Стеногалинні види

Версія від 07:32, 13 квітня 2013, створена Ykvach (обговорення | внесок) (Створена сторінка: right|thumb|250px|[[Дискуси (''Symphysodon'' sp.) живуть виключно у прісних водах, не ви...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Стеногалинні види — це організми (переважно риби), що здатні існувати лише у вузькому діапазоні солоності.[1] Термін походить від «steno» — вузький, і «haline» — солоність. Стеногалинними є більшість прісноводних організмів, які гинуть потрапляючи до моря, а також більшість морських організмів є стеногалинними і не можуть існувати в умовах розпріснення. Серед прісноводних риб можна відзначити карася китайського (Carassius auratus), як типовий стеногалинний вид, а серед морських — пікшу (Melanogrammus aeglefinus), яка абсолютно не витримує розпріснення.

Дискуси (Symphysodon sp.) живуть виключно у прісних водах, не витримуючи навіть досить низької мінералізації.
Помакантові (Pomacanthidae) - абсолютно не витримують розпріснення. На знімку - Pomacanthus semicirculatus

Протилежним терміном є «евригалинність». Евригалинними видами називають організми, що існують в умовах нестабільної солоності, таких як лимани, гирла річок, і здатні витримувати широкий діапазон солоності.

Див. також

Література