Атональність: відмінності між версіями

11 байтів вилучено ,  9 місяців тому
м
не несе користі
[неперевірена версія][перевірена версія]
мНемає опису редагування
м (не несе користі)
{{unibox}}
'''Атона́льність''' (від грецької заперечувальної частки [[А (префікс)|а]] і [[Тональність (музика)|тональність]]) в музиці — термін, яким позначають музику (найчастіше ХХ і XXI сторіч), що не має тональності. Основні принципи атональної музики — відсутність звуковисотної тоніки як єдиного центру тяжіння, якому в [[Тональність (музика)|тональній музиці]] ієрархічно підпорядковані усі інші звуки. Внаслідок цього всі звуковисотності і всі співвідношення між ними стають рівноправними. Атональність пов'язана із відсутністю тонально-функціональної гармонії та заперечує один з основних її принципів — підпорядкованість [[Консонанс і дисонанс|дисонансів консонансам]] і обов'язковість розв'язання [[Дисонанс (музика)|дисонансу]] в [[консонанс]].
Появі атональної музики передувало поступове ускладнення класичної [[Гармонія музична|гармонії]], зокрема інтенсивний розвиток хроматики, поява акордів нетерцієвої будови, розширення і послаблення ладофункціональної системи.