Відмінності між версіями «Ґрунт»

3681 байт додано ,  14 років тому
нема опису редагування
м (робот додав: th:ดิน)
'''Ґрунт''' ({{lang-ru|грунт, почва}}, {{lang-en|ground, soil and rock}}; {{lang-de|Boden m, Grund m, Erdmasse f}}) — природнє утворення, що складається з генетично пов'язаних горизонтів, які формуються в результаті перетворення поверхневих шарів [[літосфера|літосфери]] під впливом фізичного, хімічного та біологічного вивітрювання.
 
Ґрунт - багатокомпонентна, динамічна система, що включає [[гірські породи]], верхній природний шар земної кори, техногенні утворення і складається з твердих (тверді мінерали, лід і органомі-неральні структури), рідких (водні розчини), газоподібних (повітря, гази) і біологічних або живих (макро- і мікроорганізми) компонентів.
 
В [[інженерна геологія|інженерній геології]] — [[гірська порода]], а також відходи виробничої діяльності, що їх використовують як основу, середовище або матеріал для зведення будівель та інженерних споруд.
 
На типи, склад та характеристики ґрунтів впливають також [[материнська порода]], [[клімат]], [[рельєф]], геологічний вік території, притаманна території [[флора]] та [[фауна]], діяльність людини і т. ін. Однією з основних характеристик грунту є його [[родючість]].
 
Загалом ґрунт складається з твердої, рідкої (ґрунтовий розчин), газоподібної та живої (грунтові флора та фауна) частин. Ґрунти підрозділяються на генетичні типи (наприклад підзолисті, сірі лісові, [[сірозем]]и, [[чорнозем|чорноземи]]).
 
Виділяють 2 класи Ґ.: скельні і дисперсні.
 
С к е л ь н і Ґ. розділяють на групи:
 
* магматичні (ефузивні та інтрузивні),
* метаморфічні,
* осадово-зцементовані та штучні.
 
Серед осадово-зцементованих Ґ. виділяють підгрупу хемогенних і органогенних Ґ. (кременисті, карбонатні, сульфатні і галоїдні) та підгрупу уламкових зцементованих Ґ. (крупно-уламкові, піщані, пилуваті і глинисті).
 
Клас д и с п е р с н и х Ґ. включає осадові незцементовані і штучні Ґ. Перші поділяють на незв'язні і зв'язні Ґ.
 
Штучні Ґ. класифікують за способом перетворення породи в скельний ґрунт, що визначається в осн. особливостями вихідних порід. Ця група включає штучно змінені, ущільнені, культурні шари, насипні і намивні Ґ.
 
Окремий клас порід - м е р з л і ґ р у н т и .
 
Крім загальної класифікації Ґ., є ряд спеціаль-них класифікацій на основі складу, будови, стану або окр. властивостей Ґ., регіональні та галузеві класифікації.
 
==Основні характеристики==
 
Серед найважливіших властивостей Ґ. виділяють фізичні ([[густина]], [[щільність]], [[теплопровідність]], [[електропровідність]], магнітні властивості, [[діелектрична проникність]] і інш.), фіз.-хім. ([[розчинність]], адсорбційні і корозійні властивості, здатність набухати (набрякливість), [[клейкість]], [[пластичність]] та механічні властивості ([[пружність]], загальна [[деформівність]], [[стисливість]], [[міцність]] на одноосьове стиснення, на розрив, опір [[зсув]]у, [[реологія|реологічні властивості]]).
 
== Зонування ґрунтів ==
Земля наділялася здатністю «витягання грому» — людину, вражену [[блискавка|блискавкою]], закопували в землю.
 
==Література==
''Література:'' Болтарович 3. Є. Народне лікування українців Карпат кінця XIX — початку XX ст.— К., 1980.— С. 88.
*{{МГЕ}}
''Література:''* Болтарович 3. Є. Народне лікування українців Карпат кінця XIX — початку XX ст.— К., 1980.— С. 88.
 
[[Категорія:Ґрунти]]