Стефанович Олекса Коронатович: відмінності між версіями

[перевірена версія][очікує на перевірку]
Немає опису редагування
 
(Не показані 15 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 26: Рядок 26:
Народився 5 жовтня 1899 р. у с. [[Милятин (Острозький район)|Милятині]] Острозького повіту на [[Волинь|Волині]] в родині православного священика.
Народився 5 жовтня 1899 р. у с. [[Милятин (Острозький район)|Милятині]] Острозького повіту на [[Волинь|Волині]] в родині православного священика.


Закінчив духовну школу в [[Клевань|Клевані]] (1914), потім духовну семінарію в [[Житомир]]і (1919). У 1920–1921 рр. вчителював у с. Садки. З 1922 р. мешкав у [[Прага|Празі]].
Закінчив духовну школу в [[Клевань|Клевані]] (1914), потім духовну семінарію в [[Житомир]]і (1919). У 1920—1921 рр. вчителював у с. Садки. З 1922 р. мешкав у [[Прага|Празі]].


Навчався на філософському факультеті [[Карловий університет|Карлового університету]] (1922–1928), у 1930 р. захистив докторат із філософії (тема дисертації — «[[Метлинський Амвросій Лук'янович|Метлинський]] як поет»). Викладав на філософському факультеті [[Український вільний університет|Українського вільного університету]] (1928–1930).
Навчався на [[Філософський факультет Карлового університету|філософському факультеті]] [[Карловий університет|Карлового університету]] (1922—1928), у 1930 р. захистив докторат із філософії (тема дисертації — «[[Метлинський Амвросій Лук'янович|Метлинський]] як поет»). Викладав на філософському факультеті [[Український вільний університет|Українського вільного університету]] (1928—1930).


У 1939–1941 рр. працював домашнім учителем.
У 1939—1941 рр. працював домашнім учителем.


У 1944 році, коли до Праги підійшли радянські війська, Олекса Стефанович, рятуючи власне життя і волю, залишає Прагу й емігрує до Німеччини, де проживає до 1949 року, а з 1949 р. — у м. [[Боффало]] (США). Працював на фабриці, після виходу на пенсію (з 1962 р.) учителем в українській православній суботній школі.
У 1944 році, коли до Праги підійшли радянські війська, Олекса Стефанович, рятуючи власне життя і волю, залишає Прагу й емігрує до Німеччини, де проживає до 1949 року, а з 1949 р. — у м. [[Баффало]] (США). Працював на фабриці, після виходу на пенсію (з 1962 р.) учителем в українській православній суботній школі.


Помер 4 січня 1970 р. в м. [[Боффало]], шт. [[Нью-Йорк]], похований там же, перепохований на [[Цвинтар святого Андрія (Саут-Баунд-Брук)|цвинтарі у Баунд-Бруку]]. Життя Олекси Стефановича було сповнене постійних духовних пошуків та глибоких роздумів. Він жив дуже самотньо, коло його знайомих і товаришів було обмеженим і вузьким, відчуття страху та манія переслідування з боку радянської влади до самої смерті не залишали поета.
Помер 4 січня 1970 р. в м. [[Баффало]], шт. [[Нью-Йорк]], похований там же, перепохований на [[Цвинтар святого Андрія (Саут-Баунд-Брук)|цвинтарі у Баунд-Бруку]]. Життя Олекси Стефановича було сповнене постійних духовних пошуків та глибоких роздумів. Він жив дуже самотньо, коло його знайомих і товаришів було обмеженим і вузьким, відчуття страху та манія переслідування з боку радянської влади до самої смерті не залишали поета.


