Перегляд вихідного коду сторінки Список дворянських родів Могилевської губернії

{{Видання 
| назва              = Список дворянських родів Могилевської губернії
| назва_оригіналу    = {{lang-ru|Список дворянских родов Могилёвской губернии}}
| переклад           = немає
| фото               = Rodoslovnaya kniga Mogilev.gub.1909.jpg
| ширина             = 230px
| підпис             = Титульна сторінка Алфавітного списку дворянських родів [[Могильовська губернія|Могилівської губернії]] за 1909&nbsp;р.
| автор              =
| ілюстрації         = <!-- автор-ілюстратор -->
| дизайн_обкладинки  = <!-- автор обкладинки -->
| країна             = {{RUSold}}
| мова               = [[російська мова|російська]]
| серія              = <!-- назва серії, якщо є -->
| тема               =
| жанр               =
| видавництво        = Могилёвское Дворянское Депутатское Собрание
| дата_публікації    = [[1909]]
| публікація_українською_мовою = немає
| media_type         = <!-- на папері/онлайн -->
| сторінки           = <!-- бажано для першого видання -->
| isbn               =
| попереднє_видання  = немає
| наступне_видання   = немає
| тираж              =
}}

'''Список дворянських родів Могилевської губернії''' ({{lang-ru|Список дворянских родов Могилёвской губернии}}, повна назва&nbsp;— {{lang-ru|Алфавитный список дворянских родов, внесённых в родословные дворянские книги Могилёвской губернии}})&nbsp;— [[офіційне друковане видання]] Могильовського [[Дворянське зібрання|дворянського депутатського зібрання]], яке наводить список дворянських [[Прізвище|прізвищ]] та осіб із зазначенням їх [[титул]]ів, тільки номер [[Архівна справа|архівної справи]] з дворянського фонду та номер за порядком кожного прізвища, і частини [[Дворянська родовідна книга|РДК]] в яку вони внесені.

Дані цього списку публікувалися на підставі ''Родовідної книги дворян'', яка велася [[Губернія|губернськими]] головами дворянства за роком й [[алфавіт]]ом. Після 1772—1782&nbsp;рр. і до 1917—1918&nbsp;рр. це була єдина офіційна [[публікація]] в своєму роді про [[Могильовська губернія|Могильовську губернію]]. Після 1917—1918&nbsp;рр. не було [[репринт]]ного відтворення цього списку. І на момент публікації цієї статті не існує у світі електронної копії цього видання в [[Інтернет]]і з відкритим доступом для читання. Список присутній по одному примірнику [[оригінал]]у цієї [[Публікація|публікації]] згідно [[Бібліотечний каталог|каталогів]] у історичних наукових бібліотеках [[Україна|України]], [[Росія|Росії]] та [[Білорусь|Білорусі]]. А сучасний архів [[Національний історичний архів Білорусі|НІАБ]] офіційно повідомив про втрату архівних [[рукопис]]них джерел з Могильовської губернії, що служили джерелом даного списку<ref>[http://archives.gov.by/index.php?id=854614 Дворянская генеалогия], «Архивы Беларуси», сайт «Белорусский научно-исследовательский центр электронной документации» {{ref-ru}}</ref>. Аналогічне відтворення відсутнє про [[Вітебська губернія|Вітебської губернії]] етнічної Білорусі. Тому дана стаття відтворення цього списку є унікальною, поки першою і єдиною в світі.

== Опис видання ==
Цей список виданий Могильовським Дворянським Депутатським Збором у місті [[Могильов]]і в [[Друкарня|друкарні]] [[Література|літератури]] Я.&nbsp;Н.&nbsp;Подземського в [[1909]] році з дозволу Могилівського [[губернатор]]а. Зміст списку починається з посилання на [[Звід законів Російської імперії]] статтю №&nbsp;968 том IX видання 1899&nbsp;р., з поясненням розділення цього списку на шість частин. Текст списку надрукований [[Історія російської мови|староросійською мовою]], помітно старання авторів передати в [[російська мова|російській мові]] звучання польських прізвищ з [[польська мова|польської мови]]. Деякі польські прізвища носили етнічні [[білорусини]] через ополячення Білорусі. Автори списку вказали варіанти читання (ще додано в дужках). Друкований текст списку не має російської букви «ё». Зустрічаються [[німецьке ім'я|німецькі]] прізвища з характерною приставкою «фон», [[італійське ім'я|італо]]-[[французьке ім'я|французькі]]&nbsp;— з приставкою «[[де]]». У списку за абеткою, коли зустрічаються подвійні (або потрійні прізвища) з різними великими [[літера]]ми надруковані через [[тире]], при визначенні, куди вносити за порядком таке прізвище, автори списку робили вибір згідно поширеного правила&nbsp;— якому прізвищу віддавав перевагу носій цього прізвища (його основне). Їх загальна кількість у порядку&nbsp;— 1355 (тисяча триста п'ятдесят п'ять, серед кого зустрічаються однофамільці записані авторами поряд з окремими номерами за порядком із зазначенням різних номерів [[архів]]ної справи, всередині кожної частини з шести наявних). Список розміщений на 23 друкованих сторінках.

== Історичні умови створення Списку дворян Могильовської губернії ==
[[Файл:Ф.146оп.1д.3193л.8.jpg|thumb|right|220px|<center>Приклад Свідоцтва генерал-губернатора до Дворянського Депутатського Зібрання про російських дворян [[Крупські|Крупських]] за 1866&nbsp;р.</center>]]
[[Файл:Ф.2066оп.1д.4л.титул..jpg|thumb|right|220px|<center>Титульний лист «Реєстру вхідних паперів за 1792—1836 роки про видачу грамот і родоводів» фонду «Могилівське губернське дворянське зібрання».</center>]]
[[Файл:Ф.2066оп.1д.4л.82об.НИАБ.jpg|thumb|right|220px|<center>Із «Реєстру вхідних паперів за 1792—1836 роки про видачу грамот і родоводів» фонду «Могилівське губернське дворянське зібрання» (1800—1811&nbsp;рр.) про внесення їх в 6-у частину [[Дворянська родовідна книга|РДК]] російських дворян, котрі в 1909&nbsp;р. в списку: [[Крупські]]&nbsp;— відсутні, Козловський&nbsp;— є, Інкевич&nbsp;— нема, Гаврилович&nbsp;— є, Рамоз&nbsp;— нема, Циханський&nbsp;— нема, Мацкевич&nbsp;— є, Янковський&nbsp;— є.</center>]]

* У це видання увійшла тільки частина найдавнішої [[сож]]ської та [[Друть|друцької]] [[Шляхта|шляхти]]<ref>«Вестник Юго-Западной и Западной России (историко-литературный журнал)», изд. К. Говорским, тип. А.&nbsp;К.&nbsp;Киркора, кн. 10, том 4, г. Вильна, 1866 г. статья «Могилевская шляхта», Отд. IV, стр. 81-101. {{ref-ru}}</ref> (старовинної білоруської шляхти в [[Генеалогія|генеалогії]] яких зустрічався історичний період [[Плем'я|племені]] [[радимичі]]в). На жаль, ніколи не існувало повного списку [[Дворяни|дворян]] [[Російська імперія|Російської імперії]]. Навіть багато визнаних шляхтичів у російському дворянстві в окремих губерніях [[Етнос|етнічної]] Білорусі, вже присутніх в губернських офіційних виданнях не публікувались у [[Загальний гербовник дворянських родів Російської імперії|всеросійських]]<ref>[http://gerbovnik.ru/ Общий Гербовник дворянских родов Всероссийской Империи] {{ref-ru}}</ref>. Так у [[Пам'ятна книжка|Пам'ятних книжках]] Могилевської губернії публікувався в 1870—1871&nbsp;рр. (перед змістом та перед вступом) [[Імператор]]ський [[Указ]] зі списком білоруських прізвищ [[Шляхта|шляхти]] [[Велике князівство Литовське|Великого Князівства Литовського]] [[Провінція (територія)|провінції]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], де згадувалося про [[Разбор шляхти|розбір шляхти]] та відмову визнати їх у російському [[Дворяни|дворянстві]], про переведення в {{не перекладено|Податковий стан|податковий стан|ru|Податные сословия}} [[Міщанство|міщан]] й [[Селяни|селян]] старовинної білоруської шляхти, скасування [[Велике князівство Литовське|ВКЛ]] та про ліквідацію його ''юридичного поля'' ([[Правове поле|правового поля]]), утворення [[Царства Польськог]]о без його колишнього впливу на етнічні території Білорусі, про формування нового [[Адміністративно-територіальний устрій|адміністративного устрою]] російського режиму в Білорусі й т.п. причин. Хоча був [[Поділи Речі Посполитої|розділ Польщі]] (після [[1772]]&nbsp;р.), але [[діловодство]] велося [[польська мова|польською мовою]] (за [[1836]]&nbsp;р. у «Реєстрі вхідних паперів за 1792—1836 роки про видачу [[Грамоти|грамот]] і родоводів» фонду «Могильовського губернського дворянського зібрання» присутній запис [[Діловодство|діловодства]] ще [[польська мова|польською мовою]] для видачі російського [[Дворянський диплом|дворянського диплома]] та [[Копія|копії]] [[Генеалогічне дерево|родоводів]] ''визнаних'' у російському дворянстві в Могильовській губернії шляхтичів). Цим, як і іншими списками інших [[Губернія|губерній]] після 1917&nbsp;р. активно користувалися в [[Сталінські репресії|репресіях]]&nbsp;— на титульному [[аркуш]]і цього фонду залишився штамп [[Міністерство внутрішніх справ СРСР|МВС СРСР]] (ф. 183 інв. 159 с. 1а).

