Квітка Цісик: відмінності між версіями

424 байти додано ,  10 місяців тому
 
=== Навчання ===
Після закінчення [[1970]] року [[Вища школа музики і мистецтва (Нью-Йорк)|Вищої школи музики і мистецтва]] у Нью-Йорку Квітка Цісик навчалася протягом одного року в Харпер-коледжі&nbsp;— складовій частині [[Бінгемтонський університет|Університету штату Нью-Йорк]] у [[Бінгемтон]]і ({{lang-en|State University of New York at Binghamton, SUNY at Binghamton}})<ref name="TUW_1971_115">[http://www.ukrweekly.com/archive/pdf2/1971/The_Ukrainian_Weekly_1971-25.pdf#search=%22cisyk%22 «Eight Ukrainian students are awarded UNA scholarships for 1971»&nbsp;// «The Ukrainian Weekly», №&nbsp;115, 19 June 1971, p.&nbsp;1] {{ref-en}}</ref>, де в той час її старша сестра [[Цісик Марія Володимирівна|Марія]] викладала гру на фортепіано. Тоді вона вже мала декілька записаних власних пісень<ref name="TUW_1971_115"/>.
 
В січні [[1971]] року ініціативним комітетом (голова&nbsp;— Любомир Зобнів<ref>[http://www.salespider.com/bp-93743804/lubomyr-zobniw Lubomyr Zobniw on SalesSpider] {{ref-en}}</ref>), який складався переважно зі студентів Харпер-коледжу, до [[День соборності України|Дня соборності України]] створено телевізійну програму «Думки про Україну» ({{lang-en|«Thoughts of Ukraine»}})<ref name="TUW_1971_6">[http://www.ukrweekly.com/archive/pdf2/1971/The_Ukrainian_Weekly_1971-06.pdf#search=%22W1NR-TV%22 «Binghamton TV program devoted to Independence Day»&nbsp;// «The Ukrainian Weekly», №&nbsp;25, 6 February 1971, p.&nbsp;1] {{ref-en}}</ref>. Сценарій підготували [[Цісик Марія Володимирівна|Марія Цісик]] (викладач музики) та Марія («Міма») Коропій (аспірант з французької мови; ведуча української програми на радіо)<ref>[http://www.legacy.com/obituaries/pressconnects/obituary.aspx?pid=125805443#fbLoggedOut «Obituary: Maria „Mima“ Koropey Zobniw»&nbsp;// Binghamton Press&nbsp;&&nbsp;Sun-Bulletin, 6-8 April 2009] {{ref-en}}<br/>[http://www.syracuse.com/news/index.ssf/2009/04/binghamton_shooting_victim_wen_1.html Billmyer&nbsp;S. «Binghamton shooting victim went to work on day off just to help»&nbsp;// syracuse.com, 7 April 2009] {{ref-en}}</ref><ref name="TUW_1971_7">[http://www.ukrweekly.com/archive/pdf2/1971/The_Ukrainian_Weekly_1971-07.pdf#search=%22harpur%20college%22 «Community in Binghamton Marks Ukrainian Day»&nbsp;// «The Ukrainian Weekly», №&nbsp;30, 13 February 1971, p.&nbsp;2] {{ref-en}}</ref>. У програмі представлені українські [[Народний танець|народні танці]]; прозвучали поеми [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], пісні у виконанні Квітки Цісик під [[Гітара|гітарний]] супровід Богдана Соханя (студент з Нью-Йорка) та Юрія Турчина (студент [[Ратгерський університет|Ратгерського університету]])<ref>Юрій Турчин ({{lang-en|Yuri Turchyn}})&nbsp;— професійний музикант, автор пісень і виконавець, продюсер, студійний музикант, звукорежисер і колишній власник студії звукозапису Wheatsheaf Productions у [[Роузелл (Нью-Джерсі)]]; грає на скрипці у власному джаз-бенді Grupo Yuri. Див. також: [http://www.yuriturchyn.com Yuri Turchyn Jazz Violinist (official website)] {{ref-en}}; [http://www.linkedin.com/pub/yuri-turchyn/13/87b/646 Yuri Turchyn on LinkedIn] {{ref-en}}</ref>, пісні під супровід [[фортепіано]] [[Цісик Марія Володимирівна|Марії Цісик]]. Окремі виступи були гармонійно об'єднані фотографічним матеріалом з [[Україна|України]] та фоновою музикою, яку вибрала та відтворила для програми [[Цісик Марія Володимирівна|Марія Цісик]]. Ввечері [[22 січня]] програма «Думки про Україну» вийшла в ефірі {{не перекладено|WICZ-TV|WINR-TV||WICZ-TV}}.
 
