Кубанський погром: відмінності між версіями

нема опису редагування
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Участь останніх була викликана, ймовірно, помстою за вигнання з рідних місць як учасників [[Булавінське повстання|Булавінського повстання]], глибокою ворожістю до політики [[Петро I|Петра Першого]] та релігійними мотивами (некрасівці були [[Старообрядництво|старообрядцями]]).
 
Походом з метою захоплення [[Рабство|рабів]] ([[ясир]]ів) для продажу на чорноморських ринках керував «салтан» ([[сераскер]]) Бахті[[Бахти Герай]], представник ханської династії [[Кримське ханство|кримських татар]].
 
== Розвиток конфлікту ==
Глибоке проникнення (близько 1000 верст) кубанців на територію імперії стало можливим як завдяки раптовості нападу, так і через нечисленність [[Донські козаки|донських козаків]], які постраждали від репресій за участь у [[Булавінське повстання|Булавінському повстанні]] (1707—1709).
 
Наприкінці [[1717|1717 року]] за указом [[Петро I|Петра I]] між [[Пенза|Пензою]] та [[Саратов]]ом було розміщено чотири [[Драгуни|драгунські]] полки, потім розпочато будівництво Царицинської сторожової лінії, завершення якої поклало край набігам на російські околиці кубанських та кочових народів [[Дике Поле|Дикого поля]] .
 
== Література ==