Заперечення Голодомору 1932—1933: відмінності між версіями
нема опису редагування
Немає опису редагування Мітки: Скасовано Візуальний редактор |
|||
{{універсальна картка}}
'''Заперечення Голодомору 1932—1933''' — твердження, що [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомору 1932—1933 років]], штучного голоду в [[УРСР|Радянській Україні]]<ref>Execution by Hunger: The Hidden Holocaust pp xv By Miron Dolot Published by W. W. Norton & Company, 1985 ISBN 0393304167, 9780393304169</ref>, визнаного злочином проти людяності [[Європейський Парламент|Європейським Парламентом]] (В июле 2008 года Парламентская ассамблея Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе приняла резолюцию, в которой осудила голод, но не признала его актом геноцида.),<ref>{{cite web|url=http://en.rian.ru/world/20081023/117913361.html|title=MEPs recognize Ukraine's famine as crime against humanity|accessdate=2008-10-23|work=|publisher=Russian News & Information Agency|date=23/ 10/ 2008|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090219060720/http://en.rian.ru/world/20081023/117913361.html|archivedate=2009-02-19|deadurl=yes}}</ref> не існувало<ref name="Black" /><ref name="regime" /><ref name="Radzinsky" /><ref name="reflections">[[Robert Conquest]] ''Reflections on a Ravaged Century'' (2000) ISBN 0-393-04818-7, p. 96</ref>. Відповідно до українського законодавства «публічне заперечення Голодомору 1932—1933 років в Україні визнається наругою над пам'яттю
Заперечення та замовчування
[[Роберт Конквест]] вважає, що заперечення
== Замовчування та заперечення у [[СРСР|Радянському Союзі]] ==
=== Замовчування
==== 1930-ті роки ====
Дружина Сталіна, [[Надєжда Алілуєва]], дізналась про Голод від студентів з України, разом з якими вона навчалась в технічній школі. Вони розповіли про випадки [[канібалізм]]у<ref name=YoH421>There were numerous incidents of cannibalism, both killing for food and the consumption of corpses. Davies & Wheatcroft. <u>The Years of Hunger</u>, p 421.</ref> та зграї безбатченків. Алілуєва поскаржилась Сталіну
Голова [[Центральний Виконавчий Комітет СРСР|ЦВК СРСР]] [[Калінін Михайло Іванович|Михайло Калінін]] на пропозиції Заходу надіслати гуманітарну допомогу дав відповідь про «політичних шахраїв, які пропонують допомогти голодуючій Україні» та заявив, що «лише занепадницькі класи можуть створювати такі цинічні елементи»<ref name="reflections" /><ref>{{Cite web |url=http://www.hoover.org/publications/digest/3513136.html |title=How Liberals Funked It |accessdate=8 липень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080928073444/http://www.hoover.org/publications/digest/3513136.html |archivedate=28 вересень 2008 |deadurl=yes }}</ref>.
В інтерв'ю [[Ґарес Річард Воон Джоунз|Ґаресу Джоунзу]], в березні 1933 року, Радянський Нарком зовнішніх справ [[Максим Літвінов]] заявив, «Немає жодного голоду», та «Ви маєте подивитись далі. Нинішній голод тимчасовий. При написанні книг треба дивитись далі. Важко буде назвати це голодом.»<ref name="Jones-Litvinov">[[Ґарес Річард Воон Джоунз|Gareth Jones]], [http://www.colley.co.uk/garethjones/st_patricks/litvinov_famine_denia_oldl.htm Interview with Maxim Litvinov] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100530070849/http://www.colley.co.uk/garethjones/st_patricks/litvinov_famine_denia_oldl.htm |date=30 травень 2010 }}, March 1933</ref>
За вказівкою Літвінова, Борис Сквірський, консул Радянського посольства в [[Сполучені Штати Америки|США]], оприлюднив листа 3 січня 1934 року, у відповідь на памфлет про голод.<ref name="Carynnyk">Marco Carynnyk, [http://www.ukrweekly.com/Archive/1983/398325.shtml «The New York Times and the Great Famine»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071030205432/http://ukrweekly.com/Archive/1983/398325.shtml |date=30 жовтень 2007 }}, ''The Ukrainian Weekly'', September 25, 1983, No. 39, Vol. LI</ref> В цьому листі, Сквірський заявив, що сама думка про те, що Україсько-Радянська влада «безтурботно вбивала населення України» є «повним гротеском.» Він заявив, що населення України зростало на 2 відсотки щороку протягом попередніх 5 років та смертність «була найнижчою серед всіх республік Радянського Союзу», завершивши тим, «що вона майже на 35 відсотки нижча, аніж смертність в довоєнні часи [[Російська імперія|царизму]].»<ref name="Mace">James E. Mace, [http://www.ukrweekly.com/Archive/1988/028822.shtml «Collaboration in the suppression of the Ukrainian famine»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070930033726/http://www.ukrweekly.com/Archive/1988/028822.shtml |date=30 вересень 2007 }} (paper delivered at a conference on «Recognition and Denial of Genocide and Mass Killing in the 20th Century», held in [[New York City]] on November 13, 1987), ''[[The Ukrainian Weekly]]'', January 10, 1988, No. 2, Vol. LVI</ref>
==== 1980-ті роки ====
В березні [[1983]] року посол СРСР в Канаді [[Яковлєв Олександр Миколайович|Олександр Яковлєв]] в секретній аналітичній записці «Деякі міркування щодо рекламного забезпечення експозиції УРСР на Міжнародній канадській виставці „Людина та її світ“» прогнозує, що «в доповнення до провокаційних компаній „на захист національних прав“ України і „прав людини“ в УРСР (насамперед, так званих
| автор = Сергійчук В.
