Україна: відмінності між версіями

→‎Культура: окремий розділ про народне мистецтво не виправданий, принаймні так як зараз в цілому про культуру розписано, бо різні форми народного мистецтва місцями згадані в інших відповідних розділах разом з професійним мистецтвом, і тут занадто неповно і саме переважно про вишивку і одяг, чого немає в інших місцях і логічно було б десь це розписати, також потрібні б розділи про танці та звичаї
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Архітектура: загальні фрази прибрав, немає нічого в історичному контексті, що власне мало би бути тут на першому місці, а не стільки те що написано про сучасність, причому без джерел)
(→‎Культура: окремий розділ про народне мистецтво не виправданий, принаймні так як зараз в цілому про культуру розписано, бо різні форми народного мистецтва місцями згадані в інших відповідних розділах разом з професійним мистецтвом, і тут занадто неповно і саме переважно про вишивку і одяг, чого немає в інших місцях і логічно було б десь це розписати, також потрібні б розділи про танці та звичаї)
 
== Культура ==
{{main|Українська культура|Український Світ|Музеї України|Український націоналізм|Нематеріальна культурна спадщина України}}
[[Файл:Pysanky2011.JPG|міні|Колекція традиційних [[Писанка|писанок]]]]
[[Файл:Міський музей Київ 1911.jpg|міні|[[Національний художній музей України]]]]
Як і українська культура, українське мистецтво бере свої витоки з мистецтва [[Київська Русь|Русі]], а протягом історії розвивалося у руслі як європейських так і, пізніше, російських тенденцій. Розвиток сучасного мистецтва пов'язаний із функціонуванням ряду державних установ, концертних організацій, творчих спілок та навчальних закладів, що перебувають у веденні [[Міністерство культури і туризму України|Міністерства культури і туризму України]].
 
=== Художня література ===
[[Файл:Kobzar1840.png|міні|праворуч|Форзац і перша сторінка першого видання «[[Кобзар (збірка)|Кобзаря]]» (1840)]]
{{main|Українська література}}
=== Архітектура ===
{{розширити|розділ|дата=травень 2022}}
{{main|Архітектура України|Українська хата}}
 
У творчості київської генерації українських архітекторів все частіше зустрічаються прояви постмодерну та хай-теку як віддзеркалення глобалізації процесу розвитку світової архітектури. У нових будовах стильового спрямування вдало використовуються нові конструктивні та художньо-пластичні можливості як традиційних будівельних матеріалів, так і нових — легкі металопластикові конструкції, вишукані оздоблювальні матеріали ([[Хрещатик (готель)|готель «Хрещатик»]], арх. Л. Філенко; діловий комплекс «Зовнішекспосервіс», архітектор О. Донець та ін.; банк «Україна», архітектор С. Бабушкін та ін.; офісний центр «Київ-Донбас», архітектор В. Жежерін та ін.; готельно-офісний центр «Східний горизонт», арх. О. Комаровський, комплекс «Ексімбанк», архітектор І. Шпара та ін.) і багато інших новітніх будов. Реконструкція та оновлення майдану Незалежності в м. Києві також стала знаковою подією, бо утвердила архітектурно-художніми символами новий імідж суверенної України.
{{main|Українське образотворче мистецтво}}
Розвиток [[образотворче мистецтво|образотворчого мистецтва]] в Україні веде відлік із прадавніх часів. Знахідки [[археолог]]ів, зокрема, періоду [[трипільська культура|трипільської]] та скит[[скіфи|ської]] культур, вирізняються майстерною технікою виконання і засвідчують високий мистецький рівень витворів предків сучасних [[українці]]в. Повніше дійшли до нас зразки мистецтва [[Київська Русь|Русі]], що було пов'язано з [[християнство|християнською церквою]]. Провідні жанри образотворчого мистецтва Руської держави — [[мозаїка]], [[фреска]], [[іконопис]] і [[книжкова мініатюра]]. Іконопис залишався провідним жанром живопису до XVII—XVIII століття, провідні мистецькі школи працювали при [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерській лаврі]], з XVII століття також при [[Києво-Могилянська академія|Києво-Могилянській академії]]. Поряд із канонічним та академічним малярством ще з княжих часів в Україні розвивається унікальний жанр «народної картини». Образи «[[Козак Мамай|Козака Мамая»]] та «Козака з бандурою» стали знаковими для українського мистецтва.
 
