Відмінності між версіями «Депортація кримських татар»

нема опису редагування
м (невідомий параметр)
|Мета атаки = [[етнічна чистка]], [[етноцид]], [[геноцид]], [[русифікація Криму]], [[:ru:культурный геноцид|культурний геноцид]]{{sfn|Thomas|1993}}{{Sfn|Williams|2015}}{{Sfn|Uehling|2015|сторінки=3-17}}{{Sfn|Williams|2002|сторінки=323–347}}{{sfn|Applebaum|2003}}{{sfn|Дагджи|2008}}{{Sfn|Pohl|1999}}{{sfn|Naimark|2010|сторінки=2-14, 126, 135}}<ref name="Возгрін" />
|Дата = 18—21 травня [[1944 в Українській РСР|1944]] року з Криму, 4 червня 1944 року&nbsp;— закінчення прибуття ешелонів до місць заслання (тобто дорога зайняла приблизно два тижні){{Sfn|Pohl|1999|с=115}}.
|Час = основна частина народу &nbsp;— вночі 18 травня перед світанком
|Число заручників =
|Заручники =
 
==== Фальсифікація інформації в пропаганді ====
[[FileФайл:Amet-khan_Sultan.jpg|thumb|Кримськотатарський льотчик-ас, учасник національного руху кримських татар [[Амет-Хан Султан]] &nbsp;— єдиний двічі Герой Радянського Союзу з Криму. Був представлений до третьої зірки Героя, але не був її удостоєний через відмову від зміни національності{{Sfn|Beriya|1994|p=407}}{{Sfn|Simonov|Bodrikhin|2017|p=44}}{{Sfn|Simonov|Bodrikhin|2017|p=370}}]]
Внесок кримських татар в участь у війні на боці Радянського Союзу спеціально применшувався радянськими істориками, хоча кримські татари як приєднувалися до партизанських загонів, що билися в кримських лісах, так і воювали в лавах Червоної Армії на фронті. Згідно з офіційними джерелами, 20 тисяч кримських татар воювало в лавах Червоної Армії, а згідно з неофіційними кримськотатарськими,&nbsp;— понад 50 тисяч{{Sfn|Skutsch|2013|с=1188}}.
 
| style="text-align: left;" |<small>Народилася в 1932 році в селі К'оз Судакського району. Коли я закінчила 3 класи, почалася війна, продовжити навчання мені так і не довелося.
 
Коли почалася депортація, батька з нами не було, він воював на фронті. Маму і нас -&nbsp;— шестеро дітей солдати викинули з будинку, ми так і не встигли нічого із собою взяти.
 
Голодні та роздягнені ми дісталися в Узбекистан, в колгосп «Назарбай» Бекабадського району. Дали нам маленький будиночок, де дах був нарівні з землею. Ми ледве вмістилися туди зі своєю сім'єю. У 1944 році першим помер братик Решат, наступного року сестричка Мевіде. Мама день і ніч плакала і після смерті сестри прожила 3 дні. Наступного дня після смерті мами зайшов сусід Абдулла аг'а і передав страшну новину про те, що помер брат. У брата одна нога і одна рука були підвернуті, очі і рот кишіли мурахами. Я спробувала випрямити йому руку і ногу, але вони застигли. Взяла ганчірку й витерла його очі і рот. Потім нагріла води, і пішла до однієї старенької з проханням обмити тіло брата. Але вона мені сказала, що хлопчиків обмивають чоловіки і відправила до дідуся Джеббару. Я пішла до нього, а коли повернулася додому, виявилося, що нас чекає машина -&nbsp;— мене і двох сестричок відвезли до лікарні. Того вечора померла ще одна моя сестра. Через два дні померла друга. Я залишилася зовсім одна.
 
Я так і поневірялася по домівках, випрошуючи милостиню. Якось сусіди пошкодували мене і пішли зі мною на базар, щоб поміняти на продукти речі, що залишилися. Мене залишили біля входу, я лежу на землі, піднятися сил немає. Хтось вигукнув моє ім’я -ім'я&nbsp;— я ледве відкрила очі -&nbsp;— це мій родич запитує «що ти тут робиш?». Я все розповіла, він звалив мене на спину і поніс до себе додому. Так мене врятували від смерті.
 
Пізніше мене розшукав батько, коли повернувся з фронту. Він ішов, покинувши вдома дружину і шестеро дітей, а залишилася у нього одна я.
==== Ліквідація автономії. Зміна назв населених пунктів ====
{{main|Перейменовані населені пункти Криму|Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Мубарекська зона}}
Відразу ж після депортації, 30 червня 1945 року, була ліквідована за непотрібністю [[Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Кримська АРСР]] &nbsp;— національно-територіальна автономія кримських татар в Криму{{sfn|Мікоян|1991}}<ref>[[#Мещеряков|Мещеряков, 1936—1941]]</ref>. На її місці була утворена звичайна [[Кримська область|область]]<ref name="1946 law">[http://sevkrimrus.narod.ru/ZAKON/1945-46.htm#z Закон РСФСР от 25 июня 1946 &nbsp;г. Об упразднении Чечено-Ингушской АССР и о преобразовании Крымской АССР в Крымскую область]</ref>.
 