* Серед причин відмови визнати в російському дворянстві стародавню білоруську шляхту в новій [[Політичний режим|політичній ситуації]] була участь у [[Національне самовизначення|національних повстаннях]] через не [[лояльність]] до нового [[Політичний режим|політичного режиму]] ([[Повстання Костюшка]] [[1794]]&nbsp;р., участь у [[Франко-російська війна (1812)|війні проти Росії]] [[1812]]&nbsp;р.<ref>[http://www.10ballov.by/show_aux_page.652/ «Беларусь в войне 1812 г.»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120818150904/http://www.10ballov.by/show_aux_page.652 |date=18 серпня 2012 }} {{ref-ru}}</ref>, [[Листопадове повстання (1830—1831)|Польське повстання]] ([[1830]]&nbsp;р.), [[Січневе повстання 1863|Польське повстання]] ([[1863]]&nbsp;р.) тощо); відсутність обов'язкової вислуги на російській державній (військової) [[Державна служба|службі]] та інші причини. Серед шляхти без [[ентузіазм]]у сприймалася обов'язкова російська військова служба після подій загибелі всього корпусу [[мінськ]]ого [[Підрозділ (військова справа)|підрозділу]] сформованого з білоруських шляхтичів, коли він спеціально був кинутий російським керівництвом у горнило бою, при збереженні військовослужбовців вихідців із Росії. Цим пояснюється існування тимчасової перерви у датах офіційних ''визнань'' і ''затверджень'' у російському дворянстві шляхтичів російським [[імператор]]ом<ref>[http://sovet.geraldika.ru/article.php?coatid=4689 К истории создания и публикации, «Общий Гербовник дворянских родов Всероссийской Империи», 04.10.2003 г. // Е.&nbsp;А.&nbsp;Агафонова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121031080304/http://sovet.geraldika.ru/article.php?coatid=4689 |date=31.10.2012 }} {{ref-ru}}</ref>. Хоча подання [[документ]]ів офіційно в [[Санкт-Петербург]] за законом повинно мало бути щороку з кожної білоруської губернії, але в сучасних [[архів]]ах [[Російський державний історичний архів|РДІА]] та [[Російський державний архів давніх актів|РДАДА]] немає чіткого щорічного архіву щодо цього, за період 1785—1917&nbsp;рр..

* Тим пак, що [[Соціальна стратифікація|стратифікація]] (умови формування) [[Еліта|еліти]] білоруської [[Нація|нації]] у [[Велике князівство Литовське|ВКЛ]] відрізнялися від російських реалій&nbsp;— формування російської еліти зациклювалося на [[Матеріалізм|матеріальну]] [[заможність]], [[Тенденція|тенденційно]] підкреслюючи [[соціальний статус]], що нібито відмітна особливість [[Шляхетність|шляхетності]] для визнання в дворянстві це матеріальний достаток. У зв'язку з чим цікава історія створення російської категорії «дворян [[Однодворці|однодворців]]», ведення окремо «[[Ревізькі казки|ревізьких казок]]» на цю категорію<ref>[http://archives.gov.by/index.php?id=569244 Основные ревизские сказки по Речицкому уезду Минской губернии] {{ref-ru}}</ref>. Особливу увагу привертає адміністративна нестабільність і навмисна плутанина, що ускладнювала пошук документального доказу шляхетського походження для визнання в російському дворянстві, оскільки архіви формувалися саме відповідно адміністративної назви й [[Юрисдикція|юрисдикції]], але аналітичної роботи не проводилося (куди могли потрапити [[документ]]и), письмово не фіксувалася ця особливість, [[Довідково-інформаційна документація|довідкового апарату]] та [[Інформаційні технології|інформаційних технологій]] (подібних сучасним) тоді не було. Приміром, заснована [[Могильовська губернія]] (1772&nbsp;р.), перейменована була в [[Білоруська губернія|Білоруську губернію]] (1796—1801&nbsp;рр.), потім знову названа як «Могилевська губернія» в 1802&nbsp;р., а перед тим вона носила назву «[[Могильовське намісництво]]» (1778—1796&nbsp;рр.), і як не дивно з центром у м. [[Вітебськ]] (не в м. [[Могильов]]і). Та ж ситуація відбувалася у підросійських [[повіт]]ах, наприклад, в юрисдикції деяких населених пунктів: «[[Рогачовська провінція]]», потім&nbsp;— «[[Рогачовський повіт|Рогачевський повіт]]» (з 1900&nbsp;р.&nbsp;— це вже «[[Гомельський повіт]]»), а паперові діла Рогачевського повіту велися до 1850-х рр. і зовсім в Білицькому повіті (перейменований в 1852&nbsp;р. в «[[Гомельський повіт]]»). Російський режим у Білорусі не тільки винаходив ускладнення процедури визнання білоруської шляхти, а й винаходив методи ліквідації [[Адміністративний поділ|адміністративного поділу]] [[Велике князівство Литовське|ВКЛ]]. Приміром, в Могилевській губернії Рогачевського повіту з центром у місті [[Рогачов]] до 1772&nbsp;р. було [[Рогачовське староство|Рогачевським староством]] з центром у м. [[Рогачов]] у [[Річицький повіт (Велике князівство Литовське)|Речицькому повіті]] [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]], а в Російській імперії центр зазначеного Речицького повіту перенесли з [[Річиця (Гомельська область)|Речиці]] в [[Бобруйськ]] (1772—1793&nbsp;рр.) з назвою «[[Речицький повіт]]» (з подальшим формуванням повіту Речицького в 1793&nbsp;р.) тощо.

* Цікаво, що крім документів і [[Родовід|родоводу]] шляхтич зобов'язаний був давати ще [[Свідоцтво]] від [[генерал-губернатор]]а про відсутність політичних злочинів і [[Кримінальне покарання|кримінальних злочинів]] за ним<ref>ф. 146 оп. 1 д. 3193 л. 8, [[Державний архів Житомирської області]] {{ref-ru}}</ref>. Багато архівів горіли в [[пожежа]]х і [[війна]]х, [[папір]] не витримував умов зберігання в архівах тощо, що ускладнювало визнання. Через [[Бюрократія|бюрократію]] при визнанні були випадки подачі документів і [[генеалогія|генеалогії]] шляхтичами в інші губернії, де вони отримували визнання без зволікань. Були випадки, коли для безкоштовного заволодіння багатим [[Маєток|маєтком]] білоруського шляхтича чиновник російського режиму в білоруських губерніях після 1772&nbsp;р. [[донос]]ив, маніпулював і впливав на його долю (білоруський шляхтич з багатого маєтку потрапляв у стан селян, а в його маєтку безкоштовно починав жити вже російський дворянин). У російських чиновників викликало [[заздрість]] і протистояння, що у білоруської шляхти стародавність родів часто зустрічалася 600—400 років і більше тоді, коли [[росіяни]] мали 50-100 років в молодій [[держава|державі]] «[[Російська імперія]]», колишнього [[Московське царство|Московського царства]] (і в сучасній Білорусі в кожного 10-го [[громадянин]]а є [[прізвище]] [[Шляхта|шляхтича]]<ref>[http://www.oboz.by/articles/detail.php?article=1327 «Каждый десятый белорус&nbsp;— шляхтич?» Алиса Ксеневич, // Обозреватель. 51 (381) от 18.12.2009.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} {{ref-ru}}</ref>). [[Об'єктивність|Об'єктивності]] ради, дуже важливо розуміти в даному питанні сформований погляд з [[Етнічна група|етнічної]] Білорусі на Росію того періоду (крім [[Суб'єктивність|суб'єктивного]] [[Стереотип (психологія)|стереотипу]] російської [[Пропаганда|пропаганди]]): У [[Росія|Росії]] в 1711&nbsp;р. була [[Реформи Петра I|петровська реформа]] в [[Філологія|філології]], замість «[[московити]]» писати почали самоназву [[Підданство|підданих]] Російської імперії як «[[росіяни]]» (з двома літерами «с») тоді, коли предків білорусів і українців називали «[[руський]]» з коренем слова «[[Русь]]» і однією буквою «с» (або «[[русини]]»), як нащадків Русі. На амбіції національної еліти Росії «збирати руські землі» дивилися як на не виняткове [[право]] Росії. Тому багатьма сучасниками того періоду визнання шляхти в російському дворянстві сприймалося неоднозначно, лише як право на доступ до соціальних [[Привілей|привілеїв]] та до [[Матеріальні цінності|матеріальних благ]], але не як наявність сукупності [[Моральність|морально]]-[[Етика|етичних]] [[Якість|якостей]] (не [[Духовність|духовного]] багатства) і не [[Абсолютна істина|абсолютна]] [[ознака]] благородства у представника російського дворянства, що призвело до втрати [[Соціальна роль|актуальності]] [[Абсолютна монархія|необмеженої монархії]] серед більшості народу Російської імперії на порозі 1917&nbsp;р..

