Перегляд вихідного коду сторінки Створення світу в Біблії

'''Створення світу Богом'''&nbsp;— поширена серед [[креаціонізм|креаціоністів]] концепція створення світу, що засновується на догматах [[християнство|християнської]] та [[юдаїзм|юдейської]] віри. Біблійний текст має різні тлумаченння&nbsp;— починаючи від тих, що ґрунтуються на буквальному розумінні до таких, що розглядають створення світу [[Бог|Творцем]], як символ.
[[Файл:God the Geometer.jpg|thumb|240px|Бог, що створює Всесвіт з допомогою циркуля. Мініатюра із французької Біблії. 1220–1230 роки. Австрийчька, Національна бібліотека. Відень.]]

== Книга Буття ==
Перша книга [[Старий заповіт|Старого заповіту]]&nbsp;— [[Книга Буття]] досить детально розповідає про створення Богом [[Всесвіт]]у. Першим був створений [[Космос]], як першооснова Всесвіту потім [[Земля (планета)|Земля]]:
{{Цитата|На початку Бог створив Небо та землю. ({{Біблія|Бут.|1:1}}) }}

Згодом було створено [[світло]], яке Господь відділив від [[темрява|темряви]]. Світло отримало назву ''«[[День]]»'', а темрява&nbsp;— ''«[[Ніч]]»''. В Біблії ця подія має назву «день перший». «Дня другого» було створене небо (твердь), або в інших перекладах можна зустрітити слово «простір», щоб відділити воду під «простором» і над «простором». «Третього дня» Бог відділив окремо воду з-попід неба і назвав суходіл, що з'явився «землею», а ту воду «морем». Після цього Він повелів з'явитись на землі рослинам і деревам.<ref>{{Біблія|Бут.|1:3|-15}}</ref> «Четвертого дня» були створені небесні світила: {{Цитата|І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб воно керувало ніччю, також зорі. {{Біблія|Бут.|1:16}} }} «Дня п'ятого» Бог створив дрібних істот (безхребетних, комах), та птахів (або в інших перекладах «істот, що літають»). Були створені живі істоти, що населяють води, та птахи. Дня шостого Бог створив плазунів та ссавців. Останньою серед Божих творінь були [[людина|люди]], яку Він створив:
{{Цитата|...за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. {{Біблія|Бут.|1:26}} }}
[[Файл:The Creation of Adam.jpg|міні|праворуч|300пкс|Створення Адама. [[Мікеланджело|Мікеланджело Буонаротті]]. [[Стеля Сикстинської капели]]. Фрагмент.]]
В другому розділі Буття написано, що Господь створив людину з пороху земного і вдихнув у неї «дихання життя», про те що перша жінка [[Єва]] була зроблена з ребра першого чоловіка [[Адам]]а. Перших людей Бог поселив у райському саду Едені, в якому крім різних фруктових дерев росло [[дерево життя]] і [[дерево пізнання добра і зла]]. Найцікавіше те, що перші люди створені Богом не були м'ясоїдами, так само, як і тварини: {{Цитата| І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам! І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталось. {{Біблія|Бут.|1:29|-30}} }}

== Зв'язок біблійної міфології з близькосхідною ==
[[Файл:Adam and Eve by Lucas Cranach (I).jpg|міні|праворуч|250пкс| Адам і Єва. Лукас Кранах.]]
Дослідники біблійних текстів вважають, що світогляд, який лягає в основу опису творіння [[книга Буття|книги Буття]], слід розглядати як вираження поширеною в давнину на [[Близький Схід | Близькому Сході]] [[космологія|космології]]. У цій космології [[Земля]] представлялася у вигляді плоского диска з незліченними [[вода]]ми над і під ним. Купол [[небо|піднебіння]] вважався твердою металевою чашею, що відокремлює від вод призначену для життя частину світу. [[Зірки]] представлялися впресованими в нижню поверхню [[небосхил]]у разом з проходом, який дозволяв переміщатися [[Сонце|Сонця]] та [[Місяць | Місяці]] назад і вперед. Плоский диск Землі виглядав як єдиний острів-континент, оточений [[океан]]ом, що включає [[моря]], які зараз називаються [[Середземне море|Середземним морем]], [[Перська затока | Перською затокою]] та [[ Червоне море | Червоним морем]]. Під земним диском знаходилося море [[Прісні води|прісних вод]], джерело всіх прісноводних [[річка|річок]] та [[джерело]] ів<ref>Виклад давньої міфології і гіпотези зв'язку з біблійним поглядом на всесвіт см.'' Paul H. Seeley'' The Firmament and the Water Above: The Meaning of Raqia in Genesis 1:6-8] / / Westminster Theological Journal 53 (1991);'' Paul H. Seeley'' The Geographical Meaning of 'Earth' and 'Seas' in Genesis 1:10] / / Westminster Theological Journal 59 (1997)</ref>.