== Творчість ==
== Творчість ==


Друкувався в «Новій Україні», «ЛНВ», «Пробоєм», «Христ. Шляху», «Новому Шляху», «Христ. Голосі» й ін. Зб. поезій: «Поезії» (1927), «Stefanos І» (не датована, 1938) і «Зібрані твори» (1975), що включають недруковані зб. «Stefanos II», «Кінцесвітне» та «Фраґменти». Хоч С. належав до празької групи, його творчість позбавлена характеристичного для цього кола волюнтаризму. Поетична творчість С. живиться спогадами про елегійні волинські краєвиди, постаті минулого (іст. чи мітологічні) і трагічні картини історії й сучасности. Ці тематичні площини пронизані двома силами, які розривали творчість Стефановича, — поганством (з обертонами еротики) і християнством, яке домінувало в пізнішій творчості поета і часто сягало містичних вершин.
Друкувався в «Новій Україні», «ЛНВ», «Пробоєм», «Христ. Шляху», «Новому Шляху», «Христ. Голосі» й ін. Зб. поезій: «Поезії» (1927), «Stefanos І» (не датована, 1938) і «Зібрані твори» (1975), що включають недруковані зб. «Stefanos II», «Кінцесвітне» та «Фраґменти». Хоч Стефанович належав до [[Празька школа|празької групи]], його творчість позбавлена характеристичного для цього кола волюнтаризму. Поетична творчість поета живиться спогадами про елегійні волинські краєвиди, постаті минулого і трагічні картини історії й сучасности. Ці тематичні площини пронизані двома силами, які розривали творчість Стефановича, — поганством (з обертонами еротики) і християнством, яке домінувало в пізнішій творчості поета і часто сягало містичних вершин.


Основною характеристикою стилю Стефановича є його дуже індивідуальна поетична мова, базована на вживанні архаїзмів і неологізмів (теж творених в архаїчно-ритуальному дусі) та на своєрідній синтаксі. У ранній творчості Стефановича переважають романтично-символістичні елементи (образно споріднені з народною творчістю), у пізнішій його мова стає рубаною і загостреною, поет часто ламає ритміку в різких спадистих каденціях, що дає відчуття рокованости, кінецьсвітности, апокаліптичности. Олекса Стефанович, філософ за своєю мистецькою натурою, заглиблюється думкою і почуттям у внутрішній сенс ідеї державності, звертається до перших її витоків і проектує їх на сучасну добу. Так, через усю двадцятирічну творчість поета проходить образ язичницького бога Перуна, що є символом ідеї української державності, утвердженням її безсмертності і всепереможності. Попри те, що Стефанович жив і писав на еміграції, Україна залишається центральним образом його творчості. З далеких країв він спостерігає за її життям, за тими перипетіями, які вона переживала. І це знаходить відгук у його творчості.
Основною характеристикою стилю Стефановича є його дуже індивідуальна поетична мова, базована на вживанні архаїзмів і неологізмів (теж творених в архаїчно-ритуальному дусі) та на своєрідній синтаксі. У ранній творчості Стефановича переважають романтично-символістичні елементи (образно споріднені з народною творчістю), у пізнішій його мова стає рубаною і загостреною, поет часто ламає ритміку в різких спадистих каденціях, що дає відчуття рокованости, кінецьсвітности, апокаліптичности.


Автор поетичних збірок «Поезії» (1927), «Stefanos І» (1938), «Зібрані твори» (1975, посмертно).
Автор поетичних збірок «Поезії» (1927), , «Зібрані твори» (1975, посмертно).


'''Окремі видання:'''
=== Окремі видання творів ===
* Стефанович О. [https://diasporiana.org.ua/poeziya/stefanovych-o-poeziyi-zbirka-i-1923-1926 Поезії. Збірка І (1923—1926)]. — Прага, 1927. — 48 с.
* Стефанович О. [https://diasporiana.org.ua/poeziya/stefanovych-o-stephanos Stefanos І]. — Прага, 1938. — 80 с.
* Стефанович О. [https://diasporiana.org.ua/poeziya/559-stefanovich-o-zibrani-tvori Зібрані твори] / Упор. Б.Бойчука. — Торонто: Євшан-зілля, 1975. — 304 с.


=== Видання про Стефановича ===
* Антонович-Рудницька М. Олекса Стефанович. — Вінніпег-Едмонтон, 1970. — 20 с.
* Стефанович О. Возлюби її до крови. Літературна спадщина. Дослідження. Документи. — Рівне, 2003. — 140 с.
* Стефанович О. Возлюби її до крови. Літературна спадщина. Дослідження. Документи. — Рівне, 2003. — 140 с.
* Стефанович О. Зібрані твори / Упор. Б.Бойчука. — Торонто: Євшан-зілля, 1975. — 304 с.
* Стефанович О. Поезії. Збірка І (1923–1926). — Прага, 1927. — 48 с.
* Стефанович О. Stephanos. — Прага: Дніпрові пороги, Б. р. — Вип. 1. — 79 с.