* Бували випадки, коли представників древньої шляхти не визнавали в дворянстві, і не вносили їх до 6-ї частини списку РДК, через що ті змушені були в новій політичній ситуації через державну службу (через російські нагороди) отримувати ''затвердження'' в російському дворянстві. Цим пояснюється, чому ''різні гілки одного роду (одного прізвища) зустрічаються в різних частинах списку РДК'', хоча це як правило представники одного роду. Важливо врахувати в історії визнання в російському дворянстві шляхти даної губернії Білорусі факт [[конфлікт]]у [[менталітет]]ів і [[світогляд]]ів щодо візії на соціальний устрій суспільства, оскільки білоруська шляхта мала [[менталітет]] з традиціями [[Віче]] Русі (обрання [[князь|князів]] княжити), перебувала у Великому князівстві Литовському і підо впливом [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Де [[Литовські Статути|Статут Литовський]] був зразком для [[Європейські країни|європейських країн]], а тодішня [[Польща]] була «колискою» сучасної європейської [[Демократія|демократії]]&nbsp;— [[Король|короля]] обирала шляхта (''для ілюстрації наприклад'', зазначені тут [[електор]]и [[Крупські]] серед інших шляхтичів були виборцями королів у 1595—1648&nbsp;рр., в 1669—1673&nbsp;рр.<ref>str.108, "Elektorowie krolow Wladyslawa IV., Michala Korybuta, Stanislawa Leszczynskiego i spis stronnikow Augusta III. / zestawili w porzadek abecadlowy Jerzy Dunin-Borkowski i Miecz. Dunin-Wasowicz., Lwow, czcionkami I. Zwiazkowej Drukarni, nakl. Elzbiety z hr. Losiow Duninowej-Borkowskiej, 1910; «Rocznik Towarzystwa heraldycznego we Lwowie», Tom 1&nbsp;— rok 1908/9. {{ref-pl}}</ref>, 1697&nbsp;р.<ref>str.176, Elektorow poczet, ktorzy niegdys glosowali na elektorow Jana Kazimierza roku 1648, Jana III. roku 1674, Augusta II. roku 1697, i Stanislawa Augusta roku 1764, najjasniejszych Krolow Polskich, Wielkich Ksiazat Litewskich, i.t.d. / ulozyl i wydal Oswald Zaprzaniec z Siemuszowej Pietruski . Bochnia ; Lwow. drukiem Wawrzynca Pisza; nakladem Kajetana Jablonskiego. 1845. {{ref-pl}}</ref>; див. «[[Рокош]]», «[[Шляхетська демократія]]», «[[Виборна монархія]]»).

* До того ж велика чисельність білоруської шляхти була [[конкурент]]ом для російських [[чиновник]]ів у встановленні нового [[політичний режим|політичного режиму]] в суспільстві, що важливо розуміти в питанні [[кількість|кількості]] визнаної шляхти в російському дворянстві, і визнання прав білоруської шляхти рівноцінних до фактично [[окупація|окупаційного]] російського дворянства (лишень 25&nbsp;% білоруської шляхти було визнано тодішньою [[Росія|Росією]]). У документах ВКЛ можна зустріти те, що все що за містом [[Смоленськ]]ом на [[схід]] від [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] це не є [[Русь]], а була «Окраїна [[Руський|Руська]]»<ref>с. 231—232, 191—196 («Русь»&nbsp;— с. 194—196, документ 1551 года), «Мэтрыка Вялыкага Княства Літоўскага (1522—1552)», Кн. 28, выд. ATHENAEUM (В. Менжинский, В. Свежинский), г. Менск, 2000 г. ISBN 985-6374-10-3 {{ref-be}}</ref><ref>[[Литовська метрика]]</ref><ref>«Акты издаваемые Виленскою [[Археографічна комісія|Археографическою Комиссиею]] для разбора Древних Актов», г. Вильна, 1865—1915, том I—XXXIX; {{ref-ru}}</ref> (див. [[Смоленське воєводство]], [[Жижемські]]). Важливу роль відіграли [[репресії]] та [[Дискримінація|дискримінації]] у тодішній [[політика|політиці]] у скасуванні [[греко-католицька церква|Греко-Католицької Церкви]], контролю [[Римо-католицька церква|Римо-Католицької Церкви]], що помітно при складанні [[родовід]]ного древа, коли необхідно витягувати документи з католицьких метрик до 1830-х рр. і після з православних з фонду одної й тої самої церкви даної губернії в Білорусі<ref>[http://archives.gov.by/index.php?id=244873 Метрические книги православных и униатских (греко-католических) церквей] {{ref-ru}}</ref>. [[Привілеї шляхетські|Свобода шляхетська]] у вказаній губернії вже мала традиції тоді, коли в Росії дворянство тільки отримало волю в 1785 р&nbsp;— «[[Жалувана грамота дворянству 1785|Грамота на права, вольності і переваги благородного російського дворянства]]». Шляхта зазначеної губернії опинилася в ситуації, коли без її участі та опитування її думки в згоді з [[Правові норми|правовими нормами]] ВКЛ її долю «за спиною» вирішувала в 1772&nbsp;р. купка [[авантюрист]]ів [[Російська імперія|Російської імперії]], [[Королівство Пруссія|Прусського королівства]] та [[Габсбурзька монархія|Австрійської імперії]], при [[Поділи Речі Посполитої|Першому розділі Речі Посполитої]]. А також, [[історична пам'ять]] білоруської шляхти зберігала форми [[геноцид]]у [[Російська імператорська армія|російських військ]] в Білорусі ([[Етнічна чистка|етнічної чистки]]), українських [[Козаки|козаків]] під керівництвом [[Московське царство|московського царя]] (загибелі половини [[білоруський народ|білоруського народу]])<ref>[http://jivebelarus.net/history/gistografia/unknown-war-1654-1667.html?page=14#lnk13 Таблицы статистики «Дэмаграфічныя табліцы»] {{ref-be}}</ref><ref>[http://scepsis.ru/library/id_1104.html Лобин А.&nbsp;Н.&nbsp;Неизвестная война 1654—1667 гг.]</ref><ref>''Генадзь Сагановіч'', [http://asvieta.net/histunknovnwar.html «Невядомая вайна: 1654—1667»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110811231813/http://asvieta.net/histunknovnwar.html |date=11 серпня 2011 }}, г. Менск, 1995 г., «[[Беларуская Палічка]]» (#13&nbsp;— Дэмаграфічныя табліцы) {{ref-be}}</ref><ref>[http://hetman.by/neizvestnayavoina.html «Неизвестная война 1654—1667 гг.» (История Беларуси и Большой Литвы), Артем ДЕНИКИН, Аналитическая газета «Секретные исследования»] {{Webarchive|url=https://archive.today/20120713073941/http://hetman.by/neizvestnayavoina.html |date=13 липня 2012 }} {{ref-ru}}</ref>. Приміром, у м. [[Мстиславль|Мстиславлі]] в 1654&nbsp;р. від рук російських військ 15000 осіб загинуло, а живими залишилося близько 700 жителів того міста. Згадане має [[принцип]]ове значення для розуміння [[Московсько-польська війна (1654—1667)|історичних умов]] створення даного списку.

