Неореалізм (філософія): відмінності між версіями

м
[неперевірена версія][неперевірена версія]
 
=== Принцип відносності ===
Розвиток науки на початку ХХ ст. проходить під знаком «кризи у фізиці». Це була криза гносеологічних основ природознавства ХIХ ст., криза природознавчого [[матеріалізм]]у у тій формі, якої він набув у ХIХ ст.. Її суть полягала «у зламі старих законів і основних принципів, у відкиданні об’єктивної реальності поза свідомістю, тобто заміні матеріалізму [[ідеалізм]]ом та [[агностицизм]]ом»<ref>''[[ЛенинЛенін|Ленин В. И.]]'' Полное собрание сочинений // 5-е издание. — М.: Издательство политической литературы, 1967—1981 гг. — Т. 18. — С. 272-273.</ref>.
 
Природознавці та філософи вивчали ті питання, про котрі писал [[В. І. Ленін]], - і принцип відносності людських знань, і принцип розвитку як у гносеологічному, так і в природознавчому його значенні. У результаті англійські філософи припускали, що відносність реальності та істини зводиться до того, що вони виступають рівнями розвитку мисленнєвої діяльності в її русі від [[Абстракція|абстрактного]] (неповного, одностороннього, приватної «точки зору») до конкретного (повноті визначень, єдності «усіх точок зору»). Найпоказовішою, за майже загальним визнанням, була трактовка теорії відносності Альбертом Нортом Уайтхедом.
26

редагувань