Дослідники стверджують, що розповіді творіння книги Буття порівнянні як з цієї [[космологія | космологією]], так і з іншими близькосхідними міфологічними переказами: у першому оповіданні книги {{Біблія|Бут.|1:1|-2}}: 3) виявляються паралелі з вавилонсько-аккадського [[епос]]ом про [[створення світу]] [[Енума Еліша]]<ref>Alexander Heidel. Babylonian Genesis. Chicago University Press; 1963 0226323994}} {{ref-en}}</ref><ref>Mark S. Smith. The Origins of Biblical Monotheism: Israel's Polytheistic Background and the Ugaritic Texts. Oxford University Press USA., 2001., 019513480X}} {{ref-en}}</ref>, в другому оповіданні {{ Біблія|Бут.|2:4|-25}})&nbsp;— з [[Аккад]]ським [[епос]]ом.
[[Файл:Marduks_strid_med_Tiamat.jpg|thumb|300px|Мардук (праворуч) б'ється з Тіамат.]]
Згідно з епосом [[Енума Еліша]], початковим станом Всесвіту був [[хаос]], сформований змішанням двох первісних водних стихій, жіночої морської [[Тіамат]] і чоловічого прісноводного [[Абзу]]<ref>Barry L.Bandstra''. [Http://web.archive.org/web/20061212195414/www.hope.edu/bandstra/RTOT/CH1/CH1_1A3C.HTM Enûma Eliš] / / Reading the Old Testament: An Introduction to the Hebrew Bible, 1999</ref>. Через їх об'єднання було народжене шість поколінь богів. Між богами зав'язалася війна, що почалася з умертвіння Абзи і закінчилася тим, що бог [[Мардук]] розділив [[Тіамат]] на дві частини, які утворили небеса і землю; річки [[Тигр]] та [[Євфрат]] виникли з її очниць. Потім [[Мардук]] створив людину з глини, змішаної зі слиною і кров'ю, щоб він обслуговував землю для богів, у той час як [[Мардук]] звів себе на престол в вавілонському храмі [[Есагіла]]&nbsp;— храмі "з вершиною на небесах "як панує над світом.

В Біблії так само творіння світу починається з того, що сотворяется «небо і земля». Фраза «земля ж була пуста та порожня» вважається описом хаотичного стану світу на початку творіння, виходячи зі значення цих слів на івриті («Тоху-ва-Боху»&nbsp;— «безформна», «невлаштоване», «хаотична»)<ref>В.&nbsp;В.&nbsp;Сорокін. Від Буття до Апокаліпсису. Громадський православний університет, заснований протоієреєм Олександром Менем М. 1994., {{ref-en}}</ref> . У біблійному творінні постійно присутня водна стихія, починаючи зі слів «Дух Божий носився над водою» і далі. Людина створена «з пороху земного» в результаті подиху Бога, він повинен «мати» землею і «обробляти» [[Едемський сад]]. Біблія оповідає про [[вавилонська вежа|вавилонську вежу]] «висотою до небес».

