Відмінності між версіями «Філігрань»

140 байтів додано ,  10 років тому
нема опису редагування
[[Зображення:Ewer birds Louvre MR333 lid.jpg|thumb|300px|Золота філігрань ([[Італія]], XI ст.]]
'''Филигрань''' ({{lang-it|filigrana}}, від {{lang-la|filum}} — ''нитка'' і {{lang-la2|granum}} — ''зерно'') - ювелірний виріб з тонкого дроту.
 
==Історія==
Філігрань є одним з найдавніших видів художньої обробки металу. Назва «філігрань» походить від двох латинських слів - «філюм» (нитка) і «гранум» (зерно). Давньослов'янське слово «[[скань]]» означає звити, скрутити. І ті й інші назви вказують на особливість цього виду обробки металу.
 
Філігранні вироби виготовлялися у великокняжих, царських, королівських чи монастирських майстернях. Майстри-сканщикі задумували вироби та здійснювали всі операції по їх виробництву. З XIX ст. вироби з філіграні вже випускалися фабриками у великих кількостях. Вони різноманітні і за призначенням і за асортиментом; дорогий посуд, церковне начиння, приналежності туалету. Технологічні прийоми досягають високої досконалості. Розквітає рельєфна ажурна філігрань, з'являється просвітчаста (віконна) [[емаль]].
 
==Матеріали і техніка виконання==
 
Елементи філігранного візерунка бувають найрізноманітнішими: у вигляді мотузочки, шнурка, плетіння, ялинки, доріжки, гладі і т. д.
У єдине ціле окремі елементи філіграні з'єднують за допомогою пайки. Часто філігрань поєднують з зерном, що являє собою металеві дрібні кульки, які напоюють у заздалегідь підготовлені заглиблення. Матеріалами для філігранних виробів служать сплави [[золото|золота]], [[срібло|срібла]] і [[платина|платини]], а також [[мідь]], [[латунь]], [[мельхіор]], [[нейзильбер]]. Прикраси, виконані в техніці філіграні або з елементами філіграні дуже часто (з метою облагородження їх зовнішнього вигляду) оксидирують і сріблять. Нерідко філігрань поєднують з емаллю (у тому числі фініфтю), [[гравірування]]м, [[карбування]]м. Технікою філіграні можна виготовити всі без винятку види ювелірних прикрас.
 
==Філігрань в сучасній Україні==
Філігранні вироби виготовлялися у великокняжих, царських, королівських чи монастирських майстернях. Майстри-сканщикі задумували вироби та здійснювали всі операції по їх виробництву. З XIX ст. вироби з філіграні вже випускалися фабриками у великих кількостях. Вони різноманітні і за призначенням і за асортиментом; дорогий посуд, церковне начиння, приналежності туалету. Технологічні прийоми досягають високої досконалості. Розквітає рельєфна ажурна філігрань, з'являється просвітчаста (віконна) [[емаль]].
 
В [[Україна|Україні]] за радянських часів серійно філігранні вироби виготовлялися, зокрема, у експериментальному цеху [[Завод столових виробів імені Т.Г.Шевченка|Заводу столових виробів імені Т.Г.Шевченка]] (м. [[Вільнянськ]], [[Запорізька область]]).