Значного розвитку в Україні набули різноманітні напрямки народного образотворчого мистецтва, зокрема серед найвідоміших такі як [[писанкарство]], [[петриківський розпис]], [[самчиківський розпис]], [[косівська мальована кераміка]], [[опішнянська кераміка]], [[гуцульська кераміка]], [[Орнек (орнамент)|орнек]] тощо.
 
З XVIII столітті в Україні починають розвиватися і світські жанри, зокрема портретний, а пізніше і пейзажний, живопис розвивається у руслі [[класицизм]]у. Мистецьким центром у цей час стає [[Петербурзька академія мистецтв]], де отримали освіту й вихідці з України — [[Левицький Дмитро Григорович|Дмитро Левицький]], [[Володимир Боровиковський]]. У середині [[19 століття|XIX століття]] на зміну класицизму у живописі приходить [[реалізм]]. Серед вихідців з України цього періоду — [[Іван Сошенко]], [[Дмитро Безперчий]], [[Олександр Литовченко]], [[Микола Ярошенко]], [[Ілля Рєпін]], [[Микола Пимоненко]], [[Олександр Мурашко]], [[Архип Куїнджі]]. Більшість із них отримали освіту в Петербурзькій академії мистецтв і продовжували працювати вже в Росії. Надбанням українського образотворчого мистецтва цього періоду є і роботи [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]].
 
Початок [[20 століття|XX століття]] позначився великою кількістю різноманітних художніх течій, зокрема [[примітивізм]]ом ([[Ганна Собачко-Шостак]]), [[імпресіонізм]]ом ([[Микола Бурачек]]) та [[футуризм]]у ([[Василь Єрмилов]]), [[супрематизм]]у ([[Казимір Малевич]]), символізму ([[Михайлів Юхим Спиридонович|Ю. Михайлів]]), [[модернізм]]у ([[Кричевський Федір Григорович|Ф. Кричевського]]) й [[авангард (мистецтво)|авангарду]] ([[Богомазов Олександр Костянтинович|О. Богомазов]], [[Бойчук Михайло Львович|М. Бойчук]], [[Олександр Архипенко]]), проте продовжували розвиток і традиції реалізму ([[Костанді Киріак Костянтинович|К. Костанді]]). У галузі станкової графіки працювали [[Жук Михайло Іванович|М. Жук]], [[Падалка Іван Іванович|І. Падалка]], перші українські радянські книги та журнали оформив [[Нарбут Георгій Іванович|Г. Георгій Нарбут]].
 
Серед відомих представників українського народного живопису [[XX століття]] були такі художниці, як [[Катерина Білокур]], [[Марія Приймаченко]], [[Ганна Собачко-Шостак]], [[Тетяна Пата]], [[Марфа Тимченко]] та інші.
 
З початком 1930-х років радянське мистецтво розвивається у руслі [[соцреалізм]]у, що був проголошений єдиним дозволеним художнім методом. З гаслом про те, що мистецтво повинне бути зрозумілим «широким масам», на творчий експеримент, пошук нових форм була фактично накладена заборона. Серед художників радянської доби — [[Шовкуненко Олексій Олексійович|О. Шовкуненко]], [[Яблонська Тетяна Нилівна|Т. Яблонська]], [[Дерегус Михайло Гордійович|М. Дерегус]], [[Касіян Василь Ілліч|В. Касіян]].
[[Файл:Cossack Mamay 1st half of 19th c (4).jpg|міні|170px|[[Козак Мамай]] із [[бандура|бандурою]], [[XIX століття]]]]
 
=== Музика та співи ===
{{main|Українська музика|Українські народні пісні}}
{{double image|right|Ruslana Ukrainian stamp 2005-2.jpg|122|Jamala 2017 stamp of Ukraine.jpg|100|[[Руслана]] та [[Джамала]], переможниці «[[Євробачення]]» від України}}
Надбанням української культури є як народне так і професійне музичне мистецтво.
Народна українська музика багатоманітна за жанрами і включає [[Обрядові та обрядово-календарні пісні|календарно-]] та родинно-обрядові пісні, пісні кріпацького і солдатського побуту, [[Дума|історичні пісні]], виконувані під акомпанемент [[кобза|кобзи]] або [[бандура|бандури]], а також потужний пласт інструментальної музики, що включає як ансамблеве музикування («[[троїсті музики]]») і використовує різноманітні духові ([[сопілка]]), струнні ([[скрипка]]) та ударні ([[бубон]]) інструменти, так і вівчарські награвання (особливо самобутні інструменти Заходу України — [[дримба]], [[трембіта]]).
 