Не менш виразно проглядаються аналогією з близькосхідної [[міфологія|міфологією]] розповіді 2-го розділу книги Буття. Так, вавилонський міфічний герой [[Адапа]] зіставляється з [[Адам]]ом. Адапа відмовився від дару безсмертя. Цей міф<ref>[http://www.sacred-texts.com/ane/adapa.htm Adapa: Babylonian mythical figure]</ref> вперше засвідчений в кассидській період (14 в. До н.&nbsp;е.). Професор історії Близького Сходу Маріо Ліверані проводить багаторазові паралелі між історією Адапа, який знаходить мудрість, але якому забороняється «їжа безсмертя» небес, і історією [[Адам]]а в [[Еден]]і<ref>Mario Liverani. Myth and politics in ancient Near Eastern historiography. Cornell University Press. 2007., с. 21-23 0801443334, 9780801443336}} {{ref-en}}</ref>.

[[Нінгішзіда]] є [[Месопотамія|месопотамским]] божеством-змієм, пов'язаним з [[пекло]]м. Його порівнюють зі змієм, що спокусила [[Адам]]а та [[Єва|Єву]] скуштувати [[заборонений плід]]. Він часто зображувався обвивають навколо дерева як страж. Історик в області [[ассиролог]]ії та [[шумер]]ської літератури Торкілд Якобсен переводить його ім'я з шумерського мови як «володар дерева добра»<ref > Thorkild Jacobsen. The Treasures of Darkness: History of Mesopotamian Religion. Yale University Press; New edition edition., 1978 с. pages = 7 0300022913}} {{ref-en}} </ref>.

Незважаючи на очевидні аналогії між оповіданням [[Книга Буття|Буття]] і епосом [[Енума Еліша]], є також істотні відмінності. Найпомітнішим є відсутність в Бутті «божественної битви» (в [[Енума Еліша]] боги б'ються з морською стихією Тіамат), якою керує [[Мардук]] як правителя світу. Проте дослідники вважають, що навіть це має відлуння Біблії у формі затвердження царственої влади [[Ягве]] над творінням в таких місцях як [[Псалтир|псалми]] {{Біблія|Пс.|28}} і {{Біблія|Пс.|92}}, де Бог зображений сидить на троні над потоками вод в «Енума Еліш», і в [[книга пророка Ісаї|книзі пророка Ісаї]] {{Біблія2|Іс.|27:1}}, де сказано що Бог вразить [[левіафан]]а&nbsp;— «чудовисько морське». Ці біблійні образи розглядаються або як запозичення з [[вавилон]]ського міфу або як його виклад із [[Семіти|семітської]] культурі<ref>Mark S. Smith. The Origins of Biblical Monotheism: Israel's Polytheistic Background and the Ugaritic Texts. Oxford University Press USA; 2003 {{ref-en}}</ref><ref>Frank Moore Cross. Canaanite Myth and Hebrew Epic: Essays in the History of the Religion of Israel. Harvard University Press; New edition 1997 isbn. 0674091760 {{ref-en}}</ref>, або, навпаки, як відмова від вавілонських уявлень про походження світу і людини<ref>K. A. Mathews. The New American Commentary, vol. 1a, Genesis 1-11:26 Nashville: Broadman & Holman Publishers., 2001 с.89 {{ref-en}} </ref>.

Біблеїсти вважають, що слово «безодня» в Бут.1: 2 (на івриті «теом») пов'язане з ім'ям [[Тіамат]] і має на увазі противиться Богу сили зла, які також уособлюються водами (Тіамат&nbsp;— водна стихія), тому пророцтво Ісаї вказує на остаточну перемогу Бога над силами зла в [[Апокаліпсис]]і. Багато богослови вважають, що біблійні автори використовують мову широко відомої в той час і в тій культурі міфології для утвердження ідей [[монотеїзм]]а.