== Література ==
== Література ==
Рядок 57: Рядок 59:
* Дем'янчук Г. Олекса Стефанович: Літ. портрет. — Рівне: Волинські обереги, 1999. — 23 с.
* Дем'янчук Г. Олекса Стефанович: Літ. портрет. — Рівне: Волинські обереги, 1999. — 23 с.
* Рязанцева Т. Бранець вічності: Аспекти поетичної творчості Олекси Стефановича. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 106 с.
* Рязанцева Т. Бранець вічності: Аспекти поетичної творчості Олекси Стефановича. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 106 с.
* Слабошпицький М. Самітник із Боффало. Олекса Стефанович // 25 поетів української діаспори. — К.: Ярославів Вал, 2006. — С. 677–707.
* Слабошпицький М. Самітник із Боффало. Олекса Стефанович // 25 поетів української діаспори. — К.: Ярославів Вал, 2006. — С. 677—707.
* [http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/2009/Svoboda-2009-44.pdf Євген Цимбалюк. Один з незабутньої Празької школи. // [[Свобода (газета)|Свобода]], № 44 від 30 жовтня 2009, с. 17.]
* [http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/2009/Svoboda-2009-44.pdf Євген Цимбалюк. Один з незабутньої Празької школи. // [[Свобода (газета)|Свобода]], № 44 від 30 жовтня 2009, с. 17.]
* Скорина Людмила. Література та літературознавство української діаспори. Курс лекцій. — Вид. 2-е, доп. — Черкаси: Брама-Україна. — 2005. — 384с.
* Скорина Людмила. Література та літературознавство української діаспори. Курс лекцій. — Вид. 2-е, доп. — Черкаси: Брама-Україна. — 2005. — 384с.
* Бойчук Б. Олекса Стефанович // Спомини в біографії. — К.: Факт, 2003. — С. 76-82.
* Бойчук Б. Олекса Стефанович // Спомини в біографії. — К.: Факт, 2003. — С. 76-82.
* Василишин І. Художньо-екзистенціальні особливості повоєнної лірики Олекси Стефановича //Вісниківство: літературна традиція та ідеї. Збірник наук. праць, присвячений пам'яті В.Іванишина / Ред. колегія: Л. Кравченко (голова), О. Баган та ін. — Дрогобич: Коло, 2009. — С.103-113.
* Василишин І. Художньо-екзистенціальні особливості повоєнної лірики Олекси Стефановича //Вісниківство: літературна традиція та ідеї. Збірник наук. праць, присвячений пам'яті В.Іванишина / Ред. колегія: Л. Кравченко (голова), О. Баган та ін. — Дрогобич: Коло, 2009. — С.103-113.
* Качуровський І. Про лірику Олекси Стефановича // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 420–427.
* Качуровський І. Про лірику Олекси Стефановича // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 420—427.
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
* Рахманний Р. Поезія міжвоєнного покоління // Україна атомного віку. Есеї і статті. 1945–1986.-Торонто: Гомін України, 1988. -С. 446–464.
* Рахманний Р. Поезія міжвоєнного покоління // Україна атомного віку. Есеї і статті. 1945—1986.-Торонто: Гомін України, 1988. -С. 446—464.
* Рязанцева Т. Бранець вічності: Аспекти поетичної творчості Олекси Стефановича. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 106 с.
* Рязанцева Т. Бранець вічності: Аспекти поетичної творчості Олекси Стефановича. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 106 с.
* Савка М. Олекса Стефанович: візія України у площині міфу //Слово і Час. — 1999. — № 10. -С. 8-10.
* Савка М. Олекса Стефанович: візія України у площині міфу //Слово і Час. — 1999. — № 10. -С. 8-10.
* Oleksa Stefanovych // Ukraine a concide encyclopedia. 988–1988 /Edited by Halyna Petrenko [S. l. : s.n.]. — P. 153.
* Oleksa Stefanovych // Ukraine a concide encyclopedia. 988—1988 /Edited by Halyna Petrenko [S. l. : s.n.]. — P. 153.


