Відмінності між версіями «Атараксія»

27 байтів додано ,  11 років тому
нема опису редагування
(Створена сторінка: '''Атараксія''' ({{lang-el|ἀταραξία}} - спокій) — термін старогрецької філософії, яким Піррон ...)
 
'''Атараксія''' ({{lang-el|ἀταραξία}} - спокій) — термін старогрецької філософії, яким [[Піррон]] та [[Епікур]] описували блаженний безтурботний стан.
 
Епікур вважав атараксію єдиним насправді щасливим станом людини. Це стан спокою, що виникає тоді, коли людина відкидає віру в позагробне[[загробне життя]], не боїться богів6[[бог]]ів, бо вони далеко і байдужі до людей, уникає політики й чварливої компанії, оточує себе тільки вірними друзями, і, найважливіше, стає відкритою чесною особою, гідною довіри.
 
На думку Піррона людина не може відрізнити істинні й фальшиві [[відчуття]], тому атараксія є спокоєм, що виникає при відмові від судження щодо [[догма|догм]] і будь-чого неочевидного, не припинаючи водночас допитуватися до істини. Як художник [[Апеллес]], розлютившись від невдалих спроб намалювати спіненого коня, жбурнув на полотно губку, якщо чистив пензлі, що створило необхідний ефект<ref>[[Секст Емпірик|Sextus Empiricus]], ''Outlines of Pyrrhonism'', Translated by R.G. Bury, Harvard University Press, Cambridge, Massachusetts, 1933., p. 19, ISBN 0-674-99301-2</ref>.
 
 
[[Стоїки]] теж часто використовували термін атараксія, оскільки прагнули до спокою в думках, але все ж віддавали перевагу слову [[апатія]] — відсутність почуттів. <ref>Steven K. Strange, (2004), ''The Stoics on the Voluntariness of Passion'' in ''Stoicism: Traditions and Transformations'', page 37. Cambridge University Press.</ref>
 
== Примітки ==