У сучасності народна музика зберігає первісні умови свого побутування лише в західних регіонах, проте народні пісні стали надбанням професійних та аматорських колективів по всій Україні і звучать в автентичному вигляді (ансамблі «[[Древо (київський музичний гурт)|Древо»]], «[[Фольклорний гурт автентичного співу "Володар"|Володар»]], «[[Божичі]]», «[[Буття (ансамбль)|Буття»]]), у вигляді обробок ([[Національний заслужений академічний народний хор України ім. Г. Г. Верьовки|Народний хор ім. Верьовки]], [[Національна заслужена капела бандуристів України ім. Г. І. Майбороди|Капела бандуристів ім. Майбороди]]), входять до [[академічна музика|академічної]] ([[Станкович Євген Федорович|Є. Станкович]]) і різних напрямків [[поп-музика|популярної]] та [[Рок-музика в Україні|рок-музики]]музики ([[Воплі Відоплясова|ВВ]], [[Скрябін (гурт)|Скрябін]], [[Океан Ельзи]], [[Руслана]], [[Джамала]] тощо).
 
Становлення професійного музичного мистецтва пов'язано насамперед із [[Хрещення Русі|християнізацією на Русі]], яке привнесло культуру церковного співу. Починаючи з XII століття в православних церквах поширювався одноголосний [[знаменний спів]], а в XVII столітті на його зміну приходить багатоголосний [[партесний спів]], яскраво представлений у творчості [[Дилецький Микола Павлович|Миколи Дилецького]]. У XVIII столітті новий етап розвитку музичного мистецтва пов'язаний із засвоєнням традицій європейських музичних шкіл ([[Дмитро Бортнянський]], [[Березовський Максим Созонтович|М. Березовський]] та [[Ведель Артем Лук'янович|А. Ведель]]). Основоположною для становлення національної композиторської школи вважається багатогранна композиторська і організаторська діяльність [[Лисенко Микола Віталійович|М. Лисенка]].
2010-ті стали відомі як доба відродження українського кіно<ref>{{Cite web |url=http://gazeta.ua/articles/culture/_mi-stojimo-bilya-vitokiv-vidrodzhennya-ukrajinskogo-kino-sumska/518589 |title=Архівована копія |accessdate=17 листопада 2013 |archive-date=27 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131227151252/http://gazeta.ua/articles/culture/_mi-stojimo-bilya-vitokiv-vidrodzhennya-ukrajinskogo-kino-sumska/518589 }}</ref>, багато кінокартин отримали державну підтримку з фонду [[Державне агентство України з питань кіно|Держкіно]]. Українські художні фільми зняті за часів незалежності з найвищим рейтингом на [[Internet Movie Database|IMDb]]:
 
=== Традиційне вбрання, вишивка та ткацтво ===
=== Народне мистецтво ===
{{main|Українське національне вбрання|Українська вишивка|Вишиванка}}
{{розширити|розділ|дата=травень 2022}}
[[Файл:Rushnyk Ukraine embroidered decorative towels.jpg|праворуч|міні|Український рушник&nbsp;— один із національних символів.]]
Народне мистецтво грає важливу роль в українській культурі, особливо в українських весільних традиціях. Українська вишивка, ткацтво використовуються в традиційному одязі народних і традиційних свят. Українська вишивка варіюється в залежності від регіону її походження та конструкції, яка має довгу історію, композицію, вибору кольорів і типу швів. Використання кольору дуже важливе і має певні історичні коріння в українському фольклорі.
 
Національні українські сукні багато прикрашені. Ткацтво ручної роботи, незважаючи на технологізацію виробництва, досі практикується, наприклад, у селі Крупове, що розташоване в Рівненській області.