== Посилання ==
== Посилання ==
* {{ШевЕ-5|частина=Стефанович Олекса Коронатович|сторінки =951-952}}
{{Вікіпосилання
{{Вікіпосилання
|Тема = Олекса Стефанович
|Тема = Олекса Стефанович
Рядок 79: Рядок 82:


{{Без виносок|дата=вересень 2013}}
{{Без виносок|дата=вересень 2013}}
{{Бібліоінформація}}


{{DEFAULTSORT:Стефанович, Олекса Коронатович}}
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські перекладачі]]
[[Категорія:Перекладачі творів Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Українці Чехії]]
[[Категорія:Українці Чехії]]
[[Категорія:Празька школа]]
[[Категорія:Празька школа]]
[[Категорія:Випускники Карлового університету]]
[[Категорія:Випускники Карлового університету]]
[[Категорія:Доктори філософії]]
[[Категорія:Доктори філософії]]
[[Категорія:Персоналії:Прага]]
[[Категорія:Українці Праги]]
[[Категорія:Українці Німеччини]]
[[Категорія:Українці Німеччини]]
[[Категорія:Українці США]]
[[Категорія:Українці Баффало]]
[[Категорія:Персоналії:Баффало]]
[[Категорія:Народились 5 жовтня]]
[[Категорія:Народились 5 жовтня]]
[[Категорія:Народились 1899]]
[[Категорія:Народились 1899]]
Рядок 95: Рядок 99:
[[Категорія:Померли 4 січня]]
[[Категорія:Померли 4 січня]]
[[Категорія:Померли 1970]]
[[Категорія:Померли 1970]]
[[Категорія:Поховані на кладовищі у Саут-Баунд-Бруку]]
[[Категорія:Поховані на цвинтарі святого Андрія (Саут-Баунд-Брук)]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]

Поточна версія на 13:32, 28 листопада 2021

Олекса Коронатович Стефанович (*5 жовтня, 1899, Милятин, Рівненська область — †4 січня 1970, Баффало) — український поет, літературний критик. Родом з с. Милятина на Рівненщині; з 1922 на еміграції в Празі, де відвідував Карлів університет, від 1944 жив у Німеччині, від 1949 у США.

Олекса Коронатович Стефанович
Стефанович О.jpg
Народився 5 жовтня 1899(1899-10-05)
Милятин, Волинська губернія
Помер 1 квітня 1970(1970-04-01) (70 років)
Баффало, США
Поховання Цвинтар святого Андрія
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukranian State.svg УНР
США США
Національність українець
Діяльність поет
Alma mater Карлів університет
Мова творів українська
Напрямок «Празька школа»

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

ЖиттєписРедагувати

Народився 5 жовтня 1899 р. у с. Милятині Острозького повіту на Волині в родині православного священика.

Закінчив духовну школу в Клевані (1914), потім духовну семінарію в Житомирі (1919). У 1920—1921 рр. вчителював у с. Садки. З 1922 р. мешкав у Празі.

Навчався на філософському факультеті Карлового університету (1922—1928), у 1930 р. захистив докторат із філософії (тема дисертації — «Метлинський як поет»). Викладав на філософському факультеті Українського вільного університету (1928—1930).

У 1939—1941 рр. працював домашнім учителем.

У 1944 році, коли до Праги підійшли радянські війська, Олекса Стефанович, рятуючи власне життя і волю, залишає Прагу й емігрує до Німеччини, де проживає до 1949 року, а з 1949 р. — у м. Баффало (США). Працював на фабриці, після виходу на пенсію (з 1962 р.) учителем в українській православній суботній школі.

Помер 4 січня 1970 р. в м. Баффало, шт. Нью-Йорк, похований там же, перепохований на цвинтарі у Баунд-Бруку. Життя Олекси Стефановича було сповнене постійних духовних пошуків та глибоких роздумів. Він жив дуже самотньо, коло його знайомих і товаришів було обмеженим і вузьким, відчуття страху та манія переслідування з боку радянської влади до самої смерті не залишали поета.

