 10: | Рядок 9: | ||
Проте під час полювання Стефан Драгутин у 1282 році він зламав ногу, що суттєво позначилося на його здоров'ї. Тому під тиском знаті передав королівську владу своєму братові [[Стефан Урош II Милутин|Стефану Милутину]]. |
Проте під час полювання Стефан Драгутин у 1282 році він зламав ногу, що суттєво позначилося на його здоров'ї. Тому під тиском знаті передав королівську владу своєму братові [[Стефан Урош II Милутин|Стефану Милутину]]. |
||
[[Файл:Kingdom of syrmia according to stanoje stanojevic.png|міні|ліворуч|220пкс|Королівство Срем за часів Стефана Драгутіна]] Водночас у 1284 році Стефан Драгутин отримав від своїх угорських союзників землі |
[[Файл:Kingdom of syrmia according to stanoje stanojevic.png|міні|ліворуч|220пкс|Королівство Срем за часів Стефана Драгутіна]] Водночас у 1284 році Стефан Драгутин отримав від своїх угорських союзників землі довкола Срема, Белграда, територію Мачви та північно-східної Боснії. Пізніше до своїх земель він приєднав Браничево та Кучево. Таким чином, Драгутин став першим сербським володарем із столицею у Белграді. |
||
В офіційному листуванні називається Папою Римським Миколою IV (1288 р.) [[Король слов'ян|королем слов'ян]]. |
|||
Він став палким римо-католиком і провадив у своєму королівстві дуже сильну антибогомільську політику. Стефан Драгутин закликав до Боснії францисканців. Відтоді вони відігравали дуже важливу роль у політичному та культурному житті цієї країни. Драгутин видав свою доньку заміж за Стефана Котроманича, який на правах бана управляв рештою Боснії під зверхністю Угорщини та королівства Срем. |
Він став палким римо-католиком і провадив у своєму королівстві дуже сильну антибогомільську політику. Стефан Драгутин закликав до Боснії францисканців. Відтоді вони відігравали дуже важливу роль у політичному та культурному житті цієї країни. Драгутин видав свою доньку заміж за Стефана Котроманича, який на правах бана управляв рештою Боснії під зверхністю Угорщини та королівства Срем. |
||
Рядок 22: | Рядок 23: | ||
Діти: |
Діти: |
||
* [[Стефан Владислав II|Стефан Владислав]] (1280-1325) |
* [[Стефан Владислав II|Стефан Владислав]] (1280-1325) |
||
* |
* Єлизавета (д/н-1331), дружина Стефана I Котроманича, бана Боснії |
||
* Урошиць (д/н-1306), помер ченцем |
* Урошиць (д/н-1306), помер ченцем |
||
Поточна версія на 17:37, 14 жовтня 2020
Стефан Драгутин (д/н-1316) — 5-й король Сербії з 1276 до 1282 року, 1-й король Срема з 1284 до 1316 року. Походив з династії Неманичів.
ЖиттєписРедагувати
Стефан Драгутин був сином короля Стефана Уроша та Олени Анжуйської. В Сербії він був очільником проугорської партії. До того ж він був пов'язаний родинними зв'язками з королями Угорщини. У 1276 році його батько замислив передати трон Сербії молодшому синові - Стефану Милутину. З огляду на це Стефан Драгутин повстав, розбив армію Стефана Уроша I та захопив владу, ставши новим королем Сербії.
У своїй політиці новий король став підтримувати Угорщину в її діях на Балканах, а також став супротивником відновленої Візантійської імперії. Водночас стикнувся з загрозою з боку темніка Ногая. 1280 року васал останнього — відінський деспот Шишман — вдерся до Сербії, де сплюндрував північні області.
Проте під час полювання Стефан Драгутин у 1282 році він зламав ногу, що суттєво позначилося на його здоров'ї. Тому під тиском знаті передав королівську владу своєму братові Стефану Милутину.
Водночас у 1284 році Стефан Драгутин отримав від своїх угорських союзників землі довкола Срема, Белграда, територію Мачви та північно-східної Боснії. Пізніше до своїх земель він приєднав Браничево та Кучево. Таким чином, Драгутин став першим сербським володарем із столицею у Белграді.
В офіційному листуванні називається Папою Римським Миколою IV (1288 р.) королем слов'ян.
Він став палким римо-католиком і провадив у своєму королівстві дуже сильну антибогомільську політику. Стефан Драгутин закликав до Боснії францисканців. Відтоді вони відігравали дуже важливу роль у політичному та культурному житті цієї країни. Драгутин видав свою доньку заміж за Стефана Котроманича, який на правах бана управляв рештою Боснії під зверхністю Угорщини та королівства Срем.
У 10-х роках XIV ст. між Стефаном Драгутином, королем Срема, та Стефаном Милутином, королем Сербії, спалахнув збройний конфлікт, який вдалося погасити сербському духівництву. Незабаром після цього Драгутин помер у 1316 році ченцем у монастирі.
РодинаРедагувати
Дружина - Катерина (1256-1314), донька Стефана V Арпада, короля Угорщини
Діти:
- Стефан Владислав (1280-1325)
- Єлизавета (д/н-1331), дружина Стефана I Котроманича, бана Боснії
- Урошиць (д/н-1306), помер ченцем
ДжерелаРедагувати
- Miomir Filipović - Fića, Tri cara i trideset i jedan kralj srpskog naroda, Čikago, 1992.