* Незадовго до [[Жовтневий переворот (1917)|Жовтневого перевороту 1917&nbsp;р.]] і була заснована [[Департамент]]ом [[Герольдія|Герольдії]] [[Сенат Російської імперії|Урядового сенату]] так звана «[[Загальний гербовник дворянських родів Російської імперії|Всеросійська дворянська родовідна книга]]»&nbsp;— для осіб, які вислужили дворянство, але з якихось причин не зараховані до дворянства певної [[Губернія|губернії]]. Діло в тому, що на початку ХХ ст. ''дворянські зібрання'' отримали право відмовляти у зарахуванні до місцевого дворянства. Іноді при цьому вони керувалися приналежністю до [[віросповідання]] даних осіб: без [[ентузіазм]]у розглядалися, ''наприклад'', подібні клопотання осіб [[віросповідання|юдейського]] віросповідання. Втім, і [[християнин]]ові могли відмовити у зарахуванні до дворянства даної губернії. ''До прикладу'', [[Москва|Московське]] [[Дворянське зібрання|дворянське депутатське зібрання]] відмовило проханню внести в місцеву родовідну книгу князів Гантімурових, хоча вони були ''затверджені'' Сенатом у гідності «[[князь|князів]] [[Тунгуси|тунгуських]]», оскільки його [[сім'я]] не мала в [[Московська губернія|Московській губернії]] [[Нерухомість|нерухомої]] [[Приватна власність|власності]].

* Приналежність до російського дворянства доводилася в губернському дворянському зібранні; з 1785 р, тобто з часу видання [[Катерина II (імператриця Росії)|Імператрицею Катериною II]] «Жалуваної грамоти дворянству», особи, визнані у дворянській [[Гідність|гідності]] ''за походженням'' або ''за особистими заслугами'', вносилися до ''губернської родовідної книги''; з губернії паперові справи про дворянство надходили для ''затвердження'' в [[Герольдія|Герольдію]] [[Сенат]]у; туди ж з [[Провінція (територія)|провінційних]] губернських дворянських зібрань щорічно висилалися списки осіб, зарахованих до вже ''затверджених'' в дворянстві родів. Походження з дворян певної губернії фіксувалося і в [[Послужний список|послужному списку]] [[чиновник]]ів і [[Військовик|військових]], хоча часто вказувалася не губернія, в якій значився їх рід, а губернія, в якій народилися вони<ref>''Думин С. В.'', «Списки дворянских родов Российской империи по губерниям». Библиографический указатель. Опубликовано: Летопись Историко-родословного общества в Москве, вып. 3, г. Москва, 1995 г. {{ref-ru}}</ref>.

== Зміст Списку дворян Могильовської губернії ==
<center>'''Родовідна книга поділяється на шість частин. У 1-у частину вносилися «роди дворянства жалуваного чи дійсного»; до 2-ї частини&nbsp;— роди дворянства військового; у 3-ю&nbsp;— роди дворянства, придбаного на службі цивільній або отримавші право спадкового дворянства за орден надававший цю гідність; у 4-у&nbsp;— всі іноземні роди; в 5-у&nbsp;— відрізнені титулами роди; в 6-у частину&nbsp;— «старовинні благородні дворянські роди».'''</center>

<center>'''Алфавітний список дворян, внесених до родовідної книги Могилівської губернії:'''</center>

=== стор. 1 ===
<center>1-а частина</center>
Александрович, Бронющець-Арасимович, [[Арцишевський]], [[Баньковський]], [[Башилов]], [[Блажевич]], [[Бобрович]], [[Герман-Болондзь]], [[Гарбуз-Бордзиловський]], [[Борисович]], [[Хрулинський-Бурбо]], [[Буткевич]], [[Биковський]], Белявський, [[Бялобржеський]], [[Бялозор]], Скарбек-Важинський, [[Косцюшко-Валюжинич]], [[Василевський]], [[Вацуро]], [[Величкевич]], [[Веракса]], [[Войнилович]], [[Ясенецький-Войно]] ([[Войно-Ясенецький]]), [[Войцеховський]], Карачевський-Волк Волчкевич, [[Вонсевич]], [[Воранкович]] ([[Воронкович]]), [[Гаврилович]], [[Галковський]], Адоневич-Львович-Галковський, Колюмно-Гаттовський, [[Гердзей]], Гердзиєвський, [[Гзовський]], Гинейко, Дзевялтовський-Гінтовт, Сиринський-Гиро, Глинко, [[Говарковський]], [[Гоздзицький]], Гонипровський, [[Гонсеровський]], Іпатович-Горанський, [[Горбатовський]], Гриоркевич, [[Гриневич]], [[Гродзський]] ([[Гродський]]), [[Грудзинський]], [[Грушецький]], [[Гурський]],

=== стор. 2 ===
[[Далецький]], [[Данилович]], [[Дебой]], [[Дещинський]], [[Дзевонський]], [[Дзержинський]], [[Добржинецький]], [[Добровольський]], [[Добросельський]], [[Довнарович]], [[Доморацький]] ([[Домарацький]]), Пузинко-Дробишевський, [[Репойто-Дубяго]], [[Духовецький]], [[Левальт-Єзерський]] ([[Єзерський]]), Єсьман, Жарин, Фурс-Жиркевич, [[Жуковський]], Завитневич, [[Загурський]], [[Закалинський]], [[Заленський]], [[Залеський]], [[Зарембо]], [[Заржецький]], [[Зеленевський]], [[Радус-Зенькович]], [[Іпатевич]], Свенчиц-Карчевський, [[Катерло]], [[Згерський-Кашо]], [[Квецинський]], [[Кенстович]], Кирияцький, Загоранський-Кисель, [[Клечковський]], Теренецький-[[Климович]], Ратомський-Кмитто, [[Кожуховський]], [[Козополянський]], [[Колачковський]], [[Коморницький]], [[Конопельський]], [[Коносевич]], [[Конюшевський]], [[Буткевич-Коперський]], Караффа-Корбут, [[Корженевський]], [[Корзун]], [[Бобровський-Королько]], [[Короткевич]], [[Корсак]], [[Косакович]], Коссачевський, Коссовський, Глеб-Кошанський,

=== стор. 3 ===
[[Кошко]], [[Кржижевський]], [[Около-Кулак]], [[Гамрат-Курек]], [[Кульчицький]], Старженецький-Лаппо, [[Леванський]], [[Левкович]], [[Ленчевський]], Ліоренцевич, [[Липський]], Ломинський, [[Лукомський]], [[Людогоський]], [[Маєвський]], [[Малюшицький]], Зуяртовський-Маркиянович, [[Марковський]], [[Матусевич]], [[Матушевич]], [[Менжинський]], Мизгайло, Мизгер, Милевський, Мисевич, [[Можейко]], [[Монтвид]], [[Моравський]], [[Мороз]], Гринкевич-Мочульський, Мишаковський, [[Наркевич]], [[Недзвецький]], Непокойчицький, [[Несторович]] ([[Нестерович]]), [[фон-Нолькен]], [[Носалевський]], Окинчиць, [[Окулич]], [[Оленський]], [[Олехнович]], Клишко-Олляк, Онихимовський, [[Ордо]], [[Осецимський]], [[Бонч-Осмоловський]], [[Осташекевич]], [[Оржешко-Острейко]], [[Островський]], [[Падковський]], [[Войдато-Пацевич]], [[Петкевич]], [[Печковський]], [[Піонтковський]], Дембинський-Піоро, [[Піорович]], [[Плавинський]], [[Подобед]],

=== стор. 4 ===
[[Полторацький]], [[Польковський]], Мишкевич-Попейко, [[Порчинський]], [[Пржибиловський]], [[Протасевич]], [[Пузиревський]], [[Пуховський]], [[Пуцилло]], [[Русиновський-Пуцято]], [[Пясковський]], [[Радневський]], [[Радушкевич]], [[Ратомський]], [[Романович]], [[Роханський]], Руссиян, [[Рутковський]], [[Ривоцький]], [[Ридзевський]], Вардомський-Ридзевський, [[Рижевич]], [[Савицький]], [[Сакович]], Саплицо, [[Свадковський]], Свенцький, Седмиогродський (Седміоігродзький), [[Славинський]], [[Собанський]], [[Спіонтек-Соболевський]], [[Соболевський]], [[Соколовський]], Черниловський-Сокол, [[Столипко]], [[Стопинський]], [[Жукевич-Стош]], [[Стратанович]], [[Стржижевський]], [[Гринкевич-Судник]], [[Сульжинський]], [[Сушинський]], [[Схнейдер]], Сирицо, [[Терещенко]], [[Томкович]], [[Трембинський]], [[Тур]], [[Ужинович]], [[Федорович]], Фливерк, [[Халецький]], [[Харкевич]], [[Хлусович]], [[Хлюдзинський]], [[Хмизовський]], Труханович-Ходанович,

=== стор. 5 ===
[[Хоцятовський]], [[Чарноруцький]], [[Чарнушевич]], [[Коловрат-Червинський]], [[Чеховський]], [[Чиж]], [[Чугаєвич]], Мусвиц-Шадурський, [[Шаревич]], [[Шафранський]], Шелепин, [[Шельвинський]], Шендзиковський, [[Шидловський]], [[Шимановський]], [[Шимборський]], [[Шимкевич]], [[Шимкович]], [[Шишковський]], Битний-Шляхто, [[Радзивилович-Шостак]], [[Шушкевич]], [[Равич-Щербо]], [[Якутович]], [[Ялозо]], [[Янковський]], [[Яцковський]].