ТворчістьРедагувати

Друкувався в «Новій Україні», «ЛНВ», «Пробоєм», «Христ. Шляху», «Новому Шляху», «Христ. Голосі» й ін. Зб. поезій: «Поезії» (1927), «Stefanos І» (не датована, 1938) і «Зібрані твори» (1975), що включають недруковані зб. «Stefanos II», «Кінцесвітне» та «Фраґменти». Хоч Стефанович належав до празької групи, його творчість позбавлена характеристичного для цього кола волюнтаризму. Поетична творчість поета живиться спогадами про елегійні волинські краєвиди, постаті минулого і трагічні картини історії й сучасности. Ці тематичні площини пронизані двома силами, які розривали творчість Стефановича, — поганством (з обертонами еротики) і християнством, яке домінувало в пізнішій творчості поета і часто сягало містичних вершин.

Основною характеристикою стилю Стефановича є його дуже індивідуальна поетична мова, базована на вживанні архаїзмів і неологізмів (теж творених в архаїчно-ритуальному дусі) та на своєрідній синтаксі. У ранній творчості Стефановича переважають романтично-символістичні елементи (образно споріднені з народною творчістю), у пізнішій його мова стає рубаною і загостреною, поет часто ламає ритміку в різких спадистих каденціях, що дає відчуття рокованости, кінецьсвітности, апокаліптичности.

Автор поетичних збірок «Поезії» (1927), , «Зібрані твори» (1975, посмертно).

Окремі видання творівРедагувати

Видання про СтефановичаРедагувати

  • Антонович-Рудницька М. Олекса Стефанович. — Вінніпег-Едмонтон, 1970. — 20 с.
  • Стефанович О. Возлюби її до крови. Літературна спадщина. Дослідження. Документи. — Рівне, 2003. — 140 с.

ЛітератураРедагувати

  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
  • Празька літературна школа: Ліричні та епічні твори / Упорядування і передмова В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — 280 с.
  • Андрухович Ю. Олекса Стефанович: буколіка та героїка // Дзвін. — 1990. — № 2.
  • Дем'янчук Г. Олекса Стефанович: Літ. портрет. — Рівне: Волинські обереги, 1999. — 23 с.
  • Рязанцева Т. Бранець вічності: Аспекти поетичної творчості Олекси Стефановича. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 106 с.
  • Слабошпицький М. Самітник із Боффало. Олекса Стефанович // 25 поетів української діаспори. — К.: Ярославів Вал, 2006. — С. 677—707.
  • Євген Цимбалюк. Один з незабутньої Празької школи. // Свобода, № 44 від 30 жовтня 2009, с. 17.
  • Скорина Людмила. Література та літературознавство української діаспори. Курс лекцій. — Вид. 2-е, доп. — Черкаси: Брама-Україна. — 2005. — 384с.
  • Бойчук Б. Олекса Стефанович // Спомини в біографії. — К.: Факт, 2003. — С. 76-82.
  • Василишин І. Художньо-екзистенціальні особливості повоєнної лірики Олекси Стефановича //Вісниківство: літературна традиція та ідеї. Збірник наук. праць, присвячений пам'яті В.Іванишина / Ред. колегія: Л. Кравченко (голова), О. Баган та ін. — Дрогобич: Коло, 2009. — С.103-113.
  • Качуровський І. Про лірику Олекси Стефановича // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 420—427.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Рахманний Р. Поезія міжвоєнного покоління // Україна атомного віку. Есеї і статті. 1945—1986.-Торонто: Гомін України, 1988. -С. 446—464.
  • Рязанцева Т. Бранець вічності: Аспекти поетичної творчості Олекси Стефановича. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 106 с.
  • Савка М. Олекса Стефанович: візія України у площині міфу //Слово і Час. — 1999. — № 10. -С. 8-10.
  • Oleksa Stefanovych // Ukraine a concide encyclopedia. 988—1988 /Edited by Halyna Petrenko [S. l. : s.n.]. — P. 153.

ПосиланняРедагувати