{{виписка|Показово, що телепрограма стала цінним активом для святкування Українського Дня, отримала одностайні схвальні відгуки багатьох американців українського походження в цій місцевості, а також представників інших національностей.
1983 року разом з матір'ю відвідала Україну&nbsp;— була у Львові й інших містах Західної України. Це був неафішований і перший (як і останній) раз, коли Квітка завітала до історичної батьківщини. На той час її [[Цензура в СРСР|пісні були заборонені]] в Україні. Цей візит обмежився гостюванням у приватних помешканнях. Відтак жодних концертів і творчих зустрічей (лише пізніше, у жовтні 1996 року, сестра Марія відвідала Україну з фортепіанними виступами та презентувала родину Цісиків на Міжнародному музичному фестивалі «Київ Музик Фест'96»<ref name="Meest_20130404"/><ref>[http://kmf.karabits.com/program/1996.html Програма Міжнародного музичного фестивалю «Київ Музик Фест'96», 4 жовтня 1996 року]</ref>).
 
Перший диск з українськими піснями «Kvitka» або «Songs of Ukraine» («Пісні України») записаний 1980 року, другий «Two colors» («Два кольори»)&nbsp;— 1989 року. У період між записами сталося розлучення з першим чоловіком [[композитор]]ом-[[Аранжування|аранжувальником]] Джеком Кортнером і одруження 11 червня 1983 року з інженером звукозапису Едвардом Раковічем<ref>[https://familysearch.org/pal:/MM9.1.1/VWTD-BVQ «Connecticut, Marriage Index, 1959—2001»: Edward J Rakowicz and Kvitka Cisyk, 1983] {{ref-en}}</ref>. Однак усі троє працювали над обома українськими альбомами, у створенні яких особливо посприяв її другий чоловік Едвард. Завдяки своїй професійності, душевній натурі та щедрості (на запис обох альбомів витратила 200&nbsp;тис.&nbsp;[[Долар США|доларів]]) Квітка зібрала для запису альбомів 40 найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка, тих, кого собі не могли дозволити відомі поп-зірки [[Сполучені Штати Америки|США]]. Партію рояля виконувала старша сестра [[Цісик Марія Володимирівна|Марічка]]. Як наслідок&nbsp;— 2 альбоми української легкої музики. За словами самої Квітки, ці альбоми не були бізнес-проектами, а скоріше родинною справою, це був подарунок для всіх українців, хоч би в якій частині світу вони жили, музика для душі, пам'ять про свою батьківщину. Співачка та її перший диск зібрали 1988 року багато нагород на [[Фестиваль|фестивалі]] в [[Канада|Канаді]], а 1990 року обидва альбоми були номіновані на премію «Греммі» в категорії «Contemporary folk».
 
1989 року Квітку намагалися запросити для участі в концерті діаспори в рамках фестивалю «Червона рута»; 1992 року&nbsp;— в концерті з нагоди другої річниці незалежності України з піснею «[[Я піду в далекі гори]]»; пізніше були перемовини про серію концертів на Батьківщині. Як зазначила двоюрідна сестра Квітки Цісик, співачка мала певну засторогу перед виступами на надто людних концертах, відтак це, та її постійне студійне навантаження ставали перепонами в запланованих гастрольних турах, і по Україні в тому числі.
{{oq|en|You rekindled in us true love of our Ukrainian song.<br/>You brought us joy, sadness, memories of our childhood and your love for Ukraine.<br/>You touched the hearts and souls of Ukrainians throughout the world.}}}}
 
Від цієї хвороби померли також її близькі родичі: 1994 року&nbsp;— мама Іванна, а 2003 року&nbsp;— старша сестра [[Цісик Марія Володимирівна|Марія]].
 
=== Родина та побут ===
* ''Син Квітки Цісик та Едварда Раковіча'' '''Едвард-Володимир Раковіч''' ({{lang-en|Edward Wolodymyr Rakowicz}}, *&nbsp;жовтень 1990<ref name="Vezha_20180620">{{cite web| author=| url=http://www.vezha.org/kvitka-tsisyk-ya-bula-strashno-zvorushena-i-vsyudy-plakala-eksklyuzyv/| title=Квітка Цісик: «Я була страшно зворушена і всюди плакала…»| publisher=ТРК «Вежа»| date=20.06.2018| accessdate=01.07.2018}}</ref>)&nbsp;— академічний піаніст.
 