<center>2-а частина</center>
Агапеєв, Александрович, [[Андріянов]], Антипов, Архипов, Афанасьєв, [[Бартошевич]], Беклемишев, [[Бенедиктович]], [[Бехлі]], [[фон-Бітерліх]], [[Борзов]], [[Будоговський]], [[Бурський]], [[Бельський]], [[Величко]], Власьєв, [[Ясенецький-Войно]] ([[Войно-Ясенецький]]),

=== стор. 6 ===
[[Волукевич]], [[Гадзяцький]], [[Гайдкевич]], Гартц, Гаттовський, [[Гебель]], [[Гербурт-Гейбович]], Геліяшевич, Герасімов, [[Гижицький]], Дзевялтовський-Гинтовт, Глиндич, [[Гловацький]], [[фон-Гойєр]] (фон-Гоієр), Голишев, Гоніпровський, [[Горбатовський]], [[Гордзялковський]], [[Горський]], Грачьов, Грешнер, [[Грибовський]], [[Григорьєв]], [[Гурський]], Гюббенет, [[Денисенко]], Денисов, [[Дерожинський]], Одинець-Добровольський, [[Домбровський]], [[Доморацький]], [[Дубовецький]], [[Духовецький]], [[Дишлевський]], Дьяков, Євсеєв, Єнакієв, [[Жиркевич]], [[Журавський]], [[Згоржельський]], Зорин, [[Іванов]], Карнилович, [[Карчевський]], Дрекалович-Скандер-бек-Кастріот, [[Кенстович]], Кепінг, Кирик, [[Киселевський]], [[Кисловський]], [[Клюєв]], [[Козловський]], Колен (Колена), Кониговський, [[Кончо]],

=== стор. 7 ===
[[Корженевський]], [[Королько]], [[Коритко]], [[Кошанський]], [[Кошко]], [[Кретковський]], [[Кржижановський]], Кривих, [[Кузнєцов]], [[Кухарський]], Лабутаєв, [[Лаппо]], Лейтнер, Лепковський, Лінк, [[Лисовський]], [[Лобановський]] ([[Лабановський]]), [[Лукавський]], Лускин, [[Малафеєв]], Матюнин, [[Мауро]], Мердер, Мертенс, Минеман, [[Миткевич]], [[Можейко]], Мориць, Москалєв, [[Мусман]], [[Мясоєдов]], Некрасов, Непокойчицький, Ножин, [[Носович]], [[де-Опагін]], [[Оскерко]], [[Ошмянець]], [[Пацукевич]], Перекрестов, Перошков, [[Петриковський]], [[Подолинський]], [[Кржевкович-Позняк]], [[Полянський]], [[Полторацький]], [[Попов]], Правиков, [[Пржевалинський]], [[Радченко]], Фен-Раєвський, Редзко, Родіонов, [[Савосцицький]], [[Сердаковський]], [[Семировський]], Рудницький-Сипайло, Сихро, Скобліков,

=== стор. 8 ===
[[Скоробогатий]], [[Славинський]], [[Смольський]], Спитко, [[Стаховський]], [[Степанов]], Стеткевич, [[Стефані]], Термін, [[Титов]], [[Тумський]], [[Федорович]], Филипьєв, Хилинський, [[Борейко-Ходкевич]], Хоєцький, [[Хохлов]], [[Хоцяновський]], [[Хрептович]], [[Цихинський]], [[Цитович]], [[Чорбо]], [[Шаблевич]], [[Швартз]], [[Шебеко]], [[Шипинський]], [[Шкляревич]], [[Горський-Шпирко]], [[Шульгін]], [[Ярошевський]].

<center>3-а частина</center>
[[Алабушев]], Александров, Ананич, [[Андрешевич]], [[Антошкевич]], Арістархов, [[Бабич]], [[Баранович]], [[Бартоломей]], [[Бартошевич]], [[Безсонов]], [[Бекаревич]],

=== стор. 9 ===
[[Бекман]], [[Беневський]], [[Бернадський]], [[Бетулинський]], Бирюкович, [[Бобрик]], [[Богданович]], [[Богушевський]], [[Больцевич]], [[Борхман]], [[Бржезинський]], [[Булахов]], [[Бутенко]], Белофостов, Ватаци, [[Вейнрейх]], Веремьєнко, [[Вишневський]], [[Волковицький]], [[Волкович]], Карачевський-Волк, [[Вусович]], [[Гаєвський]], Гейслер, Гельтзль, Герард, [[Юноша-Гзовський]], [[Гирилович]], Сиринський-Гиро, [[Гладкий]], [[Глинський]], [[Глушановський]], [[Глибовський]], [[Головацький]], Голинський, [[Дашкович-Горбацький]], [[Горновський]], Горячкин, Гребнев, [[Гриневич]], [[Гудков]], [[Гусаковський]], [[Врангель-фон-Гюбента]], [[Давидовський]], [[Далецький]], [[Корибут-Дашкевич]], Демьянович, Демянцевич, Дзичканець, Дмітрієв, [[Добржанський]], [[Доливо-Добровольський]], [[Добровольський]], [[Домбровський]], [[Дулевич]], Єпіфанов, Жилкин, [[Загоровський]], Зайцов,

=== стор. 10 ===
Звонарьов, Зиновьєв, [[Зубовський]], [[Зуєв]], [[Іванов]], Ігнатьєв, Ілинич, Каліопин, [[Каминський]], [[Карножицький]], [[Карпинський]], Кимбор, [[Кирилович]], [[Кирьяцький]], Кисликов, [[Китаєвський]], [[Ковалик]], [[Козаков]], [[Козловський]], Кожевников, [[Колянковський]], [[Копитковський]], [[Пезе-де-Корваль]], [[Куляко-Корецький]], Коржец, [[Коркозович]], [[Корнилович]], Коссачевський, [[Костенич]], [[Кравченко]], Кранц, [[Красевич]], Крассовський, [[Крогер]], [[фон-Крузе]], Крутилов, Кригер, Сементовський-Курило, [[Куторга]], Кушин, [[Ладомирський]], [[Лазаревич]], Лакощенко, Лаппо, Лєбєдєв, Пора-Леонович, Лепешинський, Лесневський, Лечицький, Лешко, [[Логанов]], Лопатенков, Лаппато, [[Лорченко]], [[Лужинський]], Десятино-Лукьянов, Лисов, [[Людоговський]], [[Лютовський]], [[Малевич-Малевський]],

=== стор. 11 ===
[[Малиновський]], [[Маньковський]], [[Марцинкевич]], Мацкевичи, Мейєр, Меркушев, Мельников, [[Моннерот-дю-Мен]], Мерлин, Мигай, Микоша, [[Миропольський]], [[Михаловський]], [[Модестов]], [[Портянко-Монько]], [[Московенко]], [[Грабя-Мурашко]], [[Нейшвентер]], Никотин, [[Ничипоренко]], [[Новицький]], [[Носович]], Озмидов, [[Олеховський]], [[Ольшевський]], [[Островський]], [[Остроумов]], [[Охочинський]], Паздеєв, [[Панченко]], [[Папроцький]], [[Пашинський]], [[Пелрашкевич]], [[Пенкин]], [[Петерс]], [[Петкевич]], [[Петрашен]], [[Печковський]], [[Піоульський]], [[Плохоцький]], [[Подашевський]], [[Покровський]], [[Поломський]], [[Полторацький]], [[Пославський]], [[Пржерадовський]], [[Пригоровський]], [[Пуховський]], [[Радкевич]], [[Радченко]], [[Рахманин]], Рего, Рентельн, Бронюшец-Рецький, [[Рецький]], [[Родкевич]], [[Роланд]], [[Романкевич]], [[Ромушкевич]], [[Соммерсет-Россетер]],

=== стор. 12 ===
[[Рошковський]], [[Рубановський]], Савастьянов, Савинич, [[Савицький]], [[Савич]], [[Сакк]], [[Саприко]], [[Сарбієвський]], [[Сверчков]], [[Семковський]], [[Сердюков]], [[Серафимович]], [[Сивицький]], [[Сидорський]], [[Сініцин]], [[Скалишевич]], [[Скоробогатий]], [[Смяровський]], [[Созонович]], [[Соколов]], [[Соллогуб]], [[Станкевич]], [[Стасевич]], [[Сташевський]], [[Степанов]], [[Стосуй]], [[Стратанович]], [[Судзиловський]], [[Суходольський]], [[Тараткевич]], [[Тархов]], Теплинин, [[Тиховський]], [[Тржецяк]], [[Трупчинський]], Турчанинов, [[Тидеман]], [[Фащ]], [[Федорович]], [[Френдт]], [[Функ]], [[Хоментовський]], [[Хоцяновський]], [[Цекерт]], [[Доршпрунг-Целицо]], [[Цехановський]], [[Цитович]], [[Чамов]], [[Чачков]], [[Червяковський]], Черняев, [[Шведов]], Шебунин, [[Шкляревич]], Шмельов,

=== стор. 13 ===
[[Гульповський-Шульц]], [[фон-Шульц]], [[Шухт]], [[Щербакович]], [[Янковський]].