| заголовок = Як нас морили Голодом 1932-1933
=== Фальсифікація та приховування доказів ===
Акти громадського стану в
Справжня кількість померлих приховувалась.
Перепис населення в січні 1937 року, перший за 11 років,
Наступний перепис 1939 року було навмисно спотворено так, аби кількість населення була завищеною. Переписом було встановлено населення в 170,6 мільйонів людей, цифри, озвученої Сталіним в доповіді [[XVIII з'їзд КПУ|XVIII Всесоюзному з'їзді Комуністичної партії]] в березні того ж року. Наступний перепис був зроблений лише в 1959 році.
На початку 1980-х [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] здійснював провокативні заходи, націлені проти поширення правди про
Апологети
Прихильники
=== Від [[гласність|гласності]] до [[розпад СРСР|краху СРСР]] ===
У відкритому листі [[Михайло Горбачов|Михайлу Горбачову]], в серпні 1987 року [[В'ячеслав Чорновіл]] написав про заперечення
<blockquote>
«Найбільшою та найганебнішою білою плямою в радянській історії України є глухе мовчання понад 50 років про організований Сталіним і його опричниками (на кшталт Постишева, якого сватають у наші національні герої…)
</blockquote>
В цей період гласності радянські чиновники визнали, що аграрна політика мала не прямий вплив на появу Голоду.
Після колапсу Радянського Союзу, [[Україна]] офіційно визнала
== Тогочасне заперечення за межами СРСР ==
=== Волтер Дюранті та ''The New York Times'' ===
На думку [[Патрик Райт (історик)|Патрика Райта]]<ref>{{cite book |quote= He (Duranty) had become creatures of the Soviet censors|title=Iron Curtain |last=Wright |first=Patrick |authorlink=Patrick Wright (academic) |coauthors= |year=2007 |publisher=Oxford University Press |location= |isbn=0199231508 |page= |pages=306, 307 |url=http://books.google.com/books?id=DVtSeWMJ510C&pg=PA306 }}</ref>, [[Роберт Такер|Роберта Такера]]<ref>{{cite book |title=Stalin in Power |last=Tucker |first=Robert |authorlink= |coauthors= |year=1992 |publisher=Norton & Company |location= |isbn=0393308693 |page=191 |pages= |url=http://books.google.com/books?id=L9pcTIEP1OQC&pg=PA191 }}</ref>, [[Євген Лайонс|Євгена Лайонса]]<ref name="AiU" />, [[Мона Чарен|Мони Чарен]]<ref>{{cite book |title=Useful Idiots |last=Charen |first=Mona |authorlink= |coauthors= |year=2004 |publisher=HarperCollins |location= |isbn=0060579412 |page=87 |pages= |url=http://books.google.com/books?id=CQaepQzEzCQC&pg=PA87&dq }}</ref> та [[Томас Вудс|Томаса Вудса]]<ref>{{cite book |title=The Politically Incorrect Guide to American History |last=Woods |first=Thomas |authorlink= |coauthors= |year=2004 |publisher=Regnery Publishing |location= |isbn=0895260476 |page=165 |pages= |chapter=The New York Reporter who covered up Stalin's crimes |url=http://books.google.com/books?id=ltSIOnW6XLsC&pg=PA165&dq}}</ref>, [[Волтер Дюранті]] був одним з перших на Заході, хто заперечував
У своїх репортажах Дюранті применшував вплив браку харчів на Україну, хоча в приватних розмовах він розповідав [[Євген Лайонс|Євгену Лайонсу]] та повідомляв до Британського посольства про те, що населення України та низов'їв [[Волга|Волги]] «зменшилось» на 6—7 мільйонів.<ref>Embassy dispatch dated 30 September 1933 included the following: «According to Mr. Duranty the population of [[North Caucasus]] and the Lower [[Volga River|Volga]] had decreased in the past year by three million, and the population of Ukraine by four to five million» (cited from ''«Reflections on the ravaged century»'', p. 123)</ref> У той час як інші західні журналісти намагались повідомляти про Голод найповніші обсяги інформації, які були можливі за умов існуючої радянської цензури та обмежень на відвідування регіонів вражених Голодом, репортажі Дюранті часто повторювали офіційну позицію Радянської влади. Як написав Дюранті з Москви 1933 року, «Умови важкі, але Голоду немає… Але, грубо кажучи, неможливо зробити омлет не розбивши яйця»<ref name="NYT">{{Cite web |url=http://www.nytco.com/company/awards/statement.html |title=«New York Times Statement About 1932 Pulitzer Prize Awarded to Walter Duranty» |accessdate=13 липень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070927081606/http://www.nytco.com/company/awards/statement.html |archivedate=27 вересень 2007 |deadurl=yes }}</ref>.