== Різні гіпотези про походження біблійних текстів ==

=== Джерела текстів ===
{{main|Документарна гіпотеза}}
Два оповідання про Творення, як і всі книги [[П'ятикнижжя]], частиною якого вони є, традиційно розглядаються як єдиний твір одного і того ж автора&nbsp;— [[Мойсей | Мойсея]], який, згідно з уявленнями іудеїв і християн, був надхненним Богом. Проте після появи методів [[біблійна критика | біблійної критики]] більшість дослідників прийшла до висновку, що П'ятикнижжя є&nbsp;— «складовою працю, твір багатьох учасників протягом довгих періодів часу»<ref>E. A. Speiser. Genesis. The Anchor Bible. Doubleday. 1964</ref> Дослідники виділяють чотири джерела П'ятикнижжя, які позначаються першими літерами від їх назв: J, Е, D і Р. Найбільш древнім джерелом вважається джерело J (названий «Ягвістом» на ім'я Бога «Ягве», яке він вживає). Через століття або два з'являється джерело Е (названий «Елогістом» через вживання найменування Бога «Елогім»). Ще пізніше, близько часу біблійного [[Йосія | царя Йосії]] (VII ст. До н.&nbsp;е.), виникає джерело D (названий «повторнозаконним», оскільки покладений в основу книги [[Повторення закону]]). І, нарешті, в період [[вавилонський полон | вавилонського полону]] з'являється джерело Р (названий «священицьким» через спрямованості на збереження ритуальних регламентів). Цей поділ П'ятикнижжя на кілька джерел спочатку було запропоновано протестантською [[документарна гіпотеза | документальною гіпотезою]] Графа&nbsp;— [[Юліус Велльгаузен|Велльгаузен]], але пізніше доповнено та розроблено іншими як [[протестантизм | протестантськими]], так і [[ католицтво | католицькими]] дослідниками. Вважається, що всі ці джерела є розвитком стародавньої духовної традиції, що походить від до Мойсея, проте останній не писав книги П'ятикнижжя в буквальному сенсі слова<ref>Олександр Мень. Історія релігії: У пошуках Шляху, Істини і Життя. Вид. «Слово». 1991.</ref>

== Історичні інтерпретації ==
Біблійні тексти про створення вже в давнину тлумачилися двояко: з одного боку, були присутні буквальні інтерпретації історії творіння, з іншого боку&nbsp;— небуквального.

=== Буквальні інтерпретації ===
Найбільш відомим прихильником буквальною інтерпретації історії творення [[Отці Церкви | святоотецької]] епохи є [[Василь Великий]], який створив свій [[Шестоднев]], в якому він відхиляє алегоричні тлумачення. Наприклад, він пише:

{{Цитата|Відомі мені правила іносказань, хоча не сам я винайшов їх, але знайшов у творах інших. За сим правилами, інші, приймаючи написане не в загальновживаному сенсі, воду називають не водою, але якоюсь іншою речовиною, і рослині, і рибі дають значення на свій розсуд, навіть буття гадів і звірів пояснюють згідно з своїми поняттями, подібно як і сонники баченому в сонних мріях дають тлумачення згідно з власним їх наміром. А я, чуючи про траву траву і розумію, також рослину, рибу, звіра і худобу, все, чим воно названо, за те і приймаю. Не соромлюся бо Євангелію (1 Рим., 16). <...> Не паче Чи прославлю Того, Хто не ускладнив розуму нашого предметами порожніми [світської мудрістю, науками того часу] але влаштував так, щоб все було написано для науки і усовершенія душ наших? Цього, здається мені, не зрозуміли ті, які за власним своєму розуміли намірилися надати деяку важливість Писанню якимись наведення і пристосованим. Але це означає ставити себе мудріший словес Духа і під видом тлумачення вводити власні свої думки. Тому так і будемо розуміти, як написано »<ref>'' [[Василь Великий]]''. Бесіди на Шестоднев. [Http :/ / www.orthlib.ru/Basil/sixday09.html Бесіда 9] / / Творіння іже во святих отця нашого Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Ч.1. - Москва, 1891. - С. 5-149.</ref>}}

Виходячи з буквального розуміння біблійного тексту, Василь Великий вважає, що Бог творив світ протягом шести днів, а день творіння становить 24-годинні земні добу:

{{Цитата|«І був вечір, і був ранок, день один». Чому названий не першим, але єдиним? Хоча який має намір говорити про другий, і третій, і четвертому Днями було б пристойніше найменувати першим той день, з якого починаються наступні, проте ж він назвав єдиним. Або визначає сім світу дня і ночі, і з'єднуються в один добовий час, тому що двадцять 4:00 наповнюють продовження одного дня, якщо під днем розуміти і ніч. Чому, хоча при поворотах сонця трапляється, що день і ніч один одного перевершують, проте ж протягом дня і ночі завжди обмежується одним певним часом. І Мойсей так сказав: міра двадцяти чотирьох годин є продовження одного дня, або повернення неба від одного знака до того ж знову знаку відбувається в один день. Чому кожного разу, як від сонячного звернення наступають у світі вечір і ранок, період цього відбувається не в більший час, але в продовження одного дня <ref>«Васілій Велікій ([[Василь Великий]]) . Бесіди на Шестоднев.  Творіння іже во святих отця нашого Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської». Ч.1. - Москва, 1891. - С. 5-149.</ref>}}