<center>4-а частина</center>

[[Гробуа]], [[Писчевич]] ([[Пищевич]]), [[Францессон]].

<center>5-а частина</center>

Барон [[Бремзен]], Граф [[Грабовський]], Князь [[Кропоткин]], Князь [[Дондуков-Корсаков]], Князь [[Любомирський]], Князь [[Мещерський]], Барон [[фон-Нолькен]], Князь [[Оболенський]], Князь [[Еріванський-Паскевич]], Граф [[Сумароков]], Князь [[Друцькі|Друцькой]]-Соколинський, Граф [[Толстой]], Граф [[Цукатто]].

=== стор. 14 ===
<center>6-а частина</center>

[[Абаканович]], [[Автушкевич]], [[Адамович]], Лелевич-Адамович, Александрович, [[Антушевич]], [[Арцимович]], [[Арцишевський]], [[Багенський]], [[Байков]], [[Баньковський]], [[Барановський]], [[Бартошевич]], [[Берлинський]], фон-Бенкендорф, [[Бібіков]], [[Білевич]], Бялиницький-Біруля, [[Бишевський]], [[Бобровський]], Дворжецький-Богданович, Бонч-Богдановський, [[Богомолець]], [[Богушевський]], [[Богуш]], Мордухай-Болтовський, [[Борейко]], [[Борейшо]] ([[Борейша]]), [[Борисович]], [[Борк]], [[Бочковський]], [[Бородзич]], Бржезя-Бржезинський, [[Бржозовський]], [[Бржостовський]], [[Брохович]], [[Бонч-Бруевич]] (Бруевич), [[Будогоський]], [[Буйван]], [[Буйвид]], [[Булгак]], [[Бурачек]], [[Бурський]], Бурий, [[Бутович]], [[Буцевич]], [[Бучинський]], [[Белевський]], [[Беликович]], Бодзенто-Беляцький, [[Беляцький]], Бібірштейн-Бялковський, [[Биковський]], [[Вакар]], [[Валаховський]], Костюшко-Валюжинич, [[Василевський]], [[Васковський]] ([[Васьковський]]), [[Ванькович]],

=== стор. 15 ===
[[Варпаховський]], [[Вартман]], [[Вевель]], Вейсенгофф, [[Величко]], [[Велямович]], [[Венцлавович]], [[Вержбицький]], [[Веренко]], [[Верженський]], [[Верозумський]], Костюшкевич-Вигуро, Виленчиць, [[Вильчинський]], [[Вилямовський]], [[Висковський]], [[Витковський]], Голдим-Вишневський, [[Воєводський]], [[Воєйко]], Потулицький-Войзбун, Нянковський-Войнилович, Ясенецький-Жеретинський-Войно, [[Войцеховський]], Карачевський-Волк, Ланевський-Волк, [[Володзько]], [[Володкович]], Воллович, [[Волинський]], Фурс-Вонсяцький, [[Воронець]], [[Воропай]], [[Вроблевський]], [[Виковський]], Василевич-Вирвич, [[Висоцький]], Вязьмитинов, [[Гаврилович]], [[Гайдамович]], [[Галиновський]], Адоневич-Львович-Галковський, [[Ганкевич]], [[Гасперський]], [[Гаугер]], [[Гациський]], [[Гедройц]], Родецький-Гелиашевич, [[Гердзеєвський]], [[Гижицький]], [[Марек Гласко|Гласко]], [[Гоголинський]], [[Голубицький]], [[Голинський]], [[Гонипровський]], [[Горбацький]], [[Гордзялковський]], [[Горновський]], [[Бурий-Горошко]], [[Гортинський]], [[Гоувальт]], [[Грамздорф]],

=== стор. 16 ===
[[Гребницький]], [[Грегорович]], [[Гржибовський]], [[Грум-Гржимайло]] (Грумм-Гржимайло), [[Гриневич]], [[Гриневський]], [[Гринцевич]], [[Громико]], [[Гроховський]], Радобильський-Губаревич (Ратобильський-Губаревич), [[Гуминський]], [[Ромейко-Гурко]], Миткевич-[[Далецький]], [[Готський-Данилович]], [[Дворжецький]], Держанський-Дегтерев, [[Дембинський]], Ястржембец-Демьянович (Демянович), Доріа-Дерналович, [[Дещинський]], [[Дзерожинський]], Литвинський-Дзягилевич, [[Дмоховський]], Завишо Довгялло (в тексті відсутнє тире чи кома), [[Доманський]], [[Домарацький]], [[Домбровський]], Грживо-Домбровський, [[Доморацький]], [[Донброво]], [[Дробишевський]], [[Дроздовський]], Мелех-Дроздовський, Мрочко-Дроздовський, [[Репойто-Дубяго]], Борковський-Дунин, Слепец-Дунин, Сульгустовський-Дунин, Євневич, Могучий-Євцихевич, Левальт-Єзерський ([[Єзерський]]), Жембо-Жабико, [[Жарин]], Фурс-Жиркевич, Миткевич-Жолток, Пархамович-Жудро, [[Жуковський]], Корцин-Жуковський, Прус-Жуковський, [[Журавський]], [[Журомський]], Дунин-Жуховський, [[Заблоцький]], [[Завадзький]] ([[Завадський]]),

=== стор. 17 ===
[[Зайончковський]], [[Закржевський]], [[Залеський]], [[Замбржицький]], Залусський, Умируко-Запольський, [[Захаревич]], [[Захаржевський]], [[Зборомирський]], [[Здроєвський]], [[Зелинський]], [[Зенкович]], Радус-Зенкович, [[Зенькович]], [[Змечоровський]], [[Зомбек]], [[Зубович]], Ейдзятович-Зубович, Рабцевич-Зубковський, Венкневич-Зуб, [[Івановський]], Рогаль-Івановський, [[Івашкевич]], [[Івицький]], [[Ігнатьєв]], Ілінич, [[Інглінк]], Йолшин, [[Кавецький]], [[Казанович]], [[Калиновський]], [[Калусовський]], [[Каменський]], [[Каміонко]], [[Карнилович]], [[Карницький]], Згерський-Кашо, [[Квятковський]], [[Кігн]], [[Кіркор]], Загоранський-Кисель, [[Клачков]], Теренецький-Климович, [[Клюковський]], Ратомський-Кмітто, Зелезницький-Кобат, [[Ковалевський]], Шевердикович-Ковалевський, [[Ковзан]], [[Кожин]], Смолько-Козакевич (Смолько-Казакевич), [[Козлинський]], [[Козловський]], Селецький-Колбо, [[Колонтай]], [[Комаровський]],

=== стор. 18 ===
Забожинський-Комар, [[Забожинський-Комар]], [[Комовський]], [[Коморовський]], [[Коморський]], [[Кондратович]], [[Контовт]], [[Кончиць]], [[Бобровський-Королько]], [[Королько]], [[Короткевич]], [[Корсак]], [[Коритко]], [[Косаржецький]], [[Кособуцький]], Львович-Кострицо, [[Костровицький]], Косця (Косціо), [[Котковський]], [[Коцейовський]], Масальский-Кошуро (Масальський-Кашуро), [[Краєвський]], Корвин-Красинський, Крассовський, [[Кроковський]], Корвин-Крукович, [[Круковський]], [[Крушевський]], [[Кублицький]], [[Кузмицький]], Крживец-Кузмицький, [[Около-Кулак]], [[Курако]], Гамрат-Курек, [[Курч]], Рожиц-Кучевський, [[Кучук]], Сестрженцевич-Кучук, [[Кушлейко]], [[Куявський]], [[Лабановський ]]([[Лобановський]]), [[Лагоцький]], [[Ланько]], Шерепо-Лапицький, Лаппо, Старженецкий-Лаппо, [[Лашкевич]], Волк-Левонович, Пора-Леонович, [[Лесневський]], Швогер-Леттецький, [[Липинський]], [[Липський]], де-Липпе-Липський, [[Лисовський]], [[Литинський]], [[Ловенецький]], [[Лукашевич]], Іеліто-Луковський, [[Лупандин]], [[Лисковський]], [[Личковський]], [[Лясковський]], Ляссотович, [[Маєвський]], Васенцович-Макаревич, [[Маковецький]],