У своїх статтях Дюранті заперечував факт
В серпні 1933, кардинал [[Теодор Інніцер]] з [[Відень|Відня]] закликав по допомогу, стверджуючи, що Голод в Україні забирав життя «схоже що мільйонів» та примушував тих, хто вижив до [[дітовбивство|дітовбивства]] та [[канібалізм]]у. 20 серпня 1933 року ''The New York Times'' надрукувала заклик Інніцера та офіційне радянське спростування: «в Радянському Союзі нема ані канібалів, ані кардиналів». Наступного дня було надруковане ще й спростування від Дюранті.
Деякі історики вважають репортажі Дюранті вирішальним фактором, який вплинув на рішення [[Франклін Делано Рузвельт|Франкліна Делано Рузвельта]] офіційно визнати Радянський Союз в 1933 році.<ref>[[John Berlau]], [https://archive.is/20120709120457/findarticles.com/p/articles/mi_m1571/is_2003_July_22/ai_105537766/pg_2 «Duranty's Deception»], ''[[Insight (magazine)|Insight]]'', July 22, 2003</ref> За словами большевика [[Карл Радек|Карла Радека]], в цьому і була основна справа.<ref name="regime" />
Британський журналіст [[Малкольм Маггерідж]] писав про Дюранті, що «завжди насолоджувався його товариством; було щось енергійне, життєрадісне, абсурдне в його недбалості, що робило його постійну брехню захоплюючою».<ref>Muggeridge, Malcolm: ''The Green Stick: Chronicles of Wasted Time'' Volume I Chapter 5 (1972).</ref> Маггерідж назвав Дюранті «найбільшим брехуном, якого зустрічав протягом 50 років журналістської кар'єри.»<ref>[[Robert Conquest]]. ''The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine'' [[Oxford University Press]] (1987), ISBN 0195051807, page 320. [http://books.google.com/books?id=Bp31GmfH-6YC&printsec=frontcover&dq=harvest+of+sorrow&sig=ONivvVYlMPCPY0pb41NXw-AL8dE#PPA320,M1]</ref> Інші називали Дюранті «[[корисний ідіот|корисним ідіотом]] номер один спочатку для Леніна, а згодом для Сталіна.»<ref name="Herring">Mark Y. Herring, [http://www.contra-mundum.org/cm/cm15.pdf «Useful Idiot»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20040726150043/http://www.contra-mundum.org/cm/cm15.pdf |date=26 липень 2004 }} (a review of ''Stalin's apologist: Walter Duranty, the New York Times man in Moscow'', by S.J. Taylor), ''Contra Mundum'', nr. 15, 1995</ref>
У 1986 році було розпочато кампанії з вимогою відібрати Пуліцерівську премію ''The New York Times''. Видання, однак, відмовилось повертати приз, заявивши, що Дюранті отримав нагороду за репортажі за декілька років до
=== Комуністична партія США ===
Українська-нацистська спільнота в США організувала марші протесту в декількох містах в листопаді та грудні 1933 року проти визнання американським урядом Радянського Союзу
▲=== Заперечення Голодомору відомими відвідувачами Радянського Союзу ===
Провідні британські письменники, як-от [[Бернард Шоу]] та [[Герберт Уеллс]], які відвідували Радянський Союз в 1934 році, також заперечували існування Голоду в Україні.<ref name="Radzinsky">[[Радзинський Едвард Станіславович|Edvard Radzinsky]] ''Stalin: The First In-depth Biography Based on Explosive New Documents from Russia's Secret Archives'', Anchor, (1997) ISBN 0-385-47954-9, pages 256—259</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.lib.monash.edu.au/exhibitions/communism/com107.html |title=Stalin-Wells talk / the verbatim record and a discussion by G.B. Shaw, H.G. Wells, J.M. Keynes, E. Toller and others |accessdate=13 липень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070902093951/http://www.lib.monash.edu.au/exhibitions/communism/com107.html |archivedate=2 вересень 2007 |deadurl=yes }}</ref>