Американський православний монах [[Серафим Роуз]], широко відомий серед російських православних віруючих, заперечуючи алегоричні інтерпретації творіння, посилається так само і на висловлювання інших [[Отці Церкви | Отців Церкви]], які розуміли біблійний текст про творіння буквально: [[Єфрем Сирин | Єфрема Сиріна]] [[Іоанн Златоуст | Іоанна Златоуста]] [[Іоанн Дамаскін | Іоанна Дамаскіна]] та деяких інших [[Серафим (Роуз) | Ієромонах Серафим (Роуз)]].<ref>Православний погляд на еволюцію. «Светослов» ВАТ «Санкт-Перербургская друкарня №&nbsp;6», 1997</ref>
* Віршована Біблія Василя Кредо [http://kredo-w.blogspot.com]

=== Сучасні інтерпретації ===
В результаті наукових досліджень віку та походження [[Всесвіт]]у 13&nbsp;млрд років, а [[життя]] появилось 3,8&nbsp;млрд років тому. Багато сучасних християнських [[теолог]]ів відмовилися від буквального тлумачення історії творення [[книга Буття|книги Буття]] на користь [[алегорія|алегоричної]] або [[поезія|поетичної]] інтерпретацій як, наприклад, літературно-структурний погляд. Діаметрально протилежної позиції дотримуються прихильники так званого «наукового» креаціонізму, метою діяльності яких є популяризація ідеї, що біблійні тексти про творіння слід розуміти буквально, і що наука свідчить на користь цього.

==== «Науковий креаціонізм» ====
{{Main | Науковий креаціонізм}}
«Науковим креаціонізму» називається один з напрямків в [[креаціонізм]]і, що прагне надати [[наука|наукову]] підтримку буквальній інтерпретації історії [[Створення світу|творіння]], що зображена в [[Біблія|Біблії]], і спростувати основні загальноприйняті наукові [[факт]]и, [[теорія|теорії]] та [[парадигма|парадигми]] щодо [[історія Землі|історії Землі]], [[космологія|космології]] та [[біологічна еволюція|біологічної еволюції]], як прихильники цього напряму розглядають суперечать твердженням Біблії<ref>'' Plavcan, J. Michael''. The Invisible Bible: The Logic of Creation Science {{ref-en}} </ref> . Це одна з найактивніших груп християнських [[Фундаменталізм|фундаменталістів]], що розвивається в [[США]] і отримує деяке поширення в інших країнах, яка прагне довести абсолютну біблійну безпомилковість у всіх питаннях і анулювати наукові [[докази еволюції]]<ref>Edward J. Larson. Evolution: The Remarkable History of a Scientific Theory. Modern Library. 2004., 978-0679642886 {{ref-en}}</ref>. Хоча деякі процеси, що відбуваються на Землі і в космосі (накопичення гелію в атмосфері, зменшення рівня магнітного поля Землі, накопичення пилу на Місяці, накопичення металів у океані тощо) свідчать на користь моделі «молодої Землі», прихильниками якої є креаціоністи, бо екстраполяція їх у минуле на мільйони чи мільярди років дає абсурдні результати<ref>[http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=64133&pg=0 Виникнення життя на Землі]</ref>.

Основними постулатами «наукового креаціонізму» є наступні:
* Віра в творіння з нічого; твердження, що Земля була створена не раніше 10000 років тому;
* Віра в те, що людство й інші форми життя були створені як стаціонарні, незмінні види;
* Гіпотеза про те, що [[скам'янілості]], знайдені в різних [[геологія | геологічних]] шарах Землі, були відкладені туди в процесі [[великий потоп|великого потопу]], який абсолютно покривав всю Землю<ref>[http :/ / www.law.cornell.edu/supct/html/historics/USSC_CR_0482_0578_ZC.html Edwards v. Aguillard, 482 U.S. 578]</ref> .