Батьки Квітки Цісик познайомилися під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], а 18 липня 1944 року{{немає АД|8|04|2018}} в [[Лемки|лемківській]] [[Криниця-Здруй|Криниці]] Володимир Цісик побрався з Іванною Лев. З театралами молодята подалися до [[Гданськ|Данціга]], де пережили страшне бомбардування, та навесні наступного року повернулись до батьків, ще й разом з братом Володимира Зеноном, теж музикантом театру. Ще кілька місяців велика родина поневірялась і переховувалась від німецьких військ, що відступали, аж поки 1944 року не потрапила до [[Табір переміщених осіб|табору переміщених осіб]] у німецькому [[Байройт]]і. За рік у Володимира з Іванною народилась перша донька [[Цісик Марія Володимирівна|Марія]]<ref name="zik"/>.
 
1949 року родина виїхала до [[Сполучені Штати Америки|США]], де Володимир 1952 року став співорганізатором й викладачем в [[Український Музичний Інститут в Америці|Українському музичному інституті]] в [[Нью-Йорк]]у, а Іванна влаштувалася до [[банк]]у<ref name="gazeta.ua">[http://gazeta.ua/articles/history-journal/_likari-skazali-scho-prozhive-kilka-misyaciv-kvitka-cisik-zgasala-vid-raku-7-roki/490823 Столярчук&nbsp;І. «Лікарі сказали, що проживе кілька місяців: Квітка Цісик згасала від раку 7 років»&nbsp;// журнал «Країна», №&nbsp;166, 04.04.2013]</ref><ref name="nytimes">[http://www.nytimes.com/1998/04/13/nyregion/kasey-cisyk-singer-dies-at-44-made-mark-in-commercials.html?scp=1&sq=kasey%20cisyk&st=cse R.&nbsp;McG.&nbsp;Thomas&nbsp;Jr «Kasey Cisyk, Singer, Dies at 44; Made Mark in Commercials»&nbsp;// The New York Times, 13.04.1998] {{ref-en}}</ref>. 15 березня 1955 року Іванна та Володимир Цісики [[Натуралізація|отримали громадянство]] США<ref>[http://www.familylink.com/SingleIndexListview.aspx?ix=ft_usnaturalization&qt=l&zln=cisyk&zdater=0&se=Exact Index to the Naturalization Petitions of the United States District Court for the Eastern District of New York, 1865—1957] {{ref-en}}</ref>.
21 грудня 2017 року [[львівська міська рада]] надала ім'я Квітки Цісик [[Львівська середня загальноосвітня школа № 54|середній загальноосвітній школі №&nbsp;54]] після проведення зборів трудового колективу з представниками батьківського комітету школи та громадського обговорення.<ref>[http://forpost.lviv.ua/novyny/8975-lvivskym-shkolam-prysvoily-imena-kvitky-tsisyk-ta-iryny-kalynets Львівським школам присвоїли імена Квітки Цісик та Ірини Калинець]&nbsp;«Форпост», 21 грудня 2017</ref>
 
До 65-річчя Квітки Цісик навесні 2018 року [[Муха Оксана Володимирівна|Оксаною Мухою]], володаркою Гран-прі [[Міжнародний конкурс українського романсу імені Квітки Цісик|I-го Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик]], запланований концертний тур містами Західної України «Kvitka: Два кольори» в рамках соціально-культурного проекту «Дякую тобі, Квітко». У програмі концертів&nbsp;— виконання найкращих пісень із репертуару Квітки Цісик в автентичних і оригінальних аранжуваннях у супроводі оркестру та рок-групи. 14 квітня в рамках туру відбувся концерт в [[Івано-Франківськ]]ому [[Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка|обласному музично-драматичному театрі]].<ref>[http://gk-press.if.ua/u-frankivsku-vystupyla-druga-kvitka-tsisyk/ У Франківську виступила «друга Квітка Цісик»]&nbsp;// «Галицький кореспондент», 14 квітня 2018</ref> 4 травня&nbsp;— концерт у [[Луцьк]]у.<ref>[https://www.volynnews.com/news/all/diakuiu-tobi-kvitko-u-lutsku-kontsert-do-65-littia-lehendarnoyi-kvit/ «Дякую тобі, Квітко»: У Луцьку&nbsp;— концерт до 65-ліття легендарної Квітки Цісик]&nbsp;// «Волинські новини», 3 квітня 2018</ref>
 
24 квітня 2018 у Львові, на території [[Львівська середня загальноосвітня школа № 54|СЗШ №&nbsp;54]], названої на честь Квітки Цісик, відбулась урочиста академія з нагоди її 65-річчя.<ref>{{cite web | url = https://galinfo.com.ua/news/u_lvovi_proyshla_urochysta_akademiya_na_chest_kvitky_tsisyk_fotoreportazh_286221.html | title = У Львові пройшла урочиста академія на честь Квітки Цісик Фоторепортаж | publisher = galinfo.com.ua| author = | date = 2018-04-24 | accessdate = | language = }}</ref>
292

редагування