Маніпуляції досягли висоти під час візиту [[Прем'єр-міністри Франції|французького прем'єр-міністра]] [[Едуар Еріо|Едуара Еріо]] до України з 26 серпня до 9 вересня 1933, котрий заперечив будь-який голод та порівняв Україну з «садом, який розквітнув»<ref name="Black">Nicolas Werth, Karel Bartošek, Jean-Louis Panné, Jean-Louis Margolin, Andrzej Paczkowski, [[Stéphane Courtois]], ''The [[Black Book of Communism]]: Crimes, Terror, Repression'', [[Harvard University Press]], 1999, ISBN 0-674-07608-7, pages 159—160</ref>.
Брак знань про
<blockquote>Вважалось однаково правильним поширювати інформацію про голод, якщо він траплявся в Індії та замовчувати його, коли він трапився в Україні. І якщо це було вірним до війни, атмосфера серед інтелектуалів не набагато краща зараз.<ref>{{Cite web |url=http://www.colley.co.uk/garethjones/soviet_articles/farmer_jones-%20reorder.htm |title=Was Gareth Jones's surname behind George Orwell’s naming of ‘Farmer Jones' in Animal Farm?. |accessdate=13 липень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110716214353/http://www.colley.co.uk/garethjones/soviet_articles/farmer_jones-%20reorder.htm |archivedate=16 липень 2011 |deadurl=yes }}</ref></blockquote>
Найджел Колі описував вплив
=== Даґлас Тотл ===
[[1987]] року в про-комуністичному видавництві ''Progress Publishers'' була надрукована книжка канадського профспілкового діяча та активіста [[Даґлас Тотл|Даґласа Тотла]] (Douglas Tottle) «''Fraud, Famine, and Fascism: the Ukrainian Genocide Myth from Hitler to Harvard''» (Шахрайство, голод та фашизм: міф про геноцид українців від Гітлера до Гарварду)<ref name="tottle"/>. Книжка з'явилась майже одночасно з публічним визнанням факту
У книзі написано, що твердження про навмисність організації
Президент [[Міжнародна комісія з розслідування Голоду в Україні|Міжнародної комісії з розслідування Голоду в Україні]] Якоб Сандберг дійшов висновку, що без допомоги Радянського Союзу наявні в книзі матеріали отримати пересічному громадянинові неможливо<ref>A.J.Hobbins, Daniel Boyer, ''Seeking Historical Truth: the International Commission of Inquiry into the 1932-33 Famine in the Ukraine'', Dalhousie Law Journal, 2001, Vol 24, page 166</ref>.
=== Російська Федерація ===
{{main|Комісія з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії}}
Згідно з документами, оприлюдненими [[Wikileaks]], [[президент]] [[Азербайджан]]у [[Ільхам Алієв]] розповів британському [[Принц Ендрю|Принцу Ендрю]] наступний факт
Такі безпрецедентні й ганебні факти втручання російських політиків/урядовців в політичні та міждержавні стосунки країн сусідів — непоодинокі, що й засвідчує Принц Ендрю<ref>{{Cite web
}}: {{lang-en|He stated the following story related to him recently by Azerbaijan’s President Aliyev. Aliyev had received a letter from President Medvedev telling him that if Azerbaijan supported the designation of the Bolshevik artificial famine in Ukraine as “genocide” at the United Nations, “then you can forget about seeing Nagorno-Karabakh ever again.” Prince Andrew added that every single other regional President had told him of receiving similar “directive” letters from Medvedev except for Bakiyev. He asked the Ambassador if Bakiyev had received something similar as well. The Ambassador answered that she was not aware of any such letter.}}</ref>.