=== стор. 19 ===
[[Малама]], [[Малаховський]], [[Малиновський]], [[Манцевич]], [[Марциновський]], [[Марченко]], [[Матушевич]], Мацкевичи, Мацейєвський (Маціовський, [[Мацеєвський]]), Левіз-оф-Менар, [[Мерло]], [[Миклашевський]], Милош, [[Миткевич]], [[Михневич]], [[Мицевич]], Ринвид-Мицкевич, [[Млечко]], [[Можейко]], [[Мольський]], [[Монкевич]], Монвиж-Монтвид, [[Морачевський]] (Марачевський), [[Морозевич]], Іпатевич Москевич (у тексті відсутнє тире або кома), Ладо-Мочарський, [[Мочунський]], [[Мощинський]], [[Мишковський]], Наришкин, Насекин, Лях-Невинський, [[Невярович]], [[Недзвецький]], Нитославський, Крживец-Околович, [[Окулич]], [[Окушко]], [[Окшевський]], [[Оленкевич]], [[Онгирський]], [[Оношко]], Орел (Оржел), [[Ординець]], Оржел-Оржешкевич, [[Оржешко]], [[Орловський]], [[Оскерко]], Коршун Осмоловский (в тексті відсутнє тире чи кома), [[Бонч-Осмоловський]], [[Осовецький]] (Оссовецький), Оссовський, [[Останкович]] (Останькович), [[Оржешко-Острейко]], [[Осиповський]] (Осіповський), [[Павлович]], [[Войткевич-Павлович]],

=== стор. 20 ===
[[Павловський]], [[Падеревський]], [[Паєвський]], [[Панфилович]], [[Парчевський]], Парфіанович, [[Патковський]], [[Пашкевич]], [[Перот]], [[Домашевський-Песляк]], [[Пестржецький]], [[Петкун]], [[Петражицький]], [[Петрожицький]], [[Печковський]], [[Карначевич-Печоро]], [[Піотровський]], Кублицький-Піоттух, [[Пироговський]], [[Пласковицький]], [[Плохоцький]], [[Погоський]], [[Подберезський]], [[Подгурський]], [[Подобед]], Пожариський, [[Позняк]], [[Некрашевич-Поклад]], [[Полагейко]], [[Полонський]], [[Полубинський]], [[Понятовський]], [[Попель]], [[Порембський]], [[Жабко-Потапович]], [[Одляницький-Почобут]], [[Пржевалинський]], [[Пржесмицький]], [[Пузанов]], [[Пуцковський]], Фен-Раєвський-Пуцято, Ждан-Пушкин, Рагозо, Фен-Раєвський, [[Райкевич]], [[Ратобильський]], де-Реас (де-Реасс, де-Раес, де-Раесс), Реутт, Ржендзинський, [[Рогинський]], [[Роговський]], [[Родзевич]], [[Бойно-Родзевич]], [[Рокицький]] ([[Ракицький]]), [[Сейбут-Романович]], [[Роня]], [[Ростковський]], Россохацький, [[Рошковський]], Лось-Рошковський, Равич-Русецький, [[Рутковський]], [[Руцинський]], Рилло, [[Римкевич]] (Рімкевич), [[Ріхтер]], [[Долгово-Сабуров]],

=== стор. 21 ===
[[Савицький]], [[Садковський]], [[Сакович]], Салимо-Самуйло, [[Самуцевич]], [[Санкович]], Зацепяко-Саприновський, [[Сарнацький]], [[Сахновський]], [[Свадковський]], [[Свенторжецький]], [[Свенцицький]], [[Свидерський]], Свиньїн, [[Свирський]], [[Свирщевський]], [[Свистун]], Ільіч-Свитич, [[Свяцький]], Селляво, [[Селянко]], Семьонов, Сервирог, [[Сердаковський]], Силинич, [[Синицький]], Рудницький-Сипайло, [[Скалковський]], [[Скоковський]], [[Славинський]], [[Слежановський]], [[Слешинський]], [[Случановський]], Глебко-Толстикович-Созонович (Глебко-Толстикович-Сазанович), [[Соколовський]], Черниловський-Сокол, [[Сокульський]], Девойно-Соллогуб, [[Соломирецький]], Пересвет-Солтан, [[Сосновський]], Грот-Спасовський, де-Спіллер, [[Станишевський]], [[Станкевич]], Белевич-Станкевич, Кисляк-Станкевич, [[Стаховський]], [[Стерпинський]], [[Стравинський]], [[Стражевич]], [[Судзиловський]], [[Сумовський]], Туркан-Суринович, [[Сурин]], Францкевич-Сурож, Малкович-Сутоцький, [[Сушков]], Ракусо-Сущевський (Ракуса-Сущевський), Проскуро-Сущинський, [[Сцибло]], Крушино-Симанович, Войнич-Сяноженцький, Тарбеєв, Твербус-Твердий,

=== стор. 22 ===
[[Терлецький]], [[Толпиго]], [[Томашевич]], [[Томкович]], [[Тикоцький]], [[Тичинський]], Головко-Улазовський, [[Усаковський]], [[Усцинович]], [[Ханевський]], [[Харкевич]], [[Хелховський]], [[Хмаро]], [[Хмоловський]], [[Борейко-Ходкевич]], [[Ходорович]], Черкас-Ходосовський, [[Хойницький]] ([[Хайницький]]), [[Хоментовський]], [[Хоминський]], Хорощо, [[Цехановський]], Лясоцький-Цибульський, [[Цитович]], [[Цехановецький]], [[Цеханський]], [[Цеханович]], Єлаго-Цехан, [[Цюндзевицький]], [[Чайковський]], [[Чаплиць]] (Чаплицо), [[Чарковський]], [[Черейський]], Черемисинов, [[Черневський]], [[Черниховський]], Чигир, Анципо-Чикунський, Чиж, [[Чудовський]], [[Чурило]] (Чурилло), [[Шавельський]], Єустратонович-Шамовський, [[Шанявський]], [[Шасткевич]], [[Шацилло]], Белий-Шацило (Белий-Шацилло), [[Шафранський]], [[Юршо-Швабович]], [[Шебеко]], Верьовкін-Шелюто, [[Шеміот]], Лазаревич-Шепелевич, Шереметєв, [[Шиманський]], [[Шимкович]], [[Шокальський]], Радзивилович-Шостак,

=== стор. 23 ===
[[Шпилевський]], [[Отмар-Штейн]], Полесський-Щипилло, Брант-Щировський, [[Щодро]], [[Щуко]], [[Ейсмонт]], Еліашевич (Еліяшевич), [[Енгельгардт]], [[Ердман]], [[Юркевич]], Юрьєвич, [[Яблонський]], Явшиц, [[Яганов]], [[Яницький]], [[Янковський]], [[Яновський]], [[Янушкевич]], [[Янчевський]], Бубель-Яроцький, Шабуневич-Ярошевич, [[Ясенський]], [[Ясинський]], Скиргайло-Яцевич, [[Оношкович-Яцино]], [[Ячевський]].