У новому утворенні нічого не повинно було нагадувати про його колишніх жителів, тому відразу після депортації у Криму трьома указами від 1944, 1945 і 1948 років [[Перейменовані населені пункти Криму|було перейменовано]] всі (за винятком [[Бахчисарай|Бахчисарая]], [[Джанкой|Джанкоя]], [[Ішунь (село)|Ішуні]], [[Саки (місто)|Саків]] та [[Судак (місто)|Судака]]) поселення, назви яких мали кримськотатарське походження (близько 1000 топонімів або понад 90 &nbsp;% від загальної чисельності поселень Криму)<ref>{{Cite web |url=http://www.artiks.ru/consultant_text.php?id=13140 |title=Указ Президії Верховної Ради РРФСР N 621/6 «Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР» від 14.12.1944 - Документи - Артикс |accessdate=09.05.2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190509131529/https://www.artiks.ru/consultant_text.php?id=13140 |archivedate=09.05.2019 |deadurl=no }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президиума_ВС_РСФСР_от_21.08.1945_%E2%84%96_619/3 |title=Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 року № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області» |accessdate=12.05.2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190429000105/https://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президиума_ВС_РСФСР_от_21.08.1945_%E2%84%96_619/3 |archivedate=29.04.2019 |deadurl=no }}</ref><ref>
{{Cite web |url=https://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президиума_ВС_РСФСР_от_18.05.1948_о_переименовании_населённых_пунктов_Крымской_области |title=Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області |accessdate=12.05.2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170819213338/https://ru.wikisource.org/wiki/Указ_Президиума_ВС_РСФСР_от_18.05.1948_о_переименовании_населённых_пунктов_Крымской_области |archivedate=19.08.2017 |deadurl=no }}</ref>. Ще одна хвиля з перейменування міст і географічних об'єктів була запланована на 1953 (так, гору [[Ай-Петрі]] планували перейменувати в «Петрови скелі», [[Демерджі-яйла|Демерджі]] &nbsp;— в «Обвальне», [[Роман-Кош]] &nbsp;— в «Високу», а [[:ru:Шайтан-Мердвен|Шайтан-Мердвен]] &nbsp;— в «Лисиціну гору». Річка [[Салгир]] повинна була стати «Кримкою», водоспад [[Джур-Джур (водоспад)|Джур-Джур]] &nbsp;— «Шумним»; cхожа доля спіткала й інші гори, затоки, миси і озера) &nbsp;— завадила смерть [[Сталін Йосип Віссаріонович|СталінСталіна]]а, кампанія була згорнута<ref name="nazvaniya" />.
 
Протягом 1970-х і 80-х років радянський уряд намагався остаточно «укоренити» всіх кримських татар в Узбекистані, просуваючи план [[КДБ СРСР]] так званої [[Мубарекська зона|Мубарекскої зони]], який передбачав створення в практично промислово не розвиненому, незаселеному Мубарекському районі [[Кашкадар'їнська область|Кашкадар'їнської області]] [[Узбецька Радянська Соціалістична Республіка|Узбецької РСР]] «кримськотатарської автономії», для того щоб з їх допомогою індустріалізувати цей район, замість відновлення автономії в Криму, як того вимагав кримськотатарський народ. Через опір кримських татар, які боролися за повернення на батьківщину &nbsp;— у Крим, цей план провалився і не був реалізований<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/32968 Расселение крымскотатарского народа во второй половине ХХ столетия в условиях депортации и возвращения в Крым] / Р. &nbsp;И. &nbsp;Хаяли // Культура народов Причерноморья. &nbsp;— 2004. &nbsp;— № &nbsp;52, Т. 1. &nbsp;— С. 62—67.</ref><ref>{{Cite book|last=Бекірова|first=Гульнара|url=https://books.google.com/books?id=VfFoAAAAMAAJ|title=Крым и крымские татары в XIX-XX веках: сборник статей|date=2005|publisher=с.н.|year=|isbn=978-5-85167-057-2|location=|pages=|author-link=Бекірова Гульнара Тасимівна}}</ref><ref>{{cite book|last=Бекірова|first=Гульнара|url=http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/7113/Bekyrova_Ofycyalne_reshenyya_vlasty.pdf|title=Официальные решения власти по крымскотатарской проблеме в 1970-х годах|publisher=Ukrainian Oriental Studies|year=2011|author-link=Бекірова Гульнара Тасимівна}}</ref><ref name="krproblema">{{Cite book|last=Бекірова|first=Гульнара|url=https://books.google.com/books?id=D9cjAQAAIAAJ|title=Крымскотатарская проблема в СССР: 1944-1991|last2=|date=2004|publisher=Оджак|year=|isbn=978-966-8535-06-2|location=|pages=155|author-link=Бекірова Гульнара Тасимівна}}</ref>.
 
==== Заселення Криму колгоспниками ====