Також в оприлюднених WikiLeaks документах зазначається, що в розмові з міністром зовнішніх справ Ізраїлю [[Авігдор Ліберман|Авігдором Ліберманом]] міністр зовнішніх справ Російської Федерації [[Сергій Лавров]] назвав «історичним ревізіонізмом» офіційне визнання Ізраїлем
| url = http://cablegate.wikileaks.org/cable/2009/06/09MOSCOW1488.html
| title = ISRAELI FM LIEBERMAN IN MOSCOW: ISRAELI FM LIEBERMAN IN MOSCOW
}}: Lavrov raised Russian concern with «historical revisionism» regarding the Soviet Era and Second World War, which, he said, was particularly acute in Eastern Europe but was also present in Israel. He cited Israel's official recognition of the Holodomor, the 1930s famine that occurred in Ukraine.</ref>.
14 листопаді 2008 р. Президент Росії [[Дмитро Медведєв]] направив послання президентові України Віктору Ющенку, в якому, зокрема, було сказано:<blockquote>Голод 1932—1933 років у [[СРСР|Радянському Союзі]] не був спрямований на знищення будь-якої окремої [[Нація|нації]]. Він став наслідком засухи і насильницької [[Колективізація|колективізації]] та [[розкуркулення]], що проводилися відносно всієї країни, а не однієї тільки України. Загинули мільйони жителів Середнього і Нижнього Поволжя, Північного Кавказу, Центрального Чорнозем'я, Південного Уралу, Західного Сибіру, [[Казахстан]]у, Білорусі. Ми не виправдовуємо репресії сталінського режиму щодо всього радянського народу. Але говорити про те, що існувала мета знищення [[українці]]в, — це значить суперечити фактам і намагатися додати націоналістичний підтекст загальній трагедії. Міркування ж про якісь «якісні відмінності» голоду в Україні від голоду в Росії та інших регіонах СРСР, на наш погляд, просто цинічні й аморальні<ref>{{Cite web |url=http://www.newsru.ua/ukraine/14nov2008/otce_skazav.html |title=Медведєв вважає, що називати Голодомор 30-х геноцидом українців «цинічно й аморально» |accessdate=9 листопад 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131109145804/http://www.newsru.ua/ukraine/14nov2008/otce_skazav.html |archivedate=9 листопад 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://archive.kremlin.ru/text/greets/2008/11/209176.shtml |title=Послання. Оригінальний текст {{ref-ru}} |accessdate=9 листопад 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120222042153/http://archive.kremlin.ru/text/greets/2008/11/209176.shtml |archivedate=22 лютий 2012 |deadurl=yes }}</ref>.</blockquote>Російські ЗМІ постійно публікують матеріали, в яких не заперечується
=== Велика Британія ===
7 листопада 2017 р. у Вестмінстері з цього приводу відбулися спеціальні парламентські слухання. З ініціативою визнати
Після цього міністерство закордонних справ Британії повідомило, що уряд вирішив не змінювати своєї позиції, згідно з якою термін «геноцид» Лондон офіційно застосовує до злочинів у Сребрениці, Руанді, а також стосовно Голокосту.<blockquote>Голодомор відбувся до схвалення Конвенції ООН щодо геноциду 1948 року, що визначила геноцид як концепцію міжнародного права, а міжнародне право не можна застосовувати ретроспективно</blockquote>— зазначають в урядовому роз'ясненні, яке цитує українське посольство.
Британські чиновники наголошують, що Голокост хоч і стосується періоду до 1948 року, «має винятковий статус, бо був підставою для юридичного визначення геноциду конвенцією».ї
У посольстві України зазначили, що «Лондон у випадку
Водночас диппредставництво схвалило позицію британського уряду, що «невизнання
== «Велика брехня» і
{{розширити|дата=грудень 2014}}
[[Роберт Конквест]] вважає, що [[заперечення Голодомору|заперечення Голоду]] було першим вагомим прикладом застосування
== Закон України про Голодомор 1932—1933 років в Україні ==
{{Main|Закон України про
Закон України «Про
Цим законом
== Див. також ==
* [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голод в Україні (1932—1933)]]
* [[Голод у Казахстані 1932—1933]]
* [[Голодомор на Кубані|Голод на Кубані]]
* [[Голод в СРСР 1932—1933]]
* [[Пропаганда в Радянському Союзі]]
|