Як наслідок, «науковий креаціонізм» спростовує також [[геологія|геологічні]] та [[астрофізика|астрофізичні]] дані щодо [[Вік Землі|віку]] та [[історія Землі|історії Землі]] та [[вік Всесвіту|Всесвіту]], які не збігаються з буквального трактування біблійних текстів.

«Науковий креаціонізм» фактично одностайно визнається [[релігія|релігійним]] та [[Псевдонаука|псевдонауковим]], а не [[наука|науковим]] вченням в академічних колах, оскільки йому не вистачає [[Емпіризм|емпіричних]] даних, він не надає [[експеримент]]альних [[гіпотеза|гіпотез]] і навмисно описує історію природи з точки зору неправомірних [[надприродне|надприродних]] причин<ref>[http://www.nap.edu/catalog.php ? record_id = 6024 Science and Creationism: A View from the National Academy of Sciences, 2nd edition] / / National Academy of Science, 1999, National Academy Press. pp. 48 </ref><ref> [http://www.nap.edu/catalog.php?record_id=6024 Science and Creationism: A View from the National Academy of Sciences, 2nd edition] / / Steering Committee on Science and Creationism , National Academy of Sciences, 1999</ref>.

«Науковий креаціонізм» отримує підтримку переважно в середовищі протестантських [[Фундаменталізм|фундаменталістів]], хоча іноді його беруть на озброєння і використовують фундаменталісти інших релігійних конфесій.

== Критика бібілійних текстів ==
В Середньовіччі бібілійні тексти практично завжди сприймались буквально. Тривалий час єдиним перекладом, яким користувались католицькі священики була латиномовна [[Вульгата]] [[Ієронім]]а<ref>Pierre-Maurice Bogaert: La Bible latine des origines au Moyen Age. Aperçu historique, état des questions. In: Revue théologique de Louvain, Том. 19 (1988), Ст. 137–159.(фр.)</ref>. Тоді, як в православному світі це був церковно-слов'янський перклад. Ці переклади містили неточності, а переклад деяких слів залежав від суб'єктивних поглядів перекладача. Та й навіть в наш час не рідко зустрічаються прихильники креаціонізму, що стверджують те, що Всесвіт був створений приблизно 6 тисяч років тому за шість буквальних днів, що тривали 24 години. Хоча в Біблії написано, що небо і земля були створені «на початку» ({{Біблія|Бут.|1:1}}), до настання «творчих днів».

В XVIII-XIX ст. деякі протестанські церкви розробили метод вивчення Біблії, що отримав назву [[біблійна критика]]. Прихильники цього напрямку стверджували, що значна частина Біблії&nbsp;— це легенди та міфи, деякі навіть заперечували існування [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. Раніше подібні твердження були сприйняті Католицькою церквою, як єретичні, проте в епоху [[Відродження]] деякі вчені вже заперечували основні доктрини Біблії [[Леонардо да Вінчі]], [[П'єтро Помпонаці]], [[Джироламо Кардано]]<ref>Леонардо да Винчи, редактор Волынский А. Л., Санктпетербург, «Парфенон», 1922.</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}


[[Категорія:Біблія]]
[[Категорія:Старий Заповіт]]
[[Категорія:Документарна гіпотеза]]

[[ar:قصة الخلق في سفر التكوين]]
[[ca:Creació segons el Gènesi]]
[[cy:Y creu yn ôl Genesis]]
[[da:Skabelsesberetningen i Bibelen]]
[[de:Hexaemeron]]
[[el:Κοσμογονία της Γένεσης]]
[[en:Genesis creation narrative]]
[[fi:Raamatun luomiskertomus]]
[[he:מעשה בראשית]]
[[ja:天地創造]]
[[ko:천지창조]]
[[nl:Scheppingsverhaal (Genesis)]]
[[pl:Stworzenie świata według Biblii]]
[[ru:Сотворение мира в Библии]]
[[tl:Paglikha ayon sa Genesis]]
[[yi:מעשה בראשית]]