== Див. також ==
{{Div col|cols=2}}
* [[Згуртування білоруської шляхти]]
* [[Дворянська родовідна книга]]
* [[Бархатна книга]]
* [[Гербовник]]
* [[Список родів, внесених в Оксамитову книгу]]
* [[Жалувані грамоти]]
* {{не перекладено|Список рукописних родовідних книг XVI-XVIII століть|Список рукописних родовідних книг XVI-XVIII століть|ru|Список рукописных родословных книг XVI—XVIII веков}}
* {{не перекладено|Родовідна книга|Родовідна книга|ru|Родословная книга}}
* {{не перекладено|Государів родословець|Государів родословець|ru|Государев родословец}}
* {{не перекладено|Список дворянських родів, внесених до Гербовника дворянських родів Царства Польського|Список дворянських родів, внесених до Гербовника дворянських родів Царства Польського|ru|Список дворянских родов, внесённых в Гербовник дворянских родов Царства Польского}}

{{Div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
{{refbegin|2}}
# Шимбалев А., Чекалов-Шидловский И., [[Лисейчиков Денис Васильович|Лисейчиков Д.]], «[https://web.archive.org/web/20180704153133/http://natbookcat.org.by/isgbi/marcview.do?id=638120&position=1 Каждый десятый белорус&nbsp;— шляхтич?]», ''Ксеневич Алиса'' (интервью) // Обозреватель. №&nbsp;51 (381) от 18.12.2009 г., Минск&nbsp;— С.16-17 {{ref-ru}}
# Список дворянам Царства Польского, с приобщением кратких сведений о доказательствах дворянства. Spis szlachty Królestwa Polskiego z dodaniem krótkiej informacji o dowodach szlachectwa. Warszawa, 1851 г. [Именные посемейные списки, с указанием герба; сведения о происхождении отсутствуют. На с. 303—326 помещено Дополнение (Dodatek) I.] {{ref-pl}}
# Дополнение II к списку дворян Царства Польского. Dodatek II do Spisu szlachty Królestwa Polskiego. Warszawa, 1854. 56 s. [В ряде случаев переплетено вместе с изданием .] {{ref-pl}}
# То же, reprint: Lipsk, 1991. [В одной книге помещены репринты изданий .] {{ref-pl}}
# Гербовник Царства Польского. Herbarz Królestwa Polskiego. Warszawa, 1853 г. [Издание двуязычное, на русском и польском языках; содержит рисунки 246 гербов, их описание; при каждом гербе перечень родов, его употребляющих, краткие сведения о родоначальниках семей, но без родословных; издание не закончено.] {{ref-pl}}
# «Алфавитный список дворянских родов, внесённых в родословные дворянские книги Могилёвской губернии (составлен в 1909 году)», Издание Могилёвского Дворянского Депутатского Собрания, типо-лит. Я.&nbsp;Н.&nbsp;Подземского, 1909 г., г. Могилёв, 1909 г.; {{ref-ru}}
# статья «Могилевская шляхта», Отд. IV, стр. 77-101, «Вестник Юго-Западной и Западной России (историко-литературный журнал)», изд. К. Говорским, тип. А.&nbsp;К.&nbsp;Киркора, кн. 10, том 4, г. Вильна, 1866 г.; {{ref-ru}}
# «Русские фамилии», Унбенгаун Б. О., г. Москва, изд. «Прогресс», 1989 г.; {{ref-ru}}
# Думин С. В. «Списки дворянских родов Российской империи по губерниям», Библиографический указатель, Летопись Историко-родословного общества в Москве, вып. 3, г. Москва, 1995 г.; {{ref-ru}}
# «Реестр входящих бумаг за 1792—1836 годы о выдаче грамот и родословных», фонд «Могилёвское губернское дворянское собрание», [[Національний історичний архів Білорусі|НИАБ]] ф. 2066 оп. 1 д. 4 л. 82 об.; {{ref-ru}}
# Лукомский В. К., Тройницкий С.&nbsp;Н.&nbsp;Гербы третьей части Гербовника дворянских родов Царства Польского. По материалам бывшей Герольдии Царства Польского составили… СПб., 1910 г. [Рисунки: 121 герб, перечень фамилий, их употребляющих, но без каких-либо генеалогических сведений; описание гербов; издание только на русском языке; крайне редкое, тираж&nbsp;— всего 10 экз.] {{ref-ru}}
# Лукомский В.&nbsp;К.&nbsp;Список родам Царства Польского, признанным в дворянском достоинстве с гербами, не внесенными в Высочайше утвержденный Гербовник. СПб., 1912 г. [Корректурное издание Департамента Герольдии.] {{ref-ru}}
# Список лицам, Высочайше пожалованным дипломами с гербами на дворянское достоинство Царства Польского. // Лукомский В. К., Тройницкий С.&nbsp;Н.&nbsp;Списки лицам, Высочайше пожалованным дипломами с гербами на дворянское достоинство Всероссийской империи и Царства Польского. СПб., 1911 г. {{ref-ru}}
# Дворянские роды, внесенные в Гербовник Царства Польского, Высочайше утвержденный первая часть в 10 (22) день октября 1850 г., а вторая в 16 (28) день января 1851 г. // Дворянский адрес-календарь на 1898 год. СПб., 1898 г. [Перечень гербов и фамилий.] {{ref-ru}}
# Польские дворянские фамилии, получившие графский титул (conte) от римских пап // Там же, с. 227 [17 родов.] {{ref-ru}}
# [[Литовська метрика|Метрика литовская]] {{ref-be}} {{ref-la}} {{ref-pl}}
# [[Пам'ятна книжка|Памятная книжка]] Могилёвской губернии, [[1870]]–[[1871]] гг. {{ref-ru}}
# «Белоруссiя и Литва (Историческiя судьбы Сѣверо-Западнаго края), изд. П.&nbsp;Н.&nbsp;Батюшков, тип. тов. „Общественная польза“, г. СПБ, 1890 г.». {{ref-ru}}
# [[Звід законів Російської імперії|Свод законов Российской империи]] статья №&nbsp;968 том IX изд. [[1899]] г.
# Оршанский гербовник // Историко-юридические материалы, извлеченные из актовых книг губерний Витебской и Могилевской, хранящиеся в Центральном Витебском архиве. Витебск, 1900. T. XXVIII. (Ч.2). 167 c. {{ref-ru}}
# «Гербовник всероссийского дворянства», Дурасов В., г. СПб., 1906 г. {{ref-ru}}

{{refend}}

== Посилання ==
{{refbegin|2}}
# [http://zalesse.by/2014/05/01/kazhdyiy-desyatyiy-belorus-yavlyaetsya-shlyahtichem/ Каждый десятый белорус является шляхтичем], 01.05.2014, сайт «Залеская талака». {{ref-ru}}
# [http://jivebelarus.net/history/gistografia/unknown-war-1654-1667.html Бібліятэка гістарычных артыкулаў, «Невядомая вайна: 1654—1667», Г. Сагановіч]; {{ref-be}}
# [http://secret-r.net/arkhiv-publikatsij/8-2008/neizvestnaya-vojna-1654-1667-gg Артем ДЕНИКИН, «Неизвестная война 1654—1667 гг.» (История Беларуси и Большой Литвы), Аналитическая газета «Секретные исследования»]; {{ref-ru}}
# [http://scepsis.ru/library/id_1104.html Алексей Лобин «Неизвестная война 1654—1667 гг.», Научно-просветительский журнал «Скепсис»]; {{ref-ru}}
# [http://www.ornatowski.com/index/herbarzpolski_l.htm Boniecki Adam Herbarz polski, t. 1-16, Gebethner & Wolff, Warszawa 1905]; {{ref-pl}}
# [http://www.ornatowski.com/index/herbyszlacheckie_l.htm Tadeusz Gajl Herby szlacheckie Rzeczypospolitej Obojga Narodów, Wydawnictwo L&L, Gdańsk 2003.]; {{ref-pl}}
# [http://www.nobility.ru/ Официальный сайт «Российского Дворянского Собрания»] {{ref-ru}}
# Вадим Ростов, «[http://mreadz.com/new/index.php?id=76250&pages=36 ГИБЕЛЬ ЛИТВЫ]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}», Аналитическая газета «Секретные исследования»; {{ref-ru}}
# Василь Скобля, «[http://kibsvg.narod.ru/ Беларусь: история, личности, менталитет]»; {{ref-ru}}
# Литвин Игорь, «[http://www.litvin.by/ ПРЕДКИ МНОГИХ БЕЛОРУСОВ БЫЛИ ЛИТВИНАМИ (40 фактов из первоисточников)]», 2013 г.; {{ref-ru}}
# [http://archives.gov.by/index.php?id=989746 Административно-территориальное деление Беларуси], «Архивы Беларуси», сайт «Белорусский научно-исследовательский центр электронной документации»; {{ref-ru}}
;Відео
* [http://statehistory.ru/519/Gordon--Velikoe-knyazhestvo-Litovskoe/ доктор исторических наук, профессор исторического факультета Санкт-Петербургского государственного университета Андрей Юрьевич Дворниченко («Великое княжество Литовское», Александр Гордон, ТВ, 14.12.2009 г., №&nbsp;220)], сайт «История государства» {{ref-ru}}

{{refend}}
{{ВП-портали|Історія|Соціологія|Право|Білорусь|Книги|Біографії}}
{{DEFAULTSORT:Список дворянських родів Могилевської губернії}}
[[Категорія:Білоруська шляхта]]
[[Категорія:Польська шляхта]]
[[Категорія:Могильовська губернія]]
[[Категорія:Російські дворянські родини]]
[[Категорія:Литовська шляхта]]
[[Категорія:Новоісторична Білорусь]]
[[Категорія:Соціальна структура та стратифікація]]
[[Категорія:Списки дворянських родів|М]]